Спосіб діагностики ступеня тяжкості перинатального ураження центральної нервової системи (цнс) у недоношених новонароджених дітей

Реферат: В способі діагностики ступеня тяжкості перинатального ураження центральної нервової системи (ЦНС) у недоношених новонароджених дітей шляхом визначення рівня нейроспецифічної енолази (НСЕ) у сироватці крові рівень НСЕ визначають по її концентрації у сироватці венозної крові на 3-7 добу життя недоношених новонароджених дітей. Потім імуноферментним методом визначають активність нейроспецифічної енолази по рівню її концентрації у пробах, за результатами якої, залежно від маси тіла недоношеної новонародженої дитини, діагностують перинатальне ураження ЦНС і визначають ступінь тяжкості такого ураження UA 93730 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ СТУПЕНЯ ТЯЖКОСТІ ПЕРИНАТАЛЬНОГО УРАЖЕННЯ ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ (ЦНС) У НЕДОНОШЕНИХ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ UA 93730 U UA 93730 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до неонатології, перинатології, педіатрії, дитячої неврології і може бути використана в клінічній практиці для діагностики тяжкості перинатальних уражень центральної нервової системи (ЦНС) у недоношених новонароджених. Гіпоксія плода та новонародженого, асфіксія посідають особливе місце серед факторів, що вражають ЦНС [1]. Особливо велике значення має гіпоксичне ураження недоношених новонароджених, у яких воно в 10-15 разів частіше буває причиною загибелі [2]. Гіпоксичні ураження головного мозку спостерігаються більш, ніж у 40 % передчасно народжених дітей [3]. Ці ураження визначають надзвичайну актуальність даної проблеми, оскільки у подальшому вони сприяють розвитку тяжких захворювань - дитячих церебральних паралічів, порушення формування мови, соціальній дезадаптації тощо [4]. Доведено, що перинатальна гіпоксія спричиняє затримку розумового розвитку та у недоношених новонароджених із масою тіла менше 1000 г у 4-12 % стає причиною загибелі дитини [5]. Звертає увагу на можливість розвитку перивентрикулярної лейкомаляції у недоношених малюків із ураженням мозку [6]. Крім того, ця патологія призводить до ураження проксимальних канальців нефрона та порушення функції нирок [7]. Деякі автори вказують на перинатальну гіпоксію, як на одну з можливих причин розвитку епілепсії [8]. Доведено, що серед чинників перинатальних уражень нервової системи провідну роль займають внутрішньоматкова гіпоксія та асфіксія. Гіпоксичний вплив на адаптацію новонародженого у перші дні життя призводить до змін обмінних процесів та функцій ЦНС. У процес залучається не тільки ЦНС, а і весь організм у цілому, де виникають серйозні зміни на біохімічному, клітинному, молекулярному рівні, а тривале кисневе голодування може призвести до ураження генетичного апарата клітини [9]. Гіпоксичне ураження тканин мозку запускає ланцюг патофізіологічних реакцій, які призводять до енергетичного виснаження клітин, порушення роботи мембранних насосів та зміни іонного гомеостазу. Деполяризація нейронів призводить до високого рівня вільного кальцію у них, що активує каскад біохімічних реакцій та загибель клітини [10]. Перинатальна гіпоксія ініціює процеси, які призводять до проникності клітинних мембран, загибелі нейронів та гліальних клітин унаслідок некрозу та апоптозу [11]. Залежно від тривалості та вираженості гіпоксії-ішемії може превалювати та чи інша загибель клітин: при тяжкому ушкодженні частіше спостерігається некроз, при середньому апоптоз. Внаслідок зазначених процесів порушується цілісність гематоенцефалічного бар'єру (ГЕБ). При цьому до системного кровотоку потрапляють нейроспецифічні білки [12]. Згідно із сучасними даними найбільш раннім маркером гіпоксично-ішемічного ураження нервової тканини є нейроспецифічна енолаза (НСЕ), яка відображає загибель астроцитів, формує перинейральне оточення та є невід'ємним компонентом гематоенцефалічного бар'єру. НСЕ - це гліколітичний фермент із молекулярною масою 80000 Дальтон. Він визначається в нейроцитах і є одним із найбільш специфічних маркерів їх ураження. Нейроспецифічна енолаза бере участь у процесах гліколізу, таким чином виконує у нейронах ферментативну функцію [13]. Відомо, що внаслідок гіпоксії виникають різні види альтерації нейрональних мембран. Цей процес супроводжується високим рівнем у крові нейроспецифічних білків. Визначення ферменту НСЕ дає можливість, з одного боку, підтвердити діагноз перинатального ураження ЦНС, з іншого - встановити ступінь тяжкості ушкодження. Ензиматична активність НСЕ буває найбільш високою у разі поширення патологічного процесу на оболонки мозку. Існує можливість застосування цього показника як клініко-діагностичного критерію оцінки ступеня ушкодження нейронів у разі ішемічних та геморагічних ушкоджень головного мозку та інших деструктивних захворювань ЦНС. Отже, вищенаведені дані дозволяють вважати даний ензим раннім специфічним маркером ушкодження ЦНС. Недоліком існуючих способів діагностики є те, що клінічне обстеження новонароджених, особливо недоношених, у перші години життя не завжди дозволяє виявити чітку картину неврологічного дефекту. Це пов'язано з недостатньою зрілістю та диференційованістю ЦНС у передчасно народжених. Однотиповість та генералізованість клінічних реакцій не дають можливості ранньої діагностики тяжкості та локалізації церебральних пошкоджень. Різноманітні сучасні інструментальні методи діагностики перинатальних уражень ЦНС, такі як нейросонограма, електроенцефалограма, комп'ютерна томографія, доплерографія та інші не дозволяють оцінити ступінь тяжкості ушкодження клітин мозку вже на ранньому етапі. Найближчим аналогом способу, що заявляється, є спосіб прогнозування риску реалізації перинатального ураження центральної нервової системи у неонатальному періоді у доношених 1 UA 93730 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 дітей, народжених у стані асфіксії на підставі визначення діагностичного індексу з урахуванням концентрацій HCO3std, IL-6, IL-8. Не дивлячись на переваги способу-аналога, зазначена методика не дає можливості визначити ступінь ураження центральної нервової системи у недоношених новонароджених, залежно від маси тіла при народженні [14]. В основу корисної моделі поставлено задачу оптимізувати діагностику перинатального ураження центральної нервової системи у недоношених новонароджених та об'єктивізувати критерії ступеня тяжкості зазначеної патології, який полягає у визначенні концентрації нейроспецифічної енолази у сироватці крові недоношених новонароджених на 3-7 добу життя. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі діагностики ступеня діагностики перинатального ураження центральної нервової системи (ЦНС) у недоношених новонароджених дітей шляхом визначення рівня нейроспецифічної енолази (НСЕ) у сироватці крові, згідно корисної моделі, рівень НСЕ визначають по її концентрації у сироватці венозної крові на 3-7 добу життя недоношених новонароджених дітей, для чого здійснюють забір венозної крові шляхом венепункції, потім забраний матеріал, після витримки у термостаті при температурі +37 °C протягом 30 хвилин, центрифугують 15 хвилин при 4-6 тисячах об./хв. та відділяють сироватку і імуноферментним методом визначають активність нейроспецифічної енолази по рівню її концентрації у пробах, за результатами якої, залежно від маси тіла недоношеної новонародженої дитини, діагностують перинатальне ураження ЦНС і визначають ступінь тяжкості такого ураження, а саме у недоношених новонароджених із малою тіла від 1501г до 2500 г при концентрації НСЕ у сироватки крові 22,7-43,9 мг/мл діагностують легкий ступінь тяжкості ураження ЦНС, при концентрації НСЕ у сироватці крові більше за 44 мг/мл діагностують важкий ступінь гіпоксичного ураження, а у недоношених новонароджених із масою тіла менше 1500 г при концентрації НСЕ у сироватці крові більше ніж 50,2 мг/мл також діагностують важкий ступінь ураження ЦНС. Використання суттєвих ознак способу, включаючи відмінні, за рахунок ранньої діагностики у недоношених новонароджених дозволяє об'єктивізувати критерії ступеня тяжкості перинатального ураження ЦНС залежно від маси тіла при народженні, що значно підвищує ефективність прогнозу реалізації зазначеної патології ЦНС. Спосіб здійснюється наступним чином: Згідно з наказом МОЗ України № 312 від 8.06.2007 року, усі недоношені новонароджені одразу після народження отримують неонатальну допомогу, після чого оцінка загального стану дитини визначається з урахуванням перебігу вагітності та пологів, стану після народження (оцінки за шкалою Апгар, наявності ознак порушення функцій центральної нервової системи, дихальної, серцево-судинної та сечовидільної систем протягом перших трьох діб життя), лабораторних (показники сечовини та креатиніну в крові, клінічний аналіз сечі, рН крові) та інструментальних (УЗД) даних. Відповідно до корисної моделі, на 3-7 добу життя у недоношених новонароджених здійснюють забір венозної крові у кількості 0,5 мл до сухої чистої пробірки. Периферійну венозну кров у новонароджених дітей забирають шляхом венепункції. Забраний матеріал, після витримки у термостаті при температурі 37° С протягом 30 хвилин, центрифугують 15 хвилин при 4-6 тисячах об/хв. та відділяють сироватку. Активність нейроспецифічної енолази визначають імуноферментним методом за допомогою реактивів фірми "Fujirebio" (Швеція) на автоматичному аналізаторі "Multiscan Plus" фірми "Labsystems" (Фінляндія). Під час постановки проб використовують автоматичний промивач - планшет "Multiscan Wash" фірми "Labsystems" (Finland). Принцип методу побудований на взаємодії моноклональних антитіл та окремих антигенних детермінант ПСЕ молекули. Проби, стандарти та контролі інкубують у лунках спільно з біотінілірованими антимоноклональними антитілами Е21 і пероксидазою хрону (HRP), міченими антимоноклональними антитілами Е17 у стрептавидині. При цьому утворюється комплекс антиген-антитіло, зв'язаний з лунками. Незв'язаний ферментний кон'югат видаляється з лунки під час промивання. Під час ферментативної реакції, за присутності антигену, утворюється блакитного кольору розчин. Інтенсивність кольору пропорційна кількості ПСЕ у зразках. Інтенсивність забарвлення визначається в мікропланшетах на спектрофотометрі при довжині хвилі 620 нм, будуються калібрувальні криві та визначається концентрація НСЕ у пробах. Чутливість методу 95 %. За результатами концентрації енолази у сироватці крові діагностується перинатальне ураження центральної нервової системи та визначається ступінь тяжкості ураження залежно від маси тіла недоношеного новонародженого, що надає можливість надання своєчасної та адекватної терапії. Діагностичним критерієм легкого перинатального гіпоксичного ураження ЦНС у недоношених новонароджених із малою масою тіла (1501-2500 г) доцільно вважати рівень НСЕ сироватки крові 22,7-43,9 мг/мл. Про важке гіпоксичне ураження ЦНС у передчасно народжених із малою масою (1501-2500 г) тіла свідчить рівень НСЕ у 2 UA 93730 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 сироватці крові більший за 44 мг/мл. У немовлят із дуже малою масою тіла (