Спосіб прогнозування перебігу переднього ендогенного увеїту
Номер патенту: 71560
Опубліковано: 10.07.2012
Автори: Копаєнко Ганна Іванівна, Жабоєдов Геннадій Дмитрович, Іванова Нанулі Вікторівна
Формула / Реферат
Спосіб прогнозування перебігу переднього ендогенного увеїту, який включає визначення в сироватці крові вмісту Т- і В- лімфоцитів, субпопуляцій Т-лімфоцитів, загальних IgA, IgM і IgG і в слізній рідині секреторного IgA, який відрізняється тим, що додатково визначають в сироватці крові антиендотоксинові IgM, в периферичній крові ендотоксинзв'язуючий потенціал (ЕЗП) гранулоцитів і ЕЗП моноцитів, та при зниженні рівня антиендотоксинових IgM нижче 0,144±0,018 ум. од. оптичної щільності, рівня ЕЗП моноцитів - нижче 1,38±0,11 ум. од. флюоресценції і рівня ЕЗП гранулоцитів - нижче 0,95±0,05 ум. од. флюоресценції прогнозують рецидивуючий характер перебігу переднього ендогенного увеїту.
Текст
Реферат: Спосіб прогнозування перебігу переднього ендогенного увеїту включає визначення в сироватці крові вмісту Т- і В- лімфоцитів, субпопуляцій Т-лімфоцитів, загальних IgA, IgM і IgG і в слізній рідині секреторного IgA. Додатково визначають в сироватці крові антиендотоксинові IgM, в периферичній крові ендотоксинзв'язуючий потенціал (ЕЗП) гранулоцитів і ЕЗП моноцитів, та при зниженні рівня антиендотоксинових IgM нижче 0,144±0,018 ум. од. оптичної щільності, рівня ЕЗП моноцитів - нижче 1,38±0,11 ум. од. флюоресценції і рівня ЕЗП гранулоцитів - нижче 0,95±0,05 ум. од. флюоресценції прогнозують рецидивуючий характер перебігу переднього ендогенного увеїту. UA 71560 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ ПЕРЕБІГУ ПЕРЕДНЬОГО ЕНДОГЕННОГО УВЕЇТУ UA 71560 U UA 71560 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до офтальмології, і може бути використана для прогнозування перебігу переднього ендогенного увеїту. Передній ендогенний увеїт - найбільш поширена форма внутрішньоочного запалення. Прогнозування перебігу увеїтів є важливим чинником досягнення стійкого клінічного вилікування і високих функціональних показників, оскільки саме повторні рецидиви захворювання призводять до розвитку необоротних анатомо-морфологічних і функціональних змін. При прогнозуванні рецидивів увеїтів у теперішній час велика увага приділяється змінам біохімічних та імунологічних показників. За прототип вибраний спосіб прогнозування перебігу увеїту (О.Б. Ченцова. Клиникоиммунологические критерии прогноза течения увеитов // Вестник офтальмологии.-1999. - №2. С. 23-25), який включає визначення вмісту Т- і В-лімфоцитів, субпопуляцій Т-лімфоцитів, рівнів загальних імуноглобулінів IgA, IgM і IgG в сироватці крові, секреторного IgA в сльозі і титрів антитіл до тканин ока, та прогнозування рецидивуючого перебігу увеїту при гіперглобулінемії або дефіциті сироваткового і секреторного IgA, дисбалансі рівнів сироваткових IgA, IgM і IgG, при порушенні взаємодії Т- і В ланок імунітету - недостатності Т-лімфоцитів та активації Влімфоцитів, при високих титрах антитканинних аутоантитіл. Ознаками, які співпадають з основними ознаками способу-прототипу, є: визначення в сироватці крові вмісту Т- і В- лімфоцитів, субпопуляцій Т-лімфоцитів, загальних IgA, IgM, IgG і в слізній рідині секреторного IgA. Причинами, що перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату (підвищення ефективності і точності прогнозування перебігу передніх ендогенних увеїтів), є: порушення взаємодії Т- і В ланок імунітету, гіперглобулінемія або дефіцит сироваткового і секреторного IgA, дисбаланс рівнів загальних сироваткових IgA, IgM і IgG з'являються часто не при першій атаці запального процесу, а уже при повторних запаленнях, тому складно прогнозувати хворобу на ранніх стадіях, а у зв'язку з цим призначати адекватне лікування уже на початковому етапі захворювання; не враховується стан клітинного і гуморального антиендотоксинового імунітету, хоча в останній час доведена участь ендотоксину і порушень у системі антиендотоксинового імунітету в патогенезі переднього ендогенного увеїту. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу-прототипу шляхом додаткового визначення антиендотоксинових IgM в сироватці крові та ендотоксинзв'язуючого потенціалу (ЕЗП) гранулоцитів і ЕЗП моноцитів у периферичній крові. У теперішній час доведено роль ліпополісахариду-ендотоксину, грамнегативних бактерій в патогенезі передніх ендогенних увеїтів, виявлено дисбаланс як гуморального, так і клітинного антиендотоксинового імунітету в патогенезі переднього ендогенного увеїту, показано виражені зміни антиендотоксинового імунного статусу у пацієнтів з рецидивами захворювання. В нейтралізації біологічної активності і кліренсі ендотоксину суттєву роль відіграють природні антиендотоксинові антитіла. Найбільшим протективним ефектом відносно до ендотоксину, який подолав імунний бар'єр кишечнику і потрапив в системний кровоток, мають антиендотоксинові антитіла класу М, тому знижений вміст антиендотоксинових IgM можна розглядати як несприятливий чинник для рецидивування увеїту. Також важним етапом нейтралізації ендотоксину є зв'язування патогену з мембранно-асоційованими клітинними ЕЗ рецепторами лейкоцитів, що є ключовим моментом ініціації неспецифічної імунної відповіді. Тому зниження експресії ЕЗП рецепторів, які знаходяться в функціонально активному стані, є чинником, що провокує запальний процес. Поставлена задача вирішується тим, що в способі прогнозування перебігу переднього ендогенного увеїту, який включає визначення в сироватці крові вмісту Т- і В- лімфоцитів, субпопуляцій Т-лімфоцитів, загальних IgA, IgM і IgG і в слізній рідині секреторного IgA, згідно з корисною моделлю, додатково визначають в сироватці крові антиендотоксинові IgM, в периферичній крові ендотоксинзв'язуючий потенціал (ЕЗП) гранулоцитів і ЕЗП моноцитів, та при зниженні рівня антиендотоксинових IgM нижче 0,144±0,018 ум. од. оптичної щільності, рівня ЕЗП моноцитів - нижче 1,38±0,11 ум. од. флюоресценції і рівня ЕЗП гранулоцитів - нижче 0,95±0,05 ум. од. флюоресценції прогнозують рецидивуючий характер перебігу переднього ендогенного увеїту. Між сукупністю основних ознак способу, який заявляється, та очікуваним технічним результатом, визначається наступним причинно-наслідковий зв'язок: додаткове визначення сироваткових антиендотоксинових IgM дозволяє оцінити нейтралізуючий потенціал гуморального імунітету відносно до ендотоксину, який потрапив в системний кровотік, а визначення ЕЗП гранулоцитів і ЕЗП моноцитів дає можливість оцінити клітинний антиендотоксиновий імунітет, зниження цих трьох показників є несприятливою прогностичною ознакою для рецидивування переднього ендогенного увеїту. 1 UA 71560 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Спосіб прогнозування перебігу переднього ендогенного увеїту полягає в наступному. Після постановки клінічного діагнозу переднього ендогенного увеїту проводять визначення в сироватці крові вмісту Т- і В- лімфоцитів, субпопуляцій Т-лімфоцитів, загальних IgA, IgM і IgG, в слізній рідині - секреторного IgA. В сироватці крові визначають рівень антиендотоксинових IgM і в периферичній крові рівні ЕЗП моноцитів і ЕЗП гранулоцитів. Визначення вмісту Т- і В- лімфоцитів і субпопуляцій Т-лімфоцитів проводять методом проточної лазерної цитофлуориметрії. Вміст загальних IgA, IgM, IgG в сироватці крові і секреторного IgA в слізній рідині визначають мікротурбідиметричним методом. Рівень антиендотоксинових IgM визначають методом твердофазного імуноферментного аналізу. Як антиген використовують препарат ліпополісахарид Escherichia coli K235. Оптичну щільність кінцевого продукту ферментативної реакції визначають за допомогою імуноферментного аналізатора StatFax 2100 при довжині хвилі 492 нм. Рівень антиендотоксинових IgM виражають в ум. од. оптичної щільності кінцевого продукту ферментативної реакції для розведення тестованої сироватки крові 1:50. Рівні ЕЗП моноцитів і ЕЗП гранулоцитів периферичної крові визначають методом проточної лазерної цитофлуориметрії, використовуючи як флуоресцентний зонд кон'югат ліпополісахариду з флуоресцеїнізотиоціанатом. Для визначення використовують проточний цитофлуориметр PASIII-Partec GmbH, Munster, Germany. При порушенні взаємодії Т- і В-ланок імунітету, гіперглобулінемії або дефіциті сироваткового і секреторного IgA, дисбалансі рівнів загальних сироваткових IgA, IgM і IgG, при зниженні рівня сироваткових антиендотоксинових IgM нижче 0,144±0,018 ум. од. оптичної щільності, зниженні рівня ЕЗП моноцитів нижче 1,38±0,11 ум. од. флюоресценції і зниженні рівня ЕЗП гранулоцитів нижче 0,95±0,05 ум. од. флюоресценції прогнозують рецидивуючий характер перебігу переднього ендогенного увеїту. Спосіб прогнозування перебігу передніх ендогенних увеїтів був апробований на 54 хворих, 56 очей з першою атакою увеїту. Пацієнти були під спостереженням три роки і потім були розподілені на дві групи. В І групу, нерецидивуючих передніх увеїтів, були включені хворі, у яких протягом трьох років не спостерігалось рецидивів запалення, у II групу, рецидивуючих передніх увеїтів - хворі, у яких протягом трьох років були зафіксовані рецидиви захворювання. Вік пацієнтів був від 16 до 70 років, середній вік склав 41,6±9,8 років. Більшість хворих - 79 % склали особи працездатного віку. Чоловіків було 30, 55,6 %, жінок - 24, 44,4 %. У 18 пацієнтів, 33,3 % був передній увеїт нез'ясованої етіології, у 9 хворих, 16,7 % - вірусної етіології, у 6 хворих, 11,1 % - передній увеїт ревматоїдної етіології, у 21 пацієнтів, 38,9 % - передній увеїт асоційований з людським лейкоцитарним антигеном В27 головного комплексу гістосумісності людини. Клінічні й імунологічні параметри досліджувались у пацієнтів при першому зверненні, а потім кожні 3 місяця. Офтальмологічне обстеження хворих проводили за допомогою візометрії, периметрії, тонометрії, біомікроскопії, офтальмоскопії, біомікроофтальмоскопії. Активність запальної реакції в передній камері ока оцінювалась від 0 до 4+ залежно від виразності феномену Тиндаля та кількості клітин в передній камері. Крім стандартних лабораторних обстежень у пацієнтів, згідно з заявлюваним способом, прогнозування в сироватці крові визначали рівень антиендотоксинових IgM, в периферичній крові - рівні ЕЗП гранулоцитів і ЕЗП моноцитів. Із 54 пацієнтів, включених в дослідження, у 21 хворого - 39 %, хворих протягом трьох років були відмічені рецидиви, у 33 пацієнтів - 61 % протягом даного періоду рецидивів не спостерігалось. При цьому середня кількість рецидивів в рік в цій групі пацієнтів була 1,87±0,19. У таблиці наведені результати змін імунологічних показників у пацієнтів з переднім ендогенним увеїтом. У II групі спостерігалось зниження середнього рівня антиендотоксинового IgM на 24,7 %, порівняно з показниками І групи, р0,05. У пацієнтів у групі рецидивуючих передніх увеїтїв (ПУ) визначено зменшення рівня ЕЗП гранулоцитів на 17,1 %, рівня ЕЗП моноцитів - на 11,4 %, порівняно з показниками в групі нерицидивуючих ПУ, р0,05. Визначено, що рецидиви запального процесу спостерігались у 82 % пацієнтів, що мали вміст антиендотоксинових IgM нижче 0,144±0,018 ум. од. оптичної щільності. У 76 %, у яких було відмічено зниження рівня ЕЗП моноцитів нижче 1,38±0,11 ум. од. флюоресценції і рівня ЕЗП гранулоцитів нижче 0,89±0,04 ум. од. флюоресценції були відмічені рецидиви захворювання. При цьому у 92 % пацієнтів, що мали при першій атаці рівень антиендотоксинових IgM нижче 0,142±0,014 ум. од. оптичної щільності, зниження рівня ЕЗП моноцитів нижче 1,32±0,11 ум. од. флюоресценції і рівня ЕЗП гранулоцитів нижче 0,87±0,04 ум. од. флюоресценції, протягом трьох років спостереження були рецидиви. 2 UA 71560 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 При використанні заявлюваного способу рецидивуючий характер процесу був прогнозований у 92 % випадків рецидивування, зафіксованих за період спостереження. При використанні способу-протопипу рецидивуючий характер був прогнозований у 85 % пацієнтів, які в майбутньому в період спостереження мали рецидив запалення. Таким чином, при порівнянні ефективності заявлюваного способу прогнозування зі способом-прототипом була визначена його більша ефективність. Заявлюваний спосіб прогнозування дозволяє уже в першу атаку увеїту у більшості випадків визначити можливість рецидивування запального процесу. Спосіб підтверджується наступними прикладами його використання. Приклад 1 Хворий X. 35 років, звернувся до офтальмолога зі скаргами на біль у правому оці, почервоніння, зниження гостроти зору правого ока. Зазначені скарги з'явились 2 дні тому. Зі слів хворого перед виникненням захворювання він переніс стрес, простудні захворювання в останній час не відмічає. До цього випадку на запальні захворювання органа зору не хворів. Об'єктивно: гострота зору правого ока з найкращою корекцією була 0,2, лівого ока - 1,0. Ліве око було без патології. Праве око було помірно подразнене (змішана ін'єкція), рогівка була прозора, передня камера - середньої глибини, активність запалення в передній камері була 3+, райдужна оболонка була набряклою, зміненою в кольорі, зіниця на світло не реагувала, кругова синехія, кришталик і глибшележачі структури проглядались погано. В імунограмі було відмічено незначне зменшення абсолютної кількості загальних Тлімфоцитів - 750 кл/мкл і Т-хелперів - 430 кл/мкл при нормальній кількості Т-супресорів - 305 кл/мкл. Вміст В-лімфоцитів був в межах норми - 305 кл/мкл. Рівні загальних сироваткових імуноглобулінів також не відрізнялись від нормативних показників: IgA - 2,2 г/л, IgM - 1,8 г/л, IgG - 9,5 г/л. Вміст секреторного IgA в сльозі був 0,18 г/л, що незначно відрізнялось від норми. Була проведена діагностики по запропонованому способу. Рівень антиендотоксинового IgM склав 0,187 ум. од. оптичної щільності, рівень ЕЗП моноцитів був 1,54 ум. од. флюоресценції та рівень ЕЗП гранулоцитів - 1,07 ум. од. флюоресценції. Був установлений діагноз: гострий передній увеїт. Враховуючи незначні зрушення в системах Т- і В- клітинного імунітету, нормальний вміст загальних сироваткових імуноглобулінів, секреторного IgA, рівень антиендотоксинового IgM вище 0,142±0,014 ум. од. оптичної щільності, рівень ЕЗП моноцитів вище 1,38±0,11 ум. од. флюоресценції і рівень ЕЗП гранулоцитів вище 0,87±0,04 ум. од. флюоресценції хворому було прогнозовано нерецидивуючий перебіг увеїту. Хворому на тлі лікування вдалося повністю купірувати запальний процес протягом трьох тижнів. За трирічний період спостереження рецидивів запального процесу не спостерігалось. Приклад 2 Хвора Л. 32 роки, звернулась до офтальмолога зі скаргами на біль в лівому оці, зниження зору лівого ока. Зазначені скарги з'явились 5 днів тому. Зі слів хворої перед виникненням захворювання було переохолодження. До цього випадку не відмічала запальні захворювання органа зору. Протягом п'яти років хворіє на псоріаз. Об'єктивно: гострота зору правого ока з найкращою корекцією була 1,0, лівого ока - 0,09. Праве око було без патології. Ліве око було помірно подразнене, змішана ін'єкція, на роговиці були дрібні преципітати, передня камера середньої глибини, активність запалення в передній камері була 3+, райдужна оболонка була набряклою, зміненою в кольорі, зіниця на світло не реагувала погано - задня синехія від 3 до 7 годин, кришталик і глибшележачі структури проглядались погано. Згідно з запропонованим способом, було встановлено наступне. В імунограмі визначено зменшення абсолютної кількості загальних Т-лімфоцитів - 728 кл/мкл, зменшення Т-хелперів - 411 кл/мкл при нормальній кількості Т-супресорів - 292 кл/мкл. Вміст В-лімфоцитів був у межах норми - 298 кл/мкл. Відмічалось підвищення загальних сироваткових IgA - 3,8 г/л і IgG - 13,9 г/л при нормальному вмісті загального сироваткового IgM 2,3 г/л. Вміст секреторного IgA в сльозі був 0,13 г/л, що було нижче від норми. Рівень антиендотоксинового IgM склав 0,124 ум. од. оптичної щільності, рівень ЕЗП моноцитів був 1,09 ум. од. флюоресценції, а рівень ЕЗП гранулоцитів - 0,74 ум. од. флюоресценції. Був установлений діагноз: гострий передній увеїт. Ґрунтуючись на дисбалансі між системами Т-клітинного імунітету, підвищенні рівня загальних сироваткових IgA і IgG, зниженні секреторного IgA, зниженні рівня антиендотоксинового IgM нижче 0,142±0,014 ум. од. оптичної щільності, зниженні рівня ЕЗП 3 UA 71560 U 5 10 15 20 25 30 35 моноцитів нижче 1,38±0,11 ум. од. флюоресценції і зниженні рівня ЕЗП гранулоцитів нижче 0,87±0,04 ум. од., хворій був прогнозований рецидивуючий перебіг увеїту. Хворій на тлі лікування за 4 тижні вдалося повністю купірувати запальний процес протягом трьох тижнів. Однак через 3 місяці пацієнтка звернулась в офтальмологічне відділення з рецидивом захворювання. За трирічний період спостереження у пацієнтки спостерігалось чотири рецидиви захворювання. Приклад 3 Хворий М. 42 роки, звернувся до офтальмолога зі скаргами на біль в правому оці, почервоніння, зниження гостроти зору правого ока. Відмічені скарги з'явились 4 дні тому. Провокуючих чинників виникнення захворювання хворий не відмічав. До цього випадку на запальні захворювання органа зору не хворів. Об'єктивно: гострота зору правого ока з найкращою корекцією була 0,3, лівого ока - 1,0. Ліве око було без патології. Праве око було помірно подразнене (змішана ін'єкція), рогівка була прозора, передня камера - середньої глибини, активність запалення в передній камері була 2+, райдужна оболонка була набряклою, зміненою в кольорі, зіниця була овальної форми, кругова синехія. Деталі очного дна видні під флером - диск зорового нерва блідо-рожевий, межі чіткі, сітківка без видимої патології. Згідно з запропонованим способом, було встановлено наступне. В імунограмі виражених відхилень від норми не виявлено. Так, абсолютна кількість загальних Т-лімфоцитів була 785 кл/мкл, Т-хелперів - 506 кл/мкл, Т-супресорів - 269 кл/мкл. Вміст В-лімфоцитів був 295 кл/мкл. Рівні загальних сироваткових імуноглобулінів також не відрізнялися від нормативних показників: IgA - 1,9 г/л, IgM - 2,1 г/л, IgG - 10,5 г/л. Вміст секреторного IgA в сльозі був 0,19 г/л в межах норми. Рівень антиендотоксинового IgM був 0,119 ум. од. оптичної щільності, рівень ЕЗП моноцитів був 1,09 ум. од. флюоресценції, рівень ЕЗП гранулоцитів - 0,73 ум. од. флюоресценції. Був установлений діагноз: гострий передній увеїт. Незважаючи на нормальні показники загального Т-, В- клітинного імунітету і нормальний вміст загальних сироваткових і секреторних імуноглобулінів, ґрунтуючись на зниженні рівня антиендотоксинових IgM нижче 0,144±0,012 ум. од. оптичної щільності, зниженні рівня ЕЗП моноцитів нижче 1,38±0,11 ум. од. флюоресценції і зниження рівня ЕЗП гранулоцитів нижче 0,87±0,04 ум. од. флюоресценції хворому було прогнозовано рецидивуючий перебіг переднього увеїту. Хворому на тлі лікування вдалось повністю купірувати запальний процес протягом трьох тижнів. Однак через 4 місяці хворий звернувся в клініку з рецидивом захворювання. Заявлюваний спосіб дозволяє здійснювати ефективне прогнозування та може застосовуватися для оцінки характеру перебігу запального процесу у пацієнтів з переднім ендогенним увеїтом. Таблиця Показники Антиендотоксинові IgM, ум. од. оптичної щільності ЕЗП ум. од. флюоресценції Моноцити Гранулоцити І група (нерецидивуючі передні увеїти) (n=33) 0,210±0,029 р0,05 1,66±0,12 р0,05 1,05±0,04 р0,05 II група (рецидивуючі передні увеїти) (n=21) 0,128±0,023 р0,05 1,3±0,11 р0,05 0,91±0,05 р0,05 Примітка: р - вірогідність відмінностей відповідних показників між групами хворих з переднім ендогенним увеїтом ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 Спосіб прогнозування перебігу переднього ендогенного увеїту, який включає визначення в сироватці крові вмісту Т- і В- лімфоцитів, субпопуляцій Т-лімфоцитів, загальних IgA, IgM і IgG і в слізній рідині секреторного IgA, який відрізняється тим, що додатково визначають в сироватці крові антиендотоксинові IgM, в периферичній крові ендотоксинзв'язуючий потенціал (ЕЗП) гранулоцитів і ЕЗП моноцитів, та при зниженні рівня антиендотоксинових IgM нижче 0,144±0,018 ум. од. оптичної щільності, рівня ЕЗП моноцитів - нижче 1,38±0,11 ум. од. флюоресценції і рівня 4 UA 71560 U ЕЗП гранулоцитів - нижче 0,95±0,05 ум. од. флюоресценції прогнозують рецидивуючий характер перебігу переднього ендогенного увеїту. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for predicting course of anterior endogenous uveitis
Автори англійськоюKopaienko Hanna Ivanivna, Zhaboiedov Hennadii Dmytrovych, Ivanova Nanuli Viktorivna
Назва патенту російськоюСпособ прогнозирования течения переднего эндогенного увеита
Автори російськоюКопаенко Анна Ивановна, Жабоедов Геннадий Дмитриевич, Иванова Нанули Викторовна
МПК / Мітки
МПК: G01N 33/48, A61F 9/00
Мітки: спосіб, перебігу, ендогенного, прогнозування, переднього, увеїту
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/7-71560-sposib-prognozuvannya-perebigu-perednogo-endogennogo-uvetu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб прогнозування перебігу переднього ендогенного увеїту</a>
Попередній патент: Спосіб реабілітації дітей з гастродуоденальною патологією на санаторно-курортному етапі
Наступний патент: Каталізатор і спосіб проведення газофазної реакції з його використанням, застосування оксиду алюмінію як носія каталізатора для газофазної реакції
Випадковий патент: Портативний тренажер попутної підготовки лижника