Спосіб лікування хворих на неалкогольний стеатогепатит у сполученні з хронічним бронхітом на фоні ожиріння

Реферат: Спосіб лікування хворих на неалкогольний стеатогепатит у сполученні з хронічним бронхітом на фоні ожиріння шляхом загальноприйнятої терапії, що відповідає діючим протоколам терапії захворювань травної та дихальної систем. Додатково призначають цитраргінін та діаліпон. UA 84693 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА НЕАЛКОГОЛЬНИЙ СТЕАТОГЕПАТИТ У СПОЛУЧЕННІ З ХРОНІЧНИМ БРОНХІТОМ НА ФОНІ ОЖИРІННЯ UA 84693 U UA 84693 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до внутрішніх хвороб. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана зі значним поширенням за останні роки в Україні захворюваності на хронічні неспецифічні захворювання печінки, зокрема неалкогольний стеатогепатит (НАСГ). На сьогодні первинний НАСГ асоціюють з ендогенними порушеннями ліпідного та вуглеводного обміну, в тому числі з ожирінням та гіперліпідемією. Наявність слизової оболонки у будові дихальної та травної систем створює умови для високої частоти поєднаних уражень при подібних патоморфологічних процесах. При цьому наявність ожиріння у пацієнтів прискорює патологічні зміни в печінці, а саме прогресування стеатозу до стеатогепатиту. Таким чином, виникає ситуація взаємного впливу патологічних процесів, при якій НАСГ та ожиріння взаємно обтяжують перебіг один одного. Одним із патогенетичних факторів, що ведуть до розвитку НАСГ при ожирінні, є "оксидативний стрес", який запускає процеси перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) на тлі пригнічення системи антиоксидантного захисту (АОЗ). Все це призводить до пошкодження мембран гепатоцитів, активації зірчастих клітин печінки з розвитком запалення та фіброзу. Ця ланка патогенезу є спільною для захворювань як травної, так і дихальної систем, зокрема характерна для хронічного бронхіту (ХБ). Про спільність механізмів розвитку патологічного процесу свідчать однонаправлені зміни у системі ПОЛ-АОЗ при коморбідній патології, що вивчаємо. Це дозволяє вважати важливими раціональні підходи до лікування НАСГ, сполученого з хронічним бронхітом, на фоні ожиріння, в тому числі проведення корекції дисбалансу у системі ПОЛ-АОЗ сироватки крові з метою призупинення подальшого прогресування НАСГ і зменшення тенденції до посилення вираженості ожиріння. Відомий спосіб лікування хворих на НАСГ, що передбачає призначення пацієнтам раціональної дієти, полівітамінів і гепатопротекторних препаратів, зокрема силібору або карсілу [Подимова С.Д. Болезни печени. Руководство для врачей.-3-е изд. - М.: Медицина, 1998.-704 с.]. Однак клінічний досвід показує, що цей спосіб лікування недостатньо ефективний та не забезпечує досягнення стійкої клініко-біохімічної ремісії стеатогепатиту майже в половини хворих з даною патологією. Тому було запропоновано спосіб лікування хворих на НАСГ у сполученні з ожирінням, який передбачає призначення, окрім загальноприйнятої терапії, ессенціальних фосфоліпідів, зокрема ессенціале (Харченко Н.В. Гепатология: проблемы и поиски. Особенности течения заболеваний и оптимизация лечения // Доктор.-2001. - № 2. - С. 6-7). Вважається, що завдяки цьому способу досягається не тільки покращення функціонального стану печінки, але й корекція показників системи ПОЛ-АОЗ. Однак клінічний досвід дозволяє вважати, що при використанні вказаного способу відмічаються позитивні моменти, а саме досягнення ремісії НАСГ, але при цьому даний спосіб не впливає на показники ПОЛ-АОЗ, а у деяких пацієнтів має місце нестійка ремісія стеатогепатиту та залишаються чітко виражені зсуви з боку ПОЛ крові, що може сприяти подальшому прогресуванню хронічної патології печінки. Тому був запропонований спосіб лікування хворих на неалкогольний стеатогепатит, що включає введення окрім ессенціальних фосфоліпідів ще й антиоксидантів (Патент України на корисну модель № 31532. - МПК А61К 35/14 (2006.01) - спосіб лікування хворих на неалкогольний стеатогепатит.-10.04.2008, - Бюл. № 7). Як есенціальні фосфоліпіди автори вибрали препарат ліволін. Але при використанні й цього способу в частини хворих на НАСГ, сполучений з ожирінням, все ж таки ще зберігаються скарги на стан здоров'я й зсуви деяких імунологічних показників, які вказують на наявність у даних пацієнтів помірного загострення або неповної ремісії хронічного патологічного процесу в печінці. Тому був запропонований спосіб лікування хворих на неалкогольний стеатогепатит, сполучений з ожирінням, який включав введення гепатопротекторних препаратів, зокрема антралю, і додаткове введення гепаліну. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючихі тому вибраний як прототип. До недоліків прототипу належить те, що при його використанні в низці випадків зберігаються помірно виражені ознаки астено-невротичного, абдомінального больового й диспептичного синдромів, що свідчить про наявність неповної клінічної ремісії. До того ж він не враховує наявність у хворих порушень балансу систем ПОЛ-АОЗ, зокрема рівень показників супероксиддисмутази (СОД), каталази (КТ), та інтегрального показника Ф, а тому не рекомендує призначення препаратів, які позитивно впливають на нормалізацію вказаних зсувів, що мають місце при даній коморбідній патології. У зв'язку з цим необхідне подальше удосконалення вказаного способу лікування. 1 UA 84693 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Задачею корисної моделі є удосконалення існуючого способу лікування загострення НАСГ, яка перебігає у сполученні з ХБ, на фоні ожиріння. Поставлена задача вирішується шляхом введення хворим на НАСГ у сполученні з ХБ на фоні ожиріння додатково до загальноприйнятої терапії комбінації сучасних препаратів цитраргініну та діаліпону. Цитраргінін є гепатопротектором, що містить дві амінокислоти - аргінін і бетаїн. L-аргінін бере участь у біосинтезі білкових молекул, амінокислот, сприяє підтримці азотистого балансу, є компонентом орнітинового циклу. Крім цього, L-аргінін є природним донатором оксиду азоту, що має протизапальний ефект та є потужним ендогенним вазодилататором. Також завдяки своїм властивостям стимулювати печінковий кровообіг та впливу на цитохром С450 L-аргінін сприяє відновленню та збереженню детоксикаційної функції печінки. Бетаїн є природним метаболітом, що синтезуються in vivo з холіну, підвищує рівень s-аденозилметіоніну. Бетаїн виступає донором метил-групи в реакції перетворення гомоцистеїну в метіонін, продукції глутатіону та фосфатидилхоліну, останній, в свою чергу, є компонентом ліпопротеїдів дуже низької щільності і бере участь в елімінації тригліцеридів з печінки. Цитраргінін зареєстрований в Україні та дозволений для клінічного застосування (реєстраційне посвідчення № UA/0184/01/01). Діаліпон має діючу речовину а-ліпоєву кислоту, яка синтезується в організмі і виступає як коензим в окислювальному декарбоксилюванні а-кетокислот; відіграє важливу роль в енергетичному обміні клітини. В амідній формі (ліпоамід) є есенціальним кофактором мультиензимних комплексів, що каталізують декарбоксилювання а-кетокислот циклу Кребса. Діаліпону притаманні антитоксичні та антиоксидантні властивості, він впливає на обмін холестерину, бере участь у регулюванні ліпідного та вуглеводного обміну, поліпшує функцію печінки (внаслідок гепатопротекторної, антиоксидантної, дезінтоксикаційної дії. Діаліпон зареєстрований в Україні та дозволений для клінічного застосування (реєстраційне посвідчення № UA/0794/01/01). Наша пропозиція щодо додаткового введення хворим на НАСГ у сполученні з ХБ на фоні ожиріння комбінації цитраргініну та діаліпону базується на вперше встановленій досвідним шляхом авторами корисної моделі закономірності, яка полягає в прояві позитивних рис фармакологічної дії цих препаратів в плані нормалізації в плазмі крові пацієнтів з цією коморбідною патологією вмісту СОД, КТ та інтегрального показника Ф, а в клінічному плані сприяє досягненню тривалої повноцінної ремісії захворювання. Заявлений спосіб здійснювали таким чином. Хворим з клініко-лабораторними проявами НАСГ при наявності ХБ та ожиріння призначали загальноприйняту для кожної з нозологій терапію в середньотерапевтичних дозах і додатково діаліпон внутрішньо у дозі 300 мг 1 раз на добу та цитраргінін по 1 ампулі, яку розчиняли в 0,5 склянки води, 3 рази на добу за 30 хвилин до прийому їжі, впродовж 1 місяця поспіль. Для підтвердження ефективності заявленого способу лікування було обстежено дві групи хворих із встановленим діагнозом НАСГ у сполученні з ХБ на фоні ожиріння: основна група (68 осіб), яка отримувала лікування за допомогою заявленого способу (загальноприйнята терапія + комбінація цитраргініну та діаліпону) і група зіставлення (52 пацієнти), що отримувала лікування згідно зі способом-прототипом, тобто тільки загальноприйняту терапію. Обидві групи обстежених пацієнтів були рандомізовані за статтю й віком, а також клінічним перебігом сполученої патології. Діагноз НАСГ виставляли, виходячи з даних анамнезу, клінічного, лабораторного (біохімічного) дослідження та результатів сонографічного дослідження органів черевної порожнини відповідно до вимог Наказу МОЗ України № 271 від 13.06.2005 р. Діагноз ХБ здійснювалася відповідно до вимог Наказу МОЗ України № 128 від 19.03.2007 року. Діагноз ожиріння виставлявся за даними анамнезу та результатами антропометричного дослідження, що включало визначення індексу маси тіла (ІМТ). Визначали активність ферментів системи АОЗ - супероксиддисмутази (СОД) та каталази (КТ) спектрофотометрично, а також обчислювали інтегральний індекс Ф за формулою: Ф=СОД*КТ/МДА до та після лікування. Обстеження пацієнтів на НАСГ у сполученні з ХБ на фоні ожиріння, які були під наглядом, у динаміці дозволило встановити позитивний вплив заявленого способу лікування на лабораторні показники, що вивчаються. Так, до початку проведення лікування у хворих із коморбідною патологією були виявлені однотипові зсуви концентрації КТ, СОД та індексу Ф у крові як в основній групі, так і в групі зіставлення (табл. 1). 2 UA 84693 U Таблиця 1 Динаміка показників АОЗ у хворих на НАСГ у сполученні з ХБ на фоні ожиріння до лікування Біохімічні показники КТ, МО/ мг Нb СОД, МО/мг Нb Ф Референтна норма 392±10 29,5±2,3 3404±33 Групи хворих основна (n=68) зіставлення (n=52) 244±8,9* 248,5±9,3* 14,9±1,1* 15,2±1,2* 448,8±14,2* 468,3±14,8* Примітки: * - різниця вірогідна у порівнянні з показником норми при р