Спосіб діагностики пострадіаційних когнітивних порушень

Спосіб діагностики пострадіаційних когнітивних порушень у віддалений період опромінення, що включає нейропсихологічні дослідження і картирування біоелектричної активності головного мозку, який відрізняється тим, що у пацієнта одночасно оцінюють відносний вербальний коефіцієнт інтелектуальності (Х1), когнітивність (Х2), пам'ять та увагу (Х3), проактивну інтерференцію вербальної інформації (Х4), короткочасну вербальну пам'ять (Х5), ретроактивну інтерференцію вербальної інформації (Х6), відносну потужність (%) тета-діапазону електричної активності головного мозку у лівій лобній ділянці (Х7), відношення сумарної відносної (%) потужності тета- до альфа U 2 (19) 1 3 мозку в опромінених внаслідок аварії на ЧАЕС [2]. Пострадіаційні когнітивні порушення знаходяться у центрі уваги сучасної світової нейрорадіобіології. Останніми роками отримані нові докази радіаційно-індукованої молекулярної і клітинної основи церебральних ефектів внаслідок впливу малих доз іонізуючого випромінювання: порушений нейрогенез у гіпокампі дорослих, зміни у профілі експресії генів, нейрозапальні реакції, альтерації нейросигналювання, апоптотична клітинна загибель, смерть клітин і їх ушкодження внаслідок вторинних уражень та ін. [3-10]. У гіпокампі (основна структура лімбічної системи, відповідальна, зокрема, за консолідацію пам'яті) дорослих нейрогенез відбувається постійно. Цей процес є вразливим до дії іонізуючого випромінювання, навіть у діапазоні «малих доз». Радіаційні когнітивні порушення можуть бути зумовленими ураженням нейрогенної клітинної популяції, що розташована у зубчастій субгранулярній зоні (ЗСЗ) гіпокампа [3-5, 9]. Втрата проліферуючих клітин ЗСЗ та їх нащадків відіграє суттєву роль в редукції нейрогенезу, що є ключовим в патогенезі радіаційно-індукованих когнітивних розладів. Прогресуючий дефіцит навчання і пам'яті внаслідок опромінення може бути також зумовленим зростаючою гіпокампальною дисфункцією в результаті довготривалої відсутності нормальної активності стовбурових і прогеніторних клітин [3, 9]. Причому хронічне опромінення спричинює більш значний ефект на клітинне сигналювання і нейрогенез, ніж гостре опромінення [11]. Діагностика пострадіаційних когнітивних порушень мозку має суттєве значення для оптимізації надання медико-соціальної допомоги постраждалим внаслідок радіаційних аварій та після проведення радіотерапевтичних та/або радіодіагностичних процедур. Когнітивні порушення спричинюють зниження якості життя, працездатності, загального функціонування і соціальної адаптації пацієнта, а також інвалідизацію. Особливе значення диференційна діагностика пострадіаційних когнітивних порушень набуває при можливих терористичних актах з використанням радіоактивних речовин (радіологічних атаках). Відома величезна кількість так званих «нейропсихологічних батарей» - сукупності тестів для діагностики порушень когнітивних функцій. Загальними їх обмеженнями є: 1) тенденція до скорочення, коли використовується замало тестів і діагностика когнітивних розладів втрачає точність, і 2) надмірна повнота різноманітних тестів, що неефективно з-за виснаження пацієнта і використання занадто багато зусиль і часу дослідника. Вирішення цієї проблеми полягає у використанні ретельно відібраних методів, спрямованих на оцінку саме характерних для того чи іншого патологічного процесу когнітивних розладів [12, 13]. Когнітивні розлади після опромінення включають лише певні області когнітивної сфери (когнітивні домени), які можуть залишатися «німими» при рутинній неврологічній і психіатричній діагностиці, і бути недіагностованими. У наших попередніх дослідженнях показано, що пострадіаційне ураження головного мозку внаслідок загального опромінення 46847 4 у дозах 0,3-5Гр є топографічне гетерогенним і локалізується, перед усім, у неокортексі лобних і скроневих ділянок, кортико-лімбічній системі, зокрема у гіпокампі, підкоркових структурах та провідникових шляхах. Ураження залучає як білу, так і сіру речовину головного мозку. Причому ці ефекти латералізовані до домінантної (лівої) гемісфери [14-21]. Відомо про спосіб оцінки нейрокогнітивних і нейрофізіологічних змін в УЛНА на ЧАЕС на підставі комплексних нейропсихологічних досліджень і багатоканальної реєстрації біоелектричної активності головного мозку за допомогою комп'ютерної електроенцефалографії (кЕЕГ) із наступним спектральним і когерентним аналізом, а також визначенням локалізації джерел патологічної активності мозку, коли когнітивні порушення у сукупності із регіонарно-частотними змінами кЕЕГ пов'язують із радіаційними церебральними ефектами і прискореним старінням головного мозку [22-24]. Проте вказаний спосіб не містить індивідуального дозиметричного супроводу, постраждалі, які були опромінені у дозах більше 1Гр, не були залучені до дослідження, а також цей спосіб не дозволяє індивідуалізовано оцінити вірогідність радіаційного впливу на стан когнітивних функцій. Відомо спосіб оцінки біологічного віку організму в УЛНА на ЧАЕС із використанням когнітивних тестів, коли на підставі використаних моделей було визначено збільшення психологічного віку на 11 років і зроблено висновок про радіаційний прогероїдний синдром як форму прискореного старіння [25]. Недоліком цього способу є те, що він не містить дозиметричного супроводу, не включає опромінених осіб у дозах більше 1Гр, оцінює біологічний (психологічний) вік, а не стан когнітивних функцій, і не дозволяє оцінити вірогідність радіаційного впливу на останній. Відомо спосіб визначення довготривалих когнітивних порушень у постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, у тому числі, УЛНА, на підставі набору нейропсихологічних тестів, коли у постраждалих було встановлено значне зниження показників за більшістю вимірювань, зокрема, у точності і ефективності виконання тестів та психомоторного уповільнення, що було розцінено як порушення церебральних функцій внаслідок гострого та хронічного опромінення [26]. Недоліком цього способу є те, що він не містить дозиметричного супроводу, не включає опромінених осіб у дозах більше 1 Гр, не оцінює нейрофізіологічних параметрів, і не дозволяє оцінити вірогідність радіаційного впливу на стан когнітивних функцій. Найбільш близьким за технічною суттю (прототипом) є спосіб діагностики радіаційного ураження головного мозку у віддалений період опромінення, що полягає у проведенні комплексних уніфікованих психометричних, нейрофізіологічних, нейровізуалізаційних, нейропсихологічних, допплєрографічних і біохімічних досліджень, який відрізняється тим, що у пацієнта одночасно оцінюють загальну кількість і вираженість психопатології (Х1), негативну (дефіцитарну) психопатологічну 5 симптоматику (Х2), збудження (Х3), вираженість шизоїдних проявів (Х4), загальну оцінку життєдіяльності (X5), домінуючу частоту електричної активності головного мозку у потиличних ділянках (Х6), сумарну відносну потужність (%) дельта-діапазону електричної активності головного мозку (Х7), відносну потужність (%) дельта-діапазону у лівій лоб2 -1 ній ділянці (X8), абсолютну потужність (мкВ ·Гц ) тета-діапазону (Х9), сумарну відносну (%) потужність альфа-діапазону (Х10), абсолютну потужність (мкВ2·Гц-1) альфа-діапазону у лівій тім'яній ділянці (Х11), коефіцієнт контрастності (%) білої речовини лівої тім'яної частки відносно лікворної системи мозку (Х12), коефіцієнт контрастності (%) лівої внутрішньої капсули (Х13), коефіцієнт контрастності (%) таламусу (Х14), коефіцієнт контрастності (%) правого хвостатого ядра (X15), швидкість читання слів (Х16), швидкість називання кольорових слів (Х17), обсяг вербальної пам'яті (X18), інтерференцію вербальної інформації (Х19), інтерференцію невербальної інформації (Х20), зміни актуального коефіцієнту інтелектуальності (IQ) відповідно до преморбідного IQ, [pre-IQ - IQ] (Х21), максимальну систолічну частоту (кГц) над лівою внутрішньою сонною артерією (Х22), максимальну систолічну частоту (кГц) над лівою надблоковою артерією (Х23), максимальну систолічну частоту (кГц) над паравертебральними артеріями (Х24) та концентрацію (ОД·л-1) аланінамінотрансферази (АлАТ) у сироватці крові (Х25). Після цього визначають вірогідність радіаційного генезу змін кожного показника та його питому вагу, R (%), у діагностиці радіаційного ураження головного мозку. За сумою показників Rsum = (R1-R25) визначають вірогідність (%) пострадіаційних церебральних порушень та, якщо Rsum перебільшує 50%, діагностують радіаційне ураження головного мозку у віддалений період опромінення [27]. Однак і цьому способу притаманні слідуючи недоліки: по-перше, він досить складний до виконання у закладах практичної охорони здоров'я і потребує залучення значних високотехнологічних ресурсів і часу; по-друге, він не достатньо повно і точно оцінює порушення саме когнітивних функцій після опромінення. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалення способу діагностики когнітивних порушень із урахуванням їх радіоіндукованого генезу. Технічною задачею є створення способу визначення вірогідності радіаційного ґенезу когнітивних порушеньу віддалені терміни після загального опромінення людини у дозах до 5Гр при радіаційних аваріях, який враховує сучасні уявлення щодо патогенезу пострадіаційного ураження головного мозку, церебрального базису когнітивних розладів та отримані дозозалежні нейропсихологічні і нейрофізіологічні параметри. Технічна задача вирішується за рахунок того, що у пацієнта одночасно оцінюють відносний вербальний коефіцієнт інтелектуальності (Х1), когнітивність (Х2), пам'ять та увагу (Х3), проактивну інтерференцію вербальної інформації (X4), короткочасну вербальну пам'ять (X5), ретроактивну інтерференцію вербальної інформації (Х6), від 46847 6 носну потужність (%) тета-діапазону електричної активності головного мозку у лівій лобній ділянці (Х7), відношення сумарної відносної (%) потужності тета- до альфа-діапазону (X8), Після цього визначають вірогідність радіаційного генезу змін кожного показника та його питому вагу, R (%), у діагностиці пострадіаційних когнітивних порушень за такими критеріями: 1) якщо Х1 0, то R1=17,43%; якщо Х15 слів або дані відсутні, то R4=0; 5) якщо Х5 8 слів, то R5=15,29%; якщо Х5>8 слів балів або дані відсутні, то R5=0; 6) якщо Х6 3 слів, то R1=18,35%; якщо Х627% або дані відсутні, то R7=0; 8) якщо X80,3-5,0Гр, причому сила кореляції посилювалася із зростанням дози опромінення. Тобто, відібрані показники відбивають саме пострадіаційні когнітивні порушення. Кожному з показників пропорційно до сили його кореляційного зв'язку з дозою опромінення (коефіцієнт лінійної кореляції, г) було надано емпіричний коефіцієнт внеску у загальний домен пострадіаційних когнітивних порушень R (%). Причому загальний внесок 8 інформативних показників сягає 100%. Для встановлення значень (меж) радіаційноасоційованих змін інформативних показників кожний з цих показників у окремого пацієнта має знаходитися у певному діапазоні, притаманному саме групі опромінених, чи бути більшим або меншим певного межового значення, яке було отримано як, відповідно, нижня або верхня межа 95% довірчого інтервалу лінійної регресії цього показника від дози опромінення (табл. 1). Таблиця 1 Інформативні показники, їх коефіцієнти лінійної кореляції (r) з дозою опромінення, емпіричні коефіцієнти внеску (R) у домен пострадіаційних когнітивних порушень та діагностичні критерії радіаційних змін № 1 2 3 4 5 6 7 8 Інформативні показники Відносний вербальний коефіцієнт інтелектуальності (Х1) Когнітивність (Х2) Пам'ять та увага (Х3) Проактивна інтерференція вербальної інформації (Х4) Короткочасна вербальна пам'ять (Х5) Ретроактивна інтерференція вербальної інформації (Х6) Відносна потужність (%) тета-діапазону електричної активності головного мозку у лівій лобній ділянці (Х7) Відношення сумарної відносної (%) потужності тета- до альфадіапазону (X8) Всього Якщо значення показника відповідає межам радіаційно-асоційованих змін, то пацієнту надається відповідний коефіцієнт внеску до домену пострадіаційних когнітивних порушень. Якщо значення показника знаходиться за межами радіаційно-асоційованих змін або дані відсутні, то відповідний коефіцієнт внеску до домену пострадіаційних когнітивних порушень приймається за 0. Таким чином, теоретична максимальна вірогідність діагностики пострадіаційних когнітивних порушень може складати 100 %, а мінімальна - 0. В результаті застосування моделі одержано 132 істиннопозитивних, 54 істиннонегативних, 35 хибнонегативних та 12 хибнопозитивних висновків. Таким чином, чутливість способу у визначенні радіаційного ґенезу когнітивних порушень у віддалені терміни після загального опромінення людини у r 0,57 0,30 0,30 0,40 0,50 0,60 R % Межі радіаційних змін 17,43 0 9,18 35-42 бали 9,18 5-10 балів 12,23 5 слів 15,29 8 слів 18,35 3 слів 0,30 9,17 27% 0,30 9,17 0,9 100 дозах менше 5Гр при радіаційних аваріях складає 79,0%, специфічність - 81,8%, точність - 79,8%. При використанні моделі при опроміненні у дозах більше 0,3Гр (>0,3-5Гр) одержано 62 істиннопозитивних, 54 істиннонегативних, 11 хибнонегативних та 12 хибнопозитивних висновків. У цьому діапазоні доз чутливість і точність способу підвищуються: чутливість складає 84,9%, специфічність 81,8%, точність - 83,4%. Відносний вербальний коефіцієнт інтелектуальності (X1) визначається як різниця між преморбідним вербальним коефіцієнтом інтелектуальності (v_pre-IQ) та актуальним вербальним коефіцієнтом інтелектуальності (vIQ): [v_pre-IQ-vIQ]. VIQ визначається на підставі використання адаптованої і ревалідізованої Методики дослідження інтелекту для дорослих Д. Векслера (Wechsler Adult 9 46847 Intelligence Scale, WAIS). Преморбідна оцінка вербального IQ (v_pre-IQ) проводиться за допомогою рівняння регресії на підставі демографічних параметрів, яке було люб'язно надано доктором Беілін Гао з відділу судової психіатрії Госпіталю Шенжень Кангнінг Інституту психічного здоров'я (Шенжень, Китай), яке використане з дозволу автора: Рівняння регресії Гао для оцінки pre-IQ таке: . . . / Pre-IQ=С+ACo Age+Осо O+SCo Sex+Eco Edu, де pre-IQ - преморбідний коефіцієнт інтелектуальності; С - константа; АСо - віковий коефіцієнт; ОСо - професійний коефіцієнт; SCo - статевий коефіцієнт; ЕСо - освітянський коефіцієнт; Age - вік, причому вік 16-17 років =1, 18-19=2, 20-24=3, 25-34=4, 35-44=5, 45-54=6, 55-64=7 та >65=8; О - професія, причому без професії =1, селянин =2, робітник =3, цивільні службовці =4, студенти =5, вчителі, інженери і вчені = 6; S - стать, причому жінки =1, чоловіки =2; Е - освіта, причому неписьменні =1, початкова школа =2, неповна середня освіта =3, середня освіта =4, середні спеціальна та вище =5. При розрахунках вербального pre-IQ використовують відповідні коефіцієнти: Коефіцієнт Константа (С) Віковий (АСо) Професійний (ОСо) Статевий (SCo) Освітянський (ЕСо) Відповідність розрахованого pre-IQ до дійсного IQ (R2) Показник Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 X8 Вербальний pre-IQ 58,8 1,09 2,1 4,48 7,37 0,633 Значення показника 19,47 39 балів 10 балів 5 слів 5 слів 7 слів 26 % 0,6 Всього Таким чином, вірогідність пострадіаційних церебральних порушень R дорівнює 100%, що перебільшує 50%, тому можливо діагностувати пострадіаційні когнітивні порушення у віддалений період опромінення. Показник Х1 Х2 Х3 Х4 Значення показника 2,53 42 бали 3 бали 4 слова 10 Когнітивність (Х2) визначається як бал за Тестом для ранньої діагностики деменції та диференціації від депресії (The Test for the Early Detection of Dementia with Discrimination from Depression, TE4D). Пам'ять та увага (Х3) визначається як бал за Коротким тестом когнітивного виконання (Short Cognitive Performance Test, SKT) Проактивна інтерференція вербальної інформації (Х4) визначається за тестом аудиторновербального навчання Рея (Rey Auditory Verbal Learning Test, RAVLT) як кількість повторених слів списку В. Короткочасна вербальна пам'ять (X5) визначаються за тестом аудиторно-вербального навчання Рея (Rey Auditory Verbal Learning Test, RAVLT) як кількість повторених слів списку А6. Ретроактивна інтерференція вербальної інформації (Х6) визначається за тестом аудиторновербального навчання Рея (Rey Auditory Verbal Learning Test, RAVLT) як різниця кількості повторених слів списків А5 та А6 (А5-А6). Відносна потужність (%) тета-діапазону електричної активності головного мозку у лівій лобній ділянці (X7) визначається за допомогою стандартної кЕЕГ у діапазоні >4-7 Гц з епохою аналізу 1хв. Відношення сумарної відносної (%) потужності тета- до альфа-діапазону (Х8) визначається за допомогою стандартної кЕЕГ як відношення усередненої за усіма відведеннями відносної (%) потужності тета-діапазону (>4-7Гц) до усередненої за усіма відведеннями відносної (%) потужності альфа-діапазону (>7-12Гц) з епохою аналізу 1 хв. Спосіб пояснюється такими прикладами. Пацієнт Г., 49 років, переніс гостру променеву хворобу 1-го ступеню, доза опромінення - 1,86Гр. Клінічний діагноз: органічний розлад особистості (F07.0). При обстеженні отримані такі показники та емпіричні коефіцієнти внеску (R) у домен пострадіаційних когнітивних порушень: Межі радіаційних змін 0 35-42 бали 5-10 балів 5 слів 8 слів 3 слів 27% 0,9 R% 17,43 9,18 9,18 12,23 15,29 18,35 9,17 9,17 100 Пацієнт І., 52 роки, УЛНА на ЧАЕС 1986p., доза опромінення - 0,25Гр. Клінічний діагноз: органічний розлад особистості (F07.0). При обстеженні отримані такі показники та емпіричні коефіцієнти внеску (R) у домен пострадіаційних когнітивних порушень: Межі радіаційних змін 0 35-42 бали 5-10 балів 5 слів R% 17,43 9,18 0 12,23 11 Х5 Х6 Х7 X8 46847 белів 1 слово 26 % 0,7 Всього Таким чином, вірогідність пострадіаційних церебральних порушень R дорівнює 72,47%, що перебільшує 50%, тому можливо діагностувати пострадіаційні когнітивні порушення у віддалений період опромінення. Показник Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 X8 Значення показника -7,94 32 бали 16 балів 2 слова 4 слова 2 слова 32 % 1,4 Всього Таким чином, вірогідність пострадіаційних церебральних порушень R дорівнює 27,52%, що менше 50%, тому діагностувати пострадіаційні когнітивні порушення неможливо. Показник Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 X8 Значення показника -26,19 45 балів 4 бали 5 слів 8 слів 1 слово 26 % 1,4 Всього Таким чином, вірогідність пострадіаційних церебральних порушень R дорівнює 36,69%, що менше 50%, тому діагностувати пострадіаційні когнітивні порушення неможливо. Показник Х1 Х2 Х3 Х4 Х5 Х6 Х7 X8 Значення показника -6,19 42 бали 2 бали 7 слів 15 слів 0 32 % 1,3 всього Таким чином, вірогідність пострадіаційних церебральних порушень R дорівнює 9,18%, що менше 50%, тому діагностувати пострадіаційні когнітивні порушення неможливо. В порівнянні з найближчим аналогом перевагою способу є його простота виконання і економічність за умов високих точності, чутливості і специ 12 8 слів 3 слів 27% 0,9 15,29 0 9,17 9,17 72,47 Пацієнт І., 56 років. Клінічний діагноз: судинна деменція легкого ступеню (F01.8) При обстеженні отримані такі показники та емпіричні коефіцієнти внеску (R) у домен пострадіаційних когнітивних порушень: Межі радіаційних змін 0 35-42 бали 5-10 балів 5 слів 8 слів 3 слів 27% 0,9 R% 0 0 0 12,23 15,29 0 0 0 27,52 Пацієнт К., 46 років. Клінічний діагноз: множинний склероз (G35). При обстеженні отримані такі показники та емпіричні коефіцієнти внеску (R) у домен пострадіаційних когнітивних порушень: Межі радіаційних змін 0 35-42 бали 5-10 балів 5 слів 8 слів 3 слів 27% 0,9 R% 0 0 0 12,23 15,29 0 9,17 0 36,69 Обстежений З., 48 років. Практично здоровий. При обстеженні отримані такі показники та емпіричні коефіцієнти внеску (R) у домен пострадіаційних когнітивних порушень: Межі радіаційних змін 0 35-42 бали 5-10 балів 5 слів 8 слів 3 слів 27 % 0,9 R% 0 9,18 0 0 0 0 0 0 9,18 фічності завдяки відбору тестів, які характеризують домен когнітивних функцій, які частіше страждають при опроміненні На відміну від аналогів, спосіб діагностики пострадіаційних когнітивних порушень враховує результати останніх досліджень щодо радіаційно-індукованої редукції нейрогенезу у гіпокампі як основну причину нейроког 13 нітивного дефіциту, а також залученість кортиколімбічної системи домінантної гемісфери у пострадіаційне ураження мозку. Зокрема, у способі оцінюються вербальні параметри, які є функцією домінантної гемісфери, а також пам'ять і тетадіапазон електричної активності головного мозку, за які відповідає саме гіпокамп. Спосіб, що заявляється, дозволяє визначити вірогідність радіаційного ґенезу порушень когнітивних функцій у віддалений після опромінення період у дозах до 5Гр. Він може бути використаний у лікувальнопрофілактичних закладах системи охорони здоров'я, які надають допомогу постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, медично-санітарних частинах підприємств, де використовуються джерела іонізуючих випромінювань (АЕС, радіохімічні підприємства та ін.), науково-дослідницьких інститутах та закладах, аерокосмічній та воєнній медицині. Джерела інформації: 1. World Health Organization. Health Effects of the Chemobyl Accident and Special Health Care Programmes. Report of the UN Chemobyl Forum Expert Group «Health» (EGH) / B. Bennett, M. Repacholi, Zh. Can- (Eds.). Geneva: World Health Organization, 2006. - 171p. 2. Логановський К.М. Нейропсихіатричні наслідки Чорнобильської катастрофи: сучасний стан доказів // Укр. мед. часопис. - 2008. - Т. 68, №6. С.44-51. 3. X-irradiation causes a prolonged reduction in cell proliferation in the dentate gyros of adult rats / E. Tada, J.M. Parent, D.H. Lowenstein, J.R. Fike // Neuroscience. - 2000. -Vol. 99, №1.-P.33-41. 4. Monje M.L., Toda H., Palmer T.D. Inflammatory blockade restores adult hippocampal neurogenesis // Science. - 2003. - Vol. 302, №5651. P.1760-1765. 5. Radiation-induced cognitive impairments are associated with changes in indicators of hippocampal neurogenesis / Raber J., Rola R., LeFevour A. et al. // Radiat. Res. - 2004. - Vol. 162, №1.-P.39-47. 6. Wong C.H., Van der Kogel A.J. Mechanisms of radiation injury to the central nervous system: implications for neuroprotection // Molecular Intervention. - 2004. - Vol. 4, №5. - P.273-284. 7. Involvement of the central nervous system in radiation-induced multi-organ dysfunction and/or failure / Gourmelon P., Marquette C., Agay D. et al. // BJR Suppl. - 2005. -№27.- Р.62-68. 8. Mahmoud-Ahmed A.S., Atkinson S., Wong C.S. Early gene expression profile in mouse brain after exposure to ionizing radiation // Radiat. Res. 2006. - Vol. 165, №2. - P.142-154. 9. Andres-Mach M., Rola R., Fike J.R. Radiation effects on neural precursor cells in the dentate gyms // Cell Tissue Res. - 2008. - Vol. 331, №1. - P.251262. 10. Early brain response to low-dose radiation exposure involves molecular networks and pathways associated with cognitive functions, advanced aging and Alzheimer's disease / X.R. Lowe, S. Bhattacharya, F. Marchetti, A.J. Wyrobek // Radiat. Res. - 2009. - Vol. 171, №1. -P.53-65. 46847 14 11. Selective brain responses to acute and chronic low-dose X-ray irradiation in males and females / Silasi G., Diaz-Heijtz R., Besplug J. et al. // Biochem. Biophys. Res. Commun. - 2004. - Vol. 325, №4. - P.1223-1235. 12.Яхно Н.Н., Захаров В.В., Степкина Д.А. Когнитивные нарушения при болезни Паркинсона, прогрессирующем надъядерном параличе и множественной системной атрофии // Український неврологічний журнал. - 2007. - Т. 3, №2. - С.4-9. 13. Chiaravalotti N.D., LeLuca J. Cognitive impairment in multiple sclerosis // Lancet Neurol.2008.-№7.-P.1139-1151. 14. Логановский К.Н. Неврологические и психопатологические синдромы в отдаленном периоде воздействия ионизирующих излучений // Журн. неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 2000. - Т. 100, №4. - С.15-21. 15. Логановский К.Н. Нейрофизиологические основы формирования экзогенно-органических церебральных нарушений после воздействия ионизирующих излучений // Журн. психиатр, мед. психол. - 2001. - Т. 8, №1. - С.70-75. 16. Loganovsky K..N., Yuryev K..L. EEG patterns in persons exposed to ionizing radiation as a result of the Chemobyl accident: Part 1: Conventional EEG analysis // J. Neuropsychiatry Clin. Neurosci. - 2001. Vol.13, №4. - P.441-458. 17. Loganovsky K.N., Yuryev K.L. EEG patterns in persons exposed to ionizing radiation as a result of the Chemobyl accident: Part 2: Quantitative EEG analysis in patients who had Acute Radiation Sickness // J. Neuropsychiatry Clin. Neurosci. - 2004. - Vol. 16, №1. - P.70-82. 18. Антипчук К.Ю. Нейропсихологічний метод у діагностиці радіаційних уражень головного мозку // Укр. мед. часопис. - 2004. - Т.3, №41. - С.121-128. 19. Бомко М.О. Морфометрична нейровізуалізаційна характеристика органічного ураження головного мозку у віддалений період впливу іонізуючого випромінювання внаслідок Чорнобильської катастрофи // Укр. мед. часопис. - 2004. - Т.2, №40. - С.96-101. 20. Денисюк Н.В. Хроническая цереброваскулярная патология у участников ликвидации последствий аварии на Чернобыльской АЭС в отдаленный период после облучения // Укр. мед. часопис. - 2006. - Т.3, №53. - С.123-132. 21. Міжпівкульна асиметрія як церебральний базис психопатології у віддалений період опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи / Логановський К.М., Антипчук К.Ю., Бомко М.О. та ін. // Укр. мед. часопис. - 2006. - Т.5, №55. - С.54-64. 22. EEG power mapping, dipole source and coherence analysis in Chemobyl patients / Zhavoronkova L.A., Kholodova N.B., Zubovsky G.A. et al. // Brain Topogr. - 1995. - Vol.8, №2. - P.161168. 23. Пострадиационные нарушения регионарно-частотных характеристик когерентности ЭЭГ при когнитивной деятельности (последствия аварии на Чернобыльской АЭС) // Жаворонкова Л.А., Лаврова Т.П., Белостоцкий А.В. и др. // Журн. высш. нервн. деят. им. И.П. Павлова. - 2006. Т.56, №2. - С.193-201. 15 46847 24. Reduced electroencephalographic coherence asymmetry in the Chemobyl accident survivors // L.A. Zhavoronkova, N.B. Kholodova, A.P. Belostocky, M.A. Koulikov // Span. J. Psychol. - 2008. - Vol. 11, №2. - P.363-373. 25. The accelerated occurrence of age-related changes of organism in Chemobyl workers: a radiation-induced progeroid syndrome? / A.M. Polyukhov, I.V. Kobsar, V.I. Grebelnik, V.P. Voitenko // Exp. Gerontol. - 2000. - Vol.35, №1. - P.105-115. Комп’ютерна верстка О. Рябко 16 26. Longitudinal neurocognitive assessments of Ukrainians exposed to ionizing radiation after the Chemobyl nuclear accident / Gamache G.L., Levinson D.M., Reeves D.L. et al. // Arch. Clin. Neuropsychol. - 2005. - Vol.20, №1. - P.81-93. 27. Патент України на корисну модель №21021. Спосіб діагностики радіаційного ураження головного мозку у віддалений період опромінення / Логановський К.М., Антипчук К.Ю., Бомко М.О. та ін. // Бюл. №2. - 15.02.2007. - 24с. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601