Спосіб окислення вуглеводнів киснем

Реферат: Даний винахід стосується способу окислення насичених вуглеводнів киснем, переважно насичених циклічних вуглеводнів, як-от циклогексан, для одержання гідропероксиду алкілу. Детальніше, він стосується способу окислення насичених вуглеводнів киснем, причому окислення здійснюють протягом множини послідовних стадій для контролювання прогресу реакції окислення вуглеводню та для одержання гарної селективності для гідропероксиду алкілу. Спосіб за винаходом стосується способу конденсування окисних газів, відновлених у кожному реакторі окислення, та рециклювання їх до реакторів окислення. Відповідно до способу рециклювання за винаходом, селективність реакції для кетону та спирту покращується та скорочуються витрати шляхом зменшення "холодного" вуглеводню, постаченого до певних реакторів для контролювання температури. UA 109539 C2 (12) UA 109539 C2 UA 109539 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Даний винахід відноситься до способу окислення насичених вуглеводнів киснем, переважно насичених циклічних вуглеводнів, як-от циклогексан, для одержання гідроперекису алкілу. Детальніше, він відноситься до способу окислення насичених вуглеводнів киснем, причому окислення здійснюють під час множини послідовних стадій для контролювання прогресу реакції окислення вуглеводнів та для одержання гарної селективності гідроперекису алкілу. Відтак, процес окислення можуть здійснювати в множині пристроїв, як-от пристрій, що включає множину реакторів, установлених послідовно або каскадом або як секційна барботажна колона, що включає множину стадій, визначених пластинами або подібне. Таке здійснення процесу окислення означає, що можуть одержати високу і селективність гідроперекису алкілу. Ця стадія окислення часто утворює першу стадію процесу одержання окислених сполук, якот кетони, спирти, альдегіди та кислоти. Відтак, окислення циклогексану киснем для утворення гідроперекису циклогексилу є першою стадією в способі одержання циклогексанолу та циклогексанону, які можуть самі бути проміжними сполуками в синтезі, наприклад, такому адипінової кислоти або епсилон-капролактаму. В одному з найбільш широко застосованих промислових способах одержання адипінової кислоти передбачено окислення циклогексану молекулярним киснем до гідроперекису циклогексилу за наявності або відсутності каталізатора, а тоді каталітичний розклад гідроперекису до суміші циклогексанону та циклогексанолу. Суміш кетону та спирту тоді окислювали до адипінової кислоти азотною кислотою. Першу стадію окислення циклогексану переважно здійснюють у двофазному газо/рідинному середовищі; окисний газ, а саме кисень або кисневмісний газ, уводять до рідинного середовища до реакторів, утворених однією або більше секційними або несекційними барботажними колонами, встановленими послідовно, коли застосовують одну або більше, що функціонують або паралельним, або зустрічним чином щодо напрямку руху рідинної фази, що принципово складається з циклогексану в рідинному стані. Цю стадію описано, зокрема, в патентах GB 777087, 1112837, 964869, 1191573, US 3479394 та US 4877903. Рідинне реакційне середовище, що містить окислені продукти, переважно гідроперекис алкілу, переважно відновлюють з верхньої частини кожного реактора. Кожен реактор також містить принаймні одну газову фазу, що утворює „верхню частину" реакційної зони. Здійснення реакції з низьким ступенем перетворення вуглеводню в кожному реакторі або відділенні для одержання низької концентрації окислених продуктів у реакційному середовищі сприяє одержанню придатного виходу та селективності для гідроперекису алкілу. З цією метою, вивільнення тепла, виробленого реакцією, слід контролювати. Висока концентрація окислених продуктів прискорює швидкість реакції та зменшує її селективність для модифікованих продуктів, як-от: гідроперекис алкілу, спирт, кетон. Брак контролю температури також прискорює швидкість реакції та сприяє депероксидації гідроперекису алкілу. З цією метою, для отримання ступеня виробництва гідроперекису алкілу, сумісного з промисловою операцією, реакцію окислення переважно здійснюють у кількох реакторах, установлених послідовно або каскадом або в барботажній колоні, розділеній наявністю пластин, або подібне. В такому способі важливо контролювати, з одного боку, температуру в кожному реакторі або кожному відділенні для підтримання реакційного середовища в оптимальному місці, та, з другого боку, контролювати концентрацію окислених продуктів у реакційному середовищі. Це регулювання може, з одного боку, одержуватися шляхом подання вуглеводню при нижчій температурі до одного або більшої кількості реакторів або відділень, особливо останніх реакторів каскаду або останніх відділень колони. З огляду на доцільне витрачання коштів, також важливо відновлювати газову фазу, що утворює верхню частину реакторів або відділень, та рециклювати продукти, наявні в цих газових фазах, як-от неокислений вуглеводень, та окислені продукти, як-от гідроперекиси, спирти та кетони. Проте рециклювання таких відновлених продуктів не має порушувати або зменшувати виконання способу та, зокрема, робочі умови реактору або відділення, де відбувається згадане рециклювання. Однією з цілей даного винаходу є запропонувати спосіб окислення насиченого вуглеводню, виконаний у пристрої для здійснення окислення у множині послідовних стадій, як-от, наприклад, множина реакторів, установлених послідовно або одна або більше секційних барботажних колон, та що включає спосіб відновлення та рециклювання газових фаз, що утворюють верхню 1 UA 109539 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 частину реакторів або відділень колони, що має багато переваг стосовно до загальних коштів способу. З цією метою, згідно з винаходом запропоновано спосіб окислення насиченого вуглеводню киснем для одержання гідроперекису алкілу. Цей спосіб полягає у приведенні вуглеводню в рідинній фазі в контакт з киснем або кисневмісним газом, причому згадану реакцію виконують протягом множини послідовних стадій. У такому способі, насичений вуглеводень подають до принаймні першої стадії за температури в діапазоні 100 °C -250 °C, переважно в діапазоні 150 °C - 200 °C, коли реакцію здійснюють за відсутності каталізатора. Крім того, принаймні на останній стадії, реакційне середовище охолоджують для підтримання температури реакційного середовища на рівні, меншому за або рівному такому першої стадії для одержання придатної селективності для гідроперекису алкілу. Переважним чином, принаймні на останній стадії, реакційне середовище охолоджують для підтримання температури реакційного середовища на рівні, нижчому за такий першої стадії. Спосіб за винаходом відрізняється тим, що газові фази, що утворюють верхню частину на кожній стадії реакції, відновлюють та принаймні частково конденсують, або окремо або після перемішування газових фаз, одержаних з декількох стадій реакції. Одержаний(ні) конденсат або конденсати рециклюють до принаймні однієї стадії, де концентрація окислених продуктів у реакційному середовищі, поданому на цю стадію, принаймні дорівнює концентрації окислених продуктів, що містяться в конденсаті або конденсатах, що мають рециклюватися. Переважним чином, одержаний(ні) конденсат або конденсати рециклюють безпосередньо до принаймні однієї стадії, де концентрація окислених продуктів у реакційному середовищі, постаченому на згадану стадію, є принаймні рівною концентрації окислених продуктів, що містяться в конденсаті або конденсатах, що мають рециклюватися. Термін „безпосередньо", як застосований у контексті даного винаходу, означає, що конденсат або конденсати не піддають жодній проміжній очисній обробці, зокрема дистиляції. Відповідно до одного прикладу здійснення винаходу, газова фаза, відновлена у верхній частині однієї реакційної стадії, є частково конденсована та одержаний конденсат рециклюють для подання на попередню стадію. Відтак, зокрема, газова фаза, відновлена у верхній частині останньої реакційної стадії, частково конденсована, та одержаний конденсат вигідним чином рецикльований до однієї зі стадій, розміщених вище, зокрема до подання на попередню стадію. Рециклювання згаданого конденсату може, зокрема, контролювати та підтримувати температуру на зазначеній реакційній стадії в межах оптимального діапазону, описаного вище та без підвищення концентрації окислених продуктів у реакційному середовищі. Температура цих конденсатів нижча за таку наявного реакційного середовища, наявного на згаданій стадії й, відтак, дозволяє підтримувати температуру в межах діапазону, зменшуючи швидкість, при якій реакція окислення прогресує та, відтак, може покращити селективність для гідроперекису алкілу. Ця селективність фактично зменшується дуже швидко зі ступенем прогресування реакції. Визначений оптимальний діапазон температури для отримання мінімального автокаталітичного ефекту на реакцію. У відомих способах, цього контролювання температури загалом досягають шляхом подання холодного вуглеводню на цю стадію. Доступні джерела холодних вуглеводнів становлять дистиляти, що забезпечують рециклювання нетрансформованого вуглеводню за перебігом способу. Відтак, цей холодний вуглеводень є продуктом, очищуваним дистиляцією. За способом згідно з винаходом, кількість рецикльованого та очищеного вуглеводню, який може подаватися на згадану стадію, дуже зменшена, та в деяких випадках може навіть зменшуватися до нуля. Крім того, поданий рецикльований та очищений холодний вуглеводень може підтримувати концентрацію окислених продуктів на цій стадії на значенні, нижчому за критичне значення для селективності та швидкості реакції. Цей ефект також отримують шляхом рециклювання конденсатів відповідно до винаходу, оскільки ці конденсати мають концентрацію окислених продуктів, що принаймні дорівнює наявній у реакційному середовищі, подаваному на цю стадію, а, відтак, означає, що концентрація окислених продуктів на цій стадії може бути проконтрольована. Крім того, важкі продукти, наявні в газових фазах, конденсуються, а потім рециклюються тільки до останніх стадій реакції. Відтак, реакцію окислення здійснюють на перших стадіях з низькою концентрацією важких продуктів. Ця низька концентрація може також покращувати загальну селективність реакції. Відтак, спосіб за винаходом означає, що кількість рецикльованого та очищеного вуглеводню, застосованого для охолодження реакційного середовища на деяких стадіях 2 UA 109539 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 реакції, може бути зменшена. Отже, очищений вуглеводень може безпосередньо подаватися на першу стадію реакції окислення, покращуючи селективність реакції та кошторис процесу. Крім того, газові фази або конденсати, рецикльовані до перших стадій процесу, містять малу частину продуктів, відомих як „важкі" продукти, що також означає, що селективність для гідроперекису реакції окислення може бути покращена. Оскільки загальна селективність покращена, кількість спожитого вуглеводню на тонну циклогексанолу та циклогексанону зменшена. В одному прикладі здійснення винаходу, важливо відновити та змішати газові фази, що утворюють верхню частину з декількох стадій реакції окислення, та змішати їх перед їхньою частковою конденсацією. Відновлений конденсат вигідним чином рециклюють до однієї зі стадій, де концентрація окислених продуктів у постаченій реакційній суміші більша за або рівна такій у конденсаті, який мають рециклювати. Проте всі можливі комбінації та поєднання відновлених газових фаз охоплюються обсягом даного винаходу. Крім того, також можливо конденсувати кожну газову фазу окремо та рециклювати різні конденсати, одержані окремим чином або після змішування їх або одержання сумішей деяких з них. Відповідно до однієї ознаки винаходу, придатні насичені вуглеводні за винаходом є вигідним чином насичені циклічні вуглеводні, як-от циклогексан, циклооктан, циклододекан або декалін. Переважним чином, насичений вуглеводень, придатний для винаходу, являє собою циклогексан. Циклогексан являє собою вуглеводень, застосований для виробництва гідроперекису циклогексилу, проміжної сполуки в приготуванні циклогексанону та/або циклогексанолу, зокрема. Цю спирт/кетонову суміш, наприклад, застосовують для синтезу адипінової кислоти азотним окисленням. У разі окислення циклогексану без каталізатора, газові фази, відновлені на багатьох стадіях реакції, вигідним чином частково конденсовані за температури, вищої, ніж температура конденсації мурашиної кислоти. Ця кислота, що утворюється під час стадії окислення, є шкідливою щодо селективності реакції, оскільки вона каталізує депероксидацію гідроперекису. Відповідно до іншої характеристики винаходу, газові фракції, відновлені після часткової конденсації газових фаз, відновлених на виході з різноманітних стадій та вторинних циклів конденсованих фаз або конденсатів до різних стадій окислення, піддають загальній, другій конденсації. Тоді конденсат пропускають до відновлення, додатково до не-конденсованих, органічної фази, що її вигідним чином рециклюють до першої стадії окислення, вигідним чином, після змішування з рецикльованим вуглеводнем, одержаним з різноманітних дистиляцій за перебігом окислення, та водної фази, складеної з води, утвореної під час окислення, що містить більшість мурашиної кислоти. Ця водна фаза вигідним чином руйнується спалюванням (пропалюванням), наприклад. Термін „окислені продукти" означає сполуки, одержані окисленням вуглеводню та що містять атоми кисню. Ці продукти являють собою гідроперекиси алкілу, спирти, кетони, альдегіди, кислоти та подібне, зокрема. Спосіб за винаходом можуть застосовувати для виготовлення гідроперекису алкілу, особливо гідроперекису циклогексилу з придатним виходом, та зі споживанням циклогексану на тонну одержаного циклогексанолу та циклогексанону, яке нижче, ніж спостережене, коли повторний цикл конденсатів, одержаних з газових фаз, що утворюють верхню частину з різноманітних стадій окислення, застосованих відповідно до способу за винаходом, замінюється складом рецикльованого та очищеного холодного циклогексану за перебігом стадії окислення. Спосіб за винаходом можуть здійснювати безперервним чином в установці різних типів, як описуватиметься нижче. Кількість реакторів та тип застосованого реактора не критично важливі для винаходу. Відповідно до переважної характеристики за винаходом, переважні типи установки являють собою установку, що містить реактор окислення, що складається з барботажної колони, розділеної пластинами, або установку, що містить кілька реакторів окислення, встановлених каскадним чином або послідовно, причому кожен реактор, можливо, є типу барботажної колони. Відтак, кожна ділянка, визначена двома суміжними пластинами, або кожен реактор відповідає одній стадії реакції окислення. Кількість пластин у колоні або кількість реакторів, що утворюють реакторний каскад, може варіюватися та може вигідним чином бути в діапазоні від 3 до 10. Інші деталі та переваги винаходу будуть очевидніші з прикладів, поданих нижче тільки для ілюстрації. Порівняльний Приклад № 1: 3 UA 109539 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В установці для окислення циклогексану до гідроперекису циклогексилу, що включає каскад реакторів типу барботажної колони з паралельним поданням окисного газу (повітря) та реакційного середовища, що має окислюватися, подавали потік гарячого циклогексану до першого реактора колони за температури 182 °C. Гарячий потік циклогексану містив 0.31 мас. % гідроперекису циклогексилу, циклогексанолу та циклогексанону. Реакцію окислення здійснювали без каталізатора. Рідинне реакційне середовище, що залишало один реактор, подавалося до наступного реактора в каскаді. Газові фази або окисний газ з кожного реактора відновлювали та конденсували, деякі з них після змішування. Температура в останньому реакторі n каскаду була 180 °C. Для підтримання температури на цьому значенні, подавали „холодний" циклогексан, при 70 °C, як добавку до реакційного середовища, до останніх двох реакторів, n та n-1, каскаду. Потік „холодного" циклогексану, подаваний до кожного реактора, складав 8.3 мас. % потоку „гарячого" циклогексану, подаваного до першого реактора каскаду. На виході з останнього реактора окислення, частину циклогексану, який не прореагував, відділяли від реакційної суміші для рециклювання до стадії окислення. Тоді реакційну суміш промивали водою та обробляли каталізатором для перетворення гідроперекису циклогексилу до циклогексанолу та циклогексанону. Тоді циклогексан відділяли дистиляцією, та неочищений циклогексанол-циклогексанон очищували дистиляцією. Окисні гази змішували та конденсували в конденсаторі. Відновлену рідинну фракцію промивали. Органічну фазу, відновлену після відділення води, рециклювали в циклогексані, поданому до першого реактора каскаду перед стадією нагрівання циклогексану. Приклад 1, відповідно до винаходу: Спосіб Прикладу 1 здійснювали в установці, описаній у порівняльному прикладі, застосовуючи ті самі реагенти. Проте, за винаходом, окисні гази або газову фазу, відновлену в останньому реакторі n каскаду, конденсували окремо. Таким чином відновлений конденсат перебував за температури 145 °C, представляючи 4.5 % потоку гарячого циклогексану, поданого до першого реактора, змішаного з реакційним середовищем, поданим до реактора n-1 як добавка до та часткова заміна для „холодного" циклогексану, поданого до цього реактора. Окисні гази або газові фази з інших реакторів змішували та конденсували. Найменшу летку фракцію цих конденсатів, відновлену за температури 125 °C, що представляє 11.5 % потоку гарячого циклогексану, поданого до першого реактора, рециклювали до реакційного середовища, що входить до реактора n-2. Залишок конденсатів обробляли подібним чином, як описано для порівняльного приклада вище. Відновлену насамкінець органічну фазу змішували з циклогексаном, що одержувався в результаті різноманітних повторних циклів за перебігом окислення, перед нагріванням згаданого циклогексану для подання до першого реактора каскаду. З повторним циклом принаймні частини конденсатів, як описано вище, „гарячий" циклогексан, поданий до першого реактора складав 0.19 мас. % гідроперекису циклогексилу, циклогексанолу та циклогексанону. Температура в першому реакторі дорівнювала 185 °C; причому температура останнього реактора залишалася 180 °C. Потоки „холодного" циклогексану, поданого до останніх двох реакторів каскаду відповідно представляли 6.5 % та 5.5 % потоку гарячого циклогексану, подаваного до першого реактора. Селективність способу одержання циклогексанолу та циклогексанону, вирахувана після стадії перетворення гідроперекису циклогексилу, збільшувалася на 1 %. Селективність означає відсоток циклогексану, спожитого та перетвореного на циклогексаном та циклогексанон. Це збільшення в селективності для циклогексанолу та циклогексанону було особливо одержане шляхом зменшення концентрації окислених продуктів у гарячому циклогексані, поданому до першого реактора каскаду. Порівняльний Приклад № 2: В іншій установці для окислення циклогексану до гідроперекису циклогексилу, що включає каскад реакторів типу барботажної колони з паралельним поданням окисного газу (повітря) та реакційного середовища, що має окислюватися, подавали потік гарячого циклогексану до першого реактора колони за температури 185 °C. Потік гарячого циклогексану містив 0.20 мас. % гідроперекису циклогексилу, циклогексанолу та циклогексанону. Реакцію окислення здійснювали без каталізатора. Рідинне реакційне середовище, що залишало один реактор, подавали до наступного реактора каскаду. Газові фази або окисні гази з кожного реактора відновлювали та конденсували, деякі з них - після змішування. Температура в останньому реакторі n каскаду була 179 °C. Для підтримання температури на цьому рівні, „холодний'" циклогексан, при 70 °C, подавали як добавку до реакційного 4 UA 109539 C2 5 10 15 20 25 30 35 середовища, до останніх трьох реакторів n-2, n-1 та n каскаду. Потік „холодного" циклогексану, поданого до кожного реактора, представляв 2.7 %, 3.1 % та 2.7 мас. % потоку „гарячого" циклогексану, подаваного до першого реактора каскаду, тобто 8.5 % загалом. На виході з останнього реактора окислення, частину циклогексану, що не прореагувала, відділяли з реакційної суміші для рециклювання до стадії окислення. Тоді реакційну суміш промивали водою та обробляли каталізатором для перетворення гідроперекису циклогексилу на циклогексанол та циклогексанон. Тоді циклогексан відділяли дистиляцією, та неочищену суміш циклогексанол - циклогексанон очищали дистиляцією. Окисні гази змішували та конденсували в конденсаторі. Відновлену рідинну фракцію промивали. Органічну фазу, відновлену після відділення води, рециклювали до циклогексану, поданого до першого реактора каскаду перед стадією підігрівання циклогексану. Приклад 2, відповідно до винаходу: Спосіб Прикладу 2 здійснювали в установці, описаній у порівняльному прикладі 2, застосовуючи ті самі реагенти. Окисні гази або газові фази з перших n-1 реакторів змішували та конденсували. Найменшу летку фракцію цих конденсатів, відновлену за температури 125 °C, що представляє 8.1 % потому гарячого циклогексану, поданого до першого реактора, рециклювали до реакційного середовища, що входило до реактора n-2. Залишок конденсатів обробляли у спосіб, подібний до такого, описаного в порівняльному прикладі вище. Відновлену нарешті органічну фазу змішували з циклогексаном, одержаним у результаті різноманітних повторних циклів за перебігом окислення, перед підігріванням згаданого циклогексану для подання до першого реактора каскаду. З повторним циклом принаймні частини конденсатів, як описано вище, „гарячий" циклогексан, поданий до першого реактора містив 0.16 мас. % гідроперекису циклогексилу, циклогексанолу та циклогексанону. Етилен у першому реакторі дорівнював 186.5 °C; тоді як температура в останньому реакторі залишалася на рівні 179 °C. „Холодний" циклогексан подавали до реакторів n-3, n-2, n-1 та n каскаду за відповідних потоків 1 %, 0.5 %, 2.7 % та 1.6 % потоку гарячого циклогексану, поданого до першого реактора, тобто 5.8 % загалом. Селективність способу для циклогексанолу та циклогексанону, вирахувана після стадії перетворення гідроперекису циклогексилу, збільшувалася на 0.6 %. Селективність означає відсоток циклогексану, спожитого та перетвореного на циклогексанол та циклогексанон. Це збільшення в селективності для циклогексанолу та циклогексанону було переважно отримано шляхом зменшення концентрації окислених продуктів у гарячому циклогексані, поданому до першого реактора каскаду. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 40 45 50 55 60 1. Спосіб одержання гідропероксиду алкілу шляхом окислення насиченого вуглеводню в рідинній фазі кисневмісним газом, причому реакцію здійснюють протягом множини послідовних стадій, при цьому вуглеводень подають принаймні на першу стадію за температури в діапазоні 100-250 °С, а принаймні на останній стадії реакції здійснюють охолодження для підтримання та контролювання температури на зазначеній стадії на рівні, меншому або рівному температурі на першій стадії, який відрізняється тим, що на кожній стадії реакції залучають рідинну фазу, а також газову фазу, яка утворює газоподібну верхню частину на зазначеній стадії, причому зазначену газову фазу, що утворює верхню частину, відкачують та відводять для принаймні часткової конденсації, та тим, що конденсат, відібраний з газової фази з однієї стадії, повертають на одну із зазначених стадій окислення, де концентрація окислених продуктів у подаваному реакційному середовищі принаймні дорівнює концентрації окислених продуктів у конденсаті або конденсатах, що їх повертають, та тим, що отриманий конденсат або конденсати повертають безпосередньо на щонайменше одну стадію, де концентрація окислених продуктів у реакційному середовищі, подаваному на зазначену стадію, дорівнює або перевищує концентрацію окислених продуктів, що містяться в конденсаті або конденсатах, що їх повертають. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що конденсат, який повертають на одну зі стадій, одержують шляхом змішування конденсатів або газових фаз, що надходять з принаймні двох стадій окислення. 3. Спосіб за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що газову фазу, відібрану у верхній частині однієї стадії реакції, частково конденсують та одержаний конденсат повертають до подання на попередню стадію. 5 UA 109539 C2 5 10 15 20 4. Спосіб за одним з пп. 1-3, який відрізняється тим, що газову фазу, відібрану у верхній частині останньої стадії реакції, частково конденсують та одержаний конденсат повертають до подання на попередню стадію. 5. Спосіб за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що насичений вуглеводень є циклічним вуглеводнем. 6. Спосіб за п. 5, який відрізняється тим, що насичений вуглеводень вибирають з групи, що включає циклогексан, циклооктан, циклододекан та декалін. 7. Спосіб за п. 6, який відрізняється тим, що насиченим вуглеводнем є циклогексан. 8. Спосіб за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що після часткової конденсації газових фаз, що утворюють верхню частину на кожній стадії, неконденсовану фракцію конденсують повністю, тоді зазначений одержаний конденсат промивають для одержання рідкої водної фракції та органічної фракції, причому зазначену органічну фракцію повертають на першу стадію окислення. 9. Спосіб за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що окислення здійснюють в установці, що має множину реакторів окислення, встановлених послідовно або каскадом, причому кожен реактор утворює одну стадію окислення. 10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що реактори належать до типу барботажної колони. 11. Спосіб за одним з пп. 1-8, який відрізняється тим, що окислення здійснюють в установці, що містить як реактор окислення секційну барботажну колону, кожне відділення (кожна секція) якої утворює одну стадію окислення. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6