Спосіб медичної реабілітації хворих на гастроезофагеальну рефлексну хворобу на тлі хронічного обструктивного захворювання легень

Реферат: Спосіб медичної реабілітації хворих на гастроезофагеальну рефлексну хворобу на тлі хронічного обструктивного захворювання легень включає введення імуноактивного препарату. Як імуноактивний препарат вводять імуноплюс. UA 84188 U (54) СПОСІБ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ГАСТРОЕЗОФАГЕАЛЬНУ РЕФЛЕКСНУ ХВОРОБУ НА ТЛІ ХРОНІЧНОГО ОБСТРУКТИВНОГО ЗАХВОРЮВАННЯ ЛЕГЕНЬ UA 84188 U UA 84188 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до гастроентерології і до способів медичної реабілітації хворих з сполученою хронічною патологією органів травленню та дихання. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана з досить частою зустрічаємістю в сучасних умовах сполученої хронічною патологією органів травлення у вигляді гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) та хронічної патології органів дихання у вигляді хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). Встановлено, що в таких випадках клінічний перебіг ГЕРХ суттєво змінюється (модифікується) і виникає так звана "легенева маска" клінічного перебігу ГЕРХ. Наявність хронічної патології легень у вигляді ХОЗЛ обумовлює значний негативний вплив на патогенетичні механізми ГЕРХ, що повинно враховуватися при лікуванні, та особливо при проведенні медичної реабілітації хворих з даною сполученою (коморбідною) патологією. Тому розробка раціональних способів медичної реабілітації хворих на ГЕРХ на тлі ХОЗЛ важлива для клінічної практики й повинна проводитися виходячи з відомих ланок патогенезу даної поєднаної патології. Відомий спосіб медичної реабілітації хворих на ГЕРХ на тлі ХОЗЛ який передбачає введення імуноактивного препарату циклоферону (Колісник С.П. Гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: актуальні питання сучасної діагностики, лікування та профілактики / С.П. Колісник, В.М. Чернобровий // Сучасна гастроентерологія. -2006. - № 1. -С. 93-97). Цей спосіб є найбільш ефективним з існуючих і тому вибраний як прототип. До недоліків прототипу належить те, що при використанні даного способу в низці хворих з даною поєднаною патологією при проведенні медичної реабілітації зберігаються порушення з боку деяких імунологічних показників, що призводить до збільшення строків захворювання. Тому й цей спосіб потребує удосконалення. Задачею корисної моделі є удосконалення існуючого способу медичної реабілітації хворих на ГЕРХ на тлі ХОЗЛ, а саме прискорення досягнення стійкої ремісії захворювання й збільшення її тривалості, а також відновлення показників імунологічного гомеостазу. Поставлена задача вирішується тим, що вводять хворим на ГЕРХ на тлі ХОЗЛ як імуноактивний препарат імуноплюсу. Практично заявлений спосіб здійснюється таким чином: хворим на ГЕРХ на тлі ХОЗЛ при проведенні медичної реабілітації як імуноактивного препарату вводять імуноплюс усередину по 1-2 таблетки 1 раз на добу протягом 2-3 тижнів поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. Імуноплюс являє собою сухий віджатий сік ехінацеї пурпурової. Коріння, листя та суцвіття рослини містять фізіологічно активні речовини різних хімічних класів: гідрофільні сполуки: полісахариди, прості цукри, фенольні сполуки, похідні кофейної кислоти, алкалоїди, аскорбінова кислота - найбільш вивчені в експериментальних та клінічних дослідженнях; ліпофільні речовини: ефірна олія, алкіламіди ненасичених жирних кислот, фітостероли, смоли виявляють різноманітну фармакологічну активність; біометали: макроелементи (алюміній, залізо, калій, кальцій, магній) і мікроелементи (барій, берилій, ванадій, кобальт, марганець, молібден, нікель, селен, срібло, цинк) ідентифіковані в ехінацеї пурпуровій, які виявляють імуномодулюючий вплив на організм. Імуноплюс стимулює клітинний імунітет, збільшує кількість Т-лімфоцитів, підвищує фагоцитарну активність лейкоцитів і хемотаксис гранулоцитів, сприяє вивільненню цитокінів. Імуноплюс зареєстрований в Україні в якості лікарського препарату (реєстраційне посвідчення № UA/5398/01/01) та дозволений до клінічного застосування (Наказ МОЗ України № 520 від 18.08.2011 p.). Наша пропозиція щодо використання імуноплюсу з метою медичної реабілітації хворих на ГЕРХ на тлі ХОЗЛ базується на вперше встановленій авторами корисної моделі закономірності, що саме цей препарат з тих, що в даний час знаходяться на фармацевтичному ринку України, володіє максимально конгруентною патогенетичною дією стосовно тих ланок патофізіологічних механізмів, які мають місце у хворих з даною коморбідною патологією. При цьому авторами корисної моделі досвідним шляхом було встановлено, що додаткове застосування імуноактивного препарату імуноплюсу як засобу медичної реабілітації хворих на ГЕРХ на тлі ХОЗЛ, обумовлює суттєве прискорення досягнення клінічної ремісії хвороби й збільшення тривалості досягнутої ремісії в порівнянні з використанням відомого способу-прототипу, сприяє відновленню імунологічного гомеостазу, надає протизапальний ефект, а в патогенетичному плані водночас покращує моторно-евакуаторну функцію стравоходу, а також зменшує вираженість хронічного запального процесу в легенях. При розробці корисної моделі було обстежено дві групи хворих з діагнозом ГЕРХ на тлі ХОЗЛ: основна (68 осіб) і група зіставлення (61 особа). Пацієнти основної групи отримували медичну реабілітацію у відповідності з заявленим способом, тобто як імуноактивний препарат імуноплюс всередину по 1-2 таблетки 1 раз на добу протягом 2-3 тижнів, у залежності від 1 UA 84188 U 5 10 15 20 25 30 35 досягнутого ефекту. Пацієнти групи зіставлення отримували курс медичної реабілітації стосовно відомого способу-прототипу. Обидві групи обстежених пацієнтів були рандомізовані за статтю, віком, тривалістю захворювання й поширеністю змін слизової оболонки стравоходу та стадією ХОЗЛ. Лабораторними критеріями ефективності додаткового призначення імуноплюсу були: ліквідація + Т-лімфопенії, підвищення до норми кількості Т-хелперів/індукторів (CD4 ) та імунорегуляторного Індексу CD4/CD8, що свідчить про відновлення показників Імунологічного гомеостазу. До початку медичної реабілітації типовими скаргами в обстежених хворих були печія та відрижка кислим, неприємний присмак в роті, зригування, одинофагія, болі за грудиною, що вважають типовими для ГВРХ. Також хворі пред'являли скарги на задишку при фізичному навантаженні, кашель з виділенням незначної кількості слизового або слизово-гнійного харкотиння, частіше ранком, що є типовим для ХОЗЛ. Дуже характерною була також наявність скарг на загальну слабкість, нездужання, підвищену стомлюваність, емоційну нестабільність, надмірну дратівливість, іноді також дифузний головний біль і запаморочення, що в цілому надавало картину астенічного або астено-невротичного синдрому. При об'єктивному обстеженні відмічалася наявність чутливості або помірної болісності при пальпації епігастрію, обкладеність язика брудним сірим, білим або жовтуватим нальотом. При аускультативному обстеженні легень встановлено наявність незначної кількості сухих та вологих хрипів, більше в підлопаткових ділянках, жорсткого дихання. При здійсненні динамічного обстеження в ході проведення медичної реабілітації було встановлено, що в основній групі хворих на ГЕРХ на тлі ХОЗЛ, яка отримувала додатково імуноплюс, уже через 1,5-2 тижня з початку медичної реабілітації мала місце чітко виражена позитивна динаміка проаналізованих клінічних показників. Вона характеризувалася покращенням загального самопочуття хворих, зникненням скарг на тяжкість або біль в епігастрії, ліквідацією печії, зменшенням відходження мокротиння, зниженням проявів астенії й покращанням працездатності хворих. При об'єктивному обстеженні в цей час було встановлено зменшення, а потім зникнення абдомінального болю при пальпації в епігастрії, язик поступово очищувався від брудного нальоту. У той же час у групі зіставлення позитивна динаміка клінічних показників була суттєво менш виражена. У цілому на момент завершення курсу медичної реабілітації повна стійка ремісія сполученої патології (тобто ГЕРХ та ХОЗЛ) мала місце в 63 хворих (92,6 %) основної групи і лише в 48 пацієнтів (72,7 %) групи зіставлення, часткова (неповна) ремісія зі збереженням деяких окремих симптомів коморбідної хвороби, переважно диспепсичного й астено-невротичного характеру - у 3 хворих (4,4 %) основної групи і 5 пацієнтів (8,2 %) групи зіставлення, відсутність достатнього ефекту від проведення медичної реабілітації мала місце в 2 хворих (3,0 %) основної групи і 8 пацієнтів (13,1 %) групи зіставлення (табл. 1). Таблиця 1 Частота досягнення ремісії в ході медичної реабілітації у хворих на ГЕРХ на тлі ХОЗЛ, абс. і %, (М±m) Характер досягнутої ремісії Повна Часткова (неповна) Відсутність ремісії Групи обстежених хворих на ГЕРХ на тлі ХОЗЛ основна (n=68) зіставлення (n=61) 63/92,6±4,3 48/78,7±3,1 3/4,4±0,03 5/8,2±0,06 2/3,0±0,01 8/13,1±0,05 Ρ