Спосіб комплексного лікування вугрової хвороби у дорослих

Спосіб комплексного лікування вугрової хвороби у дорослих, що включає застосування базисної специфічної (системної, топічної) терапії, який відрізняється тим, що додатково застосовують терапевтичні заходи, спрямовані на усунення або 3 ром 20´20см). Існує методика клінічної оцінки акне з використанням одиниць градації [7]. При цьому ступінь градації від 0,25 до 0,75 вважається фізіологічними акне («акне мінор»), а ступені від 1,0 та вище - клінічними акне («акне майор»). На теперішній час при розробці тактики лікування акне більшість лікарів-дерматовенерологів дотримуються думки щодо раціональності проведення комбінованої терапії цього дерматозу [8]. Системна терапія акне передбачає застосування антибіотиків і ретиноїдів, а також препаратів з антиандрогенною дією [1]. До групи сучасних патогенетичних засобів зовнішньої терапії акне належать місцеві ретиноїди, азелаїнова кислота, зовнішні антибіотики та бензоїлпероксид [9]. Однак ці засоби можуть викликати небажані побічні ефекти, що потребує застосування препаратів гепатопротекторної та детоксикаційної дії [10]. У ряді публікацій останніх років висловлюється думка щодо нагальної необхідності залучення у комплексну терапію акне різних лікувальних косметологічних заходів, а також корекції резидуальних проявів акне [11]. Разом з тим, незважаючи на великий арсенал лікарських препаратів, засобів та методів, які запропоновані для лікування акне, розацеа і демодикозу, їх терапевтична ефективність досить часто є недостатньою, що призводить до виникнення рецидивів та поглиблення тяжкості перебігу дерматозів. Так, відомий спосіб комплексного лікування вугрової хвороби (прототип), який передбачає застосування системного антибіотику з групи тетрациклінів чи макролітів та топічного ретиноїду адапалену у вигляді 0,1% гелю та бензоїлпероксиду у вигляді крему [12]. Вказаний спосіб дозволяє ефективно ліквідувати запальний процес, але він не запобігає розвитку таких ускладнень, як рубці, нерівна текстура чи змінений колір шкіри. Задача, яку вирішує корисна модель, що заявляється, полягає у підвищенні ефективності лікування вугрової хвороби за рахунок доповнення схеми лікування. Технічний результат, що досягається, полягає в зменшенні частоти ускладнень та поліпшенні косметичного ефекту. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі комплексного лікування вугрової хвороби у дорослих, який включає застосування базисної специфічної (системної, топічної) терапії, згідно корисної моделі, додатково застосовують терапевтичні заходи, спрямовані на усунення або корекцію супутніх чинників, значимих в патогенезі цього дерматозу, зокрема призначають препарати Зінеріт і Скінорен, які послідовно наносять на шкіру обличчя 2 рази на день впродовж 3-5 місяців, паралельно з проведенням курсів лікування системними антибіотиками призначають пробіотик Хілак-форте по 20-30 крапель перорально під час прийому їжі 3 рази на день та препарат гіалуронової кислоти куріозин у вигляді аплікацій 1-2 рази на добу при лікуванні тяжких клінічних форм акне і проводять реабілітаційну терапію засобами лікарської косметики впродовж 3-6 місяців. 41924 4 Відмінною особливістю способу комплексного лікування вугрової хвороби, що заявляється, є додаткове застосування терапевтичних заходів, спрямованих на усунення або корекцію супутніх чинників, значимих в патогенезі цього дерматозу, зокрема призначення препаратів Зінеріт і Скінорен, які послідовно наносять на шкіру обличчя 2 рази на день впродовж 3-5 місяців, паралельно з проведенням курсів лікування системними антибіотиками призначення пробіотику Хілак-форте по 20-30 крапель перорально під час прийому їжі 3 рази на день та препарату гіалуронової кислоти куріозин у вигляді аплікацій 1-2 рази на добу при лікуванні тяжких клінічних форм акне і проведення реабілітаційної терапії засобами лікарської косметики впродовж 3-6 місяців. Це дозволяє досягти повного виліковування та прийнятного косметологічного результату без ускладнень у більшого відсотку хворих на акне. За доступними літературними даними такий спосіб лікування вугрової хвороби невідомий. Запропонований спосіб лікування вугрової хвороби у дорослих здійснюється наступним чином. При призначенні лікування враховують ступінь тяжкості клінічної картини і характер перебігу захворювання, а також наявність ускладнень та супутньої патології у кожному клінічному випадку. Лікування хворих на акне з легким ступенем тяжкості обмежують топічними препаратами, які проявляють місцеву дію на певні ланки патофізіології акне. Лікування починають з призначення препаратів патогенетичної спрямованості, до яких належать топічні ретиноїди, які володіють універсальною дією на ланки патофізіології акне; Скінорен (азелаїнова кислота), який має антикомедонну, антимікробну і протизапальну дію; топічні антибіотики, які володіють антимікробною і протизапальною дією. Провідний клінічний ефект препарату Скінорен полягає у деблокуванні фолікулів. До складу препарату Скінорен входить азелаїнова кислота (природна органічна кислота). Препарат випускається у вигляді 20% крему. Азелаїнова кислота знижує адгезію фолікулярних корнеоцитів, перешкоджаючи утворенню мікрокомедонів, а також пригнічує мікробну колонізацію фолікулітів та проявляє антиоксидантну і протизапальну дію. Крім того, ця кислота пригнічує дріжджоподібні гриби і грамнегативну мікрофлору. Проявляючи антимікробну дію азелаїнова кислота не призводить до селекції стійких мутантів і розвитку резистентності. Потрібно також відзначити, що азелаїнова кислота зменшує постзапальну пігментацію. При постакне не викликає фотосенсибілізації, алергії, а також небажаних резорбтивних ефектів. Серед недоліків азелаїнової кислоти потрібно відзначити повільну дію (виразний ефект лікування спостерігається тільки через 4 тижні) та суттєву частоту тимчасового подразнення шкіри у перші 3-5 днів застосування. Крім того, частина пацієнтів вказує на певні незручності при застосуванні Скінорену у літню пору року. Це обумовлюється галеновою формою препарату у вигляді крему, що перешкоджає респірації. В зв'язку з цим при розробці тактики раціонального етапного топічного лікування акне у літ 5 ню пору року пацієнтам призначався препарат Зінеріт. У літню пору року пацієнти краще переносили препарат Зінеріт (лосьйон) у порівнянні зі Скінореном (крем). До складу лосьйону Зінеріт входять: 4% еритроміцин, 1-2% цинку ацетат та спеціальний спиртовий розчин. Разом з тим, частина обстежених нами хворих на акне вказували, що застосування лосьйону Зінеріт у зимову пору року викликало подразнення та відчуття стягування і сухості шкіри обличчя. В зв'язку з цим відповідним хворим було призначено комбіноване застосування препаратів Зінеріт і Скінорен (послідовне нанесення на шкіру обличчя 2 рази на день), що спряло зменшенню побічних ефектів, а також прискоренню терміну негативації клінічних проявів акне. Тривалість відповідного місцевого комбінованого лікування хворих на акне визначалась індивідуалізовано і становила від 3 до 5 місяців. Аналіз ефективності та частоти виникнення побічних ефектів при застосуванні різних за механізмом дії препаратів (Зінеріт, Скінорен) в топічному лікуванні акне легкого та помірного ступеня тяжкості підтвердив раціональність комбінованого застосування цих засобів. Встановлене прискорення терапевтичного ефекту при комбінованому застосуванні Зінеріту та Скінорену в терапії акне вказує на синергічну їх дію, спрямовану на пригнічення мікробної флори та негативацію запального процесу. За наявності у хворих на акне з легкого ступеня тяжкості запального процесу та поодиноких пустул до комбінованої місцевої терапії залучають топічні антибіотики, зокрема препарат «Далацин Т» (1% водно-гелевий розчин кліндаміцину), або місцеві лікарські засоби з антибіотиками тетрациклінового ряду. При визначенні тривалості застосування топічних антибіотиків у відповідних хворих слід дотримувались сучасної концепції мінімізації антибіотикотерапії акне (Leyden J., 1997). Відповідна концепція ґрунтується на встановленій адсорбції близько 10% антибіотика, який міститься у його лікарських формах для зовнішнього застосування, і необхідності запобігання виникненню дисбактеріозу кишечнику. В зв'язку з цим тривалість проведення топічної антибіотикотерапії становить 3-5 тижнів і визначається терміном регресу наявних та відсутністю утворення нових пустул у кожному конкретному клінічному випадку. За умов недостатньої терапевтичної ефективності топічних антибіотиків протягом 2-3 тижнів від початку їх застосування в комплексну терапію відповідних хворих на акне залучались системні антибіотики. В комплексному лікуванні хворих на акне з помірною, середньотяжкою та тяжкою формами перебігу запального процесу, що характеризуються утворенням значної кількості пустульозних, а також вузлуватих елементів висипки, призначають системні антибіотики. На теперішній час в системній антибіотикотерапії акне застосовуються переважно тетрацикліни (тетрациклін, доксициклін, міноциклін), а також макроліди (джозаміцин, азитроміцин). Системна антибіотикотерапія за даною корисною моделлю передбачає призначення доксицикліну або доксицикліну моногідрату (Юнідокс Солютаб). Переваги цих антибіотиків обумовлюються їх більш потужною антимікробною активніс 41924 6 тю, зокрема щодо Propionbacterium acnes і Staphylococcus еріdermidis, у порівнянні з іншими тетрациклінами. Доксициклін та доксицикліну моногідрат володіють високою ліпофільністю і накопичуються у сальних залозах. Крім того, ці антибіотики спричинюють супресію протизапальних цитокінів, знижують рівень активного кисню та продукцію кератиноцитами цитокінів у ділянках запального процесу. Доксициклін призначають хворим по 0,1г перорально після їжі 2 рази на добу, а доксицикліну моногідрат (Юнідокс Солютаб) по 0,1г перорально після їжі 1 раз на добу. Відповідно до сучасних схем лікування акне, прийнятих у ряді європейських країн і США, антибіотики системної дії призначаються на досить тривалий термін - від 4 місяців до 1 року. Побічні ефекти, які виникають при проведенні відповідної пероральної антибіотикотерапії, рекомендується мінімізувати шляхом індивідуалізованого визначення оптимальної дози препарату і паралельного призначення антимікотичних препаратів. Крім того, при тривалому прийомі антибіотиків у хворих на акне досить часто виникають вторинні фолікуліти, що обумовлюється приєднанням грамнегативних ентеробактерій, коагулазонегативних стафілококів або грибів роду Candida. При розвитку відповідних ускладнень рекомендується заміна антибіотика. Згідно з публікаціями окремих дослідників [4] та наших власних клінічних спостережень, проведення багатомісячної безперервної системної антибіотикотерапії при акне є недоцільним. Негативними наслідками проведення довготривалої антибіотикотерапії у хворих на акне є порушення біоценозу кишечнику, а також розвиток резистентних штамів бактерій. Разом з тим призначення хворим на акне коротких курсів (5-10 днів) системної антибіотикотерапії є недостатнім для досягнення стійкого терапевтичного ефекту. Враховуючи високий рівень секреції шкірного сала у хворих на акне, антибіотики при короткому терміні їх застосування не можуть ефективно впливати на Propionbacterium acnes. Враховуючи вищенаведене, у відповідності до запропонованої корисної моделі, курс системної антибіотикотерапії проводять протягом 1-2 місяців. Точна тривалість курсу системної антибіотикотерапії визначається індивідуалізовано у кожного хворого на акне з урахуванням тяжкості клінічної картини ураження та ефективності проведеного лікування. При цьому хворим з тяжкою клінічною формою акне, зокрема при наявності вузлуватих елементів висипки, через 1 місяць після завершення першого курсу системної антибіотикотерапії проводять другий курс відповідного лікування. При цьому для другого курсу системної антибіотикотерапії застосовують антибіотики групи макролідів, зокрема препарати джозаміцин (Вільпрофен) або азитроміцин (Сумамед). Джозаміцин призначають хворим по 500мг перорально після їжі 2 рази на добу, а азитроміцин - по 250мг перорально після їжі 1 раз на добу. Тривалість проведення відповідного другого курсу системної антибіотикотерапії у хворих на акне становить 20-30 днів. 7 Потрібно відзначити, що під час проведення курсів системної антибіотикотерапії хворі на акне припиняють застосування топічних антибіотиків, але продовжують місцеву терапію препаратом Скінорен. Навіть таке обережне застосування системної і місцевої антибіотикотерапії здатне негативно позначитись на мікрофлорі кишечнику і тому потребує проведення специфічних терапевтичних заходів, спрямованих на профілактику розвитку дисбактеріозу. На теперішній час для лікування та профілактики розвитку дисбактеріозу кишечнику застосовується група пробіотиків та ряд бактеріальних лікарських препаратів, спрямованих на нормалізацію стану біоценозу кишечнику. Група пробіотиків розподіляється на препарати мікробного та немікробного походження, які володіють біфідо- і лактогенною дією. До мікробних пробіотиків відносять біологічні препарати, що містять живі або ліофільно висушені бактерії різних видів. Пробіотики розрізняються за формою, медико-біологічними характеристиками та видом включеної до них нормофлори. Серед існуючих пробіотиків мікробного походження для регуляції рівноваги мікрофлори кишечнику застосовуються бактісубтіл, біфідумбактерин сухий, колібактерин сухий, лактобактерин сухий, ентерол та ряд інших. Потрібно відзначити, що одночасно з позитивними ефектами відповідних пробіотиків, зокрема сприятливим впливом на травлення, підтримку і регуляцію фізіологічної рівноваги мікрофлори кишечнику, ці препарати мають низку недоліків. Серед недоліків пробіотиків мікробного походження потрібно відзначити обмежену антагоністичну активність ряду штамів, вузький спектр дисбіотичної корекції препаратів, залежність від кількості життєздатних клітин, які містяться в препараті, участь мікроорганізмів препарату у міжмікробних взаємодіях, залежність ефекту від адгезивної спроможності мікроорганізмів. Враховуючи вищенаведене, на особливу увагу заслуговує препарат Хілак-форте, який має низку переваг перед іншими пробіотиками. Зокрема, Хілак-форте містить не живі або висушені бактерії, а продукти їх життєдіяльності та ряд додаткових компонентів, які посилюють його ефективність. Хілак-форте містить стерильний концентрат продуктів обміну речовин бактерій, до складу якого входять молочна кислота; концентрат продуктів обміну грампозитивних та грамнегативних симбіотичних продуктів товстого і тонкого кишечнику, жирні кислоти. Перевагами Хілак-форте є також те, що він містить концентрат продуктів обміну лактобактерій і кишкових симбіонтів. Крім того, до його складу входить низка біологічно активних речовин, що мають поживну цінність. У зв'язку з забезпеченням високої концентрації продуктів обміну речовин, що продукують молочну кислоту, Хілак-форте сприяє регенерації фізіологічної флори кишечнику біологічним шляхом, викликаючи зрушення і підтримку значень pH у шлунково-кишковому тракті в межах фізіологічної норми, що створює несприятливі умови для життєдіяльності патогенних мікроорганізмів, забезпечує санацію кишечнику. На тлі прискорення розвитку 41924 8 нормальних симбіонтів кишечнику під дією цього препарату нормалізується природний синтез вітамінів групи В і К, покращуються фізіологічні функції слизової оболонки шлунково-кишкового тракту. Враховуючи вищенаведене, в комплексну терапію хворих на акне у відповідності до запропонованої корисної моделі було залучено пробіотик Хілак-форте. Цей препарат призначають по 20-30 крапель перорально під час прийому їжі 3 рази на день паралельно з проведенням курсів лікування системними антибіотиками. При розробці тактики комплексної індивідуалізованої терапії хворих на акне повинні враховуватись також результати лабораторних тестів на наявність інфекції Helicobacter pylori у шлунку. Враховуючи існуючу гіпотезу щодо певного значення інфекції Helicobacter pylori в патогенезі акне та акне-подібних дерматозів, ми вважаємо за доцільне проведення її фармакологічної ерадикації у хворих з позитивними результатами відповідних лабораторних тестів. На сучасному етапі ерадикацію інфекції Helicobacter pylori рекомендується проводити відповідно до рекомендації Європейського гастроентерологічного клубу та Маастріхського консенсусу експертів-гастроентерологів. Згідно з відповідними рекомендаціями, терапевтична ерадикація інфекції Helicobacter pylori проводиться шляхом застосування комбінованого (трикомпонентного) лікування. При цьому хворим індивідуалізовано призначається одна з запропонованих трикомпонентних схем лікування, зокрема із залученням препаратів нітроімідазолового ряду або без нітроімідазолів. Вибір однієї зі схем відповідної ерадикаційної терапії проводять індивідуалізовано з урахуванням анамнестичних даних. При цьому, якщо хворий у минулому застосовував препарати нітроімідазолового ряду за іншими показаннями, у схему терапевтичної ерадикації Helicobacter pylori відповідні препарати не залучались. Це обґрунтовувалось можливістю резистентності бактерій Helicobacter pylori до препаратів нітроімідазолового ряду. Відповідно до даних анамнезу, у частини хворих з позитивними лабораторними тестами на наявність інфекції Helicobacter pylori у минулому препарати нітроімідазолового ряду не застосовують. Цим пацієнтам призначають трикомпонентну схему ерадикаційної терапії, яка включає пероральний прийом метронідазолу по 400мг 2 рази на добу, антибіотика кларитроміцину по 250мг на добу та препарату омепразол по 20мг 2 рази на добу впродовж 7 днів. Метронідазол - це синтетичний антибактеріальний препарат з групи нітроімідазолів. Кларитроміцин є антибіотиком з групи макролідів, що володіє широким спектром бактерицидної дії. Омепразол - це антисекреторний препарат, який знижує продукцію шлункової кислоти шляхом пригнічення ферменту Н+/К+ -АТФ-ази на секреторній поверхні парієнтальних клітин шлунку. Відповідна ферментна система є кислотною (протонною) помпою. Препарат омепразол діє як інгібітор цієї протонної помпи шлунку та блокує кінцеву стадію продукції кислоти. Проведення ви 9 щенаведеної трикомпонентної схеми еридикаційної терапії забезпечує санацію вогнища хронічної інфекції, спричиненої Helicobacter pylori, та знижує мікробну інтоксикацію хворих. Хворим з позитивними лабораторними тестами на наявність інфекції Helicobacter pylori, які в минулому застосовували препарати нітроімідазолового ряду, призначають схему ерадикаційної терапії без застосування метронідазолу. Відповідна схема передбачає пероральний прийом антибіотиків кларитроміцину по 500мг 2 рази на добу та амоксицикліну по 1000мг 2 рази на добу, а також препарату омепразол по 20мг 2 рази на добу впродовж 7 днів. Оцінка ефективності проведеної відповідної ерадикаційної терапії у хворих проводиться через 4-5 тижнів після її завершення. Згідно з результатами дихального тесту з сечовиною, міченою нерадіоактивним стабільним ізотопом вуглецю 13C, ерадикація бактерій Helicobacter pylori досягається практично у всіх пацієнтів, які отримали трикомпонентну схему лікування з метронідазолом, а також у всіх хворих, яким було проведено лікування за схемою без застосування препаратів нітроімідазолового ряду. При розробці тактики проведення індивідуалізованої терапії жінок та чоловіків, хворих на акне, обов'язково мають враховуватись результати досліджень показників рівня статевих гормонів. Урахування відповідних даних заслуговує на увагу в аспекті гормонального забезпечення організму жінок і чоловіків статевими гормонами, зокрема андрогенами і естрогенами у різні періоди життєвого циклу, а також доведеного значення порушень балансу цих гормонів у патогенезі акне. Андрогени є стимуляторами секреції шкірного сала. Гіперсекреція шкірного сала відбувається при підвищенні рівня андрогенів в організмі, зокрема вільного тестостерону тестикулярного або оваріального походження, дегідроепіандростерону і андростендіолу надниркового генезу, а також внаслідок високої чутливості до них сальних залоз шкіри. Відповідно до результатів проведених нами досліджень, приблизно у 20% обстежених жінок, хворих на акне, виявляється порушення балансу статевих гормонів. Крім того, у обстежених жінок, хворих на розацеа і демодикоз, у віці від 40 років і більше, з природною пременопаузою і менопаузою також було виявлено різного степеня зниження рівнів естрогенів та підвищення рівнів гонадотропних гормонів. Встановлені порушення рівнів та дисбаланс статевих гормонів у частини жінок, хворих на акне, потребує проведення індивідуалізованої терапевтичної корекції. Зокрема, жінкам, хворим на гіперандрогенну та пременструальну клінічні форми акне, без порушень фізіологічного менструального циклу, у відповідності до запропонованої корисної моделі, призначають препарат Діане-35, який містить естроген-етинілестрадіол і антиандроген ципротерону ацетат, що володіє гестагенними властивостями. Препарат Діане-35 призначають перорально по 1 драже на добу, після їжі. Прийом Діане-35 пацієнти розпочинають у 1-й день циклу. 41924 10 Подальший щоденний прийом Діане-35 здійснюється згідно з календарною інструкцією, яка додається до кожної упаковки препарату. Тривалість першого курсу прийому препарату становить 21 день, з подальшою перервою на 7 днів, під час якої відбувається менструальноподібна кровотеча. Через 28 днів від початку прийому препарату, тобто знову у 1-й день циклу, розпочинають другий курс його прийому. Застосування препарату Діане35 проводять протягом перших трьох циклів, тобто 3 місяці. При цьому, потрібно відзначити, що призначення хворим жінкам на акне препарату з антиандрогенними властивостями Діане-35 має проводитись за узгодженням з лікарем-гінекологом. Крім того, комплексне лікування хворих на тяжкі пустульозні форми акне, у відповідності до запропонованої корисної моделі, передбачає індивідуалізоване проведення мануальних заходів, зокрема комедоноекстракції, механічної чистки, кріомасажу рідким азотом, а також розкривання нагноєних вузлів і кіст та евакуації гною. З метою стимуляції епітелізації та загоювання пустульозних і вузликових елементів шкірної висипки, а також запобігання утворення атрофічних рубців і їх зменшення, в комплексній зовнішній терапії хворих на тяжкі клінічні форми акне призначають препарат куріозин (розчин для зовнішнього застосування, який містить гіалуронат цинку). Гіалуронова кислота входить до складу міжклітинної речовини більшості тканин організму людини та є важливим компонентом шкіри. Вона взаємодіє з білками, водою та іншими молекулами, утворюючи розпорошений позаклітинний матрикс, який сприяє підтримці нормального тонусу і еластичності шкіри. Гіалуронова кислота покращує також мікроциркуляцію та прискорює регенерацію тканин. Крім того, гіалуронат цинку, який входить до складу препарату куріозин, володіє протимікробною дією. Застосування препарату куріозин у вигляді аплікацій 1-2 рази на добу при лікуванні хворих на тяжкі клінічні форми акне прискорює загоювання запальних елементів шкірної висипки та запобігає утворенню атрофічних рубців. Таким чином, запропоноване проведення хворим на різні клінічні варіанти акне індивідуалізованих терапевтичних заходів, спрямованих на корекцію виявленої у пацієнтів різнопланової супутньої патології, а також раціональної і місцевої терапії для усунення побічних ефектів, які виникають при довготривалому застосуванні базових системних і топічних препаратів, дозволяє підвищити ефективність лікування цих дерматозів і знизити частоту ускладнень. Після досягнення повного або суттєвого регресу запальних елементів шкірної висипки важлива увага має бути приділена індивідуалізованому підбору та правильному застосуванню специфічних лікарських місцевих препаратів, які сприяють реабілітації шкіри після базисного лікування, а також засобів повсякденного догляду за шкірою: миючих, зволожуючих, тоніків, декоративної косметики. Доцільність індивідуалізованого підбору відповідних препаратів реабілітаційної спрямова 11 ності та засобів догляду за шкірою обумовлена тим, що вони можуть або суттєво підвищувати ефективність попередньої базисної специфічної терапії, або навпаки - сприяти рецидиву запального процесу та розвитку ускладнень. Призначення хворим на акне засобів лікарської косметики та засобів специфічного догляду за шкірою має проводитись індивідуалізовано з урахуванням особливостей типу шкіри, активності і характеру залишкових проявів шкірної висипки, а також пори року. На теперішній час на фармацевтичному (косметологічному) ринку України є досить широкий спектр засобів лікарської косметики виробництва ряду зарубіжних, а також вітчизняних фармацевтичних компаній та дерматологічних лабораторій. Поетапне реабілітаційне лікування хворих на різні клінічні форми акне у відповідності до корисної моделі, що заявляється, передбачає застосування низки нових засобів лікарської косметики, розроблених дерматологічними лабораторіями Біоскрін та Ур'яж (Франція). Зокрема, у дерматологічній лабораторії Біоскрін було створено спектр косметичних засобів на основі ексклюзивного екстракту гінгко-білоба - Гінгко Флавону 40, розробленого виключно для застосування в дерматології для специфічного догляду за різними типами шкіри. Дерматологічною лабораторією Ур'яж також розроблена низка засобів лікарської косметики та специфічного догляду за шкірою, до складу яких входить унікальна термальна вода Ур'яж. Пацієнтам з жирною проблемною шкірою у відповідності до корисної моделі, що заявляється, призначають очищувальний гель Діоцинак (лабораторії Біоскрін), а також очищувальний гель Ісеак (лабораторії Ур'яж). До складу гелю Діоцинак входять: екстракт Гінгко Флавон 40, сульфат міді 0,05%, цинк, піролідон, карбоксилат цинку 0,1%, саліцилова кислота та неіонні поверхнево-активні речовини. Відповідні активні компоненти, що входять до складу очищувального гелю Діоцинак, проявляють себорегулювальну, відлущувальну, антибактеріальну та антисептичну дії, а також антиоксидантну та заспокійливу дії, при цьому вони м'яко очищають, зволожують та відновлюють шкіру. З метою подальшої керато- та себорегуляціїї пацієнтам з жирною проблемною шкірою призначають денний крем Діоцинак з матувальним ефектом та нічний крем Діоцинак. Основними активними компонентами цих засобів є вже згадуваний Гінгко Флавон 40 та унікальний комплекс диосмектит-цинк, а також саліцилова кислота, гліцеритинова кислота, галактоарабінан та ефіри фруктових кислот. Відповідні засоби проявляють антибактеріальну дію, посилюють регенерацію залишкових проявів запальних елементів шкірної висипки та впливають на регуляцію виділення шкірного сала. Крім того, за рахунок наявності Гінгко Флавону 40, ці засоби покращують мікроциркуляцію, захищають еластин, посилюють синтез колагену, а також надають шкірі пружності, згладжують шкірні дефекти, покращують рельєф та надають матовості. Активними складовими гелю Ісеак (очищаючий гель) є екстракт кіпрею, піроктон оламін, глікоколь 41924 12 та термальна вода Ур'яж. Цей гель володіє антибактеріальною, себорегулюючою дією та забезпечує глибоке очищення шкіри від забруднення та залишків шкірного сала. У весняну та літню пори року реабілітаційна терапія у пацієнтів з жирною проблемною шкірою передбачає додаткове місцеве застосування препарату лінії Ісеак (сонцезахисний флюїд SPF 30). Пацієнтам з сухою та схильною до подразнення шкірою обличчя на етапі реабілітаційного місцевого лікування застосовують очищаючий гель Cu-Zn (лабораторії Ур'яж) або гель Гінгколіум (лабораторії Біоскрін). Терміни застосування відповідних засобів лікарської косметики дерматологічних лабораторій «Біоскрін» та «Ур'яж» у пацієнтів з жирною проблемною або сухою та схильною до подразнення шкірою обличчя визначались індивідуалізовано і коливались від 3 до 6 місяців. Конкретний приклад втілення Хвора К., 32 років. Знаходилась під нашим спостереженням з лютого 2007 року по березень 2008 року, картка амбулаторної хворої №74. Діагноз: вугрова хвороба середньо-тяжкого ступеня ураження. Звернулася в клініку шкірних та венеричних хвороб НМУ зі скаргами на множинні висипи на шкірі обличчя, переважно щік, лоба, шиї, що існували впродовж 4 років, дискомфорт в уражених ділянках шкіри. Висипи були представлені запальними папулами та пустулами, часто на тлі помірно гіперемованої шкіри. Неодноразово лікувалась в районному ШВД з використанням місцевої емульсії бензилбензоату, стероїдних кремів. Терапевтичне покращання було тимчасовим. У відповідності до способу, що заявляється, було проведене наступне лікування. Пацієнтка отримала місцеве лікування у вигляді комбінованого застосування препаратів Зінеріт і Скінорен (послідовне нанесення на шкіру обличчя 2 рази на день), впродовж 3 місяців. До місцевої терапії було залучено антибіотик Далацин Τ (1% водно-гелевий розчин кліндаміцину) впродовж 3 тижнів. Оскільки терапевтична ефективність топічних засобів у цей термін виявилась недостатньою, до комплексної терапії було залучено системний антибіотик доксициклін по 0,1г перорально після їжі 2 рази на добу на 2 місяці. Через 1 місяць після завершення першого курсу системної антибіотико-терапії було проведено другий курс відповідного лікування з використанням антибіотику групи макролітів джозаміцину. Джозаміцин призначався по 500мг перорально після їжі 2 рази на добу. Тривалість проведення другого курсу системної антибіотикотерапії становила 20 днів. Паралельно з проведенням курсів лікування системними антибіотиками призначали пробіотик Хілак-форте по 20 крапель перорально під час прийому їжі 3 рази на день. Оскільки тест на Helicobacter pylori дав негативний результат, ерадикація цього організму не проводилась. На реабілітаційному етапі лікування було призначено препарат гіалуронової кислоти куріозин у вигляді аплікацій 2 рази на добу впродовж 2 місяців. В якості мануальних заходів було застосовано 13 комедоноекстракцію та кріомасаж рідким азотом. На заключному етапі лікування було застосовано очищаючий гель Cu-Zn (лабораторії Ур'яж), 3 місяці користування яким дозволили посилити косметологічний ефект лікування через зменшення проявів постакне (інфільтратів, плям та рубчиків на шкірі обличчя). В результаті проведеного лікування зникли всі запальні елементи і відбулося повне розсмоктування пост запальних інфільтратів і плям, вирівнявся рельєф та нормалізувався колір шкіри на уражених ділянках. При подальшому спостереженні протягом року після проведеного лікування пацієнтка не мала жодного ускладнення чи рецидиву вугрової хвороби. Впродовж 2007-2008 років в клініці шкірних та венеричних хвороб НМУ за даною методикою в амбулаторних умовах було проліковано 184 хворих на акне, в тому числі 119 (65%) жінок та 65 (35%) чоловіків. Вік обстежених хворих на акне жінок коливався від 20 до 46 років, а чоловіків - від 20-39 років. Згідно з клінічною картиною ураження, у переважної більшості обстежених хворих на акне, а саме у 172 (93%) зі 184 пацієнтів, було зареєстровано легку та середньо-тяжку форми ураження, а у 12 (7%) - тяжку форму ураження. Оцінка клінічної ефективності запропонованої нами тактики комбінованого етапного лікування хворих на різні клінічні форми акне проводилась в динаміці проведення та після завершення індивідуалізованих курсів терапії, тривалість яких становила від 4 до 6 місяців. Згідно з аналізом результатів проведеного лікування, клінічного одужування або значного клінічного покращення було досягнуто у 145 (79%) зі 184 хворих на акне. Помірнеклінічне покращення реєструвалось у 30 (16%) хворих. Разом з тим, у 9 (5%) хворих на акне після завершення комбінованого лікування спостерігався незначний клінічний ефект. Відповідним хворим з незначним клінічним ефектом після проведеного лікування було проведено повторний курс базової системної терапії згідно із запропонованими нами індивідуалізованими схемами лікування, що дозволило досягти значного або помірного клінічного покращення. Таким чином, розроблені нами оригінальні патогенетично обґрунтовані методи лікування різних клінічних форм акне, які передбачають проведення комплексних індивідуалізованих терапевтичних заходів, спрямованих на негативацію клінічних проявів запального процесу, усунення ряду можливих екзогенних і ендогенних чинників розвитку цього дерматозу, дозволили досягти клінічного одужання або значного клінічного покращення у переважної більшості обстежених хворих. Після завершення курсу відповідної базової терапії та досягнення повного регресу або суттєвого зменшення чисельності папуло пустул і інших елементів шкірної висипки обстежені нами пацієнти продовжували перебувати на диспансерному спостереженні протягом 1-2 років. Потрібно відзначити, що терміни зникнення запальних елементів висипки після базисного курсу специфічної терапії при акне у дорослих осіб є досить варіабельними, що обумовлено особливо 41924 14 стями перебігу цього дерматозу та наявністю ряду екзогенних і ендогенних чинників, які можуть сприяти рецидиву запального процесу. Крім того, після регресу запальних елементів висипки на шкірі залишаються постакне, мелазма, телеангіоектазії та інші залишкові прояви. Відповідні прояви потребують проведення комплексних реабілітаційних заходів, зокрема шляхом залучення засобів лікарської косметики. Хворим було вказано на необхідність неухильного виконання рекомендацій щодо дотримання дієти та уникнення прямого сонячного проміння, а також проведено індивідуалізовані терапевтичні заходи, спрямовані на усунення та корекцію деяких ендогенних і екзогенних чинників, значимих в патогенезі акне. Крім того, хворим з клінічним рецидивом акне було повторно проведено курс індивідуалізованої базисної та реабілітаційної терапії, що дозволило досягти повного регресу активних запальних елементів шкірної висипки, а також стійкого позитивного клінічного та косметологічного ефекту. Таким чином, запропонована раціональна схема поетапного індивідуалізованого лікування хворих на різні клінічні варіанти акне, яка передбачають комбіноване застосування базисної специфічної (системної, топічної) терапії, терапевтичних заходів, спрямованих на усунення або корекцію супутніх чинників, значимих в патогенезі цього дерматозу, та проведення реабілітаційної терапії засобами лікарської косметики, дозволяє досягати повного виліковування та прийнятного косметологічного результату у більшого відсотку хворих на акне, що має важливе медичне та естетичне значення. Список літератури 1. Адаскевич В.П. Акне вульгарные и розовые.-Москва: Медицинская книга, Н.Новгород: НГМА, 2003.-160с. Адаскевич В.П. Акне и розацеа. - Санкт-Петербург: Ольга, 2000.-132с. 2. Адаскевич В.П. Акне вульгарные и розовые. -Москва: Медицинская книга. -Н.Новгород: НГМА, 2003.-160с. 3. Аравийская Е.А., Красносельских Г.В., Соколовский E.B. Акне //Кожный зуд. Акне. Урогенитальная хламидийная инфекция /Под ред. Е.В.Соколовского. -СПб: Сотис. -1998.- С.68-110. 4. Багмет А.Н., Шаповалова О.В. Коррекция нарушений микроценоза кожи при легких формах угревой болезни //Дерматология и венерология. 2003. -№1(19). -С.44-46. 5. Бабаева М.А., Добржанская P.C., Меледжаева М.А.. Амангулиев А. Клещ-железница при угревой болезни в условиях Туркмении //Сб.науч. труд. Новые косметические препараты и лечение заболеваний и косметических недостатков. Москва.- 1988.- С.40-41. 6. Ковалев В.М. Угревая сыпь. -Киев: Здоровье, 1991.-143с. 7. Burke В., Cunliffe W. The assessment of acne vulgaric- the Leed technique//Dr.J.Dermetol.-1984.Vol.111.-P.83-92. 8. Потекаев H.H. Розацеа, этиология, клиника, терапия. -Москва, 2000.-143с. 9. Забненкова О.В. Патогенетическое обоснование местного лечения вульгарных угрей 15 41924 //Клиническая дерматология и венерология. 2006. - №2. -С.43-46. 10. Гулей Л.О. Вплив комплексного лікування хворих на акне з використанням препарату «ІвКер» на імунологічні показники крові та деякі параметри ліпідного обміну //Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2006. №3(22). - С.33-37. Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 16 11. Дашкова H.A., Логачев М.Ф. Акне: природа возникновения и развития, вопросы систематизации и современные ориентиры в выборе терапии //Вестник дерматологии и венерологии. -2006. №4. -С.8-13. 12. С.В. Іванов, В.Н. Король, М.М. Шупенько. Сучасні методи щодо лікування пацієнтів з вугровою хворобою //Косметологія, № 4, грудень 2005, с.53-55. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601