Спосіб реабілітації жінок після оперативного втручання з приводу позаматкової вагітності

Спосіб реабілітації жінок після оперативного втр учання з приводу позаматкової вагітності шляхом призначення у післяопераційному періоді фізіотерапевтичного лікування, який відрізняється тим, що комплекс фізіотерапевтичних процедур призначають з першої доби після операції та використовують внутрішньовагінальні фізіотерапевтичні процедури поряд із фізіотерапією на передню черевну стінку. (19) (21) 2001042666 (22) 19.04.2001 (24) 15.11.2001 (33) UA (46) 15.11.2001, Бюл. № 10, 2001 р. (72) Співак Анжела Володимирівна, Кравченко Олена Вікторівна (73) Співак Анжела Володимирівна, UA, Кравченко Олена Вікторівна, UA 43230 го втр учання з приводу позаматкової вагітності шляхом використання раннього призначення та внутрішньовагінального призначення фізіотерапевтичного лікування у комплексі лікувальних заходів для забезпечення більш ефективного та швидкого відновлення репродуктивної та інших функцій жінки, запобіганню утворенню злук та вторинного безпліддя тощо. Поставлена задача вирішується тим, що у способі реабілітації жінок після оперативного втручання з приводу позаматкової вагітності шляхом призначення у післяопераційному періоді фізіотерапевтичного лікування, згідно з винаходом, комплекс фізіотерапевтичних процедур призначають з першої доби після операції та використовують внутрішньовагінальні фізіотерапевтичні процедури поряд із фізіотерапією на передню черевну стінку. Спільними ознаками прототипу та рішення, що пропонується, є застосування комплексу фізіотерапевтичного лікування як реабілітаційного заходу у післяопераційному періоді з приводу позаматкової вагітності. Винахід відрізняється від прототипу тим, що фізіотерапевтичне лікування призначається вже з першої доби після операції (в способіпрототипі з 4-5 доби) та тим, що застосовується внутрішньовагінальний шлях проведення фізіотерапії. Патогенетичний ефект при використанні нашого способу складається з місцевої знеболюючої дії, регуляції крово- та лімфообігу, нормалізуючому впливі фізіопроцедур на усі ланки регуляції функцій репродуктивної системи, наднирники, систему кровообігу, обмін речовин та імунологічні процеси. Крім того, важливим фактором, що зумовлює призначення фізіотерапії саме у ранні терміни після операції, є більш ефективна профілактика злукового процесу у порожнині малого таза. Наш спосіб, що пропонується, полягає у наступному. У жінки після проведеної порожнинної операції з приводу позаматкової вагітності вже через 3-6 годин після закінчення операції призначається фізіотерапевтичне лікування в залежності від перебігу операції, важкості стану жінки, наявності післяопераційних ускладнень, фонової патології та особливостей анамнезу життя та захворювання. Тривалість лікування стандартна. Застосування нашого способу засноване на патогенетичному підході з урахуванням особливостей виникнення післяопераційних ускладнень після оперативного втручання з приводу позаматкової вагітності. Досягнення технічного результату відновлення репродуктивної та інших функцій жінки та запобігання утворення злук та вторинного безпліддя при використанні винаходу проходить більш якісно та ефективно. Застосування способу пояснюється конкретними прикладами. Приклад 1 Хвора Мельничук Н.П., 27 р., 14.01.2001 р. звернулась в жіночу консультацію зі скаргами на біль понизу черева, загальну слабкість, кров'янисті виділення з статевих шляхів. Спадковість не обтяжена. З дитячих інфекцій перенесла кір, вітряну віспу. Менструації з 15 років, встановились відразу, по 5-6 днів, через 20-30 днів, болючі, помірні. Остання менструація 1.11.2000 р. Від вагітності не застерігалась. Було 2 вагі тності, перша закінчилась строковими пологами без ускладнень, друга - штучним абортом (в 1997 р.). Після аборту виникло двостороннє запалення додатків матки. Відмічалось періодичне загострення запального процесу. Хвора середнього зросту, правильної тілобудови. Шкіра та видимі слизові оболонки блідорожеві. Пульс 90 ударів за хвилину, задовільних властивостей. Артеріальний тиск 110/70 мм. рт. ст. Температура тіла 37,2°С. З боку легень і серця патологічних змін не виявлено. При пальпації живота відмічається болючість над лобком і в правій здухвинній ділянці. Вагінальне дослідження: зовнішні статеві органи і вагіна без особливостей. Шийка матки циліндричної форми. При огляді в зеркалах на передній губі виявлена виразка. Зовнішнє вічко закрите. Матка зміщена вліво, вверх і дещо збільшена, щільної консистенції. Був виставлений діагноз: Порушена правобічна трубна вагітність. Хворій проведена лапаротомія по Пфанненштилю, правобічна тубектомія. В післяопераційному періоді проводилась антибактеріальна, вітамінна терапія, вітаміни; з 4-5 доби УВЧ (5 сеансів) на низ живота. Після закінчення УВЧ процедур хворій проводили електрофорез 2%-ним розчином сіркокислого цинку по черевно-копчиковій методиці (10 процедур). Після лікування у хворої відмічались періодичні болі понизу черева, підвищення температури тіла до 37,5ºС. Хвора скаржилась на загальну слабкість, порушення сну, швидку втому. При гінекологічному обстеженні виявлена болючість і інфільтрація в малому тазі справа. Приклад 2 Хвора Сушко О.М., 25 р., була доставлена машиною швидкої допомоги в гінекологічне відділення 25.03.2001 р. Менструації з 12 років, встановились через рік, по 3-5 днів, через 26-28 днів, помірно болючі, незначні. Заміжня. Останні місячні 11.01.2001 р. Перша вагітність закінчилась штучним абортом (в 1999 р.). Загальний стан хворої важкий, блідість шкірних покривів та видимих слизових оболонок. Температура тіла 37,1ºС. З боку легень патологічних змін не виявлено. Пульс 120 ударів за хвилину, ритмічний, слабкого наповнення. Артеріальний тиск 90/60 мм. рт. ст. Тони серця приглушені, шумів немає. Язик чистий, вологий. Живіт приймає обмежену участь в акті дихання, дещо вздутий, напружений і різко болючий в нижніх відділах. Позитивний симптом Щоткіна. Вагінальне дослідження: Зовнішні статеві органи і вагіна без особливостей. Шийка матки циліндричної форми, при огляді в зеркалах - легкий ціаноз слизових оболонок вагіни та вагінальної частини шийки матки. Зовнішнє вічко щілиноподібне. На задній губі шийки матки знаходиться некровоточива виразка. Із зіва слизові виділення в невеликій кількості. Матка пальпується з труднощами, дещо збільшена в розмірах, м'якої консистенції. При переміщенні матки виникають різкі болі. При спробі пальпації додатків матки справа хвора відчувала сильну біль. Заднє склепіння вагіни дещо 2 43230 вибухало, надавлювання на нього викликало різку болючість. Був виставлений діагноз: Порушена правобічна позаматкова вагітність, по типу трубного аборту. Проведена лапаротомія по Пфанненштилю, правобічна тубектомія. В післяопераційному періоді хвора приймала антибіотикотерапію, вітаміни, знеболюючі. З фізіотерапевтичних процедур віддавали перевагу дециметрохвильовій терапії апаратом Ра нет ДМВ 20-1 вагінально, щоденно 7 процедур. Також хворій проводилась вагінальна ультразвукова низькочастотна терапія апаратом "Барвінок-Г", кожний день, всього 6 процедур. Під час лікування, на 4-5 добу у хворої наступило клінічне одужання: відсутні скарги, нормалізувався загальний стан, відновились показники периферичної крові, відсутні болі понизу черева, при бімануальному обстеженні інфільтратів в області малого тазу не виявлено. __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2002 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ __________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 __________________________________________________________ 3