Пристрій морфофункціонального комплексу “печеристий синус – сонна артерія – гіпофіз”

Пристрій морфофункцюнального комплексу "печеристий синус - сонна артерія - гіпофіз", що включає заповнений робочою рідиною резервуар з вхідними і вихідними отворами, які всередині резервуара з'єднані еластичними трубками і за допомогою ЗОВНІШНІХ трубопроводів з'єднані в єдину систему з джерелом пульсового тиску, який відрізняється тим, що права і ліва еластичні трубки знаходяться у правому й лівому відсіках резервуара, які відокремлені один від одного центральною порожниною зі стінками з еластичної тканини, що забезпечує гідроізоляцію від правого і лівого ВІДСІКІВ, які за допомогою трубопроводів з'єднані з герметичними ємностями, ВІДСІКИ резервуара, порожнина, подавальні та ВИВІДНІ трубопроводи оснащені реєстраторами тиску, ємності сполучені між собою і заповнені робочою рідиною, верхня стінка герметичної ємності виконана з еластичного матеріалу, який підтримує тиск в ємності до 0,5 - 0,6 кПа при максимальному тиску в відсіках резервуара Винахід відноситься до медицини, точніше до патофізіології, і може бути застосований в медікобюлопчних дослідженнях змін гемодинамічних характеристик у головному мозку, гіпофізі, печеристому синусі та внутрішній сонній артерії, які пов'язали з судинною патологією параселярної області ВІДОМІ медико-бюлопчні моделі засновані на створенні експериментальної моделі оперативним шляхом [9, 11, 12, 14, 18, 19, 27, 34] Показовим прикладом може служити моделювання гострого набряку-набухання головного мозку за авторським свідченням СРСР №1509981 [12] Вказаний спосіб включав два етапи На першому етапі виконували трепанацію черепа в області задньої 1/3 сагітального гребеня Над верхнім сагітальним синусом вміщували плоский балон, який брали в одну лігатуру разом з верхнім сагітальним синусом В епідуральний простір і верхній сагітальний синус вводили датчики тиску Трубопроводи балона і датчиків тиску виводили над шкірою Виконували кранюпластику трепанаційного отвору, м'які тканини закривали до трубопроводів На другому етапі роздували балон, який натягував лігатуру При цьому обтурувався верхній сагітальний синус з одночасним обмеженням внутрішньочерепного простору, балоном, що збільшився в об'ємі Протягом 6 годин розвивався гострий набряк-набухання головного мозку У динаміці розвитку реєстрували венозний тиск у верхньому сагітальному синусі і внутрішньочерепний тиск в епідуральному просторі Істотними недоліками відомих способіваналопв є обмеженість варіантів впливу на одній тварині в межах передбаченого експерименту, необхідність оперативного втручання, використання великої КІЛЬКОСТІ експериментальних тварин, підвищення вартості дослідження та інше Близьким до пристрою, що пропонується, є рішення за авторським свідченням СРСР №1454476 «Модель печеристого синуса» [9] Технічне рішення-прототип включає резервуар, заповнений робочою рідиною, в якому проходить еластична трубка для «артеріальної крові» Вхідний І ВИХІДНИЙ отвори еластичної трубки сполучені трубопроводом в систему якого підключений насос Модель забезпечена манометрами, еластичними трубопроводами Пристрій-прототип заснований на характерної морфофункцюнальної особливості печеристих синусів (ПС), яка зумовлена проходженням в їх просвіті внутрішньосинусової ділянки внутрішньої сонної артерії (ВСА) У печеристі синуси стікає кров від скроневих, лобних ВІДДІЛІВ головного мозку, острівця головно ю (О ю ю 55652 го мозку, базальних ядер і гіпофіза Великий інтеВерхні ппофізарні артерії беруть участь у форес уявляють судинні зв'язки ПС і очниці, а опормуванні «первинної капілярної мережі», яка скласредковано з венозною сіттю обличчя [7, 25, 28] дається з двох частин поверхневої і глибокої БІЛЬШІСТЬ, ДОСЛІДНИКІВ вказують, що при збільшенГлибока капілярна мережа розвинена тільки у ссані притоку крові в ПС може підвищуватися внутрівців шньосинусовий тиск, що може бути причиною веПоверхнева капілярна мережа має площинну нозного повнокров'я в деяких відділах головного форму будови, а глибока трьохмірну У серединмозку [8, 24, 26, ЗО, 31] ному підвищенні людини, кішки і собак знаходиться більш густа мережа капілярів Ця мережа утвоПульсовий тиск у ПС, який формується скорорена звитими капілярами від яких углиб ченнями внутрішньосинусової ділянки ВСА, вплиппофізарного стебла відходять спеціальні капіляває на циркуляцію крові в головному мозку Від рні петлі різного діаметра і складності В бугорної СТІНОК ПС до артерій відходять численні трабекучастині визначаються аналогічні капіляри [2, 4, 15, ли Артерія в ПС як би «висить» на стропах Такий 17, 18, 37, 40, 44] взаємозв'язок ПС і ВСА представляє складний морфофункцюнальний комплекс, який є вагомою Гіпоталамус і аденоппофиз мають гуморальскладовою механізму внутрішньочерепної гемодиний зв'язок на рівні капілярних зв'язків із загальних наміки джерел кровозабезпечення верхніх ппофізарних артерій Участь «вожжевих артерій» в кровозабезОписані експерименти, в яких за допомогою печенні передньої частки гіпофіза не доведена [11, плетизмографії виявлено в ПС два типи коливань 16] - дихальне і пульсове При перев'язці ВСА до входження в печеристий синус пульсові коливання в Коліна первинної капілярної мережі вливаютьньому зникали або виявлялися трохи Кровообіг в ся в джерела ппофізарно-портальних вен (ГПВ), ПС сповільнювався, підвищувався тиск крові у які проходять по ппофізарному стеблю в передню верхньому сагітальному синусі та ЗОВНІШНІХ яремчастку них венах При перев'язці ВСА (правої або лівої) У людини і ссавців виділені дві форми ГПВ по виході з ПС кровообіг в судинах головного моздовгі і короткі [4, 11, 15 -17, 18, 50] ку прискорювався [8, 29, ЗО, 31] Автори прийшли Довгі ГПВ формуються в ростральних дільнидо висновку, що кровообіг в ПС і венах головного цях серединного підвищення і прилеглих до нього мозку залежить від пульсових коливань ВСА, а частин гіпофізу Короткі формуються в каудальних весь комплекс працює як «внутрішньочерепне ведільницях серединного піднесення і прилеглих до нозне серце» нього частин гіпофізу На рівні діафрагми турецького сідла довгі ГПВ огинають ппофізарне стебло з З вищевикладеного слідує, що ПС і внутрішобох сторін і проникають в передню частку гіпофіньосинусовий ВІДДІЛ ВСА знаходяться в тісному за, проходячи по бічних і передніх його поверхням функціональному зв'язку Це було взяте в основу У передній частці гіпофіза довгі ГПВ розгалужупри розробці моделі печеристого синуса, що заються в центральній, передній і нижніх зонах Ці безпечує оцінку гемодинаміки в судинному руслі вени кровозабезпечують 2/3 аденоппофиза Короголовного мозку при гемодинамічних порушеннях ткі ГПВ проникають в передню частку гіпофіза, в печеристому синусі [9] проходячи по задній і частково бічним поверхням Недоліком прототипу є обмеження функціонаппофізарного стебля Короткі ГПВ галузяться в льних можливостей моделі Це пов'язано з тим, задніх і нижніх зонах передньої частки, кровозабещо ПС мають тісний зв'язок з бічними поверхнями зпечує біля 1/3 паренхіми цієї частини гіпофізу [11, гіпофізу [11, 22, 23, 33] 15-17, 50] Гіпофіз кровозабезпечується верхніми ппофізарними артеріями, які відходять в КІЛЬКОСТІ 1 - 8 Частина ГПВ у верхніх відділах стебля гіпофізу від ВСА або від мозкового артеріального кола, або вливається в базальні вени [50] На задній повервід передніх з'єднувальних артерій [6, 15 - 17, 49, хні стебля гіпофізу описана групу вен, в яких на53] Верхні ппофізарні артерії прободають діафрапрям струму крові здійснюється висхідним шляхом гму турецького сідла і в області воронки діляться [11, 52] на передні і задні гілки Частина гілок формує капіА А Виноградов (1984) [11] експериментальне лярну мережу в області перехрестя зорових нервів встановив, що по задній поверхні стебля гіпофіза у і супраоптичного ядра гіпоталамуса Інша частина висхідному напрямі проходять виносячі вени пегілок утворює дві капілярні мережі для правої і редньо-верхнього напряму стоку крові від передлівої сторін серединного піднесення, воронки і ньої частки гіпофіза За даними автора, ці вени бугорної частини Капілярні мережі зливаються вливаються в базальні і базилярні вени з системи між собою в єдину капілярну мережу [15, 17, 37, великої вени мозку і не мають відношення до ко53] ротким ГПВ, які проходять поруч з ними, але в низхідному напрямі Від передніх гілок верхніх ппофизарних артерій з однією або з двох боків відходять "вожжеві М Singh Ram (1970) [51] встановив, що у птаартерії" ("артерії трабекул") [16, 45, 54] "Вожжеві хів ГПВ формують дві групи судин передню і задартерії" проходять по ппофізарному стеблю і заню, які не залежать від величини судинних спленурюються в передню частку гіпофізу Вони пронитень серединного підвищення На думку кають в прошарок з'єднувальної тканини між адедослідника, така будова є слідством ппоталамоно- і нейроппофізом, анастомозуя з артеріями ппофізарних механізмів регуляції гормонопоезу воронки і гілками нижніх ппофізарних артерій [16, З питання будови ГПВ є суперечні думки Так 54] Подібні артерії описав у мишей і пацюків І Н R Spanner (1952) описав в СТІНЦІ ГПВ потовщення Negm [47] в 1971 році гладком'язовоїі епітелиальної природи Автор 55652 вважав, що вони беруть участь в механізмі регуляції напряму струму крові в цих венах Однак, на забарвлених методом Ван-Гизон, Маллорі і гематоксилш-эозином зрізах гіпофіза людини Д А Жданов і М Р Сапин (1962) [16] не виявили потовщення А А Виноградов (1984) [11] так само не виявив вищезгаданих розширень в СТІНЦІ ГПВ собак Для розв'язання питання напряму кровообігу в ппофізарно-портальних венах під ефірним знеболенням дослідники вводили взвесь ЛІКОПОДІЯ в загальні сонні артерії кішки На зрізах гіпофіза ЛІКОПОДІЙ був виявлений в капілярах сірого бугра і бугорной частини гіпофізу У ГПВ і капілярах передньої частки гіпофізу він був відсутній [1 - 4, 15 17] Д А Жданов та ІНШІ (1961, 1963) [15, 17] провели експерименти поліхромної ін'єкції через загальні сонні артерії кішки розчин туші, а потім жовтого СВІТЛОСТІЙКОГО пігменту Ганза Автори показали, що туш заповнює капіляри, а жовта маса - артерії На думку ДОСЛІДНИКІВ, напрям циркуляції крові в ГПВ здійснюється у бік передньої частки гіпофізу Ця гіпотеза підтверджена при вивченні тканинного дихання в портальному руслі Виявилося, що поглинання кисню в первинній капілярній мережі в 1,5 рази більше, ніж у повторній капілярній мережі М С Мазуркевич (1969, 1971, 1976) [20, 21, 27] виконав експеримент з прижиттєвою мікроскопією ГПВ в гострому ДОСЛІДІ на пацюках Автором встановлено, що кровообіг в ГПВ здійснюється у бік передньої частки гіпофіза Аналогічні висновки зробили і ІНШІ дослідники, які виконували прижиттєву мікроскопію ГПВ J D Green (1947) [43] на амфібіях, В Torok (1954) [52] на кішках і собаках При такій постановці питання необхідно мати досить ЧІТКІ уявлення про механізм циркуляції крові в передньої частки і стоку и від аденоппофіза Ппофізарно-портальні вени в передньої частки гіпофіза формують синусоїдальні капіляри, які зливаються в осередки овальної або полігональної форми [6, 11, 15 - 18, 39, 41, 48 53] У більшості капілярні осередки орієнтовані в сагітальній площині Капіляри проходять в прошарках сполученій строми і тісно пов'язані із залізистими клітками, які обмежені капілярними осередками [4, 11, 18] Особливістю судинного русла передньої частки гіпофіза є відсутність прямого артеріального кровозабезпечення [4, 5, 11, 15-17] Однак, за даними Н Татеусова (1970) [32], И Г Акмаєва (1975) [4], W Н Boyd (1974) [36] і А А Виноградова (1984) [11], ділянки паренхіми передньої частки, які прилежать до капсули гіпофізу, отримують артеріальне кровозабезпечення за допомогою капсулярних судинних зв'язків ЦІ судини можуть підтримувати ЖИТТЄДІЯЛЬНІСТЬ частини кліток передньої частки гіпофіза Р М Demel, М Т Pnchard (1956) [38] і D А Margit et al (1965) [46] провели експеримент на пацюках, у яких припиняли кровообіг в ГПВ шляхом коагуляції Автори встановили, що паренхіма передньої частки, прилегла до капсули гіпофізу, залишається інтактною У також час, в центральних дільницях розвивається обширний інфаркт, що трансформується в сполучений рубець Т Е Гнилорыбов (1956) [10] при пересадці гіпофізу вста новив, що паренхіма центральних дільниць передньої частки гине, а прилегла до капсули функціонує тривалий час Капсулярні судинні зв'язки є колатеральними шляхами анастомозування між верхніми і нижніми ппофізарними артеріями [11] Відсутність прямого артеріального кровозабезпечення передньої частки гіпофіза ставить питання про механізми циркуляції крові в и судинному руслі при ЗМІНІ нейрогуморальної корекції гіпоталамусом Практичний інтерес представляє це питання в умовах патології параселярної області [11] Спеціальних робіт в цьому напрямі в доступній літературі ми не виявили Відсутність кровоносних судин артеріального типу, накладає свої особливості на будову мікроциркуляторного русла передньої частки гіпофіза А А Виноградов (1984) [11] указав, що зв'язуючою ланкою судинного русла передньої частки гіпофіза є судини капілярно-венулярного русла Структурну одиницю його уявляють капілярні осередки, які містять до 6 капілярів що знаходяться в різних функціональних станах У місцях злиття і розподілу капілярів були описані синусоїдальні розширення трикутної форми, які в 2 - 3 рази крупніше за капіляри їх створюючих Автор висловив гіпотезу про те, що наявність синусоїдальних розширень може бути пов'язана з механізмом депонування збагаченої гормонами крові в судинному руслі передньої частки гіпофізу Ця кров при екстремальних станах «викидається» в загальний кровообіг, активізуючи органи і системи організму Коліна капілярно-венулярного русла вливаються в судини венозного стоку Формування венозного стоку в передньої частки гіпофізу має зональну орієнтацію 3 передньої і бічних зон кров стікає в міжпечеристий синус і в лівий і правий печеристі синуси Від нижньої зони кров стікає в лівий і правий печеристі синуси, а також синус ямки турецького сідла Від задньої зони - у бік проміжної частини гіпофіза у вени, що проходять в прошарку сполучної тканини між адено- і нейроппофізом [4 - 6, 11, 15 - 17] Є дані про частковий стік крові від передньої частки гіпофізу в систему великої вени мозку [5, 6, 11, 15-17, 42] При обтурацм великої вени мозку А А Виноградов (1984) спостерігав явища венозного повнокров'я в передньої частки гіпофіза в и верхній зоні Є дані, про частковий стік крові в систему великої вени мозку підтверджують можливість зворотного ппофізарно-ппоталамічного зв'язку [37, 51] Літературні дані вказують, що основна маса крові від передньої частки гіпофіза стікає в печеристі синуси, безпосередньо або опосредковано через дренуючі вени капсули гіпофіза і перепечеристі судини адено- і нейроппофизу [35] А А Виноградов (1984) [11] висловив гіпотезу про вплив пульсового тиску в печеристому синусі на циркуляцію і стік крові від передньої частки гіпофізу Тому роль печеристих синусів в ппофізарному кровообігу важко переоцінити Викладене вище вказує на практичне значення вивчення механізму впливу пульсового тиску крові в ПС на циркуляцію і стік крові від передньої частки гіпофізу в умовах параселярної судинної патологи, зокрема, порушення кровообігу в печеристих 8 55652 синусах і внутрішній сонній артерії Але модельпрототип не забезпечує такої можливості Метою справжнього винаходу з'явилося підвищення ступеня адекватності моделі системи кровозабезпечення головного мозку і гіпофізу, що значно підвищить якість науково-дослідних робіт Поставлена мета досягається тим, що у відомому пристрої печеристого синуса (прототипі), в резервуарі, заповненому робочою рідиною виконано по два вхідних і вихідних отвору, які сполучені всередині резервуара еластичними трубками, що імітують внутрішньосинусовий ВІДДІЛ правої і лівої внутрішніх сонних артерій Права і ліва еластичні трубки відділені порожниною, яка імітує гіпофіз і заповненою робочою рідиною Права і ліва стінки порожнини виконані з еластичної тканини, наприклад гумової пластинки, яка забезпечує гідроізоляцію її від правого і лівого ВІДСІКІВ резервуара що імітують печеристі синуси Правий і лівий ВІДСІКИ резервуара сполучені трубопроводами з ємностями, які імітують венозне русло головного мозку Вони сполучаються між собою, за допомогою трубопровода Верхня стінка ємності виконана з еластичного матеріалу, який підтримує тиск в ємкостях до 0,5 - О.бкПа при максимальному тиску в відсіках резервуара ВХІДНІ І ВИХІДНІ отвори резервуара об'єднані у єдину систему трубопроводами, в які підключене джерело пульсового тиску, забезпеченого прямим і зворотним клапанами ВІДСІКИ, ЯКІ імітують печеристі синуси, порожнина, що імітує гіпофіз, приносячи і виносячи трубопроводи, оснащені реєстраторами тиску Запропонований пристрій може бути реалізована для вивчення впливу пульсового тиску в печеристих синусах на гемодинаміку в передньої частки гіпофізу і головного мозку Опис пристрою Схема запропонованого пристрою морфофункцюнального комплексу "печеристий синус-сонна артерія-ппофіз" подана на фіг 1, 2, З Резервуар 1, заповнений робочою рідиною, розділений на два (правий і лівий) ВІДСІКИ 2 порожниною 3 з еластичними стінками 4 Всередині ВІДСІКІВ резервуара вміщені еластичні трубки 5, які за допомогою трубопроводу 6 ВІДПОВІДНО вхідного та вихідного отворів резервуара (напрям рушення рідини на фігурі відмічені стрілками) об'єднані з джерелом пульсового тиску 7, яке забезпечене прямим 8 і зворотним 9 клапанами Правий і лівий ВІДСІКИ 2 об'єднані з герметичними ємностями 10, верхня стінка яких виконана з еластичного матеріалу, наприклад гуми Ємності 10 сполучені між собою трубопроводом 11 ВІДСІКИ 2, порожнина З, трубопроводи 6 оснащені реєстраторами тиску 12 Приклад № 1 роботи пристрою морфофункціонального комплексу "печеристий синус-сонна артерія-ппофіз" При роботі джерела пульсового тиску 7 в першій фазі (із заданою частотою) робоча рідина виштовхується через відкритий клапан 8 в трубопровід 6 (фіг 1, стрілками відмічений напрям рушення рідини) Еластичні трубки 5 збільшуються в об'ємі (показано стрілками), що підвищує тиск в відсіках 2 Здійснюється ТИСК на еластичні стінки 4 порожнини 3, в якій так само підвищується тиск Перерозподіл надлишку рідини здійснюється в ємності 10 У другій фазі роботи джерела пульсового тиску 7, прямий клапан 8закривається Відкривається клапан 9 і робоча рідина по трубопроводу 6 повертається в джерело пульсового тиску 7 Тиск в еластичних трубках 5 знижується, вони зменшуються в об'ємі При цьому знижується тиск у відсіках 2 Знижується тиск на еластичні стінки 4 порожнини З, в якій так само знижується тиск Надлишку рідини з ємності 10 повертається в ВІДСІКИ 2 Зміни тиску у всіх відділах представленого пристрою реєструється датчиками 12 і фіксуються за допомогою хірургічного поліграфа «Салют» Частота зміни пульсового тиску задається в залежності від мети дослідження Описаний приклад демонструє передачу пульсового тиску на порожнину 3, яка імітує гіпофіз Можна зробити висновок, що пульсовий тиск в печеристих синусах передається на гіпофіз здійснюючи своєрідний масаж Такий масаж є допоміжним механізмом циркуляції і стоку крові від передньої частки гіпофіза, судини якої позбавлені прямого артеріального кровозабезпечення і допоміжних скорочувальних структур Приклад № 2 роботи пристрою морфофункціонального комплексу "печеристий синус-сонна артерія-ппофіз" Повторює процес, описаний в прикладі №1, в умовах вимкнення правої або лівої еластичної трубки, які імітують внутрішні сонні артерії до входу в резервуар 1 (фіг 2) Встановлено, що тиск в порожнині 3, яка імітує гіпофіз, різко знижується Приклад № 3 роботи пристрою морфофункціонального комплексу "печеристий синус-сонна артерія-ппофіз" Повторює процес, описаний в прикладі №1, в умовах вимкнення правої або лівої еластичної трубки, які імітують внутрішні сонні артерії після виходу з резервуара 1 (фіг 3) Встановлено, що тиск в порожнині 3, яка імітує гіпофіз, різко підвищується Приведені приклади демонструють можливість пристрою у вивченні особливостей кровозабезпечення гіпофіза і головного мозку в умовах судинної патології параселярної області Позитивний ефект і нові, ВІДМІТНІ від прототипу, технічні рішення є 1 Розширення функціональних можливостей, що дозволяє моделювати вплив пульсового тиску в печеристих синусах на циркуляцію крові в передній частці гіпофізу 2 Підвищена адекватність моделі венозного руслу головного мозку шляхом закриття ємності еластичною мембраною 3 Дає можливість одночасно дослідити кровообіги головного мозку і гіпофіза 4 Поліпшена якість досліджень з моделюванням судинної патології параселярної області 5 Застосування пристрою не вимагає додаткового дефіцитного обладнання 6 У запропонованому пристрої враховані анатомічні особливості будови параселярній області Література 1 Акмаев И Г Предварительные результаты исследований движения крови в гипоталамогипофизарной системе сосудов // Физиология кро 55652 10 вообращения и дыхания - М, 1960 - С 87 - 89 ром опыте // Патолог Физиология и эксперим терапия -1969 -Т 13 -№4 -С 76-78 2 Акмаев И Г К экспериментальному анализу функционального значения капилляров нейроги21 Мазуркевич ГС Микроциркуляция в сиспофиза // Докд АН СССР - 1964 - Т 156 - №2 теме портальных сосудов гипофиза при травматиС 441 - 443 ческом шоке//Тр ин-та норм, и патолог, физиологии АМН СССР -1971 -№14 -С 99-100 3 Акмаев И Г Морфологические аспекты гипоталамо-гипофизарной нейрогуморальной пере22 Михайлов С,С Особенности строения педачи // Архив АГЭ - 1968 - Т 55 - №8 - С 144 щеристого венозного синуса // Нарушения крово154 снабжения при поражениях головного мозга - М Медицина, 1956-С 254 4 Акмаев И Г Кровеносные сосуды гипофиза //Архив АГЭ -1975 - Т 69 - №8 - С 72 - 79 23 Михайлов С С Морфология и функцио5 Веков Д Б Атлас венозной системы головнальная характеристика пещеристого синуса // Тр ного мозга - М Медицина, 1965-360 с VI Всесоюзного съезда АГЭ -1961 -Т 10 - №2 С 479 6 Веков Д Б , Михайлов С С Атлас артерий и вен головного мозга человека - М Медицина, 24 Михайлов С С Рефлекторные реакции 1979 -289 с кровеносного давления и дыхания на раздражение пещеристого синуса // Физиолог, журн СССР 7 Белехова М Г К вопросу о кровообращении -1963 -Т 49 - №7 -С 822 -829 в венозных синусах мозга Автореф дисс канд мед наук - Л,1959 25 Падалка П И Рентгеноконтрастные иссле8 Большаков О П Особенности строения педования глазничных вен и кавернозных синусов щеристой пазухи (морфологическое и экспериАвтореф дисс канд мед наук - М , 1970 ментальное исследование) Автореф дисс докто26 Ратников А Н Сосуды и нервы пещеристой ра мед наук - Л,1967 венозной пазухи в свете индивидуальной изменчивости Автореф дисс канд мед наук - Кали9 Брегадзе Г В и др Модель кавернозного нин, 1973 синуса // Открытия и изобретения -1989 10 Гнилорыбов Т Е Пересадка гипофиза на 27 Селезнев С А , Вашетина С М , Мазуркесосудистой ножке // Проблемы эндокринологии и вич ГС Комплекснаяоценка кровообращения в гормонотерапии -1956 -Т 2 - №5 -С 104-109 экспериментальной патологии - Л Медицина Ленинградское отделение, 1976 -207 11 Виноградов А А Морфофункциональные особенности сосудов главной передней части ги28 Сресели М А Различия в строении вен пофиза в норме и при нарушении оттока крови в лица и их значение в хирургии - Л Медгиз Леэксперименте Диссерт канд мед наук - Симнинградское отд , 1957 - 134с ферополь, 1984 -165с 29 Сресели М А , Большаков О П Значение пещеристой пазухи в регуляции мозгового крово12 Виноградов А А , Веков Д Б , Вовк ЮН обращения // Архив АГЭ - 1962 - Т 43 - №10 Способ моделирования отека мозга (ав Св С13-18 №1509981) //Открытие и изобретения - М - 1989 -№35 30 Сресели М А , Большаков О П Изменчивость венозных синусов твердой мозговой оболоч13 Внутричерепная гемодинамика биофизики и ее значение для мозгового кровообращения // ческие аспекты / Москаленко Ю Е, Вайнштейн Архив АГЭ -1973 -Т 65 №9 -С 11 -16 Г Б , Демченко И Т , Кисляков Ю Я, Кравченко А И -Л Наука Ленинградское отделение, 1975 31 Сресели М А , Большаков О П Клинико203 физиологические аспекты морфологии синусов твердой мозговой оболочки - Л Медицина Ле14 Воспроизведение заболеваний у животных нинградское отд -1977 -176с для экспериментально-терапевтических исследований / под ред Н В Лазарева - Л Медгиз Ле32 Татеусова Н Экстраорганное кровеносное нинградское отделение, 1954 -392 русло гипофиза // Материалы I Всеросс научностуденческой конференции по проблеме Общие 15 Жданов Д А , Акмаев И Г, Сапин М Р К закономерности морфогенеза и регенерации - М , решению спорных вопросов функциональной ана1970 -С 128-130 томии кровоснабжения гипофиза // Архив АГЭ 1961 -Т 40 -№4-С35-49 33 Угрюмов В М , Васкин М С , Абраков Л В Оперативная нейрохирургия Л Медгиз Ленин16 Жданов Д А , Сапин М Р Внутриорганные градское отд ,1959 - 356 с кровеносные сосуды гипофиза человека в функциональном освещении // Архив АГЭ - 1962 - Т 34 Шалимов С А , Радзиховский А П , Кейсе43-№10-С 3-12 вич Л В Руководство по экс-периментльной хирургии -М Медицина, 1989 -272 17 Жданов Д А , Сапин М Р , Акмаев И Г Новые данные о кровоснабжении гипофиза человека 35 Agreda S V Butrad zur Kenuthis des hy// Опухоли гипофиза и краниофарингеомы - М „ pophysaren Kreislaufs Verbande // Anat Yes -1965 1963-С 5-11 -V 115 -S271 -274 18 Заболотько Л А Кровоснабжение гипофиза 36 Boyd W H Specialized venous clefts of the в норме и при воздействии вибрационно-шумового hypophyseal capsule // Anat Auz -1974 -V 136 комплекса и шума Автореф дисс канд мед наук №3 - P 274 - 285 - Владивосток, 1974 37 Curn S B Le circolazione del diencefalo nelPeta senile // Biochem and Exp Biol -1972 -V 19 Лопухин ЮМ Экспериментальная хирур10 -№3 -P 255-265 гия -М Медицина, 1971 -344с 20 Мазуркевич ГС К методу прижизненной 38 Daniel P M , Pnchard M M I Anteroir pituitary микроскопии портальных сосудов гипофиза в остnecrosis infarction of the pars distahs produced ex 12 55652 the pituitary stalk//Endocrinology -1965 - V 77 -№41 -P 215-229 №1-P 183-187 39 Dorst J Zur Angioarchitektomk der Hypophy47 Negm I H The blood supply of the mouse hyse des Hauss chweines (Sus acroha domestica) pophysis cerebn \\ Acta anat -1971 - V 80 - №3 Unter besonderer Beruck sichtig und des mfimdibulaP 377 - 387 ren Pfordersystems -1968 48 Norgaard Й С The structure of the hypotha40 Duvernoy H , Kontke J G Sur le plexus pnlamohypophysial portal vascular system in Acipenser maire du Systeme porte hypophysaire // Arch AHE ruthenus L (Chondrostei)//ActaZool -1973 -V 54 1968 -V 51 -№1-4 -P 175-180 -№4 -P 255 - 269 41 Esteban R M , Romon P S Vasculanzaton of 49 Popa G , Fielding U A portal circulation from the hypophyseal region of the normal and adenohythe pituitary to the hypothalamic region // J anat pophysectomized toad//Z Zellforach -1967 -V 83 London -1930 -V 65 - P 88 - 91 -№2-P207-218 50 Repcius E , Abagm N Date noi cu pnvire la vasele portalescurte ale hipofizei umane // Morfol 42 Goetzen В Reseua veineux sous ependynorm, si patol -1973 - V 18 - №1 - P 1 - 8 maire de la partie sousthalamigue du ventncule moyen Systeme d'ecoulement du sand du complexe hy51 Singh Ram M Disposition of the portal vespophyseosous-thalamique et du thalamus humam // sels of the avian pituitary in relation to the medial Arch Anat Pathol - 1970 - V 18 - №4 - P 297 eminence and the pars distahs // Expnentia - 1970 300 V 26 - №9 - P 962 - 964 43 Green J D Vessels and nerves of amphibian 52 Torok В Lebendbeobachtung des Hypophyhypophyses A study of the living circulation and of senkeislaufes an Hunden // Acta Moeph A s hung the histology of the phypophysial vessels and nerves 1954 -V 4 -Ш - P 8 3 - 8 9 // Anat Rec -1947 - V 99 - P 21 - 54 53 Wislocki G , King L S The permeability of the 44 Holmes R L The vascular pathern of the mehypophysis and hypothalamus to vital dyes, with a dian emenence of the hypophysis in the macaque // stady of the hypophyseal wascular supply // Am J Folia pnmatol -1967 -V 7 -№3-4 -P 216-230 anat -1936 - V 58 - P 421 -472 45 McConnell E The arterial blood supply of the 54 Xuereb G , Pnchard M , Daniel P The arterial human hypophysis cerebn // Anat Rec - 1953 - V supply and venous drainage of the human hypophysis 115 -P 175-203 cerebn//Quart J exper Physial -1954 -V 39 P 199-216 46 Margit D A , Csernay L , Kaszlo F A , Kovacs К Hypophysial blood flow in rats ofter destruction of 11 penmentally in the rat // Quart J Exp Physiol -1956 13 14 55652 dJUL . ;t -• 1 \ t t] 'її і Фіг.З Фіг.2 Підписано до друку 05 05 2003 р Тираж 39 прим ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)236-47-24