Пристрій для моделювання будови електричної, магнітної та гравітаційної складових елементарних часток та їх похідних форм матерії (їх геометрії, структури та взаємодії), та будови “електро-магнітно-гравітаційно

Пристрій для моделювання будови електричної, магнітної та гравітаційної складових елементарних часток та їх похідних форм матерії (їх геометрії, структури та взаємодії), та будови "електро-магнітно-гравітаційної тріади полів" (більш точна модель будови "єдиного поля"), що являє собою серію виготовлених із мідного дроту гіпотетичних моделей будови складових елементарних часток, електричного, магнітного та гравітаційного полів, що базуються на класичних законах фізики, який відрізняється тим, що основу даного пристрою складає структура виконана із мідного дроту, що складається із таких компонентів: спіраль із мідного дроту конічної форми 1 (що U 2 (19) 1 3 44472 4 Найбільш близьким аналогом запропонованої рмацією з фізики, вони за кілька місяців відповіли моделі є модель будови електромагнітного поля. би на усі ці питання. З 13 років я ретельно познаЦя модель відображує геометрію силових ліній йомився із їх біографіями, їх психологією і найгоелектричного та магнітного полів та взаємозв'язок ловніше із методологією їх мислення на шляху між ними, але вона є неповною, бо не відображує здійснення винаходів та відкриттів, що вони робибудову та місце у цій структурі третьої складової ли. Але мені знадобилось понад 15 років, щоби на єдиного поля - гравітаційного поля. папері та на моделях, використовуючи практично Далі, у зв'язку із складністю теоретичного асусі відомі мені сучасні знання із фізики, хімії, біології, філософії, психології, медицини, історії розвитпекту даної розробки, введенню нових експеримеку різних розділів науки із значними перевантантальних даних, що привели до перегляду деяких женнями свого звичайного середньостатистичного вже існуючих моделей фізичних процесів та явищ, інтелекту сформувати лише неточні гіпотетичні для більшої ясності, до формування задачі винавідповіді, котрі хоч і непогано підтвердженні ексходу, я навожу коротке теоретичне обґрунтування периментально, але потребують ретельної перевіданої розробки (с.2-10 опису винаходу даної заяврки та обов'язкового математичного аналізу, та ки), окремі аспекти та фрагменти котрого вже апнасамперед перевірки на патентну новизну. робовані та опубліковані у матеріалах кількох Для відповіді на ці питання, я пропоную ввести конференцій з теоретичної та ядерної фізики, а у сучасну фізику принципи структурносаме Nucleus-2008 секція пристроїв ядернофункціонального взаємозв'язку, котрі успішно вифізичного експерименту (Москва, Росія), конферекористовуються у медицині, біології, філософії, нція Ломоносов-2008 секція теоретичної фізики коли необхідно описати те, що безпосередньо по(Москва, Росія), конференція по сучасній космічній бачити неможливо, або досить складно. техніці (м. Корольов, Росія). ...У зв'язку із тим, що у сучасній фізиці повнісДля більш детального пізнання будови єдинотю відсутні знання про геометрію та будову елего поля, я пропоную використати загально філоментарних часток на рівні їх складових, сучасна софський принцип нерозривного взаємозв'язку модель будови атомного ядра не точна, а у зв'язку будови та функції будь-якого об'єкту дослідження, із тим, що невідома геометрія та будова електричщо находить відображення у запропонованих ного, магнітного та гравітаційного полів - ми і на мною принципах логічного взаємозв'язку об'єктів сьогоднішній день практично нічого не знаємо про мікросвіту із об'єктами макросвіту: 1. Будова і функція будь якого об'єкту дослі„єдине поле" і не знаємо, як отримати третій комдження нерозривно пов'язані між собою, тобто понент „єдиного поля" - штучне гравітаційне поле. будова будь-якого об'єкту дослідження повністю Ключем до розуміння будови „єдиного поля" є савизначає його функцію (властивості), специфічну ма елементарна частка, котра має спільну із „єдитільки для цієї будови. Це дозволяє знаючи будову ним полем" будову і складається із тих же компооб'єкту дослідження точно визначити його функцію нентів, але елементарна частка настільки мала, та навпаки знаючи певні його прояви (функцію) що навіть найкращі сучасні мікроскопи не дозвоточно визначити його будову. ляють її побачити, бо частки (електрони), що використовують при роботі цих мікроскопів набагато 2. Якщо об'єкт дослідження у макросвіті має більше окремих складових вивчаємих елементарспільну будову із аналогічним об'єктом у мікросвіті, то функції цих об'єктів ідентичні. них часток. Тому на сьогоднішній день безпосере3. Якщо об'єкт дослідження у макросвіті має дньо побачити у мікроскоп будову окремих елемеспільну функцію із аналогічним об'єктом у мікронтарних часток неможливо. світі, то будови цих об'єктів ідентичні. Яка саме форма, розміри та структура електЗгідно цим принципам можна кожному об'єкту рона, протона, нейтрона? Який саме матеріальний дослідження у мікро- та нано- світі знайти відповісубстрат електричних, магнітних, гравітаційних та дну модель у макросвіті, за допомогою котрої і ядерних взаємодій? можливо визначити структуру мікро- та нано- об'Ані сучасна фізика, ані сучасна математика у єктів. ізольованому від інших наук стані не здатні відпоБагато об'єктів дослідження у мікросвіті мають вісти на ці питання. Ось чому на протязі сторіччя свої точні аналоги у макросвіті. Так аналогом елесотні талановитих фізиків та математиків так і не ментарної частки у макросвіті гіпотетично є єдине змогли цього зробити. Для аналізу цих проблем поле, котре складається із трьох компонентів: еленеобхідний інтелект вченого, здатний одночасно ктричного поля, магнітного поля та гравітаційного використовувати можливості усіх суміжних із фізикою наук та вільно володіючий філософією, тільки поля, котрі повністю аналогічні електричній, магнітакий підхід допоможе правильно добудувати логітній та гравітаційній складовим елементарної часчні зв'язки між усіма суміжними розділами науки, тки. котрі описують різні аспекти вивчаємого питання. Проаналізувавши основні властивості елеменСеред вчених минулого лише одиниці відповідатарних часток (електрону, протону та нейтрону), ють таким вимогам, це Нільс Бор, Майкл Фарадей, можна виділити 3 основні складові елементарних Джеймс Максвелл, Ісак Ньютон, Ернест Резерчасток: електрична (визначає електричний заряд), форд, Андре Ампер, П'єр Кюрі та дуже небагато магнітна (визначає магнітний момент), та гравітаінших. Я перерахував саме цих вчених, бо вони ційна (визначає масу частки, її переміщення у покраще ніж інші вміли працювати на стиках різних ступальному напрямі). наук, що призводило до відкриття нових невідомих Для визначення геометрії електричної складораніше розділів фізики, що знаходились на цих вої елементарних часток, я пропоную у якості макстиках. Якщо ці вчені володіли би сучасною інфо 5 44472 6 На Фіг.3 схематично зображені силові лінії маромоделі використовувати високовольтне електгнітного та гравітаційного полів у атомному ядрі, ростатичне поле „+" та „-" знаку. де: Так як електричні властивості електрону іден1 - загальновідома модель магнітних силових тичні властивостям негативного електростатичного поля, а електричні властивості протонів ідентиліній нуклонів у ядрі (показано синіми пунктирними чні властивостям позитивного електростатичного лініями); поля, можна припустити, що їх геометрія також 2 - загальновідома модель гравітаційних силоідентична. вих ліній нуклонів у ядрі (показано зеленими безАле як побачити невидиме електростатичне перервними стрілками, котрі вказують напрямок дії поле? Точно так, як ми бачимо нитку накалювання гравітаційного поля). палаючої у темряві електричної лампи. У момент Виходячи із правила буравчика, можна припупереміщення вільних носіїв заряду під дією електстити на цій схемі розташування електричної ричного поля відбуваються їх множинні зіткнення складової нуклонів, що на Фіг.4 схематично зоіз іншими частками та виділення фотонів, котрі і бражена червоним кольором. засвічують область простору, у котрій відбуваєтьНа Фіг.4 схематично зображений поперечний ся переміщення елементарних часток, та відбуварозтин гіпотетичної моделі будови атомного ядра, ється так звана візуалізація електричного поля. де: На Фіг.1 зображена фотографія експерименту 1 - схематичне зображення електричної склапо візуалізації позитивного електростатичного подової нуклона (протона) (зображені червоним кольором структури конічної форми); ля. Між двома електродами (один позитивний, 2 - схематичне зображення магнітної складодругий негативний) створюється постійне електрової нуклона (протона) (зображені синім кольором статичне поле (U=300кВ). Коли електроди знахомагнітні силові лінії нуклонів, що формують орбідяться на відстані 50см один від одного ми нічого талі електронної оболонки); не бачимо. Поступово зближуючи електроди один 3 - схематичне зображення гравітаційної складо одного на відстань 10-8см, на позитивно зарядової нуклона (протона) (зображені зеленим кодженому електроді відмічається синє світіння конільором силові лінії гравітаційного поля нуклонів, чної форми (тобто відбувається тліючий розряд). що направленні з периферії до центру, концентНа відстані менш ніж 5см відбувається електричний пробій (розряд) і світіння конічної форми руються у центрі ядра та формують ядерні сили). трансформується в вузький циліндричний канал, Враховуючи, що і магнітні і гравітаційні силові по котрому переміщуються іони (тобто відбуваєтьлінії проходять у центрі електричної складової ся дуговий розряд). нуклонів, можна припустити, що і магнітна і гравіОскільки властивості позитивного електростатаційна складові елементарних часток мають спітичного поля ідентичні властивостям протона, мольне походження, і що при певних умовах можлижна припустити, що геометрія протона ідентична ва трансформація магнітної складової (магнітного геометрії позитивного електростатичного поля. поля) у гравітаційну складову (гравітаційне поле) і навпаки (див. Фіг.5). Таким чином електрична складова протона предНа Фіг.5 схематично зображений пристрій для ставляє собою структуру конічної форми. моделювання будови електричної, магнітної та А так, як при розпаді нейтрону виділяється гравітаційної складових елементарних часток та їх протон і електрон, можна припустити, що один із похідних форм матерії (їх геометрії, структури та фрагментів нейтрону має форму протону, а саме у взаємодії), та будови „електро-магнітноскладі нейтрона є точно така же структура конічної гравітаційної тріади полів" (більш точна модель форми, що можливо і є структурною подібністю будови „єдиного поля"), де: усіх нуклонів. Таким чином і протони і теоретично 1 - конічна спіраль із мідного дроту (схематичнейтрони мають однакові стикувальні фрагменти но показана червоним кольором), що у мікросвіті (див. Фіг.2). На Фіг.2 схематично зображені гіпотетичні момоделює електричну складову елементарних часделі будови електричної складової нуклонів (проток, а у макросвіті моделює електричне поле; тону та нейтрону), та реакція розпаду нейтрону на 2 - кільця із мідного дроту (схематично показапротон та електрон, де: ні синім кольором), що у мікросвіті моделюють 1 - гіпотетична модель будови електричної силові лінії магнітної складової елементарних часскладової протону (показано червоним кольором); ток, а у макросвіті - силові лінії магнітного поля; 2 - гіпотетична модель будови електричної 3 - прямолінійні фрагменти мідного дроту складової нейтрону; (схематично показані зеленим кольором), що у 3 - гіпотетична модель будови електричної мікросвіті моделюють силові лінії гравітаційної складової електрону (показано синім кольором). складової елементарних часток, а у макросвіті Для визначення взаєморозташування нуклонів силові лінії гравітаційного поля. Таким чином, виводиться нова гіпотетична у ядрі, я пропоную схематично зобразити силові модель будови елементарної частки, що формулінії магнітного та гравітаційного поля у ядрі (див. люється наступним чином: Фіг.3). Відносно сучасним уявленням відносно яд1. Електрони, протони та нейтрони складаютьра та електронної оболонки гравітаційні силові лінії 2 направленні з периферії до центру ядру, а ся із трьох складових, що є трьома різними за магнітні силові лінії формують так звані s-, p-, d-, fструктурою та функцією формами існування енерорбіталі. гії, а саме електрична складова (визначає електричний заряд електрона та протона, у нейтрона вона також є, але його електричний заряд нейтра 7 44472 8 лізовано наявністю у його складі одного протону законів квантової механіки та ядерної фізики, тому та одного електрону), магнітна складова (визначає ані Кулон, ані Фарадей, ані Максвелл не мали жомагнітні властивості електрону та протону, у нейтдної підстави навіть запідозрити, що електричне рону вона також є, але нейтралізована), та гравіполе двох взаємодіючих заряджених металевих таційна складова (визначає масу часток, та для шарів, або магнітне поле двох взаємодіючих магнінуклонів - силу ядерних взаємодій та енергію зв'ятів можуть породити штучне гравітаційне поле. А зку нуклонів у атомному ядрі); більшість фізиків 20 сторіччя настільки „віддано та 2. Електрична складова елементарних часток навіть фанатично вірили та вірять" у закони цих має конічну форму, та породжує магнітну складонайавторитетніших фізиків минулого, що за 120 ву, із котрою вона пов'язана згідно правила буравроків жоден вчений так і не перевірив цю частину чика та інших класичних законів електромагнетизфізичної науки. Я би теж не став перевіряти, якби му; не зіткнувся із певними протиріччями. Найкращим 3. Магнітна і гравітаційна складові мають спідоказом цієї тези є занадто підозріло схожі форльне походження, а саме із електричної складової, мули закону Ньютону, закону Кулону та закону при розмиканні магнітних силових ліній магнітна взаємодії між собою полюсів двох магнітів. З воскладова трансформується у гравітаційну складосьмого класу загальноосвітньої школи постійно ву (що призводить до посилення гравітаційних та задаю собі питання - як три „різні" види взаємодії ядерних взаємодій), та навпаки при замиканні граописуються майже однаковими математичними вітаційних силових ліній у магнітні, гравітаційна формулами. З точки зору філософії це якийсь нонскладова трансформується у магнітну (що призвосенс, а філософія дуже рідко помиляється, бо це дить до ослаблення гравітаційних та ядерних взанайдавніша та найдосконаліша наука нашої цивіємодій). лізації, і при правильному її використанні - це найТакож даний пристрій дозволяє вивести для кращій інструмент сучасного вченого, незалежно макросвіту нову гіпотетичну модель будови „елеквід наукової галузі, у котрій цей вчений працює. тро-магнітно-гравітаційної тріади полів" (що у літеЗвичайно усі ці гіпотези необхідно ретельно ратурі згадується, як модель „єдиного поля"), і що перевірити, як сучасними фізиками, так і сучасниформулюється наступним чином: ми математиками, провести множинні їх апробації 1. У макросвіті існує три взаємозв'язані форми на різних конференціях та конгресах по фізиці та існування енергії: електричне поле, магнітне поле математиці та далі у експериментах. Але перш ніж та гравітаційне поле, що мають спільну будову розпочати цей складний процес, необхідно рете(складаються із енергії), але відрізняються за геольно перевірити ці гіпотези на патентну новизну... метрією силових ліній та фізичними властивостяЗадачею запропонованої корисної моделі є ми. При цьому якісним проявом електричного поля розробка пристрою для моделювання будови елеє можливість формувати електрорушійну силу та ктричної, магнітної та гравітаційної складових переносити носії зарядів специфічно за їх знаком елементарних часток та їх похідних форм матерії, заряду, якісним проявом магнітного поля є формубільш детальне визначення геометрії, структури та вання сили Лоренца, та якісним проявом гравітавзаємодії їх складових, та будови „електроційного поля є поступальне прямолінійне зміщення магнітно-гравітаційної тріади полів", що у мікросвіті центру ваги фізичних тіл, що як слідство викликає формує елементарні частки, а у макросвіті - три їх прямолінійний поступальний рух у напрямку дії різних за структурою та функцією поля (електричвектору гравітаційних силових ліній. не, магнітне та гравітаційне). 2. Електричне поле може формувати магнітне Поставлена задача вирішується тим, що оснополе і навпаки за класичними законами електрову даного пристрою, зображеного на Фіг.5, складає магнетизму. структура, виконана із мідного дроту, що складається із таких компонентів: спіраль із мідного дроту 3. При розмиканні магнітних силових ліній магконічної форми 1 (що моделює у макросвіті електнітне поле може трансформуватись у гравітаційне ричне поле, у мікросвіті - електричну складову і навпаки при відновленні замкненості силових елементарних часток, крізь центральну частину ліній, гравітаційне поле трансформується у магнітданої спіралі проходять замкнені у кільця інші не. фрагменти мідного дроту 2 (що моделюють у мак4. При формуванні лише магнітного поля, електричне і магнітне поле існують одночасно у виросвіті - магнітне поле, у мікросвіті - силові лінії гляді єдиного електро-магнітного поля, а при формагнітної складової елементарних часток), також муванні третього (гравітаційного поля) електричне, крізь конічну спіраль 1 проходять прямі фрагменти мідного дроту 3, що входять у широку основу її магнітне та гравітаційне поле існують одночасно у конусу, та концентруючись у один пучок, виходять вигляді так званої „електро-магнітно-гравітаційної через вузьку верхівку даного конусу (моделюють у тріади полів", найменоване класиками, як модель макросвіті гравітаційне поле, у мікросвіті - силові „єдиного поля". лінії гравітаційної складової елементарних часток), Даний пристрій дозволяє також висунути гіпотаким чином уся конструкція даного пристрою у тезу, що кулонівські відштовхування однойменних мікросвіті більш точно моделює елементарні частта притягання різнойменних зарядів, а також магки, а у макросвіті моделює „електро-магнітнонітні відштовхування однойменних та притягання гравітаційну тріаду полів" (що у літературі згадурізнойменних магнітних полюсів, а також ефект ється, як модель „єдиного поля"), згідно котрої Мейснера (паріння магніту над надпровідною мідною чашею) - мають суто гравітаційну природу і електричне поле породжує магнітне поле, а частиописані фізиками-класиками як електричні та магна магнітного поля (при розімкненні магнітних синітні взаємодії, бо відкриті задовго до створення лових ліній) трансформується у гравітаційне поле. 9 44472 10 На Фіг.1 зображена фотографія експерименту 1 - гіпотетичні моделі позитивного електростапо візуалізації позитивного електростатичного потичного поля (схематично показаний червоним ля, де: кольором), що на даній ілюстрації є фрагментами 1 - позитивно заряджений електрод; електромагнітної хвилі; 2 - негативно заряджений електрод; 2 - гіпотетичні моделі негативного електроста3 - візуалізоване позитивне електростатичне тичного поля (схематично показаний синім кольополе. ром), що на даній ілюстрації є також фрагментами На Фіг.2 схематично зображені гіпотетичні моелектромагнітної хвилі. делі будови електричної складової нуклонів (проПристрій для моделювання будови електричтону та нейтрону), та реакція розпаду нейтрону на ної, магнітної та гравітаційної складових елеменпротон та електрон, де: тарних часток та їх похідних форм матерії (їх гео1 - гіпотетична модель будови електричної метрії, структури та взаємодії), та будови „електромагнітно-гравітаційної тріади полів" (більш точна складової протону (показано червоним кольором); 2 - гіпотетична модель будови електричної модель будови „єдиного поля") (див. Фіг.5) складається із конічної спіралі 1, виконаної із мідного складової нейтрону; дроту довжиною 20см, кілець 2, виконаних із мід3 - гіпотетична модель будови електричної ного дроту довжиною 20см, та прямолінійних фраскладової електрону (показано синім кольором). гментів 3 мідного дроту довжиною 10см. Усі ці На Фіг.3 схематично зображені силові лінії макомпоненти зв'язані між собою за допомогою ологнітного та гравітаційного полів у атомному ядрі, в'яної пайки, таким чином, що і кільця 2 і прямоліде: нійні фрагменти 3 мідного дроту проходять крізь 1 - загальновідома модель магнітних силових центральну ось конічної спіралі 1. ліній нуклонів у ядрі (показано синіми пунктирними Даний пристрій функціонує наступним чином. лініями); 2 - загальновідома модель гравітаційних силоОдношарова обмотка (соленоїд) конічної форми 1 вих ліній нуклонів у ядрі (показано зеленими безмоделює у мікросвіті електричну складову елемеперервними стрілками, котрі вказують напрямок дії нтарних часток, у макросвіті - електричне поле. гравітаційного поля). Кільця 2 із мідного дроту, що проходять крізь На Фіг.4 схематично зображений поперечний центральну частину конічної спіралі 1, моделюють у мікросвіті силові лінії магнітної складової елемерозтин гіпотетичної моделі будови атомного ядра, нтарних часток, у макросвіті моделюють силові де: 1 - схематичне зображення електричної склалінії магнітного поля. Прямі фрагменти 3 мідного дової нуклона (протона) (зображені червоним кодроту, що також проходять крізь центральну часльором структури конічної форми); тину конічної спіралі 1, моделюють у мікросвіті 2 - схематичне зображення магнітної складосилові лінії гравітаційної складової елементарних вої нуклона (протона) (зображені синім кольором часток, у макросвіті моделюють силові лінії гравімагнітні силові лінії нуклонів, що формують орбітаційного поля. Таким чином уся конструкція даного пристрою у мікросвіті більш точно моделює талі електронної оболонки); елементарні частки, а у макросвіті моделює „елек3 - схематичне зображення гравітаційної склатромагнітно-гравітаційну тріаду полів" (що у літедової нуклона (протона) (зображені зеленим коратурі згадується, як модель „єдиного поля"), згідльором силові лінії гравітаційного поля нуклонів, но котрої електричне поле породжує магнітне що направленні з периферії до центру, концентполе, а частина магнітного поля (при розімкненні руються у центрі ядра та формують ядерні сили). магнітних силових ліній) трансформується у гравіНа Фіг.5 схематично зображений пристрій для моделювання будови електричної, магнітної та таційне поле. Пристрій використовується наступним чином. гравітаційної складових елементарних часток та їх Моделюючи електричну, магнітну та гравітаційну похідних форм матерії (їх геометрії, структури та складові елементарних часток, даний пристрій взаємодії), та будови „електро-магнітноможе використовуватись для мікросвіту, як наглягравітаційної тріади полів" (більш точна модель дна тривимірна модель будови елементарних часбудови „єдиного поля"), де: ток, а для макросвіту, як наглядна тривимірна мо1 - конічна спіраль із мідного дроту (схематичдель будови „електро-магнітно-гравітаційної но показана червоним кольором), що у мікросвіті моделює електричну складову елементарних частріади полів (найменовану класиками, як „модель ток, а у макросвіті моделює електричне поле; будови єдиного поля"). Даний пристрій також може 2 - кільця із мідного дроту (схематично показавикористовуватись для моделювання будови ні синім кольором), що у мікросвіті моделюють атомного ядра, що розглянуто більш детально у силові лінії магнітної складової елементарних часіншій заявці. ток, а у макросвіті - силові лінії магнітного поля; В порівнянні з найближчим аналогом, запро3 - прямолінійні фрагменти мідного дроту понований пристрій має ряд переваг: (схематично показані зеленим кольором), що у - можливість більш точного моделювання бумікросвіті моделюють силові лінії гравітаційної дови елементарних часток із визначенням будови складової елементарних часток, а у макросвіті їх гравітаційної складової; силові лінії гравітаційного поля. - можливість більш точного моделювання буНа Фіг.6 схематично зображена гіпотетична дови „єдиного поля" із визначенням будови гравімодель фрагменту електромагнітної хвилі з позиції таційного поля; вище приведеної гіпотетичної моделі „електромагнітно-гравітаційної тріади полів", де: 11 44472 12 - можливість більш точного моделювання буБюл.№9, 2006р. дови атомного ядра, та більш точного пояснення 5. Нахаба О.О. Пристрій для утримання висоусіх видів взаємодії у ядрі; котемпературної плазми у згустку сферичної фор- можливість більш точного моделювання буми та її керованої емісії у строго детермінованому дови електромагнітних хвиль; напрямі. Патент України на винахід №82551. Міні- можливість пізнання матеріального світу на стерство науки і освіти України. Держдепартамент ще більш глибинному рівні організації матерії (на інтелектуальної власності. Бюл.№8, 2008р. рівні енергетичних складових елементарних час6. Нахаба А.А. Устройство для удержания выток). сокотемпературной плазмы в сгустке сферической Література: формы и его управляемой эмиссии в строго опре1. Дрел С. Электромагнитная структура нуклоделенном направлении. Патент Российской феденов. Пер с англ. П.С.Исаева. М.Изд. ин.лит, 1962. рации на полезную модель №79228. Федеральная 2. Федянин В.К. Электромагнитная структура служба по интеллектуальной собственности, паядер и нуклонов. М, Высшая школа, 1967. тентам и товарным знакам. Федеральный институт 3. Ландсберг Г.С. Учебник по физике. М., «Напромышленной собственности. Бюл.№35, ука», 1970. 20.12.2008г. 4. Нахаба О.О. Пристрій для утримання висо7. Нахаба О.О. Пристрій для утримання високотемпературної плазми у згустку сферичної форкотемпературної плазми у згустку сферичної форми та її керованої емісії у строго детермінованому ми та її керованої емісії. Патент України на кориснапрямі. Патент України на корисну модель ну модель №16104. Міністерство науки і освіти №17149. Міністерство науки і освіти України. України. Держдепартамент інтелектуальної власДерж.департамент інтелектуальної власності. ності. Бюл.№7, 17.07.2006р. 13 Комп’ютерна верстка В. Мацело 44472 Підписне 14 Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601