Спосіб оперативного моніторингу розповсюдження хохулі звичайної (desmana moschata linnaeus, 1758)

Реферат: UA 118821 U UA 118821 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до зоологічних досліджень і може бути застосована при оперативному встановленні сучасного стану популяції та моніторингу розповсюдження хохулі звичайної Desmana moschata Linnaeus, 1758 (зникаюча тварина, що є реліктом Третичного періоду, занесена до Червоної Книги України та Red List IUCN) напівводяної тварини [1, С. 486], та інших напівводяних тварин, що використовують різні важко виявлювані сховища. Відомий спосіб встановлення наявності Desmana moschata у водоймах та визначення чисельності її схованок (нір) восени, що передбачає обхід водойми по берегу безпосередньо повз уріз води або на човні вздовж берега та огляд узбережної зони водойми з метою пошуку підводних вихідних отворів нір та підхідних траншей [2, - С. 139-147; 3, - С.10; 4, - С. 10]. Недоліками означеного способу є його трудомісткість, обмежене використання за сезоном (переважно в другу половину осені після зникнення плавучої водної рослинності), залежність від погодних умов (неможливість застосовування способу під час осіннього паводку, наявності опадів або вітру), залежність від доступності берегової смуги (відсоток лісопокриття берегової смуги деревинно-чагарниковою рослинністю та її повнота, густота травостою) та рельєфу берегу для проходження людини, необхідність рекогносцирувального обстеження водойми для оцінки можливості його обстеження й вилучення з облікового маршруту важкодоступних місць, необхідність транспортування човнів та залежність можливості використання останніх та їх ефективність від заростання прибережної смуги водойми гідрофітами, помилки при встановленні чисельності схованок у зв'язку з ускладненням при ідентифікації видової належності мешканця схованки - чи то Desmana moschata, чи то ондатра Ondatra zibethicus Linnaeus, 1766, чи то бобер Castor fiber Linnaeus, 1758 (особливо для виконавців з невеликим досвідом), неможливість виявити хохулю при її заселенні в сховищах напівводяних тварин (якто бобер, ондатра), помилки встановлення чисельності хохулевих нір унаслідок важкості відрізнення постійних гніздових нір від тимчасових кормових, необхідність наявності висококласного досвідченого спеціаліста-практика для підготовки виконавців-обліковців (такі спеціалісти відсутні в Україні). Відомий спосіб встановлення наявності Desmana moschata у водоймах та визначення чисельності її схованок (нір) по відкритій воді (особливо влітку), що передбачає промацування ногами узбережної смуги дна водойми з метою пошуку можливих підхідних траншей до підводних вихідних отворів нір [2, С. 139-147]. Недоліками означеного способу є його трудомісткість та низька ефективність, обмежене використання за сезоном, залежність від погодних умов (неможливість застосовування способу під час паводків), залежність від характеру берегу (неможливе застосування способу на водоймах з заболоченими або з крутими та обривистими берегами, що перешкоджає підходу до урізу води), залежність від характеру дна водойми (неможливість використання способу при наявності великого шару сапропелю або твердому дні), залежність від наявності гідрофітної рослинності та густоти заростання останньою прибережної смуги водойми, необхідність рекогносцирувального обстеження водойми для оцінки можливості його обстеження й вилучення з облікового маршруту важкодоступних місць, можливі помилки при сумісному використанні схованки (нори) хохулею Desmana moschata та бобром або ондатрою, помилки встановлення чисельності хохулевих нір внаслідок важкості відрізнення постійних гніздових нір від тимчасових кормових, необхідність наявності висококласного досвідченого спеціалістапрактика для підготовки виконавців-обліковців (такі спеціалісти відсутні в Україні). Відомий спосіб встановлення наявності Desmana moschata у водоймах та визначення чисельності її схованок (нір) взимку, що передбачає обхід водойми вздовж прибережної смуги по льоду та пошук вмерзлих в лід низки повітряних кульок в місцях виходу Desmana moschata з нори [2, - С. 139-147]. Недоліками означеного способу є його обмежене використання лише на протязі дуже недовгого часу (до 1-2 діб) при наявності прозорого льоду, необхідність стаціонарного знаходження дослідників коло водойми, велика залежність від погодних умов - снігові опади або відлига зроблять неможливим застосування способу. Чисельність тварин встановлюють за наступною формулою [3, - С. 10]: X K l *m*n 100 * li , де 55 X - абсолютна чисельність населення Desmana moschata, K - перерахунковий коефіцієнт, l - протяжність берегової смуги всіх водойм на дільниці виміряна по мапі, m протяжність берегової смуги контрольних водойм, що виражені в % відносно від вимірюваної по 1 UA 118821 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 мапі, n - кількість облікованих сховищ (сума власних хохулевих та сумісних з ондатрою), li протяжність обслідуваної берегової смуги. В місцях, де мешкає лише тільки Desmana moschata, перерахунковий коефіцієнт К має наступні значення: для літнього періоду по вересень включно К=1,86; для восени (жовтень листопад, до льодоставу) К=1,10, для зимового періоду (листопад - грудень, по прозорому льоду) К=0,68. В містах сумісного мешкання хохулі Desmana moschata та ондатри перерахункові коефіцієнти розраховані на період з кінця вересня по листопад (до льодоставу) К=0,6 для Desmana moschata та К=1,0 для ондатри. Задачею корисної моделі є створення способу оперативного моніторингу розповсюдження хохулі звичайної як високоефективного засобу виявлення слідів життєдіяльності з імовірністю не менше 95 % притаманних безпосередньо виду Desmana moschata - схованки (жилі та нежилі), вилази, тропи, маркувальні точки, кормові столики и т.п. - в незалежності від сезону; з мінімізацією негативного впливу погодного фактору; незалежного від стану доступності берегової смуги для людини (відсоток лісопокриття берегової смуги деревинно-чагарниковою рослинністю та її повнота, густота травостою); не залежного від характеру берега (крутий, обривистий чи то топкий); не потребуючого наявності висококласного досвідченого спеціалістапрактика для підготовки виконавців-обліковців. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, пропонується для пошуку схованок хохулі звичайної користуватися допомогою спеціально навченого собакишукача, носу якого притаманна висока нюхова чутливість на фоні незначної залежності від погодних умов, можливістю підготовки будь-якого собаки-шукача відповідного фізичного складу, незалежно від його породи, відсутності необхідності в спеціальній підготовці у людини [5]. Використання собаки-шукача дозволяє проводити оперативний моніторинг розповсюдження особин хохулі звичайної по контрольним зразкам персональних слідів їх життєдіяльності. Слід зазначити, що застосування як маркера гідрофільних речовин (сечі, фекалій) тварини, не є ефективним для застосування в дослідах у водних середовищах у зв'язку з відносно недовгим строком дійсності такого запахового маркеру у вогкій середі; відсутність гарантованої ймовірності винаходження нір хохулі звичайної (Desmana moschata) (оскільки ця тварина залишає сечу та фекалії поза норою), що є основною та єдиною вимогою, необхідною для послідуючого встановлення чисельності тварин. Тому під час підготовки собаки-шукача як маркерний зразок використовують секрет підхвостової залози хохулі, що обумовлено його активним застосуванням хохулею в хімічній комунікації, а також гідрофобністю рідини, що забезпечує довгострокове збереження "духмяності" в водному середовищі або у вогкій середі впродовж тривалого часу [6, - С. 250256]. Хімічний аналіз секрету підхвостової залози показав чітку диференціацію статі та віку, який являє собою складну сполуку декількох компонентів, що відносяться до моноефірів, карбонільних сполук та спиртів [6, - С. 250-256]. Карбонільні сполуки мають характерний мускусний запах, та представляють з себе суміш граничних та неграничних пропилкетонів С 9 та С23 та неграничних макроциклокетонів С15 та С173 [7, - С. 65-66]. Порівняння якісного групового составу секрету залози виявило його ідентичність для самок та самців. Підхвостові залози близьких родів Desmana та Galemus мають сходні риси, як-то однакове розміщення залоз, їх наявність у обох статей, комплексну будову, однаковий тип секреції та ідентичний запах секрету [6, С. 250-256]. Все це забезпечує можливість застосування корисної моделі при дослідженні тварин як різної статті, так і єдиного близького виду Galemus pireneikys (Піренейський півострів). Спосіб здійснюється таким чином: Огляд водойми з метою встановлення наявності Desmana moschata та виявлення її схованок виконується дослідником, що разом із спеціально навченою собакою обходять водойму вздовж берегової смуги. При цьому дослідник має можливість обрати для пересування більш-менш зручний для себе маршрут. Собака на довгому тонкому повідку пересувається зиґзаґами та обстежує берегову смугу шириною 5-10 метрів від урізу води. При виявлені місця з характерним (маркерним) запахом собака-шукач подає сигнал специфічною поведінкою (голосом чи особливою позою) досліднику. Дослідник виконує огляд "підозрілого" місця та на основі виявлених відомих йому ознак ідентифікує, до якого типужиттєдіяльності тварини він належить - схованка постійна виплоджувальна, схованка тимчасова кормова, вилаз (місце виходу тварини з води на берег), маркерна точка. Даний спосіб може бути застосований впродовж будь-якого сезону року, не зважаючи на притаманні цьому періоду природні явища - весняні повені, літні та осінні паводки, зимові відлиги. Обмеження в застосуванні корисної моделі виникає при наявності опадів (дощ, сніг) та потужного вітру. Корисна модель може бути застосована не зважаючи на фізико-географічні особливості характеристик дослідної ділянки та водойм. Мешкання інших напівводяних ссавців, 2 UA 118821 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 як-то ондатра, бобер, видра та нірка, не заважають застосуванню корисної моделі внаслідок повної (100 %-ї) ідентифікації спеціально навченим собакою запаху секреторної залози власне Desmana moschata. Подальше перерахування кількості зареєстрованих нір Desmana moschata в чисельність тварин здійснюють, використовуючи стандартну перерахункову формулу [3, С. 10]. Навчання собаки-шукача Навчання собаки виконується інструктором-кінологом за спеціальною модернізованої програмі, в основі якої лежить Програма ДОСААФ РСР "Собака пошуково-рятувальної служби") [8, С. 74]. Навчання собаки-шукача складається з 3-х етапів загальним терміном 5,5-6 місяців. 1-й період (навчальний). Встановлення контакту господаря-інструктора з собакою, закріплення дисципліни (Загальний курс дресировки з метою керування поведінкою собаки), фізична підготовка собаки - біг на відстань 7-10 км [8, С. 1000]. 2-й період (основний). Навчання собаки пошуку "коридором" по зигзагоподібній траєкторії. Визначення переважаючих реакцій у собаки, для встановлення яких на собаку діють різними подразниками в спеціальній обстановці, що імітує робочу (польову). Навчання собаки до виділення головної задачі під час "роботи" - пошуку джерела конкретного запаху, який їй періодично пред'являється господарем-інструктором як зразок (секрет підхвостової залози Desmana moschata). 3-й період (заключний). Тренування і закріплення отриманих результатів на місцевості в умовах наближених до "робочих" - в лісопарковій чи то лісовій зоні в безпосередній близькості від водойм, з метою вироблення у собаки позитивної реакції на умови роботи в лісі. Як маркери для пошуку застосовують невеликі предмети з нанесеним секретом підхвостової залози Desmana moschata. Послідовність тренування собаки: 1. Маркери (маркеровані зразки) розміщують відкрито на поверхні землі в умовно передбачуваному коридорі шириною два метра. 2. Маркери розміщують на поверхні землі, але прикривають травою (початкове маскування). 3. Маркери розміщують в поглибленнях на рівні 5 см від верхнього шару ґрунту, присипають землею і маскують травою. 4. Маркери розміщують в поглибленнях на рівні 20 см від верхнього шару грунта, присипають землею і маскують травою. 5. Зразки розмішують в поглибленнях на рівні 35 см від верхнього шару грунта, присипають землею і маскують травою. Велика глибина (більш 35 см) для маскування маркерів на тренуваннях можна не використовувати, оскільки собака повинен виявити нору Desmana moschata за запахом, який виходить зі струмом повітря через віддушину нори (схованки), яка зазвичай "замаскована" тільки тонким шаром дерну (до 5 см). Господар-інструктор повинен навчити собаку при виявленні маркера подавати спеціальний сигнал з мінімальним звуковим супроводом (наприклад специфічна стійка, при якій морда собаки вказує на "підозрілу" ділянку). Приклади використання способу, що заявляється: Приклад 1 задачею дослідження було встановити ефективність запропонованої корисної моделі порівняно зі стандартними методами під час пошуку схованок та інших слідів життєдіяльності хохулі в різних водоймах, що відрізняються як особливостями характеру берега (як-то заболочений та полеглий, крутий або інше), так й ступеню заростання берегової смуги деревинно-чагарниковою рослинністю. Дослідження виконувалось на 4-х водоймах Хоперського заповідника (озера Мале Голе, Велике Підпісочне, Мале Підпісочне та Глушиця Підстіпна), що є найбільш відомим та вивченим осередком існування хохулі в межах її ареалу. Отримані дані представлені у Табл. 1. 3 UA 118821 U Таблиця 1 Результати обстеження заплавних водойм Хоперського заповідника Віддалення місця, Ідентифіковані № вказаного сліди Контрольної Пояснення собакою, життєдіяльності точки (КТ) від уріза хохулі води (м) Озеро Мале Голе т.708 1 Нора Нора жила. Гніздова камера під Нора, Підхідна т.711 1,5 коренями вільхи чорної. траншея Нора жила. Нора, Підхідна 3 нори втекла хохуля. т.712 1,5 траншея Нора жила. Вилаз на березі в густій т.713 0,3 Вилаз та високій траві. Трава прим'ята. Вилаз на березі в густій т.714 0,3 Вилаз та високій траві. Трава прим'ята. Вихід з нори коло самого урізу води, під водою. т.716 0 Нора Берег зарослий папороттю. Нора жила. Вихід з нори коло самого урізу води, під водою. т.717 0 Нора Берег зарослий папороттю. Нора жила. Вихід з нори коло самого урізу води, під водою. т.718 0 Нора Берег зарослий папороттю. Нора жила. Вихід з нори коло самого урізу води, під водою. т.719 0 Нора Берег зарослий папороттю. Нора жила. т.720 1 Нора Нора жила. Озеро Велике Підпісочне Стара нора хохулі т.726 1,5 Нора (зареєстрована в 2010 році). Не жила. Берег пологий. Берегова смуга вкрита очеретом. Собака почала копати над вентиляційним отвором нори. Нора, Підхідна т.727 2 Під час контрольного траншея обстеження традиційним методом (щупом) зареєстровано вихід 1 особини хохулі. Нора жила. 4 Оцінка Чи була КТ реакції виявлена собаки раніше по 5-тистандартними бальній методами шкалі 4 Так 5 Так 5 Так 4 Ні 4 Ні 5 Так 5 Так 5 Так 5 Так 4 Так 2 Ні 5 Так UA 118821 U т.729 2 т.730 т.731 Нора Нора 3 Нора Озеро Мале Підпісочне Берег пологий. Берегова смуга вкрита очеретом. Собака почала копати над вентиляційним отвором нори. Нора жила. Стара нора хохулі. Не жила. Стара боброва нора, що зараз використовується хохулею. Берег крутий, >45°. Традиційний метод дав негативний результат. Нора жила. 5 Так 3 Так 4 Ні 1 Так 5 Ні 3 Так Озеро Глушиця Підстіпна т.734 Нора т.735 10 15 Нора т.736 5 1,5 1 Нора Стара нора хохулі. Вихідний отвір оголений, на поверхні берега, підхідна траншея пересохла. Реакція собаки - слабкий інтерес, повернула голову та побігла далі. Не жила. Берег твердий, голий. Раніше невідоме місце існування хохулі. Стандартний метод (щуп) дозволив виявити гніздову камеру на глибині 0,7 м під осоковою купиною. Нора жила. Не жила. Використовуючи корисну модель, відмічено 18 Контрольних Точок (далі КТ), з яких за допомогою стандартних методів в попередні роки було зафіксовано лише 13 КТ, в тому числі в минулий зимовий період (за умови наявності прозорого льоду!) було зареєстровано 6 КТ (№№ 716, 717, 718, 719, 720, 729), а на передодні тестування (в липні-серпні) 4 КТ (№№ 711, 712, 720, 727). Застосування стандартних методів обліку не дозволяють виявити житлові схованки Desmana moschata, що розташовані в норах та схованках інших тварин (бобрів, ондатр то що), як-то КТ № 731, внаслідок відсутності будь-яких слідів життєдіяльності тварини; схованки у водоймах з мульким дном і, як слід, нечітко вираженою або відсутньою підхідною траншеєю (якто КТ № 735); інші ознаки присутності тварини - як-то вилази (КТ №№ 713, 714). Таким чином, отримані дані свідчать, що використання корисної моделі сприяє зростанню чисельності зареєстрованих слідів життєдіяльності Desmana moschata (Табл. 2) на 77,8 %, порівняно з результатами застосування стандартного методу протягом одного року (16 проти 9), та на 23 % при застосуванні стандартного методу протягом декількох років (16 проти 13). При застосуванні стандартного методу тільки в один із сезонів (літнє-осінній або зимовий) отримані результати відрізняються від результатів із застосуванням корисної моделі в бік зменшення на 166 % (6 проти 16) та 300 % (4 проти 16) відповідно. 5 UA 118821 U Таблиця 2 Порівняння ефективності застосування стандартного методу та запропонованої корисної моделі Зареєстровані сліди життєдіяльності Desmana moschata Нори жилі Нори нежилі Вилази Стандартний метод (за декілька років) Стандартний метод (за 1 рік) Корисна модель 5 10 15 20 10 3 0 9 0 0 12 4 2 Джерела інформації: 1. Червона книга України. Тваринний світ/ за ред. І.А. Акімова - К.: Глобалконсалтинг, 2009. С.486. ISBN 978-966-97059-0-7 2. Красовский В.П. Количественный учёт выхухоли. //Методы учёта численности и географического распределения наземных позвоночных. М., 1952. - С.139-147. 3. Кудряшов B.C. Методические указания по учёту выхухоли и ондатры в пойменных угодьях. М.: Колос, 1976. - 10 с. 4. Марченко Н.Ф. Практические рекомендации по учету выхухоли. - Варварино: Хопёрский государственный природный заповедник, 2006. 10 с. 5. Полищук Ф.И., Трофименко О.Л. Кинология: Учебник для высших учебных заведений. - К.; Ирпень: ВТФ "Перун", 2007. -1000 с.: ил. 6. Соколов В.Е., Чернова О.Ф., Зинкевич Э.П., Хахин Г.В. Специфическая подхвостовая железа выхухоли (Desmana moschata). // Зоол. журнал, 1977. Τ 36. В.2. С. 250-256. 7. Зинкевич Э.П., Витт С.В., Никитина С.Б., Каденцев В.И., Чижов О.С., Тищенко А.И., Родымов Б.В., Соколов В.Е. О химической природе пахучого секрета "мускусной" железы выхухоли. //III Советско-индийский симпозиум по химии природных соединений, Тезисы докладов. - Ташкент: Изд-во "Фан", 1973. - С. 65-66. 8. Усов М. И. Собака поисково-спасательной службы. - М.: Изд-во ДОСААФ, 1988. 74 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 Спосіб оперативного моніторингу розповсюдження хохулі звичайної (Desmana moschata L., 1758), що включає виявлення характерних слідів життєдіяльності, притаманних виключно цьому виду, який відрізняється тим, що на етапі пошуку схованок застосовують спеціально навченого собаку-шукача, а як маркерний зразок використовують секрет підхвостової залози хохулі звичайної. Комп’ютерна верстка О. Рябко Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6