Таблетка, що містить етоній (0,1 г)

Таблетка, що містить етоній як основний лікувальний компонент, яка відрізняється тим, що 3 91648 4 експертизи для лікування хворих на ПВШ та пепнію використані як ковзкі та змочуючи речовини; тичну виразку ДПК етоній не застосовувався до метилцелюлоза водорозчинна - як основотворна, 1982 р. плівкоутворююча речовина, як стабілізатор, проВинахід стосується медицини, зокрема фарлонгатор; полівінілпіролідон - як стабілізатор, промакології, і може бути використаний в фармакололонгатор діє (етонію), як наповнювач і зв'язувач. гічній промисловості і широкій медичній практиці. Аеросил - використаний як стабілізатор, для поВідомий лікувальний засіб, який містить етоній ліпшення здатності розпадатись (таблеток), який як основний лікувальний компонент (прототип [1]). забезпечує рівномірний розподіл як субстанції, так Крім етонію, відомий засіб містить цукрову пудру, і допоміжних речовин (легко поєднується з метилкрохмаль і тальк. целюлозою, поліпшує змочуваність водопрониклиНедоліком відомого лікувального засобу є відвість), та як ковзка речовина. Ментол - як корегент носно недостатній термін зберігання його як медизапаху (знімає його) і смаку етонію. каментозного препарату, а саме 2 роки. Для кращої спресованості додають полівілпіНа термін зберігання лікарського засобу «Етородолін, мікрокристалічну целюлозу. Вони сприяній (таблетки 0,1г)» можуть вплинути такі чинники ють вивільненню етонію із таблеток в травному температура приміщення, де зберігаються ліки що тракті. може призвести до вивітрювання, відволоження, Вибір допоміжних речовин (ДР) для композиції розшарування, зміни дисперсної фази, настання складу таблеток проводили із врахуванням взаємреакції рацемізації (утворення ізомерів); вологість, ної дії їх з етонієм, природи речовини, технологічосвітлення, склад повітря (вміст кисню та вуглекиних особливостей таблетованої маси і показника слого газу, промениста енергія (сонце, бактеріозбереження лікувальної активності. цидні лампи, вид упаковки)). Приклад 1. В основу винаходу поставлено завдання вдосОпис: Таблетки етонію білого кольору з незнаконалити фізико-хімічні властивості лікувального чними вкрапленнями і слабким запахом етонію, засобу, в якому шляхом введення додаткових гіркуваті на смак. По зовнішньому вигляду відповікомпонентів досягається збільшення тривалості дають вимогам ДФ XI вип.2, с.154. Упаковка 30-60 зберігання лікувальних властивостей препарату, а таблеток в скляні трубки темного кольору типу БРотже - подовження терміну його зберігання. 50-40-ОС по ОСТ-64-2-71-80 із закручуючою пласПоставлене завдання вирішують там, що вітмасовою покришкою і прокладкою по ОСТ 62-2домий лікувальний засіб, який містить етоній як 87-91, які парафінуються або по 30-60 таблеток в лікувальний компонент, відповідно до винаходу банки із темної скломаси типу БВ по ОСТ 64-2-71додатково містить цукрову пудру, кальцію стеарат, 80 закрученими кришками пластмасовими типу 1магнію стеарат, полівінілпіролідон і водорозчинну 2-28 по ТУ-І-19049619.01.97 або кришками алюміметилцелюлозу, аеросил, ментол у такому співнієвими типу К-4 з прокладками із ламінованого відношення: картону по ТУ 64-2-256-75, або по 30-60 таблеток етоній 0,10-0,12г в банки із темної скломаси типу БДС по ТУ 64-2цукор (пудра) 0,45-0,48г 239-79, закупореними покришками поліетиленовокальцію стеарат 0,0025-0,0028г го типу 1,5 по ТУ I 19046619-01-97, які парафінумагнію стеарат 0,0025-0,0028г ються. Вільний простір в банках заповнюють ваполівінілпіролідон 0,000232-0,000240г тою медичною гігроскопічною по ГОСТ 5556-81. метилцелюлоза водорозТермін придатності три і більше роки. чинна 0,00136-0,00140г Специфічна активність етонію таблетки 0,1г аеросил 0,05-0,06г (таблиця 1) вивчена на чотирьох видах тварин: ментол в достатній кількості собаках, морських свинках, білих щурах, білих Запропонований лікувальний засіб у вигляді мишах. Критеріями ефективності застосування таблеток має такий склад: названого лікарського середника на восьми експеетоній 0,10-0,12г риментальних моделях виразки шлунка були: змецукор (пудра) 0,45-0,48г ншення кількості, площі та глибини ушкоджень кальцію стеарат 0,0025-0,0028г (виразки, ерозії, крововилив в слизову оболонку), магнію стеарат 0,0025-0,0028г індекса Паулса (який вираховується за формулою: полівілпіролідон 0,000232-0,000240г ступінь виразкування x % тварини з виразками, метилцелюлоза водорозерозіями, крововиливами в слизову оболонку починна 0,00136-0,00140г діленими на 100); зменшення секреторної (підвиаеросил 0,05-0,06г щення РН) і моторної функцій шлунка. Концентраментол в достатній кількості ція калію, натрію в шлунковому вмісті корегувала з Цукрова пудра в запропонованому складі вмістом НСl. Активність перекисного окислення «Етоній (таблетки, 0,1г)» застосована як коригент ліпідів знижувалась, вивчались морфологічні та смаку, наповнювач. Стеарат кальцію, стеарат маггістохімічні показники слизової оболонки шлунка. 5 91648 6 Таблиця 1 Специфічна активність етонію (таблеток) Вид тварини Задачі дослідження 1. Вивчення впливу етонія на перебіг хронічної (ацетатної) виразки шлунка (дослід) 2. Вивчення впливу пентоксила на перебіг хронічної (ацетатної) виразки шлунка (контроль І) 3. Вивчення впливу ізотонічного розчину натрія хлориду на перебіг хронічної (ацетатної) виразки шлунка (контроль II) 4. Вивчення протективного впливу ентонію на виникнення стресових (іммобілізаційних) виразок шлунка (дослід) 5. Контрольна група стресових (іммобілізаційних) виразок шлунка 6. Вивчення протективного впливу етонію на виникнення ШейяБілі щурі виразок шлунка 7. Контрольна група Шейя-виразок шлунка 8. Вивчення протективного впливу етонію на виникнення стресових виразок шлунка з подразненням зон 9. Вивчення впливу ізотонічного розчину натрію хлориду на виникнення стресових виразок шлунка з подразненням зон (контроль) 10. Вивчення впливу етонію на моторно-евакуаторну функцію кишечника 11. Вивчення впливу їжі на моторно-евакуаторну функцію шлунка і кишечника 12. Вивчення впливу етонію на перебіг хронічної (ацетатної) виразки шлунка (дослід) 13. Вивчення впливу ізотонічного розчину натрію хлориду на перебіг хронічної (ацетатної) виразки шлунка (контроль) 14. Вивчення впливу етонію на перебіг аспіринової виразки шлунка (дослід) 15. Вивчення впливу гастроцепіну на перебіг аспіринової виразки шлунка Морські 16. Контрольна група аспіринової виразки шлунка свинки 17. Вивчення впливу етонію на перебіг бутадіонових виразок шлунка 18. Вивчення впливу ретаболілу на перебіг бутадіонових виразок шлунка 19. Контрольна група бутадіонових виразок шлунка 20. Вивчення протективного впливу етонію на гістамінові виразки шлунка 21. Вивчення протективного впливу солкосерила на перебіг гістамінових виразок шлунка 22. Контрольна група гістамінових виразок шлунка 23. Вивчення хронічної токсичності етонію в терапевтичній дозі 5 мг/кг при інтрагастральному введенні 24. Вивчення хронічної токсичності етонію в субтоксичній дозі 50 мг/кг при інтрагастральному введені Собаки 25. Вивчення впливу етонію на секреторну і моторико-евакуаторну функцію шлунка в хронічному досліді 26. Вивчення спільного спливу етонія та медичного клею КЛ-3 на загоєння ацетатної виразки шлунка 27. Контрольна група собак з ацетатною виразкою шлунка Термін спостереження Число осіб в групі 1-60 днів 51 1-60 40 1-60 50 24 години 10 24 години 10 24 години 10 24 години 10 3 години 20 3 години 10 1-24 години 10 1-24 години 10 1-60 днів 46 1-60 днів 46 15 днів 10 15 днів 10 15 днів 15 днів 10 10 15 днів 10 15 днів 10 15 днів 10 15 днів 10 15 днів 10 7 міс 6 7 міс 6 7 міс 15 30 днів 5 30 днів 5 7 91648 8 Таблиця 2 Тривалість і шлях ведення етонію експериментальним тваринам в гострих дослідах № гр. тварин 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 Вид тварин Кролі -"-"-"Кролі (контроль) Морські свинки -"-"-"-"Морські свинки (контроль) Білі щури -"-"-"-"Білі щурі (контроль) Білі миші -"-"-"-"-"-"-"-"-"-"-"-"Білі миші Білі миші (контроль) К-сть тварин в групі 100 100 100 100 100 50 50 50 50 50 Шлях введення в вену в чер/пор в шлунок -"в чер. пор. -"в шлунок в чер.пор. в шлунок 50 50 50 50 50 50 50 50 50 50 50 50 50 50 50 94 100 100 100 100 100 30 в шлунок -"-"-"-"в шлунок в черевну порожнину в шлунок -"-"-"-"-"-"в черевну порожнину -"-"-"-" Терміни спостереженДоза етонію Тривалість ня за тваринами (пісв мг/кг днів ля дослідів, дні) 2,5 30 15 3 30 15 10 30 15 15 30 15 30 15 10 30 15 5 30 15 15 30 15 15 30 15 20 30 15 30 15 2,5 3 5 10 20 2,5 3 5 10 15 25 50 55 70 55 150 300 400 467 30 30 30 30 30 30 30 30 30 30 30 30 1 1 1 1 1 1 1 1 30 днів 15 15 15 15 15 15 15 15 15 15 15 15 Таблиця 3 Тривалість та шлях введення етонію експериментальним тваринам в хронічному досліді № гр. тварин 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Вид тварин Собаки -"-"-"-"Собаки (контроль) -"-"Кішки -"Кішки (контроль) Кролі -" К-сть тварин в групі 12 12 13 6 6 5 5 5 16 16 16 10 10 Шлях введення в вену -"-"в шлунок -"-"-"-"в вену -"-"в вену -" Терміни спостереженДоза етонію Тривалість ня за тваринами (пісв мг/кг днів ля дослідів, місяці) 2 3 1 п-4 5 3 1 п-4 10 3 1 п-4 5 7 1 п-4 20 7 1 п-2 7 20 3 1 п-2 50 3 1 п-2 2 3 1 п-5 10 3 1 п-5 3 2,5 3 1 п-3 3 3 1 п-3 9 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 Кролі -"Кролі (контроль) Морські свинки -"-"Морські свинки (контроль) Білі щури -"-"Білі щури (контроль) Білі миші -"-"-"-"-"Білі миші (контроль) 91648 10 10 10 80 30 31 в шлунок -"-" 30 32 30 30 30 30 30 30 30 30 30 30 10 15 20 5 10 20 в шлунок -"-"-"-"-"-"в шлунок -"-" 1 п-3 1 п-3 2 п-10 1 п-10 1 п-10 2 5 10 20 2,5 3 5 10 15 20 -"-" 3 3 3 3 2 2 2 2 2 1 1 1 1 1 1 1 1 1 п-10 1 п-10 1 п-10 15 дн. -"-"-"-"-" Примітка: в графі 7 п - кількість тварин в кінці експерименту Метод гісторадіографії (проведений за методикою Г.В. Цодикова) в морфологічній лабораторії (керівник Л.І. Аруїн) в Центральному державному науково-дослідному інституті гастроентерології (м. Москва). [2, 3]. Досліди проведені на 170 білих мишахсамцях, масою 20-25г на моделі аспіринової виразки шлунка. Результати дослідів показали, що лікування Етонієм (таблетки 0,1г) експериментальних ушкоджень шлунка (виразки, ерозії, крововиливи в слизову оболонку) сприяє наростанню проліферативного пула. Дослідження проведені на моделях ацетатної, аспіринової, бутадіанової, гістамінної, стресових, моделях Шейя, С.Г. Фаренюка, В.Н. Василюка (А.с. СССР №1439691, А.с. СССР 1561080). Встановлено, що етоній в дозах 5-10-15мг/кг маси зменшує кількість ушкоджень, площу виразкування більше, ніж на 30%. Епітелізація виразок настала на 8-14 днів раніше, ніж у контрольних тварин, і на 6-8 діб раніше, ніж у тварин, яких лікували пентоксилом, солкосерилом, ретаболілом. В хронічному досліді (7міс.) на собаках Етоній в табл. в дозах 5, 10, 15мг/кг не викликав явних морфологічних змін в оргазмі тварин. Всім експериментальним тваринам етоній (табл.) вводили в шлунок, який розтирали в порошок і розводили на ізотонічний розчин. Кожній піддослідній групі відповідала контрольна група 10-15 тварин, яким замість лікарського середника аналогічним шляхом вводили ізотонічний розчин натрію хлориду в об'ємі розчинника етонію в таблетках. Умови годування та утримування для всіх тварин були однаковими і відповідали вимогам біологічних клінік (віваріям). Перед початком проведення дослідів передували 3 разові кожні 5 днів фонові дослідження. Для визначення швидкості регенерації хронічної ацетатної виразки шлунка ми використали крім гістологічних досліджень і гістохімічні методи: фарбування по Папангейму, муцикарміном для визначення слизу, кислих глікозоаміногліканів по Хейлу, нейтральних - з використанням шик-реакції і по Ван-Гізану, сріблування аргірофільних волоком по Гоморі, ДНК - по Фельгину, РНК - по Браше, кислу фосфату по Гоморі, сумарні білки по Даніелі-Шубічу. [4]. Для дослідження секреторної, моторноевакуаторної функції шлунка собакам під наркозом формували «Павловський шлунок», а також накладали фістулу антрального та пілоричного відділу шлунка і фістули - на ДПК. В хронічних дослідах на собаках в шлунковому вмісті визначали пепсин за методом Ансона і Мирського в модифікації Уголева [4]. В 25 серії дослідів кислотність оцінювали з допомогою рНметра. Елімінацію нейтральрот с шлунковим соком собак проводили за А.Е. Гельфманом. [4]. Слиз піддавали гідролізу. В гідролізаті визначали гексозаміни, галактозу, фукозу, Nацетилнейрамінову кислоту, калій, кальцій, натрій. Весь аналіз здійснювався із однієї проби, то концентрацію моносахаридів виражали в молях, і можна було вирахувати молярне співвідношення між ними. Кількість моносахаридів виражали мМ/мг з урахуванням об'єму слизу в мг/кг. Вуглеводні компоненти визначали також в шлунковому соці, що давало можливість оцінити стійкість захисного бар'єру по кількості глюкопротеїдів, які розщепилися. Собак вводили в дослід після 18 годинного голодування і 10 хвилинної прогулянки. Розчинені в ізотонічному розчині таблетки етонію вводили через рот в шлунок зондом Вуда за 20-25 хвилин до підшкірного введення стимулятора секреції. Як стимулятор секреції використовували: карбахолін в дозі 6 мкг/кг. Розчин готували так: розчиняли таблетку етонію в ізотонічному розчині натрію хлориду, вводили через рот; - 0,1% гістамін в дозі 50мг/кг вводили із ампули підшкірно; - інсулін в дозі 0,5од./кг вводили підшкірно із флаконів; 11 91648 12 - м'ясо використовували із розрахунку 10г/кг козу, собак - тіопенталом або гексиналом із розмаси тіла собаки; рахунку 150мг/кг маси тварини. - молоко із розрахунку 10мл/кг маси; В серіях дослідів 1, 2, 3; 12, 13 проводили - хліб із розрахунку 10г/кг маси. рентгенологічне дослідження шлунка білих щурів Харчові стимулятори секрецій вводили через і морських свинок, використовуючи рентген апарот (собаки їх поїдали). рат ΤΥΡ-1001, експозиції 10% навантаження, Нейтральрот вводили у вену в дозі 2мг/кг 5мас. 20кв. Рентгенологічні дослідження прово1% - розчину, на ізотонічному розчині натрію хлодили на 5 і 35 добу експериментів. Тварин фіксуриду. При проведенні дослідів відмічали латентвали у звичайних дерев'яних станках в положенні ний період секреції. Проби секрету забирали кона спині. Перед початком досліджень дослідним жні 30хв. При визначення шлункової секреції на тваринам інтрагастрально водили змелену і розм'ясо проби визначали кожні 60хв. Після забору терту барієву суміш, білим щурам по 4мл, морсьпроб, їх центрифугували упродовж 10хв, при часким свинкам - 6мл. тоті 3000об/хв. Відділяли шлунковий сік від слизу, В 4-5 серіях дослідів на білих щурах вивчали перераховували на мл/кг маси тіла собаки. Слиз протективну дію етонію на виникнення стресових вираховували за весь дослід. (імобілізація) виразок шлунка. В 8-9 серіях досліДослідження моторної та евакуаторної функдів на білих щурах проводилась імобілізація з цій шлунка і кишок проводили в хронічних дослідодатковим подразненням зон. дах на собаках з фістулами фундального та анВ 6-7 серіях дослідів вивчали протективий трального відділів шлунка, а також ДПК (25 серія вплив етонія (таблетки 0,1г) на виникнення Шейядослідів на собаках (табл.1)) і гострих дослідах виразок у білих щурів. В 14-16 серіях вивчали 10 і 11 серії дослідів на білих щурах. протективну і терапевтичну дію етонію на аспіриМоторику шлунка та ДПК реєстрували також нові виразки шлунка морських свинок, у 15 серії з допомогою одноканального електрогастрогралікувальну дію гастроценіну. фа за М.С. Собакіним та балонографічним метоВ 17 серії дослідів вивчали вплив етонію на дом за Е.М. Матрасовою. [4]. попередження та перебіг субхронічної бутадіоноДля дослідження евакуаторної функції шлунвої виразки шлунка у морських свинок. В 18 серії ка, ДПК собак годували 100г хліба в шматках, до дослідів для лікування цих виразок використовуяких було додано 600 кульок із харчової гуми вали ретаболіл. В 21 серії дослідів вивчали вплив діаметром 1,5-2мм. Упродовж кожного досліду солкосерілу на загоєння гістамінових виразок через кожні 25хв. Відкривали фістулу ДПК і дрешлунка у морських свинок. В 20, 22 дослідах нували назовні її вміст, в якому визначали кільвплив етонію на попередження і перебіг гістамікість гумових кульок і рН. нових виразок шлунка морських свинок, викликаГострі досліди (10 і 11 серія) проводили за них гістаміном. методикою Borella і Lippmann [4] на 20 білих щуВ 24 серії дослідів вивчали хронічку токсичрах масою 140-160г. Для дослідження евакуаторність етонію (таблетки 0,1г) в терапевтичній дозі ної функції шлунка і кишок у білих щурів попере(5мг/кг) і субтоксичній дозі (50мг/кг) маси у 6 содньо упродовж 1 доби не давали корму, потім бак при інтрагастральному введенні упродовж 7 давали 2г хліба до яких додавали 2мл молока і місяців. 50 кульок із харчової гуми діаметром до 1мм. В хронічних дослідах (25 серія) вивчали Через 2год щурів забивали і у них визначали ківплив етонію на секреторну і моторну функцію лькість гумових кульок в шлунку та кишках в кожшлунка у собак. них наступних 10-сантиметрових ділянках тонкої В 26 серії дослідів вивчали поєднаний вплив кишки. 10 дослідним щурам зразу після годуванетонію і медичного клею КЛ-3 на загоєння хронічня вводили в шлунок Етоній (таблетки) із розраної ацетатної виразки шлунка у собак. хунку 5мг/кг маси. Етоній введений білим мишам посилює інтеДля детального вивчення функціонального нсивність захоплення тимедина «клітинамистану захисного бар'єру слизової оболонки шлунпопередниками» і збільшує синтез ДНК поверхка (СОШ) собак ми проводили вимірювання транево-ямковим у 3 рази в порівнянні із контролем, нмуральної різниці потенціалу СОШ (25 серія що сприяє швидкому загоєнню ушкоджень слизодослідів). Метод є досить простим і досить інфової оболонки шлунка, викликаних ацетилсаліцирмативним. Показник є інтегральним, який доловою кислотою. зволяє визначити стан захисного бар'єру СОШ. Проведені дослідження вказують на різко виВ нормі СОШ по відношенню до середньої ражене гальмування стадії проліферізації. В ексмає від'ємний електричний потенціал. Ушкодженперименті на стресовій моделі виразки шлунка у ня захисного бар'єру СОШ різними агентами субілих мишей зменшилась кількість клітин (метод проводжується значною різницею біопотенціалів. гісторадіографії), які синтезували ДНК, значно При цьому в більшості випадків відмічається не менше було виявлено і клітин із наявністю фігур тільки зниження властивих в нормі від'ємних вемітозів. личин транмуральної різниці потенціалів стінки В подальшому наступало подовження меташлунка до нуля, але і зі зміною полярності отрифази в середньому до 1,7 години (102 хвилини). маних величин в позитивну сторону, що свідчить У контрольних тварин тривалість метафази трипро підвищення проникливості СОШ. вала 0,4год (24 хвилини). Була встановлена пряВ кінці експериментів на білих щурах і морсьма залежність інтенсивності гальмування проліких свинках забивали з допомогою ефірного нарферації від тривалості дії аспірину. Одночасно виникали і деякі порушення фази диференціації 13 91648 14 (в поверхнево-ямковому епітелії), значно зменмишах при різних шляхах введення в організм шувалось кількість шик-позитивних речовин. тварин. При введенні в очеревину препарату Математична обробка отриманих цифрових Етоній білим мишам середньо смертельна доза даних проводилась на комп'ютері Celeron 333 з складала 55мг/кг маси, а абсолютно смертельна використанням спеціалізованого банку даних, 70мг/кг маси. При пероральному введенні смеррозрахованих на клінічну інформацію з використельні дози відповідно дорівнюють 467мг/кг і танням стандартного пакету програм. При стати550мг/кг. В хронічних дослідах на експериментачній обробці матеріалу обчислювалися середнє льних тваринах при пероральному введенні етоарифметичне (М) і його помилка (m), середнє нію (таблеток) в терапевтичних дозах не викликають патологічних змін в гематологічних, квадратичне відхилення ( ), коефіцієнт варіації біохімічних, фізіологічних, імунологічних показни(ν), дисперсії (D). При вивченні можливого взаєках. мозв'язку між двома вибірками для оцінки ступеПриклад 2. Запропонована нова лікарська ню її сили визначався коефіцієнт лінійної кореляформа (таблетки) і новий їх склад Етонію в табції (r). Достовірність відмінності середніх величин летках 0,1г застосована на 100 хворих на ПВШ і двох вибірок оцінювали на підставі критеріїв ДПК основна група і контрольна група хворих (пСтьюдента (t) із урахуванням його параметрів, які 50) (аналогічних за статтю, віком, клінічноприйняті в медико-біологічних дослідженнях. ендоскопічною характеристикою лікування, яких Етоній не токсичний при введенні в організм проводилося відомим способом). Результати експериментальних тварин різними шляхами. лікування хворих на пептичну виразку (ПВШ) та Токсичність таблеток етонію 0,1г вивчена в гостДПК наведені в таблиці 4. рому (таблиця 2) і хронічному дослідах (таблиця 3) на собаках, кролях, морських свинках, білих Таблиця 4 Параметри ефективності лікування хворих на пептичну виразку шлунка і дванадцятипалої кишки залежно від способу лікування Параметри ефективності Зникнення больового і диспепсичного синдромів Термін анатомічного загоєння виразки (ендоскопічний) Термін перебування в стаціонарі Кількість хворих Хворим на ПВШ та ДПК (контрольна група), яких лікували відомим способом назначали стіл №1, напівліжковий режим, 2% розчин папаверину ранком і увечері солкосеріл по схемі, де-нол 120мг x 3 рази на добу після їжі, електрофорез 1% розчином бензогексонію на ділянку епігастрію, седуксен 1табл. на ніч упродовж всього часу перебування в стаціонарі. В основній групі чітке покращення (зникнення больового, диспептичного, вегето-судинного синдромів) настало у 96 хворих. Відмічена суттєва добавка у масі тіла, покращилися показники в клінічному аналізі крові. Знизилась показники шлункової секреції і кислотності. Термін анатомічного загоєння виразки (епітелізація) скоротився на 5,2±0,02 дня у порівнянні з контрольною групою. Приклад 3. Хворий К. 34 роки, ріст 170см. Поступив у клініку з діагнозом: пептична виразка (ПВ), фаза помірного загострення з втратою маси тіла і локалізацією ніші в цибулині ДПК. Хворіє 2 роки. Результат рентгенологічного дослідження: стравохід і шлунок не змінені, пілорус круглої форми, легко прохідний. Цибулина ДПК деформована, на задній стінці визначається ніша 0,5x0,3см з запальним валом навколо. Висновок ФЕГДС - хронічна виразка на задній стінці ДІЖ, розміром 0,5x0,3см. Деформація цибулини І ступеня. Спосіб лікування відомий запропонований 20,3±0,5 днів 4,8±0,1 днів 57,1±3,6 днів 51,4±1,2 днів 42,1±0,6 днів 21,7±0,5 днів 50 50 відмінність (Р)