Засіб і фармацевтична композиція на основі 6-заміщених похідних 2-амінобензотіазолу та спосіб запобігання або лікування епілептичних станів

1. Застосування 6-заміщеної похідної 2амінобензотіазолу формули І: R S 2 (19) ДЕРЖАВНИЙ ДЕПАРТАМЕНТ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ 3 80748 4 становить від 0,01 мг до 400 мг, переважно від 10 та/або її фармацевтично прийнятної солі та/або до 100 мг на одиничну дозу. сольвату. 8. Спосіб запобігання або лікування епілептичних 9. Спосіб за п. 8, який відрізняється тим, що станів, який відрізняється тим, що вводять діючу речовину вводять разом або роздільно з ефективну кількість принаймні однієї діючої іншою принаймні однією фармацевтичною діючою речовини 6-заміщеної похідної 2речовиною. амінобензотіазолу формули І: 10. Спосіб за будь-яким з пп. 8,9, який відрізняється тим, що введення здійснюють R S перорально, трансдермально, ректально, NH2 вагінально або парентерально. N 11. Спосіб за будь-яким з пп. 8-10, який ,I відрізняється тим, що введення здійснюють в у якій терапевтичній дозі 10-400 мг на добу. R являє собою радикал, вибраний з групи, що включає –ОСН3, –OCHF2, –SCHF2 або –СООС2Н5; Винахід стосується фармакології та медицини, а саме, застосування 6-заміщених похідних 2амінобензотіазолу для запобігання та/або лікування судоми, і насамперед епілептичних станів, зокрема у складі засобів та фармацевтичних композицій, та способу запобігання та/або лікування епілептичних станів. Відомі різні засоби на основі сполук з протиепілептичною дією, до яких відносяться протисудомні препарати вальпроєвої кислоти та її солей, що знайшли широке застосування, наприклад, Депакін (виробник Sanofi), Орфірил (Desitin), Евериден (Slovakofarm), Конвульсофін (AWD). За механізмом фармакологічної дії вони є інгібіторами ГАМК-ергічних систем, а саме ферменту ГАМК-трансферази, який відповідає за ферментативний розпад та інактивацію гаммааміномасляної кислоти (ГАМК). В цьому випадку вальпроати сприяють стабілізації ендогенної ГАМК і підвищують її концентрацію в тканинах мозку, що приводить до зниження збудливості та судомного стану моторних зон головного мозку. [Машковский М.Д. Лекарственные средства. В двух томах. T.I. Изд. 13-е - Харьков. Торсинг. 1997. - 560с.]. Відомі препарати з протисудомною дією також серед бензодіазепінів, зокрема, клоназепам (Антелепсин - AWD), та структурно схожий до бензодіазепінів - карбамазепін, який являє собою таблетовану форму препарату в різних дозах. За механізмом проти-епілептичної дії ці лікарські засоби дещо відрізняються від вальпроатів. [Компендиум 2001/2002. Лекарственные препараты / Под ред. В.Η. Коваленко, А.П.Викторова. - К. Морион, 2001. - 1536с.]. Для лікування тяжких форм епілепсії (grand mal), відомі протисудомні препарати на основі фенітоїну (5,5-дифенілгідантоїн) в таблетованій та ін'єкційній формах, прикладами яких можуть бути Дифенін (Луганський ХФЗ та Київський вітамінний завод), Фенгі-дан (Desitin). Терапевтична дія фенітоїну пов'язана зі зниженням збудливості нейронів епілептичної зони мозку та дією на нейромедіатори. Відомі деякі з 2-амінобензотіазолів, розкриті [Paris та іншими в Chemie Therapeutique, 1973, 6 655-658] як сполуки, що мають аналгетичні та протизапальні властивості. У [патенті US 4,826,860], описано ряд похідних із класу 6 заміщених 2-амінобензотіазолів, корисних для лікування церебро-васкулярних захворювань, зокрема ішемічного інсульту та удару. З [патенту US 5,236,940] відома група похідних із класу 6заміщених 2-амінобензотіазолів, корисних для лікування медичних станів, які асоціюються з ефектами глутамату, такими як глутаматініційовані конвульсії. Незважаючи на досить велику кількість прикладів відомих з рівня техніки 2-амінобензотіазолів, їхні можливості обмежені їхніми суттєвими побічними ефектами, які супроводжуються порушенням координації рухів та психомоторних реакцій. Тобто, відомі препарати, на жаль, здатні відчутно впливати на важливі метаболічні та фізіологічні процеси центральної нервової системи (ЦНС). Відомий також засіб на основі 6-заміщених похідних 2-амінобензотіазолів для запобігання та/або лікування епілептичних станів [патент US №4,370,338, МПК А61К31/425, 1983]. Похідним 6заміщених 2-амінобензотіазолів у відомому засобі застосовано сполуку із цього класу - 2-аміно-6трифторметоксибензотіазол, загальної формули: , яку застосовують як активний інгредієнт з протисудомною, анксіолітичною та гіпнотичною дією. Зазначена сполука представлена на ринку, наприклад, як препарат Рілутек (Aventis), або Рілузол. Окрім зазначеного застосування, препарат Рілузол є також корисним як протисудомний засіб, транквілізатор і снодійний засіб [ЕР50551 та Bennett D.A., Lehmann J., Bernard P.S. CGS 19755: A novel competitive at Nmethyl-D-aspartate (NMDA) receptor antagonist with anticonvulsant, anxiolytic and anti-ischaemic properties // Current and Future Trends in Anticonvulsant, Anxiety, and Stroke Therapy / Eds B.S.Meldrum, M. Williams-NY, Wiley-Liss, Inc. 1990. P.519-524], як радіопротекторний засіб [WO94/15600], при лікуванні церебро-васкулярних порушень та як болезаспокійливий засіб [ЕР282971], при лікуванні шизофренії [ЕР305276], при лікуванні порушень сну та депресії [ЕР305277], 5 80748 6 при лікуванні мітохондріальних хвороб [WO95/19170], при лікуванні спинних, черепних або краніоспинальних травм [WO94/13288], при лікуванні хвороби Паркінсона [WO94/15601] та при лікуванні церебральної дисфункції [US 6,245,791]. Разом з тим, за терапевтичними показниками, у якій Рілузол проявляє протисудомний ефект лише при R являє собою радикал, вибраний з групи, що застосуванні подвійної рекомендованої добової включає -ОСН3, -ОС2Н5, -OCHF2, -SCHF2, дози для людини. [Беспалов А.Ю., Звартау Э.Э. COOC2H5, -NO2 або -СІ; Нейропсихофар-макология антагонистов NMDAта/або її фармацевтично прийнятних солей рецепторов - С-Пб., 2000, с.297]. Проте при та/або сольватів для виготовлення лікарського сучасному медикаментозному забезпеченні засобу, для запобігання та/або лікування лікування епілепсії все ж таки залишається епілептичних станів. значною проблемою. І, насамперед, це При цьому доцільно, щоб фармацевтично обумовлено наявністю значної кількості форм цієї прийнятною сіллю був гідрохлорид сполуки патології та серйозністю побічних дій, які формули І, як вона зазначена вище. супроводжують застосування відомих Поставлена задача досягається також завдяки протисудомних засобів, насамперед по засобу на основі принаймні однієї 6-заміщеної відношенню до ЦНС. Епілепсія визначається як похідної 2-амінобензотіазолу формули І: захворювання, яке характеризується повторними (2 і більше) епілептичними припадками, не спровокованими будь-якими безпосередніми причинами і, що виникають внаслідок анормальних, надмірних нейронних розрядів у корі головного мозку. Множинні припадки, які у якій відбуваються протягом 24 годин, оцінюються як R являє собою радикал, вибраний з групи, яка однократний випадок. Епілептичні припадки - це включає -ОСН3, -ОС2Н5, -OCHF2, -SCHF2, неспецифічна відповідь мозку на будь-які види COOC2H5,-NO2 aбo -Cl; подразнень. Таким чином, епілепсія може мати та/або її фармацевтично прийнятної солі безліч різних причин. Діагноз епілепсії може бути та/або сольвату для запобігання та/або лікування встановлений, якщо пацієнт мав, як мінімум, два епілептичних станів. випадки неспровокованих припадків. Провоковані Поставлена задача досягається також завдяки (або "гострі симптоматичні") епілептичні припадки фармацевтичній композиції для запобігання та/або можуть з'являтись як симптоми різних гострих лікування епілептичних станів, що включає церебральних розладів (наприклад, енцефалітів, ефективну кількість принаймні однієї 6-заміщеної черепно-мозкової травми). похідної 2-амінобензотіазолу формули І: В основу групи винаходів покладено задачу запропонувати діючі речовини, 6-заміщені похідні 2-амінобензотіазолу, які мали б активність для запобігання та/або лікування епілептичних станів, розробити засіб та фармацевтичну композицію на їх основі, а також спосіб лікування та/або у якій запобігання епілептичних станів з застосуванням R являє собою радикал, вибраний з групи, що 6-заміщених похідних 2-амінобензотіазолу, які включає -ОСН3, -ОС2Н5, -OCHF2, -SCHF2, забезпечували б підвищення протисудомної COOC2H5, -NO2 або -СІ; активності та збільшення латентного періоду до та/або її фармацевтично прийнятної солі початку конвульсій, завдяки чому збільшилася б та/або сольвату та, за необхідності, тривалість життя в умовах коразолової фармацевтично прийнятний(і) носій(ї) та/або інтоксикації. ексципієнт(и) (допоміжні речовини). Додаткова задача винаходу полягала також: у При цьому може бути доцільним, щоб тім, щоб запропонувати активну речовину, що фармацевтична композиція додатково містила мала б значну нейропротекторну, протигіпоксичну, іншу фармацевтичну діючу речовину. протиішемічну та анальгетичну дію. Доцільно, щоб фармацевтична композиція Ще одна задача винаходу полягала в тому, була представлена у вигляді розчину, таблетки щоб запропонувати нетоксичну активну речовину з або капсули. мінімальними побічними діями, зокрема на Більш доцільно, щоб фармацевтична центральну нервову систему. композиція була представлена у вигляді таблетки Ще одна додаткова задача даного винаходу або капсули. полягала також: у тому, щоб запропонувати При цьому, для згаданої вище активну речовину, яка б разом з фармацевтичної композиції бажана ефективна протиепілептичною дією забезпечувала б антикількість 6-заміщеної похідної 2-амінобензотіазолу стресорний ефект та підвищувала стійкість становить від 0,01мг до 400мг, переважно від 10 організму до екстремальних ситуацій. до 100мг на одиничну дозу. Поставлені задачі досягаються завдяки Поставлена задача досягається також завдяки застосуванню 6-заміщеного 2-амінобензотіазолу способу запобігання та/або лікування епілептичних формули І: 7 80748 8 станів у ссавця, який цього потребує, у якому Якщо застосовується парентерально, то кількість зазначеному ссавцю вводять ефективну кількість активної субстанції варіює від 0,001мг/кг до 4мг/кг принаймні однієї діючої речовини 6-заміщеної ваги тіла пацієнта, переважно між 0,01мг/кг і 2мг/кг похідної 2-амінобензотіазолу формули І: ваги тіла пацієнта. При цьому, для згаданого вище способу бажано, щоб терапевтична доза становила приблизно 10-400мг на добу. При визначенні оптимальної дози діючої речовини для лікування пацієнтів, що страждають від епілепсії, необхідно враховувати різні фактори, такі, наприклад, як вік і маса тіла пацієнта, у якій природу захворювання і її стадію. R являє собою радикал, вибраний з групи, що Для людини добова доза діючої речовини включає -ОСН3, -ОС2Н5, -OCHF2, -SCHF2, переважно становить від 0,01мг до 1000мг, COOC2H5, -NO2 або -СІ; переважно від 10 до 400мг, найбільш переважно та/або її фармацевтично прийнятної солі від 10 до 100мг. та/або сольвату. У деяких випадках для досягнення Запропоновані у засобі сполуки можуть необхідного терапевтичного ефекту може існувати як у вигляді вільної основи, так і у вигляді виявитися достатнім введення діючої речовини в кислотно-адитивної солі. Як приклад прийнятних меншій кількості, тоді як в інших випадках може для утворення таких солей кислот можна назвати знадобитися її введення в більшій сумарній неорганічні кислоти, такі як соляна кислота, кількості. бромистоводнева кислота, сірчана кислота і Сумарну добову дозу можна, залежно від фосфорна кислота, або органічні нетоксичні лікувальної схеми, вводити в організм за один раз кислоти, такі як оцтова кислота, лимонна кислота, або декількома більш дрібними порціями. Крім винна кислота, яблучна кислота, бурштинова цього лікувальна схема може також передбачати кислота, фумарова кислота, п-толуолсульфонова введення діючої речовини в організм із кислота, бензолсульфонова кислота, інтервалом, що перевищує одну добу між метансульфонова кислота, молочна кислота, та однократними її введеннями у відповідних дозах. інші. Запропоновану у винаході діючу речовину Запропоновані в даному винаході сполуки можна вводити в організм перорально в складі бажано застосовувати у вигляді солей різних придатних для цієї цілі лікарських неорганічних кислот, переважно солей препаратів, наприклад у вигляді твердої речовини, хлористоводневої кислоти - гідрохлоридів. у рідкому вигляді, у вигляді порошку, у складі У контексті даного винаходу термін сольвати таблеток, таблеток з покриттям, таблеток із сполук формули І розуміють в значенні аддуктів цукровим покриттям, таблеток, що розпадаються в інертних молекул розчинника з сполуками роті, під'язичних таблеток, у капсулах, у формули І, які утворюються внаслідок сили їх гранульованому вигляді, у вигляді суспензій, міжмолекулярної взаємодії. При цьому молекули розчинів, емульсій, мікстур або сиропів, у вигляді сполуки формули І в розчині стають оточеними крапель або в інших формах. молекулами розчинника - сольватною оболонкою. Порошки можна одержувати, наприклад, Сольватами є, наприклад, моногідрати, дигідрати, подрібнюванням діючої речовини до частинок або алкоголяти. необхідного розміру. Порошки, які розбавляють, Запропоновані в даному винаході сполуки можна одержувати, наприклад, тонким можна вводити в організм перорально, шляхом подрібнюванням порошкоподібної діючої речовини інгаляції, інтраназально, внутрішньовенно, разом з нетоксичним носієм, таким, наприклад, як підшкірно, внутрішньом'язово, черезшкірно, лактоза, з одержанням порошку необхідної вагінально або ректально у вигляді супозиторіїв. консистенції. Іншими придатними для При цьому особливо бажані способи, що застосування з цією ж метою носіями є інші передбачають пероральне, ректальне, вагінальне вуглеводи, такі як крохмаль або маніт. До складу або парентеральне введення діючої речовини у таких порошків можна також включати коригенти, організм ссавця. консерванти, диспергатори, барвники та інші Запропоновані у винаході сполуки можна фармацевтичні ексципієнти (допоміжні речовини). вводити в організм індивідуально або в поєднанні При виготовленні капсул можна застосовувати з іншими прийнятними діючими речовинами. При порошок зазначеного вище типу або порошки цьому може бути доцільним, у зазначеному вище інших типів, які після їх одержання розфасовують у способі, вводити діючу речовину разом або капсули, переважно в желатинові капсули. роздільно з іншою, принаймні однією, У капсули можна також поміщати відомі з рівня фармацевтичною діючою речовиною. Додаткове техніки змащувальні речовини (любрикатори) і введення інших фармацевтичних активних інертні наповнювачі такі як лактоза, цукроза або речовин може виявитися корисним, особливо у крохмаль, або ж застосовувати їх для випадках, що передбачають комплексну терапію. герметичного з'єднання між собою двох половинок Вживана терапевтична доза може змінюватись капсули. Швидкість розчинення капсул можна відповідно тяжкості хвороби і способу підвищити додаванням розпушувачів або призначення. Якщо діючу речовину застосовувати солюбілізаторів, таких, наприклад, як перорально, то кількість вживаної діючої речовини карбоксиметилцелюлоза, кальцій варіює від 0,01мг/кг до 5мг/кг ваги тіла пацієнта. карбоксиметилцелюлоза, гідроксипропілцелюлоза 9 80748 10 з низьким ступенем заміщення, кальцію карбонат, кристалічний сорбіт, плаедон, поліетиленгліколі, натрію карбонат, натрій карбоксиметилкрохмаль, полівінілпіролідон, прецирол АТО 5, жир великої кросповідон, натрій кроскармелоза та інші рогатої худоби (гідрогенізований), основа речовини. Швидкість розчинення капсул можна таблеток, що плавиться, силікони, стабілін, також регулювати шляхом переробки їх вмісту в крохмаль Sta-Rx 1500, сілоїд, глюкоза, гранульовану форму, пелети або іншу форму, натрійкарбоксиметилкрохмаль, кросповідон, додаванням зв'язуючих, регуляторів розчинення натрійкроскармелоза, гідроксипропілцелюлоза, або інших ексципієнтів. Діюча речовина може гідроксипропілметилцелюлоза і метилоза. Для знаходитися в капсулі не тільки у вигляді твердої забезпечення уповільненого вивільнення діючої речовини, але і у розчині або в суспензії, речовини можна застосовувати такі речовини, як наприклад у рослинній олії, поліетиленгліколі або етилцелюлоза, карбоксиполіметилен, гліцерині, з додаванням поверхнево-активних гідроксипропілметилцелюлоза, речовин і т.д. карбоксиметилцелюлоза, співполімер Таблетки (включаючи вагінальні таблетки) метакрилової кислоти фталатацетилцелюлози або можна виготовляти, наприклад, переробкою полівінілацетату. порошкоподібної суміші інгредієнтів у гранули, При виготовленні таблеток можна змішуванням при необхідності з іншими застосовувати і інші ексципієнти, відомі з рівня речовинами та наступним пресуванням. До складу техніки. таблеток можуть входити різні ексципієнти, Таблетки можуть також складатися з декількох наприклад крохмаль різних типів, лактоза, шарів. Відповідним методом можна виготовляти цукроза, глюкоза, сорбіт, маніт, декстрин, драже (таблетки з покриттям або в оболонці), амілопектин, ультраамілопектин, натрію хлорид, наносячи на одержані аналогічно таблеткам ядра сечовина у випадку розчинних таблеток або покриття, що містить матеріали, які звичайно таблеток для готування препаратів для ін'єкцій, застосовуються для цих цілей, наприклад амілоза, різні типи целюлози, включаючи описані полівінілпіролідону або шелаку, гуміарабіку, вище, і т.д. Крім цього можна додавати, тальку, діоксиду титану або цукру. Для наприклад, гліцерин або крохмаль як забезпечення уповільненого вивільнення діючої вологоутримуючі агенти. речовини, або щоб уникнути несумісності, ядра Як розпушувачі можна використовувати, також можна виготовляти багатошаровими. Так наприклад, крохмаль, альгінову кислоту, кальцію само і оболонка драже, для забезпечення альгінат, калію та натрію альгінати, пектин, уповільненого вивільнення діючої речовини, також амілопектин, агар-агар, желатин, кальцію може складатися з декількох шарів, при цьому карбонат, кальцію фосфат, натрію бікарбонат, можна застосовувати ексципієнти, зазначені вище магнію карбонат основний або амілозу. для таблеток. Як агенти, що уповільнюють розпад або Таблетки можна виготовляти, наприклад, розчинення лікарської форми, можуть безпосереднім пресуванням інгредієнтів. використовуватися, наприклад, цукроза, стеарин, Крім таблеток, на основі запропонованої у твердий парафін (переважно з температурою винаході діючої речовини, можна виготовляти й плавлення 50-52°С), масло какао та інші препарати для перорального застосування, гідрогенізовані жири. наприклад суспензії, розчини, емульсії, сиропи, До агентів, що прискорюють усмоктування, мікстури і т.д. При необхідності запропоновану у належать, серед інших, четвертинні амонієві винаході діючу речовину можна виробляти в сполуки, натрій лаурилсульфат і сапоніни. мікрокапсульованому вигляді. Як зв'язуючі, що сприяють рівномірному До складу сиропів на основі запропонованих у розподілу, можуть застосовуватися, наприклад, винаході діючих речовин або їх комбінацій прості ефіри, спирт, крохмальний клейстер, додатково можуть входити також підсолоджувачі, цукровий сироп, полівініловий спирт, розчини такі як сахарин, цикламат, гліцерин або цукор, а високомолекулярних сполук, а як агенти, що також поліпшувач смаку, наприклад ароматизатор, надають гідрофільних властивостей, або як такий як ванілін або апельсиновий екстракт. Крім агенти, що прискорюють розпад можуть цього сиропи можуть містити суспендуючі застосовуватися цетиловий спирт, допоміжні речовини або загусники, такі як гліцеринмоностеарат, крохмаль, лактоза, натрійкарбоксиметилцелюлоза, зволожувачі, зволожуючі агенти (зокрема аеросил, продукти із наприклад продукти конденсації жирних спиртів з серії ТВІНів) та інші. етиленоксидом, або консерванти, такі як пКрім цього в якості ексципієнтів, яких гідроксибензоати. включають до складу таблеток, у цілому можуть Запропоновану у винаході сполуку можна застосовуватися наступні матеріали: аеросил, також вводити в організм парентерально в вигляді кремнієві кислоти, двооксид кремнію, аеросил, розчину, емульсії або суспензії шляхом підшкірної, етилцелюлоза, ТВІН-80, амігель (глюкозовмісний внутрішньом'язової або внутрішньовенної ін'єкції. полісахарид), амілоза, мікрокристалічна целюлоза, Як приклад розчинників, придатних для бентоніт, сульфат кальцію, карбоване 4000 і 6000, застосування в цих цілях, можна назвати воду або карагінан, касторова олія, целюлоза, масляні середовища. мікрокристалічна целюлоза, декстран, декстрин, Масла, які можуть використовуватись у каолін, лактоза, лактосил, магнію стеарат, маніт, названих складах можуть бути мінерального, гранульований маніт (N.F.), метилцелюлоза, рослинного, тваринного або синтетичного масло мігліол 812, сухе молоко, лактоза, амілоза, походження. Взагалі, в якості носія для ін'єкційних 11 80748 12 сполуку з R, що являє собою -OCHF2 залишок розчинів можуть використовуватися: вода, сольові „Амдифлузол"). розчини, водні розчини, водні розчини декстрози Похідні формули І або інших цукрів, етиловий спирт, гліколі такі як пропіленгліколь і поліетиленгліколь. Розчини для ін'єкцій виготовлюють звичайним шляхом, наприклад, з додаванням консервантів, таких як гідроксибензоати, або стабілізаторів, таких як комплексони, і розливають в ємності для ін'єкцій і ампули. у якій Для виготовлення супозиторіїв діючу речовину R являє собою радикал, вибраний з групи, яка можна змішувати із такими матеріалами, що включає -ОСН3, -ОС2Н5, -SCHF2, -СООС2Н5, -NO2, плавляться при низькій температурі, тобто при СІ; були одержані відповідно до зазначеної вище температурі тіла, розчинними або не розчинними у схеми реакції, наступним чином: воді, такими як поліетиленгліколь, У 3-горлий реактор ємністю 500мл, оснащений поліоксипропіленгліколь, віск, масло какао, вищі механічною мішалкою та термометром, складні ефіри (наприклад міристилпальмітат) або завантажили 205-250мл крижаної оцтової кислоти, їхніми сумішами. 0,367-0,401моль роданідів амонію, натрію чи калію Завдяки запропонованим винаходам та 0,167моль відповідного п-заміщеного аніліну. забезпечується підвищення протисудомної Реакційну суміш нагрівали на водяній бані до 35активності, збільшення латентного періоду до 40°С, перемішуючи до розчинення роданідів, після початку конвульсій, завдяки чому збільшилася б чого охолоджували до 10-13°С і прикапували тривалість життя в умовах коразолової протягом 30хв. розчин 0,175-0,192моль брому в інтоксикації. При цьому проявляється 60-80мл крижаної оцтової кислоти. Після нейропротекторна, протиішемічна та анальгетична додавання всього брому температуру піднімали до дія з мінімальними побічними діями, зокрема на 30-35°С і реакційну суміш перемішували протягом центральну нервову систему. Також разом з 6-7год. антиковульсантною дією забезпечується Після охолодження реакційну суміш антистресовий ефект та підвищується стійкість фільтрували, осад промивали гарячою водою. організму до екстремальних ситуацій. Фільтрат та водні промивки об'єднували і Винахід здійснюють відповідно до наступних нейтралізували 23% водним аміаком до рН 9. прикладів, які ілюструють, але жодним чином не Осад, що випав, відфільтровували. обмежують його. Одержаний сирий продукт - відповідний 6Одержання 6-заміщених похідних 2заміщений 2-амінобензотіазол очищували амінобензотіазолу. кристалізацією із суміші етанол/вода. 6-заміщені похідні 2-амінобензотіазолу були Після або до очищення сирий продукт, за одержані методами відомими з рівня техніки, необхідності, може бути перетворений у відповідну наприклад відповідно до способів, описаних в фармацевтично прийнятну сіль та/або сольват, патенті [US 4,826,860]. способами відомими фахівцям у даній галузі В основу синтезу сполук відповідно до техніки. винаходу була закладена реакція гетероциклізації Одержання 2-аміно-64-заміщених анілінів в присутності роданіду калію дифторметоксибензотіазолуу вигляді вільної та брому в середовищі крижаної оцтової кислоти. основи Синтез виконували відповідно до наступної Більшість 4-заміщених анілінів доступні як схеми реакції: комерційна продукція, або можуть бути одержані способами відомими фахівцю у даній галузі техніки, зокрема відновленням відповідних 4заміщених нітрофенільних похідних. Синтез може бути представлений наступною загальною схемою реакції: де: Μ = катіон ΝΗ4+ або лужного металу. Згідно заявленого винаходу R приймає наступні значення -ОСН3 (сполука №1); -ОС2Н5 (сполука №2); -OCHF2 (сполука №3); -SCHF2 (сполука №4); -СООС2Н5 (сполука №5); -NO2 (сполука №6); -СІ (сполука №7); (далі по тексту сполуку з R, що являє собою -OCF3, і яка є найближчим аналогом, будемо називати „Рілузол", Одержання п-дифторметоксинітробензолу (IIІ) У 5-горлий реактор об'ємом 5л, оснащений механічною мішалкою, термометром, барботером та водяним затвором, завантажують 725мл діоксану та 800мл 30% водного розчину гідроксиду натрію. Реакційну суміш нагрівають до 55-65°С; через барботер пропускають струмінь дифторхлорметану (фреон 22) з балона; через кілька хвилин завантажують 329,35г пнітрофенолу, розчиненого в 700мл діоксану, а потім - 500мл 30% розчину гідрооксиду натрію. Температуру водяної бані піднімають до 70°С; фреон пропускають з такою швидкістю, щоб надлишковий тиск в реакторі становив 0,1-0,15атм (1-1,5м водного стовпа - за водяним затвором). В цей час температура реакційної суміші досягає 75 13 80748 14 перемішують при 31-33°С протягом 6-7год. Потім 80°С. Через 1-1,5год., коли температура в реакторі охолоджену реакційну суміш фільтрують, рН спадає до 70°С, в реакційну суміш додатково фільтрату доводять 23% водним аміаком до 9-10; додають протягом 0,5-1год. 1л 30% розчину осад, що випав, відфільтровують і кристалізують із гідроксиду натрію і перемішують ще 2год. Далі суміші етанол - вода. подачу фреону припиняють (його загальна Отримують 26,3г (72,9%) 2-аміно-6кількість має складати близько 2100г) і реактор дифторметоксибензотіазолу - білі кристали з охолоджують. температурою топлення 117°С. Rf 0,46 в системі Реакційну суміш фільтрують, фільтрат хлороформ - метанол (9:1) та 0,23 в системі декілька разів екстрагують метиленом хлористим; бензол - ацетонітрил (4:1). Ультрафіолетовий органічні фази об'єднують, промивають спершу 510% розчином лугу, потім водою до нейтральної спектр поглинання: lmax при 222,3нм та 267,3нм, реакції. Органічну фазу сушать безводним магнію плече при 300нм. сульфатом, фільтрують і фільтрат впарюють Одержання гідрохлориду 2-аміно-6досуха. дифторметоксибензотіазолу Отримують 300,7г маслянистого продукту, 216мг (1ммоль) 2-аміно-6який з часом кристалізується. дифторметоксибензотіазолу розчиняють у 2мл Водні фази та осад при перемішуванні етанолу, додають 1мл 1-молярної соляної підкислюють концентрованою сірчаною кислотою кислоти. Розчинник випарюють досуха; залишок до рН 3, екстрагують декілька разів метиленом перекристалізовують з 1мл ізопропанолу. Вихід хлористим. З органічного шару способами 168мг (66,5%), білі кристали, температура відомими фахівцям уданій галузі техніки плавлення 208°С (з розкладом). регенерують 124,2г п-нітрофенолу. Окрім гідрохлориду відомими в даній галузі Переробка його відповідно наведеній методиці методами можна одержувати і інші кислотнодозволяє додатково одержати 112,1г продукту. адитивні солі. Загальна кількість неочищеного пДослідження токсико-фармакологічних дифторметоксинітробензолу складає 412,8г. Rf властивостей продукту в системі хлороформ-метанол (9:1) Дослідження синтезованих 6-заміщених 2становить 0,83; Rf в системі бензол-ацетонітрил амінобензотіазолів на протисудомну дію (4:1) також 0,83. здійснювався шляхом вивчення дії розчину Стадія 2 субстанції в двох серіях біологічних дослідів з Одержання п-дифторметоксианіліну (IV) використанням специфічного тесту з впливу У реактор об'ємом 10л, обладнаний мішалкою, досліджуваної речовини на судомні стани тварин. завантажують 3,9л води та 116,8г амонію хлориду. З наведених літературних даних видно, що Реакційну суміш нагрівають до 80°С і додають Рілузол має важливий показник анти-гіпоксичного 733,3г порошку заліза. При підвищені температури захисту організму в стресовому стані епілептичних бані до 95°С протягом 2год. додають в реактор судом. Дослідження токсико-фармакологічних невеликими порціями 412,8г пвластивостей сполук відповідно до винаходу дифторметоксинітробензолу, після чого реакційну дозволило в порівнянні оцінити антистресорний суміш перемішують ще 3год. при температурі ефект і тим самим вибрати оптимальний препарат кипіння водяної бані. за протисудомною та антигіпоксичною дією. Після охолодження реакційну суміш Гостру токсичність ряду похідних 2екстрагують двічі по 2л метиленом хлористим, амінобензотіазолу, близьких за структурою до фільтрують і осад на фільтрі промивають 1л Рілузолу визначали за методом Litchfield, Wilcoxon метилену хлористого. Органічну фазу відділяють, (1949) у модифікації В.П. Прозоровського (1962) висушують її додаванням 50г безводного магнію [Прозоровский В.Б. Использование методов сульфату, фільтрують і впарюють досуха. наименьших квадратов для пробит-анализа Отримують 342г темного маслянистого кривых летальности. // Фармакология и продукту, який переганяють у вакуумі 1,5мм. рт. токсикология. - 1962. - т.25- №1 - С.115-119]. ст., відбираючи фракцію, що кипить при 75-80°С. Експерименти з вивчення гострої токсичності Вихід п-дифторметоксианіліну 298,55г (86,0%) виконували на лабораторних тваринах - дорослих - світло-жовта прозора рідина з невиразним білих мишах обох статей, масою 18-24г. Всі запахом, d. 1,286; n20D=1,5050. Rf 0,69 в системі речовини вводили внутріш-ньошлунково, готували хлороформ - метанол (9:1); 1% розчин з ТВІН-80 (1,1мг в 0,1мл), досліджували Стадія 3 зростаючі дози. Тварини знаходились під Одержання 2-аміно-6наглядом протягом двох тижнів. дифторметоксибензотіазолу (1') Середньосмертельні дози 6-заміщених 2У 3-горлий реактор ємністю 350мл оснащений амінобензотіазолів лежать в межах 50-400мг/кг, а мішалкою та термометром завантажують 205мл саме для Амдифлузолу - LD50, складає крижаної оцтової кислоти, 29,4г (0,386моль) 137,25±10,0мг/кг та для Рілузолу - 52,25±1,49мг/кг амонію роданіду та 26,6г (0,167моль) п(Таблиця 1). Цей показник токсичності свідчить дифторметоксианіліну. Реакційну суміш про те, що Амдифлузол, як і Рілузол відносяться підігрівають до 30-35°С для повного розчинення до речовин III класу токсичності (помірно токсичні амонію роданіду, після чого охолоджують до 10речовини). Найменш токсичною є карбеток-сильне 13°С і прикапують розчин 9,3мл (0,180моль) брому похідне - сполука №5. Близькі показники LD50 в 60мл крижаної оцтової кислоти протягом 30хв. мають Амдифлузол та його тіоана-лог - сполука Після додавання всього брому реакційну суміш №4 (118,25±10,2мг/кг). 15 80748 16 Тестування протисудомної активності Амдифлузола (у порівнянні з Рілузолом та еталонним антиконвульсантом - вальпроєвою кислотою) проводили на моделі коразолових судом. Тест коразолових судом базується на здатності біологічно активних речовин знижувати конвульсивну дію коразолу (пентилентетразол) при одноразовому його введенні. Гострий приступ клоніко-тонічних судом створювали шляхом внутрішньочеревної одноразової ін'єкції коразолу в дозі 90мг/кг (доза залежить від чутливості експериментальних тварин) [Доклінічні дослідження лікарських засобів (методичні рекомендації) / За ред Стефанова О.В. - вид. дім "Авіцена", 2002. - 527с.]. На початку досліду за 40 хвилин мишам внутрішньошлунково вводили розчини з ТВІНом-80: Амдифлузолу, Рілузолу та інших похідних 2-амінобензотіазолу - у дозі 1/10 LD50, вальпроєвої кислоти (200мг/кг); контрольній групі внутрішньошлунково вводили ізотонічний розчин хлориду натрію з ТВІНом-80. При вивченні можливої протисудомної дії препаратів визначали латентний період до початку судом від моменту введення коразолу, тривалість життя при коразоловій інтоксикації, летальність по групах у відсотках, а також наявність або відсутність судом (клонічних, тонічних). Амдифлузол фактично у 2 рази продовжував латентний період до початку конвульсій у порівнянні з контролем, та приблизно в 7 раз збільшував тривалість життя тварин в умовах судомного стану; при цьому 66,7% мишей вижило. Референтний препарат Рілузол і антиконвульсант - вальпроєва кислота виявили меншу активність (таблиця 2). Серед інших похідних бензотіазолу найбільшу антиконвульсантну активність виявила речовина №6 (R=-NO2), яка у 2,5 рази збільшувала тривалість латентного періоду до початку конвульсій у порівнянні з контролем, та у 8 раз пролонгувала життя тварин в умовах судомного стану; при цьому 50% мишей вижило. Однак, за іншими нейропротекторними властивостями (протигіпоксична, протиішемічна, анальгетична дія) зазначена речовина №6 (R=-NO2) поступається Амдифлузолу. Таким чином, Амдифлузол при внутрішньочеревному одноразовому профілактичному введенні має виражені протисудомні властивості, які проявляються в З одержаних результатів можна зробити збільшені латентного періоду до початку висновок, що сполуки відповідно до винаходу за конвульсій, збільшені тривалості життя в умовах фармакологічними властивостями переважають коразолової інтоксикації, а також в зменшені відомі препарати, які застосовують при лікуванні смертності та ослаблені клінічної картини проявів епілепсії. судом. Одержання фармацевтичної композиції Приклад 3А: Розчин (1%) 2-аміно-6-дифторметоксибензотіазол у вигляді гідрохлориду 10,0мг ТВІН-80 0,1-1мг Вода до1мл Спосіб одержання: активну речовину розчиняють у ТВІН-80 і до одержаного розчину додають воду до досягнення 1% розчину активної речовини, після цього в асептичних умовах розчин розфасовують у скляну тару. 17 80748 18 Спосіб застосування: одержаний описаним розплавляють при температурі нижче 40°С, в вище способом розчин перорально вводять в розплав при перемішуванні вносять розраховану організм ссавця. кількість активної речовини і з одержаної суміші Приклад 3Б. Композиції (1, 2, 3) для традиційними методами виготовляють супозиторії. виготовлення таблеток Спосіб застосування: одержані описаним вище способом супозиторії використовуються для ректального введення в 1 організм ссавця. 2 3 2-аміно-6-дифторметоксибензотіазол у вигляді основи (активна речовина) 20мг 50мг 100мг Гідрофосфат кальцію безводний 70мг 135мг 135мг Мікрокристалічна целюлоза 5мг бмг 8мг Кроскармелоза 3мг 5мг 6мг Аеросил 1мг 2мг 4мг Стеарат магнію 1мг 2мг 2мг Всього 100мг 200мг 250мг Спосіб одержання: активну речовину змішують із деякими ексципієнтами і гранулюють традиційним методом. Одержані гранули просіюють, додають до них інші ексципієнти і пресують у таблетки масою з відповідною масою. Спосіб застосування: одержані описаним вище способом таблетки перорально вводять в організм ссавця. Приклад 3В-1: Капсули 2-аміно-6-дифторметоксибензотіазол у вигляді основи 50мг лактоза (таблетоза) 148мг стеарат магнію 2мг Всього 200мг Спосіб одержання: активну речовину змішують із ексципієнтами і одержану суміш традиційним методом розфасовують у капсули. Спосіб застосування: одержані описаним вище способом капсули перорально вводять в організм ссавця. Приклад 3В-2: Капсули 2-аміно-6-дифторметоксибензотіазол у вигляді основи 100мг лактоза (таблетоза) 98мг стеарат магнію 2мг Всього 200мг Спосіб одержання: активну речовину змішують із ексципієнтами і одержану суміш традиційним методом розфасовують у капсули. Спосіб застосування: одержані описаним вище способом капсули перорально вводять в організм ссавця. Приклад 3Г: Ампули 2-аміно-6-дифторметоксибензотіазол у вигляді гідрохлориду 10мг хлорид натрію 18мг вода для ін'єкцій у кількості, необхідній для доведення об'єму до 2мл Спосіб одержання: діючу речовину і хлорид натрію розчиняють у воді для ін'єкцій і одержаний розчин в асептичних умовах розфасовують у скляні ампули. Спосіб застосування: одержані описаним вище способом розчини парентерально вводять в організм ссавця. Приклад 3Д: Супозиторії 2-аміно-6-дифторметоксибензотіазол у вигляді основи 20мг Напівсинтетичні гліцериди 1980мг Спосіб одержання: складні низькоплавкі складні ефіри гліцерину та жирних кислот