Спосіб інгібування міжклітинного зчеплення і спосіб інгібування запального процесу та порушеного процесу нормальної коагуляції у пацієнтів з розладами васкулярного ендотелію

1 Спосіб інгібування МІЖКЛІТИННОГО зчеплення, який включає введення людині, яка потребує цього, ефективної КІЛЬКОСТІ сполуки, яка має формулу або и хлористоводнева сіль 4 Спосіб інгібування запального процесу та порушеного процесу нормальної коагуляції у пацієнтів з розладами васкулярного ендотелію, який включає введення пацієнту, який потребує цього, ефективної КІЛЬКОСТІ сполуки, яка має формулу (І), О де R1 та R3, незалежно, водень, СНз, О О де R та R , незалежно, водень, СНз, - С О алкіл) або - С - Аг, де Аг - факультативно заміщений феніл, R2 вибирають з групи, до складу якої входять піролідин, гексаметиленімшо та піперидино, або її фармацевтично прийнятної солі або сольвату 2 Спосіб за п 1, який відрізняється тим, що згаданою сполукою є її хлористоводнева сіль 3 Спосіб за п 1, який відрізняється тим, що згаданою сполукою є алкіл) або —С—Аг, де Аг - факультативно заміщений феніл, R2 вибирають з групи, до складу якої входять піролідин, гексаметиленіміно та піперидино, або її фармацевтично прийнятної солі або сольвату 5 Спосіб за п 4, який відрізняється тим, що згаданою сполукою є її хлористоводнева сіль 6 Спосіб за п 4, який відрізняється тим, що згаданою сполукою є ОСН,СН,- N ОСН,СН,- N або и хлористоводнева сіль ВШ О (І), со го 43391 Васкулярний ендотелій є основним органом, що функціонує, як регулятор коагуляції крові, запалення, обміну рідин та посередник між внутрішньосудинним об'ємом і паренхіматозними тканинами Відповідне функціонування ендотелію є критичним для гомеостазу у цілому Дисфункція ендотелію є наслідком змін у експресії важливих поверхневих молекул і може призвести до дефектів коагуляції, локального та системного васкулярного запалення, а також підсилення розвитку та розриву атеросклеротичних бляшок Наступними наслідками можуть бути інфаркт міокарду, глибинний венозний тромбоз, розсіяний внутрішньосудинний тромбоз та удар Деякі поверхневі білки клітин змінюються у ВІДПОВІДЬ на пошкодження судин і можуть використовуватися, як маркери дисфункцюнального ендотелію Найважливішим класом таких білків є рецептори/ліганди, які опосередковують міжклітинне зцеплення і до яких належать інтегріни, селектіни (наприклад, молекули МІЖКЛІТИННОГО зцеплення по типу ЕЛ, а також члени надсімейства імуноглобулинів, такі як фактор МІЖКЛІТИННОГО зцеплення-1 (1САМ), та фактор адгезії вірусних клітин (VCAM)) КІЛЬКІСТЬ цих молекул зростає у ВІДПОВІДЬ на різні стимули, до яких належать цитокши Крім того, що вони є важливими маркерами дисфункцюнального ендотелію, вони також відіграють ключову роль у тромбоцитарних, запальних та атерогенних процесах у стінках судин Внаслідок дисфункції ендотелію порушуються і ІНШІ функції, наприклад, поверхневі антикоагулянтні реакції Сполука, яка спроможна блокувати дисфункцію ендотелію, що визначається и здатністю інгібувати міжклітинне зчеплення або прояви антикоагулянтної дії, може бути придатна для лікування таких станів, як сепсис, пошкодження, у тому числі суттєві пошкодження та травми тканин, синдром системної запальної реакції, септичний синдром, септичний шок та синдром множинної дисфункції органів (у тому числі коагулопатія споживання), а також розрив атеросклеротичних бляшок і пов'язані з цим наслідки Оскільки міжклітинне зцеплення є фундаментальним процесом великої біологічної важливості, здатність специфічного модулювання адгезивних білків має потенціал для багатьох КЛІНІЧНИХ використань, окрім васкулярної тканини, у тому числі и використання, як протизапального засобу Цей винахід надає способи шпбірування МІЖКЛІТИННОГО зцеплення, які включають введення людині, яка потребує цього, ефективної КІЛЬКОСТІ сполуки формули І OCHXH.-R R'O (І) о де R1 та R3, незалежно, водень, СНз, —С— (С-і-Сє О алкіл) або —С—Аг, де Аг - факультативно заміщений феніл, R2 вибирають з групи, до складу якої входять піролідино, гексаметиленімшо та піперидино, а також и фармацевтично прийнятних солей або сольватів Цей винахід має відношення до відкриття, що полягає утому, що визначена група 2-феніл-Зароілбензотюфенів (бензотюфенів), наприклад, формули І, придатна для інгібування міжклггинного зчеплення і, зокрема, васкулярного міжклггинного зцеплення Окрім того, сполуки придатні для пригнічення дисфункції васкулярного ендотелію Способи використання, які надаються цим винаходом, здійснюють шляхом введення людині, яка потребує цього, дози сполуки формули І або и фармацевтично прийнятної солі або сольвату, ефективної для інгібування міжклггинного зцеплення або м наслідків Термін «інгібування» включає своє загально-прийнятне значення, яке включає перешкоджування, запобігання, стримування а також уповільнення, зупинку або повернення у зворотньому напрямку Цей спосіб включає як медико-терапевтичне так і/або профілактичне введення, у ВІДПОВІДНОСТІ до потреби Ралоксіфен, сполука цього винаходу, яка є хлористоводневою сіллю сполуки формули 1, де R1 та R3 - водень, R2-1-ninepnflHHHn, є ядерною регуляторною молекулою Було показано, що ралоксіфен зв'язується з рецептором естрогену і спочатку гадали, що ця молекула, функціонально та фармакологічно, відповідала антиестрогену у тому, що вона блокувала здатність естрогену активізувати ракові пухлини тканин матки, та естроген-залежні ракові пухлини молочних залоз І дійсно, ралоксіфен таки блокує дію естрогену у деяких клітинах, однак у клггинах інших типів ралоксіфен активізує ті ж самі гени, що й естроген і демонструє таку ж саму фармакологію, наприклад, остеопороз, пперліпідемія Внаслідок цього, ралоксіфен тепер мають за антиестроген зі змішаними властивостями агоністу-антагоністу Специфічний профіль, який демонструє ралоксіфен, і який відрізняється від профілю естрогену, обумовлено, як припускають тепер, специфічною активізацією та/ або пригніченням функцій різних генів ралоксіфен-естрогенним рецепторним комплексом, у протилежність активізуванню та/ або пригніченню генів естрогенестрогенним рецепторним комплексом Таким чином, незважаючи на те, що ралоксіфен та естроген використовують та конкурують за ті ж самі рецептори, фармакологічний наслідок регуляції генів ними двома нелегко спрогнозувати і він є унікальним для кожного з них У цілому, лікарська форма зі сполукою готується зі звичайними наповнювачами, розрідниками або носіями і пресується у вигляді таблеток або готується у вигляді еліксирів або розчинів для звичайного введення per os або введення внутрішньом'язовим або внутрішньовенозним шляхами Сполука може вводитись черезшкірно, ви 43391 готовлятися у вигляді дозованої лікарської форми уповільненого виділення тощо Сполуки, які використовуються у способах цього винаходу, можна отримувати у ВІДПОВІДНОСТІ з розробленими способами, такими, наприклад, як описані у патентах США №№ 4133814, 4418068 та 4380635, всі з яких включені до цього опису, як довідковий матеріал У цілому, процес починають з бензо[в]тюфену, який має 6-пдроксильну групу та 2-(4-пдроксіфеніл) групу Вихідну сполуку захищають, ацилюють та позбавляють захисту, щоб утворити сполуки формули І Приклади утворення таких сполук наведені у патентах США, які обговорювались раніш Факультативно заміщений феніл то є феніл або феніл заміщений раз чи ДВІЧІ С-і-Сб алкіл, С1-С4 алкоксі, гідроксі, нітро, хлор, фтор або три(хлор або фтор)метил Сполуки, які використовують у способах цього винаходу, утворюють фармацевтично прийнятні солі та основні солі з різноманітними органічними та неорганічними кислотами та основами і до їх числа належать фізіологічно прийнятні солі, які часто використовують у фармацевтичній хіми Такі солі також є частиною цього винаходу До типових неорганічних кислот, які використовують для утворення таких солей, належать хлористоводнева, бромисто-воднева, йодистоводнева, азотна, сірчана, фосфорна, ппофосфорна тощо Можна також використовувати солі, які є похідними органічних кислот, наприклад, аліфатичних моно-та дікарбоксильних кислот, феніл-заміщених алканових кислот, пдроксіалканових та пдроксіалкандіонових кислот, ароматичних кислот, аліфатичних та ароматичних сульфокислот До таких фармацевтично прийнятних солей належать ацетат, фенілацетат, трифторацетат, акрилат, аскорбат, бензоат, хлорбензоат, дінітробензоат, пдроксібензоат, метоксібензоат, метилбензоат, о-ацетоксібензоат, нафталш-2-бензоат, бромід, ізобутират, фенілбутират, рпдроксібутират, бутін-1,4-дюат, гексш-1,4-дюат, капрат, каприлат, хлорид, ціннамат, цитрат, формат, фумарат, гликолят, гегтганоат, пппурат, лактат, малат, малеат, гідрокс їм олеат, малонат, манделат, мезилат, нікотинат, ізонікотинат, нітрат, оксалат, фталат, терафгалат, фосфат, монопдрогенфосфат, діпдрогенфосфат, метафосфат, пірофосфат, пропюлат, пропюнат, фенілпропюнат, саліцилат, себацат, сукцинат, суберат, сульфат, бісульфат, піросульфат, сульфіт, бісульфіт, сульфонат, бензосульфонат, р-бромфенілсульфонат, хлорбензосульфонат, етансульфонат, 2-пдроксіетансульфонат, метансульфонат, нафталш-1-сульфонат, нафталш-2-сульфонат, р-толуолсульфонат, ксилолсульфонат, тартрат тощо Сіллю, якій надається перевага, є хлористоводнева сіль Фармацевтично прийнятні кислі солі утворюють, звичайно, шляхом реакції сполуки формули І з еквімолярною або надлишковою КІЛЬКІСТЮ кислоти Реагенти, як правило, об'єднуються загальним розчинником, наприклад, діетиловим ефіром або бензолом Сіль, зазвичай, випадає у осад з розчину на протязі 1 години-10 днів і може бути видалена за допомогою фільтрування або розчинник може бути видалений за допомогою звичайних засобів Основами, які звичайно використовують для утворення солей, є гідроксид амонію, гідроксиди лугів та лужноземельних металів, карбонати, а також аліфатичні та первинні, вторинні та третинні аміни, аліфатичні діаміни Особливо придатними основами для виготовлення солей є гідроксид амонію, карбонат калію, метиламін, діетиламін, етилендіамін та циклогексіламш Фармацевтично прийнятні солі, як правило, мають підвищену розчинність у порівнянні зі сполуками, похідними котрих вони є, і, внаслідок цього, вони частіш є більш придатні для таких лікарських форм, як рідина та емульсії Фармацевтичні лікарські форми можна виготовляти способами, звідомими у цій галузі Наприклад, лікарські форми з цими сполуками можна готувати зі звичайними наповнювачами, розріджувачами або носіями у формі таблеток, капсул, суспензій, порошків тощо Прикладами наповнювачів, розріджувачів та носив, придатних для таких лікарських форм, є наповнювачі та замінники -крохмаль, цукри, манітол та ПОХІДНІ кременю, в'яжучі речовини -карбоксіметилцелюлоза та ІНШІ ПОХІДНІ целюлози, альгінати, желатина та полівінилпіролідон, зволожуючі речовини - гліцерин, подрібники карбонат кальцію та бікарбонат натрію, речовини для уповільнення розчинення -парафін, прискорювачі валоктування - четвертинні - сполуки амонію, поверхнево-активні речовини - цетиловий спирт, моностеарат гліцерину, адсорбтивні носи каолін та бентоніт, змащувальні речовини - тальк, стеарат кальцію або магнію та тверді поліетилгліколі Сполуки можуть входити також до складу лікарських форм, наприклад, еліксирів або розчинів для звичайного перорального введення або розчинів, придатних для парентерального введення, наприклад, внутрішньом'язовим, підшкірним або внутрішньовенозним шляхами У додаток до цього, сполуки добре придатні для таких лікарських форм, як дозовані лікарські форми уповільненого виділення тощо Лікарські форми можна виготовляти таким чином, що вони виділяють активний інгредієнт виключно або переважно у визначеній частині кишково-шлункового тракту, можливо, впродовж визначеного часу Покриття, оболонки або захисні матриці можна виготовляти, наприклад, з полімерних субстанцій або смол Конкретна доза сполуки формули І, необхідна для інгібування міжклггинного зчеплення або його наслідків, або для будь-якого іншого використання, розкритого у цьому описі та у ВІДПОВІДНОСТІ до цього винаходу, буде залежати від тяжкості стану, шляху введення та пов'язаних факторів, що буде вирішуватися лікарем У цілому, прийняті та ефективні денні дози складають, приблизно, від 0,1 до 1000 мг/день, більш типово, приблизно, від 50 до 200 мг/день Такі дози будуть вводитися суб'єкту, який потребує цього, від одного до трьох разів на день, або частіш, у залежності від потреби ефективного інгібування міжклггинного зцеплення або и наслідків, або будь-якого іншого використання, розкритого у цьому описі Перевага, як правило, надається введенню сполуки формули І у формі кислої солі, що є звичним при введенні фармацевтичного засобу, до складу якого входить основна група, наприклад, піперидинове кільце Таку сполуку вигідно також вводити пероральним шляхом Для подібних цілей 43391 доступними є подальші пероральні дозовані форми Лікарські форми У наступних лікарських формах «активний інгредієнт» означає сполуку формули І Лікарська форма 1 Желатинові капсули Тверді желатинові капсули виготовляють з використанням такого Інгредієнт Активний інгредієнт Кількість (мг/капсулу) 0,1-1000 Крохмаль, державна фармакопея 0-650 Рухлива крохмальна пудра 0-650 Силіконова рідина, 350 сантистоксів 0-15 Інгредієнти змішують, пропускають через сито № 45 (0,353 мм) і засипають у тверді желатинові капсули До прикладів виготовлених специфічних капсульованих лікарських форм ралоксіфену належать наведені далі Лікарська форма 2 Ралоксіфенова капсула Інгредієнт Ралоксіфен Кількість (мг/капсулу) 1 Крохмаль, державна фармакопея Рухлива крохмальна пудра 112 Інгредієнт Ралоксіфен 1,7 Кількість (мг/капсулу) 50 Крохмаль, державна фармакопея 150 Рухлива крохмальна пудра 397 Силіконова рідина, 350 сантистоксів 3,0 Специфічні вищенаведені лікарські форми можуть змінюватися у ВІДПОВІДНОСТІ З розумними передбаченими варіаціями Таблетовану лікарську форму виготовляють з використанням інгредієнтів, наведених далі Лікарська форма 6 Таблетки Інгредієнт Активний інгредієнт Кількість (мг/таблетку) 0,1-1000 Целюлоза, мікрокристалічна 0-650 Дюксид кременю, фумігований 0-650 Стеаринова кислота 0-15 Компоненти змішують і пресують до утворення таблеток У альтернативному варіанті таблетки, до складу кожної з яких входить 0,1-1000 мг активного інгредієнту, готуються таким шляхом Лікарська форма 7 Таблетки Інгредієнт 225,3 Силіконова рідина, 350 сантистоксів Лікарська форма 5 Ралоксіфенова капсула Активний інгредієнт Кількість (мг/таблетку) 0,1-1000 Крохмаль Лікарська форма 3 Ралоксіфенова капсула Інгредієнт Ралоксіфен Кількість (мг/капсулу) 5 Крохмаль, державна фармакопея Рухлива крохмальна пудра 108 225,3 Силіконова рідина, 350 сантистоксів 1,7 Лікарська форма 4 Ралоксіфенова капсула Інгредієнт Ралоксіфен Кількість (мг/капсулу) 50 Крохмаль, державна фармакопея Рухлива крохмальна пудра 103 225,3 Силіконова рідина, 350 сантистоксів 1,7 45 Целюлоза, мікрокристалічна 35 Полівінилпіролідон, (у вигляді 10% розчину у воді) Натрійкарбоксиметильована 4 4,5 целюлоза Стеарат магнію Тальк 0,5 1 Активний інгредієнт, крохмаль та целюлозу пропускають через сито № 45 (0,353 мм) і ретельно перемішують Розчин полівшилпіролідону змішують з отриманими порошками, які після цього пропускають через сито № 14 (1,41 мм) Утворені гранули висушують при 50-60°С і пропускають через сито № 18 (1,00 мм) Натрійкарбоксиметильований крохмаль, стеарат магнію та тальк, які перед тим було пропущено через сито № 60 (0,248 мм), додають до гранул, які, після перемішування, пресують на таблетковій машині до утворення таблеток Суспензії, до складу кожної з котрих входить 0,1-1000 мг медикаменту на 5 мл дозу, виготовляють наступним чином 43391 Лікарська форма 8 Суспензії Інгредієнт Активний інгредієнт Кількість (мг/5 мл) 0,1-1000 мг Натрійкарбоксиметильована целюлоза 50 мг Сироп 1,25 мг Розчин бензойної кислоти 0,10 мл Коригент За потребою Барвник За потребою Дистильована вода до 5 мл Медикамент пропускають через сито № 45 (0,353 мм) і змішують з натрійкарбоксиметильваною целюлозою та сиропом до утворення однорідної пасти Розчин бензойної кислоти, коригент та барвник розводять у деякій КІЛЬКОСТІ ВОДИ І додають з перемішуванням Після цього додають достатню КІЛЬКІСТЬ води до отримання потрібного об'єму Проби на клггинну адгезію in vitro Клггини ендотелію пупкової вени людини (HUVEC) або ендотелію аорти людини (НАЕС) отримували з фірми «Clonetics» (Сан-Дієго) і вирощували у основному живильному середовищі, поставленому тією ж фірмою Клггини висівали на 96-лункові планшети з ЩІЛЬНІСТЮ, достатньою для отримання конфлюентних моношарів після інкубування впродовж ночі при 37°С Додавали експериментальну сполуку і шкубували у середовищі, вільному від сироватки, впродовж 8-20 годин Після цього моношари шкубували з/без 2 нг/мл інтерлейкшу-1 (IL-1) або з 20 нг фактору некротизацм пухлинних клітин (TNF) впродовж 4-24 годин перед пробою зв'язування у загальному об'ємі 75-100 мікролітрів у присутності експериментальної сполуки Після інкубування до лунок додавали клггини U 937, мічені тритієм (у 50 мікролітрових об'ємах з розрахунку 1-ЗхЮ6 клітин/лунку) Клггини U 937 мітили тритієм шляхом додавання ЗН-тимідину до кінцевої концентрації 1 мікрокюрі на мілілітр з наступним інкубуванням впродовж 18-20 годин Клітини перед використанням промивали основним живильним середовищем для видалення надмірної КІЛЬКОСТІ мітки Після 20 ХВ інкубування мічених клггин U 937 з ендотеліальними клггинами, вміст лунок відсмоктували і промивали чотири рази фізіологічним розчином, до складу якого входив кальцій Моношари та прикріплені клггини U 937 солюбілізували додаванням 0,25% натрійдодецилсульфату (SDS)/0,1 N NaOH впродовж 5 хвилин з перемішуванням Рівень зв'язування визначали підрахунком СЦИНТІЛЯЦІЙ солюбілізованих клітин Проба на антикоагулянтну активність Конфлюентні культури І L-1-оброблених (2 нг/мл) або необроблених ендотеліальних клітин людини у 96-лункових планшетах промивали один раз збалансованим солевим розчином Хенкса (HBSS) для видалення білків сироватки та шкубували у середовищі, вільному від сироватки (модифіковане за способом Дульбекко середовище 1 гла F-12, 20 мМ гепес, рН 7,5, 50 мг/мл гентаміцину, 1 мг/мл трансферршу людини та 1 мг/мл бичачого інсуліну), до складу якого входило 400 нМ рекомбінантного білку С людини та 10 нМ тромбіну людини Клггини шкубували при 37°С Через різні проміжки часу середовище видаляли і вносили до рівного об'єму розчину 20 мМ тріс-НСІ, рН 7,5, 150 мМ NaCI, 1 мг/мл бичачого сироваткового альбуміну (BSA) та 10 Од/мл прудшу Проби шкубували впродовж 5 хв У буфері з гірудином для пригнічення активності тромбіну КІЛЬКІСТЬ утвореного активованого білку С визначали додаванням хромогенного субстрату (S-2366) до кінцевої концентрації 0,75 мМ та вимірюванням зміни одиниць поглинання/хв При 405 нм за допомогою кінетичного мікротитрувального планшет-рідеру марки «ThermoMax» (компанія «Molecular Devices») В усіх експериментах проби розчину білок Слромбш шкубували у лунках без клітин для того, щоб визначити основні (ВИХІДНІ) рівні тромбш-каталізованого активування білку С КІЛЬКІСТЬ утвореного активованого білку С виражають у одиницях поглинання (mOD) за хвилину на мікрограм клггинного білку Результати Ендотеліальні клггини пупкової вени людини (HUVEC) обробляли сполукою А, де R1 та R3 - водень, a R - піролідино, одночасно з індукуванням експресії адгезивної молекули за допомогою TNF Як показано у таблиці 1, наслідком присутності 100 нМ сполуки А було, приблизно, 40% зниження рівня міжклггинного зчеплення у цій пробі Коли клітини попередньо обробляли тільки 10 нМ сполуки А впродовж 20 годин перед індукуванням за допомогою TNF, спостерігали, приблизно, 65% зниження адгезії (таблиця 2) Автори обробляли як HUVEC, так і НАЕС за допомогою IL-1, ще одного медіатору запалення, щоб індукувати експресію адгезивної молекули у присутності 10 нМ сполуки А Як показано у таблиці 3, сполука А ефективно інгібує індукування адгезії, обумовлене IL-1, у обох клггинних ЛІНІЙ Таким чином, сполука А може блокувати індукування експресії адгезивної молекули, опосередкованої двома незалежними засобами, і у двох клітин, як венозних, так і артеріальних Як подальше свідчення здатності цієї сполуки модулювати функціональні властивості ендотелію, ми вимірювали здатність ендотеліальних клітин активізувати білок С людини, природну регуляторну функцію, яка є розрегульована у станах дисфункції ендотелію Як показано у таблиці 4, обробка клітин за допомогою IL1 значно знижує здатність ендотелію до підтримки утворення білку С Однак, за допомогою наступної обробки клітин сполукою А, вдавалось, по суті, ліквідувати пригнічення цієї функції IL1 Вищенаведені дані свідчать про те, що сполука А захищає клітини від активізації запальної та проти коагулянтної активності 43391 Таблиця 1 Вплив сполуки А на адгезію клгтин U937 до TNF-активізованих клітин ендотелію пупкової вени людини (HUVEC) Активність зв'язуванню (у відсотках) Стан Необроблений контроль а 0±7,5 Оброблені TNF 100±9,5 TNF плюс сполука А (100 нМ) 62±17 а Рівень зв'язування виражається у вигляді відсотку КІЛЬКОСТІ КЛГТИН U937, які зв'язались з ендотелієм перед та після TNF-шдукування Таблиця 2 Вплив попередньої обробки сполукою А на адгезію клгтин U937 до TNF-активізованих клгтин ендотелію пупкової вени людини (HUVEC) Стан Активність зв'язування (у відсотках) а Необроблений контроль 0±20 Оброблені TNF 100±16 TNF плюс сполука А (10 нМ) 34±8 а Рівень зв'язування виражається у вигляді відсотку КІЛЬКОСТІ КЛГТИН LJ937, які зв'язались з ендотелієм перед та після TNF-шдукування Таблиця З Вплив попередньої обробки сполукою А на адгезію клгтин U937 до клгтин ендотелію аорти людини (НАЕС) та клгтин ендотелію пупкової вени людини (HUVEC), активізованих за допомогою IL-1 Активність зв'язування (у відсотках)а Стан HUVEC НАЕС Оброблені IL-1 100±14 100±8 IL-1 плюс сполука А (10 нМ) 18±13 54±7 а Рівень зв'язування виражається у вигляді відсотку КІЛЬКОСТІ КЛГТИН LJ937, які зв'язались з ендотелієм перед та після Ш-індукування Таблиця 4 Вплив сполуки А на тромбін-каталізоване активізування білку С людини на клгтинах ендотелію, оброблених IL-1 Стан Рівень утвореного білку (mOD/хв/мкг) 8,8±1,4 3,7±0,4 7,6±0,6 Необроблений контроль Оброблені IL1 IL1 плюс сполука А Тираж 50 екз Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м Ужгород, вул Гагаріна, 101 (03122) 3 - 7 2 - 8 9 (03122) 2 - 5 7 - 0 3 43391