Спосіб профілактики загострень параноїдної шизофренії

Реферат: Спосіб профілактики загострень параноїдної шизофренії, що включає введення нейролептиків у підтримуючих дозах, глутаргіну, циклоферону та імуноактивного препарату. Як імуноактивний препарат вводять нуклеїнат. UA 69686 U (12) UA 69686 U UA 69686 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до клінічної психіатрії й присвячена способам профілактики загострень психічних хвороб, зокрема шизофренії. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана зі значною розповсюдженістю захворюваності на параноїдну шизофренію (ПШ) у сучасних умовах, поперед усього серед осіб молодого, найбільш працездатного віку, і недостатньою ефективністю існуючих у теперішній час способів профілактики загострень ПШ, що викликає значну частоту розвитку прогредієнтного перебігу шизофренічного процесу з втратою працездатності й виникненням інвалідності. З іншої сторони, при вдалій профілактиці загострень шизофренічного процесу можна домогтися досягнення стійкої й тривалої ремісії ПШ і тим самим суттєво покращити як загальний прогноз хвороби, так і працездатність хворих на шизофренію. Існує спосіб профілактики загострень ПШ, стосовно якого при досягненні ремісії захворювання проводять диспансерний нагляд за хворими й в залежності від тих симптомів хвороби, які збереглися в цей період, призначають симптоматичне лікування транквілізаторами при наявності астенічного стану, антидепресантами при переважанні депресивної симптоматики й таке інше [Шизофрения / Р.А. Наджаров, А.С. Жиганов, А.Б. Смулевич и др. // Руководство по психиатрии. - Т. 1. - М: Медицина, 1988. - С. 420-446]. Однак, клінічний досвід показує, що цей спосіб профілактики загострень ПШ недостатньо ефективний та потребує подальшого удосконалення. Відомий також спосіб профілактики загострень ПШ шляхом введення хворим у періоді їх диспансерного обстеження, після завершення лікування загострення шизофренії, комбінації нейролептиків у підтримуючих дозах, зокрема препарати пролонгованої дії - галоперидол або модитен-депо (одна ін'єкція 1 раз на місяць) і циклодол усередину по 0,002 г 3 рази на добу протягом перших 10-ти діб і потім по 0,002 г 1 раз на добу протягом тривалого часу [Жиганов А.С. Современное состояние учения о шизофрении // Рос. медицинский вестник.-2001. - Т. 6, № 1. - С. 41-45]. Але в хворих на ПШ і при застосуванні цього способу виникають загострення шизофренічного процесу, що потребує їхньої госпіталізації до психіатричного стаціонару й проведення довготривалого лікування нейролептиками. Тому був запропонований спосіб профілактики загострення ПШ, який включає введення хворим додатково до комбінації нейролептиків препарату з детоксикуючою й антиоксидантною дією глутаргіну, а також імуноактивного препарату циклоферону [Деклараційний патент України на корисну модель № 15064. МПК (2006) C07D 219/00, С07Н 5/00, С07Н 15/00, С07С 229/26, (2006.01.) С07С 229/24, А61К 31/435, А61К 31/195, А61Р 25/18, А61К 35/72. Спосіб профілактики загострень параноїдної шизофренії. Опубл. 10.06.2006, Бюл. № 6]. Однак при використанні й цього способу профілактики загострення ПШ у деяких хворих ще виникають загострення шизофренічного процесу, що потребує їхньої госпіталізації й проведення повторного лікування. У зв'язку з цим був запропонований спосіб профілактики загострення ПШ, що передбачає введення хворим додатково до комбінації нейролептиків у підтримуючих дозах, глутаргіну, циклоферону в середньотерапевтичних дозах та імуноактивного препарату тимогену внутрішньом'язово у вигляді 0,01 % розчину по 1 мл (100 мкг) 1 раз на добу увечері протягом 10-12 діб поспіль [Патент України на корисну модель № 18089. МПК А61К 35/06 (2006.01). Спосіб профілактики загострень параноїдної шизофренії. Опубл. 16.10.2006, Бюл. № 10]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому вибраний за прототип. До недоліків прототипу належить те, що в деяких хворих на ПШ все ж таки ще виникають загострення шизофренічного процесу, що потребує їхньої госпіталізації й проведення повторного лікування. Задачею корисної моделі було удосконалення відомого способу профілактики загострень ПШ, а саме зменшення ймовірності виникнення загострень та у випадку їхнього розвитку суттєве зниження тривалості й тяжкості перебігу загострення шизофренічного процесу. Вказана задача вирішується шляхом введення хворим на ПШ комбінації нейролептиків у підтримуючих дозах, глутаргіну та циклоферону в середньотерапевтичних дозах та як імуноактивний препарат - нуклеїнат. Нуклеїнат - це вітчизняний імуноактивний препарат природного походження, який містить у своємускладі як фармакологічно активну сполуку екстракт дріжджової РНК, що виявляє виражену імунотропну активність. Нуклеїнат чинить позитивний вплив на всі ланки імунної відповіді організму, оскільки він є засобом імуномодулюючої дії. Нуклеїнат регулює продукцію клітинами макрофагально-моноцитарного ряду низки цитокінїв, зокрема IL-1β, IL-6, TNFα й αінтерферону. Крім імуномодулюючого ефекту, нуклеїнат характеризується також наявністю 1 UA 69686 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 детоксикуючої, антиоксидантної й мембраностабілізуючої активності, що робить обгрунтованим його використання у комплексному лікуванні гострих та хронічних хвороб різного генезу. Раніше нуклеїнат з метою профілактики загострень ПШ не використовувався, причому таке використання стало можливим виходячи з власних досліджень авторів корисної моделі, які, поперше, встановили, що патогенетичною основою загострення ПШ є розвиток вторинного імунодефіцитного стану, та, по-друге, досвідним шляхом виявили, що введення таким хворим нуклеїнату разом з нейролептиками, глутаргіном і циклофероном є ефективним і сприяє нормалізації імунологічних показників, а в клінічному плані - попередженню в подальшому розвитку загострень ПШ. Наша пропозиція щодо включення нуклеїнату до комплексу профілактики загострень ПШ базується на вперше встановленій авторами корисної моделі закономірності, яка полягає в тому, що при загостренні ПШ відмічається розвиток клініко-біохімічного синдрому ендогенної "метаболічної" інтоксикації (СЕМІ), у той час як за нашими експериментальними й клінічними даними введення нуклеїнату в комбінації з глутаргіном та циклофероном зменшує та навіть ліквідує прояви СЕМІ. З іншого боку, за нашими даними, при виникненні загострень ПШ суттєво знижується активність сироваткового інтерферону (СІФ), у той час як при введенні нуклеїнату сумісно з циклофероном та глутаргіном активність СІФ вірогідно збільшується. Отже, наша пропозиція щодо додаткового введення хворим на ПШ у періоді нестійкої ремісії при наявності реальної загрози виникнення загострення захворювання комбінації глутаргіну, циклоферону та нуклеїнату базується на ретельному вивченні особливостей патогенезу загострень ПШ. Дана комбінація препаратів з метою удосконалення способу профілактики загострень ПШ застосована авторами корисної моделі вперше. Спосіб здійснюється таким чином. Хворим, які знаходяться в періоді відносної ремісії ПШ, та в яких встановлена загроза виникнення загострення, одержують підтримуючу терапію психотропними препаратами, глутаргін, циклоферон у середньотерапевтичних дозах та додатково вживають як імуноактивний препарат нуклеїнат усередину по 250 мг (1 капсулі) 3-4 рази на добу протягом 30-40 діб поспіль. Як лабораторні критерії досягнутого ефекту є зниження концентрації так званих "середніх молекул" (СМ) у сироватці крові, що свідчить про зниження проявів СЕМІ, і підвищення активності СІФ. Саме сполучене введення нейролептиків, глутаргіну, циклоферону та нуклеїнату сприяє зазначеним патогенетично позитивним зсувам лабораторних показників, а в клінічному аспекті проблеми - досягненню стійкої, довготривалої ремісії ПШ і попередженню розвитку загострень шизофренічного процесу у хворих. При необхідності введення нуклеїнату здійснюють повторними курсами (3-4 рази на рік) з інтервалом 2-3 місяця між ними. Вищевказані дози й курси введення нуклеїнату були підібрані авторами корисної моделі досвідним шляхом. Саме при такій кратності введення цього препарату забезпечується максимальне зниження концентрації CM і максимальне підвищення активності СІФ. Отже, новим є як сам препарат (нуклеїнат), який нами вперше використовується в профілактиці загострень ПШ, так і схема його введення. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих на ПШ, які знаходилися у фазі нестійкої ремісії шизофренічного процесу та за клінікоанамнестичними даними мали реальну загрозу розвитку й одержували стандартну підтримуючу терапію нейролептиками й глутаргін у середньотерапевтичних дозах. Основна група (65 осіб) як імуноактивний препарат отримувала нуклеїнат усередину по 250 мг (1 капсулі) 3-4 рази на добу протягом 30-40 діб поспіль. При необхідності введення нуклеїнату здійснювали повторними курсами (3-4 рази на рік) з інтервалом 2-3 місяці між ними. Група зіставлення (64 особи) як імуноактивний препарат отримувала тимоген. Аналізували динаміку клінічних показників в обстежених хворих, частоту виникнення загострень ПШ і як лабораторні критерії ефективності профілактичного лікування динаміку CM у сироватці крові й активності СІФ. Як клінічні, так і лабораторні показники порівнювали в обох групах хворих на ПШ. До початку проведення профілактики загострення ПШ в обох групах, які були під наглядом основній, що потім отримувала профілактику загострень ПШ відповідно з заявленим способом, і зіставлення, в якій профілактика здійснювалася стосовно до відомого способу-прототипу, була однотипова клінічна симптоматика, що характеризувалася наявністю астено-невротичного або астено-депресивного синдрому, у деяких випадках - також легких ідей відношення. При клінічному моніторингу з моменту проведення профілактики загострення ПШ було встановлено, що в основній групі (в якій профілактика проводилася згідно з заявленим способом) у більшості випадків відмічалося покращання загального стану хворих, зменшення симптомів астенії, таких як загальна слабкість, нездужання, підвищена стомлюваність. У значної кількості обстежених осіб цієї групи відмічено також зменшення депресивних проявів, 2 UA 69686 U 5 10 покращання сну й апетиту, посилення інтересу до навколишнього життя. Такі хворі почали більше уваги приділяти своїй зовнішності (особливо жінки), причепурюватися, вони проявляли інтерес до дітей та інших родичів. У той же час у хворих групи зіставлення в 5 осіб (7,8 %) відмічене подальше прогресування астенічних, астено-невротичних або астено-депресивних проявів, поступово появилися легкі психотичні розлади, що свідчило про початок формування загострення шизофренічного процесу; Концентрація CM у сироватці крові складала в основній групі 1,96±0,05 г/л і в групі зіставлення - 2,05±0,06 г/л при нормі 0,52±0,03 г/л, тобто була підвищена в основній групі в середньому в 3,77 разу відносно норми (Р