Спосіб прогнозування ризику розвитку пневмонії у дітей раннього віку

Реферат: Спосіб прогнозування ризику розвитку пневмонії у дітей раннього віку шляхом проведення лабораторних досліджень з визначенням рівня еритроцитів, проведення клінічних досліджень з урахуванням наявності лихоманки та розрахунку діагностичних коефіцієнтів. UA 120195 U (12) UA 120195 U UA 120195 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме педіатрії, і стосується прогнозування ризику розвитку пневмонії у дітей раннього віку. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, позалікарняна пневмонія є основною причиною дитячої смерті, що становить 20 % всіх випадків смерті серед дітей у віці до 5 років [Barsam F. J. В. G. Factors associated with community-acquired pneumonia in hospitalised children and a doles cents aged 6 monthsto 13 yearsold / F. J. B. G. Barsam, G. S. D. Borges, A. B. A. Severino [etal.] //European Journal of Pediatrics.-April 2013, Vol. 172, Issue 4, pp. 493-499]. Серед дітей до року летальність від пневмонії в різних регіонах України становить від 1,5 до 6 на 10 000 дітей, а в структурі смертності дітей першого року життя захворювання органів дихання становлять 3-5 % [Майданник В.Г. Особливості та алгоритми антибактеріальної терапії гострої пневмонії у дітей // Педіатр., акуш. і гінекол. - 2002. - № 3. - С. 2429.]. Сприятливий прогноз при пневмонії у дітей багато в чому визначається ранньою діагностикою, яка ґрунтується, в першу чергу, на результатах детального і послідовного аналізу клініко-анамнестичних даних [ВОЗ, 1995]. Не дивлячись на численні дослідження, на сучасному етапі існують суперечливі дані про вплив факторів перинатального та постнатального періодів на прогнозування ризику розвитку пневмонії у дітей [Manuck T.A. Prenatal and Perinatal Determinants of Lung Health and Disease in Early Life: A National Heart, Lung, and Blood Institute Workshop Report / T. A. Manuck, P. T. Levy, C. Gyamfi-Bannerman [etal.] //JAMA pediatrics. 2016.- http://archpedi.jamanetwork.com]. Ключовим білком природного імунітету, який забезпечує протибактеріальний, противірусний та протигрибковий захист, виступає лактоферин. Лактоферин - це залізозв'язуючий білок, що секретується нейтрофілами та є важливим маркером запального процесу, показником гострої фази запалення [Бродский И.Б. Антимикробные, иммуномодулирующие и пребиотические свойства лактоферрина / И.Б. Бродский, В.М. Бондаренко, Н.Н. Томашевская [и др.] // Бюллетень Оренбургского научного центра УрО РАН. - 2013. - № 4 - С. 3-15.]. Порушення експресії лактоферину супроводжується збільшенням ризику розвитку інфекційних та запальних захворювань [Борзенкова Н.В. Лактоферрин: фізико-химические свойства, биологические фукнкции, системы доставки, лекарственные препараты, биологически активные добавки (обзор) // Н.В. Борзенкова, Н.Г. Балабушевич, Н.И. Ларионова // Биофармацевтический журнал. - 2010. - Т. 2. - № 3. - С. 3-19.]. Існує спосіб прогнозування ризику розвитку пневмонії у дітей, які часто хворіють на ГРЗ шляхом лабораторного дослідження в 1-2 день хвороби методом ІФА сироваткових концентрацій прозапального ІЛ-2, протизапального ІЛ- 4 та бета-2-мікроглобуліну (β2-МГ) і при виявленні у дитини зниження вмісту ІЛ-2 нижче 220 пг/мл, підвищення рівня ІЛ-4 понад 10 пг/мл, а також зниження показника співвідношення ІЛ-2/ІЛ-4 нижче 50, зниження вмісту β2-МГ нижче 3,0 пг/мл роблять висновок про наявність ризику розвитку пневмонії [Патент "Спосіб прогнозування ризику розвитку пневмонії у дітей, які часто хворіють на гострі респіраторні захворювання" № 101880 України, МПК51 А61В 8/02, А61В 5/00, G01N 33/50, А61Р 37/00. 12.10.2015, бюл № 19]. Недоліками цього способу є визначення лише прозапального ІЛ-2, протизапального ІЛ-4 та бета-2-мікроглобуліну (β2-МГ) у дітей, що хворіють тільки на гострі респіраторні захворювання. Крім того, цей спосіб розроблений для дітей дошкільного та раннього шкільного віку, та не враховує аналіз анамнестичних даних, клінічної картини та лабораторних показників, визначення рівнів лактоферину у сироватці крові дітей раннього віку для визначення групи високого ризику розвитку пневмонії. Відомий спосіб прогнозування пневмонії на 1-5 дні захворювання шляхом дослідження у крові абсолютної кількості лейкоцитів, показника резерву фагоцитозу, процентного вмісту нейтрофілів, ліфоцитів, С-4 компонента комплемента, швидкості осідання еритроцитів, кількості циркулюючих імунних комплексів, концентрації фібронектину, імуноглобуліну G, показника лейкоцитарного індексу інтоксикації з врахуванням тривалості лихоманки, наявності супутніх захворювань респіраторного тракту і ЛОР-органів та наступним підсумовуванням діагностичних коефіцієнтів перерахованих показників в послідовності, яка відповідає їх інформативності до моменту досягнення діагностичної межі ±13. При значенні +13 прогнозують неускладнений перебіг грипу і ГРВІ, а при -13 можливість розвитку пневмонії [Патент РФ "Способ прогнозирования бактериальных ослонений гриппа и ОРВИ на 1-5 дни болезни", G01N 33/48, G01N 33/483, № 5068366/14, (14.09.1992), затв. 27.06.1996]. Цей спосіб вважаємо прототипом. Суттєвими спільними ознаками є: Проведення лабораторних досліджень з визначенням рівня еритроцитів; Проведення клінічних досліджень з урахуванням наявності лихоманки; Розрахунок діагностичних коефіцієнтів. 1 UA 120195 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 До недоліків вказаного способу належить відсутність врахування анамнестичних даних з аналізом особливостей перинатального періоду, а саме патології вагітності першої та другої половини, загрози викидню, перебігу пологів та характеру вигодовування, даних об'єктивного обстеження, визначення великої кількості лабораторних показників, деякі з них є специфічні та складні у технічному виконанні. Запропонована у прототипі діагностична таблиця призначена для підлітків та дорослих віком від 15 до 65 років. Діагностичні критерії, які представлені в прототипі, дозволяють проводити прогнозування не лише пневмонії, а й інших форм бактеріальних ускладнень, таких як загострення хронічних бронхітів, пієлонефриту, синуситів, що рідко зустрічаються або відсутні у дітей раннього віку. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу прогнозування ризику розвитку пневмонії у дітей раннього віку шляхом врахування анамнестичних, клініколабораторних даних та додатковому (за необхідністю) визначенні рівня лактоферину у сироватці крові у перші 24 години з моменту надходження до стаціонару у дітей раннього віку, що забезпечить підвищення достовірності прогнозування високого ризику розвитку пневмонії. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який полягає у проведенні лабораторних досліджень з визначенням рівня еритроцитів, проведенні клінічних досліджень з урахуванням наявності лихоманки та розрахунку діагностичних коефіцієнтів, новим є те, що в кожному факторі ризику виділяють наступні прогностичні показники, яким відповідає певне значення, а саме: вік дитини - до 12 міс. - "+0,48", 1-3 роки - "+1,15"; стать дитини - чоловіча - "+3,53", жіноча - "-2,17"; вигодовування - природне - "-1,71", штучне - "+1,05"; лабораторні дані: проба Сулковича негативна -"+3,68", проба Сулковича 1+ - 2+ - "-1,55", проба Сулковича 3+ - 4+ "+2,43", анемія - "+3,27", відсутність анемії - "-0,64"; анамнестичні дані: патологія 1-ї половини вагітності - "-2,96", патологія 2-ї половини вагітності - "+3,27", загроза викидня - "-1,71", ГРЗ під час вагітності - "+4,03", фізіологічний перебіг вагітності - "+5,58", кесарів розтин - "+4,52", пологи через природні родові шляхи - "-1,10", маса тіла при народжені 2500 г - "+0,34"; клінічні дані: ознаки рахіту - "+5,49", відсутність клінічних ознак рахіту - "-1,99", затримка стато-моторного розвитку - "+6,74", нормальний стато-моторний розвиток - "-1,3", задишка - "-4,29", відсутність задишки - "+1,59", фебрильна температура тіла "+12,48", субфебрильна температура тіла - "-3,54", нормальна температура тіла - "-10,07", нежить - "-1,99", відсутність нежитю - "+1,97"; далі розраховують ризик розвитку пневмонії шляхом підсумовування балів по визначеним показникам та при отриманні суми діагностичних коефіцієнтів > +13 додатково визначають рівень лактоферину в сироватці крові, при значенні  8,9 нг/мл прогнозують високий ризик розвитку пневмонії. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у тому, що за результатами отриманих клініко-анамнестичних даних та загально клінічних лабораторних показників, що були доповненні визначенням лактоферину у сироватці крові, прогноз вірогідності розвитку пневмонії у дітей з групи спостереження зріс до 95 %. Запропонований нами спосіб дозволяє запобігти необґрунтованому призначенню великої кількості обстежень, які є специфічні та потребують затрату часу та дорогих реактивів на їх визначення. Таким чином, за результатами врахування особливостей анамнестичних даних, клінічної картини та лабораторних показників, що притаманні дітям раннього віку, можливо вже в перші 24 години з моменту надходження до стаціонару прогнозувати розвиток пневмонії, а отже об'єктивно і своєчасно визначити адекватний комплекс діагностичних заходів для досягнення максимального ефекту при проведенні лікувальних заходів. Спосіб здійснюється таким чином. З метою розробки прогностичної таблиці для оцінки ризику розвитку більш важких форм гострої бронхолегеневої патології, а саме пневмонії, було проведено обстеження 76 дітей раннього віку (від 1 місяця до 2 років 11 місяців 29 днів, середній вік 1,6±0,1 років), хворих на гостру бронхолегеневу патологію, в перші 24 години з моменту надходження до стаціонару. Проведений аналіз анамнестичних даних (віку та стать дитини, патології вагітності першої та другої половини, загрози викидню, характеру вигодовування), клініко - лабораторних показників (рівні гемоглобіну та еритроцитів, проба Сулковича) показав, що основними факторами ризику виступають несприятливий перебіг антенатального періоду, недоношеність, перебіг пологів, мала маса тіла при народженні, штучне вигодовування, чоловіча стать, затримка статомоторного розвитку. Для здійснення можливості прогнозування розвитку пневмонії була складена прогностична таблиця з використанням послідовного аналізу, розробленого А.Вальдом [Гублер Б.В. 2 UA 120195 U 5 10 15 20 25 30 35 Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. 1978, Л. с. 116124]. На першому етапі проводилося обчислення діагностичного коефіцієнта ознаки за формулою: ДK=101g(P1/P2) (№1) де ДК - діагностичний коефіцієнт; Р1 - відносна частота ознаки при першому верифікованому стані (пневмонія), виражена в частках одиниці; Р2 - відносна частота ознаки при другому верифікованому стані (гострий бронхіт). Показник інформативності ознаки визначали за формулою Кульбака, що дозволяє оцінити ступінь відмінності між розподілами: ПІ = ДК х О, 5(Р1-Р2) (№2), де ПІ - показник інформативності; ДК - діагностичний коефіцієнт; Р1 - відносна частота ознаки при першому верифікованому стані (пневмонія), виражена в частках одиниці; Р2 відносна частота ознаки при другому верифікованому стані, виражена в частках одиниці (гострий бронхіт). Ознаки зі знаком «+» вказували на вірогідність розвитку пневмонії у пацієнта з гострою патологією бронхолегеневої системи, зі знаком «-» - на її відсутність. Враховувалися лише ознаки з показником інформативності (ПІ) більше 1. Результати дослідження статистично оброблені на ПЕВМ з використанням ліцензійного пакета програм Statisticafor Windows 6.1.RU, серійний номер AXXR712D833214SAN5. Проведений послідовний аналіз Вальда дозволив виявити найбільш інформативні показники для оцінки прогнозу розвитку пневмонії у дітей раннього віку. Діагностичні коефіцієнти (ДК) кожного знайденого критерію підсумовуються. При досягненні граничних значень встановлюється ймовірність розвитку гострої пневмонії у дітей раннього віку з бронхолегеневою патологією. Порогові суми діагностичних коефіцієнтів для прийняття діагностичних рішень були визначені за допомогою таблиці Є.В. Гублера [Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. - Л.: Медицина, 1978. - 296 с.]. Величина порогового діагностичного рівня визначається в залежності від того, який відсоток помилки вважається допустимим. 5 % помилок відповідає пороговій сумі 13, 1 % - 20, 0,1 % - 30. Тому 100 % в імовірнісному процесі недосяжна. Тобто, у конкретному випадку, з вірогідністю 95 % при сумі коефіцієнтів  +13 і більше дитину слід віднести до групи ризику розвитку пневмонії. При визначення суми діагностичних коефіцієнтів  +13 та при додатковому визначенні рівня лактоферину у сироватці крові вище 8,9 нг/мл. прогнозуємо високий ризик розвитку пневмонії. Шкала для розрахунку ризику розвитку пневмонії представлена у таблиці 1. Таблиця 1 Прогностичні критерії розвитку пневмонії у дітей раннього віку Критерій 1 ДК 2 +0,48 +1,15 +3,53 -2,17 -1,71 +1,05 +3,68 -1,55 +2,43 +3,27 -0,64 3 35,0 16,6 13,0 20,0 3,9 -2,96 +3,27 Вік дитини до 12 міс. Вік дитини 1-3 роки Стать дитини: чоловіча Стать дитини: жіноча Вигодовування природне Вигодовування штучне Лабораторні дані Проба Сулковича негативна Проба Сулковича 1+-2+ Проба Сулковича 3+-4+ Анемія Відсутність анемії Анамнестичні дані Патологія 1-ї половини вагітності Патологія 2-ї половини вагітності ПІ 3 1,2 7,2 52,8 32,5 12,8 7,8 22,3 20,0 UA 120195 U Продовження таблиці 1 Загроза викидня ГРЗ під час вагітності Фізіологічний перебіг вагітності Кесарів розтин Пологи через природні родові шляхи Маса тіла при народженні 2500 г Клінічні дані Ознаки рахіту Відсутність клінічних ознак рахіту Затримка стато-моторного розвитку Нормальний стато-моторний розвиток Задишка Немає задишки Фебрильна температура тіла Субфебрильна температура тіла Нормальна температура тіла Нежить Немає нежитю 5 10 15 20 25 30 35 -1,71 +4,03 +5,58 +4,52 -1,10 -1,5 +0,34 12,8 46,8 93,2 45,0 10,9 4,8 1,1 +5,49 -1,99 +6,74 -1,3 -4,29 + 1,59 + 12,48 -3,54 -10,07 -1,99 + 1,97 90,9 31,1 81,7 15,8 55,6 20,6 452,8 17,2 355,5 22,3 22,0 Таким чином, запропонована прогностична таблиця із застосуванням діагностичних коефіцієнтів та додатковому визначенні рівня лактоферину в сироватці крові вище 8,9нг/мл дозволяє формувати серед дітей раннього віку групу високого ризику розвитку пневмонії. Приклади розрахунку діагностичного коефіцієнту у пацієнтів з гострими захворюваннями бронхолегеневої системи. Приклад №1. На другий день захворювання до стаціонару була прийнята дівчинка (-2,17) віком 3 місяці (+0,48), вигодовування природне (-1,71). З анамнезу: вагітність у матері перебігала з патологією 2-ї половини (нефропатія вагітних) (+3,27), пологи через природні родові шляхи (-1,10), маса тіла при народженні 3100 (+0,34). При огляді - клінічні ознаки рахіту (+5,49), стато-моторний розвиток відповідає віковим нормам (-1,30), частота дихання 52 за хвилину (-4,29), температура тіла при надходженні до стаціонару 38,2 С (+12,48), нежитю немає (+1,97), проба Сулковича 2+ (-1,55), гемоглобін 101 г/л (+3,27). Використовуючи діагностичну шкалу, підраховуємо діагностичні коефіцієнти. ДК = -2,17+0,48-1,71+3,27-1,1+0,34+5,49-1,3-4,29 + + 12,48+1,97-1,55+3,27=15,18 Якщо діагностичний поріг складає +13 то дитину відносимо до групи ризику по розвитку пневмонії. У зв'язку з цим, додатково визначили рівень лактоферину у сироватці крові, який склав 45,9 нг/мл, тому у дитини прогнозуємо високий ризик розвитку пневмонії. Однак, на третю добу знаходження на стаціонарному лікуванні мати, за власним бажанням, була виписана додому. Через тиждень дитина була госпіталізована до стаціонару з діагнозом гостра пневмонія. Приклад №2. До стаціонару був прийнятий хлопчик (+3,53) віком 7 місяців (+0,48), вигодовування природне (-1,71). З анамнезу вагітність у матері перебігала з патологією 1-ї половини (гестоз) (2,96), пологи через природні родові шляхи (-1,10), маса тіла при народженні 3300 (+0,34). При огляді - ознак рахіту немає (-1,99), стато-моторний розвиток відповідає віковим нормам (-1,30), частота дихання 30 за хвилину (+1,59), температура тіла при надходженні до стаціонару 36,8 °C (-10,07), нежить (-1,99), проба Сулковича 2+ (-1,55), гемоглобін 140 г/л (-0,64). Використовуючи діагностичну шкалу, підраховуємо діагностичні коефіцієнти. ДК = 3,53+0,48+1,05-2,96-1,1+0,34-1,99-1,3+1,59-10,07 -1,99-1,55-0,64 = -14,61 При проведені підрахунку діагностичний поріг складає - 13, при додатковому визначені, рівень лактоферину у сироватці крові - 4,5 нг/мл, що також підтверджує відсутність ризику розвитку у пацієнта пневмонії. Дитина була пролікована з приводу гострого бронхіту та 4 UA 120195 U 5 10 15 20 25 30 виписана зі стаціонару на 6 день захворювання з покращенням. При контрольному обстеженні через 2 тижні пневмонія не розвинулась. Приклади демонструють, що спосіб, який ми пропонуємо, легко здійснюється, потребує затрати невеликої кількості часу та дозволяє виділити серед дітей раннього віку з гострою бронхолегеневою патологією групи високого ризику розвитку пневмонії за допомогою запропонованої прогностичної таблиці, а також дозволяє своєчасно визначити тактику ведення цих хворих та обґрунтувати підходи щодо профілактики формування важких форм захворювання. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб прогнозування ризику розвитку пневмонії у дітей раннього віку шляхом проведення лабораторних досліджень з визначенням рівня еритроцитів, проведення клінічних досліджень з урахуванням наявності лихоманки та розрахунку діагностичних коефіцієнтів, який відрізняється тим, що в кожному факторі ризику виділяють наступні прогностичні показники, яким відповідає певне значення, а саме: вік дитини - до 12 міс. - "+0,48", 1-3 роки -"+1,15"; стать дитини - чоловіча - "+3,53", жіноча - "-2,17"; вигодовування - природне - "-1,71", штучне - "+1,05"; лабораторні дані: проба Сулковича негативна - "+3,68", проба Сулковича 1+-2+ - "-1,55", проба Сулковича 3+-4+ - "+2,43", анемія - "+3,27", відсутність анемії - "-0,64"; анамнестичні дані: патологія 1-ї половини вагітності - "-2,96", патологія 2-ї половини вагітності - "+3,27", загроза викидня - "-1,71", ГРЗ під час вагітності - "+4,03", фізіологічний перебіг вагітності - "+5,58", кесарів розтин - "+4,52", пологи через природні родові шляхи - "-1,10", маса тіла при народжені 2500 г - "+0,34"; клінічні дані: ознаки рахіту - "+5,49", відсутність клінічних ознак рахіту - "-1,99", затримка стато-моторного розвитку - "+6,74", нормальний стато-моторний розвиток - "-1,3", задишка - "-4,29", відсутність задишки - "+1,59", фебрильна температура тіла - "+12,48", субфебрильна температура тіла - "-3,54", нормальна температура тіла - "-10,07", нежить - "-1,99" відсутність нежитю - "+1,97"; далі розраховують ризик розвитку пневмонії шляхом підсумовування балів по визначених показниках та при отриманні суми діагностичних коефіцієнтів +13 додатково визначають рівень лактоферину в сироватці крові, при значенні 8,9 нг/мл прогнозують високий ризик розвитку пневмонії. Комп’ютерна верстка О. Гергіль Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5