Апаратура візуально-прицільного десантування з транспортного літака

. Апаратура візуально-прицільного десантування з транспортного літака, що містить розташований в пілотській кабіні перед лобовим склом і споряджений механізмом двокоординатного контрольованого ручного розвороту оптичний візирний прилад, який включає формувач зображення індексу візирної лінії, яка відрізняється тим, що до її складу додатково введений телевізійний канал, що складається з телевізійної камери, вхідна апертура якої спряжена з вихідною апертурою оптичного візирного приладу, та блока монітора, електричне з'єднаного з телевізійною камерою, при цьому оптичний візирний прилад встановлений біля верхньої частини лобового скла, телевізійна камера закріплена на механізм двокоординатного конт A (54) АПАРАТУРА ВІЗУАЛЬНО-ПРИЦІЛЬНОГО ДЕСАНТУВАННЯ З ТРАНСПОРТНОГО ЛІТАКА 34101 як правило, скидають на парашута х, (стабілізуючих чи гальмуючих), в той час як при бомбометанні використовуються, головним чином, вільнопадаючі "вантажі" [8]. Це призводить до відчутної (до декількох десятків чи навіть сотень секунд) різниці в часі падіння вантажів, що повинно бути враховане при маневруванні літака, оснащеного бомбоприцілом, і визначенні моменту скидання вантажу, що десантується. Далеко не на всіх ТЛ встановлені спеціалізовані бомбоприціли, які потребують складного і ретельного спряження з багатьма компонентами пілотажного обладнання літака. Як дублюючий засіб на ТЛ із складними комплексами десантування, або як єдиний засіб на "малотоннажних" ТЛ, застосовуються найпростіші коліматорні бомбоприціли типів НКПБ [10] чи ПКИ (ПКВ) [9], які встановлені на робочому місті штурмана, наприклад, в боковому блістері чи в носовому відсіку ТЛ, або (наприклад, для малоекіпажних ТЛ) безпосередньо на робочому місті одного з льотчиків (найчастіше правого пілота). Оскільки такі "прості" засоби і прийоми десантування передбачають використання зорового апарату людини-пілота для візуального контакту з вибраним попереду літака наземним орієнтиром, то в термінологічному плані вони об'єднані поняттям "методи і апаратура візуально-прицільного десантування (АВПД)". Використання коліматорного оптичного візиру (скажімо, бомбоприціла типа НКПБ чи ПКИ) як апаратури візуально-прицільного десантування безпосередньо пілотом, що керує ТЛ в процесі десантування, має істотні недоліки, які є наслідком як специфіки самої конструкції коліматорного оптичного візирного приладу (ОВП), так і його розміщення в кабіні пілота перед лобовим склом. Основні недоліки полягають: - у суттєвій незручності дій та пози пілота при його взаємодії з такою АВПД, які виникають завдяки значному віддаленню очей пілота від ОВП і малим розміром вихідної зіниці останнього; - у недостатньому діапазоні кутів візирування вниз, оскільки їх величини обмежені допустимим переміщенням очей пілота вгору і, відповідно "капотом" літака; - у невисокій точності пілотування при виводі літака на "бойовий" курс, внаслідок інформаційної недостатності службових індексів в полі зору ОВП (не кажучи вже про похибки пілотування завдяки незручностям пози і спостереження візирування). Як прототип для запалюваного технічного рішення вибрана АВПД у вигляді встановленого в кабіні пілота над приладовою дошкою перед лобовим склом коліматорного ОВП, що має можли-вість ручних контрольованих розворотів. До відомої апаратури візуально-прицільного десантування (АВПД) входять (див. фіг. 1); - коліматорний ОВП 1, який містить: об'єктив 2, формувач 3 зображення індексу візирної лінії (ВЛ), освітлювач 4 і плоскопаралельну пластину (відбивач) 5 з нанесеним на її поверхні світлоподільним покриттям (світлоподілювачем); - механізм 6 двокоординатного контрольованого (по шкалам) ручного розвороту (ДКРР), в якому закріплений ОВП 1 і який споряджений двома рукоятками із шкалами 7 і 8, наприклад, рукоятка із шкалою 7 забезпечує розворот ВЛ ОВП 1 в площині крил, (тобто по "курсу" = навколо осі Y системи координат ТЛ), а рукоятка із шкалою 8 забезпечує розворот ВЛ ОВП 1 в площині симетрії (тобто "по тангажу" -навколо осі Z системи координат ТЛ), або - з урахуванням розвороту "по курсу" -навколо осі Z' ( залежить від конкретної конструкції механізму 6 і встановленої методології при-цільних розрахунків). Ме ханізм ДКРР 6 з ОВП 1 розташований в кабіні пілота над приладовою дошкою 9 безпосередньо перед лобовим склом 10 таким чином, щоб забезпечити максимальний кут візирування вниз jz. (відраховується від умовної лінії горизонтального польоту - ЛГП). Максимальне його значення обмежується контуром "капота" ТЛ (тобто носового кока літака), а також допустимим переміщенням очей (голови) пілота вгору "під стелю" кабіни в положенні пілота "сидячи в кріслі". Зазначимо, що з точки положення очей (ока) пілот спостерігає індекс ВЛ під кутом "поля бачення": 2b’овп=F1(Dвих,L), де: Dвих = вихідна зіниця об'єктива 2 ОВП 1, L відстань від ока до об'єктива 2. В той же час, дійсне поле зору ОВП визначається так: 2b овп=F2(dф ,f’), де: dф - діаметр формувача індексу ВЛ, f' - фокус об'єктива 2. Як правило, 2b’овп