Спосіб визначення придатності до льотної роботи в цивільній авіації україни льотного складу з гастроентерологічною патологією

1. Спосіб визначення придатності до льотної роботи в цивільній авіації України льотного складу з гастроентерологічною патологією шляхом проведення авіамедичної експертизи, який відрізняється тим, що придатність до льотної роботи цього контингенту льотного складу визначають з врахуванням активності патологічного процесу, структурно-функціонального стану травного каналу та його придатків, при цьому застосовують ендоскопічні або рентгенологічні методи обстеження, здійснюють визначення рівня гемоглобіну і дослідження калу, за необхідності проводять лікування за допомогою лише дозволених (узгоджених з авіамедичним відділом) медичних препаратів, а придатність льотного складу до льотної роботи визначають індивідуально за чіткими клінікодіагностичними критеріями. 2. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що льотний склад з постійними диспепсичними розладами, які потребують прийому медикаментів, які хворіють на панкреатит, мають неоперовані грижі, визначають не придатним до льотної роботи, при цьому льотний склад з обструктивним панкреатитом визначають придатним до льотної роботи після усунення причини цієї обструкції, а льотному складу з панкреатитом, викликаним вживанням алкоголю, проводять діагностику його зловживання. 3. Спосіб за п.1, який відрізняється тим, що льотний склад з поодиноким великим жовчним каменем визначають придатним до льотної роботи, а льотний склад з безсимптомними множинними жовчними каменями - обмежено придатним в багатопілотних польотах (для професійних пілотів) і польотах із запасним пілотом (для приватних пілотів). 2 (19) 1 3 16524 4 відділом) препаратами: Н2-гістаміноблокаторами, інгібіторами протонної помпи (інгібіторами H+-К+АТФ-ази), протизапальними препаратами місцевої дії, м'язотропними препаратами, пом'якшуючими препаратами місцевого (аноректального) призначення, що містять субгалат вісмуту, оксид цинку і невеликі дози кортикостероїдів. Корисна модель відноситься до медицини, а точніше до авіаційної медицини і такого її розділу, як придатність за станом здоров'я до льотної роботи (ЛР). Корисна модель призначена для покращення авіамедичної експертизи (АМЕ) льотного складу (ЛС) цивільної авіації (ЦА) України з метою якісного і достовірного визначення його придатності до здійснення професійної діяльності та забезпечення безпеки польотів. Корисна модель може бути використана Відділом авіаційної медицини (далі - авіамедичний відділ, АМВ) Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (далі - Державіаслужба України) в якості уніфікованого методу (способу) визначення придатності ЛС за станом здоров'я до ЛР та забезпечення безпеки польотів. Корисна модель визначає особливості визначення придатності до ЛР ЛС з гастроентерологічною патологією при проведенні їх АМЕ. Актуальність цієї проблеми зумовлена тим, що 80% авіакатастроф відбувається з вини так званого людського чинника, зокрема пов'язаного зі здоров'ям ЛС [1, 2]. Єдиним аналогом-прототипом способу, що пропонується, є спосіб, який визначає придатність до льотно-диспетчерської роботи авіаційного персоналу ЦА України, регламентований Правилами медичної сертифікації авіаційного персоналу цивільної авіації України [З]. Правилами визначені загальні медичні вимоги для авіаційного персоналу, що визначають його придатність до професійної діяльності, єдиний порядок медичної сертифікації (авіамедичної експертизи) кандидатів на отримання медичного сертифікату певного (відповідного) класу, процедури їх видачі, внесення обмежень (лише скорочення терміну дії медичного сертифікату). АМЕ - комплекс медичних обстежень фізіологічного стану органів і систем організму ЛС з метою визначення його придатності до здійснення професійної діяльності та забезпечення безпеки польотів. Недоліками відомого способу визначення придатності до ЛР в ЦА України, обраного за аналогпрототип, є відсутність чіткої послідовності і наступності, а в окремих випадках суперечливість АМЕ при гастроентерологічній патології, відсутність даних щодо трактування методів обстеження при АМЕ ЛС з цією патологією, невизначення осіб, які відносяться до складу льотного, кабінного екіпажу, пілотів авіації загального призначення, що призвело до існування за багатої кількості медичних стандартів, відсутність адміністративнофункціональної структурованості АМЕ, невизначення повноважень різних рівнів АМЕ щодо визначення придатності до ЛР ЛС з патологією травного каналу та його придатків, невизначеність оперативних обмежень (крім скорочення терміну дії меди чного сертифікату), що можуть встановлюватися до медичних сертифікатів за медичними показаннями. В основу корисної моделі поставлено завдання шляхом усунення недоліків аналогу-прототипу забезпечити оптимальну, достовірно обґрунтовану, наступну АМЕ ЛС ЦА України з гастроентерологічною патологією, головною метою котрої є надійне визначення придатності цього ЛС до здійснення професійної діяльності для успішного виконання завдань ЦА і забезпечення безпеки польотів. Суть корисної моделі в способі визначення придатності до ЛР в ЦА України ЛС з гастроентерологічною патологією шляхом проведення АМЕ досягається тим, що відповідно корисної моделі придатність до ЛР цього контингенту ЛС визначають з врахуванням активності патологічного процесу, структурно-функціонального стану травного каналу та його придатків, при цьому застосовують ендоскопічні або рентгенологічні методи обстеження, здійснюють визначення рівня гемоглобіну і дослідження калу, за необхідністю проводять лікування за допомогою лише дозволених (узгоджених з авіамедичним відділом) медичних препаратів, а придатність льотного складу до льотної роботи визначають індивідуально за чіткими клінікодіагностичними критеріями. В п.п.2.3-2.6 Правил визначено існування медичних стандартів трьох класів, в яких закладена плутанина в розподілі авіаційного персоналу на членів льотного екіпажу (пілоти комерційної авіації, пілоти транспортної авіації, штурмани, бортінженери, бортмеханіки, бортрадисти, пілотиспостерігачі) і кабінного екіпажу або осіб, що відносяться до обслуговуючого персоналу екіпажу (бортоператори і бортпровідники), на пілотів авіації загального призначення (пілоти-аматори, пілоти надлегких літальних апаратів, пілоти вільного аеростату, пілоти-планеристи, парашутисти). А в медичному стандарті третього класу бортпровідники прирівняні до диспетчерів служби руху. Така плутанина не сприяє якісній АМЕ ЛС і, таким чином, забезпеченню на належному рівні безпеки польотів. За результатами мета-аналізу сучасної світової науково-практичної медичної літератури з питань медичної сертифікації ЛС та національних правил різних країн з цього питання, необхідно стверджувати, що для якісної АМЕ доцільним є існування медичних стандартів ЛС двох класів (клас 1 і клас 2). Мета-аналіз - статистичний аналіз, що узагальнює результати декількох досліджень з однієї і тієї ж проблеми (чи подібних проблем). Об'єднання досліджень забезпечує велику вибірку для аналізу і більшу статистичну потужність об'єднаних досліджень. Мета-аналіз використовується для підвищення доказовості та впевне 5 ності у висновку про ефективність методу, що досліджується, він найнадійніший та найбільш розповсюджений і застосовний статистичний метод доказової медицини. Медичний стандарт класу 1 - це вимоги до стану здоров'я власників ліцензій професійного пілота, а медичний стандарт класу 2 – вимоги до стану здоров'я власників ліцензій приватного пілота. Професійний пілот (комерційний пілот, пілот транспортної авіації) - пілот, який має ліцензію, що дозволяє йому управляти літальним апаратом (ЛА) під час польотів, за які надається оплата. Приватний пілот - пілот, який має ліцензію, що забороняє йому управляти ЛА під час польотів, за які надається оплата. ЛА - літак, вертоліт, планер, надлегке повітряне судно, вільний аеростат, повітряна куля тощо. Також до осіб ЛС, які проходять АМЕ за медичним стандартом класу 1, доцільно відносити штурманів, бортінженерів, бортрадистів, а до осіб ЛС, які проходять АМЕ за медичним стандартом класу 2, - пілотів надлегких повітряних суден, бортоператорів, парашутистів. Нажаль на сьогодні в Україні не існує чітко структурованих адміністративно-функціональних рівнів АМЕ. Так в п.2.2 Правил зазначено, що медична сертифікація проводиться центральною лікарсько-льотною сертифікаційною комісією (ЦЛЛСК) та лікарсько-льотними сертифікаційними комісіями (ЛЛСК). А в п.1.1 додатку 1 до Правил зазначено, що ЦЛЛСК - центральний орган медичної сертифікації авіаційного персоналу ЦА України у складі Державного медичного і сертифікаційного центру, медичний висновок якої є остаточний. В п.1.1 додатку 2 до Правил зазначено, що ЛЛСК є структурним підрозділом медико-санітарної частини авіапідприємства або льотного навчального закладу ЦА. З питань медичної сертифікації вона підконтрольна ЦЛЛСК. Мета-аналіз науковопрактичних медичних літературних джерел показує, що оптимально мати три адміністративнофункціональнірівні АМЕ -державний, колективний та особистісний. Державний (найвищий) рівень АМЕ повинен покладатися на спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань державного нагляду за забезпеченням безпеки авіації, яким є Державіаслужба України. Отже, державний рівень АМЕ повинен покладатися на АМВ Державіаслужби України. Він повинен мати в своєму складі одного або більше досвідчених лікарів з досвідом роботи в галузі авіаційної медицини. АМВ повинен нести повну відповідальність за організацію АМЕ та допуск до польотів ЛС України. Другий рівень АМЕ - колективний, в розумінні не колективної власності, а колективного (колегіального, комісійного) визначення придатності ЛС до ЛР. Цей рівень АМЕ повинен покладатися на авіамедичний центр (АМЦ), який/які можуть бути створені на базі ЦЛЛСК та ЛЛСК. АМЦ повинні призначатися і вповноважуватися або повторно вповноважуватися АМВ на період від 3-х років. Кількість АМЦ повинен визначати АМВ. АМЦ повинен проводити АМЕ в складних випадках в стані здоров'я ЛС. Для виконання своїх функцій АМЦ повинен обладнуватися сучасною діагностичною 16524 6 апаратурою і лабораторним устаткуванням та співпрацювати з лікувально-профілактичними установами Академії медичних наук України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства оборони України та інших міністерств і відомств для проведення всебічних авіамедичних обстежень. АМЦ повинен мати в своєму штаті лікарів, які пройшли прогресивну підготовку та мають досвід роботи в авіаційній медицині. АМЦ повинен керувати уповноваженими авіамедичними експертами (екзаменаторами, обслідувачами) (далі АМО). Третім адміністративно-функціональним рівнем державного регулювання АМЕ є особистісний, в розумінні самостійного визначення придатності ЛС до ЛР. Цей рівень АМЕ повинен покладатися на АМО, які повинні призначатися і вповноважуватися або повторно вповноважуватися АМВ терміном на 3 роки. АМО повинні призначатися на конкурсній основі з числа, як правило, лікарів загальної практики, які мають кваліфікації і ліцензії для роботи в галузі авіаційної медицини. Отже, організовувати АМЕ і нести повну відповідальність за допуск до польотів ЛС ЦА України повинен АМВ, безпосередньо обстеження з метою визначення придатності ЛС до ЛР повинні здійснювати АМЦ та/або АМО. На підставі АМЕ, проведеної за результатами медичного обстеження, ЛС повинен отримувати медичний сертифікат, що надає йому право за станом здоров'я здійснювати льотну діяльність. Комерційні пілоти, пілоти транспортної авіації, штурмани, бортінженери, бортрадисти повинні отримувати медичний сертифікат класу 1, а приватні пілоти, пілоти надлегких повітряних суден, бортоператори, парашутисти - медичний сертифікат класу 2. В п.1.9 додатку 6 Правил визначено, що хронічний гастрит, бульбіт, гастродуоденіт, виразкова хвороба шлунку та 12-палої кишки, хронічний коліт у фазі ремісії є припустимими до ЛР. Особи, в яких вперше виявлена рубцева деформація 12-палої кишки без клінічних проявів, від ЛР не усуваються. Одночасно в п.п.1.29-1.32, 1.36 додатку 10 Правил зазначено, що виразка шлунку, виразка 12-палої кишки, гастрит і дуоденіт, неінфекційний ентерит і коліт, кишкові інфекційні хвороби є протипоказаннями до ЛР. В п.1.10 додатку 6 Правил визначено, що хвороби печінки, жовчного міхура, жовчних ходів при: стійкій ремісії та збереженні функції печінки;дискінезії жовчовивідних шляхів без больового синдрому; доброякісній функціональній гіпербілірубінемії; наслідках перенесених оперативних втручань на жовчовивідних шляхах; помірному збільшенні печінки до 1-1,5см (суттєво не зміненій паренхіми печінки і підшлункової залози);незначному потовщенні стінок жовчного міхура або його деформацій без патологічних змін з боку жовчі; нормальних функціональних біохімічних пробах і ферментних показниках є припустимі до ЛР. Медична сертифікація (авіамедична експертиза) після перенесеного вірусного гепатиту, залежно від важкості перенесеного захворювання, проводиться через 3-6 місяців. АМЕ після 7 холецистектомії та літотріпсії проводиться не раніше ніж через 6 місяців, а після неускладненої лапароскопічної холецистектомії - не раніше ніж через 3 місяці. Одночасно в п.п.1.33, 1.34 зазначено, що хвороби печінки і жовчнокам'яна хвороба є протипоказаннями до ЛР. В п.2.12 додатку 6 Правил визначено, що рубцеві звуження, дивертикули, ахалазія, кардіоспазм стравоходу без порушення функції є припустимі до ЛР. При сприятливому результаті і стаціонарному обстеженні медична сертифікація проводиться: після бужування стравоходу з приводу рубцевого звуження - через 18 місяців; після ахалазії, кардіоспазму, усування дивертикулу стравоходу – через 6 місяців; після операції з приводу діафрагмальних гриж - через 12 місяців. В п.2.13 додатку 6 Правил визначено, що розширення пупкового і пахвинного кілець без грижового випинання, передчеревні ліпоми, дивертикули шлунка і кишечнику без клінічних проявів і порушення функції є припустимі до ЛР. Одночасно в п. 2.14 додатку 10 Правил зазначено, що грижа є протипоказанням до ЛР. В п.2.14. додатку 6 Правил визначено, що виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки, жовчнокам'яна хвороба, кишкова непрохідність, поліпоз, дивертикулити, інші захворювання і пошкодження черевної порожнини, при сприятливому результаті без порушення функції органів черевної порожнини є припустимими до ЛР. Медична сертифікація проводиться: після резекції шлунка з приводу виразкової хвороби - не раніше ніж через 18 місяців; після ушиття проривної виразки - через 6 місяців; після холецистектомії, операції з приводу кишкової непрохідності, поліпозу, дивертикульозу та інших оперативних втручань на органах черевної порожнини, не ускладнених розлитим перитонітом, - не раніше ніж через 6-12 місяців. Після неускладненої лапароскопічної холецистектомії не раніше ніж через 3 місяці. Одночасно в п.п.1.34, 2.12 додатку 10 Правил зазначено, що жовчнокам'яна хвороба, спайки кишок з непрохідністю є протипоказаннями до ЛР. В п.2.21 додатку 6 Правил визначено, що геморой, поліпи, тріщини анального отвору, випадіння слизової оболонки прямої кишки першого ступеня, куприкова кіста без запалення, кровотечі, виразковості, звуження відхідникового отвору і порушення акту дефекації є припустимими до ЛР. Після хірургічного лікування з приводу вищенаведених захворювань медична сертифікація проводиться через 6 тижнів після операції. Одночасно в п.2.27 додатку 10 Правил зазначено, що тріщина та свищ в області заднього проходу та прямої кишки є протипоказаннями до ЛР. Також відповідно до п.п.1.35 і 2.13 хвороби підшлункової залози та інші уточнені хвороби підшлункової залози є протипоказаннями до ЛР. Крім того, в п.1.9 згадується про фракційне дослідження шлункового змісту - метод обстеження, що втратив діагностичну цінність і сьогодні практично не застосовний. Отже, Правила мають певні суперечності, в них відсутня обґрунтованість і наступність АМЕ ЛС з гастроентерологічною патологією, вони не міс 16524 8 тять трактування методів обстеження травного каналу та його придатків, що не сприяє єдності, однаковості і наступності АМЕ цього контингенту ЛС. Найбільш розповсюдженою патологією органів системи травлення в по полюції, в тому числі і серед населення і ЛС України і, відповідно, такою, що може негативно впливати на безпеку польотів є: пептичне запалення стравоходу (рефлексезофагіт), звуження стравоходу, варикоз стравоходу, грижа стравоходу, гастрит, дуоденіт, гастродуоденіт, виразкова хвороба шлунку і 12-палої кишки, гострий ентерит, порушення тонкокишкового травлення, синдром подразненої кишки, хвороба Крона, дивертикуліт, інфекційні ентероколіти, виразкові коліти, в тому числі неспецифічний виразковий коліт, геморой, тріщини заднього отвору, парапроктит, епітеліальна куприкова кіста, панкреатит, абсцес і кісти підшлункової залози, холецистит, жовчнокам'яна хвороба, дискінезія жовчовивідних шляхів, гепатит та цироз печінки, функціональні (доброякісні) гіпербілірубінемії, в тому числі хвороба Жільбера, грижі (внутрішні і зовнішні). Мета-аналіз сучасної світової науковопрактичної медичної літератури з питань медичної сертифікації ЛС та національних правил різних країн з цього питання дозволяє зробити висновок, що АМЕ ЛС з патологією травної системи повинна здійснюватися наступним чином. Хвороби травного каналу та його придатків можуть бути гострими або хронічними і мати різний ступінь тяжкості. В більшості випадків ЛС з гострими проявами або загостренням хронічного захворювання повинні вважатися тимчасово непридатними до ЛР протягом часу настання задовільного результату лікування. Найпоширенішою причиною втрати працездатності під час польотів є гострі розлади шлунково-кишкового тракту (ШКТ), однак, навіть симптоми, які незначно тяжкі, можуть відволікати або порушувати працездатність ЛС на критичних етапах польоту. Навіть коли здається, що розлад почав проходити, слід мати на увазі, що об'ємні зміни внутрішніх газів з набором висоти можуть повернути і прискорити виникнення патологічних симптомів. Через такий ризик часто необхідно підтверджувати видужання додатковим обстеженням осіб, які видужали і, здається, не мають жодних симптомів. Стравохід - це перша частина системи травлення. Розширення газів, пов'язане з набором висоти, може врівноважуватися через ротовий отвір і не спричиняти дискомфорту. Однак, будь-який дискомфорт, пов'язаний з проходом їжі повинен вести до тимчасового відсторонення ЛС від ЛР до повного обстеження. Такою найчастішою патологією стравоходу є: - пептичне запалення стравоходу, що зумовлено його грижею у стравохідному отворі діафрагми, з регургітацією кислого шлункового вмісту в просвіт стравоходу (рефлекс-езофагіт), яке часто проявляється больовим синдромом. Наявність симптомів і/або необхідність лікування потрібне вимагати тимчасового відсторонення ЛС від ЛР до 9 задовільного видужання. Може проводитися незначне профілактичне лікування; - звуження стравоходу, яке частіше всього виникає в результаті тривалого запалення і спричиняє регургітацію. При неуспішному лікуванні ЛС повинен бути дискваліфікований; - варикоз стравоходу, який частіше всього зумовлений портальною гіпертензією за цирозу печінки і повинен бути підґрунтям для дискваліфікації ЛС; - рухома грижа стравоходу, яка потребує індивідуального обстеження, але якщо вона особливо мобільна, то винесення рішення про придатність необхідно виносити після задовільного результату хірургічного лікування. Друга частина системи травлення - шлунок має сфінктери у верхній і нижній його частинах. Це робить його сприйнятливим до змін барометричного тиску, особливо якщо його функціонування порушене запаленням. Кислота, яка виробляється на початковому етапі травлення, може призвести при пригніченні захисних механізмів до виникнення запалення і/або виразки слизової оболонки шлунку. Дискомфорт у шлунку, який не припиняється внаслідок лікування простими антацидами, потребує поглибленого обстеження. Наявність будь-якого гастриту або виразки, які потребують лікування, повинна вимагати тимчасового відсторонення ЛС від ЛР до його видужання. Для видання сертифікату ЛС АМВ повинні бути задовільні результати ендоскопічного або рентгенографічного (з контрастуванням барієм) обстежень, що свідчать про загоєння виразки і/або запального процесу слизової і може припускатися лише мінімальне профілактичне лікування. Якщо потребується хірургічне лікування ускладнень виразкової хвороби шлунку - кровотечі або перфорації, то можливість проходження АМЕ повинно розглядатися через 3 місяці після оперативного лікування за умов відсутності симптомів та при повному загоєнні виразки за даними ендоскопії або рентгенографії. Перед проходженням АМЕ виразкова хвороба шлунку, що рецидивує, повинна бути ретельно обстежена. Необхідно пам'ятати, що виразкова хвороба шлунку малігнізує в 90% випадків. Будь-які злоякісні явища повинні бути обстежені за загальними принципами обстеження злоякісних станів та онкологічних захворювань. Післяопераційні стани, такі як "синдром випадіння" повинні тягнути за собою дискваліфікацію на період, коли загальний стан пацієнта зможе задовільно контролюватися. Третя частина системи травлення - 12-пала кишка, в просвіт котрої відкривається жовчна протока та протока підшлункової залози, також може зазнавати виразкової хвороби і/або запалення. Розлади 12-палої кишки лікуються також, як і вищевказані розлади шлунку. Всі виявлені захворювання повинні бути вилікуваними до проходження АМЕ. Для повернення до ЛР припустимим повинен бути прийом мінімальної кількості медичних препаратів, призначення котрих узгоджується з АМВ. 16524 10 Останні дослідження пов'язують виникнення виразок з присутністю Helicobacter pylori в організмі людини. В такому випадку спеціальне лікування може продовжуватися на більш тривалий період. Дозволеним (сумісним з ЛР) лікуванням патології шлунку і 12-палої кишки, що узгоджується з АМВ, повинно бути призначення лише наступних препаратів: Н2-гістаміноблокаторів (ранітидин, циметидин, фамотидин, нізатидин, роксатидин), інгібіторів протонної помпи або інгібіторів H+-К+АТФ-ази (омепразол, ланзапрозол, пантопрозол, рабепрозол, езамепрозол). Тонкий кишечник - найдовша частина травного каналу, вона також чутлива до змін барометричного тиску. Однак, дивовижна та еластичність нормальної тонкої кишки дозволяє розширеним газам проходити без симптомів. Найчастішою патологією тонкого кишечнику, що може призвести до раптової втрати працездатності ЛС а, таким чином, негативно вплинути на безпеку польотів є: - гострі розлади, які викликаються інфекцією або виникають внаслідок реакції на певну їжу і можуть проходити після незначного лікування. ЛР повинна дозволятися після повного видужання; - хвороба Крона, яка повинна привертати особливу увагу з-за своєї невизначеної природи (етіології). Кандидати до ЛС з підтвердженим анамнезом хвороби Крона повинні вважатися непридатними до ЛР. Повторне проходження АМЕ може допускатися, якщо повна ремісія хвороби досягнута з-за прийому малих доз відповідних дозволених медичних препаратів, відсутні жодні ознаки або ускладнення (злипання або обструкції тонкої кишки). АМВ повинен здійснювати уважне спостереження і нагляд за АМЕ цих членів; - захворювання черевної порожнини, що характеризуються як стани нестерпності харчування (нетропічні і тропічні афти, порушення толерантності до галактози), повинні індивідуально оцінюватися АМВ. Хоча стан цих пацієнтів можна добре контролювати дієтою, але кандидати до ЛС повинні вважатися такими, що не можуть легко здійснювати такий контроль. Головною функцією товстого кишечнику є всмоктування рідини і мінералів. В авіації хронічний дискомфорт може спричинятися розширенням газів, що, в свою чергу, може призвести до виникнення кольок, проносу, кровотеч або навіть перфорації. Патологія, що сприяє виникненню хронічних симптомів з боку товстого кишечнику, повинна бути причиною для дискваліфікації. При проходженні АМЕ окремі випадки повинні розглядатися АМВ з метою забезпечення повного видужання. Найважливішими розладами товстого кишечнику є: - синдром подразнення кишки. Він може бути несумісним з проходженням АМЕ. До проходження АМЕ повинні допускатися ЛС з симптомами, що легко контролюються (усуваються) дієтою або прийнятними медичними препаратами; - дивертикуліт, що може мати поодинокий перебіг, поєднуватися із хронічним запаленням або з кровотечею. Кожен випадок повинен окремо розглядатися АМВ. ЛС з поодинокими випадками або 11 ізольованими ураженнями певних областей товстого кишечнику, які проліковані хірургічно, повинні вважатися придатними до ЛР, якщо вони повністю видужали і приймають лише узгоджені (дозволені) з АМВ медичні препарати; - виразкові коліти – запальні гострі або хронічні захворювання невідомої етіології з чисельною симптоматикою, яка може призвести до втрати працездатності. АМВ повинен допускати ЛС з цими захворюваннями до ЛР за умов, що вони проліковані хірургічно шляхом виконання колектомії з задовільною ілеостомією. Крім того, анамнез або клінічний діагноз виразкового коліту повинен розглядатися АМВ, при цьому ЛС повинен вважатися придатним до ЛР, якщо більше одного року тому мав поодинокий випадок гострого захворювання з задовільним видужанням і в даний час немає симптомів захворювання. Повторне проходження АМЕ повинно допускатися через 3 місяці після зникнення симптомів та при мінімальному застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів. Члени ЛС, яким було виконано хірургічну резекцію, повинні проходити індивідуальну оцінку, щонайменше через 3 місяці після операції та проходити регулярні обстеження. - хвороба товстої кишки Крона, як і хвороба тонкої кишки Крона повинна привертати особливу увагу з-за своєї невизначеної природи (етіології). Кандидати до ЛС з підтвердженим анамнезом хвороби Крона повинні вважатися непридатними до ЛР. Повторне проходження АМЕ може допускатися, якщо повна ремісія хвороби досягнута з-за прийому малих доз відповідних дозволених медичних препаратів, відсутні жодні ознаки або ускладнення (злипання або обструкції товстої кишки). АМВ повинен здійснювати уважне спостереження і нагляд за АМЕ цих членів ЛС; - всі інфекційні захворювання. Члени ЛС з будь-якими інфекційними захворюваннями товстої кишки повинні вважатися тимчасово непридатними до ЛР протягом терміну проходження лікування, після якого вони повинні визнаватися придатними за умов відсутності будь-яких залишкових хворобливих процесів та симптомів. Дозволеним (сумісним з ЛР) лікуванням патології кишечнику, що узгоджується з АМВ, повинно бути призначення лише наступних препаратів:протизапальних препаратів місцевої дії (месалазин), м'язотропних препаратів (тримебутин, мебеверин). При цьому застосування протипроносних (скріпних) препаратів не повинно припускатися. Остання частина травного каналу – пряма кишка і анус – пов'язані з фекальними масами. Проблеми в авіації, пов'язані з цією частиною кишки, спричиняються болем або кровотечами, що зумовлені наступною патологією: - геморой, який може викликати відчуття гострого дискомфорту і спричиняти кровотечі. До зникнення симптомів будь-яке гостре гемороїдальне запалення повинно потребувати тимчасового відсторонення ЛС від ЛР. Якщо необхідне хірургічне втручання, то - тимчасове відсторонення від ЛР необхідне до повного видужання; 16524 12 - тріщина заднього отвору або періанальний абсцес. Ці захворювання повинні вимагати тимчасового відсторонення від ЛР на період проходження лікування або тривалості запалення. Дозволеним (сумісним з ЛР) лікуванням патології анусу і прямої кишки, що узгоджується з АМВ, повинно бути місцеве призначення лише пом'якшуючих препаратів, що містять субгалат вісмуту, оксид цинку і невеликі дози кортикостероїдів короткочасними курсами. Препарати, що містять стандартні дози кортикостероїдів застосовуватися не повинні внаслідок їхньої реабсорбції в прямій кишці. Функцією підшлункової залози, як придатку травного каналу, є вироблення ферментів для процесу травлення. Найпоширенішою патологію підшлункової залози, що може спричинити раптову втрату працездатності і, таким чином, негативно вплинути на безпеку польоту, є: - панкреатит, викликаний обструкцією. Цей панкреатит найчастіше лікується хірургічне, тому ЛС з ним повинен допускатися до ЛР за умови, що пошкодження були мінімальні і не виявляється симптомів протягом певного періоду видужання; - рецидивуючий або хронічний панкреатит, який є ідіопатичним, викликаним вживанням наркотиків або алкогольних напоїв, повинен бути причиною для дискваліфікації з огляду на свою непередбачуваність та ризик спричинення раптової втрати працездатності; - абсцес підшлункової залози або її псевдокіста. ЛС з цими захворюваннями повинні визнаватися придатними до ЛР за умов індивідуального розгляду, якщо видужання проходить задовільно. Захворювання печінки можуть бути гострими, хронічними, інфекційними, токсичними або обструктивними. ЛС з будь-якими гострими запаленнями, які виникли з-за будь-яких причин, повинні вважатися тимчасово непридатними і можуть проходити повторну АМЕ при відсутності симптомів, інфекції та при нормальному функціонуванні печінки. ЛС з гепатитом, пов'язаним з вживанням наркотичних речовин або алкоголю, повинні визначатися придатними до ЛР за умови, що він вилікуваний. ЛС з хронічним гепатитом повинні оцінюватися щодо придатності до ЛР індивідуально, але якщо в них хронічний гепатит призвів до цирозу та зниженню функцій печінки, то вони повинні вважатися непридатними до ЛР. Захворювання Жільбера (природжена незв'язана гіпербілірубінемія) повинно допускатися до проходження АМЕ, так як при цьому можуть бути лише незначні порушення функції печінки. Трансплантація печінки - це, як правило, крайній захід, який найчастіше пов'язаний з цирозом печінки з вираженою й ускладненою портальною гіпертензією (наявність варикозу стравоходу, варикозу гемороїдальних вузлів та варикозу вен передньої черевної стінки). Однак, якщо функція трансплантата нормальна, мінімальне застосування імунодепресантів та відсутній підвищений ризик щодо вторинних захворювань, то АМВ повинен визнавати таких членів ЛС придатними до ЛР з обмеженням багатопілотними польотами (для 13 професійних пілотів) і польотами із запасним пілотом (для приватних пілотів). Виділена жовч збирається в жовчному міхурі (своєрідному резервуарі) і допомагає перетравленню жирів. Медики звертають свою увагу на утворення каменів, які можуть призвести до вираженого больового синдрому і, відповідно, раптової втрати працездатності: Припустимим з ЛР може бути виявлений поодинокий, великий жовчний камінь, який не викликає симптомів. Однак множинні жовчні камені, які дають або не дають симптомів, є потенційною причиною втрати працездатності і потребують лікування. Жовчні камені, досить маленькі для того, щоб ввійти до жовчної протоки, тому представляють найбільший ризик втрати працездатності і потребують спеціального обстеження. Під час лікування після розгляду АМВ доцільне накладання обмеження багатопілотними польотами (для професійних пілотів) і польотами із запасним пілотом (для приватних пілотів). Холецистектомія, виконана лапоротомічно або лапороскопічно, вимагає адекватного видужання перед проходженням АМЕ. Ці випадки повинні розглядатися індивідуально за ініціативою АМВ. Призначення жовчних кислот для розчинення каменів жовчного міхура не сумісне з ЛР, оскільки вони можуть викликати пронос і холецистит. Грижі потребують оцінки з огляду на можливість змін барометричного тиску та їх наступного ущільнення, що може призвести до виникнення вираженого больового синдрому і, відповідно, до раптової втрати працездатності. Грижі трапляються в області паху, стегна, пупка та оперативних розрізів. Будь-які грижі, які можуть ущільнюватися, повинні дискваліфіковувати ЛС. АМЕ повинна проходитися після повного видужання, яке вважається таким, як правило, через 30 діб після проведення хірургічної операції. Отже, члени ЛС не повинні мати будь-яких функціональних або структурних захворювань ШКТ та його придатків, які можуть викликати раптову втрату працездатності і, таким чином, негативно вплинути на безпеку польотів. Члени ЛС, які мають постійні диспепсичні розлади (симптоми шлункової або кишкової диспепсії) і потребують прийому медикаментів, які хворіють на панкреатит, повинні вважатися непридатними до ЛР. Диспепсія, що повторюється і вимагає медикаментозного лікування, повинна підлягати обов'язковому рентгенологічному або ендоскопічному обстеженню. Лабораторні дослідження повинні включати оцінку рівня гемоглобіну та дослідження калу. Будь-які прояви виразки або запалення повинні вимагати підтвердження видужання до проведення АМЕ АМВ. Дозволеними (сумісними з ЛР) до застосування медичними препаратами повинні бути Н2гістаміноблокатори та інгібітори протонної помпи або інгібітори H+-К+-АТФ-ази. Можливість АМЕ ЛС з обструктивним панкреатитом може розглядатися АМВ після усунення від причини обструкції (медикаменти, жовчний конкремент тощо). 16524 14 Вживання алкогольних напоїв може бути причиною диспепсії і панкреатиту. При необхідності повинно проводитися повне дослідження його вживання/зловживання. Члени ЛС, які мають поодинокий безсимптомний великий жовчний конкремент повинні визнаватися АМВ придатними до ЛР. А члени ЛС з безсимптомними множинними жовчними конкрементами повинні визнаватися АМВ придатними до ЛР з обмеженням багатопілотними польотами (для професійних пілотів) і польотами з використанням запасного пілота (для приватних пілотів). Хронічні запалювальні захворювання кишечнику (регіонарний ілеїт, неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, дивертикуліт) повинні бути причиною для дискваліфікації. Можливість проходження повторної АМЕ при неспецифічному виразковому коліті повинна розглядатися АМВ при повній ремісії протягом, щонайменше одного року, при цьому системний прийом (прийом всередину) кортикостероїдів не повинен припускатися. А ЛС із хворобою Крона також повинен визнаватися АМВ придатним до ЛР, якщо досягнуто повної ремісії протягом, щонайменше одного року після хірургічного лікування і застосування медичних препаратів не потребується. При цьому повинні проводитися регулярні обстеження та накладатися обмеження багатопілотними польотами (для професійних пілотів) і польотами з використанням запасного пілота (для приватних пілотів). Дозволеними (сумісними з ЛР) до застосування медичними препаратами повинні бути протизапальні препарати місцевої дії, м'язотропні препарати та місцеві пом'якшуючі препарати, що містять субгалат вісмуту, оксид цинку і невеликі дози кортикостероїдів. Члени ЛС не повинні мати будь-яких гриж, які можуть спричинити раптову втрату працездатності. Вони повинні визнаватися придатними до ЛР за умови задовільних результатів хірургічного лікування через 3 місяці після операції. ЛС з ускладненнями після хвороб або хірургічних операцій на будь-якій частині ШКТ або його придатків, які очевидно можуть спричинити раптову втрату працездатності під час польоту, особливо виникнення будь-яких обструкцій з-за спайок, стриктур, розтягнення чи стиснення, повинні вважатися непридатними. Члени ЛС, що перенесли хірургічну операцію на ШКТ чи його придатках, включаючи повне або часткове вилучення або анатомічну зміну будь-якого з цих органів, повинні вважатися тимчасово непридатними на період, щонайменше 3-х місяців або до того часу, коли наслідки (результат) операції очевидно не спричинятиме ризику раптової втрати працездатності в польоті. Отже, хірургічні операції на животі виступають причиною для дискваліфікації на період від трьох місяців. АМВ повинен розглядати проходження АМЕ і раніше цього строку при повному видужанні, присутності мінімального ризику повторних ускладнень або рецидивів, а також коли пацієнт не має симптомів попередньої патології і/або ускладнень операції. Порівняння технічного рішення, яке заявляється, з аналогом-прототипом дозволяє зробити 15 16524 висновок, що спосіб визначення придатності до ЛР в ЦА України ЛС з гастроентерологічною патологією відрізняється тим, що чітко визначені принципи і порядок проведення АМЕ ЛС, що страждають на патологію травного каналу і його придатків, зокрема те, що придатність до ЛР цього контингенту ЛС визначають з врахуванням активності запального процесу і структурно-функціонального стану системи травлення, при цьому придатність ЛС до ЛР визначають індивідуально за чіткими клінікодіагностичними критеріями. Спосіб визначення придатності до ЛР в ЦА України ЛС з гастроентерологічною патологією, що заявляється, реалізується наступним чином: 1. ЛС з гастроентерологічною патологією з метою визначення його придатності до ЛР проводять ендоскопічні або рентгенологічні методи обстеження, здійснюють визначення рівня гемоглобіну і дослідження калу. 2. За необхідності лікування ЛС з патологією травної системи здійснюють лише дозволеними (узгодженими з АМВ) препаратами: Н 2гістаміноблокаторами, інгібіторами протонної помпи (інгібіторами H+-К+-АТФ-ази), протизапальними препаратами місцевої дії, м'язотропними препаратами, пом'якшуючими препаратами місцевого (аноректального) призначення, що містять субгалат вісмуту, оксид цинку і невеликі дози кортикостероїдів. 3. ЛС з постійними диспепсичними розладами, які потребують прийому медикаментів, які хворіють на панкреатит, мають неоперовані грижі визначають не придатним до ЛР, при цьому ЛС з обструктивним панкреатитом визначають придатним до ЛР після усунення причини цієї обструкції, а ЛС з панкреатитом, викликаним вживанням алкоголю, проводять діагностику його зловживання. 4. ЛС з поодиноким великим жовчним каменем визначають придатним до ЛР, а ЛС з безсимптомними множинними жовчними каменями - обмежено придатними багатопілотними польотами (для професійних пілотів) і польотами із запасним пілотом (для приватних пілотів). 5. ЛС з хронічними запалювальними захворюваннями кишечнику (регіонарний ілеїт, неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона, дивертикуліт) визначають не придатним до ЛР, при цьому в АМВ ЛС із неспецифічним виразковим колітом визначають придатним до ЛР при повній ремісії протягом, щонайменше одного року, а ЛС з хворобою Крона – обмежено придатними багатопілотними польотами (для професійних пілотів) і польотами із запасним пілотом (для приватних пілотів) при повній ремісії протягом, щонайменше одного року після хірургічного лікування і відсутності необхідності застосування медичних препаратів. 6. ЛС з ускладненнями після хвороб або хірургічних операцій на будь-якій частині травного каКомп’ютерна верстка О. Клюкін 16 налу або його придатків, які очевидно можуть спричинити раптову втрату працездатності під час польоту, особливо виникнення будь-яких обструкцій з-за спайок, стриктур, розтягнення чи стиснення, визначають не придатним до ЛР. 7. членів ЛС, що перенесли хірургічну операцію на ШКТ чи його придатках, включаючи повне або часткове вилучення або анатомічну зміну будь-якого з цих органів, визначають тимчасово непридатними до ЛР на період, щонайменше 3-х місяців або до того часу, коли наслідки (результат) операції очевидно не спричинятимуть ризику раптової втрати працездатності в польоті, при цьому в АМВ їх визначають придатними і раніше цього строку за умов повного видужання, присутності мінімального ризику повторних ускладнень або рецидивів, відсутності симптомів попередньої патології і/або ускладнень операції. Таким чином, даний спосіб ефективний щодо АМЕ ЛС з гастроентерологічною патологією. Він забезпечує обґрунтовану, ефективну і наступну АМЕ цієї категорії ЛС з метою забезпечення безпеки польотів на відповідному належному рівні. Підвищення ефективності застосування способу визначення придатності до ЛР в ЦА України ЛС з гастроентерологічною патологією, який заявляється, у порівнянні з аналогом-прототипом, полягає в забезпеченні оптимальної, достовірної, обґрунтованої і наступної АМЕ щодо визначення придатності до ЛР ЛС, що страждають на патологію органів системи травлення, з головною метою успішне виконання завдань ЦА і забезпечення безпеки польотів на відповідному належному рівні. Джерела інформації: 1. Після інфаркту – за штурвал? Запросто! – Газета "Дзеркало тижня". - 14-20 грудня 2002. №48 (423). 2. Правила медичного забезпечення і контролю польотів цивільної авіації України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 12 лютого 1997 року №50 "Про затвердження Правил медичного забезпечення і контролю польотів цивільної авіації України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 липня 1997 року за №253/2057. 3. Правила медичної сертифікації авіаційного персоналу цивільної авіації України, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 20 листопада 2000 року №641 "Про затвердження Правил медичної сертифікації авіаційного персоналу цивільної авіації України", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2000 року за №948/5169 із змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства транспорту України від 26 грудня 2001 року №892 та від 24 липня 2002 року №505. -прототип. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601