Спосіб діагностики метаболічного синдрому у дітей за варіабельністю серцевого ритму

Реферат: Спосіб діагностики метаболічного синдрому у дітей включає визначення абдомінального ожиріння, артеріальної гіпертензії, гіперглікемії (глюкоза крові вище 5,6 ммоль/л), тригліцеридемії (вище 1,7 ммоль/л), рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності (нижче 1,03 ммоль/л та для дівчат старших 16 років нижче 1,29 ммоль/л). Додатково досліджують варіабельність серцевого ритму і при зниженні середнього RR-інтервалу (RRNN) нижче 739,5 мс, різниці послідовних RR-інтервалів (RMSSD) - нижче 43,0 мс, частоти послідовних інтервалів RR, різниця між якими перевищує 50 мс (pNN50) - нижче 19,2 % визначають метаболічний синдром. UA 95503 U (12) UA 95503 U UA 95503 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель стосується медицини, зокрема педіатрії, і може бути використана для визначення метаболічного синдрому та застосована у практиці лікаря-педіатра, дитячого лікаря-кардіолога та сімейного лікаря для проведення профілактики і лікування. Відомий спосіб діагностики метаболічного синдрому, при якому використовують як критерій абдомінальне ожиріння, артеріальну гіпертензію, гіперглікемію (глюкоза крові вище 5,6 ммоль/л), тригліцеридемію (вище 1,7 ммоль/л), знижений рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (нижче 1,03 ммоль/л та для дівчат старших 16 років нижче 1,29 ммоль/л) [Zimmet P., K.G. Alberti, Kaufman F.T., Tajima N., et al. IDF Consensus Group. IDF Consensus. The metabolic syndrome in children and adolescents, - an IDF consensus report [Text] // Pediat Diabetes. - 2007. - Vol. 8, № 5. - P. 299-306]. Запропонованим способом у дітей виявлено наявність метаболічного синдрому. Цей спосіб не враховує інших змін, які можуть бути при метаболічному синдромі, що може призвести до недостатньої інформативності процесу діагностики, в той час як дослідження метаболічного синдрому повинні бути сфокусовані на ранній, бажано, доклінічній діагностиці. В основу корисної моделі поставлено задачу поліпшити спосіб діагностики метаболічного синдрому у дітей шляхом дослідження стану вегетативної нервової системи за варіабельністю серцевого ритму, що дозволить підвищити вірогідність верифікації. Поставлена задача вирішується тим, що у способі діагностики метаболічного синдрому у дітей, що включає визначення абдомінального ожиріння, артеріальної гіпертензії, гіперглікемії (глюкоза крові вище 5,6 ммоль/л), тригліцеридемії (вище 1,7 ммоль/л), рівня холестерину ліпопротеїдів високої щільності (нижче 1,03 ммоль/л та для дівчат старших 16 років нижче 1,29 ммоль/л), згідно з корисною моделлю, додатково досліджують варіабельність серцевого ритму і при зниженні середнього RR-інтервалу (RRNN) нижче 739,5 мс, різниці послідовних RRінтервалів (RMSSD) - нижче 43,0 мс, частоти послідовних інтервалів RR, різниця між якими перевищує 50 мс (pNN50), - нижче 19,2 % визначають метаболічний синдром. У запропонованому способі дослідженням варіабельності серцевого ритму у дітей досягається визначення метаболічного синдрому з наступною його корекцією шляхом профілактики і лікування. Спосіб діагностики метаболічного синдрому у дітей за варіабельністю серцевого ритму здійснюють таким чином. У дітей, у яких згідно з рекомендаціями International Diabetic Federation встановили абдомінальне ожиріння, артеріальну гіпертензію, гіперглікемію (глюкоза крові вище 5,6 ммоль/л), тригліцеридемію (вище 1,7 ммоль/л), рівень холестерину ліпопротеїдів високої щільності (нижче 1,03 ммоль/л та для дівчат старших 16 років нижче 1,29 ммоль/л), додатково досліджують варіабельність серцевого ритму, показники якого вимірюють за загальноприйнятими методами, і при зниженні RRNN нижче 739,5 мс, RMSSD - нижче 43,0 мс, pNN50 - нижче 19,2 % визначають метаболічний синдром. Запропонований спосіб апробований на базі комунальної 5-ї міської клінічної поліклініки м. Львова. Основну групу склали діти з метаболічним синдромом (39 дітей), діагностованим, згідно з рекомендаціями International Diabetic Federation (2007). Групу контролю становили діти з нормальною масою тіла (21 дитина). Визначення тригліцеридів у сироватці крові проводили колориметричним ферментним методом з контрольною сироваткою фірми Roche на автоматичному біохімічному аналізаторі Cobas Integra 400 Plus. Для визначення холестерину ліпопротеїдів високої щільності використовували пероксидазний колориметричний ферментний метод з набором Cholesterol (фірми Roche, Швейцарія; Human, Німеччина). Вміст глюкози в сироватці крові визначали глюкозооксидазним методом. Рівень базального інсуліну, визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу на автоматичному імуноферментному аналізаторі "Tecan Sunrise" (Австрія) та Stat Fax 1904 з використанням реактиву Insulin Enzyme Immunoassay Kit фірми DRG Instruments GmbH (Німеччина). Вираховували НОМА-IR за формулою: [глюкоза натще (ммоль/л) х інсулін натще (мкОд/мл]: 22,5 (од). Стан вегетативної нервової системи вивчали за допомогою аналізу варіабельності серцевого ритму у фоновій та ортостатичній пробах. Аналіз показників варіабельності серцевого ритму у спокої дозволяв оцінити вихідний вегетативний тонус, в ортостатичній пробі вегетативну реактивність. Реєстрацію кардіоінтервалограм проводили на комп'ютерному апаратному комплексі "Полі-Спектр" Нейрософт (Росія) після шкільних занять з 15-00 до 19-00 години в положенні пацієнта лежачи на спині. Записані кардіоінтервалограми містили не менше 600 послідовних NN інтервалів сумарною тривалістю 11 хвилин, з них 5 хвилин фонової проби та 6 хвилин ортостатичної проби. Спектральні характеристики вираховували за методом швидкого перетворення Фурье. 1 UA 95503 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Оцінку варіабельності серцевого ритму проводили відповідно до загальноприйнятих стандартних протоколів Міжнародних стандартів вимірів, фізіологічної інтерпретації та клінічного використання, що розроблені робочою групою Європейського кардіологічного товариства та Північно-Американського товариства кардіостимуляції та електрофізіології з використанням системи комп'ютерної кардіографії. Проведено вивчення часових характеристик серцевого ритму з визначенням показників загальної сумарної варіабельності серцевого ритму: RRNN (мс) - середній RR-інтервал, SDNN (мс) - стандартне відхилення середніх значень RR-інтервалів; показників парасимпатичної активності вегетативної нервової системи: RMSSD (мс) - різниця послідовних RR-інтервалів; pNN50 - частота послідовних інтервалів RR, різниця між якими перевищувала 50 мс (умовно вибраний міжнародний стандарт). При спектральному аналізі варіабельності серцевого ритму використовували показники: ТР 2 2 (м/с ) - загальна потужність спектру варіабельності серцевого ритму; VLF (мсек ) - very low frequency - потужність спектру на дуже низьких частотах, що відображає активність центральних ерготропних механізмів, функціонування надсегментарного рівня регуляції серцевого ритму; LF 2 (мс ) - low frequency - потужність спектру ділянки низьких частот ВСР, міра активності 2 симпатичної ланки регуляції; HF (мс ) - high frequency - потужність спектру ділянки високих частот, міра активності парасимпатичної нервової системи; LF/HF (од.) - вегетативний баланс або симпатико-парасимпатичний індекс, відношення потужностей низькочастотного та високочастотного доменів. Статистичний аналіз отриманого матеріалу проводили за допомогою інтегрованих систем для комплексного статистичного аналізу та обробки даних STATISTICA 10.0 (StatSoft Inc, США). Міра центральної тенденції представлена медіаною (Me), міра розсіювання - інтерквартальним розмахом (25-й та 75-й персентиль). У зв'язку з негаусівським характером розподілу параметрів (перевірка за допомогою критерію Шапіро-Уілкса) парне міжгрупове порівняння кількісних показників проводилось з використанням Mann-Whitney U-test. Для визначення зв'язку між якісними характеристиками застосовували точний критерій Фішера. Дослідження взаємозв'язку між кількісними показниками проводилось за допомогою визначення коефіцієнта парної рангової кореляції за Спірменом (r). Вірогідними вважались показники при р