Спосіб медичної реабілітації хворих з неалкогольним стеатогепатитом, поєднаним з цукровим діабетом 2-го типу

Реферат: Спосіб медичної реабілітації хворих з неалкогольним стеатогепатитом, поєднаним з цукровим діабетом 2-го типу включає введення препаратів урсодизоксихолевої кислоти (УДХК) та антигомотоксичних засобів. Додатково вводять фітозасіб з артишоку - Гепар-ПОС усередину по 1 капсулі 2-3 рази на день протягом 30-40 діб поспіль, залежно від досягнутого ефекту. Як препарат УДХК вводять урсолізин усередину по 300 мг (1 капсулі) 2-3 рази на день протягом 25-30 діб поспіль. UA 120704 U (12) UA 120704 U UA 120704 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до внутрішніх хвороб, і може бути використана для медичної реабілітації хворих з неалкогольним стеатогепатитом, поєднаним з цукровим діабетом 2-го типу. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана з поширеною захворюваністю на хронічну патологію гепатобіліарної системи (ГБС), зокрема неалкогольний стеатогепатит (НАСГ), сполучений з інсулін-незалежним цукровим діабетом (ЦД), тобто ЦД 2-го типу. Поєднання цих двох хвороб характеризується взаємообтяжуючим перебігом. При цьому в крові й інших біологічних рідинах хворих з такою сполученою (коморбідною) патологією накопичуються патологічні продукти метаболізму, 75-80 % з яких відноситься до пулу так званих "середніх молекул" (CM), що несприятливо впливають на метаболічні процеси в організмі й концентрація яких у крові є критерієм наявності й вираженості клініко-біохімічного синдрому "метаболічної" інтоксикації (СМІ). Це дозволяє вважати важливим розробку способів медичної реабілітації хворих з НАСГ, поєднаним з ЦД 2-го типу, з використанням препаратів патогенетичної дії, спрямованих на корекцію показників метаболічного гомеостазу, у тому числі рівня CM. Відомий спосіб медичної реабілітації хворих з НАСГ, поєднаним з ЦД 2-го типу, що передбачає введення урсодезоксихолевої кислоти (УДХК) у вигляді урсохолу [Степанов Ю.М. Стеатоз печени и неалкогольный стеатогепатит: современный взгляд на патогенез, диагностику и лечение / Ю.М. Степанов, А.Ю. Филиппова // Здоров'я України. - 2004. - С. 36-37]. Однак, ефективність даного способу недостатня в частини хворих, особливо при наявності тенденції до декомпенсації ЦД, що в патогенетичному плані характеризується накопиченням у крові хворих CM. Існує також спосіб медичної реабілітації хворих з НАСГ, поєднаним з ЦД 2-го типу, який включає додаткове введення таким пацієнтам комбінації антигомотоксичних препаратів (АГТП) Хепель і Галіум-хеель [Пат. № 58754, Україна, МПК А61Р 37/02. / Гришко Л.Ю., Фролов В.М., Андросов Є.Д. 3. № U201011371, Заявл. 24.09.2010, Опубл. 26.04.2011, Бюл. № 8. Спосіб медичної реабілітації хворих на неалкогольний стеатогепатит на тлі цукрового діабету 2-го типу]. Цей спосіб є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю й результатом, який може бути досягнутий, тому його вибрано як прототип. недоліком прототипу є те, що в деяких хворих з НАСГ, поєднаним з ЦД 2-го типу, особливо при наявності тенденції до декомпенсації останнього, має місце накопичення в крові CM. Задачею корисної моделі є підвищення ефективності прототипу, а саме прискорення досягнення стійкої ремісії НАСГ, а в патогенетичному плані - нормалізації біохімічних показників крові, які характеризують функціональний стан печінки й вираженість ЦД у пацієнтів з даною коморбідною патологією. Поставлена задача вирішується шляхом введення хворим з НАСГ, поєднаним з ЦД 2-го типу, як препарату УДХК - урсолізину - й додаткового введення фітозасобу з артишоку - ГепарГЮС. Урсолізин містить у своєму складі як діючий компонент УДХК - третинну нетоксичну жовчну кислоту, що володіє гепатопротекторним, холекінетичним, літолітичним, гіпохолестеринемічним та антиоксидантним ефектами. Препарати з УДХК позитивно впливають на біохімічні параметри оксидативного стресу й зменшують активність ліпопероксидації. Урсолізин добре переноситься хворими й не викликає ніяких побічних ефектів, у тому числі алергічних. Урсолізин зареєстрований в Україні (реєстраційне посвідчення №UA/8078/01/02) і дозволений до клінічного використання в якості лікарського препарату Наказом МОЗ України № 294 від 10.04.2013. Гепар-ПОС - це засіб, що застосовується при біліарній патології. Діючою речовиною препарату є рослинна сировина - сухий екстракт з листя артишоку посівного, основним фармакологічним ефектом якого є холеретичний, тобто стимулювання секреції води, електролітів, жовчних кислот, холестерину, лецитину й жовчних пігментів. Крім цього, препарат знижує сироваткові концентрації тригліцеридів і холестерину. Гепар-ПОС зареєстрований в Україні як лікарський препарат (реєстраційне посвідчення № UA/8975/01/02) і дозволений до медичного застосування (Наказ МОЗ України № 572 від 07.10.2013 р.). Технічний ефект способу, що заявляється, пов'язаний з вперше встановленою дослідним шляхом закономірністю, що введення препарату УДХК - урсолізину й додаткового призначення фітозасобу з артишоку - Гепар-ПОС забезпечує відновлення метаболічного гомеостазу, зокрема позитивно впливає на активність ферментів та інших біохімічних показників, які характеризують функціональний стан печінки, вираженість проявів ЦД (ступінь глікемії), наявність і вираженість СМІ в організмі хворих з НАСГ, поєднаний з ЦД 2-го типу, а в клінічному плані сприяє досягненню стійкої й тривалої ремісії НАСГ, суттєвому зменшенню в подальшому 1 UA 120704 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 частоти його загострень, вираженості й частоти проявів декомпенсації ЦД, а також у патогенетичному плані - зменшенню вираженості СМІ й, таким чином, обумовлює досягнення задачі корисної моделі. Крім цього, введення урсолізину й Гепар-ПОС не має протипоказань, не спричиняє будь-яких небажаних побічних ефектів, у тому числі алергічних реакцій. Раніше з метою корекції метаболічного гомеостазу хворих з НАСГ, поєднаним з ЦД 2-го типу, урсолізин і Гепар-ПОС не використовувалися, що робить пропозицію авторів корисної моделі новою й перспективною для клініки. Заявлений спосіб здійснюють таким чином. Хворим з НАСГ, поєднаним з ЦД 2-го типу, при проведенні медичної реабілітації поряд з АГТП Хепель і Галіум-хеель у середньотерапевтичних дозах, вводять як препарат УДХК урсолізин усередину по 300 мг (1 капсулі) 2-3 рази на день протягом 25-30 діб поспіль і додатково - фітозасіб з артишоку Гепар-ПОС усередину по 1 капсулі 2-3 рази на день протягом 30-40 діб поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. Лабораторними критеріями ефективності застосування урсолізину й Гепар-ПОС є поліпшення функціональних проб печінки, а саме - зменшення в сироватці крові рівня загального й прямого білірубіну, холестерину й (3-ліпопротеїдів, нормалізація активності сироваткових амінотрансфераз аланінамінотрансферази (АлА'Г) та аспартатамінотрансферази (АсАТ), екскреторних ферментів - лужної фосфатази (ЛФ) і гамаглутамілтрас-пептидази (ГГТП), величини тимолової проби, а також концентрації в крові CM, що свідчить про нормалізацію функціонального стану печінки, відновлення метаболічного гомеостазу й зменшення вираженості СМІ у хворих з НАСГ, поєднаним з ЦД 2-го типу. Саме введення урсолізину й Гепар-ПОС сприяє в патогенетичному плані позитивним змінам вищезгаданих біохімічних показників, а в клінічному відношенні - досягненню стійкої й тривалої ремісії НАСГ, суттєвому зменшенню в подальшому частоти його загострень, а також вираженості й частоти розвитку декомпенсацій ЦД. Вищевказані дози й курси введення урсолізину й Гепар-ПОС хворим з НАСГ, поєднаним з ЦД 2-го типу, були підібрані дослідним шляхом. Саме при такій кратності введення урсолізину й Гепар-ПОС забезпечується максимально виражений патогенетичний ефект, який в лабораторному плані характеризується зниженням рівня загального й прямого білірубіну, холестерину, (3-ліпопротеїдів і CM, нормалізації активності сироваткових амінотрансфераз та екскреторних ферментів, а також значень показника тимолової проби. Отже, новими є як препарати (урсолізин і Гепар-ПОС), так і схема їх застосування при даній сполученій патології. При розробці заявленого способу було обстежено дві групи хворих з НАСГ, поєднаним з ЦД 2-го типу, які підлягали проведенню медичної реабілітації у зв'язку з загостренням хронічного патологічного процесу в печінці й наявністю порушень метаболічного гомеостазу: основна (41 особа), в якій проводили медичну реабілітацію за допомогою способу, що заявляється, і група зіставлення (35 осіб), якій проводили медичну реабілітацію відповідно до способу-прототипу. Обидві групи хворих, які знаходилися під наглядом, були рандомізовані за віком, статтю, стадією НАСГ, наявністю загострення хронічного патологічного процесу в печінці, вираженістю й частотою розвитку декомпенсацій ЦД. Діагноз встановлювався експертним шляхом з урахуванням даних анамнезу, результатів клінічного й лабораторного (біохімічного) обстеження, яке характеризувало функціональний стан печінки, наявність і ступінь вираженості СМІ, а також даних ультразвукового (сонографічного) дослідження (УЗД) органів черевної порожнини. Введення урсолізину й Гепар-ПОС починалося, як правило, безпосередньо в період чергового епізоду помірногозагострення або нестійкої ремісії НАСГ і проводилося переважно в амбулаторних умовах або в денному гастроентерологічному стаціонарі. Лікування ЦД 2-го типу включало дієту, призначення цукрознижуючих препаратів (метформін), у більш тяжких випадках - інсулінотерапію. До початку проведення медичної реабілітації хворих в обох групах була однотипна клінічна симптоматика коморбідної хвороби, що характеризувалася наявністю загальної слабкості, нездужання, підвищеної стомленості й дратівливості, зниженої працездатності й пригніченого емоційного тонусу, порушеного сну й апетиту. Зі скарг, що мали безпосереднє відношення до загострення хронічної патології ГБС, відмічалися тяжкість у правому підребер'ї, гіркота, іноді металевий присмак у роті. При об'єктивному обстеженні встановлена симптоматика астенізації, що тривало зберігається, щільно обкладений білим або брудним жовтуватим нальотом язик, позитивні симптом Ортнера й Раухбе, помірна гепатомегалія: печінка виступала на 3-4 см з-під реберного краю, ущільнена; край печінки був частіше тупий, заокруглений, чутливий при пальпації. Аналіз динаміки клінічних показників дозволив відмітити, що в основній групі хворих уже протягом перших двох тижнів з початку медичної реабілітації зникала більшість астенічних симптомів і скарг, що характеризують загострення НАСГ і певну вираженість проявів ЦД 2-го 2 UA 120704 U 5 типу, тоді як у групі зіставлення це відмічалося в середньому на 6-8 днів пізніше. Отже, використання заявленого способу медичної реабілітації хворих з НАСГ, поєднаним з ЦД 2-го типу, сприяє прискоренню ліквідації клінічної симптоматики цієї сполученої патології. При біохімічному обстеженні пацієнтів виявлені помірно виражені порушення так званих функціональних проб печінки (табл. 1). Таблиця 1 Біохімічні показники, які характеризують функціональний стан печінки, у хворих з НАСГ, поєднаним з ЦД 2-го типу, до початку медичної реабілітації (М±m) Біохімічні показники Норма Білірубін (мкмоль/л) загальний прямий 10,5-20,5 2,4-4,5 0,1-0,68 0,1-0,54 0-5 0,5-0,9 31-40 3,0-4,5 3,0-3,5 АлАТ (ммоль/л) АсАТ (ммоль/л) Тимолова проба (од.) ЛФ (мккат/л) ГГТП (мкмоль/л) Холестерин (г/л) β-ліпопротеїди (г/л) Групи хворих зіставлення основна (n=41) (n=35) 26,7±0,5* 27,3±0,4* 7,9±0,2** 8,3±0,2** 1,62±0,04*** 1,65±0,04*** 1,41±0,03*** 1,46±0,03*** 8,9±0,2** 8,5±0,2** 1,6±0,06* 1,5±0,05* 57,1±1,1* 57,8±1,2* 7,42±0,05* 7,54±0,06* 6,38±0,04** 6,47±0,05** Р >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,1 >0,05 >0,05 >0,1 Примітки: у табл. 1-4 вірогідність різниці стосовно норми: * - при Р