Лікарський препарат гемостатичної дії

Реферат: Лікарський препарат гемостатичної дії у формі порошку на основі хітозану, у якому як бактерицидні речовини застосовують натрію метилпарагідроксибензоат та натрію пропілпарагідроксибензоат, а розчинний агент вибраний з групи - оцтова, молочна або бурштинова кислота. UA 101726 U (12) UA 101726 U UA 101726 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини та хіміко-фармацевтичної промисловості, а саме до лікарських засобів гемостатичної (кровоспинної), бактерицидної та ранозагоювальної дії. Найбільш близьким до лікувального засобу, що заявляється, є препарат "Целокс" ("Сеlох") це універсальна кровоспинна речовина, яку використовують для будь-яких типів поранень. Препарат "Целокс" був розроблений командою вчених на чолі з Тімом Евансом і впроваджений компанією MedTrade Product ltd (Crewe Великобританія). "Целокс" - високоефективний кровоспинний засіб (гемостоп, гемостатик) на основі натуральної природної речовини хітозану. "Целокс" здатний зупинити смертельну кровотечу із стегнової артерії приблизно за 3 хвилини, а більш дрібні кровотечі - за кілька секунд. На фармацевтичному ринку препарат представлено в декількох лікарських формах випуску: "Целокс" в порошку ідеально використовують для всіх типів поранень; "Целокс" "Home" (пакети по 2 грами) використовують для малих і середніх поранень; "Целокс" "Granules" (пакети по 15 і 35 грам) через більшу кількість гранул використовують для середніх і тяжких поранень. Гранульований "Целокс" може бути накладено на будь-яку рану: поріз, здерту шкіру, прокол і розсічення, розчавлення або рване ушкодження. Завдяки своїй лікарській формі "Целокс" в гранулах може легко, безпечно і ефективно зупинити небезпечні для життя кровотечі. Все, що необхідно зробити - це насипати на рану необхідну кількість порошку. Гранульований "Целокс" можна засипати як в рану, так і поверх неї. Більш того - при незначному пораненні можна насипати гранули на бинт або пов'язку, які, в свою чергу, обернути навколо рани для прискорення зупинки кровотечі та вчинення тиску на пошкоджену ділянку. Хітозан є природним полімером, частка якого у виробництві лікарських засобів є доволі значимою. Хітозан широко використовується в таких біомедичних продуктах, як: медичні бинти, мазі, дієтичні добавки, косметичні засоби тощо. Завдяки своїм властивостям хітозан має антимікробну активність, здатність поглинати біологічні рідини і допомагати регенерації тканин. Хітозан входить до підгрупи гемостачних засобів - "гемостопи", які впливають на згортання крові і призначені для зупинки кровотеч, зниження підвищеної кровоточивості і профілактики цих явищ та здатні в найкоротші терміни зупинити кровотечу та практично не впливати на внутрішні фактори згортання крові. Майже всі гемостопи є речовинами "зовнішнього впливу", тобто накладаються поверх (або всередину) рани і притискаються до неї. 3 рівня техніки відомі гемоститичні препарати цієї групи та поділяються за походженням на препарати на основі: - цеоліту "Гемостоп", Росія, "QuiClot" (1 і 2 покоління), США; - каоліну "QuiClot" (3 покоління), США; - хітозану "Сеlох", Великобританія. Гемостатичні властивості хітозану були розкриті в патенті США № 4394373 "Метод досягнення гемостазу" (1983 р.), де зазначено, що хітозан можна застосовувати до рани у вигляді рідини або порошку. Винахідниками було виявлено, що хітозан, в рідкій або порошкоподібної формі, може бути які швидкий і твердий коагулюючий агент. Даний винахід не розкрив всі властивості препаратів на основі хітозану, оскільки були доведені тільки методи досягнення гемостазу. Запропонований фармацевтичною компанією MedTrade Product ltd. механізм кровоспинної дії препарату базується на тому, що при контакті з кров'ю гранули "Целокс" вбирають рідину, набухають і склеюються в єдину гелієво-желеподібну масу, утворюючи єдиний щільний згусток. "Целокс" здатний також згортати кров при гіпотермії, так як він працює незалежно від природних факторів згортання крові. В ході лабораторних тестувань було доведено, що "Целокс" зупиняє кров навіть при її надзвичайно низькій температурі (20 °C) [Kozen В. An alternative hemostatic dressing: comparison of Celox, Hemcon and Quikclot]. Препарат "Целокс" здатний згортати гепаринізовану кров, а також згортати кров, яка перебувала під впливом похідних кумарину, тобто непрямих антикоагулянтів. Порівняння ефективності кровоспинної дії карбоксиметилхітозанного гемостатику та референт-препарату "SPONGOSTANO" показало, що при застосуванні похідне хітозану спричинило зниження часу кровотечі до 7 хв. у порівнянні з 20 хв. - часом кровотечі, який показав комерційний препарат. Значно меншою була і крововтрата при використанні хітозанового препарату [Evaluation of efficacy of chitosan derivative based hemostat: Animal study / D. Phulsuksombati, W. Jankvikul, N. Sanjun, P. Uppanan // 2nd PMK&AFRIMS Joint Symposium, 7-8 June 2011. - P. 2553-2554]. Втілення розробок наведено в патентах GB 2095995 і GB 2129300, які описують використання чистого ацетат хітозану як гемостатичного матеріалу. Гель, який утворюється з чистої солі, дуже тонкий і зовнішня поверхня шару може діяти протягом короткого періоду часу. Отже, такий склад кровоспинного матеріалу не достатньо зупиняє кровотечу, і навіть коли це 1 UA 101726 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 відбувається, згусток дуже тонкий і слабкий, так що, коли пацієнт переміщається, згусток знаходиться під загрозою і кровотеча відновлюється. Близьким аналогом до корисної моделі є лікарський препарат за патентами WO/2007/074326A1 та WO/2007/074327A1 "Кровоспинний матеріал" (власник MedTrade Product ltd) - застосування солі хітозану у вигляді порошку з додатковим вмістом поверхнево-активної речовини. Кровоспинний порошок за винаходом відрізняється тим, що сіль хітозану містить один або більше з групи, що складається з: ацетату хітозану, хітозан лактату, сукцинат хітозану, малат хітозану, сульфату, хітозану акрилату. Спосіб виготовлення кровоспинного порошку містить такі етапи: приготування суміші хітозану і кислоти в розчиннику, в якому хітозан розчиняється; випарювання розчинника і змішування отриманої солі хітозану, щонайменше, однієї медичної поверхнево-активної речовини. Гемостатичні властивості порошку вимірювали показником відстані (см) проходження рідини, в якому проникність текучого середовища 0,5 см (або більше) протягом 1 хвилини. Недоліком даного винаходу є те, що солі хітозану проявляють слабкі антибактеріальні властивості і в такому їх використанні знижується ризик інфекції. В основу запропонованої корисної моделі поставлена задача створити кровоспинний лікарський засіб на основі природного матеріалу хітозану, який би за своїм складом та властивостями інгредієнтів посилював регенеративні процеси при загоєнні ран, був біосумісним з тканинами людини, мав низьку токсичність та короткий час спинання кровотечі. Поставлена задача вирішується тим, що лікарський засіб на хітозановій основі з бактерицидною та ранозагоювальною дією містить як бактерицидні речовини - натрію метилпарагідроксибензоат та натрію пропілпарагідроксибензоат, а як розчинний агент - оцтову, молочну або бурштинову кислоту. Об'єктом дослідження вибраний кровоспинний засіб (умовне позначення зразків, як "Ц1", "Ц2" та "ЦЗ") на основі хітозану. Для визначення найбільш ефективного та безпечного засобу як допоміжні речовини - розчинний агент, послідовно використовувались кислоти: молочна (Ц1), бурштинова (Ц2) та оцтова (ЦЗ). Дослідження виконано на 50 статевозрілих безпородних білих щурах-самцях масою тіла 165-170 г, які утримувались у стандартних умовах віварію. Всі маніпуляції з експериментальними тваринами проводили із дотриманням правил відповідно до "Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей", а також згідно з "Науково-практичних рекомендацій з утримання лабораторних тварин та роботи з ними" ["European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. - Council of Europe, Strasbourg, 1986. 56 p.. Для проведення досліджень щурів розділили по групах: І група - тварини з травмою печінки без застосування гемостатичних середників (контрольна група); II група - тварини з травмою печінки із застосуванням гемостатичного засобу "Ц1" (як допоміжна речовина - молочна кислота); III група - тварини з травмою печінки із застосуванням гемостатичного засобу "Ц2" (як допоміжна речовина - бурштинова кислота); IV група - тварини з травмою печінки із застосуванням гемостатичного засобу "Ц3" (як допоміжна речовина - оцтова кислота). Тваринам V групи для зупинки паренхіматозної кровотечі з печінки застосовували референтний виріб медичного призначення "Целокс" (MedTrade Product ltd). Як допоміжна речовина у виробі медичного призначення "Целокс" використовується молочна кислота. Кожна група піддослідних тварин налічувала 10 особин. Експериментальне травматичне ураження печінки моделювали наступним чином: тваринам під загальним знечуленням проводили серединну лапаротомію. В рану виводилась права доля печінки. Далі виконували краєву резекцію частини органа розміром 2 2 см × 0,5 см. Площа ранової поверхні складала 1 см . Дана процедура супроводжувалася рясною паренхіматозною кровотечею. У дослідних групах та групі порівняння після просушування рани хірургічною серветкою на неї наносили гемостатичні середники в дозі 0,2 г 2 зразка гемостату на 1 см ранової поверхні. Визначали час зупинки кровотечі (с) після нанесених гемостатичних середників. Величину крововтрати (  ) визначали за різницею ваги хірургічної серветки до і після здійснення повного гемостазу. У тварин контрольної групи визначали час зупинки кровотечі (с). Величину крововтрати (  ) визначали за різницею ваги хірургічної серветки до і після здійснення повного гемостазу. Методи дослідження та їх обґрунтування. Тканину печінки для гістологічних досліджень фіксували в 10 % розчині нейтрального формаліну з триразовою зміною фіксатора, зневоднювали в спиртах зростаючої концентрації і заливали у парафінові блоки. Зрізи товщиною 5-6 мкм, забарвлені гематоксиліном і еозином, досліджували і документували за допомогою мікроскопа ЛОМО Биолам И. Токсичність застосованих чинників оцінювали за еротрицатрним індексом інтоксикації (ЕII, %), вмістом молекул середньої маси (СМПі та СМП2) з обчисленням КСмп (КСмп=СМП2/СМПі). Визначення еритроцитарного індексу інтоксикації (ЕІІ, 2 UA 101726 U 5 10 15 20 25 30 35 40 %). Вміст середньомолекулярних пептидів досліджували при виділенні кислоторозчинної фракції молекул середньої маси з наступною детекцією десятикратно розведеної надосадової рідини при довжинах хвиль 254 та 280 нм [Способ выделения "средних молекул" / Николайчик В.В., Моин В.М., Кирковский В.В., Мазур Л.И. и др. // Лаб. Дело. - 1991. - № 10. - С. 13-18]. Оцінка специфічної гемостатичної активності та токсичних впливів досліджуваних препаратів "Ц1", "Ц2", "ЦЗ" та референтного виробу медичного призначення "Целокс". При дослідженні часу зупинки кровотечі і величини крововтрати у тварин І (контрольної) групи встановлено, що спонтанна зупинка кровотечі відбувалася в середньому за (115,1±4,1) с. Застосування досліджуваних та референтного гемостатичних препаратів позитивно впливало на процес гемостазу. Так, застосування "Целокс" сприяло зупинці кровотечі за (25,8±0,8) с, тобто зменшувало час кровотечі на 77,6 % у порівнянні з показником у контрольній групі тварин. Застосування досліджуваного виробу медичного призначення "Ц1" дозволило зупинити кровотечу за (10,3±0,7) с, тобто на 91,1 % швидше, ніж у тварин контрольної групи. Обробка ранової поверхні виробом медичного призначення "Ц2" зменшувало час зупинки кровотечі на 92,0 %, тобто кровотеча була зупинена за (9,2±0,7) с. Аплікативне нанесення на рану печінки виробу медичного призначення "ЦЗ" сприяло зупинці кровотечі за (12,9±0,6) с, тобто цей показник був меншим за аналогічний у контрольній групі тварин на 88,8 %. Гемостатичні препарати "Ц1", "Ц2", "Ц3" мають високу кровозупинну активність і за цим показником перевищують аналогічний кровоспинний вплив референтного виробу медичного призначення "Целокс". Час зупинки кровотечі при застосуванні досліджуваних чинників був статистично достовірно меншим, ніж при застосуванні референтного виробу медичного призначення на 60,1 % (для виробу медичного призначення "Ц1"), на 64,3 % (для виробу медичного призначення "Ц2") та на 50,0 % для виробу медичного призначення "Ц3". За досліджуваним показником була відмічена статистично достовірна різниці і між певними досліджуваними зразками. Так, час зупинки кровотечі при застосуванні зразка "Ц2" був на 40,2 % меншим, ніж при нанесенні зразка "Ц3". Застосування досліджуваного зразка "Ц1" зменшувало час кровотечі на 25,2 % у порівнянні з аналогічним показником у тварин, яким наносили зразок "Ц3". Аналогічна динаміка щодо переважання гемостатичних властивостей досліджуваних препаратів у порівнянні з референтним зразком відмічена і при з'ясуванні величини крововтрати у піддослідних тварин із змодельованим ураженням печінки. Величина крововтрати у тварин контрольної групи складала (3,84±0,18) г. При нанесенні на рану референтного препарату "Целокс" величина крововтрати у експериментальних тварин склала (1,11±0,07) г, тобто була меншою від показника контрольної групи на 71,1 %. При нанесенні на рану досліджуваного препарату "Ц1" величина крововтрати складала (0,41±0,03) г, тобто зменшувалася у порівнянні з контролем на 89,3 %. Застосування досліджуваного препарату "Ц2" знизило величину крововтрати до (0,37±0,02) г, тобто цей показник був на 90,4 % нижчим, ніж у тварин контрольної групи. Нанесення на ранову поверхню досліджуваного препарату "Ц3" дозволило знизити величину крововтрати на 86,2 % і вона становила (0,53±0,03) г. Показник - величина крововтрати, у тварин, яким для зупинки кровотечі застосовували досліджувані препарати, був статистично достовірно нижчим, ніж у тварин, яким на рану наносили референтний препарат "Целокс". Так, для препарату "Ц1" ця різниця складала 63,1 %; для препарату "Ц2" - 66,7 %; для препарату "Ц3" - 52,3 %. Результати проведеного дослідження наведено в таблиці 1. 3 UA 101726 U Таблиця 1 Гемостатична активність препаратів "Ц1", "Ц2", "Ц3 та референтного препарату "Целокс" (М±т) Група тварин Контроль 115,1±4,1 Час зупинки кровотечі, с p1