Спосіб профілактики бронхолегеневої дисплазії у новонароджених з дуже низькою й екстремально низькою масою тіла при народженні

Реферат: Спосіб профілактики бронхолегеневої дисплазії у новонароджених з дуже низькою й екстремально низькою масою тіла при народженні шляхом ендотрахеальної інстиляції в обидва бронхи немовляти через інтубаційну трубку природного легеневого сурфактанту, екстубування трахеї після закінчення інстиляції сурфактанту та неінвазивного вентилювання легень шляхом постійного позитивного тиску через носові канюлі, причому інстиляцію сурфактанту в легені виконують до першого вдиху в дозі 100-200 мг/кг маси тіла новонародженого активним швидким болюсним введенням, далі проводять механічне вентилювання легень мішком Амбу з інспіраторним тиском 15-20 см водного стовпа впродовж 3-4 хвилин, в залежності від тяжкості стану немовляти сурфактант вводять 1-3 рази. UA 85239 U (12) UA 85239 U UA 85239 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а точніше до неонатології, і може бути використана для профілактики бронхолегеневої дисплазії (БЛД) у дітей з терміном гестації менше 34 тижнів з дуже низькою масою (ДНМТ) й екстремально низькою масою тіла (ЕНМТ) за наявності клінічних ознак респіраторного дистрес-синдрому новонародженого (РДСН) на момент народження. Недоношених дітей поділяють за масою при народженні: з низькою масою (менше 2500 г), з ДНМТ (менше 1500 г) й ЕНМТ (менше 1000 г). W.H. Kitchen et al. (1992) провели аналіз народжених живими дітей з масою 500-999 г і встановили, що вижило з них 50 % новонароджених, у 7 % були порушення. Смертність дітей різко знижується з гестаційного віку (ГВ) 26 тижнів і маси тіла більше 750 г. Захворюваність і смертність дітей з масою 500-750 г, за даними іноземних авторів, становить приблизно 80 %. БЛД - хронічне захворювання легень, що розвивається у новонароджених, переважно недоношених, які отримували кисневу терапію та штучну вентиляцію легень (ШВЛ). У середньому, за даними різних центрів, БЛД розвивається у 30 % новонароджених дітей, які потребують ШВЛ, хоча ШВЛ - не обов'язкова умова розвитку хвороби. Малі ГВ і маса тіла при народженні, а також механічна вентиляція легень є найважливішими предикторами БЛД [Овсянников Д.Ю. Бронхолегочная дисплазия: данные отечественных и зарубежных исследований // Педиатрия.-2012. - Т. 91, № 2. - С. 102-7]. Інстиляція (введення) екзогенних сурфактантів приводить до швидкого поліпшення функції дихання у дітей, що проявляється підвищенням парціального тиску кисню в артеріальній крові, а значить і зниженням концентрації кисню газової суміші, що вдихається, і тиску в дихальних шляхах при проведенні ШВЛ. У кінцевому підсумку це веде до зниження таких ускладнень інтенсивної терапії, як БЛД, синдром витоку повітря, хронічні захворювання легень, тривалість ШВЛ і смертність дітей від РДСН [Гребенников В.А. Экзогенные сурфактанты в терапии новорожденных с респираторным дистресс-синдромом // Конгресс "Человек и Лекарство". - Москва (Россия), 2000 г.]. Відомий спосіб профілактики БЛД у новонароджених з ДНМТ й ЕНМТ при народженні [пат. РФ № 2416388, А61Н031/02, опубл. 26.08.2009, бюл. № 24], за яким новонародженим віком не менше 7 діб життя шляхом неінвазивної ШВЛ в режимі Biphasic / DuoPAP через назальні канюлі або в режимі СРАР (continuous positive airway pressure - позитивний тиск у дихальних шляхах) через назальні канюлі або шляхом інвазивної ШВЛ вводять препарат "Сурфактант БЛ" у разовій дозі 53-75 мг/кг. Інстиляцію здійснюють впродовж від 8 до 27 діб життя включно, сеансами по 10-15 хв. в залежності від об'єму суспензії "Сурфактанту БЛ" за допомогою небулайзера з генератором аерозолю OnQ Aeroneb® Pro. Виконують не більше 5 сеансів. Недоліками даного методу є: - терміни проведення відомої профілактики - не менше 7 діб життя є запізнілими, бо не враховується тяжкість стану дитини, прогресування респіраторних розладів з моменту народження; - застосовуваний за відомим способом препарат "Сурфактант-БЛ" має консистенцію порошку та вимагає часу для приготування емульсії для ендотрахеальної, ендобронхіальної й інгаляційної інстиляцій; - "Сурфактант-БЛ" містить недостатню лікувальну концентрацію фосфоліпідів (62,6 мг/мл проти необхідних 80 мг/мл); - використання препарату "Сурфактант-БЛ" у вигляді інгаляцій через небулайзер вимагає тривалого періоду для досягнення необхідного терапевтичного ефекту; - стан недоношеної дитини на момент народження може вимагати проведення реанімаційних заходів, а методика профілактики за відомим способом з використанням дихальної апаратури в пологовій залі використовуватися не може. Відомий ще один спосіб профілактики БЛД у новонароджених з ДНМТ й ЕНМТ при народженні [заявка US № 20060194728 А1, А61K38/17, опубл. 31.08.2006], що включає ендотрахеальну болюсну інстиляцію препарату "Луцинактант" (Lucinactant/Surfaxin) з використанням двох режимів дозування - від 90 мг/кг до 175 мг/кг маси тіла при народженні. Лікування призначають на 3, 5, 7, 10 і 14 добу життя, за умови, що дитина залишається заінтубованою. Також препарат Луцинактант вводять через небулайзер AERONEB-PRO в дозі 20 мг/кг пацієнтам, які перебувають на респіраторній терапії, методом назального СРАР протягом перших 30 хв. після народження, а потім постійно кожні три години протягом перших 48 год. життя. Недоліки відомого способу: - застосовуваний за відомим способом препарат "Луцинактант" - синтетичний препарат легеневого сурфактанту недостатньо ефективний, оскільки не містить сурфактантного протеїну В, який знижує поверхневий натяг в альвеолах; 1 UA 85239 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 - інстиляція препарату в перші 30 хв. життя залежно від методу респіраторної терапії може бути причиною відстрочених ускладнень з боку респіраторного тракту. Чим менший строк гестації, тим більший ризик наростання респіраторних розладів, що вимагає проведення кисневої терапії в перші години життя після народження, яка призводить до руйнування ендогенного (власного) сурфактанту, а значить прогресування дихальної недостатності; - ефективність застосування та повторна інстиляція препарату "Луцинактанат" через небулайзер вимагає тривалого періоду для досягнення необхідного терапевтичного ефекту; - відсутня єдина схема дозування залежно від терміну гестації; - режим дозування синтетичного сурфактанту в залежності від віку (доби життя) дитини вимагає дотримання чітких часових проміжків ("на 3, 5, 7, 10 і 14 добу життя") незалежно від клінічного стану, ступеня виразності явищ дихальної недостатності. Проте стан дитини може погіршитись в будь-який момент, незалежно від віку. Чітке слідування строкам інстиляції сурфактанту за відомим способом нераціональне, а іноді й небезпечне; - застосовуваний за відомим способом препарат "Луцинактант" не зареєстрований на території України. Відомий обраний за прототип спосіб профілактики БЛД у новонароджених з ДНМТ й ЕНМТ при народженні [заявка US № 20080305180 А1, А61K35/42, опубл. 11.12.2007]. Для відомого способу-прототипу використовують наступні етапи: інстиляція в дихальні шляхи в режимі СРАР через назальні канюлі при тиску 1-12 см водного стовпа (см вд. ст.) природного сурфактанту "Порактант альфа" (Poractantum alfa) у вигляді суспензії через інтубаційну трубку або шлунковий зонд, що має діаметр в діапазоні 5-12 Fr (Fr - розмір за французькою шкалою дорівнює діаметру в міліметрах, помноженому на 3) в трахею, після інстиляції препарату хворого екстубують. Даний метод застосовують в перші 24 год. життя новонародженого. Рекомендована доза сурфактанту становить 100 мг/кг маси тіла. "Порактант альфа" покриває внутрішню поверхню альвеол, запобігає їх злипанню наприкінці видиху, знижує поверхневий натяг у легенях, підтримує адекватний газообмін протягом дихального циклу. Недоліки способу-прототипу: - недостатня ефективність профілактики через запізнілий початок профілактичних заходів і втрачений час на корекцію недоліків профілактичної схеми; - небезпечність профілактичної схеми "Порактант альфа" для організму малюка через збільшення розтяжності легень, зниження біоелектричної активності головного мозку, ризик баротравми. В основу корисної моделі поставлено задачу в способі профілактики БЛД у новонароджених з ДНМТ й ЕНМТ при народженні шляхом початку інстиляції сурфактанту до першого вдиху, підвищення інспіративного тиску, варіювання дози сурфактанту в залежності від стану немовляти, удосконалення технології інстиляції, забезпечити зростання ефективності профілактики з 52,9 % (прототип) до 100,00 %. Поставлена задача вирішується тим, що створено спосіб профілактики БЛД у новонароджених з ДНМТ й ЕНМТ при народженні шляхом ендотрахеальної інстиляції в обидва бронха немовляти через інтубаційну трубку природного легеневого сурфактанту, екстубування трахеї після закінчення інстиляції сурфактанту та неінвазивного вентилювання легень шляхом постійного СРАР через носові канюлі. Новим у заявленому способі є те, що інстиляцію сурфактанту в легені виконують до першого вдиху в дозі 100-200 мг/кг маси тіла новонародженого активним швидким болюсним введенням, далі проводять механічне вентилювання легень мішком Амбу з інспіраторним тиском 15-20 см вд. ст. впродовж 3-4 хв., в залежності від тяжкості стану немовляти сурфактант вводять 1-3 рази. Іншою відмінністю способу, що заявляється, є те, що немовлятам з масою тіла 1000,00 г і менше першу дозу сурфактанту вводять в 2 прийоми з перервою в 20-30 хв. Відмінністю способу, що заявляється, є також те, що повторну інстиляцію сурфактанту немовлятам, народженим із ГВ 29 тижнів і менше, виконують через 4-6 год. після першого введення, а з ГВ 30 тижнів і більше - через 12 год. Ще однією відмінністю способу, що заявляється, є те, що як сурфактант застосовують препарат, вибраний з ряду: "Куросурф", "Інфасурф", "Сурванта". Між сукупністю суттєвих ознак корисної моделі й технічним результатом, якого можна досягти при її реалізації, існує причинно-наслідковий зв'язок. За способом, що заявляється, із замісною метою ендотрахеально вводять сурфактант ("Куросурф", "Інфасурф" чи "Сурванта"), після чого легені заповнює й ендогенний сурфактант. Плівка сурфактанту має поверхнево-активні властивості, розташовується на межі розділу фаз "повітря-рідина" в альвеолах, регулює поверхневий натяг при зміні їх обсягу. Стабільність 2 UA 85239 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 альвеолярної структури підтримується зниженням поверхневого натягу в альвеолах при зменшенні їх об'єму на видиху. Екзогенний сурфактант стимулює продукування ендогенного сурфактанту у функціонально незрілих легенях недоношених дітей. Бере участь в обміні газів і рідин через аерогематичний бар'єр, видаленні сторонніх часток з поверхні альвеол, захисті елементів їх стінок від шкідливої дії окислювачів і перекисів. Після інтратрахеальної інстиляції основна кількість сурфактанту утримується в легенях. Стійкий клінічний ефект досягається за рахунок механізму діючої речовини, що стабілізує альвеоли, попереджаючи їх злипання наприкінці експіраторної фази (видих), сприяє адекватному газообміну, який підтримується протягом усього дихального циклу. Рівномірно розподіляється у легенях і розповсюджується на поверхні альвеол. У недоношених немовлят відновлює рівень оксигенації. Це, в свою чергу, сприяє зниженню показань до проведення кисневої терапії та використання ШВЛ з "жорсткими" (більше 30 % кисню в газовій суміші) параметрами в подальшому, які призводять до руйнування ендогенного сурфактанту, фіброзу легеневої тканини, БЛД. Через властивості застосовуваного за відомим способом-прототипом препарату "Порактант альфа" швидко змінювати властивості легеневих тканин немовляти відразу після його інстиляції можливе швидке збільшення розтяжності легень, що вимагає негайного перенастроювання показників вентиляції. Колишні параметри ШВЛ в цьому випадку виявляються надмірними, тому необхідна швидка їх корекція, спрямована на зменшення агресивності вентиляції легенів, яка небезпечна виникненням баротравми. Терміни проведення профілактики до 24 год. життя за відомим способом-прототипом є запізнілими, оскільки необхідно враховувати тяжкість стану дитини, прогресування РДСН з моменту народження. Спосіб, що заявляється, застосовують до першого механічного вдиху новонародженого, що є суттєвою ознакою рішення. Немовлята з ДНМТ й ЕНМТ при народженні мають ризик розвитку БЛД, тому їхній перший в житті вдих може розкрити легені неповністю, що призведе до прогресування явищ дихальної недостатності, застосування ШВЛ. Профілактична інстиляція сурфактанту до першого механічного вдиху дозволяє швидко й ефективно створити необхідну функціональну залишкову ємність легень; стабілізувати розкриття альвеол; перешкоджати розвитку ателектотравми; забезпечити рівномірне розкриття легень. Відомий спосіб-прототип вимагає додаткової вентиляції в режимі СРАР до інстиляції препарату, що призводить до небезпечного відстрочення введення сурфактанту, а також існує ризик баротравми. Як показали клінічні дослідження, підвищення інспіраторного тиску з 1-12 см вд. ст. (спосіб-прототип) до 15-20 см вд. ст. (пропонований спосіб профілактики) при механічному вентилюванні легень мішком Амбу впродовж 3-4 хв. підсилює фармакологічну дію сурфактанту, оскільки сприяє швидкому та ефективному розправлянню легень. Використання мішка Амбу (Enter Medical Corporation, Тайвань) за пропонованим способом профілактики замість режиму СРАР (прототип) дозволяє швидко, ефективно, болюсно - без стороннього розпорошування препарату, без "жорстких" умов вводити сурфактант. Після застосування за відомим способом-прототипом препарату "Порактанта альфа" спостерігається тимчасове (від 2 до 10 хв.) зниження біоелектричної активності головного мозку, що може призвести до патологічного неврологічного стану. Як показав клінічний досвід, при реалізації способу профілактики, що заявляється, змін активності головного мозку у немовлят не відзначали. Тривалість та кратність інстиляції сурфактанту, а також його ефективні лікувальні дози за способом, що заявляється, добирали дослідним шляхом. Експериментально встановлена оптимальна доза для сурфактанту складає 100-200 мг/кг маси тіла новонародженого, яку вводять впродовж 3-4 хв. В залежності від тяжкості стану немовляти дозу вводять 1-3 рази. Лікування меншими дозами протягом коротшого, ніж заявлено, терміну є неефективним, а при лікуванні більшими дозами та довше, ніж заявлено, можуть порушитися функції легень. Клінічними дослідженнями доведено, що для додержання безпеки й ефективності немовлятам з масою тіла 1000,00 г і менше першу дозу сурфактанту необхідно вводити в 2 прийоми з перервою в 20-30 хв.; повторну інстиляцію сурфактанту немовлятам, народженим із ГВ 29 тижнів і менше, необхідно виконувати через 4-6 год. після першого введення, а з ГВ 30 тижнів і більше - через 12 год.; а сурфактант необхідно застосовувати тільки природного походження (препарати "Куросурф", Chiesi Pharmaceuticals, Італія, "Інфасурф", Leo Phatmaceuticals, Данія, "Сурванта", Abbott Laboratories, США), який поповнює дефіцит ендогенного легеневого сурфактанту екзогенним і за складом максимально наближений до ендогенного сурфактанту. Ефективність способу профілактики БЛД у новонароджених з ДНМТ й ЕНМТ при народженні доведено шляхом клінічних досліджень. Критерії включення до дослідження: недоношені малюки з ГВ 34 тижні і менше та масою тіла менше 1500,0 г. Критерії виключення: не сумісні з 3 UA 85239 U 5 життям вади розвитку, вроджені вади серця та легень, нестабільна гемодинаміка. На момент народження стан недоношених дітей розцінювався, як середньої тяжкості або тяжкий, за рахунок респіраторних порушень, гемодинамічних порушень, синдрому пригнічення на тлі глибокої недоношеності. До дослідження залучили 80 недоношених дітей, яких розділили на дві групи (основну та порівняння). В основну групу включили 46 немовлят, профілактику БЛД яким проводили за способом, що заявляється. В групу порівняння включено 34 новонароджені, щодо яких застосовували відомий спосіб-прототип. Результати досліджень наведено в таблиці. Таблиця Порівняльна ефективність способу профілактики БЛД у новонароджених з ДНМТ й ЕНМТ при народженні, що заявляється, та відомого способу-прототипу Способи Відомий (прототип) Заявлений 10 15 20 25 30 35 40 45 Групи, n Результат профілактики Причини летального результату Діагностовано Без БЛД, n (%) Синдром дихальних БЛД, n Інші, n розладів, n Порівняння, 34 16 18 (52,9) 1 7 Основна, 46 0 46 (100) 0 6 Таким чином, запропонований спосіб профілактики БЛД у новонароджених з ДНМТ й ЕНМТ при народженні дозволяє досягти підвищення ефективності порівняно з відомим способомпрототипом на 47,8 %. Використання способу, що заявляється, приводить до зниження випадків повторної інтубації, проведення ШВЛ, виникнення БЛД різного ступеня виразності, сприяє підвищенню виживання недоношених новонароджених і зниженню їх смертності. Спосіб профілактики БЛД у новонароджених з ДНМТ й ЕНМТ при народженні, що заявляється, здійснюють таким чином. Недоношеним новонародженим (ГВ від 27 до 34 тижнів) з ДНМТ й ЕНМТ при народженні виконують інтубацію трахеї в пологовій залі (операційній) за відомою методою [Клінічний протокол "Первинна реанімація і післяреанімаційна допомога новонародженим". - Наказ МОЗ України від 08.06.2007 № 312]. Шляхом ендотрахеальної інстиляції в обидва бронхи немовляти через інтубаційну трубку вводять природний легеневий сурфактант активним швидким болюсним введенням. як сурфактант застосовують препарат, вибраний з ряду: "Куросурф", "Інфасурф", "Сурванта" (перевагу надають препарату "Куросурф"). Інстиляцію сурфактанту в легені виконують до першого вдиху в дозі 100-200 мг/кг маси тіла новонародженого. Далі проводять механічне вентилювання легень мішком Амбу з інспіраторним тиском 15-20 см вд. ст. впродовж 3-4 хв. За відомою методою [Наказ МОЗ України від 08.06.2007 № 312] до стабілізації стану. Недоношеним немовлятам з масою тіла 1000,00 г і менше першу дозу сурфактанту вводять в 2 прийоми з перервою в 20-30 хв. В залежності від тяжкості стану немовляти сурфактант вводять 1-3 рази. Повторну інстиляцію сурфактанту немовлятам, народженим із ГВ 29 тижнів і менше, виконують через 4-6 год. після першого введення, а з ГВ 30 тижнів і більше через 12 год. Екстубують трахею після закінчення інстиляції сурфактанту та неінвазивного вентилювання легень шляхом СРАР через носові канюлі за відомою методою [Наказ МОЗ України від 08.06.2007 № 312]. Потім недоношеного малюка переводять у відділення реанімації новонароджених для продовження інтенсивної терапії згідно з його клінічним статусом. Наводимо конкретні приклади реалізації способу профілактики БЛД у новонароджених з ДНМТ й ЕНМТ при народженні, що заявляється. Приклад 1. Хлопчик З., народився 05.02.11 недоношеним (ГВ 30-31 тиждень) з масою тіла 1480,0 г (ДНМТ) та оцінкою за шкалою Апгар 5/6 балів. Стан при народженні тяжкий за рахунок РДСН, дихальної недостатності І-ІІ ст. Малюку З. провели профілактику БЛД у новонароджених з ДНМТ й ЕНМТ при народженні, що заявляється. В пологовій залі йому виконали інтубацію трахеї. Шляхом ендотрахеальної інстиляції до першого вдиху в обидва бронха немовляти через інтубаційну трубку ввели 148 мг природного легеневого сурфактанту "Куросурф" (в дозі 100 мг/кг маси тіла новонародженого) активним швидким болюсним введенням. Далі провели механічне вентилювання легень мішком Амбу з інспіраторним тиском 15 см вд. ст. впродовж 3 хв. до стабілізації стану. У динаміці наростали явища РДСН, дихальної недостатності III ст. Тому малюку З. через 12 год. після першого введення виконали повторну інстиляцію сурфактанту "Куросурф", як народженому з ГВ 30-31 тиждень. Після закінчення інстиляції 4 UA 85239 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 сурфактанту провели неінвазивне вентилювання легень шляхом СРАР через носові канюлі. Трахею екстубували. Новонародженого З. перевели у відділення реанімації новонароджених для продовження інтенсивної терапії згідно з його клінічним статусом. Надалі на тлі інтенсивної терапії відзначали позитивну динаміку: явища дихальної недостатності регресували, тому малюку почали оксигенотерапію через лицьову маску. Був виписаний додому в задовільному стані у віці 34 доби з клінічним діагнозом: Вроджені розсіяні ателектази легенів. Перинатальне гіпоксично-ішемічне ураження ЦНС, ранній відновний період, синдром пригнічення. Дихальна недостатність 0 ст. Недоношеність, ГВ 30-31 тиждень. При проведенні катамнестичного спостереження за пацієнтом З. встановлено, що його розвиток відповідає хронологічному віку. У віці до 1 року дитина двічі перенесла гостру респіраторну інфекцію з ускладненням по типу гострого бронхіту. За даними клінічного аналізу крові - ознаки анемії недоношених легкого ступеня тяжкості. Приклад 2. Дівчинка І., народилася 11.03.11 недоношеною (ГВ 27 тижнів) з масою тіла 980,0 г (ЕНМТ) та оцінкою за шкалою Апгар 4/5 балів. Стан при народженні тяжкий, що обумовлено РДСН, дихальною недостатністю III ст., синдромом пригнічення, недоношеністю. Дитині І. провели профілактику БЛД за способом, що заявляється. В пологовій залі їй виконали інтубацію трахеї. Шляхом ендотрахеальної інстиляції до першого вдиху в обидва бронха немовляти через інтубаційну трубку ввели 196 мг природного легеневого сурфактанту "Куросурф" (в дозі 200 мг/кг маси тіла) активним швидким болюсним введенням. Першу дозу сурфактанту ввели в 2 прийоми з перервою в 25 хв. Далі провели механічне вентилювання легень мішком Амбу з інспіраторним тиском 20 см вд. ст. впродовж 4 хв. до стабілізації стану. У динаміці зазначали прогресування респіраторних розладів. Тому дівчинці І. через 4 год. після першого введення виконали повторну інстиляцію сурфактанту "Куросурф", як народженій з ГВ 27 тижнів. Після закінчення інстиляції сурфактанту трахею екстубували, проводили неінвазивне вентилювання легень шляхом СРАР через носові канюлі. На тлі терапії зазначали прогресування респіраторних розладів. За даними рентгенографії у немовляти правобічний пневмоторакс, у зв'язку з чим у віці 10 год. життя дитині була проведена повторна інтубація трахеї, втретє ендотрахеально інстильовано 196 мг сурфактанту "Куросурф" (у дозі 200 мг/кг маси тіла) з подальшим переведенням на ШВЛ. Пацієнтці виконали пунктування правої плевральної порожнини. На 6-у добу життя явища дихальної недостатності стали менш виразними. Враховуючи відновлення спонтанного дихання, екстубували трахею та провели неінвазивне вентилювання легень шляхом СРАР через носові канюлі. На 13-у добу у відділенні інтенсивної терапії дівчинку І. перевели на респіраторну підтримку через лицьову маску. Додому виписали в задовільному стані у віці 69 діб з клінічним діагнозом: Перинатальне гіпоксично-геморагічне ураження ЦНС, субепендимальний крововилив з обох боків, відновний період, синдром рухових порушень. Внутрішньоутробна інфекція: двостороння пневмонія. Дихальна недостатність 0 ст. Правобічний пневмоторакс. Стан після дренування плевральної порожнини. Недоношеність з ГВ 27 тижнів. Диспластична кардіопатія: відкрите овальне вікно. Ретинопатія II ступеня, активнафаза. Пупкова грижа. За катамнестичним спостереженням за пацієнткою І. встановлено, що розвиток відповідає хронологічному віку. Є відставання темпів психомоторного розвитку (згідно зі стандартизованими шкалами), поставлена на диспансерний облік у дитячого невролога. У віці 6,5 місяців дівчинка була ушпиталена в пульмонологічне відділення з діагнозом: гостра двостороння пневмонія. У віці до 1 року дитина тричі перенесла гостру респіраторну інфекцію з ускладненням по типу гострого бронхіту. Перебувала на диспансерному обліку у дитячого кардіохірурга, дитячого окуліста, дитячого хірурга. За даними клінічного аналізу крові - ознаки анемії недоношених середнього ступеня тяжкості. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 1. Спосіб профілактики бронхолегеневої дисплазії у новонароджених з дуже низькою й екстремально низькою масою тіла при народженні шляхом ендотрахеальної інстиляції в обидва бронхи немовляти через інтубаційну трубку природного легеневого сурфактанту, екстубування трахеї після закінчення інстиляції сурфактанту та неінвазивного вентилювання легень шляхом постійного позитивного тиску через носові канюлі, який відрізняється тим, що інстиляцію сурфактанту в легені виконують до першого вдиху в дозі 100-200 мг/кг маси тіла новонародженого активним швидким болюсним введенням, далі проводять механічне вентилювання легень мішком Амбу з інспіраторним тиском 15-20 см водного стовпа впродовж 34 хвилин, в залежності від тяжкості стану немовляти сурфактант вводять 1-3 рази. 5 UA 85239 U 5 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що немовлятам з масою тіла 1000,00 г і менше першу дозу сурфактанту вводять в 2 прийоми з перервою в 20-30 хвилин. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що повторну інстиляцію сурфактанту немовлятам, народженим із гестаційним віком 29 тижнів і менше, виконують через 4-6 годин після першого введення, а з гестаційним віком 30 тижнів і більше - через 12 годин. 4. Спосіб за пп. 1-3, який відрізняється тим, що як сурфактант застосовують препарат, вибраний з ряду: "Куросурф", "Інфасурф", "Сурванта". Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 6