Спосіб корекції обміну білка в організмі бугайців на відгодівлі та покращення фізико-хімічних та мікроелементних властивостей яловичини в умовах дефіциту мікроелементів

Спосіб корекції обміну білка в організмі бугайців на відгодівлі та покращення фізико-хімічних, біологічних та мікроелементних властивостей яловичини в умовах де фіциту мікроелементів, який включає додавання до раціонів бугайців протягом 3 38469 4 суміш розчиняють у воді, змішують з основним встановлено зростання вмісту сухої речовини, кормом і згодовують тваринам протягом заключнопротеїну, жиру, підвищується калорійність. го періоду відгодівлі. Таким чином заявлений спосіб зумовлює кореСпосіб забезпечує зростання вмісту сухої рекцію обміну білка, в організмі бугайців на відгодівчовини, протеїну, жиру у м'ясі, при цьому підвищулі, та покращення фізико-хімічних та мікроелеменється калорійність і біологічна цінність яловичини. тних властивостей яловичини в умовах дефіциту Заявлений спосіб і прототип мають наступні мікроелементів. спільні ознаки, спосіб включає додавання до раціПри проведенні патентно-інформаційного поонів бугайців протягом періоду відгодівлі суміші шуку авторами і заявником, знайдено технічне метіонатів Zn, Mn, Co. Недоліком відомого способу рішення [патент. України №7055], яке містить сутє недостатня його ефективність в умовах нестачі в тєві ознаки, спільні із заявленим рішенням: додакормах мікроелементів заліза та міді. Заявлений вання до раціонів бугайців на відгодівлі протягом нами спосіб усуває недоліки прототипу і забезпеперіоду відгодівлі суміші метіонатів мікроелементів чує корекцію білкового обміну у бугайців на відго(Zn, Mn, Co). дівлі в умовах дефіциту мікроелементів, сприяє Але наявність зазначених ознак, спільних з нормалізації вмісту мікроелементів в крові бугайпрототипом, не забезпечує технічний результат, ців на відгодівлі, покращенню продуктивних якосщо досягається заявленим способом. Технічних тей і морфологічного складу туш, покращенню рішень, які б за сукупністю ознак повністю співпафізико-хімічних показників і санітарних властивосдали із заявленим - не виявлено. Це дозволяє тей м'яса. зробити висновок про відповідність заявленого В основу корисної моделі поставлено завдантехнічного рішення критерію корисної моделі "Ноня розробити ефективний, економічно вигідний, визна". зручний у застосуванні спосіб усунення негативноУ патентній і науково-технічній інформації не го впливу дефіциту в кормах мікроелементів Cu, знайдено технічних рішень, в яких були б описані Fe, Co, Mn та Zn, який корегує обмін білку в органівідомості про ознаки, що відрізняють заявлений змі відгодівельної худоби, підвищує продуктивність спосіб від прототипу і забезпечують досягнення тварин, і покращує якість їх продукції. технічного результату корекції білкового обміну і Технічний результат досягають тим, що до супокращення якості продукції відгодівельних бугайміші метіонатів мікроелементів додатково вклюців досягають шляхом додаткового введення до чають метіонати міді і заліза при такому співвідскладу суміші метіонатів хелатних сполук міді та ношенні компонентів суміші з розрахунку мг/кг заліза з метіоніном при такому співвідношенні живої маси тіла на добу: компонентів суміші метіонатів в мг/кг ж.м. тіла на метіонат заліза 0,04-0,06 добу: метіонат міді 0,04-0,06 метіонат цинку 0,09-0,11 метіонат цинку 0,09-0,11 метіонат марганцю 0,09-0,11 метіонат марганцю 0,09-0,11 метіонат кобальту 0,02-0,04 метіонат кобальту 0,02-0,04. метіонат заліза 0,04-0,06 при цьому одержану суміш метіонатів мікрометіонат міді 0,04-0,06 елементів розчиняють у воді і вносять у комбікорм Отже, заявлене технічне рішення не випливає з ранішньою годівлею. явним чином з рівня техніки, що дозволяє зробити Внаслідок інтенсивних біосинтетичних процевисновок про відповідність його критерію корисної сів у тварин на відгодівлі потреба у мікроелеменмоделі "Винахідницький рівень". тах зростає, а відомі кормові премікси містять ниЗаявлений спосіб належить до галузі тваринзькі дози мінеральних речовин. При цьому ництва, зокрема, до годівлі великої рогатої худоби, необхідно врахувати, що неорганічні солі мікроа саме до способів покращення якості продукції елементів у підвищених кількостях можуть бути відгодівельної худоби в умовах де фіциту мікротоксичними. Безпечними в застосуванні можуть елементів і може бути застосований у господарстбути металоорганічні сполуки, (хелатні) тобто мевах з відгодівлі худоби з різними формами власнотіонати дефіцитних мікроелементів. сті, а тому відповідає критерію корисної моделі Додавання мікроелементів в раціони у формі "Промислова придатність". хелатів (метіонатів) забезпечує покращення хімічТаким чином, заявлене технічне рішення є ноного складу та фізико-біохімічних властивостей вим, промислове придатним, має винахідницький м'яса відгодівельних тварин за рахунок кращого рівень, тобто відповідає всім умовам патентозасвоєння мікроелементів. спроможності корисної моделі згідно статті 7 розПри застосуванні металоорганічних сполук ділу II закону України "Про охорону прав на вина(метіонатів Cu, Mn, Co, Fe, Zn) відбувається викоходи і корисні моделі" №1771 - III., 2000р. ристання метіоніну в якості пластичного матеріалу Заявлений спосіб здійснюють наступним чита активація даного процесу мікроелементами ном: хелатного комплексу. Cu, Mn, Co, Fe, Zn бер уть 1. Визначають забезпеченість тварин даного активну участь в обміні речовин та енергії, а хелагосподарства мікроелементами (міддю, залізом, тні форми мікроелементів порівняно з їх солями, цинком, кобальтом, марганцем). Для цього провокраще засвоюються організмом, і не токсичні при дять дослідження кормів та крові на предмет вивикористанні. Внаслідок застосування суміші метізначення мікроелементів. онатів Cu, Mn, Co, Fe та Zn встановлено покра2. Здійснюють розрахунок потреби у окремому щення фізико-хімічних характеристик яловичини мікроелементі за наступною формулою: П=К+М+Д+Т , де П - потреба мікроелементів, К 5 38469 6 кількість тварин, М - жива маса тіла тварин, Д Дослідження проведені у СФГ „Дружба" доза мікроелементів у мг/кг живої маси тіла, Т с.Гопчиця Погребищенського району Вінницької тривалість підгодівлі у днях. області. Перед постановкою досліду було провеХелатні сполуки мікроелементів з амінокислодено дослідження мінерального складу кормів як то метіонін, відважені згідно розрахунків і добре фактора, що впливає на еритропоез, білковий, перемішують, розчиняють у воді, і згодовують твавуглеводний та мінеральний обміни, якість і безринам з кормом протягом періоду відгодівлі. Ефекпечність м'ясної продукції. В результаті попередніх тивність заявленого способу, його перевагу перед досліджень було виявлено низький вміст у кормах прототипом підтверджують прикладами конкретноокремих мікроелементів, а саме: міді, заліза, цинго виконання способу. ку, кобальту, марганцю. Дані цих досліджень наведено в таблиці 1. Таблиця 1 Вміст мікроелементів у кормах, мг/кг натурального корму № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Вид корму Сінаж Силос кукурудзяний Жом кислий Дерть горохова Соя Горох Боби Дерть пшенична Пшениця Солома пшенична Солома горохова Овес Ячмінь Кукур удза Морква Ц. буряк К. буряк Сu 0,91 0,23 0,10 1,93 0,65 0,26 0,66 0,89 0,39 1,28 0,83 0,38 0,42 0,17 0,82 0,14 0,19 Наведені дані свідчать про надзвичайно низький вміст досліджуваних мікроелементів у кормах вищезгаданого господарства і ліквідувати цей дефіцит можна за рахунок додаткового введення до раціону суміші метіонатів - дефіцитних мікроелементів (Zn, Fe, Cu, Mn, Co). Для досліду було відібрано 30 відгодівельних бугайців заключного періоду відгодівлі, з яких сформовано 3 Рb 0,17 0,04 0,03 0,27 0,09 0,06 0,13 0,08 0,16 0,63 0,09 0 0,20 0,13 0,13 0,01 0,03 Mn 4,28 1,16 0,89 2,09 0,66 0,50 0,52 1,63 0,90 1039 3,30 1,71 0,25 0,18 0,60 0,80 0,81 Co 0,71 0,08 0,03 0,43 0,20 0,13 0,13 0,17 0,11 0,88 0,52 0,25 0,09 0,08 0,32 0,05 0,04 Zn 2 1,23 0,62 2,26 1,22 1,25 1,03 1,81 1,44 4,56 4,77 2,58 1,59 130 338 0,72 0,87 Cd 0,03 0,009 0,008 0,03 0,007 0,01 0,02 0,02 0,009 0,10 0,02 0,005 0,003 0,005 0,04 0,005 0,008 Ni 1,37 0,54 0,15 1,32 1,13 0,55 0,52 0,63 0,54 2,48 2,64 0,94 0,33 034 1,20 0,75 0,31 Fe 9,69 2,18 1,87 5,25 1,66 1,09 1,86 2,68 1,40 21,11 21,56 1,28 0,85 1,30 3,62 3 1,62 дослідні групи по 10 тварин в кожній. Дослідні і контрольні групи тварин відбирались за методом пар-аналогів з врахуванням живої маси, віку, статі та фізіологічного стану. Тварини були клінічно здоровими і вирощувались на однакових раціонах. Тривалість дослідного періоду становив 9 місяців (274 дні). Схема досліду представлена у таблиці 2. Таблиця 2 Схема досліду Показники Групи тварин ІІ-дослідна прото- III-дослідна група новий споІ-контроль тип сіб 10 10 10 Кількість тварин в групі Середня жива маса тіла на початку дослі-155,7±4,12 155,9±3,15 162,1±2,19 ду,кг В кінці досліду, кг 357,2±2,78 361,4±4,25 372,5±3,27 Тривалість досліду, днів 274 274 274 Умови годівлі Основний раціон Компоненти суміші метіонатів (мг/кг ж.м. тіла на добу) Со 0,05-0,07 0,02-0,04 Zn 0,08-0,1 0,09-0,11 Se 0,01-0,03 Mn 0,03-0,05 0,09-0,11 J 0,06-0,08 Fe 0,04-0,06 Cu 0,04-0,06 7 38469 Першій контрольній групі тварин згодовували основний раціон, загальноприйнятий в господарстві на даний момент. Другій дослідній групі (прототип) згодовували основний раціон, збагачений сполуками солей мікроелементів в таких розрахунках: йод 0,060,08мг/кг маси тіла, марганець 0,03-0,05мг/кг маси тіла, цинк 0,08-0,1мг/кг маси тіла, селен 0,010,03мг/кг маси тіла, кобальт 0,05-0,07. Третій дослідній групі (новий спосіб) згодовували основний раціон, збагачений сумішшю метіонатів мікроелементів в таких розрахунках: мідь 0,04-0,06мг/кг маси тіла, марганець 0,09-0,11мг/кг маси тіла, цинк 0,09-0,11мг/кг маси тіла, залізо 8 0,04-0,06мг/кг маси тіла, кобальт 0,02-0,04мг/кг маси тіла. Матеріалом для досліджень були кров, яку відбирали з підхвостової і яремної вени перед початком досліду і тричі протягом досліду (у 3, 6, 9міс. віці тварин), та тканин печінки і найдовшого м'язу спини, відібрані під час забою тварин. В досліджуваному матеріалі визначали в крові: еритроцити, гемоглобін, вміст загального білка та його фракцій, активність АсАТ і АлАТ, концентрацію глюкози, вміст SH-груп, вміст мікроелементів. В тканині печінки: вміст білків. В найдовшому м'язі спини: хімічний склад і калорійність. Результати досліджень подані в таблицях 3-10. Таблиця 3 Вміст загального білка та його фракцій (альбумін, a-, b-, g-глобуліни) в сироватці крові бугайців, г/л, %, при різних способах усунення дефіциту мікроелементів в кормах Показники Білок г/л Альбумін г/л a-глобуліни % b-глобуліни % g-глобуліни % Білок г/л Альбумін г/л a-глобуліни % b-глобуліни % g-глобуліни % Білок г/л Альбумін г/л a-глобуліни % b-глобуліни % g-глобуліни % Білок г/л Альбумін г/л a-глобуліни % b-глобуліни % g-глобуліни % І-контрольна Групи тварин ІІ-дослідна прототип Підготовчий період 69,34±1,27 69,88±1,04 32,21±0,37 33,11±0,78 12,14±0,40 13,77±0,98 15,98±0,48 14,75±0,56 22,43±1,45 23,45±1,22 Дослідний період (через 3міс.) 69,33±1,43 70,98±1,19 35,23±0,63 33,01±0,25 13,57±0,34 12,27±0,50 15,47±0,56 14,34±0,79 23,32±1,12 24,47±1,05 Дослідний період (через 6міс.) 68,49±0,98 71,32±0,89 32,43±0,29 32,10±0,19 12,67±0,43 11,13±0,67 14,97±0,81 15,22±0,56 22,41±1,19 27,45±1,34 Дослідний період (через 9міс.) 70,33±0,97 71,87±1,14 34,12±0,44 33,02±0,17 13,76±0,77 13,24±0,54 15,27±0,33 15,37±0,76 23,04±1,11 27,22±1,25 Так, дані таблиці 3 свідчать, що вміст загального білка у контрольній, та дослідних групах поступово підвищився протягом досліду і найвищим був у третій дослідній групі, яка отримувала з кормом хелатні сполуки (метіонати) ME: суміші метіонатів мікроелементах за новим способом. Фракційний склад, був дещо відмінний між групами дослідних бугайців. Під впливом щоденної добавки застосованих суміші метіонатів дефіцитних мікроелементів для корекції раціонів спостерігалася тенденція до зниження у сироватці крові бугайців вмісту альбуміну, особливо у третій дослідній групі. У даних тварин встановлені найвищі середньодобові приростів. На нашу дум ІІІ-дослідна новий спосіб 66,34±1,29 33,44±0,89 13,78±0,87 13,78±0,35 23,27±0,23 69,12±0,79 33,14±0,11 12,11±0,58 14,79±0,39 25,54±1,54 72,39±0,79 33,02±0,11 11,42±0,72 14,24±0,27 27,78±1,34 73,55±1,22 33,15±0,43 12,48±0,33 15,67±0,48 29,88±1,22 ку, незначне пониження вмісту альбуміну пов'язане з більшим використанням його для синтезу тканинних білків, оскільки альбуміни можуть інтенсивніше використовува тися клітинами тканин, як пластичний матеріал, після попереднього його розчеплення до амінокислот. Підтвердженням цьому може служити те, що у дослідних тварин зросла жива маса порівняно до бугайців контрольної групи (таблиця 8). Кількість a- і b-глобулінів була майже на однаковому рівні, лише на останніх місяцях відгодівлі мала тенденцію до збільшення, напевно за рахунок посиленого синтезу попередника білків 9 38469 10 м'язової тканини і транспортних білків які переносять гормони, вітаміни ME. Таблиця 4 Вплив заявленого способу на вміст білків у тканині печінки дослідних бугайців, М±m, n=5 Показники Альбумін г/% a-глобуліни % b-глобуліни % g-глобуліни % І-контрольна 31,18±4,27 20,45±4,28 21,37±2,13 22,18±3,15 Групи тварин ІІ-дослідна прототип Печінка 32,09±3,88 20,48±1,19 19,17±2,14 25,48±1,78 Результати досліджень, наведені в таблиці 4 зазначають, вміст розчинних білків у тканинах печінки був вищим у др угій третій і дослідних групах порівняно до контрольної. Очевидно, збільшення розчинних білків печінки відбулося за рахунок альбумінової фракції. Відповідно до груп тварин процент альбумінів у тканині печінки дорівнював: 31,18±4,27; 32,09±3,88; 44,89±3,42. ІІІ-дослідна новий спосіб 44,89±3,42 26,25±1,23 14,87±1,33 23,72±2,88 Аналіз наведених результатів досліджень свідчить, що корекція раціонів відгодівельних бугайців сумішшю дефіцитних хелатів ME з метіоніном регулює процеси білкового обміну в тканинах і в крові. Це пов'язано з кращою абсорбцією і біологічною доступністю хелатних сполук (метіонатів) до тканин організму, забезпечення посиленням анаболічних процесів. Таблиця 5 Вплив заявленого способу на активність амінного азоту (АА) в сироватці крові піддослідних бугайців, мг % Показники І-контрольна мг % 5,66±0,33 мг % 5,75±0,29 мг % 5,55±0,19 мг % 5,67±0,17 Групи тварин ІІ-дослідна прототип Підготовчий період 5,79±0,34 Через 3міс. 5,81±0,21 Через 6міс. 5,79±0,27 Через 9міс. 5,75±0,18 Дані, наведені в таблиці 5 свідчать про те, що застосування суміші метіонатів дефіцитних мікроелементів впливають регулююче на використання амінного азоту сироватки крові тканинами відгодівельних бугайців. Виявлене пониження ІІІ-дослідна новий спосіб 5,72±0,38 5,69±0,23 5,60±0,22 5,52±0,19 рівня амінного азоту за дії суміші метіонатів дефіцитних ME пояснюються інтенсивним використанням вільних амінокислот та інших азотисти х сполук для метаболічних процесів, зокрема біосинтезу білків м'язів, та інших тканин. Таблиця 6 Активність АсАТ і АлАТ в сироватці крові дослідних бугайців, МО/л Показники І-контрольна АсАТ АлАТ 46,09±1,27 28,78±1,23 АсАТ АлАТ 42,09±1,19 28,88±1,02 АсАТ АлАТ 41,32±1,43 29,31±1,19 АсАТ АлАТ 42,14±1,29 29,54±1,27 Групи тварин ІІ-дослідна прототип Підготовчий період 47,21±1,37 27,56±1,39 Через 3міс. 49,76±1,33 28,44±1,12 Через 6міс. 52,09±1,57 29,87±1,36 Через 9міс. 53,24±1,98 30,04±1,54 ІІІ-дослідна новий спосіб 46,77±1,44 27,43±1,09 53,67±1,58 29,01±1,87 56,77±1,43 30,04±1,23 57,30±1,43 31,87±1,57 11 38469 Зростання активності амінотрансфераз (таблиця 6) свідчить про активізацію взаємозв'язків обміну білків і вуглеводів, підвищеного перенесення аміногруп на піруват- і оксалоацетат з утворенням нових амінокислот, які використову 12 ються як субстрати для метаболічних процесів, зокрема біосинтезу білка і енергії. Ці зміни визначають вищий рівень анаболічних процесів, які забезпечують формування вищої продуктивності тварин. Таблиця 7 Динаміка вмісту мікроелементів в крові бугайців на відгодівлі при різних способах усунення дефіциту мікроелементів в кормах мг/л Вміст мікроелементів у крові бугайців на відгодівлі у підготовчому періоді Групи тварин Сu Pb Mn Co Zn Cd І-контрольна 0,27 0,22 0,21 0,22 1,85 0,02 ІІ-дослідна прототип 0,25 0,21 0,23 0,19 1,28 0,01 ІІІ-дослідна новий спосіб 0,21 0,22 0,22 0,22 1,45 0,03 Вміст мікроелементів у крові бугайців на відгодівлі через 3 місяці Групи тварин Сu Pb Mn Co Zn Cd І-контрольна 0,30 0,01 0,19 0,21 0,29 0,01 II-дослідна прототип 19,5 0,01 14,5 13,5 19,3 0,02 ІІІ-дослідна новий спосіб 33,4 0,11 42,8 44,0 46,5 0,1 Вміст мікроелементів у крові бугайців на відгодівлі через 6 місяців Групи тварин Сu Pb Mn Co Zn Cd І-контрольна 0,33 0,02 0,24 0,23 1,34 0,01 II-дослідна прототип 34,2 0,03 23,4 13,6 28,2 0,01 ІІІ-дослідна новий спосіб 54,1 0,21 58,6 68,9 52,5 0,02 Вміст мікроелементів у крові бугайців на відгодівлі через 9 місяців Групи тварин Сu Pb Mn Co Zn Cd І-контрольна 0,32 0,01 0,18 0,25 1,22 0,01 ІІ-дослідна прототип 64,1 0,21 44,1 14,8 45,6 0,01 ІІІ-дослідна новий спосіб 58,7 0,13 65,3 77,4 59,4 0,01 Результат визначення мікроелементного складу крові у піддослідних бугайців в динаміці протягом досліду (таблиця 7) підтверджують перевагу заявленого способу усунення дефіциту мікроелементів в кормах. Порівняльну ефектив Ni 0,66 0,66 0,60 Fe 3,22 3,25 2,99 Ni 0,007 0,002 0,01 Fe 3,01 10,2 18,7 Ni 0,03 0,02 0,01 Fe 3,55 25,9 37,4 Ni 0,01 0,01 0,02 Бе 3,87 36,6 62,2 ність різних способів усунення дефіциту мікроелементів в кормах раціонів бугайців на відгодівлі, їх вплив на продуктивність тварин, морфологічний склад і калорійність яловичини наведено в таблицях 8, 9, 10. Таблиця 8 Продуктивні якості піддослідних бугайців, М±m, n=10 Групи тварин І-контрольна ІІ-дослідна прототип ІІІ-дослідна новий спосіб Жива маса на поч. досліду,кг 155,7±4,12 155,9±3,15 162,1±2,19 Жива маса на кін. досліду,кг 357,2±2,78 Зб1,4±4,25 372,5±3,27 Загальний приріст,кг 201,5±3,22 205,5±2,34 210,4±4,27 Середньодобовий приріст, г 746,2±15,19 761,1±12,23 780,4±7,18 Інтенсивність росту, г/кг/добу 3,70±0,09 3,72±0,07 3,81±0,07 Швидкість росту, % 51,22±0,25 51,49±0,36 53,46±0,36 Забійні якості дослідних бугайців на відгодівлі, М±m, n=5 Групи тварин Показники І-контрольна II-дослідна прототип IIІ-дослідна новий спосіб Забійна маса,кг 209,51±4,28 214,22±4,12 222,47±4,21 Маса туші,кг 198,32±4,03 202,29±2,01 210,11±3,09 Вихід туші, % 46,15±0,38 46,89±0,41 48,67±0,35 Маса вн утрішнього жиру,кг 10,55±0,45 10,93±0,37 11,89±0,48 Вихід вн утрішнього жиру, % 2,48±0,07 2,56±0,02 2,85±0,04 Забійний вихід,кг 49,98±0,18 50,13±0,14 52,24±0,19 Показники Так, інтенсивність росту бугайців (таблиця 8) у 2-й, 3-й дослідних гр упах була вищою відповідно на 0,02, 0,11г/кг/добу порівняно з контролем. Швидкість росту відповідно також зростала на 0,27, 1,43, 2,24%. 13 38469 14 Найбільше підвищення продуктивності вста37,15±0,17кг, і першого сорту відповідно: новлено у бугайців 3-ї дослідної групи при згодо37,19±0,18кг; 48,54±0,21кг; 52,29±0,21кг. вуванні хелатних сполук де фіцитних мікроелемеВідповідно зменшувалась кількість виходу нтів. м'яса другого cop су 108,60±0,35кг; 101,37±0,41кг; Застосовані мікроелементні коригувальні до106,93±0,52кг. бавки проявляли кращий вплив і на морфологічЗа виходом сполучної тканини суттєви х різний склад туш (таблиця 9). Зокрема, маса охолониць не встановлено, проте за масою кісткової дженої туші у всі х гр упах становила відповідно: тканини ми отримали такі результати: 208,04±4,12кг; 213,34±5,17кг; 221,37±5,74кг. Маса 36,05±0,75кг; 28,27±0,42кг; 22,43±0,64кг. м'язової тканини у бугайців всіх гр уп становила Збільшення виходу м'язової тканини з одновідповідно: 169,04±5,17кг; 182,34±5,17кг; часним зменшенням кісткової тканини призвело 196,37±4,35кг. Порівняно до контрольних тварин до підвищення м'ясного коефіцієнту в кращу стовихід м'язової тканини у бугайців дослідних груп рону для бугайців дослідних груп. Величина м'ясбув вищим на: 4,21%, 7,45%. В тому числі м'яса ного коефіцієнту у бугайців всі х гр уп відповідно вищого сорту: 23,25±0,26кг; 32,43±0,14кг; становила: 4,68±0,07; 6,44±0,09; 8,75±0,05. Таблиця 9 Морфологічний склад туш піддослідних бугайців, М±m, n=5 Показники Маса охолодженої туші, кг Маса м'язової тканини, кг Вихід м'язової тканини, % М'ясо ви щого сорту, кг 1-го сорту, кг 2-го сорту, кг Маса сполучної тканини, кг Вихід сполучної тканини, % Маса кісткової тканини, кг Вихід кісткової тканини, % М'ясний коефіцієнт І-контрольна 208,04±4,12 169,04±5,28 81,25±0,17 23,25±0,26 37,19±0,18 108,60±0,35 5,89±0,03 2,95±0,03 36,05±0,75 16,34±0,23 4,68±0,07 Найкращу якість морфологічного складу туш встановлено у бугайців третьої дослідної групи при додаванні до основного раціону хелатних Групи тварин ІІ-дослідна прототип ІІІ-дослідна новий спосіб 213,34±5,17 221,37±5,74 182,34±4,75 196,37±4,35 85,46±0,24 88,70±0,49 32,43±0,14 37,15±0,17 48,54±0,21 52,29±0,21 101,37±0,41 106,93±0,52 6,29±0,07 6,23±0,05 2,73±0,05 2,57±0,08 28,27±0,42 22,43±0,64 22,25±0,17 27,77±0,17 6,44±0,09 8,75±0,05 сполук (метіонатів) дефіцитних мікроелементів (новий спосіб). Таблиця 10 Хімічний склад і калорійність найдовшого м'яза спини бугайців за мікроелементної корекції раціонів, %, М±m, n=5 Показники Суха речовина Протеїн Жир Зола Калорійність, кДж/100г Триптофан Оксипролін Білково-якісний показник І-контрольна 22,87±0,22 19,08±0,03 2,98±0,04 0,89±0,01 458,22±3,02 1,45±0,04 0,329±0,003 4,40 За даними таблиці 10, вміст сухої речовини у тканині найдовшого м'яча спини бугайців другої і третьої дослідних груп відповідно складав: 23,67±0,32%; 24,33±0,25% порівняно до контролю 22,87±0,22%. Збільшення вмісту сухої речовини відбувалося в основному за рахунок нагромадження білкової маси протеїну та жиру. Найбільш сприятливо на нагромадження білкової маси та жиру у м'язовій тканині бугайців впливала підгодівля їх у малих дозах суміші хе Групи тварин ІІ-дослідна прототип 23,67±0,32 20,47±0,05 3,21±0,01 0,96±0,03 470,28±3,27 1,51±0,02 0,313±0,001 4,82 ІІІ-дослідна новий спосіб 24,33±0,25 20,94±0,04 3,55±0,07 1,17±0,07 493,42±4,89 1,61±0,06 0,273±0,002 5,89 латних сполук дефіцитних мікроелементів. Поліпшення загального хімічного складу м'яса зумовило підвищення його калорійності. Одночасно у м'язовій тканині дослідних бугайців дослідних груп встановлено підвищення вмісту амінокислот триптофану та зменшення концентрації оксипроліну порівняно до контрольних тварин. Відповідне співвідношення вмісту амінокислот у тканині найдовшого м'яза спини сприяло збільшенню білково-якісного показника. Найкращі 15 38469 16 результати отримані у бугайців третьої дослідної Таким чином, дані одержані у науковогрупи тварин при згодовуванні хелатних сполук виробничому досліді, підтверджують ефектив(метіонатів) дефіцитних мікроелементів. ність заявленого способу і його переваги над прототипом. Комп’ютерна в ерстка В. Мацело Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601