Шостикулачковий патрон

,Лу^ B23B 31/175 Ш О С Т ЙК У І АЧ К О Б И Й ПАТРОН, Винахід відноситься до машинобудування, а саме до пристроїв для закріплення нежорстких циліндричних деталей, що обертаються,, при механічній обробці, та може бути використаний дяя закріплення тонкостінних циліндричних деталей при обробці їх на верстатах токарної групи з приводом затиску деталі від силового циліндру. Відомий шостикулачковМ самоцентруючий патрон /а. с. CPGP № 908545, В23В Зі/іб, 1982/, маючий корпус, основні та ДОПОМІЖНІ кулачки, цо розміщені в пазах корпусу, основний та допоміжний спіральні диски, які перемішують вказані кулачки та зв'язані з основним І допоміжним конічними колесами, що обертаються цривідною конічною шестернею. Недоліками вказаного аналогу є можливість закріплення лише таких деталей, на яких є кониентричні зовнішня та внутрішня базові поверхні, а також ручний привод затисного механізму. Найбільш близьким за технічною сутністю до заявлявшого вина ходу є обраний як прототип самоцентруючий багатокулаиновий патрон /а.с. СРСР № 776777, В23В 31/16, 1980/ маючий корпус, три центруючих та три затисних кулачки, зв'язаних між собою тягою, виконаною у вигляді штоку з упорним диском та шарнірно з'єднаного зі штоком аиіанця з трьома компенсуючими елементами. На штоку, між стінкою корпусу та Г-подІбними виступами центруючих кулачків, встановлена пружина для переміщення центруючих кулачків та створення на них зусилля центрування. Недоліком прототипу є те, що зусилля затиску, створюване на ^ ^ ^^ ^ ^- ^^ ^ ^ т^ ^ на центруючих кулачках, виявляється більшим, ніж на затисних кулачках /незважаючи на вказану в меті прототипу їх рівність/ на величину зусилля, що розвиває пружина. Крім цього, конструкція патрону-прототипу дозволяє закріплювати деталі лише вузького діапазону розмірів І тільки за зовнішню поверхню. До основи винаходу була поставлена задача створення шостикулачкового патрону, конструкція якого забезпечила б підвищення точності виготовлення деталей шляхом зменшення їх деформаиїй від нерівномірного розподілу між кулачками сил закріплення, а також простоту переналагодження на закріплення деталей Іншого розміру. Для розв'язання поставленої задачі заявлгований шостикулач^овий патрон, маючий корпус, иентруючі підпружинені та затисні, що самовстановлюються, кулачки з приводом від силового циліндра через шток, має сЕшанвць, встановлений на штоку та контак-г туючий з розташованими в його розточці чотирьма компенсуючими елементами, що мають можливість взаємодіяти через фяанець-втулку, шарнірно з'єднану з нею зовнішню обойму та важелі - з затисними кулачками, та через кільця, пружину, внутрішню обойму та важелі -з центруючими кулачками. Між ВІДМІТНИМИ ознаками та задачею винаходу Існує такий при чинно -насл І дковий зв'язок: На відміну від прототипу, в якому пружина, що зумовлює попереднє зусилля центрування, розміщена між корпусом та центруючими кулачками І тому опршшняе різницю між ЗУСИЛЛЯМИ на центруючих та затисних кулачках, у заявлюваному винаході використання пружини як одного з проміжних елементів, що передають зусилля від штоку до центруючих кулачків, та наявність зазору в ланцюгу керування затисними кулачками дозволяє провести пентрування деталі та виключити II перекоси, а наявність компенсуючих елементів дає можливість рівномірно розподілити зусилля від штоку між центруючими та за тисними кулачками з урахуванням зусилля, що розвиває пружина на иентруючих кулачках. Це зменшує нерівномірність деформації закріплюваної деталі у поперечному перерізі та забезпечує підвищення точності обробки. Сутність винаходу пояснюється графічними матеріалами, на яких зображено: на фіг.І - поздовжній розріз патрону; на фіг.2 - вигляд патрону зі сторони закріплюваної деталі; (грі1»Ч) на фіг.З - поздовжній розріз механізму керування та розріз по А-А. Заявлюваний винахід шостикулачковий самоцентруючий патрон має корпус І з кришкою корпусу 2. В рівномірно розміщених по колу радіальних пазах корпусу І та кришки корпусу 2 ррзташовані, чергую-, чись, три центруючих кулачки 3 та три затисних кулачки 4. Центруючі кулачки 3 та затисні кулачки 4 оснащені змінними губками 5, що закріплюються за допомогою гви?тт1в 6. Переміщення иентруючих кулачків 3 та затисних кулачків 4 здійснюється за допомогою важелів 7, що мають можливість повертатися на осі 8. Плечі важелів 7, керуючих центруючими кулачками 3, розміщені в пазах внутрішньої обойми 9, а плечі важелів 7, керуючих затисними кулачками 4 - у пазах зовнішньої обойми Ю. Важелі 7 мають циліндричну проточку на яку посаджений сухарик II, зафіксований від осьових переміщень пружинним упорним кільцем 12, І маючий можливість повертатися відносно осі проточки . ЗОВНІШНІ поверхні сухариків II зроблені циліндричними. Така конструкиїя забезпечує ЛІНІЙНИЙ контакт сухариків II з внутрішньою 9 та зовнішньою 10 обоймами. Ширина пазів внутрішньої обойми 9 дорівнює зовнішньому діаметру сухариків II. Пази зовнішньої обойми 10 зроблені більшими, ніж ЗОВНІШНІЙ Г" ^ » ! 4 діаметр сухариків II на величину 4 . Зовнішня обойма 10 має кришку ІЗ, яка кріпиться до неї за допомого^ шости гвинтів 14 зі стопорними шайбами 15. Усередині зовнішньої обойми 10 та кришки ІЗ зроблені КОНІЧНІ поверхні, якими вони контактують зі сфвричними поверхнями фланепь-втулки 16 та Сланцю 17, розташованих на штоку 18 між буртиком та пружинним упорним кільцем 19. На (Задан ець-втулці 16 між двома КІЛЬПЯМИ 20 розташована попередньо стиснута пружина 21, що має можливість деформуватися на величину зазору Aj, який забезпечується ВТУЛКОЮ 22. Для забезпечення затиску деталі затисними 4, та центруючими 3 кулачками, необхідно при виготовг ленні патрону витримати співвідношення й^>Д , Інакше зусилля від штоку буде передаватися лише на центруючі кулачки 3. Рекомендовано таке співвідношення зазорів: У боковій проточиї голанцю 17 розміщені чотири компенсуючих менги 23, необхідних для рівномірного розподілення та передачі затисного зусилля від тоїанцю 17 до зовнішньої обойми 10 через фланепьвтулку 16 та до внутрішньої обойми 9 через пружину 21, кільия 20 та пружинне упорне кільие 24. У ггроцессі роботи шток 18 перемішується силовим циліндром ліворуч. При ньому кулачки переміщуються до иентру патрону до зіткнення з циліндричною поверхнею закріплюваної деталі. При контакті кулачків з деталлю, вони та внутрішня обойма 9 зупиняються. Шток 18 з фланием 17, фланеиъ-втулкою 16, компенсуючими елементами 23, кільцем 20 та зовнішньою обоймою 10 продовжують рух, усуваючи зазори Д та Л j та стискаючи пружину 21. До усунення зазору Л , завдяки дії пружини 21, зусилля розвивається тільки на трьох центруючих кулачках З І відбувається иентрування деталі. Попереднє зусилля центрування /що прикладається до закріплення деталі Затисними кулачками 4/ залежить від величини зазору Д , жорсткостііпружини та величини її попереднього стиснення, й тому може бути змінене варіюванням цих параметрів. Після того як зазор А усунений, зовнішня обойма 10 та фланець-втулка 16 зупиняються, зусилля від штоку 18 починає передаватися на затисні к/лачки 4, які самовстановлюються на відцентрованій поверхні деталі завдяки шарнірному з'єднанню зовнішньої обойми 10 з фланець-втулкою 16. При ньому шток 18 з сЕшанцем 17 ще продовжують рухатись, стискаючи пружину 21 та усуваючи зазор, що залишився між втулкою 22 І кільцем 20, дорівнюючий Д-г-Д. Після иього штоіЙ8 та всі елементи патрону припиняють рух І зусилля силового циліндра передається через шток 18, баяанець 17 компенсуючим елементам 23, які рівномірно розподілюють Його між внутрішньою обоймою 9 /центруючими кулачками 3/ та зовнішньою обоймою 10 /затисними кулачками 4/. Після закінчення обробки деталі шток". 18 переміщується праворуч, діючи через упорне кільце 19, сЕшанець-втулку 16, компенсуючі елементи 23, фланець 17, кришку ІЗ на зовнішню обойму 10 та затисні кулачки 4, а також через фланеіцв-втулку 16, упорне кільце 24 на внутрішню обойму 9 та центруючі кулачки з. При цьому всі кулачки відходять від поверхні деталі, звільняючи II. Механізм керування /поз.9,10,13-24/ виконаний у вигляді окремого вузлу та при переналагоджуванні патрону може бути розвернутий на 180 та приєднаний до тяги силового циліндру Іншим кінцем о штоку 18. Це дозволить при встановленні губок відповідної йорми на кулачки 3,4 закріплювати деталі за внутрішню циліндричну поверхню /при переміщенні штоку праворуч, кулачки будуть розходитись від центру й закріплювати деталь/. Пропонований винахід шостикулачковий самоиентруючий патрон може бути промислово застосований у машинобудуванні для закріплення нежорстких Циліндричних деталей при механічній обробці на верстатах токарної групи з приводом затиску деталі від силового циліндру. Б порівнянні з відомими технічними розв'язками, конструкція патрону дозволяє отримати рівне за величиною зусилля на всіх шости кулачках й, отже, підвищити точність обробки, а також дає можливість закріплювати деталі широкого діапазону розмірів як за зовнішню, так І за внутрішню /після переналагодження/ цшгіндричну поверхню. Заявлюваний винахід не зашкоджує навколишньому середовищу. (Macти кул а чм. сёыи л —JV „ 1 8 Ф Cr7 \ . 2 n 7 3. fh Ч О, В костог&''$ 'А/7