Спосіб продукування органічно зв’язаного вітаміну в

1. Спосіб продукування органічно зв'язаного вітаміну В, краще, вибраного з вітаміну В1, В2, В3, В5, В6, В7, В9, В12 або їх сумішей, в рослинах, у якому схоже насіння рослин спочатку замочується в розчині відповідного вітаміну або суміші вітамінів і в процесі проростання обприскується розчинами, що містять відповідний вітамін. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що насіння рослини пророщується шляхом його попереднього замочування в розчині відповідного вітаміну і внаслідок наступного обприскування процес проростання закінчується через кілька днів. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що насіння рослини просочується розчином протягом від 1 години до 24 годин, краще протягом максимум 16 годин. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що масове співвідношення насіння рослини до розчину, що містить відповідний вітамін для їхнього просочування, становить від 1:1 до 1:20, краще до 1:10, найкраще до 1:5. 5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що кількість вітаміну в розчині відповідного вітаміну становить в розрахунку на 100 г оброблюваного насіння рослини більше 0,01 мг, краще більше 0,1 мг, 2 (19) 1 3 94575 4 14. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів 1-10, який відрізняється тим, що органічно зв'язаний вітамін є варіантом вітаміну B5, зокрема коферментом А. 15. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів 1-10, який відрізняється тим, що органічно зв'язаний вітамін є варіантом вітаміну В6, зокрема піридоксилфосфатом. 16. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів 1-10, який відрізняється тим, що органічно зв'язаний вітамін є варіантом вітаміну В7, зокрема біоцитином. 17. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів 1-10, який відрізняється тим, що органічно зв'язаний вітамін є варіантом вітаміну В9, зокрема птероїлди-, -оліго- та -поліглутаматом. 18. Спосіб за будь-яким з попередніх пунктів 1-10, який відрізняється тим, що органічно зв'язаний вітамін є варіантом вітаміну В12. 19. Застосування способу за будь-яким з попередніх пунктів 1-18 для продукування органічно зв'язаного вітаміну В. Даний винахід стосується накопичення та модифікування вітамінів у рослинних продуктах харчування. Вітаміни - це органічні сполуки, які необхідні в незначних кількостях для виконання безлічі біохімічних функцій. Людський організм не здатний синтезувати вітаміни або може синтезувати їх у недостатній кількості і тому повинен одержувати їх з їжею. В ролі кофакторів або простетичних груп клітинних ферментів біологічно активні вітаміни виконують, насамперед, каталітичні функції: як біокаталізатори у фізіологічних умовах вони забезпечують реакції обміну речовин, які без їхнього каталітичного впливу були б можливі тільки при високому тиску або при високих температурах. У той час як людина або тварина не можуть або можуть, але тільки в обмеженому ступені, продукувати вітаміни ендогенним шляхом, рослини та "нижчі" організми (наприклад, бактерії та/або водорості) здатні синтезувати ці біокаталізатори біохімічним шляхом із придатних для цієї мети джерел вуглецю, азоту, мінералів та природних джерел енергії (сонячне світло). Отже, людина має потребу в систематичному та достатньому одержанні вітамінів для підтримання безперебійного енергетичного обміну, обміну структурних елементів і функціонального обміну в організмі. Таким чином, всі процеси росту, регенерації та захисних процесів людського організму залежать від наявності в ньому достатніх запасів вітамінів. Вживають спроби збільшення вмісту вітамінів у харчових продуктах шляхом прямого введення вітамінних препаратів. Із цією метою, наприклад, рівень вітамінів у харчовому продукті доповнюють шляхом підмішування в нього вітамінного препарату. Рослини або рослинні продукти можна для цієї мети обприскувати вітамінними препаратами. Альтернативний спосіб підвищення вмісту вітамінів описаний у заявці US 2004/0115288 А1. Завдяки контрольованій процедурі поперемінного зрізування рослин у певних фазах росту вміст вітаміну В у рослинах підвищується природним шляхом. Спосіб збільшення загального вмісту живильних речовин у рослинах розкривається в патенті US 5973224: відповідно до способу зародки рослин інкубуються в розчинах вибраних електролітів. Патенти GB 500284, GB 485097 та GB 484981 стосуються обробки насіння рослин стимулюючими ріст речовинами, серед яких називаються вітамін В1, лактофлавін (вітамін В2) і біотин (вітамін В7). Обробка вітамінами одночасно дає також ту перевагу, що вона може прискорювати ріст рослин і, отже, підвищувати врожайність. Так, у заявці ЕР0524411 А1 пропонується обробляти насіння рослин сумішшю, що містить вітамін В1 (називаний також тіамін або аневрин) із включенням, якщо буде потреба, фунгіциду. Заявка ЕР 1371283 А2 описує замочування насіння рослин у розчині вітаміну В12 з метою підвищення вмісту вітаміну В12 у рослинах. Сам вітамін В12 не продукується рослинами, а поглинається ними із ґрунту (де він продукується бактеріями). Відповідно до зазначеного винаходу вітаміном В12 позначаються всі форми вітаміну В12, а саме - кобаламін, ціанокобаламін, гідроксикобаламін, метилкобаламін та аденозилкобаламін. Потреба людини у вітаміні В12 відносно невисока, а саме – 1 мкг, але також незначний і його вміст у рослинах. Завдяки обробці насіння рослин можна довести запаси зазначеного вітаміну в рослинах до 0,5 мкг/г. Заявка WO 2000/013502 А1 стосується мінерального добрива для нанесення на листя, наприклад, обприскуванням. Заявка US 2004/0063582 А1 стосується насінного матеріалу з нанесеними на нього живильними мікроречовинами, вітамінами та пестицидами. Заявка WO 1999/026470 А1 стосується живильного середовища для рослин, у якому може пророщуватися насіння рослин. Заявка GB 1108164 описує розчин живильних речовин, у якому може пророщуватися насіння з метою прискорення росту. Заявка WO 2005/063002 А1 стосується штучного соматичного ембріогенезу в рослинах бавовнику в розчині живильних речовин. Усвідомлення елементарної необхідності систематичного та достатнього забезпечення вітамінами тварини та людини привело в останні десятиліття до створення хімічних, біохімічних і ферментативних методів витягання вітамінів і виробництва їх у промисловому масштабі. Хоча було доведено, що забезпечення тварини та людини одержаними таким шляхом вітамінами є в більшо 5 сті випадків необхідним і доцільним, деякі проведені (особливо в останні 10 років) великомасштабні інтервенційні дослідження показали, що прийом окремих вітамінів, виділених зазначеними вище методами, у великих дозах може приводити в певних умовах та у деяких груп населення до негативних наслідків. Два великомасштабних дослідження, проведені скандинавськими вченими, показали, що прийом виділених бета-каротинів підвищував смертність від раку легенів серед курців і робітників, зайнятих у виробництві азбесту (АТВСдослідження, а також CARET-дослідження). Інше дослідження із проведенням випробувань подвійним сліпим методом на 4000 пацієнтах, хворих діабетом або серцево-судинними захворюваннями, показало, що прийом виділених вітамінів Е збільшував небезпеку ускладнень на серці у дослідній групі (НОРЕ-дослідження). Недавно представлені норвезькими вченими результати дослідження на 3800 пацієнтах з інфарктом міокарда показали, що регулярний прийом комбінації із синтетичних вітаміну В6, вітаміну В12, а також фолієвої кислоти, збільшував ризик інфаркту або інсульту у дослідній групі в порівнянні із групою, що одержувала плацебо, на 20% (NORVIT-дослідження). Тому задачею даного винаходу є забезпечення в достатній кількості вітамінів, які є сумісними або більш сумісними і для споживачів, а також одержання біологічно активних комплексів вітамінів групи В в органічно зв’язаній формі з поліпшеною біодоступністю. Зазначена задача вирішується відповідно до винаходу шляхом заготівлі рослин з високим вмістом вітамінів, що передбачає їхнє попереднє просочування на стадії насіння розчином вітамінів. Предметом винаходу є спосіб продукування органічно зв’язаного вітаміну В, краще вибраного з вітаміну В1, В2, В3, В5, В6, В7, В9, В12 або їх сумішей, у рослинах, у якому схоже насіння рослини спочатку просочується розчином відповідного вітаміну або суміші вітамінів та у процесі проростання обприскується розчинами відповідних вітамінів. Під проростанням розуміють ріст, що починається після фази спокою насіння рослини. При цьому насіння дає паросток. В іншому варіанті схоже насіння рослини просочується та замочується (для набрякання) і потім шляхом обприскування доводиться до проростання. Проростання може вважатися закінченим, якщо тіло насіння рослини повністю утилізувалося і при відомих умовах непридатна оболонка насіння (якщо така була) скинута. Завдяки наступному обприскуванню паросток вирощується в збагачену вітаміном В розсаду рослини. Вітамін, краще, вибирають з вітаміну В3, В5, В6 або В9. Початкове просочення (замочування) може проводитися до помітного набрякання. Після замочування насіння дає паросток, наступне обприскування якого вітамінним розчином забезпечує розвиток і ріст. Обприскування може проводитися один або кілька разів на день. Обприскування проводиться до появи помітного паростка, наприклад, залежно від виду рослини, протягом від 1 до 20 94575 6 днів, зокрема, протягом більше 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 або 8 днів, якщо буде потреба - протягом менше 30, 25, 20, 18, 15, 12, 10, 8, 7, 5 або 3 днів. Після початку проростання обприскування може проводитися протягом певних періодів часу або щонайменше протягом 20, 22, 24, 26, 28, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 45, 46, 48, 50, 52, 54, 56, 58, 60, 62, 64, 66, 68, 70, 75, 80, 85, 90, 95, 100, 105, 110, 115, 120, 130, 140, 150 або 160 годин. Оскільки рослини обробляються протягом відносно коротких періодів часу, у кращих варіантах практичного здійснення винаходу їх можна не обробляти засобами захисту рослин, такими як, наприклад, пестициди та фунгіциди. На противагу наведеним як приклад дослідженням вітамінних препаратів, які показали потенційно негативні наслідки тривалого прийому синтетичних окремих вітамінів або їх комбінацій, ніде у світі немає даних про дослідження, що виявили б негативні наслідки регулярного прийому натуральних, біологічно активних рослинних вітамінів. Причина розбіжностей у біологічній дії синтетичних та "вирощених природним шляхом" вітамінів криється, цілком ймовірно, у тім, що натуральні вітаміни в рослинах у більшості випадків присутні у зв’язаній формі та у вигляді комплексів, у той час як синтетичні вітаміни є хімічно не зв’язаними, ізольованими та чітко визначеними молекулярними сполуками. Так, (синтетичний) аневрин (у вигляді вільної основи або у вигляді солі) не міститься в їстівних рослинах у вищевказаній формі, а може бути виділений тільки як біологічно активний тіамінпірофосфат або тіамінтрифосфат. Синтетичний вітамін В2 позначається як рибофлавін, у той час як в рослинному організмі він присутній переважно в складі безлічі так званих флавопротеїнів, таких як FADH (відновлена форма ФАД = флавінаденіндинуклеотид) або, наприклад, FMN (ФМН = флавінмононуклеотид), у своїй біологічно активній формі. Одержаний хімічним шляхом вітамін В3 позначається як нікотинова кислота (ніацин) або амід нікотинової кислоти (нікотинамід), у той час як рослинна, біологічно активна форма вітаміну В3, краще, виявляється як NADH (НАДФ = нікотинамідаденіндинуклеотидфосфат) і NADPH (відновлена форма NADH) або як NAD (НАД = нікотинамідаденіндинуклеотид) і NADP (в окисленій формі). Синтетична пантотенова кислота (вітамін В5) практично взагалі не зустрічається у вільному виді в рослинному організмі, а проявляє в ньому свою біологічну функцію як біологічно активний кофермент А. Вітамін В6 може синтезуватися в лабораторних умовах як піридоксин (піридоксол), піридоксаль або піридоксамін, у той час як (рослинна) біологічно активна форма його зустрічається у вигляді піридоксальфосфату. Синтетичний біотин (вітамін В7) зустрічається в рослинах переважно у вигляді біологічного біоцитину. Хімічно визначувана фолієва кислота (вітамін В9) у рослинному організмі присутня у формі мо 7 лекул всіляких фолатів, наприклад, птероїлди-, оліго- і -поліглутамату. Вітамін В12 взагалі не зустрічається в рослинних клітинах, однак є присутнім в мікроорганізмах у вигляді, наприклад, метил-, ціано- і аденозилкобаламіну. Таким чином, під "органічно зв’язаним вітаміном В" (або органічною формою вітаміну В - "фітовітаміном" або "фітаміном") слід розуміти відповідно до винаходу В-похідне, комплекс або варіант вітаміну, які відрізняються від одержаних синтетичним шляхом вітамінів тим, що вони зустрічаються в рослинах або є сумішшю сполук, що підпадають під відповідну категорію вітаміну В (В1, В2 та ін.). "Органічно зв’язаний" слід розуміти не як "хімічно зв’язаний", а як такий, що належить до природних форм вітамінів В біологічного походження. Спосіб відповідно до винаходу може застосовуватися для продукування органічно зв’язаного вітаміну В, який відповідно не містить одержаних штучним шляхом вітамінів, або для часткового або повного перетворення (конверсії) синтетичних вітамінів на їх природні біологічні форми. Краще, спосіб здійснюється до досягнення процентної частки відповідного органічно зв’язаного вітаміну В у загальному вмісті вітамінів В (наприклад, В1, В2, В3, В5, В6, В7, В9 або В12) щонайменше 0,1%, 0,5%, 1%, 2%, 3%, 4%, 5%, 6%, 7%, 8%, 9%, 10%, 15%, 20%, 30% чи 40%, або для забезпечення продуктів із зазначеними частками вітаміну. В той час як природні джерела комплексу вітамінів, таких як вітамін С (наприклад, одержують із плодів ацероли, гібіскусу або шипшини), вітамін Е (наприклад, із сої або зародків рису), а також каротиноїди (наприклад, з моркви, водоростей або пальмового масла) вже відомі, природні джерела вітамінів групи В на сьогодні у світовій літературі ніде не названі, за винятком дріжджових або печінкових екстрактів. Отже, відповідно до винаходу забезпечується варіант вітаміну В, краще, вибраний з тіамінпірофосфату, тіамінтрифосфату, FAD (флавінаденіндинуклеотид), FADH, FADH2 (відновлені форми FAD), FMN (флавінмононуклеотид), NADH, NADPH, NAD або NADP, коферменту А, піридоксилфосфату та біоцитину, птероїлди-, -оліго- і поліглутамату, а також спосіб збагачення рослин цими вітамінами. Краще, насіння рослини пророщуються в розчині відповідного вітаміну. Краще, насіння рослини попередньо пророщуються в розчині відповідного вітаміну шляхом їхнього замочування та наступного регулярного обприскування паростків. Поглинання (абсорбція) вітаміну В відбувається особливо ефективно протягом перших циклів росту. Краще, насіння рослини просочується протягом від 1 години до 24 або 48 годин; ще краще протягом максимум 10, 14, 16, 20, 24, 30, 36 або 48 годин; щонайменше протягом 30 хв., зокрема протягом 1, 2, 3 або 4 годин. У спеціальних варіантах практичного здійснення винаходу масове співвідношення насіння рослини до розчину відповідного вітаміну становить від 1:1 до 1:20, краще до 1:10, найкраще до 1:5. Зокрема, кількість вітаміну в розчині відповід 94575 8 ного вітаміну в розрахунку на 100 г оброблюваного насіння рослини становить більше 0,01 мг, краще більше 0,1 мг, ще краще більше 1 мг, найкраще більше 10 мг, і менше 20 г, краще менше 5 г, найкраще менше 1 г. У кращих варіантах практичного здійснення винаходу рослина вирощується та, краще, обприскується розчином вітаміну В з метою збільшення абсорбції вітаміну. Зокрема, обприскування починається через кілька днів, як тільки закінчиться проростання та насіння повністю утилізується. Потім рослини очищаються від нанесеного вітаміну так, щоб не видалити вітамін, перетворений на органічну форму. В інших варіантах здійснення винаходу проростанню насіння рослини запобігають, наприклад, шляхом сушіння або видаляють паростки безпосередньо після проростання, наприклад, після того, як вони досягнуть у висоту до 0,5 см, 1 см, 2 см або 3 см, і, зокрема, після того, як насіння рослини повністю утилізується. Потім, краще, проводять витягання органічно зв’язаного вітаміну В. Це може здійснюватися традиційним шляхом, таким як здрібнювання рослини, екстракція та перекристалізація. При необхідності вітамін можна піддати також очищенню, що також можна проводити традиційним шляхом, наприклад, кристалізацією або хроматографією. Краще, насіння рослин вибирають із рослинних, їстівних та схожих форм насіння, зокрема з насіння злакових трав, овочів і зернових культур. В особливо кращому варіанті схоже насіння вибирають із насіння квасолі Адзуки (дрібна червона квасоля), амаранту, люцерни посівної, крессалату, різних видів бобових, брункресу, гречки, різних видів гороху, лядвенцю рогатого, сої, ячменю, проса, гарбуза, нуту, різних видів капусти, різних видів сочевиці, різних видів лляного насіння, кукурудзи, рису, редьки, жита, кунжуту, гірчиці, соняшника, пшениці та квіноа (лобода рисова). Збагачені вітаміном В паростки рослин служать біологічно повноцінною сировиною, краще, основою для біологічно активних добавок до їжі, дієтичних препаратів, функціональних харчових продуктів і ветеринарних продуктів у твердій, напівтвердій або рідкій формі, і при необхідності у стійкій до шлункового соку формі. Даний винахід стане більш зрозумілим завдяки нижченаведеним прикладам, які, однак, не обмежують його обсягу. Приклади Задачею досліджень було цілеспрямоване введення хімічно визначених сполук вітамінів групи В у рослинні організми та забезпечення конверсії їх на біологічно активні сполуки. Як рослинні збагачувальні середовища для цієї задачі придатні, зокрема, схожі їстівні насіння рослин. Особливо цінними з погляду сучасної науки про харчування є їстівні паростки з насіння зернових культур та інших рослин. У порівнянні з непророслим насінням вони привертають увагу поліпшеною якістю білка та більш повноцінним профілем поліненасичених жирних кислот у них, але, насамперед, підвищеною біодоступністю вітамінів, що містяться в них, мінеральних речовин і мікроелементів. Задачею експериментів було цілеспрямоване накопичення 9 94575 в схожому насінні комплексу вітамінів В шляхом обробки їх стандартизованими живильними розчинами для того, щоб одержати паростки з високим (вище за середній) вмістом біологічно активних, але, в той же час, стандартизованим вмістом, вітамінів В-комплексу. Приклад 1: Попередні експерименти Для вивчення фактичної здатності до абсорбції вітамінів групи В у різних їстівних паростках змішували схоже насіння пшениці, гречки та квіноа зі стандартизованими водними розчинами ніацину або кобаламіну. При цьому робили так: Крок 1: у кожному випадку по 100 г насіння (пшениці, гречки, квіноа) промивали двічі дистильованою водою. Крок 2: у кожному випадку по 100 г попередньо промитих видів насіння замочували в живильних розчинах відповідного вітаміну: пшеницю на 12 годин, гречку на 16 годин, квіноа на 1 годину. 10 Кількість відповідних живильних розчинів для замочування становила в кожному випадку 500 мл. Крок 3: після закінчення заданого часу замочування у вітаміновмісних живильних розчинах проросле насіння відціджували через фільтр і залишали для проростання при кімнатній температурі на 12 годин. Крок 4: кожен окремий зразок обприскували 1 раз на день протягом 4 днів 25 мл свіжоприготовленого вітаміновмісного живильного розчину. Крок 5: через 96 годин (4 доби) проростання паростки в кожному окремому випадку промивали тричі 800 мл двічі дистильованої води для того, щоб повністю видалити з поверхні налиплі сліди вітаміну. Потім зразки висушували при 70 °С протягом 10 годин у сушильній шафі. У нижченаведеній табл. 1 приводяться концентрації вітамінів у живильних розчинах, що містять ніацин і кобаламін. Таблиця 1 Стандарти Ніацин Кобаламін Конц. 1 [г/л] 0,1 0,001 Конц. 2 [г/л] 0,5 0,005 Конц. 3 [г/л] 1 0,01 Приклад 2: Поступове підвищення концентрації вітамінів У нижченаведеній табл. 2 вміст ніацину приводиться в мг/100г висушених паростків. W (0), В (0), Q (0) позначають, відповідно, непроросле насіння пшениці, гречки та квіноа. W (zdw), В (zdw), Q (zdw) позначають відповідні види Конц. 4 [г/л] 2 0,02 Конц. 5 [г/л] 5 0,05 Конц. 6 [г/л] 10 0,1 паростків, одержані таким саме способом проростання насіння, але не у вітаміновмісних живильних розчинах, а у двічі дистильованій воді. Позначення з (Конц. 1) до (Конц. 6) стосуються відповідних концентрацій ніацину в живильних розчинах, у яких проростало відповідне насіння. Таблиця 2 Зразки W (0) W (zdw) W (конц. 1) W (конц. 2) W (конц. 3) W (конц. 4) W (конц. 5) W (конц. 6) В3 [мг/100г паростків] 4,1 5,4 7,9 17,5 74 195 400 729 Зразки В (0) В (zdw) В (конц. 1) В (конц. 2) В (конц. 3) В (конц. 4) В (конц. 5) В (конц. 6) В3 [мг/100г паростків] 5,2 6,2 8 35,5 70,3 186 791 1680 Зразки Q (0) Q (zdw) Q (конц. 1) Q (конц. 2) Q (конц. 3) Q (конц. 4) Q (конц. 5) Q (конц. 6) В3 [мг/100г паростків] 1,6 3,1 3,9 19,5 35,5 175 626 1240 У табл. 3 приводяться показники вмісту або накопичення вітаміну В12 (позначення ті ж, що й у табл. 2). Таблиця 3 Зразки W (0) W (zdw) W (конц. 1) W (конц. 2) W (конц. 3) В12 [мг/100г паростків] 4,81 74,7 90 349 658 Зразки В(0) В (zdw) В (конц. 1) В (конц. 2) В (конц. 3) В12 [мг/100г паростків] 0,9 12,3 111 481 895 Зразки Q(0) Q (zdw) Q (конц. 1) Q (конц. 2) Q (конц. 3) В12[мг/100г паростків] 1,4 23,8 69 378 676 11 94575 12 Продовження таблиці 3 Зразки W (конц. 4) W (конц. 5) W (конц. 6) В12 [мг/100г паростків] 580 3240 4170 Зразки В (конц. 4) В (конц. 5) В (конц. 6) Визначення вмісту окремих вітамінів проводилося Інститутом Кульмана (Institut Kuhlmann, Hedwig-Laudien-Ring 3, D-67061 Ludwigshafen) за допомогою таких аналітичних методів: вітамін В1 - мікробіологічним методом з Hanseniaspora uvarum, вітамін В2 - мікробіологічним методом з Lactobacilius rhamnosus (АОАС 940.33), вітамін В6 - мікробіологічним методом з Neurospora sitophila, вітамін В12 - мікробіологічним методом з Lactobacilius delbruckii (АОАС 952.20), ніацин мікробіологічним методом з Lactobacilius plantarum (АОАС 944.13), фолієва кислота - мікробіологічним методом з Enterococcus hirae (АОАС 944.12), пантотенова кислота - мікробіологічним методом з Lactobacilius plantarum (АОАС 945.74), біотин мікробіологічним методом з Neurospora crassa. Приклад 3: Суміші з комплексом вітамінів Після попередніх експериментів з вищевказаними 3 видами насіння, що показали позитивні результати, проводили аналогічний експеримент із насінням квіноа, для проростання якого використовували живильний розчин з комплексом вітамінів В такого складу (табл. 4). Вміст вітамінів в 1 літрі водного живильного розчину: Вітамін Вітамін В1 (тіамін) Вітамін В2 (рибофлавін) Вітамін В3 (ніацин) Вітамін В5 (пантотенова кислота) Вітамін В6 (піридоксин) Вітамін В7 (біотин) Вітамін В9 (фолієва кислота) Вітамін B12 (ціанокобаламін) мг/літр 1500 10000 22000 25000 3300 250 1000 5 В12 [мг/100г паростків] 700 1460 3010 Зразки Q (конц. 4) Q (конц. 5) Q (конц. 6) В12[мг/100г паростків] 570 1580 2360 Паростки квіноа, одержані у вищевказаному експерименті із проведенням промивання, проростання та сушіння, показали такий вміст вітамінів: Вітамін Вітамін В1 (тіамін) Вітамін В2 (рибофлавін) Вітамін В3 (ніацин) Вітамін В5 (пантотенова кислота) Вітамін В6 (піридоксин) Вітамін В7 (біотин) Вітамін В9 (фолієва кислота) Вітамін B12 (ціанокобаламін) мг/літр 83,4 134,0 1300,0 793,0 155,0 14,9 12,4 0,21 Приклад 4: Конверсія вітамінів На наступній стадії експериментів досліджували, яка частина вітамінів, абсорбованих при замочуванні з розчину для замочування насіння у процесі їхнього проростання, конвертувалася на органічно зв’язані форми залежно від тривалості періоду проростання. Із цією метою 200 г схожого насіння квіноа просочували протягом 6 годин 320 мл живильного розчину такого складу. Вітаміни, розчинені в 1 л води: Вітамін Тіамінгідрохлорид Рибофлавін Ніацинамід D-пантотенат кальцію Піридоксолгідрохлорид Біотин Фолієва кислота Ціанокобаламін мг/л води 1995 10000 22000 27747 3993 250 1090 5 При цьому через 30-годинний період проростання з наступним ретельним промиванням проводили аналіз вмісту різних форм вітамінів мікробіологічним методом VitaFast® фірми R-Biopharm GmbH// Institut fuer Produktqualitat, Teitowkanalstrasse 2, D-12047 Berlin (Таблиця 4). Таблиця 4 Номер зраКодування зка ifp 07/2138 L259M Ніацин Вітамін В1 (визн. як тіамін) Вітамін В2 (рибофлавін) Через 45-годинний період проростання з наступним ретельним промиванням встановлено за допомогою аналогічного аналітичного методу по (мг/100г) (мг/100г) (мг/100г) Загальний вміст 881 44 195 У вільному виді 865 44 174 У зв’язаній формі 16 0 21 мітне збільшення частки органічно зв’язаних вітамінів (Таблиця 5): 13 94575 14 Таблиця 5 Номер зраКодування зка ifp 07/2139 L260M Ніацин Вітамін В1 (визн. як тіамін) Вітамін В2 (рибофлавін) (мг/100г) (мг/100г) (мг/100г) Аналітичний метод VitaFast® проводився відповідно до Lindeke Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Загальний вміст 959 52 224 У вільному виді 910 50 185 У зв’язаній формі 49 2 39 (HYGIENE Report 2 (2006): 4-6) Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601