Імуностимулюючий та інтерфероніндукуючий засіб

Застосування 1-метил-2-фенілтюметил-3карбетоксі-Фдиметиламшометил-б-окси-б-бромшдола пдрохлориду моногідрату формули CH2N(CH3)2-HCi-H2O НО ВгCHZSC6HS сн, як імуностимулюючого та штерфероніндукуючого засобу рецидивних форм герпесвирусної інфекції [3] Левамизол, як і деякі ІНШІ імуностимулятори, стимулює синтез сироваткового інтерферону в організмі Титри інтерферону, синтезованого під дією левамизолу, не перевищують 80 - 160од/мл у культурі клітин 160 - 320од/мл у сироватці крові мишей та 40 - 80од/мл у сироватці крові людей [4, 5] Проте левамизол високо токсичний та може викликати різні побічні явища головну біль, порушення сну, підвищення температури, зміну смакових відчуттів, диспепсичні явища, нюхові галюцинації (зміна запахів), алергічні кожні реакції, уртикарію, грипоподібні та неврологічні симптоми Найбільш небезпечним побічним ефектом, яке може мати місце при терапії левамизолом як імуностимулятором, є агранулоцитоз - зменшення нейтрофільних гранулоцитів нижче 25% Тому у ході лікування левамизолом слід систематично проводити аналізи крові Комерційне доступним на ринку є левамизол виробницітва фірми Гедеон Ріхтер А О, Будапешт, Угорщина В основу винаходу поставлена задача виявлення лікувального засобу, що має виражену штерфероногенну та імуностимулюючу дію та не викликає небажаних побічних ефектів Поставлена задача вирішується застосуванням 1-метил-2-фенілтиометил-3-карбетоксі-4диметиламинометил-5-окси-6-броминдола гідро о> ю о ю 50599 хлорида, моногідрату формули (1) (умовно арбідол) CH2N{CH3VHCi-H2O і сооан '2'5 ноВг сн 3 за новим призначенням, а саме як штерфероноіндукуючогота імуностимулюючого засобу Арбідол застосовується як лікувальний засіб проти грипу у вигляді таблеток для внутрішнього застосування [6] Арбідол не токсичний, добре переноситься та не має побічної дії як у здорових так і у хворих на грип людей Інтерфероніндукуюча та імуностимулююча активність арбідолу вивчена у експериментальних дослідженнях на тваринах і частково на людях (на добровольцях в умовах КЛІНІКИ) Вивчення штерфероніндукуючої активності арбідолу Вивчений вплив арбідолу на неспецифічні фактори захисту, зокрема, на його здатність індукувати інтерферон Вивчення штерфероніндукуючої активності арбідолу проведено у дослідах in vitro (на первинно-трипсинтизованій культурі клітин фібропластів курячого ембріона - ФЕК), у дослідах in vitro на 340 не інбредних білих мишах із масою тіла 18 - 20г та на 25 добровольцях (здорові молоді люди віком від 18 до ЗО років) З метою індукування інтерферону у культуру клітин ФЕК вводили різні дози арбідолу з 2% ДЕАЕ dextran у співвідношенні 1 4 по 0,2мл на пробірку з моношаром клітин Інкубацію оброблених клітин проводили при 37°С протягом однієї години Після цього клітини відмивали від препарату середою № 199 та заливали 1 мл середи № 199 без додавання сироватки крові великої рогатої худоби Через 8, 24 та 48год інкубування при 37°С культуральну рідину збирали та титрували на наявність інтерферону у культурі клітин ФЕК із вірусом венесуельського енцефаломіеліту за загальноприйнятою методикою [7] Результати титрування представлені утабл 1 Таблиця І Інтерферніндукуюча активність арбідолу у культурі клітин ФЕК 8 24 48 10,0 80,0 160,0 40,0 640-1280 1280-2560 64-320 100,0 0 160,0 не вивчалося 400,0 РНК фага RF2 Титр інтерферону (од/мл) через, год. 20,0 Арбідол Концентрація, Мкг/мл Препарат 640-1280 1280-2560 640-320 Як стандартний препарат порівняння при вивченні штерфероніндукуючої активності арбідолу використано високоактивний індуктор інтерферону де РНК фага RF2 (двоспиральна рибонуклеїнова кислота фата RF2) [4] Результати, що представлені у табл 1 дозволяють зробити висновок, що арбідол є високоактивним індуктором інтерферону у культурі клітин ФЕК У концентрації 20мкг/мл арбідол індукує інтерферон уже через 8год (титр = 640 - 1280од/мл, максимальний титр - 2560од/мл виявляється через 24год, до 48год титр інтерферону знижується до 320од /мл) Установлений дозозалежний ефект індукції інтерферону у культурі клітин ФЕК під впливом арбідолу Зниження концентрації арбідолу у два рази (до 10мкг/мл) призводить до зменшення індукції інтерферону приблизно у 8 разів, однак динаміка не змінюється Порівняльне вивчення індукції інтерферону під впливом арбідолу та еталонного високоактивного індуктора інтерферону - де РНК фага RF2 виявило аналогічну динаміку індукції та близькі титри інтерферону, проте при цьому де РНК фага RF2 потрібно було у 20 разів більше (400мкг/мл), концентрація 100мкг/мл викликала слабку індукцію інтерферону У наступній серії експериментів вивчена здатність арбідолу індукувати інтерферон у сироватці крові експериментальних тварин Арбідол у дозах 250, 125 та 62,5мг/кг вводили мишам per os одноразово (3 групи по 100 мишей) та через 16, 24, 48 та 72год отримували сироватку крові, яку використовували для титрування інтерферону у перевивній лінії мишачих клітин L у відношенні тест-вірусу везикулярного стоматиту Крім того, групі з 20 мишей арбідол було введено внутрішньочеревне (в/ч ) у дозі 10мг/кг одноразово та через 24 години отримана сироватка крові, у якій також було знайдено титр інтерферону Результати представлені утабл 2 50599 Таблиця 2 Препарат та спосіб Доза, Титр інтерферону (од/мл) через, годину введення мг/кг 16 24 48 72 Арбідол 250 320-640 640-1280 320 160 (per os) 125 640 320-640 640 160 62,5 320-640 640 160 40 Арбідол (в/ч) 10 не вивчалося 640-1280 не вивчалося не вивчалося Сироватка крові 0 10-20 10-20 10-20 10-20 мишей без арбідолу. Примітка на кожен термін нагляду використано по 20 мишей Результати, що представлені у табл 2, свідчать про те, що під впливом арбідолу введеного per os, відбувається індукція інтерферону у сироватці крові мишей Ефект характеризується дозозалежністю та найбільш виражений у діапазоні доз від 250 до 62,5мг/кг маси тіла тварини Високі тири інтерферону (640од/мл) виявляються у сироватці крові мишей через 16год та спостерігаються до 48год арбідол стимулює індукцію інтерферону у сироватці крові мишей також при внутрішньочеревному введенні (див табл 2) При багаторазовому введенні арбідолу мишам із метою індукції інтерферону мишей охоплює стан п по реактиви ості, який виявляється у зниженні титрів інтерферону в сироватці крові Стан ппореактивності - характерне явище для індукторів інтерферону [8] У табл 3 підсумовані результати ДОСЛІДІВ, що проведені на 400 мишах для вивчення стану пперактивності після багаторазового введення арбідолу Таблиця З Препарат, Титр Інтерферону (од/мл) у сироватці крові мишей через 24 години після арбідол, ведення арбідолу в дозах, мг/кг КІЛЬКІСТЬ 250 125 62,5 31,5 16,0 1-разове 160-320 80-160 320-4-640 40-80 10-20 2-разове 40-80 80-160 160-320 н.в. н.в. 3-разове 20-40 80-160 40-80 н.в. н.в. 4-разове 20-40 0 20 н.в. н.в. введень Примітка "н в " - не вивчався На основі отриманих даних (табл 3) можна зробити висновок, що при багаторазовому введенні арбідолу у мишей наступає стан пперактивності, який виявляється у зниженні титрів інтерферону у сироватці крові, особливо різкому після 3 4-го введення препарату з 320 - 640 до 20 0од/мл Арбідол як індуктор інтерферону профілактично діє при експериментальних вірусних інфекціях Профілактичну активність арбідолу вивчали при грипозній пневмонії мишей, що була викликана штераназальним зараженням тварин вірусом грипу А/БЕТЕЗДА/63 (H2N2) та при генералізованому герпесі мишей, що був викликаний інтраназальним зараженням їх вірусом простого першого антигенного типу штаму Л2 7 Результати 50599 представлені у табл 4 Таблиця 4 Грипозна пневмонія мишей Генералізї ванни герпес мишей Доза, Часта Летальність Знижен мг/кг спосіб абс* ня леталь % Р Доза, Часта Легальність Знижен мг/кг спосіб абс* ня леталь % ноеті,% Р ності, % 125 per os 8/40 20 50 «0,01 ЗО Per os 12/20 60 40