Нафталінові сполуки, спосіб їх одержання і фармацевтична композиція, яка їх містить

1. Сполука формули (І): O C2 2 (19) 1 3 94828 яку піддають дії сполуки формули R1COCl, в якій R1 є таким же, як визначено в п. 1, з одержанням сполуки формули (VIII): HO NHCOR1 OH Me O , (ІІ) яку піддають дії мезилхлориду з одержанням сполуки формули (ІІІ): OSO2Me Me O , (ІІІ) яку вміщують в основне середовище з одержанням сполуки формули (IV): Me O , (ІV) яку піддають окисленню з одержанням сполуки формули (V): O Me O , (V) яку піддають дії триметилсилілціаніду з одержанням сполуки формули (VI): SiMe3 O Me CN O , (VI) яку піддають відновленню з одержанням сполуки формули (VII): HO NH2 Me 4 O , (VIІ) Даний винахід стосується нових нафталінових сполук, способу їх одержання і фармацевтичних композицій, які їх містять. Сполуки за даним винаходом є новими і мають дуже цінні фармакологічні властивості по відношенню до мелатонінергічних рецепторів. Численні дослідження за останні десять років продемонстрували ключову роль мелатоніну (N Me O , (VIIІ) де R1 є таким же, як визначено тут вище, яку піддають дії хлорохромату калію з одержанням сполуки формули (IX): O NHCOR1 Me O , (ІX) де R1 є таким же, як визначено тут вище, з якою конденсують сполуку формули R2O-NH2, в якій R2 є таким же, як визначено для формули (І), з одержанням сполуки формули (І), яку можуть очищувати відповідно до звичайної методики розділення, перетворювати, якщо бажано, в її адитивні солі з фармацевтично прийнятною кислотою або основою, і розділяти, коли прийнятно, на її ізомери відповідно до звичайної методики розділення. 7. Фармацевтична композиція, яка містить щонайменше одну сполуку формули (І) за будь-яким з пп. 1-5 або її адитивну сіль з фармацевтично прийнятною основою в комбінації з одним або більше фармацевтично прийнятним наповнювачем. 8. Фармацевтична композиція за п. 7 для застосування у виробництві лікарських засобів для лікування розладів мелатонінергічної системи. 9. Фармацевтична композиція за п. 7 для застосування у виробництві лікарських засобів для лікування розладів сну, стресу, тривоги, глибокої депресії або зимової депресії, серцево-судинних патологій, патологій травної системи, безсоння і втоми через порушення добового ритму організму, шизофренії, гострих тривожних станів з реакцією паніки, меланхолії, розладів апетиту, ожиріння, безсоння, психотичних розладів, епілепсії, діабету, хвороби Паркінсона, старечого недоумства, різних розладів, асоційованих з нормальним або патологічним старінням, мігрені, втрати пам'яті, хвороби Альцгеймера, розладів мозкового кровообігу або статевих дисфункцій, як інгібіторів овуляції або імуномодуляторів або для лікування раку. ацетил-5-метокситриптамін) у багатьох фізіопатологічних явищах і у контролі циркадних ритмів. Однак, час його півжиття є дуже коротким, завдяки тому факту, що він швидко метаболізується. Таким чином, головна зацікавленість полягає у можливості забезпечення клініциста аналогами мелатоніну, які є метаболічно більш стійкими, мають агоністичний або антагоністичний характер і, як може очі 5 куватись, матимуть терапевтичний вплив, який перевищуватиме вплив самого гормону. В доповнення до їх переважного впливу на розлади циркадних ритмів (J. Neurosurg. 1985, 63, pp. 321-341) і розлади сну (Psychopharmacology, 1990, 100, pp. 222-226), ліганди мелатонінергічної системи мають цінні фармакологічні властивості у відношенні центральної нервової системи, особливо анксіолітичні і антипсихотичні властивості (Neuropharmacology of Pineal Secretions, 1990, 8 (34), pp. 264-272) і анальгетичні властивості (Pharmacopsychiat., 1987, 20, pp. 222-223), a також є корисними при лікуванні хвороби Паркінсона (J. Neurosurg. 1985, 63, pp. 321-341) і хвороби Альцгеймера (Brain Research, 1990, 528, pp. 170-174). Ці сполуки також продемонстрували свою активність відносно певних видів раку (Melatonin Clinical Perspectives, Oxford University Press, 1988, pp. 164-165), овуляції (Science 1987, 227, pp. 714720), діабету (Clinical Endocrinology, 1986, 24, pp. 359-364) і у лікуванні ожиріння (International Journal of Eating Disorders, 1996, 20 (40, pp. 443-446). Ці різні дії викликаються за допомогою посередника специфічних мелатонінових рецепторів. Дослідження молекулярної біології продемонстрували існування числа підтипів рецепторів, які здатні до зв'язування цього гормону (Trends Pharmacol. Sci., 1995, 16, p. 50; WO 97.04094). Для різних видів, включаючи ссавців, можна визначити місцерозташування деяких з цих рецепторів і їх можна охарактеризувати. Для того, щоб краще зрозуміти фізіологічні функції цих рецепторів, дуже переважним було б мати у наявності селективні ліганди. Крім того, такі сполуки, за допомогою селективної взаємодії з одним або іншим з цих рецешорів, можуть бути відмінними ліками для клініциста у лікуванні патологій, асоційованих з мелатонінергічною системою, деякі з них були згадані вище. Крім того факту, що вони є новими, сполуки за даним винаходом проявляють дуже сильну афінність до мелатонінергічних рецепторів. Вони, крім того, мають сильну афінність до 5НТ2C рецептора, який підсилює дію властивостей, які спостерігаються у випадку мелатонінергічних рецепторів, особливо в галузі депресії. Більш конкретно, даний винахід стосується сполук формули (І): в якій: R1 являє собою лінійну або розгалужену (С1С6)алкільну групу, лінійну або розгалужену (С1С6)алкенільну групу, лінійну або розгалужену (С1С6)галоалкільну групу, лінійну або розгалужену (С1-С6)полігалоалкільну групу, (С3С8)циклоалкільну групу, (С3-С8)циклоалкіл-(С1С6)алкільну групу, в якій алкільна частина може 94828 6 бути лінійною або розгалуженою, арильну групу, арил-(С1-С6)алкільну групу, в якій алкільна частина може бути лінійною або розгалуженою, гетероарильну групу або гетероарил-(С1-С6)алкільну групу, в якій алкільна частина може бути лінійною або розгалуженою, X являє собою групу N-OR2, в якій R2 являє собою атом водню або лінійну або розгалужену (С1-С6)алкільну групу, мається на увазі, що: - оксим = N-OR2 може бути Z або Е конфігурації, - «арил» означає фенільну, нафтильну або біфенільну групу, - «гетероарил» означає будь-яку моно- або біциклічну ароматичну групу, яка містить від 1 до 3 гетероатомів, які вибирають з кисню, сірки або азоту, арильна і гетероарильна групи, визначені таким чином, можуть бути заміщені від 1 до 3 групами, які вибирають з лінійного або розгалуженого (С1-С6)алкілу, лінійного або розгалуженого (С1С6)алкокси, гідрокси, карбокси, формілу, нітро, ціано, лінійного або розгалуженого (С1С6)галоалкілу, лінійного або розгалуженого (С1С6)полігалоалкілу, алкоксикарбонілу і атомів галогену, їх енантіомерів і діастереоізомерів, а також їх адитивних солей з фармацевтично прийнятною кислотою або основою. Серед фармацевтично прийнятних кислот можуть бути згадані, без будь-якого обмеження, наприклад, хлористоводнева кислота, бромистоводнева кислота, сірчана кислота, фосфонова кислота, оцтова кислота, трифтороцтова кислота, молочна кислота, піровиноградна кислота, малонова кислота, янтарна кислота, глутарова кислота, фумарова кислота, винна кислота, малеїнова кислота, лимонна кислота, аскорбінова кислота, щавлева кислота, метансульфонова кислота, камфорна кислота і т.д. Серед фармацевтично прийнятних основ можуть бути згадані, без будь-якого обмеження, гідроксид натрію, гідроксид калію, триетиламін, третбутиламін і т.д. Переважні сполуки даного винаходу являють собою сполуки формули (І), в якій R1 являє собою лінійну або розгалужену (С1-С6)алкільну групу, таку, наприклад, як метильна група. Група R2 переважно являє собою атом водню або метальну групу. Даний винахід більш конкретно стосується сполук, які являють собою N-[(2Е)-2-(гідроксііміно)2-(7-метокси-1-нафтил)етил]ацетамід, N-[(2Z)-2(гідроксііміно)-2-(7-метокси-1нафтил)етил]ацетамід і N-[(2Е)-2-(метоксііміно)-2(7-метокси-1-нафтил)етил]ацетамід. Адитивні солі переважних сполук даного винаходу з фармацевтично прийнятною кислотою або основою утворюють невід'ємну частину даного винаходу. Винахід стосується також способу одержання сполуки формули (І), який відрізняється тим, що як вихідний матеріал використовують сполуку формули (II): 7 яку піддають дії мезил хлориду для одержання сполуки формули (III): яку вміщують в основне середовище для одержання сполуки формули (IV): яку піддають окисленню для одержання сполуки формули (V): яку піддають дії триметилсиліл ціаніду для одержання сполуки формули (VI): яку піддають відновленню для одержання сполуки формули (VII): яку піддають дії сполуки формули R1COCl, в якій R1 є таким же, як визначено для формули (І), для одержання сполуки формули (VIII): 94828 8 в якій R1 є таким же, як визначено тут вище, яку піддають дії хлорохромату калію для одержання сполуки формули (IX): в якій R1 є таким же, як визначено тут вище, з якою конденсують сполуку формули R2ONH2, в якій R2 є таким же, як визначено для формули (І), для одержання сполуки формули (І), яку можуть очищувати відповідно до звичайної методики розділення, перетворювати, якщо бажано, в її адитивні солі з фармацевтично прийнятною кислотою або основою, і розділяти, коли прийнятно, на її ізомери відповідно до звичайної методики розділення. Сполука формули (II) може бути одержана кваліфікованим фахівцем в даній галузі техніки, використовуючи звичайні хімічні реакції, які розкрито в літературі. Фармакологічне дослідження сполук винаходу показало, що вони є нетоксичними, мають сильну селективну афінність до мелатонінових рецепторів і мають значну активність щодо центральної нервової системи; і, зокрема, терапевтичні властивості щодо розладів сну, антидепресивні, анксіолітичні, антипсихотичні і анальгетичні властивості і властивості відносно мікроциркуляції, що дає можливість встановити, що сполуки за даним винаходом є корисними у лікуванні стресу, розладів сну, тривоги, зимової депресії або глибокої депресії, серцево-судинних патологій, патологій травної системи, безсоння і втоми завдяки порушенню добового ритму організму, шизофренії, гострих тривожних станів з реакцією паніки, меланхолії, розладів апетиту, ожиріння, безсоння, психотичних розладів, епілепсії, діабету, хвороби Паркінсона, старечого недоумства, різних розладів, асоційованих з нормальним або патологічним старінням, мігрені, втрати пам'яті і хвороби Альцгеймера, і розладів мозкового кровообігу. В іншій галузі активності, виявляється що, у лікуванні, сполуки даного винаходу можуть застосовуватись при статевих дисфункціях, що вони мають овуляція-інгібуючі та імуномодулюючі властивості і що вони можуть бути потенційно застосовані у лікуванні раків. Сполуки будуть переважно застосовуватись у лікуванні глибокої депресії, сезонного емоційного розладу, розладів сну, серцево-судинних патологій, патологій травної системи, безсоння і втоми через порушення добового ритму організму, розладів апетиту і ожиріння. 9 Наприклад, сполуки будуть застосовуватись у лікуванні глибокої депресії, сезонного емоційного розладу і розладів сну. Даний винахід стосується також фармацевтичних композицій, які містять щонайменше одну сполуку формули (І) одну або в комбінації з одним або більше фармацевтично прийнятним наповнювачем. Серед фармацевтичних композицій відповідно до даного винаходу можуть бути згадані більш конкретно ті, які придатні для орального, парентерального, назального, під- або черезшкірного, ректального, через'язикового, очного або респіраторного введення і особливо таблетки або драже, під'язикові таблетки, саше, пакети, капсули, таблетки для повільного розчинення під язиком, таблетки для розсмоктування, супозиторії, креми, мазі, шкірні гелі, і ампули, придатні для пиття або ін'єкцій. Дозування змінюється в залежності від статі, віку і ваги пацієнта, шляху введення, природи терапевтичного призначення або будь-якого пов'язаного лікування і знаходиться в діапазоні від 0,01 мг до 1 г на 24 години за одне або більше введень. Наступні Приклади ілюструють винахід, але не обмежують його жодним чином. Приклад 1: N-[(2Z)-2-(Гідроксііміно)-2-(7метокси-1-нафтил)етил]-ацетамід Стадія А: 2-(7-Метокси-1-нафтил)етил метансульфонат 2-(7-Метокси-1-нафтил)етанол (25 ммоль) і триетиламін (30 ммоль) розчиняють у 50 мл дихлорметану і реакційну суміш охолоджують до 0°С, використовуючи льодяну баню. Краплями додають мезил хлорид (30 ммоль) і реакційну суміш перемішують при температурі навколишнього середовища протягом 2 годин і потім вливають у 100 мл води. Органічну фазу промивають 1М розчином хлористоводневої кислоти і потім водою, висушують над сульфатом магнію і випаровують. Одержану олію осаджують з суміші діетиловий ефір/петролейний ефір (1/1). Вказаний у заголовку продукт відфільтровують і потім перекристалізовують з діізопропілового ефіру. Точка плавлення: 60-62°С. Стадія В: 7-Метокси-1-вінілнафтален Сполуку, одержану на Стадії А, (21,4 ммоль) розчиняють у 120 мл тетрагідрофурану, і додають невеликими порціями трет-бутилат калію (64,2 ммоль). Після перемішування протягом 30 хвилин при температурі навколишнього середовища рекційну суміш випаровують досуха. Одержаний залишок вміщують у 150 мл води і водну фазу екстрагують двічі 60 мл діетилового ефіру. Органічну фазу промивають водою, висушують над сульфатом магнію, знебарвлюють на рослинному вугіллі і випаровують. Одержаний залишок очищують на силікагелі (елюент: петролейний ефір) для одержання вказаного у заголовку продукту у формі олії жовтого кольору. Стадія С: 7-Метокси-1-нафтальдегід Сполуку, одержану на Стадії В, (13,4 ммоль) і тетроксид осмію (0,16 ммоль) розчиняють у 70 мл суміші тетрагідрофуран/вода (1/1). Періодат натрію (26,9 ммоль) додають невеликими порціями і 94828 10 реакційну суміш перемішують протягом 2 годин при температурі навколишнього середовища. Реакційну суміш вливають у 50 мл 5% розчину гідрокарбонату натрію, нерозчинний матеріал відфільтровують і водну фазу екстрагують двічі 75 мл ефіру. Органічну фазу промивають водою, знебарвлюють і випаровують. Одержаний осад перекристалізовують з циклогексану і одержують вказаний у заголовку продукту у формі твердої речовини білого кольору. Точка плавлення: 61-63°С. Стадія D: (7-Метокси-1нафтил)[(триметилсиліл)окси]ацетонітрил Метилтрифенілфосфоній йодид (5,7 ммоль) розчиняють у 250 мл безводного дихлорметану, в атмосфері аргону, і потім додають триметилсиліл ціанід (170,8 ммоль) і сполуку, одержану на Стадії С (56,9 ммоль). Реакційну суміш перемішують при температурі навколишнього середовища протягом 72 годин і потім додають 200 мл води. Дві фази розділяють і водну фазу екстрагують 50 мл дихлорметану. Збирають органічні фази, висушують над сульфатом магнію і випаровують під зниженим тиском. Осад відфільтровують з ефіру відсмоктуванням і перекристалізовують з циклогексану для одержання вказаного у заголовку продукту у формі твердої речовини білого кольору. Стадія Е: 2-Аміно-1-(7-метокси-1нафтил)етанол гідрохлорид У тригирлій колбі в атмосфері аргону суспендують алюмогідрид літію (37,1 ммоль) у 200 мл діетилового ефіру. Краплями додають одержану на Стадії D сполуку (18,6 ммоль), розчинену у 50 мл тетрагідрофурану. Реакційну суміш перемішують при температурі навколишнього середовища протягом 1 години. Надлишок алюмогідриду літію руйнують шляхом послідовного додавання 1,4 мл води, 1,4 мл 15% гідроксиду натрію і 4,2 мл води. Утворений неорганічний осад видаляють шляхом фільтрування і промивають 50 мл тетрагідрофурану. Фільтрат висушують над сульфатом магнію і випаровують під зниженим тиском. Одержану олію розчиняють у 100 мл діетилового ефіру і обробляють діетиловим ефіром, насиченим газоподібною НСl. Діетиловий ефір випаровують під зниженим тиском і одержану тверду речовину відфільтровують відсмоктуванням і перекристалізовують з ацетонітрилу для одержання вказаного у заголовку продукту у формі твердої речовини білого кольору. Точка плавлення: 207-209°С. Стадія F: N-[2-Гідрокси-2-(7-метокси-1нафтил)етил]ацетамід Сполуку, одержану на Стадії Е, (20 ммоль) розчиняють у суміші вода/етилацетат (25 мл/75 мл), охолодженій до 0°С. Додають карбонат калію (60 ммоль) і потім додають краплями ацетил хлорид (26 ммоль) до реакційної суміші. Суміш перемішують енергійно протягом 30 хвилин при температурі навколишнього середовища. Дві фази розділяють і органічну фазу промивають 0,1М водним розчином хлористоводневої кислоти і потім водою. Після висушування над сульфатом магнію органічну фазу випаровують під зниженим тиском. Одержаний залишок перекристалізовують з ацетонітрилу 11 для одержання вказаного у заголовку продукту у формі твердої речовини білого кольору. Точка плавлення: 173-175°С. Стадія G: N-[2-(7-Метокси-1-нафтил)-2оксоетил]ацетамід Одержану на Стадії F сполуку (7,7 ммоль) розчиняють у 200 мл безводного дихлорметану. Одержаний розчин додають до суспензії ацетату калію (0,23 г) і хлорформіату піридинію (11,6 ммоль) у 50 мл дихлорметану. Реакційну суміш перемішують при температурі навколишнього середовища протягом 2 годин. Потім її відфільтровують над целітом. Фільтрат промивають водою, знебарвлюють на рослинному вугіллі і випаровують під зниженим тиском. Одержаний залишок порошкують в діетиловому ефірі, відфільтровують відсмоктуванням і перекристалізовують з діізопропілового ефіру для одержання вказаного у заголовку продукту у формі твердої речовини білого кольору. Точка плавлення: 122-124°С. Стадія Н: N-(2Z)-2-Гідроксііміно)-2-(7-метокси1-нафтил)-2-етил]ацетамід У 100-мл круглодонній колбі одержану на Стадії G сполуку (4,2 ммоль) розчиняють у 25 мл метанолу. Додають гідрохлорид гідроксиламіну (16,8 ммоль) і піридин (21,1 ммоль) і потім реакційну суміш нагрівають зі зворотним холодильником, при магнітному перемішуванні, протягом 3 годин. Після охолоджування реакційну суміш вливають у 50 мл води. Утворений осад відфільтровують відсмоктуванням, промивають водою і перекристалізовують з толуолу для одержання вказаного у заголовку продукту у формі твердої речовини білого кольору. Точка плавлення: 136-138°С. Приклад 2: N-[(2Е)-2-(Гідроксііміно)-2-(7метокси-1-нафтил)етил]ацетамід Методика є такою ж, як і у Прикладі 1. Утворений осад на Стадії Н відфільтровують відсмоктуванням, промивають водою і перекристалізовують з ацетонітрилу для одержання вказаного у заголовку продукту у формі твердої речовини білого кольору. Точка плавлення: 157-159°С. Елементний мікроаналіз: % С Н N Підраховано: 66,16 5,92 10,29 Знайдено: 65,93 5,85 10,21 Приклад 3: N-[(2Е)-2-(Метоксііміно)-2-(7метокси-1-нафтил)етил]ацетамід Методика є такою ж, як і у Прикладі 1, заміщуючи гідроксиламін гідрохлорид на Стадії Н на Ометилгідроксиламін гідрохлорид. Вказаний у заголовку продукт, перекристалізований з діізопропілового ефіру, одержують у формі твердої речовини білого кольору. Точка плавлення: 110-112°С. Елементний мікроаналіз: % С Н N Підраховано: 67,12 6,34 9,78 Знайдено: 67,11 6,34 9,53 ФАРМАКОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИКЛАД А: Дослідження на гостру токсичність Гостру токсичність оцінюють після орального введення групам, кожна з яких містить 8 мишей 94828 12 (26±2 г). За тваринами спостерігають з регулярними проміжками часу протягом першого дня, і щодня протягом двох тижнів після лікування. Оцінюють LD50 (доза, яка викликає смерть 50% тварин) і демонструють низьку токсичність сполук за даним винаходом. ПРИКЛАД В: Тест примусового плавання Сполуки за даним винаходом досліджують на поведінковій моделі, тест примусового плавання. Апарат складається з плексигласового циліндра, наповненого водою. Тварин досліджують індивідуально протягом сеансу у 6 хвилин. На початку кожного дослідження, тварину вміщують в центр циліндра. Реєструють час, проведений у нерухомому стані. Вважається, що тварина знаходиться у нерухомому стані, коли вона припиняє робити зусилля і залишається нерухомою на поверхні води, роблячи тільки ті рухи, які дозволяють їй тримати голову над водою. Після введення за 40 хвилин до початку дослідження, сполуки за даним винаходом суттєво зменшують час, проведений у нерухомому стані, що вказує на їх антидепресивну активність. ПРИКЛАД С: Дослідження на зв'язування мелатонінових МТ1 і МТ2 рецепторів Експерименти на зв'язування МТ1 і МТ2 рецеп125 торів проводять, використовуючи 2-[ І]йодмелатонін як посилальний радіоліганд. Радіоактивність, яка зберігається, визначають, використовуючи рідинний сцинтиляційний лічильник. Порівняльні експерименти на зв'язування потім проводять у трьох повторах, використовуючи різні досліджувані сполуки. Діапазон різних концентрацій досліджують для кожної сполуки. Результати дають можливість визначити афінності зв'язування досліджуваних сполук (Ki). Значення Ki визначені для сполук за даним винаходом, відповідно демонструють зв'язування з однією або іншою з мелатонінергічних ділянок зв'язування, ці значення 10 мкМ. Як приклад, сполука, одержана у Прикладі 2, має значення Ki (МТ1), що складає 7 нМ, і Ki (МТ2), що складає 0,8 нМ. ПРИКЛАД D: Дослідження на зв'язування серотонінергічних 5-НТ2C рецепторів Афінність сполук для людського 5-НТ2C рецептора оцінюють на мембранних препаратах з клітин СНО, які стабільно експресують цей рецептор. Інкубування проводять в 50 мМ TRIS буфері, рН 7,4, який містить 10 мМ MgCl2 і 0,1% BSA, у 3 присутності [ Н]-мезулергіну (1 нМ) і 25 фмоль/мл рецептора. Неспецифічне зв'язування визначають у присутності 10 мкМ міансерину. Реакцію зупиняють шляхом додавання 50 мМ TRIS буфера, рН 7,4, з послідуючою стадією фільтрування і трьома послідовними промиваннями: радіоактивність, зв'язану з мембранами, які залишаються на фільтрах (GF/B, попередньо оброблений 0,1% РЕІ), визначають за допомогою рідинного сцинтиляційного лічильника. Одержані результати показують, що сполуки за даним винаходом мають афінність для 5-НТ2C рецептора зі значеннями Ki < 10 мкМ. ПРИКЛАД Е: Дія сполук за даним винаходом на циркадні ритми рухової активності щура 13 94828 Залучення мелатоніну у вплив, через зміну дня і ночі, на більшість фізіологічних, біохімічних і поведінкових циркадних ритмів зробило можливим визначити фармакологічну модель для застосування в пошуку мелатонінергічних лігандів. Впливи сполук досліджують на численних параметрах і, зокрема, на циркадних ритмах рухової активності, які складають достовірний індикатор активності ендогенного циркадного годинника. У цьому дослідженні, оцінюють впливи таких сполук на окремій експериментальній моделі, а саме щурі, тимчасово ізольованому (постійна темрява). Експериментальний протокол Самців щурів віком один місяць піддають, як тільки вони прибувають у лабораторію, впливу світлового циклу: 12 годин світла на 24 години (LD 12:12). Через 2-3 тижні звикання, їх вміщують у клітки, обладнані колесом, приєднаним до зчитувальної системи, для того, щоб виявити фази рухової активності і таким чином контролювати добові ритми (LD) або циркадні ритми (DD). Як тільки ритми, які зчитуються, показують стійку модель світлового циклу LD 12:12, щурів вміщують у постійну темряву (DD). Через два - три тижні, коли чітко встановлюють вільне протікання (ритм, який відображає ритм ендогенного годинника), щурам забезпечують щоденне введення сполуки, яку досліджують. Спостереження здійснюють за допомогою візуалізації ритмів активності: - вплив на ритми активності циклом світло/темрява, - зникнення впливу на ритми у постійній темряві, - вплив на активність шляхом щоденного введення сполуки; скороминущий або тривалий вплив. Система програмного забезпечення робить можливим: - виміряти тривалість та інтенсивність активності, період ритму тварин під час вільного протікання і під час лікування, Комп’ютерна верстка М. Ломалова 14 - можливо, продемонструвати шляхом спектрального аналізу існування циркадного і нециркадного (наприклад ультрадіанного) компонентів. Результати Сполуки за даним винаходом безумовно потужно впливають на циркадні ритми через мелатонінергічну систему. ПРИКЛАД F: Дослідження з використанням кліток в циклі світло/темрява Сполуки за даним винаходом досліджують на поведінковій моделі, дослідження з використанням кліток в циклі світло/темрява, яке дозволяє продемонструвати анксіолітичну активність сполук. Апарат складається з двох полівінілових коробок, покритих плексигласом. Одна з коробок знаходиться у темряві. Лампу розміщують над іншою коробкою, одержуючи інтенсивність світла приблизно 4000 люксів в центрі коробки. Непрозорий пластичний тунель відокремлює світлу коробку від темної коробки. Тварин досліджують індивідуально протягом сеансу у 5 хвилин. Підлогу кожної коробки очищують між кожним сеансом. На початку кожного дослідження, мишу вміщують у тунель, головою до темної коробки. Час, який проводить миша в освітленій коробці, і кількість проходжень через тунель реєструють після першого входження в темну коробку. Після введення сполук за 30 хвилин до початку дослідження, сполуки за даним винаходом суттєво збільшують час, проведений в освітленій клітці, і кількість проходжень через тунель, що демонструє анксіолітичну активність сполук за даним винаходом. ПРИКЛАД G: Фармацевтична композиція: Таблетки 1000 таблеток, кожна з яких містить 5 мг N[(2Е)-2-(гідроксііміно)-2-(7-метокси-1-нафтил)етил] ацетаміду (Приклад 2) 5г Пшеничний крохмаль 20 г Маїсовий крохмаль 20 г Лактоза 30 г Стеарат магнію 2г Кремнезем 1г Гідроксипропілцелюлоза 2г Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601