Спосіб лікування неалкогольного стеатогепатиту

Реферат: UA 95037 U UA 95037 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до гастроентерології, і може бути застосована для лікування неалкогольного стеатогепатиту. Неалкогольний стеатогепатит (НАСГ) є однією із стадій неалкогольної жирової хвороби печінки та передує розвитку фіброзу та цирозу. За даними літератури у 7 % хворих з компенсованим цирозом печінки, який розвивається внаслідок неалкогольної жирової хвороби печінки, протягом 10 років розвивається гепатоцелюлярна карцинома, причому близько 50 % з них або потребують трансплантації печінки або вмирають внаслідок печінкових ускладнень (Angulo P. The NAFLD Fibrosis Score: A Noninvasive System That Identifies Liver Fibrosis in Patients with NAFLD / P. Angulo, J.M. Hui, G. Marchesini [et al.]. // Hepatology.-2007. - № 4. - P. 846-854). НАСГ зустрічається у 20-45 % хворих з ожирінням, дисліпідемією - до 20 %, цукровий діабет типу 15 % та в загальній популяції 10-20 % (Bellentani S., Scaglioni F., Marino M. et al. Epidemiology of nonalcoholic fatty liver disease. - Dig. Dis.-2010. - № 28. - P. 155-161). Відповідно до останніх уявлень, патогенез НАСГ, окрім індукції ліпотоксичного стресу, пов'язаний з мітохондріальною дисфункцією, однією із причин якої є L-карнітинова недостатність (Wei Y., Rector R.S., Thyfault J.P., Ibdah J.A. Nonalcoholic fatty liver disease and mitochondrial dysfunction // World J. Gastroenterol.-2008. - Vol. 14. - P. 193-199). Доведений зв'язок між рівнем L-карнітинової недостатності та ступенем гепатоцелюлярного пошкодження і паренхіматозного запалення при НАСГ (L-Carnitine supplementation to diet: a new tool in treatment of nonalcoholic steatohepatitis-a randomized and controlled clinical trial // M. Malaguamera, M.P. Gargante, C. Russo [et. al.]. // Am. J. Gastroenterology. - 2010. - Vol. 105. - N. 6. - P. 1338-1345). В дослідженнях останніх років отримані дані, що свідчать про роль гіпергомоцистеїнемії в розвитку та прогресуванні НАСГ (Oxidative and nitrosative stress and apoptosis in the liver of rats fed on high methionine diet: protective effect of taurine / S. Yalcinkaya, Y. Unlucerci, M. Gins [et al.]. // Nutrition.-2009. - Vol. 25(4). - P. 436-444; Пентюк Н.О. Вплив гіпергомоцистеїнемії та асоційованих з нею метаболічних порушень на прогресування фіброзу печінки у хворих на хронічні гепатити / Н.О. Пентюк, Н.В. Харченко // Сучасна гастроентерологія. - 2010. - № 5. - С. 26-32). У зв'язку з багатофакторним, гетерогенним характером неалкогольної жирової хвороби печінки терапевтичні підходи також мають бути комплексними. Відомим є спосіб профілактики прогресування патологічного процесу в печінці хворих на НАСГ шляхом введення їм антиоксидантів - аскорбінової кислоти й вітаміну Є (токоферолу ацетату) у середньотерапевтичних дозах (Опанасюк Н.Д. Неалкогольный стеатогепатит: современные представления, подходы к лечению// Ліки України. - 2004. - № 4. - C. 27-31). При використанні цього способу відмічено покращання показників ліпопероксидації й зменшення термінів подальшого прогресування патологічного процесу в печінці, однак все ж таки в 15-20 % випадків патологічний процес у паренхімі печінки хворих з НАСГ прогресує, що сприяє формуванню фіброзу або навіть цирозу цього органа. Відомим є спосіб лікування хворих з НАСГ (Патент № 58755, МПК А61Р 37/02), вибраний за прототип. Спосіб включає введення есенціальних фосфоліпідів, зокрема Ессенціале форте Н, додатково вводять комбінацію метаболічно активних антигомотоксичних препаратів, а саме Гепар композитум та Лімфоміозот. Основними недоліками способу є недостатній вплив на патогенетичні ланки розвитку НАСГ, зокрема коррекцію L-карнітинової недостатності та гіпергомоцистеїнемії, пов'язаних з порушенням синтезу метіоніну, дефіцитом фолієвої кислоти, корекцію ліпотоксичного стресу і як наслідок розвиток гіпоксії гепатоцитів та їх апоптозу. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу лікування неалкогольного стеатогепатиту, в якому, за рахунок зміни схеми лікування, досягається зменшення запалення, гіпоксії тканин та уповільнення утворення фіброзу в печінці і, таким чином, обумовлює досягнення очікуваного технічного результату, тобто сприяє підвищенню ефективності лікування. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування неалкогольного стеатогепатиту, який включає застосування гепатопротекторного препарату, згідно з корисною моделллю, як гепатопротектор використовують гепадиф у дозі 2 капсули 3 рази на добу (457,2 мг карнітину), додатково застосовують препарат актовегін розчин для інфузій 10 % (1000 мг) 250 мл в ізотонічному розчині протягом 10 діб, з наступним переходом на прийом препарату внутрішньо у дозі 1 таблетка 3 рази на добу (600 мг), та призначають фолієву кислоту у дозі 1 таблетка 2 рази на добу (10 мг), курс терапії становить 1 місяць. Між сукупністю суттєвих ознак запропонованого способу і технічним результатом, який може бути досягнутий, проявляється наступний причинно-наслідковий зв'язок: застосування препаратів гепадиф, актовегін та фолієва кислота дозволяє знизити до нормальних значень такі 1 UA 95037 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 біохімічні показники, як АЛТ і ACT, приводить до зниження концентрації сироваткових прозапальних цитокінів, що свідчить про нормалізацію функціонального стану печінки, нормалізує рівні оксиду азоту та ТБК-активних продуктів, що знижує прояви ліпотоксичного стресу, а також дозволяє зменшити ступінь гіпергомоцистеїнемії та підвищити концентрацію Lкарнітину сироватки крові та уповільнити утворення фіброзу в печінці і, таким чином, зумовлює досягнення очікуваного технічного результату, тобто підвищує ефективність проводимої терапії. Раніше з метою лікування хворих з НАСГ комбінація указаних препаратів не використовувалась. Спосіб здійснюється наступним чином. Хворому на неалкогольний стеатогепатит призначають гепатопротектор гепадиф у дозі 2 капсули 3 рази на добу (457,2 мг карнітину), додатково застосовують препарат актовегін розчин для інфузій 10 % (1000 мг) 250 мл в ізотонічному розчині протягом 10 діб. Після чого переходять на прийом препарату внутрішньо у дозі 1 таблетка 3 рази на добу (600 мг) та призначають фолієву кислоту у дозі 1 таблетка 2 рази на добу (10 мг), курс терапії становить 1 місяць. В умовах гастроентерологічного відділення було обстежено 45 хворих, які страждали на НАСГ. Розподіл хворих за віком проводився відповідно до Міжнародної класифікації вікових періодів. Серед обстежених пацієнтів були 22 (48,9 %) чоловіка та 23 (51,1 %) жінок у віці від 23 до 67 років. Верифікація патологічних станів та соматичної патології здійснювалась згідно з класифікацією МКХ-10. Хворі на хронічний гепатит вірусної та алкогольної етіології не включалися. Контрольну групу склали 20 практично здорових осіб аналогічної вікової категорії. Обстеження були виконані згідно з міжнародними стандартами етичної складової досліджень та взяття біоматеріалу. Для верифікації діагнозу НАСГ застосовували біохімічні та інструментальні методи дослідження, які дали можливість оцінити функціональний стан печінки за допомогою стандартних загальноприйнятих методик. Усім обстеженим хворим проводилося ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини. Окрім загальноклінічного обстеження всім хворим, які перебували під спостереженням, були визначені рівні L-карнітину, гомоцистеїну, ФНП-α та ІЛ-6 сироватки крові методом ІФА, рівень оксиду азоту у сироватці крові визначали уніфікованою методикою за допомогою реактива Грісса, концентрацію ТБК-активних метаболітів в плазмі крові вимірювали методом реакції з тіобарбітуровою кислотою. Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали за допомогою дисперсійного аналізу з використанням пакетів ліцензійних програм Microsoft Office 2008, Microsoft Excel i Statistica, з використанням критерію Стьюдента та критерію Манна-Уітні для незалежних змінних. Окремі показники були виражені із застосуванням методу персентилів. Для оцінки впливу лікування розраховувався критерій Уілкоксона для залежних змінних. За рівень достовірності статистичних показників прийнято р