Застосування антимікробного препарату метросил як засіб для профілактики хірургічної інфекції та лікування перитоніту, гнійних ран, трофічних виразок, опіків, післяопераційних анаеробних інфекцій, хронічних ра

Реферат: Застосування антимікробного препарату Метросилу як засобу для профілактики хірургічної інфекції та лікування перитоніту, гнійних ран, трофічних виразок, опіків, післяопераційних анаеробних інфекцій, хронічних ран, інфільтратів з вираженим некротичним та ексудативним компонентом шкірного стрептотрихозу у ветеринарній практиці. UA 71494 U (12) UA 71494 U UA 71494 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до нового застосування речовин на основі високодисперсного пірогенного кремнезему (торгові фармацевтичні назви Силард П, Силікс, Атоксил, Аеросил), який містить іммобілізований на ньому метронідазол у ветеринарній практиці. Така суміш активно пригнічує анаеробні та аеробні патогенні мікроорганізми, очищує поверхню рани, покращує кровопостачання тканин, ліквідує неприязний гнильний запах, особливо при анаеробній інфекції, володіє протинабряковим ефектом, пришвидшує одужання і знімає больові ефекти. Профілактика гнійно-септичних ускладнень та лікування гнійно-запальних процесів є актуальною проблемою [5]. Відомі комерційні препарати, що використовуються для лікування ранової анаеробної інфекції, наприклад, похідні нітроімідазолу (метронідазол, тінідазол), діоксидін, кліндамізин. До них чутливі анаеробні грампозитивні коки Bac.fragilis, Bac.melaninogenicus тощо [2]. З вітчизняних препаратів дуже ефективним при анаеробній інфекції є тінідазол, який проявляє, крім того, активність і по відношенню до спороутворюючих анаеробів (клостридій) [1,4]. Однак, усі вони не виявляють антигіпоксичну дію, не чинять пролонгованої дії і тому не дають стійкого ефекту при лікуванні анаеробної інфекції, яка у нинішній медичний практиці є причиною більшості ускладнень, що часто призводить до летального результату при пораненнях та перитонітах. Найбільш близьким по технічний суті і лікувальній дії є препарат "Імосгент" або "Гентаксан", який являє собою композицію, яка містить ксерогель метил-кремнієвої кислоти з іммобілізованим на ньому антибіотиком гентаміцином [3]. Цей препарат виявляє пролонговану антимікробну дію до патогенних аеробних мікроорганізмів і ефективний для лікування опіків та гнійних ран. У той же час, цей препарат також має недостатню ефективність при лікуванні анаеробної та грампозитивної інфекції не покращує кровопостачання тканин, не виявляє антигіпоксичну дію. Поставлена задача вирішується тим, що композиція (Метросил) [6], яка містить високодисперсний пірогенний кремнезем - аеросил (торгові фармацевтичні назви Силард П, Силікс), містить іммобілізований на ньому метронідазол. Останній препарат є протипротозойним засобом, проявляє активність у відношенні облігатних анаеробів. Склад компонентів у мас. %: Аеросил від 85,0 до 99,5 Метронідазол від 0,5 до 15,0. Аеросил - високодисперсний пірогенний кремнезем, що складається з гідратованих сферичних) часточок середнього радіусу 4-10 нм, аерогель полісилікатної кислоти складу SiO2  Н2О, вміст води може досягати 10 мас. %. Аеросил дозволений для використання перорально як ентеросорбент та як матриця для іммобілізації лікарських препаратів. Композицію готують наступним способом: 1) приготування розчину метронідазолу від 0,1 до 10 мас. %; 2) змішування порошку аеросилу з розчином метронідазолу, які взяті у відповідних кількостях; 3) дозрівання суміші при температурі 15-25 °C 20-30 хвилин; 4) сушка суміші при температурі 40-60 °C до утворення сухого сипучого порошку. Використовується для лікування гнійних ран, опіків ІII-ІV стадії, трофічних виразок. Знищує запах, очищує рану від гною, некротичних тканин. Метросил використано у 33 хворих з поверхневими трофічними виразками, опіками II стадії, гнійними ранами в стадії грануляції та в стадії некрозу, гангренах, трофічних виразках з некрозом та інш. Приклад 1: Хворий Д., 1958р.н., госпіталізований до лікарні з приводу гнійного абсцесу. Стан хворого був дуже важким, виражена інтоксикація, температура тіла 39-40 °C, гнильний запах, вся поверхня шкіри вказаної ділянці некротизована. Проведено оперативне втручання. На ранову поверхню накладено Метросил. Через 2 години температура зменшилась. Поступово стан хворого покращився, неодноразово на рану застосовано Метросил. Видужання. Приклад 2: Хвора К., 1935р.н., госпіталізована з приводу хронічної венозної недостатності нижніх кінцівок, ускладненої трофічною виразкою, покритою місцями некротичними тканинами. При 5 мікробіологічному дослідженні отримано Bac.fragilis, Е. Соlі 10 в 1 г тканини. Після двох перев'язок з Метросилом мікроби не отримані, виразка повністю загоїлась за 8 днів. У зв'язку з викладеним, новий препарат Метросил можна використовувати для профілактики і місцевого лікування аеробної та анаеробної інфекції в ранах різного ґенезу, трофічних виразок, абсцесів та інш. 1 UA 71494 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Аналогічно препарат діє і при лікуванні ран різного ґенезу, трофічних виразок, абсцесів, інфільтратів, опіків та ін., з вираженим некротичним компонентом у тварин при застосуванні у ветеринарній практиці. Зокрема при лікуванні погано загоюваних виразок та ран у собак, травматичних ран, післяопераційних інфекцій та перитонітів, хронічних ран, наприклад рани ніг у коней, шкірні рани після укусів комах у коней, шкірний стрептотрихоз у коней, великої рогатої худоби, овець та кіз. Що підтверджено окрім інших наступними експериментальними дослідженнями. Основу експериментальних досліджень склали досліди на білих статевозрілих нелінійних щурах - самцях вагою в середньому 250-251 грамів. У щурів моделювали асептичне запалення за методикою С.А. Шалімова з співавт. (1989 р.) [7]. З цією метою в піддослідних тварин на ділянці спини, найменш доступному для розчісування, вистригали ділянку хутра 2,5 × 3,0 см, оброблювали шкіру спиртовим розчином йоду і, після місцевої анестезії 0,5 % розчину новокаїну, вводили в підшкірну основу 1 мл 10 % розчину хлориду кальцію. Після спонтанного формування гнійника, що визначали за клінічними ознаками, виконували розкриття його в стерильних умовах під м/а 0,5 % новокаїном і в подальшому проводили лікування гнійної рани з використанням різних аплікаційних сорбентів. Спеціальної підготовки тваринам перед експериментом не проводилось. Щури утримувались в віварії при постійній температурі, тиску та вологості, їжа та питво були доступні в любий час доби, світловий режим 12:12. Відповідно загальноприйнятим етичним нормам, всі болісні маніпуляції з тваринами здійснювали під місцевою інфільтраційною анестезією 0,5 % розчином новокаїну дозою 1 мл. Всі щури знаходились в однакових умовах. Для виключення стимулюючого впливу компонентів слини інших щурів (Effenberg Th. et al., 1984) тварини знаходились в індивідуальних клітках [8]. При виборі експериментальних тварин і проведенні експериментів керувались положенням "О мерах по дальнейшему совершенствованию организационных работ с использованием экспериментальных животных". (Наказ Міністерства охорони здоров'я СРСР № 755 від 12 серпня 1977 р. та № 701 від 24 липня 1978 р.) та Закону України № 3447-IV "Про захист тварин від жорстокого поводження" (2006 p.). Використовували наступні методи оцінки ефективності застосування аплікаційних сорбентів в лікуванні гнійно-запального процесу в експерименті: 1) клінічні (строки нормалізації загального стану тварин; строки стихання запальних явищ в рані; очищення її, поява грануляцій; строки відторгнення струпу, епітелізації); 2) бактеріологічні; 3) цитологічні; 4) статистичні. В експерименті ранові виділення отримували шляхом забору стерильною марлевою кулькою з ранової поверхні. З отриманого матеріалу на предметному склі готувався нативний мазок, який потім висушували та фарбували за Романовським-Гімзе (К.Н. Фенчин) [9]. Цитологічна картина ранових виділень вивчена в динаміці у 60 щурів протягом 1, 2 та 3 діб після нанесення травми. Динаміку процесу заживлення оцінювали шляхом фотографування ран за допомогою цифрової фотокамери Olympus С - 480 ZOOM (Indonesia) з наступним аналізом та обробкою зображень з використанням пакету програм SigmaScanPro. Як один з компонентів клінічного дослідження використовували планіметричний контроль, шляхом вимірювання площі ранових поверхонь на 1 та 13 добу після розкриття гнійника. В зв'язку з тим, що відмічалась значна дисперсія розмірів ран, для реєстрації швидкості зменшення площі рани застосовували також відносні показники - тест (А) Л.Н. Попової (1942 p.), a також вираховували індекс (Y) B.C. Песчанського (1977 p.). Тест Л.Н. Попової є показником швидкості заживления і заключається в визначенні відсотку зменшення площі рани за добу та розраховується за формулою (2.1): Формула (2.1) A 50 55 (S  S n )  100 S t , де А - тест, що визначається, S - початкова площа рани, Sn - площа в зазначений момент часу, t - кількість днів, що пройшли між вимірюванням площі. Для визначення площі рани на її поверхню наносилась поліетиленова плівка (попередньо простерилізована), через неї наносились контури рани. За умови, що координати вершин n-кутника рівні (xi, уі), і = 1…, n, площу рани розраховували за формулою (2.2): Формула (2.2) S 1 2 n 1  ( x i  x i 1 )( y i  y i 1 ) i0 , 2 UA 71494 U де S - площа, яка розраховується; (х0, у0) = (хn, уn) [12] Розрахунок індексу B.C. Песчанського, який являється показником величини відносного заживления, проводився за формулою (2.3): Формула (2.3) Y 5 10 15 20 25 S0  S t S0 , де, S0 - початкова площа рани, St - її площа в день t. Перед початком та в кінці експерименту виконувались контрольні зважування щурів, так як зміна маси тіла тварин є неспецифічним показником, який відображує загальну стійкість організму до впливу різноманітних стресових факторів (K.Schmidt-Nielsen, 1987) [10]. Цитологічний контроль ранового процесу здійснювали шляхом дослідження мазків-відбитків за методом М.В. Покровської, М.С. Макарова (Б.М. Даценко, 1995) [11]. Дослідження проводили через 6, 12, 24 та 48 годин. Бактеріологічний контроль здійснювали шляхом якісної оцінки бактеріологічних посівів ранових виділень протягом першої доби ранового процесу та через 1 добу. Чисельні дані оброблювали статистично з використанням пакету програм KyPlot Version 2,0 beta; Biostatistics Version 4,03. Відмінності між групами вважали статистично значимими при 95 % вірогідності (р