Спосіб лікування хворих на туберкульоз легень із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів протягом інтенсивної фази хіміотерапії

Реферат: Спосіб лікування хворих на туберкульоз легень із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів протягом інтенсивної фази хіміотерапії передбачає щоденне застосування у середніх добових дозах за один прийом 5-й ефективних протитуберкульозних препаратів І-ІІ ряду та лінезоліду в дозі 600 мг 1 раз на добу перорально. Призначають ступінчасту терапію лінезолідом, а саме: від початку інтенсивної фази хіміотерапії до припинення бактеріовиділення методом мікроскопії мазка - в дозі 600 мг 2 рази на добу внутрішньовенно, а після припинення бактеріовиділення та до завершення інтенсивної фази хіміотерапії - перорально. UA 96222 U (12) UA 96222 U UA 96222 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до фтизіатрії і може бути застосована для лікування хворих на туберкульоз легень із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу (МБТ) до протитуберкульозних препаратів (ПТП) протягом інтенсивної фази хіміотерапії (ІФХТ). На сьогодні розробка способів лікування хворих на туберкульоз легень із розширеною резистентністю МБТ до ПТП (РР ТБ) є дуже актуальною, тому що кількість хворих із такою патологією збільшується, а ефективність лікування за основним показником - частотою припинення бактеріовиділення залишається низькою (див. Литвиненко, Н.А. Ефективність лікування хворих на туберкульоз із розширеною резистентністю МБТ до протитуберкульозних препаратів залежно від застосування різних схем протягом інтенсивної фази хіміотерапії [Текст] / Н.А. Литвиненко // Збірн. наук, праць співроб. НМАПО ім. П.Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22., кн. 2. С. 394-399.; Chang, К. Management of difficult multidrug-resistant tuberculosis and extensively drugresistant tuberculosis: Update 2012 [Text] / K. Chang, W. Yew // Respirology. - 2013. - Vol. 18. - P. 821.). В Україні та світі лікування хворих на туберкульоз легень із розширеною резистентністю МБТ до ПТП проводиться індивідуалізованими режимами протитуберкульозної хіміотерапії за 4 категорією, які включають щоденне застосування 6-и ефективних ПТП І-II ряду. Ефективними ПТП вважаються такі, що відповідають наступним умовам: згідно тесту медикаментозної чутливості (ТМЧ) МБТ, до них збережена чутливість МБТ; не було епізодів невдалого лікування туберкульозу у разі застосування цих препаратів; відсутній контакт із хворими, що мали резистентність МБТ до цих препаратів; невисока частота резистентності МБТ до цих препаратів у відповідному регіоні; немає досвіду застосування цих ПТП у регіоні (див. Best drug treatment for multidrug-resistant and extensively drug-resistant tuberculosis [Text] / J. A. Caminero [et al.] // Lancet Infect. Dis. - 2010. - Vol. 10. - P. 621-629). Як правило, у хворих на туберкульоз легень із розширеною резистентністю МБТ до ПТП, окрім резистентності до ізоніазиду, рифампіцину, одного із препаратів груп фторхінолонів та аміноглікозидів, визначається резистентність до усіх ПТП І ряду та/або етіонаміду (протіонаміду). З меншою частотою у таких хворих має місце резистентність до пара-аміносаліцилової кислоти. Окрім того, більшість пацієнтів на РР ТБ мають анамнез застосування ПТП II ряду протягом попередніх курсів хіміотерапії, тому навіть у разі збереженої до них чутливості МБТ такі ПТП можна вважати лише умовно ефективними. У таких випадках, з метою призначення не менш ніж 6-ти ефективних ПТП, до режиму хіміотерапії хворим на РР ТБ треба додавати антибактеріальні препарати широкого спектру дії, що мають антимікобактеріальну активність та віднесені до резервних ПТП. Одним із таких препаратів є лінезолід. Лінезолід - синтетичний протимікробний засіб групи оксазолідінонів для системного застосування. Активний in vitro проти грампозитивних аеробних бактерій, деяких грамнегативних бактерій та анаеробних мікроорганізмів. Лінезолід селективно інгібує синтез білка в бактеріях: зв'язується з бактерійними рибосомами і перешкоджає утворенню функціонального ініціюючого комплексу 70S (важливого компоненту процесу трансляції). Помірно чутливі мікроорганізми: Legionellaspp, Moraxella catarrhalis, Mycoplasmaspp. Mycobacterium tuberculosis. Механізм дії лінезоліду відрізняється від механізмів дії антимікробних препаратів інших класів (наприклад, аміноглікозидів, β-лактамів, антагоністів фолієвої кислоти, глікопептидів, лінкозамідів, хінолонів, рифаміцинів, стрептограмінів, тетрацикліну і хлорамфеніколу). Тому перехресної резистентності між лінезолідом і цими препаратами не існує. Лінезолід активний по відношенню до патогенних мікроорганізмів, як чутливих, так і резистентних до вказаних препаратів. Резистентність до лінезоліду розвивається поступово шляхом багатостадійної мутації 23S рибосомальної РНК і виникає з частотою менше -9 -11 1×10 -1×10 . Спосіб застосування та дози: внутрішньовенно призначають 2 рази на добу. Розчин для інфузій вводять протягом 30-120 хв. Пацієнтів, які почали лікування парентеральною формою препарату, за клінічними показаннями, можна перевести на будь-яку лікарську форму лінезоліду для прийому всередину. Тривалість застосування для неспецифічних пневмоній - до 28 діб. (Див. Інструкцію для медичного застосування препарату Лінезолід). Для лікування туберкульозу у схемах хіміотерапії тривалість застосування та дози лінезоліду не встановлені. За даними літератури, для лікування хворих на РР ТБ додаткове включення лінезоліду перорально до комплексних режимів хіміотерапії призвело до високих результатів лікування: бактеріовиділення припиняється у 92,0-100,0 % хворих протягом 2-х місяців при застосуванні лінезоліду із початковою дозою 1200 мг, потім із переходом на 900-600 мг щоденно. Виражені та середнього ступеню вираженості побічні ефекти виникали у 50,0-90,0 % хворих у вигляді мієлосупресії, нейротоксичних та диспепсичних проявів, відповідно (див. Efficacy and Safety of 1 UA 96222 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Linezolid in the Treatment of Extensively Drug-Resistant Tuberculosis [Text] / S. J. Tangg [et al.] // Japan. J. Inf. Dis. - 2011. - Vol. 64, № 6. - P. 509-512; Linezolid in the treatment of MDR-TB: a retrospective clinical study [Text] / H-B. Xu, R-H. Jiang, L. Li, H-P. Xiao // The International Journal of Tuberculosis and Lung Disease. - 2012. - Vol. 16. - P. 358-363.; Efficacy, safety and tolerability of linezolid containing regimens in treating MDR-TB and XDR-TB: systematic review and meta-analysis [Text] / G. Sotgiu [et al.] // Eur. Respir. J. - 2012. - Vol. 40. - P. 1430-1442.; A retrospective TBNET assessment of linezolid safety, tolerability and efficacy in multidrug-resistant tuberculosis [Text] / G.B. Migliori [et al.] //Eur. Respir. J. - 2009. - V. 34. - P. 387-393.). Чітких рекомендацій щодо схеми прийому лінезоліду та тривалості його застосування у знайденій літературі не описано та відсутні дані щодо парентерального застосування лінезоліду для лікування хворих на туберкульоз. Тому підвищення результатів лікування хворих на туберкульоз легень із розширеною резистентністю МБТ до ПТП, на фоні невисокої частоти виникнення побічних ефектів є дуже актуальною проблемою в Україні, де з року в рік визначають достовірне збільшення кількості таких хворих, а їх доля серед хворих на мультирезистентний туберкульоз за даними ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського НАМН України" становить 26,0 % (див. Черенько С.О. Частота та профіль медикаментозної резистентності у хворих на мультирезистентний туберкульоз і туберкульоз із розширеною резистентністю залежно від випадку захворювання, характеру та тривалості попереднього лікування [Текст] / С.О. Черенько, Н.А. Литвиненко, А.І. Барбова [та ін.] // Туберкульоз. Легеневі хвороби. ВІЛ-інфекція. - 2013. - № 2(13) - С. 19-25.). Як прототип обраний спосіб лікування хворих на туберкульоз легень із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів, який передбачає щоденне застосування у середніх добових дозах за один прийом 5-й ефективних протитуберкульозних препаратів І-ІІ ряду, та додатково до них - лінезоліду перорально у дозі 600 мг 1 раз на добу протягом інтенсивної фази хіміотерапії, що дозволило досягти припинення бактеріовиділення у 80,0 % хворих (див. Сох, Н. Linezolid for the treatment of complicated drugresistant tuberculosis: a systematic review and meta-analysis [Text] / H. Cox, N. Ford // Int. J. Tuberc. Lung Dis. - 2012. - Vol. 16. - P. 447-454.). Але недоліком даного способу є висока частота виникнення побічних ефектів - у 61,8 % хворих, що потребувало дострокової відміни лінезоліду до завершення ІФХТ у частини хворих, та досягнення "ефективного лікування" на момент завершення основного курсу хіміотерапії (ОКХТ) у 68,0 % хворих. В основу корисної моделі поставлене завдання удосконалити спосіб лікування хворих на туберкульоз легень із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів протягом інтенсивної фази хіміотерапії, в якому шляхом додаткового призначення до індивідуалізованого режиму хіміотерапії, що включає щоденне застосування у середніх добових дозах за один прийом 5-й ефективних протитуберкульозних препаратів І-ІІ ряду, ступінчастої терапії лінезолідом, а саме: від початку інтенсивної фази хіміотерапії до припинення бактеріовиділення методом мікроскопії мазка - в дозі 600 мг 2 рази на добу внутрішньовенно, а після припинення бактеріовиділення та до завершення інтенсивної фази хіміотерапії - в дозі 600 мг 1 раз на добу перорально, досягається скорочення терміну припинення бактеріовиділення без підвищення частоти виникнення побічних ефектів, що призводять до відміни лінезоліду. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі лікування хворих на туберкульоз легень із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів протягом інтенсивної фази хіміотерапії, який передбачає щоденне застосування у середніх добових дозах за один прийом 5-й ефективних протитуберкульозних препаратів І-ІІ ряду та лінезоліду в дозі 600 мг 1 раз на добу перорально, згідно корисної моделі, призначають ступінчасту терапію лінезолідом, а саме: від початку інтенсивної фази хіміотерапії до припинення бактеріовиділення методом мікроскопії мазка - в дозі 600 мг 2 рази на добу внутрішньовенно, а після припинення бактеріовиділення та до завершення інтенсивної фази хіміотерапії - перорально. Спосіб здійснюють наступним чином. Для лікування хворих на туберкульоз легень із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів протягом інтенсивної фази хіміотерапії, призначають щоденно у середніх добових дозах за один прийом 5 ефективних протитуберкульозних препаратів І-ІІ ряду, та додатково до них призначають ступінчасту терапію лінезолідом: від початку ІФХТ до припинення бактеріовиділення методом мікроскопії мазка - 600 2 UA 96222 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 мг 2 рази на добу внутрішньовенно, а після припинення бактеріовиділення та до завершення ІФХТ - 600 мг 1 раз на добу перорально (загалом 240 доз ІФХТ). Наводимо конкретні приклади здійснення способу. Приклад 1 (за способом-прототипом). Хворий М., 21 років, історія хвороби № 4836, поступив на лікування у терапевтичне відділення хворих на туберкульоз легень із супутніми захворюваннями ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України" з діагнозом: РМРТБ (10.2012 р.) в/частки правої легені (інфільтративний) Дестр (+), МБТ (+), М(+), К(+), Резист І (0) II (0), Гіст (0), Кат 1 (НЛ, І ряд). На туберкульоз легень хворіє з лютого 2012, коли був встановлений ВДТБ (02.2012 р.) в/частки правої легені (інфільтративний) Дестр (+), МБТ (+), М(+), К(+), Резист І (0) II (0), Гіст (0), Кат 1. Лікувався протягом 8 міс. препаратами І ряду. За час лікування отримана негативна динаміка процесу: збільшення вогнищево-інфільтративних змін та продовження бактеріовиділення у зв'язку з чим направлений в інститут для вирішення тактики подальшого лікування. При вступі у хворого визначались клінічні прояви захворювання - кашель з виділенням слизового харкотиння, слабкість. Рентгенологічно визначали поширений двобічний процес у легенях: справа в S1, S2, S3, S4, S5 на фоні підсиленого, легеневого малюнку вогнищеві тіні, одиничні і зливного характеру, та фокусні тіні різної величини, форми, інтенсивності, численні порожнини розпаду різних розмірів та форми до 4,5 см в діаметрі, вогнища засіву в середньому та нижньому відділі зліва. Визначали масивне бактеріовиділення. При дообстеженні за результатом тесту медикаментозної чутливості (ТМЧ) визначена резистентність до ізоніазиду, рифампіцину, стрептоміцину, канаміциную та офлоксацину. Діагноз був змінений на туберкульоз із розширеною резистентністю: РРТБ (08.11.2012 р.) в/частки правої легені (інфільтративний) Дестр (+), МБТ (+), М(+), К(+), Резист І +(HRSZ) II (Ofx, Km), Гіст (0), Кат 4. 2. А, Коr 4 (2012). Було призначено лікування за 4 категорією: щоденно піразинамід 2,0 г + капреоміцин 1,0 г + моксіфлоксацин 0,4 г + протіонамід 0,75 г + ПАСК-ІЗО 12,0 г + лінезолід 0,6 г 1 раз на добу перорально + клозерин 0,75 г протягом інтенсивної фази хіміотерапії. За 4 міс. лікування із застосуванням лінезоліду вдалось досягти наступних результатів: повне зникнення клінічних проявів хвороби, припинення бактеріовиділення через 4 міс. методом засіву, значне розсмоктування вогнищево-інфільтративних змін та зменшення розмірів каверн в легенях, але через 4 міс. лікування з'явилась непереносимість лінезоліду, що проявлялось виразною полінейропатією, котра не зникала на фоні застосування симптоматичних засобів, та препарат був відмінений із збереженням інших ПТП у режимі хіміотерапії. На момент завершення ІФХТ (240 доз ІФХТ) встановлено зупинення позитивної динаміки рентгенологічно (каверни залишились сталого розміру), бактеріовиділення не поновилось. Хворому розпочата підтримуюча фаза хіміотерапії (ПФХТ) в диспансері за місцем проживання. Незважаючи на значну ефективність лікування при використанні лінезоліду в комплексному лікуванні у пацієнтів із розширеною резистентністю до протитуберкульозних препаратів, його призначення обмежене у зв'язку із виникненням виражених побічних реакцій, котрі можуть призвести до значного погіршення загального стану та погано піддаються корекції симптоматичними засобами, що загалом призупинило виражену позитивну динаміку туберкульозу. Приклад 2 (за способом-прототипом). Хворий Г., 60 роки, історія хвороби № 2224/4006/5760, поступив на лікування у терапевтичне відділення хворих на туберкульоз легень із супутніми захворюваннями ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України" з діагнозом: РМРТБ (01.2013 р.) обох легень (дисемінований) Дестр (+), МБТ (+), М(+), К(+), Резист І (0) II +(0), Гіст (0), Кат 1 (контакт з РРТБ). В анамнезі контакт з сином, хворим на туберкульоз із розширеною резистентністю. До поступлення у відділення отримував препарати II ряду протягом 3,5 міс. без ефекту. При вступі у хворого визначались клінічні прояви захворювання - наявний бронхолегеневий та інтоксикаційний синдроми, що проявлялись кашлем зі слизово-гнійним харкотинням, підвищенням температури тіла до 38 °C, слабкістю. Рентгенологічно визначали двобічний поширений процес: верхні частки легень в розмірах зменшені, деформовані, на фоні фіброзних змін - численні вогнища та фокуси інфільтрації, порожнини розпаду до 5 см в діаметрі, в середніх та нижніх відділах - вогнища засіву. При обстеженні визначено масивне бактеріовиділення, за результатами ТМЧ виявлена стійкість до ізоніазиду, рифампіцину, 3 UA 96222 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 стрептоміцину, піразинаміду, етамбутолу, канаміцину, капреоміцину, етіонаміду та офлоксацину. Діагноз був змінений на РРТБ (04.06.2013 р.) обох легень (Дисемінований) Дестр (+), МБТ (+), М(+), К(+), Резист І +(HRSEZ) II + (Cm, Am, Ofx. Et), Гіст (0), Кат 4.2.А (новий випадок МРТБ 15.04.13 p., контакт з РРТБ), Коr 2 (2013 p.). Було призначено лікування за 4 категорією протягом інтенсивної фази хіміотерапії: щоденно піразинамід 2,0 г + капреоміцин 1,0 г внутрішньом'язово + моксифлоксацин 0,4 г + протіонамід 0,75 г + клозерин 0,75 г + ПАСК - 12,0 г + лінезолід 0,6 г 1 раз на добу перорально. Призначений режим лікування хворий отримував протягом 2 міс. За цей час отримана значна позитивна клініко-рентгенологічна динаміка процесу: зменшились симптоми захворювання на 1-му міс., на 2-му місяці лікування зменшилась масивність бактеріовиділення (за мазком) та встановлено часткове розсмоктування вогнищево-інфільтративних змін в обох легенях, відбулося формування пневмофіброзу, в якому зберігались порожнини розпаду середніх розмірів (найбільша зменшилась до 2,4 см в діаметрі). Наприкінці 2 міс. виникла виражена полінейропатія, симптоматичне лікування з метою її корекції не дало результату та препарат був відмінений із збереженням інших ПТП у режимі хіміотерапії. На момент завершення ІФХТ (240 доз ІФХТ) встановлено: поява "свіжих" інфільтративно-вогнищевих змін у обох легенях, поява бактеріовиділення за мазком через 6 міс. після відміни лінезоліду. Хворому встановлений результат: "невдача лікування за 4 категорією" та розпочато новий курс хіміотерапії. Приклад 3 (за способом, що заявляється). Хвора Ч., 33 роки, історія хвороби № 1245/2664/3797, поступила на лікування у терапевтичне відділення хворих на туберкульоз легень із супутніми захворюваннями НІФП НАМН з діагнозом: РРТБ (28.02.2012 р.) обох легень (дисемінований) Дестр+, МБТ+, М+, К+, Резист+ І (H, R, E, S) II (Et, Ofx, Km, Cm), Гіст+, Кат 4.2.А (невдача повторного курсу лікування ІІІ р), Коrі (2012 р). Стан після резекції S1-2 правої легені (19.05.11 р.) з приводу деструктивного туберкульозу. Випадок захворювання - невдача повторного курсу лікування. При вступі у хворої визначали виражені клінічні прояви, наявний бронхолегеневий та інтоксикаційний синдроми (кашель з незначним відходженням харкотиння, підвищення температури тіла до 37,5-38 °C, загальну слабкість, біль в грудній клітці, в ділянці післяопераційного шва (права частина грудної клітини) утворилась нориця, з якої відходить гній). Рентгенологічно визначали справа стан після часткової резекції сегментів верхньої долі (2011 р.), у верхніх відділах виявлялася каверна 4,4×1,8×1,9 см, в прилеглій паренхімі S6, S8, середній долі, зліва в S1+2, S3, S6, S8 - групи поліморфних вогнищ, які місцями зливалися в фокуси інфільтрації (зліва в S 3 ще одна порожнина до 1 см). поширений двобічний процес. Визначали масивне бактеріовиділення, МБТ були резистентні до стрептоміцину, ізоніазиду, рифампіцину, канаміцину, капреоміцину, протіонаміду, офлоксацину та чутливі до етамбутолу та ПАСК. Було призначено лікування за 4 категорією протягом інтенсивної фази хіміотерапії: щоденно піразинамід 2,0 г + капреоміцин 1,0 г внутрішньом'язево + моксифлоксацин 0,4 г + протіонамід 0,75 г + клозерин 0,75 г + ПАСК - 12,0 г + лінезолід 0,6 г 2 рази на день внутрішньовенно. За 1 місяць лікування відбулось зникнення клінічних проявів захворювання та припинення бактеріовиділення за мазком (підтверджене засівом), після чого призначили лінезолід у дозі 0,6 г 1 раз на добу перорально до завершення ІФХТ. Пацієнтка проконсультована торакальним хірургом - видалена лігатура, призначені перев'язки з левомеколем. Через 6 міс. лікування рентгенологічно визначали позитивну динаміку процесу: справа в об'ємно зменшеній верхній долі (в S2) - рубцювання порожнин деструкції; білатерально розсмоктування вогнищевоінфільтративних змін. Побічні ефекти від прийому лінезоліду протягом ІФХТ не виникали. На момент завершення ІФХТ (240 доз ІФХТ) встановлено: стійке припинення бактеріовиділення (за мазком, посівом) та загоєння порожнин деструкції. Це відбулося завдяки можливості призначення ступінчастої терапії лінезолідом у складі комплексного режиму хіміотерапії у хворої з розширеною резистентністю МБТ до ПТП, через призначення лінезоліду у дозі 0,6 г 2 рази на добу внутрішньовенно на початку лікування, що призвело до швидкої загибелі більшості МБТ, після чого для підтримки отриманого ефекту лінезолід призначили у дозі 0,6 г 1 раз на добу перорально до завершення інтенсивної фази хіміотерапії. Приклад 4 (за способом, що заявляється). Хворий Т., 40 років, історія хвороби № 5183/5416/7227/7241/1697, поступив на лікування у терапевтичне відділення хворих туберкульозом легень із супутніми захворюваннями НІФП НАМН з діагнозом: РРТБ (17.09.2013 р.) обох легень (фіброзно-кавернозний) Дестр (+), МБТ (+), 4 UA 96222 U 5 10 15 20 25 30 М(+), К(+), Резист І +(HRSEZ) Резист II + (Km, PAS, Ofx. Et), Гіст (0), Кат 4.2.А (невдача повторного курсу лікування), Коr 3 (2013 p.). Випадок захворювання - невдача повторного курсу лікування. При вступі у хворого визначали виражені клінічні прояви, наявний бронхолегеневий та інтоксикаційний синдроми (кашель з незначним відходженням харкотиння, підвищення температури тіла до 37,5-38 °C, загальну слабкість, біль в грудній клітці. Рентгенологічно визначали білатерально в об'ємно зменшених верхніх долях виявляються каверни в S2: справа 4,5×2,8 см, зліва 5,6×4,6 см, на фоні пневмофіброзу; групи щільних вогнищ, які також виявляються в верхньосередніх легеневих полях, серед яких - кальцинати, поширений двобічний процес. Визначали масивне бактеріовиділення, МБТ були резистентні до ізоніазиду, рифампіцину, стрептоміцину, етамбутолу, піразинаміду, офлоксацину, етіонаміду, канаміцину, ПАСКу; чутливість збережена до капреоміцину. Було призначено лікування за 4 категорією протягом інтенсивної фази хіміотерапії: щоденно піразинамід 2,0 г + капреоміцин 1,0 г внутрішньом'язево + моксифлоксацин 0,4 г + протіонамід 0,75 г + клозерин 0,75 г.+ ПАСК - 12,0 г + лінезолід 0,6 г 2 рази на день внутрішньовенно. За 1 місяць лікування відбулось зникнення клінічних проявів захворювання, через 1,5 місяця відбулось припинення бактеріовиділення за мазком (підтверджене засівом) та значне розсмоктування інфільтративно-вогнищевих змін у легенях. Хворого перевели на щоденне застосування лінезоліду у дозі 600 мг 1 раз на добу перорально до завершення ІФХТ. Побічні ефекти від прийому лінезоліду протягом ІФХТ не виникали. На момент завершення ІФХТ (240 доз ІФХТ) встановлено: стійке припинення бактеріовиділення (за мазком, посівом), значна регресія порожнин розпаду в легенях. Це відбулося завдяки можливості призначення ступінчастої терапії лінезолідом у складі комплексного режиму хіміотерапії у хворого з розширеною резистентністю МБТ до ПТП, через призначення лінезоліду у дозі 0,6 г 2 рази на добу внутрішньовенно на початку лікування, що призвело до швидкої загибелі більшості МБТ, після чого для підтримки отриманого ефекту лінезолід призначили у дозі 0,6 г 1 раз на добу перорально. Запропонований спосіб лікування був застосований у 35 пацієнтів на туберкульоз легень із розширеною резистентністю МБТ до ПТП (І група). Контролем ефективності запропонованого способу були 35 пацієнтів на туберкульоз легень із розширеною резистентністю МБТ до ПТП, яких лікували за способом-прототипом (II група). Ефективність лікування хворих між групами порівняння на момент завершення ІФХТ представлена у таблиці 1. Таблиця 1 Ефективність лікування хворих на туберкульоз легень із розширеною резистентністю МБТ до протитуберкульозних препаратів на момент завершення інтенсивної фази хіміотерапії. Показник ефективності лікування припинення бактеріовиділення та загоєння каверн припинення бактеріовиділення та збереження каверн припинення бактеріовиділення загалом продовження бактеріовиділення середній термін припинення бактеріовиділення, діб Групи хворих І група n=35 II група n=35 Абс. % Абс. % 11 31,4 7 20,0 23 65,7 26 74,3 34 97,1 3394,3 1 2,9 2 5,7 46±6,0* 109±9,2 Примітка. * - показник вірогідно відрізняється між хворими І та II груп (р 0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 >0,05 При застосуванні способу лікування, який заявляється, порівняно зі способом-прототипом, встановлена майже однакова частота виникнення побічних реакцій протягом ІФХТ на фоні застосування режимів хіміотерапії із включенням різних схем прийому лінезоліду, у тому числі виражених побічних реакцій, що потребували відміни лінезоліду. Однакова частота визначення побічних реакцій, навіть у хворих 1-ї групи, котрі отримували вищі дози лінезоліду на початку лікування (до припинення бактеріовиділення за мазком), пов'язана із прискіпливим клініколабораторним моніторингом побічних реакцій на ПТП та у разі їх виникнення - своєчасною та адекватною симптоматичною та дезінтоксикаційною терапіями, спрямованими на їх ліквідацію. Таким чином, на відміну від способу-прототипу, запропонований спосіб дозволяє: - досягти підвищення ефективності лікування за рахунок скорочення строків припинення бактеріовиділення на 63 доби, що зменшує ризик подальшої передачі інфекції та епідеміологічної загрози для оточуючих, а також дає можливість заощадити державні кошти на лікування таких хворих за рахунок скорочення стаціонарного етапу лікування; - досягти майже однакової частоти виникнення побічних ефектів на фоні застосування ступінчастої терапії лінезолідом у складі протитуберкульозної хіміотерапії у дозі 0,6 г 2 рази на добу внутрішньовенно від початку лікування до припинення бактеріовиділення, потім із переходом до його застосування у дозі 0,6 г 1 раз на добу перорально до завершення ІФХТ (загалом 240 доз ІФХТ), за рахунок своєчасної та адекватної симптоматичної та дезінтоксикаційної терапій, спрямованих на ліквідацію побічних реакцій. Спосіб, що заявляється, може знайти широке застосування в закладах практичної охорони здоров'я фтизіатричного профілю. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб лікування хворих на туберкульоз легень із розширеною резистентністю мікобактерій туберкульозу до протитуберкульозних препаратів протягом інтенсивної фази хіміотерапії, який передбачає щоденне застосування у середніх добових дозах за один прийом 5-й ефективних протитуберкульозних препаратівІ-ІІ ряду та лінезоліду в дозі 600 мг 1 раз на добу перорально, який відрізняється тим, що призначають ступінчасту терапію лінезолідом, а саме: від початку інтенсивної фази хіміотерапії до припинення бактеріовиділення методом мікроскопії мазка - в 6 UA 96222 U дозі 600 мг 2 рази на добу внутрішньовенно, а після припинення бактеріовиділення та до завершення інтенсивної фази хіміотерапії - перорально. Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7