Спосіб динамічної оцінки когнітивних функцій та клінічного стану хворих з гострими порушеннями мозкового кровообігу за пуликом

Реферат: UA 68225 U UA 68225 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема до неврології і може бути застосована для діагностики та динамічної оцінки когнітивних порушень у сукупності з клінічним станом хворих з гострими порушенням мозкового кровообігу, в тому числі при ішемічних інсультах. Відомі способи стандартизованої оцінки неврологічного стану за Скандинавською шкалою інсульту SSS у балах та когнітивних функцій за допомогою короткої шкали психічного стану MMSE (англ. Mini-Mental State Examination) у пацієнтів, які перенесли гостре порушення мозкового кровообігу, в тому числі ішемічний інсульт [5] - прототип. Але у прототипі проводять лише оцінку когнітивного та неврологічного стану хворого за допомогою бальної оцінки стандартними методиками без врахування їх динаміки та оцінки загальноклінічних та параклінічних методів обстеження з врахуванням застосованих лікувальних заходів. Поставлено задачу розробити простий і доступний для практичної роботи спосіб динамічної оцінки неврологічного стану за Скандинавською шкалою інсульту SSS та когнітивних функцій за шкалою MMSE з урахуванням динаміки показників клінічного та параклінічного обстеження хворих з фіксацією та оцінкою таких змін при госпіталізації, на 7 день лікування та при виписці з стаціонару. Поставлена задача вирішується наступним чином, що у способі динамічної оцінки когнітивних функцій та клінічного стану хворих з гострими порушенням мозкового кровообігу, який включає проведення загальноклінічного обстеження пацієнта, оцінку неврологічного стану хворого у балах за Скандинавською шкалою інсульту SSS та психічного стану у балах за шкалою MMSE, підрахунок частоти серцевих скорочень ЧСС, вимірювання артеріального тиску вранці та ввечері, спеціальне неврологічне обстеження з дослідженням мовних порушень, виявлення менінгеальних симптомів, дослідження бульбарного симптомокомплексу, вивчення загального аналізу крові та сечі, гематокриту електролітів крові, цукру крові, холестерину крові, кількості фібриногену та протромбінового індексу, аналіз ліквору, стан очного дна, ультразвукову допплерографію екстракраніальних судин, аксіальну комп'ютерну томографію, постановку діагнозу та призначення лікування з реєстрацією медикаментів при госпіталізації занесення одержаних результатів на носії інформації, який відрізняється тим, що додатково вказані вище обстеження проводять знову на 7 день перебування хворого у стаціонарі, результати заносять на носій інформації, далі одержані на 7 день результати порівнюють з показниками при госпіталізації, при цьому в першу чергу оцінюють результати неврологічного стану хворого у балах за Скандинавською шкалою інсульту SSS, і при відсутності неврологічного дефіциту пацієнт отримує максимальну кількість балів - 60, зростання більше 10 балів відносно показників при госпіталізації свідчить про значне покращення, зростання в межах 10 балів свідчить про помірне покращення, а зростання на 1-2 бали свідчить про незначне покращення неврологічного стану, далі оцінюють психічний стан у балах за шкалою MMSE, при цьому показник здорових складає 30 балів, 24-27 балів свідчать про сумнівні когнітивні порушення, 20-23 бали про легкі когнітивні порушення, 11-19 балів про помірні когнітивні порушення, 0-10 балів свідчать про грубі когнітивні порушення, після цього оцінюють динаміку результатів додаткових обстежень, зокрема зміну частоти серцевих скорочень ЧСС, рівня артеріального тиску вранці та ввечері, спеціальних неврологічних обстежень з дослідженням мовних порушень, динаміку менінгеальних симптомів, бульбарного симптомокомплексу, динаміку загального аналізу крові та сечі, гематокриту, електролітів крові, цукру крові, холестерину крові, кількості фібриногену та протромбінового індексу, аналізів ліквору, стану очного дна, ультразвукової допплерографії екстракраніальних судин, аксіальної комп'ютерної томографії і при наявності показників додаткових досліджень, які не відповідають фізіологічним нормам і можуть бути причиною негативної динаміки показників шкали SSS і MMSE, корегують призначенням лікарських засобів, наприклад, цукрознижуючих, антигіпертензивних, протизгортальних чи інших ліків, далі перед випискою проводять чергове обстеження хворого, заносять його результати на носій інформації, порівнюють одержані результати динаміки шкал SSS і MMSE з результатами при госпіталізації через 7 днів та перед випискою, аналізують результати відкорегованого лікування за сукупністю клінічних та параклінічних показників, роблять кінцевий висновок про динаміку порушень когнітивних функцій у сукупності з клінічними та параклінічними результати обстежень, виставляють кінцевий діагноз і дають рекомендації для проведення подальших реабілітаційних заходів. Запропонований спосіб дає можливість виявити та оцінити когнітивну функцію в динаміці у сукупності зі змінами артеріального тиску, змінами лабораторних аналізів, змінами функціонального стану під впливом лікувальних заходів і виявити їх взаємозв'язок. Між запропонованим способом оцінки когнітивних функцій і станом організму під час гострого порушення мозкового кровообігу існує чіткий патогенетичний взаємозв'язок. 1 UA 68225 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Гостре порушення мозкового кровообігу призводить до гострої ішемії окремої ділянки мозку і зниження кровообігу в навколо вогнища ішемії, так звана напівтінь. Вчасно розпочата терапія дозволяє відновити кровообіг в цій ділянці і повернути втрачені властивості головного мозку [4]. Рухова функція є найбільш наглядна, тому завжди орієнтація при обстеженні хворих з мозковим інсультом йде на виявлення парезів, хоча часом втрачається контакт з хворим, не акцентується увага на його інтелектуальний стан, і лише при тривалому безрезультатному реабілітаційному лікуванні приходять до висновку, що в хворого має місце деменція [2]. Деменція є фінальною стадією розвитку когнітивного дефіциту. Розрізняють кілька стадій/рівнів когнітивного дефіциту: легкі когнітивні порушення, помірні когнітивні порушення та грубі когнітивні порушення - власне деменцію. Виявлення у хворого легких когнітивних порушень дозволяє вчасно розпочати лікування основного захворювання та запобігти розвитку у хворого деменції. Мозковий інсульт збільшує ризик виникнення деменції. Багато досліджень підтвердило той факт, що деменція в кілька разів частіше виникає у осіб, що перенесли мозковий інсульт. Виявити когнітивні порушення на етапі їх виникнення, вчасно призначити правильне лікування, шанс для швидшого одужання хворого та повернення якості життя [2, 6]. Спосіб здійснюють поетапно. Спочатку при госпіталізації хворого на носії інформації вносять паспортну частину (анкета А, додаток 1). Далі на носії інформації у розділ В вносять результати загальноприйнятого клінічного обстеження та параклінічних аналізів, зокрема показники артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, дані ЕКГ, результати загального аналізу крові, електролітів крові, цукру крові, холестерину, фібриногену, протромбінового індексу, загального аналізу сечі, очного дна, спеціального неврологічного обстеження з дослідженням мовних порушень, виявлених менінгеальних симптомів, дослідження бульбарного симптомокомплексу, статикокоординаторні порушення, бульбарний синдром, менінгеальний симптомокомплекс, дані аксіальної комп'ютерної томографії. Заповнюють перший стовпчик скандинавської шкали інсульту SSS, яка відповідає первинному огляду при госпіталізації(Додаток 2). Далі проводиться дослідження стану інтелектуальних здібностей при допомозі субтестів короткої шкали психічного статусу MMSE, досліджується орієнтація в просторі та часі, пам'ять, увага, мовна функція, сенсорні здібності та письмо. Результати MMSE вносять в першу колонку, яка відповідає первинному огляду (Додаток 3). Далі виставляють діагноз, призначають лікування. Всі використані медикаменти фіксують в стандартну схему лікування. Повторне дослідження проводять на 7 добу лікування хворого, коли розпочинають активні заходи по реабілітації втрачених функцій. Спочатку проводять повторне анкетування за шкалою SSS та за шкалою MMSE, дані яких записують у наступній другій колонці на носії інформації. Після цього порівнюють результати шкал SSS та MMSE і за динамікою їх змін оцінюють клінічний та інтелектуальний стан хворого. За шкалою SSS при відсутності неврологічного дефіциту пацієнт одержує максимальну кількість балів - 60. При порівнянні показників другого та першого обстеження за шкалою SSS зростання показника більше ніж на 10 балів свідчить про значне покращення, у межах 10 балів - про покращення, а зростання на 1-2 бали - про незначне покращення. За шкалою MMSE здоровий пацієнт одержує максимально 30 балів, зниження показника здорових осіб до рівня 27-24 балів свідчить про когнітивні порушення сумнівного характеру, до рівня 23-20 балів про легкі когнітивні порушення, до рівня 19-11 балів про помірні когнітивні порушення, до рівня 10-0 балів свідчать про грубі когнітивні порушення, власне деменцію. Одержані результати за шкалами SSS та MMSE співставляють з результатами загальноклінічних та параклінічних показників. В першу чергу прослідковують динаміку показників артеріального тиску, який фіксують щодня вранці та ввечері. Негативним є утримання систолічного тиску вище 180 мм. рт. ст, а діастолічного вище 100 мм. рт. ст. Роблять висновок про необхідність збільшення чи зменшення дози гіпотензивних препаратів. Далі звертають увагу на динаміку показника гематокриту, його високі показники вище 0,5 свідчать про недостатню кількість трансфузій. Роблять висновок про збільшення кількості трансфузій. 2 UA 68225 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 За змінами рівня фібриногену ведуть призначення дози дрібнодисперсного гепарину, його зріст говорить про недостатню дозу препарату. Слідкують за рівнем цукру в крові, при його високих показниках приймають рішення про призначення інсуліну. Дуже важливим є порівняння ЕКГ, вирішується питання про призначення серцевих глікозидів. Головна мета порівняння загальноклінічних показників в тому, що в разі негативної динаміки показників за шкалами SSS та MMSE, виявляють їх причину серед загальноклінічних показників. Подібне тестування проводиться і перед випискою хворого зі стаціонару на 12-14 добу. Співставлення отриманих даних з даними клінічного спостереження, а саме динамікою артеріального тиску, електрокардіографії, статикокоординаторних порушень, бульбарного синдрому, лабораторних даних - рівня холестерину, протромбінового індексу, глюкози крові, фібриногену та використаних медикаментів, дозволяє вчасно визначити, що впливає негативно на відновлення когнітивних функцій та вчасно виправити ситуацію. Наприклад, у хворого після первинного тестування сума балів за шкалою MMSE 20 балів, що говорить про легкі когнітивні порушення, а за шкалою SSS - 36 балів. На 7 добу тестування за шкалою MMSE виявлено загальний бал - 17, що свідчить про погіршення інтелекту хворого, а за шкалою SSS - 32 бали, так само негативну динаміку. Все разом свідчить про погіршення як загального стану, так і когнітивних здібностей. Співставлення з загально клінічними даними виявляє, що в хворого протягом 6 та 7 доби мало місце підвищення діастолічного тиску вище 100 мм. рт. ст. та високі показники гематокриту - 0,65 л/л. Тоді хворому додатково під контролем сольових діуретинів призначають 2000 мл розчину Рінгера. Тестування на 14 добу, перед випискою зі стаціонару, показало позитивну динаміку когнітивних функцій - 23 бали, а за шкалою SSS - 42 бали, то вчасно проведена медикаментозна корекція допомогла хворому зберегти інтелект та відновити функціональний стан. Придатність способу ілюструється виписками з медичної документації. Приклад 1. Хворий 68 років, пенсіонер, освіта вища, працював вчителем загальноосвітньої школи. Госпіталізований о 08 годині 17.08.2009 року зі скаргами на слабкість в лівій руці та в нозі, оніміння лівої половини тіла, запаморочення, які виникли гостро о 6 годині ранку цього ж дня. Вага хворого - 106 кг, зріст 174 см (індекс Кетле = 35). При поступленні мовні розлади відсутні, серед чинників ризику виникнення ГПМК виявлено гіпертонічну хворобу, ішемічну хворобу серця (ІХС), тютюнопаління. За клінічними ознаками має місце ураження правої півкулі без бульбарних та менінгеальних симптомів. AT при госпіталізації 224/118 мм. рт. ст, пульс ритмічний 96 уд./хв., цукор крові - 7,8 ммоль/л, гематокрит - 0,46. На очному дні - ангіоспазм судин. Оцінка за Скандинавською шкалою - 36 балів, за шкалою MMSE - 21 бал, що свідчить про когнітивні порушення легкого ступеня. На основі скарг, даних анамнезу та клінічних даних встановлено діагноз: гостре порушення мозкового кровообігу по типу ішемії в басейні правої середньої мозкової артерії з лівобічним геміпарезом та легкими когнітивними порушеннями. Призначено лікування: осмодіуретики - манітол 100 мл в/в крапельно 1 раз на добу протягом трьох днів, цераксон 500 мг на 100 мл фізрозчину в/в крапельно протягом 5 днів, розчин фраксипарину 0,3 мл п/шк. вранці та ввечері протягом семи днів. На 7 добу відмічається позитивна динаміка за Скандинавською шкалою (42 бали - помірне покращення) та легка позитивна динаміка за шкалою MMSE (22 бали). AT в межах 186/ 92 - 194/ 98 мм. рт. ст., свідчить про його стабілізацію, аналіз крові на цукор - 5,64 ммоль/л, свідчить про його стабілізацію, на гематокрит - 0,36, це свідчить про достатню кількість трансфузій. При виписці хворого зі стаціонару 29.08.2009 р. суб'єктивна оцінка стану хворого - стан покращився, AT - 145/84 мм. рт. ст., за даними УЗДГ - незначне прискорення кровоплину по обох загальних та внутрішніх сонних артеріях, за даними АКТ - гіпотензивна зона в проекції кровопостачання правої середньої мозкової артерії розміром 3,4 см на 6,2 см, позитивна динаміка за Скандинавською шкалою - 46 балів та позитивна динаміка за шкалою MMSE - 23 бали. Функціональний діагноз при виписці: ішемічний інсульт (17.08.09) в басейні кровопостачання правої середньомозкової артерії у вигляді легкого правобічного геміпарезу з легкими когнітивними порушеннями. Вище перераховані дані свідчать про правильно проведене лікування, але виявлені когнітивні порушення потребують подальшої корекції. Призначається хворому білобіл інтенс 120 3 UA 68225 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 мг. 1 таб. один раз на день, кардіомагніл 1 таб. один раз на день, для гіпотензивної терапії призначається еналаприл по 5 мг ввечері, видається щоденник, для динамічного контролю вимірів артеріального тиску. Висновок: запропонований метод дозволив вести динамічне спостереження за перебігом клінічного стану хворого на етапі лікування та ранньої реабілітації з контролем когнітивних функцій хворого після перенесеного інсульту (шкала MMSE без змін 23 бали), вчасно прогнозувати соціальну адаптацію та адекватно запланувати реабілітаційні заходи на етапі амбулаторної терапії. Приклад 2. Хвора 53 роки, домогосподарка, була прийнята зі скаргами на наростаючу слабкість в правій руці та нозі, потерпання правих кінцівок, інтенсивний біль голови, головокружіння. Захворіла гостро ввечері 13.10.2009 року, коли виник інтенсивний біль голови, спробувала допомогти собі сама, але на ранок 14.10.2009 року відчула слабкість в правих кінцівках, і машиною швидкої допомогти була доставлена в міську лікарню, де була госпіталізована в неврологічний стаціонар. Вага хворої 81 кг, зріст 1 м 63 см (індекс Кетле = 30). При госпіталізації мовні розлади відсутні, серед чинників ризику: гіпертонічна хвороба, цукровий діабет, значні емоційні перевантаження, ожиріння. Статико-координаторних порушень, бульбарних порушень та менінгеальних симптомів не виявлено. AT при госпіталізації 212/118 мм. рт. ст., пульс - 98 уд./хв., на ЕКГ синусова тахікардія, відхилення електричної осі вліво, цукор крові - 18,0 ммоль/л, протромбіновий індекс - 110 %, на очному дні - ангіоспазм судин сітчатки, одиничні крововиливи. Оцінка за Скандинавською шкалою - 38 балів, за шкалою MMSE - 21 бал. Встановлено діагноз: гостре порушення мозкового кровообігу по типу ішемії в басейні лівої середньо мозкової артерії з правобічним геміпарезом та когнітивними порушеннями легкого ступеня. Призначено лікування манітол 100 мл в/в крап. 1 раз на день, р-н церебролізину 10,0 на 100 мл фізіологічного розчину в/в крап. 1 раз на день 5 днів, еналаприл 5 мг. ввечері, розчин рибоксину 5мл. в/в струминно на сім днів, фрагмін 0,2 п/шк., два рази на день. На сьому добу у хворої відмічається негативна динаміка функціонального стану: за скандинавською шкалою інсульту - 32 бали, за шкалою MMSE - 16 балів. Аналіз клінічних даних показав, що у хворої стабілізовано AT в межах 178/82 - 186/88 мм. рт. ст., але зберігаються високі показники глюкози в крові 17,8 ммоль/л; холестерину - 7,8 ммоль/л; фібриногену - 6,7 г/л та протромбіновий індекс - 110 %. До лікування додатково добавили: кардіомагніл - 1 т. 1 раз на добу, аторвостатин - 1 т. 1 раз на день, нейропротектор у вигляді розчину цераксон по 1000 мг на фізрозчині в/в крапельно; хвору перевели на інсулін. При виписці зі стаціонару 28.10.2009 року у хворої суб'єктивна оцінка - незначне покращення, AT - 154/ 82 мм. рт. ст., за даними УЗДГ - ознаки стенозу до 50 % лівої внутрішньої сонної артерії, за даними АКТ - ознаки ішемічного інсульту в лобно-скроневій ділянці лівої півкулі головного мозку (гіподенсивна зона трикутної форми з розмірами 3,4 на 4,6 см). Помірне покращення за Скандинавською шкалою 42 бали, та позитивна динаміка за шкалою MMSE - 22 бали. AT 138/86 мм. рт. ст., цукор крові 7,4 ммоль/л, протромбіновий індекс 100 %. Функціональний діагноз при виписці: ішемічний інсульт (13.10.09) в басейні кровопостачання лівої середньомозкової артерії з помірним правобічним геміпарезом, порушенням ходи помірного ступеня та легкими когнітивними порушеннями. Цукровий діабет, тип II, середнього ступеня вираженості. ГХ III ст. Дані рекомендації для амбулаторного лікування: еналаприл 5 мг 1 раз на день, кардіомагніл 1т. 1 раз на день, діабетон MR 60 мг один раз на день, 2 мл цераксон три рази на день. Висновок: запропонований метод дозволяє виявляти та вести динамічне спостереження за когнітивними порушеннями під контролем клінічного стану хворого після перенесеного ГПМК, прогнозувати вихід після перенесеного інсульту та планувати реабілітаційні заходи. З метою перевірки ефективності запропонованого способу було обстежено і проліковано 278 хворих обох статей з хорошим і стійким ефектом. Контролем служили результати 27 хворих, в яких не велось динамічне спостереження за когнітивними функціями в стаціонарі і які були виявлені на етапі амбулаторного лікування. При вчасному їх виявленні на етапі стаціонару дозволило би зменшити їх вираженість та завчасно розробити програму дій. Одержані результати дають підставу рекомендувати запропонований спосіб для впровадження в клінічну практику для наукових та практичних цілей. Спосіб може бути рекомендований для динамічного спостереження за хворими, що перенесли мозковий інсульт на етапі амбулаторного та стаціонарного лікування в ранньому відновлювальному періоді. Джерела інформації: 4 UA 68225 U 5 10 15 1. Мищенко Т.С., Шестопалова Л.Ф., Трищинская М.А. Клинические шкалы и психодиагностические тесты в диагностике сосудистых заболеваний головного мозга. Методические рекомендации: Научное издание. - Харьков, 2008. - 36с. 2. Мищенко Т.С., Шестопалова Л.Ф., Мищенко В.Н. Когнитивные и аффективные нарушения у постинсультных больных и возможности их коррекции //Міжнародний неврологічний журнал. 2007. - № 2(12) - С. 26-30. 3. Петрова М.М. Шнайдер Н.А., Яремина О.В. Когнитивные нарушения у больных артериальной гипертонией - Красноярск, 2007. - 104с. 4. Шестопалова Л.Ф. Введение в ангионеврологию (нейропсихология сосудистых заболеваний головного мозга). Харьков: ХВУ, 2000. - 136с. 5. Шкали в клінічній неврології/ Під ред. М.Є. Поліщука. - К. .Видавець Д.В. Гуляєв, 2009. 29с. [Прототип] 6. Яхно Н.Н., Захаров В.В., Локшина А.Б., Коберская Н.Н., Мхитарян Э.А. Деменции. Москва: МЕДпрес-информ, 2010. - 264с. 7. Otepienie /Pod redakeja A. Szczudlika, P.P. Liberskiego, M. Barcikowskiej. - Krakow. Wydawnictwo uniwersytetu Jagielonskiego. - 2004. - 566s. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 30 35 40 45 50 55 Спосіб динамічної оцінки когнітивних функцій та клінічного стану хворих з гострими порушенням мозкового кровообігу, який включає проведення загальноклінічного обстеження пацієнта, оцінку неврологічного стану хворого у балах за Скандинавською шкалою інсульту SSS та психічного стану у балах за шкалою MMSE, підрахунок частоти серцевих скорочень ЧСС, вимірювання артеріального тиску вранці та ввечері, спеціальне неврологічне обстеження з дослідженням мовних порушень, виявлення менінгеальних симптомів, дослідження бульбарного симптомокомплексу, вивчення загального аналізу крові та сечі, гематокриту електролітів крові, цукру крові, холестерину крові, кількості фібриногену та протромбінового індексу, аналіз ліквору, стан очного дна, ультразвукову допплерографію екстракраніальних судин, аксіальну комп'ютерну томографію, постановку діагнозу та призначення лікування з реєстрацією медикаментів при госпіталізації занесення одержаних результатів на носії інформації, який відрізняється тим, що додатково вказані вище обстеження проводять знову на 7 день перебування хворого у стаціонарі, результати заносять на носій інформації, далі одержані на 7 день результати порівнюють з показниками при госпіталізації, при цьому в першу чергу оцінюють результати неврологічного стану хворого у балах за Скандинавською шкалою інсульту SSS, і при відсутності неврологічного дефіциту пацієнт отримує максимальну кількість балів 60, зростання більше 10 балів відносно показників при госпіталізації свідчить про значне покращення, зростання в межах 10 балів свідчить про помірне покращення, а зростання на 1-2 бали свідчить про незначне покращення неврологічного стану, далі оцінюють психічний стан у балах за шкалою MMSE, при цьому показник здорових складає 30 балів, 24-27 балів свідчать про сумнівні когнітивні порушення, 20-23 бали про легкі когнітивні порушення, 11-19 балів про помірні когнітивні порушення, 0-10 балів свідчать про грубі когнітивні порушення, після цього оцінюють динаміку результатів додаткових обстежень, зокрема зміну частоти серцевих скорочень ЧСС, рівня артеріального тиску вранці та ввечері, спеціальних неврологічних обстежень з дослідженням мовних порушень, динаміку менінгеальних симптомів, бульбарного симптомокомплексу, динаміку загального аналізу крові та сечі, гематокриту, електролітів крові, цукру крові, холестерину крові, кількості фібриногену та протромбінового індексу, аналізів ліквору, стану очного дна, ультразвукової допплерографії екстракраніальних судин, аксіальної комп'ютерної томографії і при наявності показників додаткових досліджень, які не відповідають фізіологічним нормам і можуть бути причиною негативної динаміки показників шкали SSS і MMSE, корегують призначенням лікарських засобів, наприклад, цукрознижуючих, антигіпертезнивних, протизгортальних чи інших ліків, далі перед випискою проводять чергове обстеження хворого, заносять його результати на носій інформації, порівнюють одержані результати динаміки шкал SSS і MMSE з результатами при госпіталізації, через 7 днів та перед випискою, аналізують результати відкорегованого лікування за сукупністю клінічних та параклінічних показників, роблять кінцевий висновок про динаміку порушень когнітивних функцій у сукупності з клінічними та параклінічними результататами обстежень, виставляють кінцевий діагноз і дають рекомендації для проведення подальших реабілітаційних заходів. 5 UA 68225 U Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6