Спосіб проведення загальної повітряної кріотерапії за методикою панченка о.а.

Реферат: Спосіб проведення загальної повітряної кріотерапії включає продовження часу перебування пацієнта в передкамері (-60 °C) до та після процедури та змінення часу перебування в основній камері (-110 °С). Тривалість перебування пацієнта в передкамері перед входом в основну камеру складає 30 с, після виходу з неї - 10 с; тривалість перебування пацієнта в основній камері в 1-й день складає 30 с, у 2-й день - 1 хв, у 3-й день - 2 хв, у 4-й і подальші дні - 3-4 хв; кількість процедур в курсі складає від 20 до 30. UA 91816 U (12) UA 91816 U UA 91816 U 5 10 15 20 25 30 35 Спосіб, що заявляється, належить до медицини, а саме до кріомедицини, і може бути використаний для проведення загальної повітряної кріотерапії. Аналіз численних публікацій з проблеми впливу холоду на організм людини дозволяє констатувати, що загальна повітряна кріотерапія - це універсальна технологія, перелік показань до клінічного застосування якої стрімко розширюється, а медичні протипоказання поступово звужуються. Сьогодні, незважаючи на сорокарічну історію кріотерапії, немає загальноприйнятого погляду на те, як краще організувати кріопроцедури. Короткочасний вплив екстремально низьких температур сприймається організмом людини як загроза. Зміна зовнішнього середовища мобілізує захисні сили організму людини. Поліпшується трофіка тканин, посилюється кровообіг в шкірі і м'язах, збільшується вироблення захисних антитіл, знижуються больові відчуття, різко підвищується обмін речовин і відбувається потужний викид ендорфінів - "гормонів щастя". Сильна захисна реакція на холодовий подразник має значний вплив у боротьбі з хворобами [Papenfuв W. Power from the Cold / Winfried Papenfuв. st - Edition k, holder: Friedrich Kehrer, Regensburg. - 1 ed. (in English), 2006. - P. 142.]. Найближчим аналогом є спосіб проведення загальної повітряної кріотерапії за методикою Рейнхальда Фріке [Fricke R. Ganzkorperkaltetherapie in kaltekammer mit Temperaturen um-110 °C / R. Fricke // Z. Phys. Med. Bain Med Klim. - 1989. - Vol. 18-P. 1-10], який здійснюється в умовах двокамерної кріокамери з температурою повітря -110 °C в основній камері та -60 °C - в передкамері. Під час першого сеансу тривалість перебування обстежуваного в передкамері становить 10 с, в основній камері - 30 с. Протягом наступних сеансів час перебування обстежуваного в основній камері поступово збільшується на 30 с кожного сеансу і після досягнення максимальної тривалості 180 с залишається на такому рівні до закінчення курсу. Курс загальної повітряної кріотерапії складає 20 сеансів. Недоліком найближчого аналогу є те, що при проведенні термометрії після сеансу кріотерапії зафіксовано, що знаходження в камері протягом даного часу часто супроводжується менш вираженим зниженням температури поверхні шкіри, ніж потрібно для появи бажаних терапевтичних ефектів. В основу корисної моделі поставлено задачу оптимізації тривалості окремих сеансів та загального часу кріовпливу, а також досягнення зниження поверхневої температури тіла (ПТТ) на гомілках в діапазоні від +2 °C до 0 °C, чим забезпечується підвищення ефективності застосування даного методу в клінічній практиці та досягнення максимального лікувального ефекту. Поставлена задача вирішується тим, що тривалість перебування пацієнта в передкамері перед входом в основну камеру складає 30 с, після виходу з неї -10 с; тривалість перебування пацієнта в основній камері в 1-й день складає 30 с, у 2-й день - 1 хв, у 3-й день - 2 хв, у 4-й і подальші дні - 3-4 хв; кількість процедур в курсі складає від 20 до 30 (таблиця 1). Таблиця 1 Проведення загальної повітряної кріотерапії за методикою Панченка О.А. Номер сеансу 1 2 3 з 4 по 30 40 45 50 Передкамера (-60 °C) до процедури Основна камера (-110 °C) 30 с 1 хв 2 хв 3 хв 30 с Передкамера (-60 °C) після процедури 10 с Новим у способі, що заявляється, є те, що вдосконалена методика проведення загальної повітряної кріотерапії шляхом подовження часу перебування пацієнта в передкамері (-60 °C) до та після процедури та зміни часу перебування в основній камері (-110 °C). Технічний результат, який досягається у вирішенні задачі, що поставлена, полягає у індивідуалізації та підвищенні ефективності проведення загальної повітряної кріотерапії та досягнення максимального лікувального ефекту. Отримання цього ефекту здійснюється завдяки тому, що вдосконалена методика проведення загальної повітряної кріотерапії базується на продовженні часу перебування пацієнта в передкамері (-60 °C) до 30 с, дозволяє йому адаптуватися до температури основної камери (-110 °C), а також сприяє зменшенню вогкості на поверхні тіла, знижує вогкість повітря в основній камері, тим самим, запобігаючи виникненню небажаних ефектів у вигляді обморожень; змінення часу перебування в основній камері (-110 °C) призводить до зниження поверхневої 1 UA 91816 U 5 10 15 20 25 30 35 40 температури тіла на гомілках в діапазоні від +2 °C до 0 °C, що сприяє досягненню лікувального ефекту; завдяки зміні порядку проведення загальної повітряної кріотерапії, забезпечує зниження витрат на обслуговування кріокамери. Спосіб реалізують наступним чином. Як обладнання для створення екстремальної низької температури (нижче за -100 °C) використовують кріокамеру для загальної повітряної екстремальної кріотерапії "Cryo Therapy Chamber "Zimmer Midizin Systeme" (Німеччина). Вона має передкамеру (-60 °C) та основну кріокамеру (-110 °C) для групових сеансів кріовпливу. Перед процедурою медичний персонал проводить загальний огляд пацієнта і інструктує хворого - роз'яснює порядок проведення процедури і правила поведінки в камері. До та після процедури загальної повітряної кріотерапії вимірюється артеріальний тиск, поверхнева температура тіла, підраховується частота серцевих скорочень. Контроль температури поверхні шкіри здійснюється за допомогою безконтактного інфрачервоного медичного термометра DT-635 (AND, Японія) з відповідними датчиками. Термометрія проводиться безпосередньо перед відвідуванням кріокамери (після 15-хвилинного відпочинку та адаптації до кімнатної температури) і відразу після виходу з камери. Для забезпечення безпеки способу проведення загальної повітряної кріотерапії визначається ПТТ тіла на відкритих ділянках тіла, що знаходяться в безпосередньому контакті з екстремальним чинником, у десятьох симетричних маркірованих точках - на передпліччях (на медіальній поверхні середньої третини правого та лівого передпліч), на грудях (на рівні 3-4 міжреберного проміжку по середньо ключичній лінії грудної клітини праворуч та ліворуч), спині (на рівні 3-4 міжреберного проміжку по лопатковій лінії грудної клітини праворуч та ліворуч), плечах (на латеральній поверхні середньої третини правого та лівого плеча), стегнах (на латеральній поверхні середньої третини правого та лівого стегна). Індикатором появи бажаних терапевтичних ефектів визначається зниження ПТТ на гомілках (на латеральній поверхні нижньої третини правої та лівої гомілки). При груповому відвідуванні кріокамери пацієнти у кількості 2-3 осіб одягаються в нижню білизну з бавовняної тканини, відкриті ділянки тіла додатково захищають: на вуха надягають пов'язку або шапку, на ніс і губи - марлеву пов'язку (не менше 3-х шарів), на руки - рукавички, на ноги - шкарпетки (вище гомілковостопного суглоба) і комфортне взуття; знімають ювелірні вироби, годинники, контактні лінзи. Методика проведення загальної повітряної кріотерапії - тривалість перебування пацієнта в передкамері перед входом в основну камеру складає 30 с, після виходу з неї - 10 с; тривалість перебування пацієнта в основній камері в 1-й день складає 30 с, у 2-й день - 1 хв, у 3-й день - 2 хв, у 4-й і подальші дні - 3-4 хв; кількість процедур в курсі складає від 20 до 30. Приклад 1. Пацієнт І., чоловік у віці 29 років, який знаходився на лікуванні у відділенні нейрофізіології та нейрореабілітації ДЗ "НПМРДЦ МОЗ України" з діагнозом дисциркуляторна гіпертонічна енцефалопатія І ступеня з цефалічним та вестибуло-атаксичним синдромами, розповсюдженою мікросимтоматикою. Після обстеження пацієнту було рекомендоване кріотерапевтичне лікування. До та після сеансу загальної повітряної кріотерапії проводилось вимірювання ПТТ методом безконтактної інфрачервоної термометрії за допомогою медичного термометру DT-635 (AND, Японія) з відповідними датчиками. Визначалася ПТТ на гомілках. Результати вимірювання показників ПТТ пацієнта заносилися у базу даних, що наведено у таблиці 2. 2 UA 91816 U Таблиця 2 Показники ПТТ на гомілках в процесі курсу загальної повітряної кріотерапії (пацієнт І.) № сеансу 1 1 2 3 4 5 6 7 8* 9* 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 5 10 15 Тривалість сеансу, хв 2 0,5 1,0 2,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 ПТТ, °C 3 7,03 5,07 4,43 4,32 3,75 3,63 3,56 3,71 2,78 2,31 2,12 2,15 2,08 2,11 2,05 1,98 1,87 1,75 1,82 1,92 1,72 1,85 1,63 1,76 1,31 1,05 1,12 0,89 0,75 0,82 Як видно з таблиці 2, з 1-го по 8-й сеанси загальної повітряної кріотерапії ПТТ на гомілках перевищувала межі необхідного діапазону від +2 °C до 0 °C, тому час знаходження у основній камері з 9-го сеансу було збільшено до 4 хв. Для досягнення максимального лікувального ефекту кількість процедур було подовжено до 30 сеансів. Сеанси загальної повітряної кріотерапії проводились у загально встановленому режимі, впродовж яких самопочуття пацієнта було задовільне. Приклад 2. Пацієнт М., жінка у віці 35 років, яка знаходилася на лікуванні у відділенні нейрофізіології та нейрореабілітації ДЗ "НПМРДЦ МОЗ України" з діагнозом хронічна вторинна вертеброгенна цервіко-дорсо-люмбалгія в ступені нестійкого загострення в наслідок розповсюдженого шийногрудного-поперекового остеохондрозу хребта. Після обстеження пацієнтці було рекомендоване кріотерапевтичне лікування. До та після сеансу загальної повітряної кріотерапії проводилось вимірювання ПТТ методом безконтактної інфрачервоної термометрії за допомогою медичного термометру DT-635 (AND, Японія) з відповідними датчиками. Визначалася ПТТ на гомілках. Результати вимірювання показників ПТТ пацієнтки заносилися у базу даних, що наведено у таблиці 3. 3 UA 91816 U Таблиця 3 Показники ПТТ на гомілках в процесі курсу загальної повітряної кріотерапії (пацієнтка М.) № сеансу 1 1 2 3 4 5 6 7 8* 9* 10 11 12 13 14* 15* 16 17 18 19 20 5 10 15 Тривалість сеансу, хв 2 0,5 1,0 2,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 4,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 ПТТ, °C 3 6,56 4,83 3,73 3,12 3,02 2,89 2,77 2,83 1,57 0,91 0,72 0,63 0,65 -0,56 0,77 0,18 0,92 0,74 0,88 0,61 Як видно з таблиці 3, ПТТ на гомілках перевищувала межі необхідного діапазону від +2 °C до 0 °C, тому час знаходження у основній камері з 9-го сеансу було збільшено до 4 хв. У зв'язку зі зниженням ПТТ на гомілках у 14 сеансі до показників, нижчих за діапазон +2 °C до 0 °C, з 15 сеансу тривалість перебування в основній камері була скорочена до 3-х хв. Сеанси загальної повітряної кріотерапії проводились у загально встановленому режимі, впродовж яких самопочуття пацієнта було задовільне. Приклад 3. Пацієнт О., чоловік у віці 46 років, який знаходився на лікуванні у відділенні нейрофізіології та нейрореабілітації ДЗ "НПМРДЦ МОЗ України" з діагнозом остеартроз правого кульного суглобу в ступені нестійкої ремісії, RO II ступеня з незначним обмеженням рухівної функції. Після обстеження було рекомендоване кріотерапевтичне лікування. До та після сеансу загальної повітряної кріотерапії проводилось вимірювання ПТТ методом безконтактної інфрачервоної термометрії за допомогою медичного термометру DT-635 (AND, Японія) з відповідними датчиками. Визначалася ПТТ на гомілках. Результати вимірювання показників ПТТ пацієнтки заносилися у базу даних, що наведено у таблиці 4. 4 UA 91816 U Таблиця 4 Показники ПТТ на гомілках в процесі курсу загальної повітряної кріотерапії (пацієнт О.) № сеансу 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 5 10 Тривалість сеансу, хв 2 0,5 1,0 2,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 3,0 ПТТ, °C 3 6,03 5,02 3,71 2,33 1,97 1,64 1,06 0,74 0,58 0,12 0,15 0,31 0,07 0,17 0,23 0,84 0,33 0,72 0,84 0,65 Як видно з таблиці 4, ПТТ на гомілках знаходилась у межах необхідного діапазону від +2 °C до 0 °C, самопочуття пацієнта було задовільне, сеанси кріовпливу проводились у загально встановленому режимі. Наведені приклади свідчать, що застосування даного способу проведення загальної повітряної кріотерапії приводить до більш швидкого зниження ПТТ на гомілках у межах референтного інтервалу, самопочуття пацієнтів було задовільне, сеанси кріовпливу проводились у встановленому способом режимі. Технічне рішення, що заявляється, дозволяє підвищити ефективність проведення загальної повітряної кріотерапії та досягти появи бажаного лікувального ефекту, що дозволяє рекомендувати застосування способу в клінічній практиці. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 Спосіб проведення загальної повітряної кріотерапії шляхом продовження часу перебування пацієнта в передкамері (-60 °C) до та після процедури та змінення часу перебування в основній камері (-110 °С), який відрізняється тим, що тривалість перебування пацієнта в передкамері перед входом в основну камеру складає 30 с, після виходу з неї - 10 с; тривалість перебування пацієнта в основній камері в 1-й день складає 30 с, у 2-й день - 1 хв, у 3-й день - 2 хв, у 4-й і подальші дні - 3-4 хв; кількість процедур в курсі складає від 20 до 30. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5