Спосіб лікування дорослих хворих на гострі кишкові інфекції, викликані умовно- патогенними мікроорганізмами

Реферат: Спосіб лікування дорослих хворих на гострі кишкові інфекції, що викликані умовно-патогенними мікроорганізмами, включає введення кишкових антисептиків, дезінтоксикаційної терапії, ентеросорбентів, пробіотиків, фітозасобу ентобан. При цьому додатково призначають імуноактивний препарат нуклеїнат. UA 84285 U (12) UA 84285 U UA 84285 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до способів лікування інфекційних хвороб. Актуальність проблеми корисної моделі пов'язана зі значною розповсюдженістю в сучасних умовах гострих кишкових інфекцій (ГКІ), що викликані умовно-патогенними мікроорганізмами (УПМ). Стабільне збереження високих показників поширеності ГКІ, що викликані УПМ, пояснюється збільшенням спектра патогенних мікроорганізмів, здатних обумовлювати ураження кишечника; зростанням кількості антибіотикорезистентних штамів патогенів, у тому числі внаслідок нераціональної антибактеріальної терапії хворих; появою вірулентних властивостей в умовно-патогенних збудників; а також частою відсутністю біхевіоричних навичок для підтримки належного санітарно-гігієнічного стану та інші. За останній час значно розширилися дані про етіологію, епідеміологічні особливості, патогенез та клінічні класифікації ГКІ, що викликані УПМ, при цьому була показана все більш зростаюча роль у виникненні діарейних станів інфекційного генезу умовно-патогенних збудників. Тому потрібна розробка нових, патогенетично обґрунтованих підходів до лікування ГКІ, що викликані УПМ. Існує спосіб лікування дорослих хворих на ГКІ, що викликані УПМ, який включає введення кишкових антисептиків, дезінтоксикаційної терапії, ентеросорбентів, пробіотиків (Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби. - Київ: "Здоров'я", 2002. - Т. 3.-902 с.). До недоліків цього способу належить те, що у деяких дорослих хворих на ГКІ, які викликані УПМ, зберігається тривалий час лихоманка, загальна слабкість, диспептичні явища. Тому було запропоновано додаткове введення сучасного фітопрепарату ентобану при лікуванні дорослих хворих на ГКІ, що викликані УПМ (Ефективність комбінованого фітозасобу ентобану в лікуванні хворих з гострими кишковими інфекціями, викликаними умовнопатогенними збудниками / Фролов В.М., Гарник Т.П., Декалюк І.В., Білоусова І.В. // Український медичний альманах.-2009. - Том 12, № 5. – С. 136-139). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому вибраний як найближчий аналог. До недоліків найближчого аналога належить те, що у деяких дорослих хворих зберігаються порушення показників макрофагальної фагоцитуючої системи (МФС), що в клінічному плані відображається тривалим перебігом захворювання та частим розвитком синдрому післяінфекційного токсикозу. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності відомого способу лікування дорослих хворих на ГКІ, що викликані УПМ. Вказана задача реалізується шляхом додаткового введення дорослим хворим на ГКІ, що викликані УПМ, імуноактивного препарату нуклеїнату. Нуклеїнат - це фізіологічно активна сполука природного походження, яка є біологічно активним екстрактом дріжджової РНК, що виявляє виражену імунотропну активність. Нуклеїнат чинить позитивний вплив на всі ланки захисту організму від чужорідних агентів антигенної природи, підвищуючи знижені й знижуючи підвищені показники імунітету, тобто є істинним імуномодулятором. Нуклеїнат стимулює продукцію клітинами макрофагально-моноцитарного ряду низки цитокінів, підсилює активність системи фагоцитуючих макрофагів. При пригніченні гуморального імунітету нуклеїнат суттєво посилює активність антитілогенезу. Крім імуномодулюючого ефекту, нуклеїнат характеризується також наявністю детоксикуючої, антиоксидантної й мембраностабілізуючої активності. Корисна модель базується на вперше виявленій авторами закономірності, яка полягає в тому, що нуклеїнат при призначенні дорослим хворим на ГКІ, що викликані УПМ, сприяє нормалізації показників імунологічного гомеостазу та позитивний вплив на клінічні показники. Заявлений спосіб здійснюється таким чином: дорослим хворим на ГКІ, що викликані УПМ, вводять кишкові антисептики, дезінтоксикаційну терапію, ентеросорбенти, пробіотики, фітозасіб ентобан та додатково - імуноактивний препарат нуклеїнат усередину по 0,5 г (2 капсули) 2-3 рази на добу протягом 7-10 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. При розробці корисної моделі для оцінки ефективності заявленого способу лікування дорослих хворих на ГКІ, що викликані УПМ, було обстежено дві групи пацієнтів: основна (42 осіб), яка отримувала лікування за допомогою заявленого способу та група зіставлення (40 особи), що отримувала лікування згідно до відомого способу – найближчого аналога. Клінічна картина ПСІ, що викликані УПМ, до початку лікування була типовою та характеризувалася наявністю скарг на переймоподібні болі ниючого характеру в животі, більше в лівій клубовій області, нудоту, блювання до 5-8 разів на добу, бурчання в животі, зниження або відсутність апетиту, загальну слабкість, нездужання, ломоту у всьому тілі, підвищення температури тіла до 37,6-38,2 °C, головний біль, запаморочення. У всіх обстежених хворих відмічено рідкі випорожнення з частотою випорожнень від 10 до 15 разів протягом першої доби 1 UA 84285 U 5 10 15 хвороби, як правило, рясний, жовтуватого або брунатного кольору, нерідко з неприємним запахом. При об'єктивному обстеженні у осіб, що знаходилися під наглядом, було встановлено наявність блідості шкірних покривів і видимих слизових оболонок, помірне зниження тургору шкіри, іноді зниження артеріального тиску, наявність тахікардії - частого, лабільного пульсу зниженого, в окремих випадках слабкого наповнення і напруги, сухість губ, обкладеність язика брудним білим, біло-сірим або жовтуватим нальотом, помірне здуття живота, болісність по ходу кишечника при пальпації, у ряді випадків наявність спазму сигмовидної кишки. У всіх обстежених хворих обох груп відмічався чітко виражений диспептичний синдром, який характеризувався наявністю нудоти, болю та бурчання у животі, болісності при пальпації по ходу кишечника, наявністю рідкого випорожнення, зниженням апетиту; повторне блювання на момент госпіталізації мало місце у всіх обстежених. Крім того, для дорослих хворих на ГКІ, що викликані УПМ, які знаходилися під наглядом, був характерний загальнотоксичний синдром, який з'являвся у вигляді загальної слабкості, нездужання, підвищенням температури тіла, головного болю дифузного характеру. Таблиця 1 Динаміка основних клінічних показників дорослих хворих на ГКІ, що викликані УПМ, в ході лікування Клінічні показники тривалість діареї (дні) тривалість токсикозу (дні) біль у животі (дні) метеоризм (дні) післяінфекційна астенія (днів) частота залишкових явищ ГКІ (абс/%) 20 25 Групи хворих на ГКІ, що викликані УПМ основна (n=42) зіставлення (n=40) Р 2,4±0,1 3,9±0,1