Спосіб лікування гострого інфекційного міокардиту у дітей

Реферат: UA 71523 U UA 71523 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до області медицини, а саме дитячої кардіології, і може бути використана для лікування гострого інфекційного міокардиту (ГІМ) у дітей. За даними патологоанатомічних дослідів (аутопсій), поширеність неревматичних кардитів серед дітей вища, ніж серед дорослих. Найбільший процент кардитів спостерігається серед дітей, які померли раптово. Патогенез кардитів - імуно-патологічний феномен. Кардит виникає лише при сполученні проникнення вірусу всередину клітини і порушення імунологічної реактивності. Характерним є деструкція міофібрил через проникнення вірусу в клітину і, у відповідь, виникнення імунної відповіді. При цьому уражуються малі судини, розвиваються васкуліти, які супроводжуються підвищенням судинної проникливості, сповільненням кровообігу і розвитком гіпоксії та ішемічної хвороби серцевого м'яза. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є спосіб лікування вторинних постгіпоксичних змін міокарду у дітей, який полягає у застосуванні терапії з включенням антиоксидантної, антигіпоксичної, мембраностабілізуючої терапії з використанням препарату предуктал (триметазидину гідрохлорид) у дозі 150 мкг/кг/добу (у три прийоми) протягом 10-14 днів, при необхідності з повторним курсом лікування через 2 тижні (1). Однак, вказаний спосіб має такі недоліки: - для досягнення терапевтичного ефекту потрібен тривалий час лікування (20-30 днів); - застосування вказаної схеми лікування супроводжується значною кількістю і частотою побічних ефектів: біль у епігастральній області, діарея, диспепсія, астенія, головний біль, запаморочення. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу лікування гострого інфекційного міокардиту у дітей шляхом комплексного застосування препаратів цитохром С і тіотриазолін у запропонованих дозах, що дозволить коригувати гіпоксично-метаболічні порушення, скоротити строки відновлення клініко-параклінічних показників та строки лікування дітей з ГІМ. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, спочатку використовують антигіпоксичний препарат цитохром С у дозі 2-4 мл внутрім'язово - два рази на добу протягом 4-5 діб, після чого призначають антиоксидантний препарат тіотриазолін перорально у дозі 10-20 мг/кг на добу 7-14 діб. Спосіб виконується наступним чином. Дітям, що хворіють на гострий інфекційний міокардит, з метою корекції гіпоксичнометаболічних порушень, застосовують антигіпоксичну та антиоксидантну терапію, а саме: спочатку використовують препарат цитохром С у дозі 2-4 мл внутрім'язово два рази на добу курсом 4-5 діб, після чого призначають антиоксидант тіотриазолін у запропонованій дозі (10-20 мг/кг на добу) 7-14 діб. Цитохром С має виражену антигіпоксичну дію, є каталізатором клітинного дихання, стимулює окислювальні реакції, активізує метаболізм у тканинах. Тіотриазолін маєпротиішемічну, мембраностабілізуючу, антиоксидантну і імуномодулюючу дію. Він підвищує компенсаторну активацію анаеробного гліколізу, зменшує пригнічення процесів окислення в циклі Кребса зі збереженням резервів АТФ, активізує антиоксидантну систему і гальмує процеси окислення ліпідів в ішемізованих ділянках міокарду, знижує чуттєвість м'яза серця до катехоламінів, перешкоджає прогресуванню зниження скоротливої активності серця, покращує реологічні властивості крові. Діти з гострим міокардитом були розподілені на 4 групи: - 1 групу склали діти з гострим інфекційним міокардитом (n=21), які отримували стандартну терапію; - 2 групу - діти, хворі на ГІМ (n=23), які отримували стандартну терапію в комплексі з цитохромом С; - 3 групу становили діти з ГІМ (n=22), які поряд з базисною терапією отримували тіотриазолін; - 4 групу склали діти з ГІМ (n=23), що отримували стандартну терапію в комплексі з цитохромом С і тіотриазоліном за заявленою схемою. Був проведений аналіз показників КОС (кислотно-основного стану) крові у всіх групах дітей, хворих на гострий інфекційний міокардит, на 14-й день, залежно від різних схем лікування в порівнянні з 1-ю групою (табл. 1). Порівняльна характеристика кислотно-основного стану при гострому інфекційному міокардиті у дітей при різних схемах лікування 1 UA 71523 U Таблиця 1 Показник РО2, мм рт. ст. РСО2, мм рт. ст. 1 група (n=21) 78,19±1,58 29,71±0,82 II група (n=23) 82,65±1,41 32,26±0,70 III група (n=22) 82,13±1,52 31,95±0,70 IV група (n=23) 86,69±1,46 34,21±0,49 Примітка: зміни гомеостазу крові у дітей достовірні (р