Фунгіцидна суміш та засіб, що містять похідну триазолопіримідну та дитіокарбамат, спосіб боротьби з патогенними грибами рису

1. Фунгіцидна суміш для боротьби з фітопатогенними грибами, яка містить 1) похідну триазолопіримідину формули І 2 (19) 1 як активні компоненти 1) похідну триазолопіримідину формули І 3 80232 та 2) дитіокарбамат II, вибраний із групи, яка включає комплекс цинку з етиленбіс(дитіокарбаматом) марганцю (II.1), етиленбіс(дитіокарбамат) марганцю (II.2), цинкаміакатетиленбіс(дитіокарбамат) (II.3), цинкетиленбіс(дитіокарбамат) (ІІ.4) та біс(диметилтіокарбамоїл)дисульфід (II.5) у синергічно ефективній кількості. Крім того, винахід стосується способу боротьби з патогенами рису за допомогою сумішей сполуки І зі сполукою II і застосування сполуки І зі сполукою II для одержання подібних сумішей, а також засобів, які містять ці суміші. Сполука І, 5-хлор-7-(4-метилпіперидин-1-іл)-6(2,4,6-трифторфеніл)-[1,2,4]триазоло[1,5а]піримідин, її одержання та її дія проти патогенних грибів відомі з літературних джерел [див. WO 98/46607].Сполуки II, їх одержання та їх дія проти патогенних грибів також відомі з літературних джерел: II.1: загальноприйнята назва: манкоцеб, Mancozeb; [US 3,379,610] II.2: загальноприйнята назва: манеб, Maneb; [US 2,504,404] II.3: загальноприйнята назва: метирам, Metiram; [US 3,248,400] II.4: загальноприйнята назва: цинеб, Zineb; [US 2,457,674] II.5: загальноприйнята назва: тирам, Thiram; [DE 642 532]. Суміші похідних триазолопиримідинів з манкоцебом загалом описані в документі [ЕР-А 988 790]. Сполука І включена в загальний зміст цього документа, однак спеціально не згадана. Комбінація сполуки І з дитіокарбаматами II є новою. Відомі з [ЕР-А 988 790] синергічні суміші описуються як фунгіцидно активні проти різних хвороб на зернових, плодових і овочевих к ультура х, таких, як борошниста роса на пшениці і ячмені або сіра гниль на яблунях. З врахуванням ефективної боротьби з патогенами рису при по можливості малих нормах витрати в основу даного винаходу покладена задача при малій загальній кількості застосованих діючих речовин забезпечити кращу дію проти патогенів рису. Внаслідок спеціальних умов культивації рисових рослин, фунгіциди для рису повинні відповідати іншим вимогам, ніж фунгіциди, які застосовуються при вирощувані зернових або плодових культур. Чі ткі відмінності полягають у методі застосування: у випадку рисових культур, фунгіцид звичайно вноситься на грунт безпосередньо під час або через малий проміжок часу після посіву. Фунгіцид потрапляє до рослини через корінь та у соку рослини транспортується до частин рослини, 4 які підлягають захисту. Висока системність для фунгіциду рису є тому суттєвою. При вирощуванні зернових і плодових культур фунгіцид звичайно наносять на листя або плоди, тому в цих к ультурах системність відіграє значно меншу роль. У рисі типовими є інші патогени, ніж у зернових або плодових к ультура х. Pyricularia oryzae та Corticium sasakii (син. Rhizoctonia solani) є збудниками значних захворювань рисових рослин. Rhizoctonia solani являє собою єдиний сільськогосподарський патоген у межах підкласу Agaricomycetidae. Цей гриб вражає рослини не як більшість інших грибів через спори, а через інфекцію міцелій. Внаслідок цього знання з фунгіцидної дії при вирощуванні зернових і плодових культур не можна використовувати щодо рисових рослин. З врахуванням ефективної боротьби з патогенами рису при по можливості малих нормах витрати в основу даного винаходу покладена задача при малій загальній кількості застосованих діючих речовин забезпечити кращу дію проти патогенних грибів. Відповідно до цього були розроблені вищенаведені суміші. Несподівано було встановлено, що з патогенами рису можна краще боротися вищенаведеними сумішами манкоцеба, ніж сумішами манкоцеба з відомими з [ЕР-А 988 790] сполуками триазолопіримідину. Крім того, було встановлено, що при одночасному спільному або роздільному застосуванні сполук І та сполук II або при послідовному застосуванні сполук І та сполук II краще боротися з патогенами рису, ніж окремими сполуками. Суміші сполук І та II, відповідно, одночасне спільне або роздільне застосування сполуки І та сполуки II відрізняються прекрасною дією проти патогенів рису із класу Ascomycetes, Deuteromycetes та Basidiomycetes. Вони можуть застосовуватися для обробки посівного матеріалу, а також як листяні та ґрунтові фунгіциди. Вони мають особливе значення при боротьбі з патогенами на рисових культура х та на їх посівному матеріалі, такими, як види Bipolaris та Drechslera, а також Pyricularia oryzae. Особливо вони придатні для боротьби проти хвороб листкової піхви рису, яка викликана Corticium sasakii. Крім того, пропонована винаходом комбінація сполук І та II також придатна для боротьби з іншими патогенами, наприклад, з видами Septoria та Риссіпіа на зернових культурах та видами Alternaria й Boytritis на овочевих та плодових культурах, а також на винограді. Вони, крім того, застосовні для захисту матеріалів (наприклад, захисту деревини), наприклад, проти Paecilomyces variotii. Бажано при виготовленні сумішей застосовують чисті діючі речовини І та II, до яких в разі потреби можна домішувати інші діючі речовини проти патогенних грибів або інших шкідників, таких, як комахи, павукоподібні або нематоди, або гербицидні або рістрегулюючі діючі речовини або добрива. Як інші діючі речовини у вищезгаданому смислі придатні, зокрема, діючі речовини, вибрані із групи, яка включає: 5 80232 - ацилаланіни, такі, як беналаксил, металаксил, офураце або оксадиксил, - похідні аміну, такі, як альдиморф, додин, додеморф, фенпропіморф, фенпропідин, гуазатин, іміноктадин або спіроксамін, - анілінопіримідини, такі, як піримітенал, мепаніпірим або ципродиніл, - антибіотики, такі, як циклогексімід, гризеофульвін, казугаміцин, натаміцин, поліоксин або стрептоміцин, - азоли, такі, як бітертанол, бромоконазол, ципроконазол, дифеноконазол, динітроконазол, енілконазол, епоксиконазол, фенбуконазол, флуквіконазол, флузилазол, флутриафол, гексаконазол, імазаліл, іпконазол, метконазол, міклобутаніл, пенконазол, пропіконазол, прохлорац, протіоконазол, симеконазол, тебуконазол, тетраконазол, триадимефон, триадименол, трифлумізол або тритіконазол, - дикарбоксііміди, такі, як іпродіон або міклозолін, - дитіокарбамати, такі, як фербам, набам, метам, пропінеб, полікарбамат або зирам, - гетероциклічні сполуки, такі, як анілазин, беноміл, боскалід, карбендазим, карбоксин, оксикарбоксин, ціазофамід, дазомет, дитіанон, фамоксадон, фенамідон, фуберидазол, флутоланіл, фураметпір, ізопротіолан, мепроніл, нуаримол, пробеназол, піроквіїлон, квіноксифен, сильтіофам, тіабендазол, тифлузамід, тіадиніл, трициклазол або трифорин, - нітрофенілові похідні, такі як бінапакрил, динокап, динобутон, нітрофтал-ізопропіл, - фенілпіроли, такі як фенпіклоніл або флудіоксоніл, - сірка, - інші фунгіциди, такі, як ацибензолар-S-метил, карпропамід, хлороталоніл, цифлуфенамід, цимоксаніл, дазомет, дикломезин, диклоцимет, діетофенкарб, едифенфос, етабоксам, фенгексамід, фентин-ацетат, феноксаніл, феримзон, флуазинам, фосетил, фосетил-алюміній, фосфориста кислота, іпровалікарб, гексахлорбензол, метрафенон, метилізотіоціанат, пенцикурон, пропамокарб, фталід, толоклофос-метил, квінтоцен або зоксамід, - стробілурини, такі, як азоксистробін, димоксистробін, флуоксистробін, крезоксим-метил, метоміностробін, орисастробін, піраклостробін або трифлоксистробін, - похідні сульфенової кислоти, такі, як каптафол, каптан, дихлорфлуанід, фолпет, - аміди коричної кислоти й аналоги, такі, як диметоморф, флуметовер або флуморф. При одній формі виконання сумішей відповідно до винаходу до сполук І та II домішується інший гербіцид III або два гербіциди III та IV, як згадано вище. Вищенаведені діючі речовини придатні особливо для сумішей сполук І та 11.1, відповідно, І та II.3 як діюча речовина III. Особливо кращі суміші, при яких як діючу речовину III використовують стробілурин, амід коричної кислоти, відповідно одну з ви щезгаданих гетероциклічних сполук. 6 Поряд із цим кращі також і фозетил, фозетилалюминий, відповідно, фосфориста кислота як діюча речовина III, зокрема суміші, що містять сполуки І та II і компоненти III. Особливо кращі суміші, які містять сполуку І та сполуку II як активні компоненти. Сполука І та сполука II можуть наноситися одночасно спільно або роздільно або послідовно одна за одною, причому черговість при роздільному застосуванні не робить не впливає на успіх боротьби. Сполука І та сполука II звичайно застосовуються у масовому співвідношенні від 100:1 до 1:100, краще, від 5:1 до 1:20, особливо, від 1:1 до 1:20. Компоненти III та IV домішуються, в разі потреби, до сполуки І у співвідношенні від 20:1 до 1:20. Норми витрати сумішей відповідно до винаходу становлять залежно від вигляду сполуки II та бажаного ефекту від 5г/га до 6000г/га, краще, від 50 до 2500г/га, особливо, від 50 до 1000г/га. Норми витрати для сполуки І становлять відповідно, як правило, від 1 до 1000г/га, краще 10 до 900г/га, особливо, від 20 до 750г/га. Норми витрати для сполуки 11.1 становлять відповідно, як правило, від 1 до 2000г/га, краще 10 до 1500г/га, особливо, від 20 до 750г/га. Норми витрати для сполуки II.2 становлять відповідно, як правило, від 1 до 2500г/га, краще від 10 до 2000г/га, особливо, від 20 до 1000г/га. Норми витрати для сполуки II.З становлять відповідно, як правило, від 1 до 2000г/га, краще від 10 до 1500г/га, особливо, від 20 до 1000г/га. Норми витрати для сполукиІІ.4 становлять відповідно, як правило, від 1 до 2000г/га, краще 10 до 1500г/га, особливо, від 20 до 1000г/га. Норми витрати для сполуки II.5 становлять відповідно, як правило, від 1 до 6000г/га, краще від 10 до 3500г/га, особливо, від 20 до 1000г/га. При обробці посівного матеріалу, загалом, застосовують норми витрати суміші від 1 до 1000г/100кг посівного матеріалу, краще від 1 до 750г/100кг, особливо, від 5 до 500г/100кг. Спосіб боротьби з патогенними грибами здійснюють за допомогою окремого або спільного застосування сполуки І та сполуки II або суміші із сполуки І та сполуки II за допомогою обприскування або тонкого обприскування насіння, рослин або ґрунту перед або перед або після висіву рослин або перед або після того, як рослини проросли. Суміші відповідно до винаходу, відповідно, сполуки І та II можна переводити у звичайні композиції, наприклад, розчини, емульсії, суспензії, порошки, тонкі порошки, пасти та грануляти. Форма застосування залежить від мети застосування. Вона в кожному разі повинна забезпечувати тонкий та рівномірний розподіл сполуки відповідно до винаходу. Композиції відповідно до винаходу можна приготовляти відомим чином, наприклад, розведенням діючої речовини розчинниками і/або наповнювачами, за бажанням із застосуванням емульгаторів та диспергаторів. Як розчинники/допоміжні агенти придатні, зокрема: 7 80232 - вода, ароматичні розчинники (наприклад, продукти Solvesso, ксилол), парафіни (наприклад, фракції сирої нафти), спирти (наприклад, метанол, бутанол, пентанол, бензиловий спирт), кетони (наприклад, циклогексанон, гамма-бутриолактон), піролідони (N-метилпіролідон, N-октилпіролідон), ацетати (глікольдіацетат), гліколи, аміди диметилових кислот жирного ряду, кислоти жирного ряду та складні ефіри кислот жирного ряду. В принципі можуть застосовуватися також і суміші розчинників; - наповнювачі, такі, як природні гірські породи (наприклад, каоліни, глинозем, тальк, крейда) і синтетичні гірські породи (наприклад, високодисперсна кремнієва кислота, силікати); емульгатори, такі, як неіоногенні й аніонні емульгатори (наприклад, прості ефіри поліоксіетиленових спиртів жирного ряду, алкілсульфонати й арилсульфонати) та диспергатори, такі, як лігнінсульфітні відпрацьовані луги або метилцелюлоза. Як поверхнево-активні речовини придатні лужні, лужноземельні, амонієві солі лінгнінсульфокислоти, фенолсульфокислоти, нафталінсульфокислоти, дибутилнафталінсульфокислоти, алкіларилсульфонати, алкілсульфонати, алкілсульфати, сульфати спиртів жирного ряду, жирні кислоти та сульфатовані гліколеві ефіри спиртів жирного ряду, далі продукти конденсації сульфонованого нафталіну або його похідних з формальдегідом, продукти конденсації нафталіну, відповідно нафталінсульфокислоти з фенолом або формальдегідом, поліоксіетиленоктилфенольний ефір, етоксилований ізооктилфенол, октилфенол, нонілфенол, алкілфенолполігліколевий ефір, трибутилфенілполігліколевий ефір, тристерилфенілполігліколевий ефір, алкіларилполіефірні спирти, конденсати спирту та спирту жирного ряду/е тиленоксиду, етоксилована рицинова олія, поліоксіетиленалкіловий ефір або поліоксипропілен, поліглікольефірний ацетат лаурилових спиртів, складний ефір сорбіту, лігнінсульфітні відпрацьовані луги або метилцелюлоза. Для одержання розчинів, емульсій, паст або масляних дисперсій, які розприскують безпосередньо, придатні фракції мінеральних масел із середньою - високою точкою кипіння, такі як гас або дизельне масло, далі кам'яновугільні масла, а також масла (олії) рослинного або тваринного походження, аліфатичні, циклічні або ароматичні вуглеводні, наприклад, толуол, ксилол, парафін, тетрагідронафталін, алкіловані нафталіни або їх похідні, метанол, етанол, пропанол, бутанол, циклогексанол, циклогексанон, ізофорон, сильно полярні розчинники, наприклад, диметилсульфоксид, N-метилпіролідон або вода. Порошок, препарат для розпилення й опудрювання можна одержати за допомогою змішання або спільного розмелу діючих речовин із твердим носієм. Гранулят, наприклад покритий, просочений або гомогенний, одержують звичайно за допомогою сполучення діючих речовин із твердим наповнювачем. Як тверді наповнювачі використовують, наприклад, мінеральні землі, такі, як силікагель, силікати, тальк, каолін, вапняк, вапно, крейда, бо 8 люс, лес, глина, доломіт, діатомова земля, сульфат кальцію, сульфат магнію, оксид магнію, розмелені пластмаси, а також такі добрива, як сульфати амонію, фосфати амонію, нітрати амонію, сечовини й рослинні продукти, такі, як наприклад борошно зернових культур, борошно деревної кори, деревне борошно та борошно горіхової шкарлупи, целюлозний порошок або інші тверді наповнювачі. Готові композиції містять загалом від 0,1 до 95мас.% краще від 0,5 до 90мас.% діючої речовини. Діючі речовини застосовують при цьому із чистотою від 90% до 100%, краще 95% до 100% (за спектром ЯМР). Приклади для композицій: 1. Продукти для розведення водою A) Водорозчинні концентрати (SL) 10мас. частин сполуки відповідно до винаходу розчиняють у воді або у водорозчинному розчиннику. Альтернативно додають змочувальні агенти або інші допоміжні агенти. При розведенні у воді діюча речовина розчиняється. B) Здатні до диспергування концентрати (DC) 20мас. частин сполуки відповідно до винаходу розчиняють у циклогексаноні при додаванні диспергатора, наприклад, полівінілпіролідону. При розведенні у воді одержують дисперсію. C) Здатні до емульгування концентрати (EC) 15мас. частин сполуки відповідно до винаходу розчиняють у ксилолі при додаванні Садодецилбензолсульфонату та етоксилату рицинової олії (по 5 % кожного). При розведенні у воді утворюється емульсія. D) Емульсії (EW, ЕО) 40мас. частин сполуки відповідно до винаходу розчиняють у ксилолі при додаванні Садодецилбензолсульфонату та етоксилату рицинової олії (по 5 % кожного). Цю емульсію вводять у воду за допомогою емульгувального пристрою (Ultraturax) і доводять до гомогенної емульсії. При розведенні у воді утворюється емульсія. E) Суспензії (SC, OD) 20мас. частин сполуки відповідно до винаходу подрібнюють при додаванні диспергатора та змочувального агента і води або органічного розчинника в кульовому млині з мішалкою. При розведенні у воді утворюється стабільна суспензія діючої речовини. F) Гранулят, який диспергується у воді, та розчинний у воді гранулят (WG, SG) 50мас. частин сполуки відповідно до винаходу тонко подрібнюють при додаванні диспергатора та змочувального агента та за допомогою технічних пристроїв (наприклад, екструзійного пристрою, розпилювальної башти, псевдозрідженого шару) одержують гранулят, що диспергується у воді або розчиняється у воді. При розведенні у воді утворюється стабільна дисперсія або розчин діючої речовини. G) Порошок, що диспергується у воді, та розчинний у воді порошок (WP, SP) 75мас. частин сполуки відповідно до винаходу перемелюють при додаванні диспергатора та змочувального агента, а також силікагелю в роторностаторному млині. При розведенні у воді утворю 9 80232 ється стабільна дисперсія або розчин діючої речовини. 2. Продукти для безпосереднього застосування Н) Порошки (DP) 5мас. частин сполуки відповідно до винаходу тонко подрібнюють і ретельно перемішують з 95 % тонкого каоліну. У такий спосіб одержують засіб для розпилення. І) Грануляти (GR, FG, GG, MG) 0,5мас. частин сполуки відповідно до винаходу тонко подрібнюють і зв'язують з 95,5% наповнювачів. Звичайним способом, який застосовують при цьому, є екструзія, розпилювальне сушіння або обробка у псевдозрідженому шарі. Одержують гранулят для безпосереднього застосування. J) ULV - розчини (UL) 10мас. частин сполуки відповідно до винаходу розчиняють в органічному розчиннику, наприклад, ксилолі. Одержують продукт для безпосереднього застосування. Діючі речовини можуть застосовуватися як такі, у формі своїх препаративних форм або у формах, що приготовляють з них, наприклад, приготовлятися у формі призначених для безпосереднього обприскування розчинів, порошків, суспензій або дисперсій, емульсій, масляних дисперсій, паст, препаратів для обпилювання, препаратів для опудрювання або гранулятів і можуть застосовуватися шля хом обприскування, дрібнокрапельного обприскування, обпилювання, опудрювання або поливу. Форми застосування залежать від мети застосування, але у всіх випадках повинен бути забезпечений максимально тонкий і рівномірний розподіл діючих речовин за винаходом. Водні композиції можуть бути приготовлені з концентратів емульсій, паст або змочувальних порошків (порошки для розпилення, масляні дисперсії) за допомогою додавання води. Для одержання емульсій, паст або масляних дисперсій речовини можна як такі або розчинені в маслі або розчиннику гомогенізувати у воді за допомогою змочувальних агентів, адгезійних складів, диспергаторів або емульгаторів. Також можуть бути приготовлені концентрати, що придатні для розведення водою, які складаються з діючих речовин і змочувальних агентів, адгезійних складів, диспергаторів або емульгаторів або масла. Концентрації діючих речовин у композиціях можуть варіюватися в широкому діапазоні. Загалом такі концентрації становлять від 0,0001 і до 10%, краще від 0,01 ідо 1%. Діючі речовини можуть також застосовуватися з великим успіхом згідно з способом низьких об'ємів застосування Ultra-Low-Volume (ULV), причому можливо застосування композицій з більш ніж 95мас.% діючої речовини або навіть діючої речовини без домішок. До діючих речовин можна домішувати масла різних типів, змочувальні агенти, домішки, гербіциди, фунгіциди, інші пестициди, бактерициди у разі потреби безпосередньо перед застосуванням (суміш у баці). Ці засоби можуть домішуватися до 10 засобів відповідно до винаходу у масовому співвідношенні від 1:10 до 10:1. Сполуки І та II, відповідно, суміші або відповідні композиції застосовуються таким чином, що патогенні гриби або рослини, насіння, грунт, поверхні, матеріали та приміщення, що підлягають захисту від них, обробляють фунгіцидно активною кількістю суміші, відповідно, сполуками І та II при роздільному внесенні. Застосування може здійснюватися перед або після ураження патогенними грибами. Фунгіцидна активність сполук формули І може бути показана за допомогою наступних експериментів: Діючі речовини приготовляють окремо або спільно як основний розчин з 0,25мас.% діючої речовини в ацетоні або диметилсульфоксиді. До цього розчину додають 1мас.% емульгатора Uniperol® EL (змочувальний агент з емульгувальною та диспергуючою дією на базі етоксилованих алкілфенолів) і розбавляють водою до бажаної концентрації. Приклад застосування - Ефективність проти хвороби листкової піхви рису, яка викликана Corticium sasakii Горщики з рослинами рису сорту „Tai-Nong 67" обприскують до утворення крапель водною суспензією в нижчеподаній концентрації діючих речовин. Наступного дня на горщики кладуть інфіковані Corticium sasakii зерна вівса (по 5 зерен на горщик). Після цього рослини поміщають у камеру з максимальною вологістю повітря та температурою 26°С. Через 11 днів хвороба листкових піхв на необроблених, однак, інфікованих контрольних рослинах розвилася настільки сильно, що можна було візуально визначити ураження в %. Оцінку здійснюють визначенням ураженої поверхні листків у відсотках. Ці відсоткові значення перераховують в ефективність. Ефективність (W) розраховують за формулою Абота: W=(1 -a/b)×100, де a відповідає ураженню грибами оброблених рослин у % та b відповідає ураженню грибами необроблених (контрольних) рослин у %. При ефективності, яка дорівнює 0, ураження оброблених рослин відповідає ураженню необроблених контрольних рослин; при ефективності, яка дорівнює 100, оброблені рослини не мають ураження. Очікувану ефективність сумішей діючих речовин визначають за формулою Колбі [див. публікацію R.S. Colby, Weeds 15, 20-22 (1967)] і порівнюють з встановленою ефективністю. Формула Колбі: Е = х + у-х×у/100, де Е - очікувана ефективність, виражена у % відносно необробленого контролю, при застосуванні суміші з діючих речовин А та Б з концентраціями а та б; х - ефективність, виражена у % відносно необробленого контролю, при застосуванні діючої речовини А з концентрацією а; 11 80232 12 у - ефективність, виражена у % відносно необробленого контролю, при застосуванні діючої речовини Б з концентрацією б. Як порівняльні сполуки застосовували відомі з описаних у [ЕР-А 988 790] сумішей манкоцеба сполуки А та В: Таблиця А Окремі діючі речовини Концентрація діючої речовини в розчині для обприскування [млн.ч.] Приклад Діюча речовина 1 2 Контроль (необроблений) І 4 3 II.1 (манкоцеб) 16 1 4 ІІ.2 (манеб) 16 1 5 II.3 (метирам) 16 1 6 II.5 (тирам) 7 8 Порівняння А Порівняння В Ефективність у % відносно необробленого контролю (90 % ураження) 33 11 0 11 0 22 0 0 0 0 67 16 1 4 4 Таблиця В Суміші відповідно до винаходу Приклад 9 10 11 12 13 14 15 16 Суміш діючих речовин Концентрація Співвідношення компонентів суміші І + ІІ 4+1 млн.ч. 4:1 І+ 11.1 4 + 16 млн.ч. 1:4 I + II.2 4 + 1 млн.ч. 4:1 I + II.2 4+16 млн.ч. 1:4 І + ІІ.3 4 + 1 млн.ч. 4:1 І + ІІ.3 4 + 16 млн.ч. 1:4 І + ІІ.5 4 + 1 млн.ч. 4:1 І + ІІ.5 4 + 16 млн.ч. 1:4 *) розрахована за формулою Колбі ефективність Встановлена ефективність Розрахована ефективність*) 78 33 100 41 83 33 94 41 89 33 94 48 89 33 91 33 13 80232 14 Таблиця С Порівняльні експерименти Приклад 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 Суміш діючих речовин Концентрація Співвідношення компонентів суміші А+ІІ.1 4 + 1 млн.ч. 4:1 А + ІІ.1 4 + 16 млн.ч. 1:4 A+II.2 4 + 1 млн.ч. 4:1 A+II.2 4 + 16 млн.ч. 1:4 А+ІІ.3 4 + 1 млн.ч. 4:1 А + ІІ.3 4 + 16 млн.ч. 1:4 А+ІІ.5 4 + 1 млн.ч. 4:1 А + ІІ.5 4+16 млн.ч. 1:4 В+ІІ.1 4+1 млн.ч. 4:1 В+ІІ.1 4 + 16 млн.ч. 1:4 В + ІІ.2 4+1 млн.ч. 4:1 В + ІІ.2 4+16 млн.ч. 1:4 В + 11.3 4 + 1 млн.ч. 4:1 В + ІІ.3 4 + 16 млн.ч. 1:4 В + ІІ.5 4 + 1 млн.ч. 4:1 В + ІІ.5 4 + 16 млн.ч. 1:4 Встановлена ефективність Розрахована ефективність*) 11 0 22 11 0 0 11 11 11 0 33 22 22 0 33 0 67 67 67 70 67 67 67 70 56 67 67 67 56 74 67 67 *) розрахована за формулою Колбі ефективність З результатів експериментів випливає, що суміші відповідно до винаходу є значно більш Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін ефективними, ніж суміші дитіокарбамату та відомих з [ЕР-А 988 780] порівняльних сполук. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601