Пристрій для лікування енурезу

1. Пристрій для лікування енурезу, що містить електроди для прийому біопотенціалів, електропунктури, електричного впливу, електроди впливу на нерв м'яза сфінктера, датчик акту сечовипускання, який відрізняється тим, що він обладнаний поясом у вигляді шортів з подвійними стінками з внутрішньої стягуючої та зовнішньої бавовняної тканини, мікропроцесором, що включає аналого - цифровий та цифроаналоговий перетворювачі, блоком керування, датчиками положення тіла хворого, причому входи мікро 41099 інформацією, отримуваною від хворого, яка може бути ним викривлена, невірно витлумачена або під час сну в хворого може не виникати ніяких відчуттів, та він не може нічого повідомити певного за сутністю лікувальних впливів. Тому за умов відсутності об'єктивної інформації лікареві важко своєчасно та вірно зкоректувати курс лікування та форму лікувальних впливів. Процес лікування енурезу не тільки зволікається, але може набути невірної форми та, нарешті, не дати очікуваного ефекту. Втрата електричного контакту або зсув електродів відносно призначених точок акупунктури призводить до викривлення або повної втрати прийому сигналів. В цьому випадку пристрій виявляється непрацездатним або формує хибні, що не досягають цілі, лікувальні впливи на хворого, викривляючи тим самим алгоритм лікувальної процедури, а при хибних повтореннях - хибні впливи, в підсумку падає довіра хворого до доцільності самої процедури. Задачею, на розв'язання якої спрямований винахід, є підвищення надійності та стійкості електричного контакту між тілом хворого та електродами й датчиками, збільшення ефективності лікування енурезу та розширення функціональних можливостей пристрою. Підвищення ефективності та розширення функціональних можливостей досягається завдяки значному збільшенню обсягу інформації та, насамперед діагностичної, про характер м'язового напруження сечового міхура, частоту його випорожнення, свідомим та несвідомим способом, про достатність лікувальних та больових впливів, поведінку хворого в процесі лікування. Пристрій має здатність необмеженого збору, обробки та накопичення інформації протягом доби та всього наступного періоду лікування (тобто моніторинг сечового міхура). Завдяки більш повній та об'єктивній інформації у лікаря з'являється можливість своєчасно та оперативно втручатися в процес лікування, уточнювати первинно встановлений діагноз та змінювати форми лікувальних впливів. мікропроцесору, блоку керування та підсилювача біопотенціалів, що містяться в спільному корпусі. Одержання технічного результату винаходу можливе тільки за умови неперервного отримання та накопичення вірогідної інформації з 13 встановлені глухі кишені 14, що виконують роль пружних елементів при розімкненні контактів датчиків 4, там само розташовані проводи зв'язку, вільні кінці яких впаяні в роз'єм 15, закріплений на поясі 13. Для можливості випорожнення або заміни гігієнічної вологопоглинаючої прокладки пояс 13 обладнаний змійкою 16 та відкритою кишенею 17 для розташування та зберігання мікропроцесора 6, підсилювача біопотенціалів 2, блока керування 11, які містяться в спільному корпусі. Роз'єм 15 поясу 13 та роз'єм мікропроцесора сполучені шлейфом 18. Блок живлення 19, що також розташований в спільному корпусі з мікропроцесором 6, вихідними силовими клемами з'єднаний з силовими клемами блоку керування 11 та підсилювача біопотенціалів 2. Для підзарядки блок живлення 19 періодично підключається до зарядного пристрою 20. Пристрій містить ПЕОМ 21, вхід якої через сервер 22, модем 24 та крос 23 зв'язаний з виходом (портом) мікропроцесора 6. Пристрій працює таким чином. Перед увімкненням пристрою в роботу здійснюють підзарядку блоку живлення 19, якщо це необхідно, під'єднуючи його до зарядного пристрою 20. Обережно надягають пояс-шорти 13 на тіло хворого та перевіряють надійність контактів електродів 1, 7, 8, 9 та датчиків 3, 4 за допомогою індикатора (на фіг. 1 не показаний). Переконавшися в надійності контактів, у відкриту кишеню 17 вставляють спільний корпус мікропроцесора 6, а роз'єм 15 поясу 13 і роз'єм мікропроцесора з'єднують шлейфом 18. Вмикають електроживлення. Блок 1 алгоритму (фіг. 4) роботи мікропроцесора 6 запускає блок 2 алгоритму опитування електродів 1 прийому аналогових біопотенціалів. Сигнал з електродів 1, підсилений підсилювачем біопотенціалів 2, за командою блоку 2 алгоритму сприймається аналого-цифровим перетворювачем 5, де він перетворюється на цифровий код, після чого сигнал біопотенціалу в цифровому вигляді заноситься до пам'яті мікропроцесора 6. Частота роботи блоку 2 з усіх точок тіла, де встановлені чутливі приймачі, своєчасного формування лікувальних, попереджувальних та больових впливів, що стимулюють хворого до усвідомленого сечовипускання; накопичення, обробка та відображення добової картини поведінки хворого при чиненні на нього больового та лікувального впливу здійснюється завдяки наявності датчиків положення тіла хворого та датчиків акту сечовипускання. Складання підсумкової добової карти або протоколу необхідне лікареві для прийняття рішення про уточнення первинного діагнозу та алгоритму або форми лікувальної процедури. Одержання добової інформації та складання підсумкової карти хворого можливе за умови, що мікропроцесор пристрою для лікування енурезу додатково з'єднаний з персональною електронно-обчислювальною машиною (ПЕОМ), що має значно більший об'єм пам'яті, засоби вводу та виводу текстової та графічної інформації. На фіг. 1 показана структурна схема пристрою; на фіг. 2 наведене розташування поясу на ті Поставлена задача вирішується тим, що пропонований пристрій містить електроди для прийому біопотенціалів, електроди електропунктури (ЕП), електроди електричного впливу (ЕВ), електроди подразнення нерва (ПН) м'язу сфінктера, датчики акту сечовипускання, підсилювач біопотенціалів, акустичний пристрій, блок живлення, пояс з розташованими на ньому в суворо заданих місцях чутливими приймачами електродів та датчиків. Пояс виконаний, наприклад, у вигляді шортів із стягуючої та звичайної бавовняної тканини та обладнаний мікропроцесором, що містить аналого-цифровий та цифроаналоговий перетворювачі, блоком керування, датчиками положення тіла хворого. Виходи мікропроцесора через блок керування зв'язані з електродами електропунктури, електродами електричного впливу, електродами подразнення нерва м'язу сфінктера та входом акустичного пристрою, причому пояс між стінками обладнаний глухими кишенями, виконаними з можливістю піддуву їх стисненим повітрям та розташованими в області стегон, попереку та сідниць, із закріпленими в цих місцях датчиками положення тіла хворого, в області живота до поясу прилаштована відкрита кишеня для можливості розміщення 2 41099 лі хворого, вид ззаду; на фіг. 3 показане розташування поясу на тілі хворого, вид спереду; на фіг. 4 зображена блок-схема алгоритму роботи пристрою; на фіг. 5 наведена підсумкова добова карта хворого. Пристрій містить (фіг 1, 2, 3) електроди 1 прийому біопотенціалів, з'єднані з підсилювачем біопотенціалів 2, а також датчик 3 акту сечовипускання та датчики 4 положення тіла хворого. Підсилювач 2 біопотенціалів та чутливі приймачі датчиків 3, 4 виходами підключені до входів аналоговоцифрового перетворювача 5 в складі мікропроцесора 6. Електроди 7 електропунктури, електроди 8 електричного впливу, електроди 9 подразнення нерва м'язу сфінктера та акустичний пристрій 10 своїми виходами підключені до входу керуючого блоку 11, який в свою чергу зв'язаний з цифроаналоговим перетворювачем 12, який в свою чергу є складовою частиною мікропроцесора 6. Електроди 1, датчик 3, електроди 7, 8, 9 вмонтовані у внутрішню стягуючу стінку поясу 13, а в просторі між стінками поясу алгоритму визначається об'ємом пам'яті мікропроцесора 6. Чим більший об'єм пам'яті, тим вищою може бути частота опитування, отже, і вища якість відображення динаміки напруження м'язу сечового міхура. По закінченні циклу опитування мікропроцесор 6 переходить до блоку 3 алгоритму, що спостерігає стан контактів датчика 3 акту сечовипускання. Якщо гігієнічна прокладка волога, контакти датчика З за наявності сечі замикаються, а блок 3 алгоритму перебуває в стані ТАК. В цьому випадку мікропроцесор 6 в цифровому коді подає сигнал на цифроаналоговий перетворювач 12, що перетворює його в аналогову форму, та блоком 21 алгоритму запускає блок керування 11 в роботу. Блок керування 11 генерує електричні імпульси та подає їх на електроди 8, впливаючи ними на хворого. Електричний больовий вплив триває доти, доки хворий не проведе заміну гігієнічної прокладки. Після встановлення сухої прокладки контакти датчика З акту сечовипускання розриваються та блок 3 алгоритму переходить в стан НІ. Мікропроцесор 6 згідно з алгоритмом переходить на блок 4 алгоритму, що здійснює зчитування та порівняння часу Ті із заданим часом затримки Т1. Доки час Ті менший за заданий Т1, блок 4 алгоритму перебуває в стані НІ, внаслідок чого мікропроцесор 6 переходить на блок 18 алгоритму, що діючи на цифроаналоговий перетворювач, відключає блок керування 11 і таким чином електричні впливи припиняються. При переході блоку 4 алгоритму в стан ТАК мікропроцесор 6 перемикається на обробку блоку 5 алгоритму. Блок 5 алгоритму робить операцію порівняння поточного календарного часу із заданим Т2, що відповідає, наприклад, 10 годинам ранку. При досягненні цього часу блок 5 алгоритму переходить в стан ТАК та мікропроцесор 6 сигналом блоку 6 алгоритму вмикає через цифроаналоговий перетворювач 12 блок керування 11, що виробляє лікувальні імпульси та подає їх на електроди 8 електропунктури (ЕП). Тривалість електропунктури задається часом Т3 та контролюється блоком 8 алгоритму, що перебуває в стані НІ. По закінченні часу, коли поточний календарний час досягне заданого значення Т2=10, блок 8 алгоритму переходить в стан ТАК і мікропроцесор 6 сигналом блока 9 алгоритму через цифроаналоговий перетворювач 12 вимикає блок керування 11 та процедура електропунктури (ЕП) закінчується. Блок 7 алгоритму діє таким самим чином, як і блок 5 алгоритму, коли календарний час дорівнюватиме 17 годинам. Одночасно з блоком 10 алгоритму здійснюється операція порівняння поточного значення потенціалу Пі, що знімається з електродів 1, з його заданим максимальним значенням Пmах, при якому напруження м'язу сечового міхура таке, що виразно відчуваються поклики до сечовипускання. Коли вимірюване значення біопотенціалу Пі виявиться рівним максимальному значенню Пmах, блок 10 алгоритму перебуває в стані ТАК і мікропроцесор 6 переходить до блоків 12, 14, 15 алгоритму, що контролюють стан датчиків 4, отже, і положення тіла хворого. Положення тіла "лежачи" відповідає стану ТАК блока 12 алгоритму, а це означає, що один з датчиків 4, що розташовані на поясі 13 в області стегон та попереку, замкнений під дією власної ваги. Перехід хворого в положення "сидячи" означає, що блок 12 алгоритму перейшов в стан НІ, а блок 14 алгоритму - в стан ТАК, при цьому датчики 4 на стегнах та попереку розмикаються під дією стисненого повітря, що міститься в глухих кишенях 14 поясу 13, а датчики 4 на стегнах замикаються під вагою тіла хворого. Положення тіла хворого "стоячи" характеризується тим, що блок 15 алгоритму перебуває в стані ТАК, а блок 14 алгоритму переходить в стан НІ. Фізично це означає, що всі датчики 4 розімкнені внаслідок пружності повітря в глухих кишенях 14 поясу 13. Тому, якщо один з блоків 12, 14, 15 алгоритму перебуває в стані ТАК, то мікропроцесор 6 блоком 17 алгоритму через цифроаналоговий перетворювач 12 вмикає блок керування 11, що виробляє акустичний вплив (АВ), тобто вмикає звуковий пристрій 10, який сповіщає хворого про необхідність відвідати туалетну кімнату. Проте вплив мікропроцесора 6 на блок 17 алгоритму здійснюється через блок 16 алгоритму, який спостерігає за рівнем біопотенціалу напруження м'язу сечового міхура та порівнює поточне значення Пі із заданим мінімальним значенням Пmіn, що настане в момент випорожнення сечового міхура. Коли Пі ³Пmіn (див. блок 10 алгоритму, стан ТАК), то воно не може бути одночасно меншим за Пmіn, з цієї причини блок 16 алгоритму перебуває в стані НІ, а мікропроцесор 6 здійснює перехід на блок 17 алгоритму, як було сказано вище. Якщо акустичний вплив протягом заданого часу Т5 не виявить дії, тобто величина біопотенціалу Пі залишатиметься на попередньому максимальному рівні Пmах, то блок 19 алгоритму перемикається в стан ТАК і мікропроцесор 6 блоком 22 алгоритму через цифроаналоговий перетворювач 12 вмикає блок керування 11, що починає генерувати електричні імпульси та подає їх на електроди 8 електричного впливу, змушуючи хворого до випорожнення сечового міхура. Перехід мікропроцесора 6 на блок 22 відбувся через блок 20 алгоритму, що визначає вибір виду впливу на хворого. Вибір виду впливу проводиться лікарем шляхом перемикання спеціально передбаченої для цієї цілі кнопки або тумблера, розташованого в блоці керування 11. В залежності від того, чи перебувають контакти кнопки в замкненому (а=1) або розімкненому (а=0) стані, блок 20 3 41099 алгоритму перебуває в стані ТАК або НІ. При стані ТАК блоку 20 алгоритму, як зазначалося вище, мікропроцесор 6 переходить на блок 20 алгоритму; у випадку стану НІ мікропроцесор 6 переходить на блок 21 алгоритму, що через цифро-аналоговий перетворювач 12 вмикає блок керування 11, який формує імпульси для подразнення нерву (ПН) м'язу сфінктера. Це більш м'який вид впливу, він застосовується на стадії одужання хворого як страхувальний захід. Після того, як блок 15 алгоритму перейде в стан ТАК, який свідчить про те, що хворий піднявся та перебуває в русі, і поруч з цим блок 16 алгоритму також перебуває в стані ТАК, що свідчить про повне випорожнення сечового міхура, мікропроцесор 6 блоком 18 алгоритму через цифроаналоговий перетворювач 12 вимикає всі види впливів (В). Блоки 11 і 13 введені в алгоритм з метою виключити збій алгоритму в процесі роботи пристрою, який може виникнути внаслідок того, що при випорожненні сечового міхура зникає напруження м'язу та біопотенціал Пi спадає до величини, нижчої за задану Пmіn, та блок 10 алгоритму переходить в стан НІ, тому відключити блок керування 11 без блоку 11 алгоритму неможливо. Блок 11 алгоритму надає можливість мікропроцесору 6 звертатися до блоку 18 алгоритму доти, доки величина біопотенціалу Пі не стане рівною Пmіn. Проте при переході блоку 11 алгоритму в положення ТАК блок 16 алгоритму водночас також переходить в стан ТАК. Але, оскільки блок 11 спрацьовує дещо раніше, то для можливості переходу мікропроцесора 6 на блок 18 алгоритму введений блок 13 алгоритму затримки часу на величину Т4 для рознесення спрацьовування блоків 11,16 алгоритму у часі. При стані НІ блоку 13 алгоритму мікропроцесор 6 через блоки 12, 14 алгоритму та блоки 15, 16 алгоритму, що перебувають в стані ТАК повертається на блок 18 алгоритму протягом часу Т4 для вімкнення впливів. В момент часу Ті ³Т4 блок 13 алгоритму переходить в стан ТАК та повертає мікропроцесор 6 на початок алгоритму до блоку 2 та цикл роботи мікропроцесора неперервно повторюється. Для виводу інформації та розвантаження пам'яті мікропроцесор 6 підключають до ПЕОМ 21 через сервер 22. В цьому разі роз'єм шлейфу 18 від'єднують від роз'єму мікроп роцесора 6, виймають його з кишені 17 поясу 13 та доставляють до місця розташування ПЕОМ 21. Або розвантаження пам'яті мікропроцесора здійснюється в палаті безпосередньо у ліжка хворих, якщо їх кількість значна. В цьому випадку вся операція вивантаження інформації полягає в підключенні входу (роз'єма) кроса 23 до виходу (гнізда) мікропроцесора 6, що розташований на поясі хворого. На фіг. 5 показана підсумкова карта хворого, складена ПЕОМ після розвантаження мікропроцесора 6. На карті відображено динаміку зміни величини біопотенціалу Пі протягом доби (крива а). Позначені розвантаження мікропроцесора 6. На карті водображено динаміку зміни величини біопотенціалу Пi протягом доби (крива а). Позначені максимальні Пmах та мінімальні Пmіn границі біопотенціалу, значення яких зберігаються в пам'яті мікропроцесора 6. Конкретні значення вказаних границь біопотенціалу встановлюються дослідним шляхом обробки статистичних даних, пов'язаних з реакцією хворого на максимальне напруження м'язу після випорожнення сечового міхура, коли відчувається повне відчуття полегшення. На карті зазначений розпорядок дня та динаміка положення тіла хворого (крива b) протягом дня та ночі, акти мимовільного сечовипускання протягом доби, форма та тривалість лікувальних та примусово-виховних процедур для закріплення навичок мимовільного сечовипускання. Пристрій у порівнянні з наведеними аналогами дозволяє оперувати лікареві із незрівнянно більшим об'ємом інформації, дає можливість скласти уявлення не тільки зі слів хворого, а також грунтуючись на всебічному апаратному контролі та комп'ютерної обробки та аналізу електричних сигналів, що якісно змінює діагностування та лікування хворих на енурез та в корні поліпшує та полегшує процедурний процес. Список літератури 1. Ласков Б. И., Креймер А. Я. Энурез. - М.: Медицина, 1975. - 256 с. 2. А. С. СССР № 198526. Бюллетень изобретений. 1967, № 14. 3. А. С. СССР № 1223908. Бюллетень изобретений. 1986, № 14. 4 41099 Фіг. 1 Фіг. 2 Фіг. 3 5 41099 Фіг. 4 6 41099 Фіг. 5 Тираж 50 екз. Відкрите акціонерне товариство «Патент» Україна, 88000, м. Ужгород, вул. Гагаріна, 101 (03122) 3 – 72 – 89 (03122) 2 – 57 – 03 7 41099 8