Спосіб імунокорекції у хворих на герпетичний стоматит з наявністю вторинних імунодефіцитних станів

Реферат: Спосіб імунокорекції у хворих на герпетичний стоматит з наявністю вторинних імунодефіцитних станів включає введення протигерпетичних, протизапальних, десенсибілізуючих препаратів. Додатково хворим призначається рослинний препарат алфагін. UA 69268 U (54) СПОСІБ ІМУНОКОРЕКЦІЇ У ХВОРИХ НА ГЕРПЕТИЧНИЙ СТОМАТИТ З НАЯВНІСТЮ ВТОРИННИХ ІМУНОДЕФІЦИТНИХ СТАНІВ UA 69268 U UA 69268 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до способів лікування та профілактики імунодефіцитних станів, тобто до клінічної імунології. Актуальність проблеми корисної моделі пов'язана із широким розповсюдженням інфікування вірусом простого герпесу людської популяції. Клінічні симптоми ураження вірусом простого герпесу проявляються варіабельністю, торпідністю існуючих методів лікування. Герпетичне ураження слизової оболонки порожнини рота є одним з найбільш тяжких захворювань в стоматології, яке викликає часті та хворобливі рецидиви герпетичного стоматиту (ГС). Герпетичні інфекції звичайно перебігають доброякісно, але можуть розвиватися тяжкі її форми, особливо при вторинному імунодефіциті (Барер Г.М. Клинико-иммунологические показатели при герпетическом стоматите слизистой оболочки рта / Г.М. Барер, Л.Е. Мурашко // Стоматолог.-2005. - № 8. - С. 9-10). До теперішнього часу раціонального лікування ГС у хворих з наявністю вторинних імунодефіцитних станах не розроблено. Існуючий спосіб лікування протигерпетичних препаратів (ацикловір, герпевір), патогенетичних засобів - ентеросорбентів (ентеросгель, сорбекс), десенсибілізуючих (діазолін, тавегіл) засобів, протизапальних (парацетамол, немісіл), профілактика мікробної інфекції на слизовій оболонці (СО) порожнини рота - обробка 0,1 % розчином етонію та інші антисептики (Крамарєв C.O. Сучасні підходи до протирецидивної терапії герпесу шкіри та слизової оболонки порожнини рота / С.О. Крамарєв, Н.О. Савинчук, Л.А. Палатина // ПАГ.-2000. - № 3. - С. 23-26). До недоліків прототипу належить - не знижується можливість розвитку рецидивів герпетичної інфекції в осіб з наявністю імунодефіцитних станів, оскільки існуючий спосіб не включає до свого складу імуноактивних препаратів. Однак оскільки інших способів лікування ГС не існує, він був обраний як прототип. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності відомого способу лікування хворих на вітряну віспу шляхом додаткового введення імуноактивного препарату - алфагіну. Заявлений спосіб полягає в введенні хворим на ГС з наявністю імунодефіцитних станів протигерпетичних, десенсибілізуючих та місцево - антисептичних засобів і додатково алфагіну по 2 піг. 4 рази на день після їжі протягом 30-40 днів поспіль. Корисна модель базується на вперше виявленій авторами закономірності, яка полягає в тому, що введення алфагіну хворим на ГС з наявністю імунодефіцитних станів суттєво зменшується ризик виникнення загострень вірусного процесу, у зв'язку з тим, що виявлена здатність алфагіну впливати на стан показників клітинної ланки імунітету, що проявляється ліквідацією Т-лімфопенії, оптимізацією субпопуляційного складу Т-лімфоцитів, а також підвищення їхньої функціональної активності, тобто зростанням початково зниженого показника РБТЛ, а в клінічному плані суттєво зменшує ймовірність розвитку рецидивів ГС. При розробці корисної моделі для оцінки ефективності заявленого способу для запобігання обтяження запального процесу або профілактики рецидивів ГС у хворих з наявністю імунодефіцитних станів було обстежено дві групи пацієнтів, в яких при клініко-лабораторному дослідженні встановлена наявність II-III ступеня імунодефіциту. Перша (37 осіб), яка отримувала лікування за допомогою заявленого способу, та друга група (42 особи), що отримувала лікування згідно з відомим способом-прототипом. Вік хворих в обох групах був від 23 до 49 років. При імунологічному обстеженні у всіх хворих, що включені до обох груп, встановлено наявність вираженого імунодефіцитного стану (переважно ІІ-ІІІ ступеня за класифікацією Г.М. Дранника), про що свідчило наявність Т-лімфопенії (зниження кількості СD3+-клітин), зменшення числа СD4+-лімфоцитів (Т-хелпери/індуктори) при зниженні також кількості СD8+-клітин (Т-супресорів/кілерів) та імунорегуляторного індексу CD4/CD8. При клінічному обстеженні було встановлено, що заявлений спосіб сприяє прискоренню ліквідації деяких ознак ГС, які свідчать про рецидив вірусного ураження на CO порожнини рота, а саме герпетичного висипу - на 4,2±0,3 дня (в 1,5 рази), збільшення підщелепних лімфатичних вузлів - на 5,9±0,25 дня (в 2 рази), болісності збільшених лімфовузлів при пальпації - на 6,4±0,3 дня (в 2,1 разу), збереження субфебрилітету - на 7,3±0,3 дня (в 2,4 разу); тобто при використанні заявленого способу імунокорекції суттєво швидше зникали деякі клінічні ознаки загрози розвитку загострення ГП (табл. 1). 1 UA 69268 U Таблиця 1 Вплив заявленого та існуючого способів на деякі клінічні показники в обстежених хворих на ГС (М±m) Клінічні показники Герпетичний висип на CO порожнини рота (діб) Збільшення підщелепних лімфовузлів (діб) Болісність збільшених лімфовузлів при пальпації (діб) Субфебрилітет (діб) Частота розвитку загострень ГП протягом 1 року (абс., %) 5 10 15 20 25 30 Перша група (заявлений спосіб) (n=37) Друга група (існуючий спосіб) (n=42) Р 8,7±0,24 12,9±0,37 0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 Примітка: в таблицях 2 та 3 Р1 віддзеркалює вірогідність розбіжностей між показником обстежених та нормою; Р2 - між показниками в першій та другій групами хворих на ГС. 5 10 Здійснення повторного імунологічного обстеження у хворих на ГС з наявністю імунодефіцитних станів після завершення курсу імунокорекції показало, що в першій групі, які отримувала алфагін, стосовно до заявленого способу відмічалась чітко виражена позитивна динаміка більшості вивчених імунологічних показників, в тому числі ліквідація Т-лімфопенії, зростання рівня CD4+-лімфоцитів, нормалізація значення імунорегуляторного індексу CD4/CD8, який відбиває співвідношення Т-хелперів і Т-супресорів. У хворих першої групи після + + завершення курсу лікування рівень CD-3 -клітин складав 66,2±2,5 %, CD-4 -лімфоцитів 43,2±2,1 %, коефіцієнт CD4/CD8 - 1,92±0,05, що відповідає межам норми (табл. 3). Таблиця 3 Імунологічні показники в обстежених хворих на ГС після лікування (М±m) Імунологічні показники Норма CD3+ % 69,3±2,4 CD4+ Г/л % 1,32±0,03 44,5±1,8 Г/л 0,85±0,03 % 22,6±1,2 Г/л 0,43±0,02 CD8+ Способи лікування ГС Заявлений (n=37) Відомий (прототип) (n=42) перша група друга група 66,2±2,5 52,5±2,4 Р1>0,05 Р10,05 Р10,05 Р10,05 Р1>0,05 0,42±0,02 0,34±0,02 Р1>0,1 Р1