Спосіб корекції цитокінового профілю бронхоальвеолярного секрету хворих на негоспітальну пневмонію, сполучену зі стеатозом печінки

1. Спосіб корекції цитокінового профілю бронхоальвеолярного секрету хворих на негоспітальну пневмонію, сполучену зі стеатозом печінки, що включає призначення антибактеріальних, дезінтоксикаційних, муколітичних й симптоматичних препаратів та засобів рослинного походження з імуно 3 додатково до загальноприйнятого лікування НП, зокрема екстракт ехінацеї пурпурової (Разумний Р.В. Стан системи сурфактантів конденсату вологи видихнутого повітря у хворих на негоспітальну пневмонію, сполучену зі стеатозом печінки // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: зб. наук, праць. - Київ; Луганськ; Харків, 2008. - Вип. 5-6, (86-87). – С.247-260). Цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків способу-прототипу відноситься те, що в частини хворих на НП, сполучену зі СП, при його застосуванні все ж таки не відмічається повної нормалізації ЦП БАС пацієнтів, а саме зберігається підвищений рівень у БАС прозапальних ЦК (IL-1 , ФНП- та інш.) та при цьому відмічається і дисбаланс їхнього вмісту в БАС хворих, тобто залишаються порушення цитокінового статусу бронхолегеневої системи переважно у вигляді збільшення вмісту у БАС прозапальних ЦК при відносної недостатності протизапальних ЦК. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності існуючого способу корекції ЦП БАС хворих на НП, що сполучена зі СП, а саме прискорення досягнення нормалізації співвідношення прозапальних і протизапальних ЦК у БАС та їхньої загальної концентрації. Вказана задача досягається шляхом введення хворим на НП, що сполучена зі СП, в якості препарату рослинного походження комбінованого фітозасобу імупрету. До складу комбінованого фітозасобу імупрету входять висушені рослини у вигляді порошку (таблетки) або їхні водно-спиртові екстракти (краплі), а саме корені алтею лікарського (Rad. Althaeae officinalis L.), квітки ромашки аптечної (Flores Chamomillae officinalis L.), трава хвощу польового (Hb. Equiseti arvensi L.), листя грецького горіха (Fol. Juglandis regiae L.) трава деревію звичайного (Hb. Achilleae millefolii L.), кора дубу звичайного (Cortex Querci roburi L.), трава кульбаби лікарської (Hb. Taraxaci officinalis Weber). Рослинні компоненти, які входять до складу імупрету, оказують протизапальну дію, тому при застосуванні цього препарату зменшується набряк слизової оболонки дихальних шляхів та навколоносових пазух, внаслідок чого покращується носове дихання, зменшуються больові відчуття у ротоглотці та носоглотці. Імупрету притаманні імуностимулююча та противірусна дія, що робить доцільним застосування цього препарату при лікуванні запальних захворювань верхніх дихальних шляхів як вірусного, так і бактеріального ґенезу. Імупрет зареєстрований в Україні в якості лікарського препарату: реєстраційне посвідчення № UA/6909/01/01 на каплі оральні та №№ UA/6909/02/01 на таблетки, вкриті оболонкою, та дозволений для використання в клінічній практиці Наказ МОЗ України №483 від 17.08.07р. Препарат імупрету віднесений до фармакотерапевтичної групи комбінованих препаратів, що застосовуються при кашлі і застудних захворюваннях. Показаннями для призначення імупрету є захворювання верхніх дихальних шляхів (тонзиліт, фарингіт, ларингіт); імупрету також використову 48881 4 ється для запобігання розвитку запальних ускладнень та попередження розвитку рецидивів при респіраторних вірусних інфекціях внаслідок зниження захисних сил організму людини. Наша пропозиція базується на вперше встановленій авторами корисної моделі в експериментальних умовах і потім підтвердженій в клініці закономірності, що введення хворим комбінованого фітозасобу імупрету сприяє відновленню імунологічного гомеостазу та поперед усього нормалізації ЦП БАС, а в клінічному плані пригнічення активності запалення в легенях й досягнення стійкої та тривалої ремісії СП і, таким чином, обумовлює реалізацію задачі корисної моделі. Важливо, введення фітозасобу імупрету не має протипоказань, не спричиняє будь-яких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій, і тому цей фітопрепарат може при необхідності призначатися повторними курсами. Раніше з метою корекції ЦП БАС у хворих на НП, сполучену зі СП, імупрет не використовувався. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворим з наявністю НП, сполученої зі СП, які потребують корекції ЦП БАС, вводять поряд із загальноприйнятою терапією даного патологічного стану в якості препарату рослинного походження імупрет. Імупрет призначають дорослим по 25 крапель 3 рази на день усередину протягом 20-30 діб поспіль; у тих випадках, коли небажано вводити хворому навіть мінімальну кількість спирту або ефіру, які містяться у оральних краплях імупрету, застосовують препарати у вигляді таблеток, вкритих оболонкою: по 2 таблетки 3 рази на день усередину протягом 20-30 діб поспіль. Критерієм ефективності застосування імупрету з метою корекції ЦП БАС хворих на НП, сполучену зі СП є зниження вмісту у БАС пацієнтів прозапальних ЦК - IL-1 , IL-2, ФНП й IL-6 при тенденції до підвищення рівня протизапального ЦК - IL-4 у БАС хворих, а тому й зниження коефіцієнтів, що відображають співвідношення ЦК з прозапальною й протизапальною активністю, що свідчить про відновлення імунологічного гомеостазу. Саме введення імуноактивного препарату рослинного походження імупрету сприяє в патогенетичному плані позитивної динаміці вищезгаданих імунологічних показників, а в клінічному відношенні - прискоренню ліквідації запального процесу в легенях і досягненню стійкої й тривалої ремісії СП, а також суттєвому зменшенню в подальшому частоти загострень СП та попередження виникнення повторних випадків НП. Вище вказані дози й курси введення імупрету хворим на НП, сполученої зі СП, були підібрані нами досвідним шляхом. Саме при такій кратності та тривалості введення імупрету забезпечується максимальне зниження концентрації прозапальних ЦК у БАС. Отже новими є як препарат (імупрет), який нами вперше використовується при даної патології, зокрема з метою корекції ЦП у хворих на НП, сполучену зі СП, так і схема застосування комбінованого фітозасобу імупрету при даній коморбідній патології. 5 48881 При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих на НП, сполучену зі СП, які підлягали проведенню імунореабілітації в зв'язку з наявністю суттєвих порушень з боку імунної системи: основна (54 особи), якій проводили корекцію ЦП за допомогою заявленого способу, і група зіставлення (45 осіб), якій проводили корекцію ЦП відповідно до відомого способу-прототипу. Обидві групи хворих, які знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком, статтю, ступенем тяжкості перебігу пневмонії й фазою СП (загострення або нестійкої ремісії). Верифікація діагнозів і ступінь тяжкості перебігу НП здійснювалися на підставі анамнестичних, клініко-лабораторних, серологічних і бактеріологічних досліджень, даних рентгенологічного дослідження легенів та ультразвукового (сонографічного) дослідження печінки, згідно з загальноприйнятими критеріями. Для виключення хронічних захворювань печінки вірусної етіології, у всіх пацієнтів, які були обстежені при створенні корисної моделі, за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА) сироватки крові визначалися маркери вірусних гепатитів (ВГ) В, С та D. Пацієнти, в яких були виявлені маркери ВГ методом ІФА, до дослідження не включалися. Введення імупрету здійснювалося, як правило, безпосередньо в гострому періоді НП і проводилося в клінічних умовах. Як клінічні, так і лабораторні показники порівнювали в обох групах хворих на НП, сполученої зі СП (основної та зіставлення). До початку проведення корекції ЦП БАС у хворих на НП, сполучену зі СП, в обох групах, які були під наглядом, - основній, що отримувала імупрет відповідно до заявленого способу, і зіставлення, в якій терапія здійснювалася стосовно до способупрототипу, була однотипова клінічна симптоматика хвороби, що характеризувалася наявністю загальноінтоксикаційного, бронхообструктивного й астено-невротичного синдромів (слабкість, кашель, порушення сну, пропасниця, підвищена 6 стомлюваність, дратівливість, емоційна лабільність, притуплення перкуторного звуку над ділянкою ураження легеневої тканини, сухі й вологі хрипи в легенях та ін.), а також помірно вираженими ознаками загострення або неповної ремісії хронічного ураження печінки гепатомегалія, тяжкість в правому підребер'ї, біль або тяжкість в епігастрії, гіркота в роті, відрижка, закрепи, чи їх чергування з проносами й метеоризмом, субіктеричність склер, сонографічні ознаки: підвищена ехогенність паренхіми, розмитий судинний малюнок, нечітка візуалізація діафрагмального контуру печінки. Концентрація IL-1 в БАС хворих на НП, що сполучена зі СП, була в цей період у середньому в 2,4 й 2,5 рази (Р