Спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту с із супутньою неалкогольною жировою хворобою печінки

Реферат: Спосіб лікування вірусного гепатиту С із супутньою неалкогольною жировою хворобою печінки шляхом використання стандартної противірусної терапії та мінеральної води. Додатково призначають внутрішній прийом маломінералізованої кремнієвої гідрокарбонатної натрієвої мінеральної природної лікувально-столової води у подвоєному від стандартного режиму дозуванні, у дозі 3 мл на кг маси тіла пацієнта за 30-40-60 хв. до їжі, в залежності від кислотоутворюючої функції шлунку, та ту ж саму дозу після їжі три рази на день, курсом 2 місяці з перервою 2 місяці, взагалі - 3 курси. UA 101772 U (12) UA 101772 U UA 101772 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до гастроентерології, фізіотерапії, і призначена для лікування хворих на хронічний вірусний гепатит С (ХВГС) з неалкогольною жировою хворобою печінки (НАЖХП). Проблема ХВГС останнім часом є надзвичайно актуальною. Нині спостерігається пандемія гепатиту С, яка за масштабами та кількістю інфікованих осіб у 4-5 разів перевищує поширеність ВІЛ-інфекції. Україна, за даними ВООЗ, належить до країн з помірним розповсюдженням HCVінфекції, що вражає від 1 до 2,5 % населення. Хоча на думку багатьох вчених істинна захворюваність та розповсюдженість гепатитів В та С в Україні перевищує дані офіціальної статистики в 5-8 разів, оскільки безжовтяничні, стерті, субклінічні форми перебігають за маскою іншої патології та залишаються нерозпізнаними. Як відомо, хворі на ХВГС знаходяться в групі високого ризику розвитку цирозу печінки та гепатоцелюлярної карциноми. Відповідно до сучасних уявлень існує багато чинників, які впливають на природний перебіг ХВГС та ефективність проведення противірусного лікування. Серед цих чинників розглядають і супутню патологію печінки. За даними різноманітних досліджень, стеатоз печінки (СП) спостерігається майже у 50 % пацієнтів, інфікованих вірусом гепатиту С. Можливість розвитку стеатозу при хронічній HCVінфекції суттєво вище, ніж при інших захворюваннях печінки, і діагностується в 2 рази частіше, ніж при хронічній HBV-інфекції та аутоімунному гепатиті. Серед основних причин СП розглядаються метаболічні порушення (ожиріння, цукровий діабет 2-го типу, гіперліпідемія), які призводять до формування "метаболічного" СП. В той же час у значної частини хворих на ХВГС достатньо часто визначається жирова інфільтрація печінки без наявності метаболічного синдрому, що дозволяє визначити роль самого вірусу у розвитку стеатозу - так званий "вірусний" СП. Основою лікування хворих на ХВГС, у тому числі із НАЖХП, залишається противірусна терапія (ПВТ) інтерфероном (стандартним чи пегильованим) та рибавірином. В терапії пацієнтів з метаболічним стеатозом більшу увагу слід приділяти зменшенню маси тіла, корекції інсулінорезистентності (IP), тоді як у хворих з вірус-індукованим стеатозом основним завданням є елімінація вірусу. Труднощі, що виникають при лікуванні хворих на ХВГС, являють собою одну з важливіших проблем гепатології. З одного боку, вони пов'язані із низкою побічних реакцій внаслідок ПВТ, з іншого боку - із наявністю супутньої жирової дистрофії печінки. Усе перелічене впливає на якість життя хворих, значно підвищує вартість лікування та знижує ефективність ПВТ. Імунна система хворого на ХВГС не в змозі контролювати вироблення потрібних антитіл, оскільки за час, що необхідний для вироблення антитіла на один генотип вірусу вже утворюється новий підвид HCV з іншими антигенними властивостями. Така низька ефективність лікування хворих на ХВГС змусила дослідників шукати інші методи лікування хворих на ХВГС. Відомий спосіб лікування хворих на хронічний вірусний гепатит С (Пат. UA 35877, МПК: А61K 35/12; А61K 33/06; А61K 35/00 опубл. 10.10.2008, Бюл. № 19), у якому призначено лікування, а саме застосування -токоферолу, кверцетину, ербісолу та ліволіну форте, який знижує окислювальний стрес і зменшує процеси фіброзування в печінці. Також призначають дюфалак, а при ультрахвильових ознаках стеатозу та нормальному рівні трансамінази призначають статі ни у сполученні з езетимібом (Патент 2473342 RU, А61K 31/22, А61K 31/337, А61Р 1/16; "Способ лечения неалкогольной жировой болезни печени"; опубл. 27.01.2013). Відомий спосіб, у якому здійснюють введення імуноактивних препаратів, зокрема циклоферону і метаболічно активного препарату урсолізіну (Патент України 48702, А61Р 3/00, А61 Ρ1/00, опубл. 25.03.2010, Бюл. № 6). Але ж використання лише медикаментозних засобів не завжди задовольняє своїми результатами, що пов'язано з декількома причинами. По-перше, патогенез хвороби печінки асоційований з широким спектром патогенетичних порушень, тому монотерапія не є ефективною. По-друге, застосування декількох препаратів супроводжується серйозними побічними ефектами деяких медикаментів (міопатіями аж до рабдоміолізу, лікарським гепатитом, посиленням остеопорозу у жінок, збільшенням ваги, ризиком розвитку цукрового діабету), ризиком поліпрагмазії, розвитком алергічних реакцій. Відомий спосіб лікування НАЖХП шляхом призначення курортної терапії із застосуванням питних мінеральних вод єсентукського типу (Федорова Т.Е., Ефименко Н.В., Кайсинова А.С./Курортная терапия неалкогольной жировой болезни печени с применением питьевых минеральных вод ессентукского типа// Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры, 2012; № 6: С. 21-23). Недоліком способу є відсутність суттєвого 1 UA 101772 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 лікувального ефекту при активності запалювального процесу у печінці (збільшення рівня амінотрансфераз) та при наявності холестазу у вигляді гіпербілірубінемії. Відомий спосіб лікування неалкогольного стеатогепатиту шляхом внутрішнього прийому маломінералізованої вуглекислої хлоридно-гідрокарбонатно-сульфатно-натрієво-кальцієвої мінеральної води, проведення вуглекисло-сірководневих мінеральних ванн та магнітофорезу даларгіна (Патент РФ 2473325, А61Н 33/02, Α61Ν 2/04, А61K 35/08, опубл. 27.01.2013, Бюл. № 3) на проекцію печінки, при цьому використовують пульсуюче бігуче магнітне поле від апарата АМО-АТОС. Але ж цей комплекс навантажувальний для хворого, досить складний, у зв'язку з чим для виникнення сприятливих зрушень в організмі потребується багато часу. Як найближчий аналог вибраний спосіб лікування хронічного вірусного гепатиту С (Пат. UA 74021, МПК: А61Н 39/00; опубл. 10.10. 2012 р. Бюл. № 19) шляхом застосування противірусної медикаментозної терапії, маломінералізованої гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридно натрієвої мінеральної води «Вознесенська» та процедур віброакустичної і КВЧ-терапії. Але ж всі відомі способи лікування мають такі недоліки, як: високий відсоток побічних ефектів від застосування медикаментозної противірусної терапії, що в свою чергу має низьку вірусологічну відповідь у хворих на ХВГС. Також не вказана можливість лікування ХВГС у сполученні із НАЖХП. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу лікування ХВГС з супутньою НАЖХП шляхом внутрішнього використання маломінералізованої кремнієвої гідрокарбонатної натрієвої мінеральної природної лікувально-столової води у подвоєному від стандартного режиму дозуванні, дієтотерапії та фізичного навантаження на тлі противірусної терапії, що забезпечить зменшення ознак астенічного, больового, диспепсичного та артралгічного синдромів, зменшення виразності грипоподібного синдрому, сприятиме нівеляції ознак цитолітичного, мезенхімально-запального та холестатичного синдромів, відновленню ехоструктури печінки, жовчного міхура та підшлункової залози, що дозволить отримати вірусологічну відповідь у хворих даної групи через 6 місяців лікування. Поставлена задача вирішується тим, що у способі лікування ХВГС із супутньою НАЖХП шляхом використання мінеральної води на тлі противірусної терапії, згідно з корисною моделлю, призначають внутрішній прийом маломінералізованої кремнієвої гідрокарбонатної натрієвої мінеральної природної лікувально-столової води у подвоєному від стандартного режиму дозуванні, у кількості 3 мл води на кг маси тіла пацієнта за 30-40-60 хв., до їжі в залежності від кислотоутворюючої функції шлунку та ту ж саму дозу після їжі три рази на день, курсом 2 місяці з перервою 2 місяці, взагалі - 3 курси, додатково призначається фізичне навантаження та дієтотерапія з обмеженням вуглеводів. Суть способу полягає у тому, що хворим на ХВГС із супутньою НАЖХП (30 осіб) додатково до базисної терапії призначали стандартну ПВТ (інтерферон альфа - 2а чи 2b, 3 млн. од., через день та рибавірин – 800-1000-1200 мг на добу в залежності від маси хворого, генотипу вірусу) протягом року та внутрішній прийом маломінералізованої кремнієвої гідрокарбонатної натрієвої мінеральної природної лікувально-столової води у подвоєному від стандартного режиму дозуванні. Дози води розраховуються у дозі 3 мл на кг маси тіла пацієнта за: 30 хв. у хворих із зниженою, 40 хв. - нормальною, 60 хв. - підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунку. Вода приймається до їжі в залежності від кислотоутворюючої функції шлунку та таж сама доза - після їжі три рази на день. Курс - 2 місяці, перерва - 2 місяці, взагалі - 3 курси. Використання маломінералізованої кремнієвої гідрокарбонатної натрієвої мінеральної природної лікувально-столової води у подвоєному від стандартного режиму дозуванні сприяє гепатопротекторному, антиоксидантному ефектам та поліпшує фізіологічну та психологічну адаптацію організму людини. Додається також і фізичне навантаження у вигляді ходьби, велоспорту, плавання до 40 хв на день, та дієтотерапія з обмеженням вуглеводів, тому що хворі цієї категорії взагалі мають зайву вагу. Зазначена у формулі корисної моделі послідовність методів лікування забезпечує багаторівневу реакцію організму для досягнення значного позитивного результату на етапі лікування хворих на ХВГС із супутньою НАЖХП. Така комбінація методів лікування сприяє підвищенню гепатопротекторної, противірусної, імуномодулюючої, антиоксидантної функції організму та, в свою чергу, стимулює антифібротичний процес у печінці, що є головним фактором профілактики цирозу і раку печінки у хворих на ХВГС із супутньою НАЖХП. У курсі лікування хворих на ХВГС із супутньою НАЖХП використана маломінералізована гідрокарбонатно-сульфатно-хлоридно-натрієва мінеральна вода (MB) "Шаянська". Було 2 UA 101772 U 5 10 15 обстежено в динаміці 30 хворих на ХВГС із супутньою НАЖХП. Усі пацієнти даної групи поряд із дієтотерапією та режимом фізичних навантажень отримували стандартну ПВТ і внутрішній курсовий питний прийом маломінералізованої кремнієвої гідрокарбонатної натрієвої MB. Проведений аналіз результатів лікування дозволив зробити висновок, що цей спосіб лікування дозволяє підвищити ефективність лікування ХВГС із супутньою НАЖХП, посилити противірусну активність та значно покращити якість життя хворих. Динаміка суб'єктивних ознак захворювання під впливом лікування із застосуванням стандартної ПВТ та MB у хворих на ХВГС із супутньою НАЖХП, (М±m), n=30 показана у таблиці 1. Динаміка об'єктивних ознак захворювання під впливом лікування із застосуванням стандартної ПВТ та MB у хворих на ХВГС із супутньою НАЖХП, (М±m), n=30 - у таблиці 2. Динаміка показників загального аналізу крові під впливом лікування із застосуванням стандартної ПВТ та MB у хворих на ХВГС із супутньою НАЖХП, (М±m), n=30 - у таблиці 3. Динаміка функціонального стану печінки під впливом лікування із застосуванням стандартної ПВТ та MB у хворих на ХВГС із супутньою НАЖХП, (М±m), п=30 - у таблиці 4. Динаміка показників інсулінорезистентності під впливом лікування із застосуванням стандартної ПВТ та MB у хворих на ХВГС із супутньою НАЖХП, (М±m), n=30 - у таблиці 5. Динаміка якісного визначення РНК HCV ПЛР під впливом лікування із застосуванням стандартної ПВТ та MB у хворих на ХВГС із супутньою НАЖХП, (М±m), n=30- у таблиці 6. 20 Таблиця 1 Скарги Біль у правому підребер'ї Біль у лівому підребер'ї Печія Нудота Відриг Гіркота у роті Метеоризм Проноси Закрепи Артралгії Загальна слабкість До лікування 56,66±9,04 26,66±8,01 20,00±7,23 23,33±7,66 33,33±8,55 40,00±8,89 26,66±8,01 13,33±6,13 23,33±7,66 33,33±8,55 83,33±6,80 Після лікування 10,00±5,39 6,66±4,44 13,33±6,13 13,33±6,13 3,33±3,27 6,66±4,44 13,33±6,13 10,00±5,39 Ρ