Спосіб прогнозування ускладнень інфаркту міокарда

0 МПК Gr 01 #27/43 СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ УСКЛАДНЕНЬ ЙЙАРКМ МІОКАРДА Винахід відноситься до медицини, зокрема до кардіології, а саме до прогнозування ускладнень інфаркті міокарда. Відомий спосіб прогнозування кардіогенного шоку при інфаркт і м і ок ард а [З ] , Щ о ба з у вт ьс я на в и зна ч е н н і к о н це н тр а ц ії м о лочної кислоти в плазмі венозної крові в перші 4 доби перебігу захворювання. Для неуокладненого інфаркта міокарда характерна концен трац ія л акта ту по 2,57 t 0, 05 ммоль/л; при роз витк у кардіогенного шоку конт^ентрація молочної кислоти становить 3,21 І 0 , 3 8 м м о л ь / л і б іл ь ш е /р - с 0 , 0 5 / . Однак даному способу прогнозування ускладнень інфаркта міокарда притаманні наступні недоліки: по-перше, зміни концентрації молочної кислоти в плазмі крові виникають практично одночасно з розвитком клінічних проявів кардіогенного шоку, а не перед ують йому, що не д озволя в прогнозувати розвиток цього ускладнення наперед; по-д р уге, даний с пос іб до зволя в д іаг нос тув ати тіль ки од не ус кладнення кардіогенний шок, для інших ускладнень зміни концентр а ц ії м о л о ч но ї к и сл о т и в п ла зм і к р о в і н е ха ра к т е рн і. Відомий спос іб прогнозування кардіогенного шоку і набряку легень у хворих на інфаркт міокарда f/?]» Що базується на визначе нн і ки сл о тн о -л уж н ог о с та н у ка п іля рн о ї к ро в і і, пе рш за вс е, ко н це нтра ц ії іо н ів if / ді ї/. Роз ви ток ка рд іог ен н ог о шо ку с по с терігається при наявнос ті метаболічног о ацидозу. При цьому рН ста 0 меньшим від нормальної величини - 7,42 - 0,0С5. Розвиток набряку легень супроводжується, як правило, алколозом /рї! і -2 стає більшим від 7,4£ t 0,005/, Однак даному способу прогнозування ускладнень інфаркта міокарда притамані наступні недоліки: по-перше, зміни кислотно-лужного стану крові виникають практично одночасно з розвитком клінічної картини кардїогенного шоку чи набряку легень, а не передують їм, що робить неможливим прогнозування пих ускладнень наперед; по-друге, даний спосіб є но точиш/, так як розвиток набряку легень при інфаркті міокарда у хворих з цукровим діабетом супроводжується не аякаяозом, як було зазначено вище, а метаболіч-, ним ацидозом, що спостерігається при карніогенному шоку, в той. час як у хворих це ускладнення відсутні; по-трет^, даний спосіб можливо застосувати тільки для діагностики і прогнозування кардїогзнного їдоку і набряку легень; інші ускладнення інфаркта міокарда даним способом не прогнозуються. Найбільш близким по технічному рішенню способу, що заявляється, u спосіб прогнозування інфаркту міокарда /серцева недостатність, порушення ритму і провідності, синдром Дреслера/ 1]. Даний спосіб базується на визначенні кислотно^лужного стану плазми і еритроцитів капілярної крові. Встановлено, що наявністі у хворих на ін&аркт міокарда таких ускладнень як серцева недостатність супроводжується розвитком метаболічного алколозу /рП на 5-й день захворювання склада^ 7,43 - 0,007/; наявність у хворих порушень ритму і провішості супроводжується розвитком змішаного алколозу /рН на 5-й день срслада^ 7,4G t. 0,014/• тДі зміни спостерігались у 79,4 ? хворих з вищевказаними ускладненнями. Наявність у хворих на інйаркт міокарда синдрому Дреслера супровопжуЄться розвитком дихального алколозу /рП досягав 7,46/. Частота цих змін при синдромі Дреслера складає 54,2 7\ Встанов ~злено також, що наявність дихального І метаболічного алколозу cj проводауються достовірним зниженням показників рії в критропитаэ (рН - 7 9 І7 + 0,004). Однак даному способу притамані наступні недоліки: поперше, зміни кислотно-лужного балансу крові при розвитку усі ладнень Інс^аркта міокрадаотостерігаються тільки у 56,6$ хворих, що робить недостовірним цей спосіб прогнозування* по-друге, сумарні показники кислотно-лужного стану крові є до а стабільними І змінюються лише при розвитку значно виражених па1 логічних процесів (ускладнень), однак не нередують їм,що робит неможливим прогнозування ускладнень Ін$аркта міокарда наперед, по-третє, максимальні зміни кислотно-лужного стану крові посте гається на 5-Ю добу захворювання^ а не в ранні строки, що зат няе прогнозування перебігу захворшання в перші днІ0 Спосіб, що заявляється, вирішує використання для прогнозу ня ускладнень Ін$аркта міокарда більш узагальнючого параметра, акумулює в собі наслідки порушень в різних складових крові» Технічний результат від вирішення поставленого завдання буде л гати в підвищенні точності прогнозування* Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі прогнозування ускладнень Інфаркт^ міокарда, який вкяючае визнає рН капілярної крові,згідно винаходу додатково досліджують арте льну кров, вимірюють окремо рН суспензії еритоцитів в фізіолоз ному розчині І рН гемолізату» визначають коефіцієнт ft, по форщ А » хІ2й гемолізату крові) - £т>Н суспензії еритопитів) (рН гемолізату крові) - (Н ) де рїї гемолізату крові - логарийаи концентрації Іонів водню (ЕГ в гемояізованій артеріальній Щ)овІй рН суспензії еритроцитів - логарифм концентрації Іонів вод (Я*") в суспензії еритроцитів артеріа ноі врові. - логарифм концентрації Іонів водню (Н*) в бідиствдь ваній воді. -4і по велиоді коефіцієнта (іпри його значенні 0,60 і більше прогнозують розвиток ускладнень інфаркт^ міокарда. Відмінними ознаками способу прогнозування перебігу інфаркти міокарда є те, що вперше по кислотно-лужному стану крові прогнозується за 1-А доби можливість розвитку у хворих на інфаркт міокарда ускладнень - гострої лівошлуночкової недостатності, рецидиву ія&аркта міокарпа, фібриляції шлуночків, пневмонії, а також летального наслідку. Спосіб може слугувати також як додатковий лабораторний метод діагностики ускладненого перебігу інфаркти міокарда, так як наявність манїфзстного чи латентного клінічно ускладнення хвороби на момент дослідження характеризується аналогічними показниками коефіцієнта^. Спосіб ЗДІЙСНІТЬСЯ таким чином: у хворих на 2-5 добу пере бігу інфаркта міокарда забирають кров з стегнової чи будь якої іншої артерії. За допомогою ь^піляра Салі набирають цільну кров в об'ємі 0,02 мл і поміщають окремо в дві Ємкості, одна з яких містить бідистильовану воду /рН = 6,32/, інша - фізіоло гічний розчин. Об'єм бідистильованої води і фізіологічного розчину складає по І мл. В першій Ємкості утворюється гемолізат артеріальної крові; в другій - суспензія еритроцитів. За допомогою рН-метра визначають концентрацію іонів Н* /рН/ в кожній з цих ємкостей. Отримують показники рН гемолізату і рН суспенз і ї . Вираховують коефіцієнті по формулі: (рІІ гемолізату іфові) -(рН суспензії еритроцитів) (рН гемолізату крові) -(Р% О) /рН а 0 для б ідіостиль ованої води становить стабільну величину 0,32/. -5 де - рії гемолізату крові - логари^л конпентрацІІ Іонів водню (Н*") в гемолізованій артеріальній крові, рН суспензії еритроцитів - логарифм конпентрацІІ Іонів водню (Н**) в суспензії еритроцитів артеріальної крові, р НдО - логарифм концентрації Іонів водню (Н*) в бідистилі ваній воді* становить стабільну величину - 6,32 О Результат: при нерскяадненому перебігу Інфаркті міокарда коефіцієнт tK становить величину до О^бОоїїрогностично при цьомз перебіг Інфаркта ніокарда сприятливий*, Якщо коефіцієнт і/\ станс вить 0,60 І більше, то у хворих,або ж має місце маніфести©, чи латентне клінічне ускладнення на момент дослідження, або ж в ш ближчі 4 доби велика вірогідність (більше 95$) розвитку одного ускладнень - гострої лівошлуночкової недостатності, рецидиву її фаркта міокарда, (ШрІляцІІ шлуночків, пневмонії чи летального наслідку,. Слід зазначити, що коефіцієнт ^ в період до І доби ш бігу Інфаркта міокарда, як правило^ завжди більший за ведичину 0, а згодом на 2-5 добу,або ж зменшується до 0 550 І менше (спринт; вий перебіг Інфаркта міокарда без ускладнень в майбутньому), а< ж залишається більшим 0,50,що є прогностичним чи діагностичним критерієм розвитку ускладнень Інфаркта міокарда» Визначення ко< ціенту tjx в період після 5 доби перебігу захворювання не є Інфо] тивним. Визняення коефіцієнту dv в венозній чи капілярній кров! значно менш точним (р^0,05) в порівнянні з артеріальною кров»і де різниця між показниками достовірна (р і. 0,05) о Згідно запропанованого способу обстежено 34 хворих на Інф міокарда І 6 практично здорових осіб (контроль)а Хворі на Інфа] міокарда були розподілені на 3 групи залежно від строку захворі вання: І група » Інфаркт міокарда до І доби від початку захворювання П група - Інфаркт міокарда 2-5 доба від початку захворювання* Ш група - Інфаркт міокарда 6-Ю доба від початку захворювання Коефіцієнт в контрольній групі був 0,29+ 0,03» В І групі складав 0ff75i~0o07, у частини хворих П групи (неу складне ний пе біг) коефіпівнт 0 був меншим 0,60 (в середньому 0,50£ 0,05), -6Б іншої частини /ускладнений перебіг/ коефіці^нтчЗув більпим 0,60 / в середньому 1,05 t. 0,18/. В ПІ групі величина становила 0,26 t 0,07. Результати приведені в таблиці: Контроль ІВДАРКГ МІОКАРДА І група = б . КЬефіиі- 0,2^0,03 ент І =Ю П група : Ш група :Неускяадне-:Ускладне-: :нШ перебіг;ний пере-: : :6iv : = б = 6 к= 12 , ххх , юс 0,75tC,07 0,50tO,05 4 . ® I,06tO,I3 0,26t0,07 4. 4. t Примітка. Різниця иік поісазниі^ами контрольної групи і J_ - Щ групами достовірна: хх - р