Привод транспортного засобу

Химически- и теплостойкая эпоксидная композиция, включающая эпоксидную смо лу, отвердитель, о т л и ч а ю щ а я с я тем, что содержит винилтриазиновый каучук и карборансодержащий полисилоксан при следующем соотношении компонентов, мас.%: Эпоксидная смола УП-631 Винилтриазиновый каучук Карборансодержащий полисилоксан Отвердитель 34,0-38,5 13,9-20,7 34,0-38,5 9,1-15,0. С > N3 Изобретение относится к композициям на основе эпоксидных смол, которые могут быть использованы для склеивания и герметизации различных конструкций и приборов, пригодных к эксплуатации в различных химических средах, а также работающих в условиях повышенных температур. Известна близкая по составу к предлагаемой эпоксидная композиция [Авт.св. СССР Ne 1249053, 07.08.86] состава, мол.%: f Эпоксидная диановая смола Низкомолекулярный полиамид Низкомолекулярный кремний-органический каучук Минеральный наполнитель Аминное производное циануровой кислоты 47,6-52,2 21,8-29,7 14,4-15,6 3,5-5,2 4,8-5,2 Однако данная композиция не работает при повышенных температурах (рабочий интервал температур -40 - +100°С). Наиболее близкой по техническому решению к предлагаемой является эпоксидная композиция состава, мас.ч.: Эпоксидиановая смола 60-70 Три-(3-аллилоксипропанол-2)цианурат формулы I 30-40 СН2=СН-СН2-СН-СН2-О-С он II [Авт.св. СССР № 1240764, 30.06.86], которая выбрана в качестве прототипа. Недостатком этой композиции является сравнительно низкая теплостойкость (220~270°С) и невысокая устойчивость к действию химических сред. со со 23373 Целью изобретения является получение эпоксидной клеевой композиции холодного отверждения с улучшенными характеристиками химической и термической стойкости следующего состава, мас.%: Эпоксидная смола УП-631 34,0-38,5 Винилтриазиновый каучук 13,9-20,7 Карборансодержащий полисилоксан Отвердитель 34,0-38,5 9,1-15,0 Предлагаемая эпоксидная композиция содержит в качестве s-триазинового компонента винилтриазиновый каучук формулы II и дополнительно содержит карборансодержащий полисилоксан 111. HOOCCH2-[-CH=CH2-CH2-CH2-]m-[-CH2-CH-]x-[-CH2-CH-]n-x-CH2COOH , I I ^Cv CN H m=45-54 I n=5-6 x=(0,2-0,8)n NH. CH, I. -Si сн 3 0 - C H 9 - C H - CH - CH -o - он п III s-Триазиновый мономер формулы II хорошо совмещается с эпоксидными смолами, благодаря наличию в своем составе карбоксилсодержащего полибутиленового фраг- 30 мента, что приводит к улучшению * физико-химических характеристик эпоксидной композиции. В качестве добавки, повышающей химическую и термическую стойкость пред- 35 лагаемой композиции, используют карборансодержащий полисилоксан III с содержанием В 9-11 %, Si 18-21 %, ОН - групп 3-7%. Предлагаемый состав, обладающий по- 40 вышенной химической и термической. стойкостью относительно прототипа, соответствует критерию "новизна" для данного технического решения. Сопоставление представленных в таб- 45 лице физико-химических характеристик известной и предлагаемой композиций показывает преимущества заявляемой композиции: повышение теплостойкости в 1,3-1,5 ра- 50 за; увеличение стойкости к действию химических сред в 1,3-1,7 раза, что имеет достаточный изобретательский уровень для данного технического решения. " 55 Данное изобретение иллюстрируется следующими примерами. П р и м е р 1. 10 г смолы У П-б31 смешивают с 5 г винилтриазинового каучука II в смеси толуол-ацетон (1:1 по объему). Смесь нагревают в течение 0,5 часа при 110-115°С, а затем вносят 10 г карборансодержащей полисилоксзновой смолы III и нагревают смесь при 120°С в течение 1,5-2,0 часов. Получают очень вязкую смолу темного цвета. К 10 г полученной смолы прибавляют 1 г аминного кремнийсодержащего отвердителя. Смесь отверждают при комнатной температуре в течение 3-5 суток. Характеристики полимеров, полученных по примеру 1 и последующим примерам, приведены в таблице. П р и м е р 2.К8г смолы, полученной по примеру 1, прибавляют 0,7 г отвердителя и отверждают аналогично примеру 1. П р и м е р 3. К 8 г смолы, полученной по примеру 1, прибавляют 1,4 г аминного отвердителя и отверждают аналогично примеру 1. П р и м е р 4. 5 г смолы УП-631 смешивают с 3 г винилтриазинового каучука II в смеси толуол-ацетон (1:1 по объему). Смесь нагревают в течение 0,5 часа при 110-115°С, а затем добавляют к ней 10 г карборансодержащей полисилоксановой смолы III и нагревают смесь при 120°С в течение 1,5-2,0 часов. Получают очень вязкую смолу темного цвета. К 8т полученной смолы прибавляют 0,9 г аминного отвердителя и отверждают аналогично примеру 1. П р и м е р 5. 5 г смолы УП-631 смешивают с 2 г винилтриазинового каучука II в смеси толуол-ацетон (1:1 по объему). Смесь нагревают в течение 0,5 часа при 110-115°С, 23373 П р и м е р 7. 20 г смолы УП-631 смешиа затем добавляют к ней 5 г карборансовают с 5 г винилтриазинового каучука II в держащей полисилоксановой смолы III и насмеси толуол-ацетон (1:1 по объему). Смесь гревают смесь при 120°С в течение 1,5-2,0 нагревают в течение 0,5 часа при 110-115°С, часов. Получают очень вязкую смолу темного цвета. К 8 г полученной смолы прибавляют 5 а затем добавляют к ней 20 г карборансодержащей полисилоксановой смолы III и нагре0,9 г аминного отвердителя и отверждают вают смесь при 120°С в течение 1,5-2,0 аналогично примеру 1. часов. Получают очень вязкую смолу темного цвета. К 8 г полученной смолы прибавляют П р и м е р б . 11 г смолы УП-631 смешивают с 4 г винилтриазинового каучука II в 10 0,9 г аминного отвердителя и отверждают аналогично примеру 1. смеси толуол-ацетон (1:1 по объему). Смесь П р и м е р 8. К 8 г смолы, полученной по нагревают в течение 0,5 часа при 110-115°С, примеру 7, прибавляют 1,4 г аминного ота затем добавляют к ней 11 г карборансодервердителя и отверждают аналогично примежащей полисилоксановой смолы III и нагреру 1. вают смесь при 120°С в течение 1,5-2,0 часов. Получают очень вязкую смолу темноП р и м е р 9. К 10 г смолы, полученной го цвета. К 20 г полученной смолы прибавляпо примеру 7, прибавляют 2 г аминного отют 2 г аминного отвердителя и отверждают вердителя и отверждают аналогично аналогично примеру 1. примеру 1. Ns при- Эпоксидмера ная смо• ІІ III 36,4 36,8 34,0 34,6 37,5 38,5 40,0 37,8 37,0 2 3 4 5 6 7 8 9 18,2 18,4 ЧІ7.0 20,7 15,0 13,9 10,0 9,5 9,3 Теплостойкость по Вика, °С 9,0 285 43 27 70 8,0 261 43 25 71 15,0 10,1 10,0 354 45 29 83 329 45 28 79 308 44 27 75 9,1 320 27 75 10,0 14,9 16,7 283 43 42 26 70 291 40 25 70 280 40 25 70 24-28 20-24 59-64 36,4 36,8 34,0 34,6 37,5 38,5 40,0 37,8 37,0 Известная композиция Упорядник Замовлення 4537 Стойкость, сутки Отвердитель ла 1 Свойства Состав, мас. % Техред М.Келемеш вода 10%-ный масло р-р HCI . ТП-22 Коректор, М.Самборська Тираж Підписне Державне патентне відомство України, 254655, ГСП, Київ-53, Львівська пл., 8 Відкрите акціонерне товариство "Патент", м. Ужгород, вул.Гагаріна, 101 УКРАЇНА (19) UA(1» 23374 (13) А (5і)б В62М 1/04 ОПИС ДО ПАТЕНТУ ДЕРЖАВНЕ ЛАТЕНТНЕ ВІДОМСТВО НА ВИНАХІД без проведення експертизи по суті на підставі Постанови Верховно? Ради України N» 3769-ХІІ від 23 ХМ 1993 р Публікується в редакції заявника (54) ПРИВОД ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОбУ 1 рами, І педаль, що установлена на коромислі, який в і д р і з н я є т ь с я тим, що довжина коромисла виконана більшою, ніж 1,3 довжини кривошипа, а відстань від осі головки коромисла, що з'єднує його з кривошипом, до осі педалі дорівнює довжині коромисла. (21)95020560 (22) 08.02.95 (24)31.08.98 (46)31.08.98. Бюл. №4 (72) Єгоров Володимир Олексійович (73) Єгоров Володимир Олексійович (57) 1. Привод транспортного засобу, що містить шарнірний паралелограм, який складається з коромисла, що своїми головками з'єднане з рамою через кривошип ведучого валу, та важеля, що установлений на опорі 2. Привод за п.1, який в і д р і з н я є т ь с я тим, що вали розташовані по обидва боки від осі обертання ведучого колеса. Винахід стосується транспортної техніки, зокрема приводів транспортних засобів, що використовують мускульну силу, І може бути використаний у пристроях для одержання або передачі обертального руху ведучих ланок механізму. Найбільш близьким по технічній сутності та досягаемому результату до об'єкту винаходу є привод транспортного засобу Із змінною відстанню від осі ведучого вала до осі педалі, що містить шарнірний паралелограм, який складається з коромисла, що своїми головками з'єднано з рамою через кривошип на ведучому валу, та важеля, що установлений на опорі рами, педаль, що установлена на коромислі, яке має довжину 1,1-1,3 довжини кривошипа, а відстань від головки коромисла, що з'єднує його з кривошипом, до осі педалі дорівнює довжині кривошипа [Патент Росії № 2003572, кл. В 6 2 М 1/04, 1993]. Недоліками відомого приводу є те, що його не можна монтувати на існуючі велосипеди без суттєвих змін у конструкції рами, та невелика геометрична довжина ведучої ланки, що виконує функцію силового важеля, що визначувана відстанню від осі обертання ведучого вала до осі педалі. Це обумовлено тим, що відстань від осі головки коромисла, з'єднуючої йото з кривошипом, до осі педалі дорівнює довжині кривошипа. Таким чином, найбільше збільшення геометричної довжини ведучої ланки, та, відповідно, збільшення крутящого моменту на ведучому валу досягає тільки 100%, що є недостатнім порівняно з можливостями, закладеними у конструкції існуючих велосипедів для пропонуємого приводу. В основу винаходу поставлена задача удосконалення приводу, в якому шляхом збільшення геометричної довжини ведучої ланки забезпечується збільшення GO 23374 крутящого моменту на ведучому валу та за рахунок цього виграш в силі. Поставлена задача вирішується тим, що в приводі транспортного засобу, що містить шарнірний паралелограм, який складається 5 з коромисла, яке своїми головками з'єднано з рамою через кривошип на ведучому валу, та важеля, який установлений на опорі рами або на валу, та педаль, яка установлена на коромислі, відповідно до винаходу, довжина 10 коромисла виконана більшою, ніж 1,3 довжини кривошипа, а відстань від осі головки коромисла, яка з'єднує його з кривошипом, до осі педалі дорівнює довжині коромисла, а вали розташовані по обидва боки від осі 15 обертання ведучого колеса. Виконання довжини коромисла більшою, ніж 1,3 довжини кривошипа створює умови для збільшення геометричної довжини ведучої ланки. Розміщення педалі 20 відносно осі головки коромисла, з'єднуючої його з кривошипом на відстані довжини коромисла, дозволяє вибрати один з оптимальних варіантів розміщення педалі на коромислі, а саме, на важелі, там де, вона 25 традиційно розміщена в приводах існуючих велосипедів, поряд з коромислом на одній осі обертання, в якому геометрична довжина ведучої ланки збільшується у декілька разів, а само коромисло розвантажується від по- ЗО перечного вигину. Розміщення валів по обидва боки від осі обертання ведучого колеса дозволяє раціонально розташувати пропонований привод в конструкції велосипедів. 35 У пропонованому приводі ефективність роботи велосипедиста залежить від довжини силового важеля та, щонайменше, від величини, на яку змінюється довжина силового важеля, що забезпечує максимально можли- 40 ву величину крутящого моменту на ведучому валу. На кресленні схематично зображено пропонований привод, вигляд збоку. Привод' містить вал 1 з важелем 2 та 45 педаллю 3, ведучий вал 4 з кривошипом 5 та ведучою зірочкою 6, а також, коромисло 7, з'єднане своїми головками 8 та 9 з рамою 10 через важіль 2 та кривошип 5. Ведуча зірочка 6 зв'язана з веденою зірочкою 11 ведучого 50 колеса 12 ланцюгом 13. ВІСІ обертання Оі, ведучого вала 4, Ог вала 1, Оз важеля 2 та 04 кривошипа 5 утворюють шарнірний паралелограм з нерухомою ланкою Оі Ог та з можливістю обертання навколо осей Ot та 55 Ог осей обертання Оз та 04 головок 8 та 9 коромисла 7, де довжина І кривошипа 5, визначувана відстанню між осями обертання Оі ведучого вала 4 та 04 кривошипа 5 є базовою, а функцію силового важеля виконує ге ометрична довжина І2 ведучої ланки, визначувана відстанню від осі обертання Оі ведучого вала 4 до осі обертання Оз педалі 3. Педаль 3 установлена на осі обертання Оз важеля 2 поряд з коромислом 7. Для розміщення ведучого вала 4 за ведучим колесом 12 рама 10 велосипеда, серійно виробляємого заводами, обладнана двома трикутниками 14 з сталевих труб, твердо зв'язаних з вилкою 15 та кареткою 16 між собою. Вал 1 може бути виконаним у вигляді опори, нерухомо закріпленої на рамі 10 та шарнірно з'єднаної з важелем 2, або шарнірно розміщеної на рамі 10, нерухомо з'єднаної з важелем 2, та яка складається з двох частин, розташованих на осі 02 лід правий та лівий важелі 2. Привод працює таким чином. У шарнірному паралелограмі Оі Ог Оз 04 з нерухомою ланкою ОіОі при обертанні важеля 2 рух осі Оз педалі 3 по колу з радіусом І зумовляє зміну довжини силового важеля ОЮз або геометричної довжини Іг ведучої ланки на величину діаметра цього кола 21. Під час руху педалі 3 вперед геометрична довжина Іг ведучої ланки ОіОз збільшується та досягає найбільшого значення, коли кривошип 5 та коромисло 7 витягнуті в одну лінію, отже, І2 = ОіО4 + О4О3, а під час руху педалі 3 назад - найменшого, коли кривошип 5 накладається на коромисло 7, І2 = О4Оз-Оі 04. Виграш в силі, докладаємої до педалі, діється в основному, за рахунок великої геометричної довжини Іг ведучої ланки, так І за рахунок її зміни. Виконання довжини коромисла більшою, ніж 1,3 довжини кривошипа та розміщення педалі відносно осі головки коромисла, з'єднуючої його з кривошипом на відстані довжини коромисла, дозволяє вибрати один з оптимальних варіантів розміщення педалі на коромислі, а саме на важелі, там, де вона традиційно розміщена у приводах Існуючих велосипедів, поряд з коромислом на одній осі обертання, та розвантажити коромисло від поперечного вигину, а розміщення валів по обидва боки від осі обертання ОБ ведучого колеса дозволяє повністю реалізувати можливості конструкції Існуючих велосипедів, збільшивши геометричну довжину ведучої ланки у 4-5 разів, та, відповідно, крутящий момент на ведучому валу. Таким чином, отримується виграш в силі при Існуючій передачі або підвищення швидкості при включенні більшої передачі при тих же енергетичних затратах. 23374 Упорядник Замовлення 4537 Техред М.Келемеш Коректор О.Кравцова Тираж Підписне Державне патентне відомство України, 254655, ГСП, Київ-53, Львівська пл., 8 Відкрите акціонерне товариство "Патент", м. Ужгород, вул.ГагарІна, 101