Пристрій для масажу верхівки язика

Реферат: UA 98538 U UA 98538 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медичної техніки та інструментарію, і може бути використана для механічного масажного впливу на верхівку язика в системі лікувальних заходів для нормалізації діяльності язика. Автором відомого пристрою не виявлено. В основу корисної моделі поставлена задача сконструювати пристрій для активізації роботи верхівки язика, стимуляції її пропріорецептивних відчуттів та нормалізації діяльності язика. При вирішенні технічної задачі було взято до уваги те, що вигин площини робочого органу відносно елементів з'єднувальної частини під кутом 140° забезпечує точність локалізації дії пристроєм та наявність насічки на внутрішні поверхні робочої частини робочого органу дає змогу здійснювати підсилений локальний механічний вплив на верхівку язика, особливо при здійсненні пристроєм рухів з помірно натискаючою силою, що забезпечує збільшення лікувально-терапевтичної ефективності маніпуляції проведеної таким пристроєм. Конструктивний пристрій для масажу верхівки язика (фіг. 1, фіг. 2) складається з рукоятки 1, з'єднувальної частини 2, робочого органу 3, насічки 4. Пристрій для масажу верхівки язика містить рукоятку, розгалужену з'єднувальну частину і робочий орган, виконаний у формі прямокутника з заокругленими краями, що відділений від з'єднувальної частини середнім відрізком для збільшення жорсткості у користуванні пристроєм, створений округлим гладким прутиком та на внутрішній поверхні переднього відрізка робочого органу виконано дрібну насічку з однаковим кроком для оптимального зчеплення тканини верхівки язика з робочим органом пристрою та підсилення дії пристроєм, а площина робочого органу відігнута відносно елементів з'єднувальної частини під кутом 140° для виконання точного маніпулювання пристроєм. Масаж верхівки язика проводять шляхом введення верхівки у робочий орган і проведення ротаційних рухів з помірно натискаючою силою почергово вверх чи вниз робочим органом пристрою. Пристрій використовують наступним чином: після попередньої стерилізації пристрій утримують за рукоятку так, щоб площина робочого органу була обернена вниз і розміщують зону верхівки язика у робочому органі та опускають верхівку язика вниз, притримуючи пристроєм верхівку язика. Відбувається напруження та активізація діяльності власних м'язів язика, зокрема нижнього поздовжнього м'яза. Потім пристрій утримують за рукоятку таким чином, щоб площина робочого органу була обернена вверх і розміщують верхівку язика у робочому органі та піднімають верхівку язика вверх, притримуючи пристроєм верхівку язика. Відбувається масаж та активізація тканинної зони верхівки язика та власних м'язів язика, зокрема верхнього поздовжнього м'яза. Притримуючи верхівку язика вверху чи внизу почергово, виконують помірне натискання пристроєм для підсилення лікувальної дії пристроєм. Масажний ефект здійснюється на власні м'язи язика, зокрема, на верхній та нижній поздовжні м'язи по лініях їхнього розташування, котрі по площі дії пристроєм зазнають збудження, напруження та покращення діяльності для утворення довільних артикуляційних рухів верхівкою язика. Застосування технологічного прийому здійснюють за рахунок натискання робочим органом корисної моделі та механічного впливу на власні м'язи язика, зокрема на верхній та нижній поздовжні м'язи, одночасно та синхронно по площі дії пристроєм. Сила взаємодії пропонованого пристрою з верхівкою язика визначається помірною натискаючою силою, яку здійснює оператор. Приклад 1. Пацієнт: дитина - логопат П., 7 років. Логопедичний діагноз: бульбарна дизартрія, ЗНМ II рівня. У хлопчика спостерігалося порушення м'язового стану власних м'язів язика по гіпотонічному типу. Слабкість м'язової мускулатури язика характеризувалася в'ялістю та малорухливістю, що свідчило про периферичний парез м'язів мовленнєвої мускулатури, зокрема, власних м'язів язика. Дитина не могла виконати функцію підняття верхівки язика вгору, що характерно для порушення функції верхнього поздовжнього м'яза. [2]. Хлопчик не міг висунути язик та не опускав верхівку язика вниз, що свідчить про недорозвиток діяльності нижнього поздовжнього м'яза язика. Характерне порушення мовленнєвої моторики проявляється у частковій неспроможності виконувати довільні рухи верхівкою язика. Загальна картина мовлення характеризувалася нечіткою звуковимовою та маловиразністю. За допомогою запропонованого пристрою здійснювали масаж верхівки язика: після попередньої стерилізації пристрій утримували за рукоятку так, щоб площина робочого органу була обернена вниз і розміщували зону верхівки язика у робочому органі та опускали верхівку язика вниз, притримуючи пристроєм верхівку язика протягом 5-9 секунд. Після 5-ої секунди виконували помірне натискання пристроєм на зону верхівки. Дія виконувалася протягом 5-10 секунд терміном до 5 хвилин, перерва 2-3 хв. Потім пристрій утримували за рукоятку таким чином, щоб площина робочого органу була обернена вверх і розміщували верхівку язика у 1 UA 98538 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 робочому органі та піднімали верхівку язика вверх, притримуючи пристроєм верхівку язика протягом 5-9 секунд, після 5-ої секунди виконували помірне натискання пристроєм на зону верхівки. Проводили дану маніпуляцію 5-6 разів, чергуючи масаж із перервами. Через 21 день щоденного масажу пропонованим пристроєм спостерігалося активізація діяльності власних м'язів язика, зокрема верхнього та нижнього поздовжніх м'язів. Сформувалася навичка виконання артикуляційних позицій верхівкою язика. За інструкцією дитина змогла повторити прості артикуляційні рухи: висунути язик, опустити верхівку язика вниз чи підняти вгору. Значно покращився стан загального мовлення: дитина чіткіше вимовляє звуки за рахунок утворення точних артикуляційних рухів верхівкою язика. Приклад 2. Пацієнт: дитина - логопат О., 5 років. Логопедичний діагноз: спастико-паретичний синдром псевдобульбарної дизартрії. У дівчинки спостерігалося поєднання спастико-паретичної форми, що свідчить про наявність дифузного спастико-паретичного синдрому псевдобульбарної дизартрії. У дівчинки верхівка язика не була виражена, язик мав форму широкої лопатки [3]. Довільні рухи власних м'язів язика, зокрема верхнього та нижнього поздовжніх м'язів, які координують діяльність верхівки язика, обмежені. Дівчинка не виконувала функцію висунення язика, піднімання його вгору та виконання загинання верхівки язика до носа. [1]. При спробі виконати ці рухи, у дитини спостерігалося підвищення м'язового тонусу спинки язика, водночас була наявність пасивності верхівки язика, а також виснаженість м'язів при рухах верхівкою язика. Відчуття артикуляційної позиції верхівкою язика не сформоване. За допомогою запропонованого пристрою здійснювали масаж верхівки язика: після попередньої стерилізації пристрій утримували за рукоятку так, щоб площина робочого органу була обернена вниз і розміщували зону верхівки язика у робочому органі та опускали верхівку язика вниз, притримуючи пристроєм верхівку язика протягом 5-9 секунд. Після 5-ої секунди виконували помірне натискання пристроєм на зону верхівки. Дія виконувалася протягом 5-10 секунд терміном до 5 хвилин, перерва 3 хв. Потім пристрій утримували за рукоятку таким чином, щоб площина робочого органу була обернена вверх і розміщували верхівку язика у робочому органі та піднімали верхівку язика вверх, притримуючи пристроєм верхівку язика протягом 5-9 секунд, після 5-ої секунди виконували помірне натискання пристроєм на зону верхівки. Проводили дану маніпуляцію 5 разів, чергуючи масаж із перервами. Через 30 днів проведеної серії щоденних масажів пропонованим пристроєм спостерігалася нормалізація м'язового тонусу язика та покращення чутливості м'язів язика в цілому. Сформувалося відчуття артикуляційної позиції верхівкою язика. Відбулася активізація верхнього та нижнього поздовжніх м'язів, які регулюють діяльність верхівки язика. За інструкцією дитина змогла повторити прості артикуляційні рухи верхівкою язика, виконала функцію висунення язика, тягнула верхівку язика вгору. Верхівка язика набула вираженої форми, при виконанні артикуляційних позицій верхівка язика є помірно напруженою та пластичною. Дівчинці вдається виконання загинання верхівки язика до носа, що свідчить про нормалізацію діяльності верхівки язика та відновлення її функціонального стану. Значно покращився стан загального мовлення: дитина чіткіше вимовляє звуки за рахунок утворення точніших артикуляційних рухів язиком, зокрема, верхівкою язика. Приклад 3. Пацієнт: дитина - логопат Р., 9 років. Логопедичний діагноз: кіркова аферентна дизартрії, кінестетична артикуляторна диспраксія. У хлопчика спостерігався розлад моторної функції мовлення, зокрема гіпотонічний стан власних м'язів артикуляційного апарату. Хлопчик не міг верхівку язика підняти вгору чи опустити вниз, не вдавалося виконати відведення вбік. [2]. Артикуляторні рухи язиком сповільнені та інертні, що проявлялося в утрудненій звуковимові передньоязикових звуків. Відбувався пошук правильної артикуляції звуків, при вимові какумінальних та апікальних передньоязикових приголосних звуків верхівка язика не піднімалася вгору та відбувалася заміна на дорсальні приголосні звуки, тому що при звуковимові вказаних приголосних звуків верхівка язика у дитини була опущені. Загальна картина мовлення нечітка, звуковимова малозрозуміла та нечленороздільна. Тонкі диференційовані рухи м'язів верхівки язика не виражені та не розпізнавалися. За допомогою запропонованого пристрою здійснювали масаж верхівки язика: після попередньої стерилізації пристрій утримували за рукоятку так, щоб площина робочого органу була обернена вниз і розміщували зону верхівки язика у робочому органі та опускали верхівку язика вниз, притримуючи пристроєм верхівку язика протягом 5-9 секунд. Після 5-ої секунди виконували помірне натискання пристроєм на зону верхівки. Дія виконувалася протягом 5-10 секунд терміном до 5 хвилин, перерва 2-3 хв. Потім пристрій утримували за рукоятку таким чином, щоб площина робочого органу була обернена вверх і розміщували верхівку язика у 2 UA 98538 U 5 10 15 20 25 робочому органі та піднімали верхівку язика вверх, притримуючи пристроєм верхівку язика протягом 5-9 секунд, після 5-ої секунди виконували помірне натискання пристроєм на зону верхівки. Проводили дану маніпуляцію 5 разів, чергуючи масаж із перервами. Через 1,5 місяці проведеної серії щоденних масажів пропонованим пристроєм спостерігалася відновлення функціонального стану верхівки язика, що свідчить про нормалізацію м'язового тонусу власних м'язів язика, зокрема верхнього та нижнього поздовжніх м'язів. За інструкцією дитина довільно піднімає верхівку язика вгору та опускає вниз, виконує відведення вбік. Хлопчику вдалося виконання загинання верхівки язика до носа, що свідчить про нормалізацію діяльності верхівки язика. Значно покращився стан загального мовлення: дитина чітко вимовляє приголосні передньоязикові какумінальні звуки за рахунок утворення точніших артикуляційних рухів язиком, зокрема, верхівкою язика. Загалом, пристроєм для масажу верхівки язика проводили маніпуляції у 21 пацієнта-дітей віком від 5 до 9 років. У 19 з них спостерігалося значне покращення стану моторики верхівки язика за рахунок активізації власних м'язів язика, збільшення їхньої рухливості та стимуляції тактильних і пропріорецептивних відчуттів. У 2 дітей результат менш виражений. Таким чином, використання запропонованого пристрою для масажу верхівки язика забезпечує підвищення лікувально-терапевтичної ефективності проведеної маніпуляції. Джерела інформації: 1. Блыскина И.В. Комплексный подход к коррекции речевой патологии у детей. Логопедический массаж: методическое пособие для педагогов дошкольных образовательных учреждений. - СПб.: ДЕТСТВО-ПРЕСС, 2008. - 112 с. 2. Дьякова Е.А. Логопедический массаж при разных формах дизартрии / М.: Издательство: В. Секачев, 2013. - 134 с. 3. Рібцун Ю.В. Професійний довідник учителя-логопеда ДНЗ. - 2-ге видання. - X.: Вид. група "Основа", 2013. - 238, [2]. (Серія "Професійний довідник"). ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Пристрій для масажу верхівки язика, який містить рукоятку, з'єднувальну частину та робочий орган, виконаний у формі прямокутника з заокругленими краями, створений округлим гладким прутиком, який відрізняється тим, що на внутрішній поверхні переднього відрізка робочого органу виконано дрібну насічку з однаковим кроком та площину робочого органу вигнуто відносно елементів з'єднувальної частини під кутом 140°. 3 UA 98538 U 4 UA 98538 U Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5