Сформований роздувом як одне ціле “балон в контейнері”, внутрішній і зовнішній шари якого виготовлені з того самого матеріалу, та преформа для його отримання

Реферат: Даний винахід стосується сформованого роздувом як єдине ціле «балона в контейнері» (2), в якому той самий полімер знаходиться в контакті на обох сторонах поверхні поділу між внутрішнім (11) і зовнішнім (12) шарами. Він також стосується преформи (1, 1') для формування роздувом «балона в контейнері», яка включає внутрішній шар і зовнішній шар, утворює двошаровий контейнер після формування роздувом, де сформований таким чином внутрішній шар від'єднується від сформованого таким чином зовнішнього шару після введення газу в якусь точку поверхні поділу між цими двома шарами, причому внутрішній і зовнішній шари виготовлені з того самого матеріалу. UA 98781 C2 (12) UA 98781 C2 UA 98781 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Даний винахід загалом стосується нових розробок в галузі виготовлення балонів (м'яких резервуарів) у тарі, так званих «балонів в контейнері», для дозованої видачі рідини і, зокрема, формованих роздувом «балонів в контейнері», виготовлених з одного матеріалу. Він також стосується способу виготовлення таких «балонів в контейнері» і, зокрема, преформ, які використовуються для їх виготовлення, а також способу виготовлення вказаної преформи. «Балон в контейнері», який також може називатись «балон в пляшці» чи «балон у коробці» в залежності від геометрії зовнішньої посудини, - всі ці терміни входять в значення «балон в контейнері» і стосуються родини упаковок для роздачі рідини, які містять зовнішній контейнер з отвором для сполучення з атмосферою - горловиною - і внутрішнім балоном, здатним зминатись, який з'єднується з контейнером і отвором для сполучення з атмосферою на ділянці вказаної горловини. Така система повинна включати щонайменше один вентиляційний канал для рідинного сполучення з атмосферою простору між внутрішнім балоном і зовнішнім контейнером, що необхідно для контролю тиску в цьому просторі, сплющення внутрішнього балону і видачі рідини, яка в ньому міститься. Традиційно, «балон в контейнері» виготовлявся і все ще виготовляється шляхом незалежного виготовлення внутрішнього балону, оснащеного спеціальним вузлом для закривання шийки, і структуроутворюючого контейнеру (звичайно у вигляді пляшки). Такий балон вводиться в отвір повністю сформованої пляшки і фіксується до неї за допомогою вузла для закривання шийки, який включає один отвір до внутрішнього простору балона і вентиляційні канали для рідинного сполучення простору між внутрішнім балоном і пляшкою з атмосферою. Приклади таких конструкцій можна знайти, між іншим, в патентах США №№ 3484011, 3450254, 4330066 і 4892230. Ці види «балонів в контейнерах» мають ту перевагу, що їх можна використовувати багаторазово, але вони є дуже дорогими і трудомісткими у виготовленні. В останній час розробки фокусувались на виготовленні «балонів в контейнерах» шляхом їх формування роздувом як єдиного цілого, що дозволяє уникнути трудомісткого етапу введення балону в контейнер. Для цього з полімерної преформи з кількох шарів формують роздувом контейнер, який включає внутрішній шар і зовнішній шар, адгезія між якими є досить слабкою, так що вони легко роз'єднуються при введенні газу в простір між ними. Такий «внутрішній шар» і «зовнішній шар» кожний можуть складатись з одного шару чи з кількох шарів, але в будь-якому випадку їх можна легко ідентифікувати, принаймні після роз'єднання. Описана технологія пов'язана з численними проблемами, і було запропоновано багато альтернативних технічних рішень. Багатошарова преформа може бути отримана екструзією чи литтям під тиском (порівняйте патент США №6238201, патент Японії №А10128833, патент Японії №А11010719, патент Японії №А9208688, патент США № 6649121). Якщо перший спосіб забезпечує перевагу з точки зору продуктивності, то другому віддають перевагу, коли потрібна точна товщина стінки, що є типовою вимогою до контейнерів для розливу напоїв. Формування вентиляційних каналів для рідинного сполучення простору між балоном і пляшкою з атмосферою залишається критичним етапом у виготовленні «балонів в контейнерах» формуванням роздувом як єдиного цілого, і було запропоновано кілька рішень цієї проблеми (дивись, наприклад, патент США №5301838, патент США №5407629, патент Японії №А5213373, патент Японії №А8001761, ЕРА1356915, патент США №6649121, патент Японії №А10180853). Преформи для виготовлення «балонів в контейнерах» шляхом їх формування роздувом як єдиного цілого чітко відрізняються від преформ для виготовлення формуванням роздувом шаруватих контейнерів, в яких різні шари не повинні роз'єднуватись у товщі шарів. «Балон в контейнері» складається із зовнішньої структуроутворюючої оболонки, яка містить гнучкий балон, здатний сплющуватись. Звідси виходить, що зовнішній шар має бути суттєво товщим, ніж внутрішній балон. Таке саме співвідношення можна звичайно знайти також у преформі, де внутрішній шар є суттєво більш тонким, ніж зовнішній шар. Більш того, в певних випадках преформа вже включає вентиляційні канали, яких ніколи не було в преформах для виготовлення шаруватих контейнерів (порівняйте ЕРА1356915). Однією значною проблемою у виготовленні «балонів в контейнерах» формуванням роздувом як єдиного цілого є вибір матеріалів для внутрішнього і зовнішнього шарів, який вимагає врахування строгих критеріїв сумісності з точки зору обробки, з одного боку, і несумісності з точки зору адгезії, з іншого боку. Ці критерії деколи буває важко задовольнити в комбінації, як буде показано далі. Для вирішення проблеми технологічної сумісності в ЕРА1356915 і патенті США № 6649121 пропонувалось, щоб температура плавлення зовнішнього шару була вищою, ніж температура плавлення внутрішнього шару, щоб дозволити виготовлення інтегральних преформ литтям під 1 UA 98781 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 тиском їх зовнішнього шару з наступним литтям під тиском по ньому внутрішнього шару. Приклади матеріалів для зовнішнього шару, наведені авторами, включають PET (поліетилен терефталат) і EVOH (сополімер етилену і вінілового спирту), тоді як поліетилен наводився як приклад матеріалу для внутрішнього шару. Хоча вибір цих матеріалів можна виправдати для виготовлення преформ литтям під тиском, він є далеким від оптимального для етапу формування роздувом, оскільки поліетилен і PET характеризуються різними температурами формування роздувом. Документ ЕР1245499 розкриває «балон в контейнері», який може бути виготовлений шляхом формування роздувом двошарової збірної преформи, внутрішній шар якої виготовлений з PE або PP, а зовнішній контейнер - з PET, PEN або EVOH. В патенті США № 6238201 описаний спосіб, який включає суміщену екструзію двошарової заготовки з наступним формуванням роздувом з неї «балону в контейнері», в якому зовнішній шар переважно представлений олефіном, а внутрішній - аморфним поліамідом. Стосовно вибору матеріалів зі слабкою міжфазовою адгезією, необхідною для забезпечення легкого від'єднання внутрішнього шару від зовнішнього при користуванні, в японській патентній заявці №2005047172 згадуються «взаємно неадгезивні синтетичні смоли». При аналізі рівня техніки було виявлено патент США № 5921416, в якому пропонується використовувати спеціальні шари для роз'єднання, прокладені між внутрішнім і зовнішнім шарами з утворенням три- чи п'ятишарових структур. Приклад такої конструкції описаний в патенті США № 53011838 як складна п'ятишарова преформа, яка містить три шари з PET, прокладені двома тонкими шарами з матеріалу, вибраного з групи, що містить EVOH (сополімер етилену і вінілового спирту), PP (поліпропілен), PE (поліетилен), РА6 (поліамід-6). Однак, крім складності виготовлення таких преформ, ці матеріали характеризуються дуже різними температурами формування роздувом. І останнє, але не менш важливе, використання різних матеріалів робить проблематичною утилізацію таких «балонів в контейнерах», оскільки балон важко видалити з контейнеру після використання. З вищесказаного можна зробити висновок, що відчувається потреба в нових технічних рішеннях щодо виготовлення сформованих роздувом як єдине ціле «балонів в контейнерах» у відношенні вибору матеріалів для внутрішнього і зовнішнього шарів, а також утилізації «балонів в контейнерах» після використання. Даний винахід визначається в незалежних пунктах формули винаходу, що додається. Кращі варіанти здійснення винаходу визначаються в залежних пунктах формули винаходу. Конкретно, даний винахід стосується сформованого роздувом як єдине ціле «балону в контейнері», в якому той самий полімер знаходиться в контакті з обох сторін поверхні поділу між внутрішнім і зовнішнім шарами. Він також стосується преформи для формування роздувом «балону в контейнері», яка має внутрішній шар і зовнішній шар і після формування роздувом утворює двошаровий контейнер і в якій отриманий таким чином внутрішній шар контейнеру від'єднується від отриманого таким чином зовнішнього шару після введення газу в якусь точку поверхні поділу між цими двома шарами. Внутрішній і зовнішній шари виготовлені з того самого матеріалу. Кращим варіантом здійснення преформи за цим винаходом є блок, який включає першу преформу для внутрішнього шару і другу преформу для зовнішнього шару, при цьому перша преформа підігнана так, щоб входити в другу преформу. Згідно з іншим варіантом здійснення преформа є інтегральною преформою, виготовленою литтям під тиском одного шару поверх другого. На Фіг. 1А схематично представлено поперечний розріз першого варіанту здійснення преформи за цим винаходом і «балон в контейнері», отриманий після її формування роздувом. На Фіг. 1В схематично представлено поперечний розріз другого варіанту здійснення преформи за цим винаходом і «балон в контейнері», отриманий після її формування роздувом. З посиланням на Фіг. 1А і Фіг. 1В, що прикладаються, далі описується виготовлений як одне ціле формуванням роздувом «балон в контейнері» (2), а також преформа (1) і (1’) для його виготовлення. Преформа (1) містить внутрішній шар (11) і зовнішній шар (12), з'єднані щонайменше на рівні ділянки шийки (6) поверхнею поділу (показана на правому боці). Ділянка між внутрішнім і зовнішнім шарами (11) і (12) може являти собою або поверхню поділу (14), де обидва шари суттєво контактують один з одним, або зазор (14’), який має рідинне сполучення з щонайменше одним вентиляційним каналом (3), відкритим в атмосферу в (4). Описано багато геометричних форм вентиляційних каналів, і не так важливо, яку геометрію обрати. Краще, однак, щоб вентиляційний канал розміщувався суміжно до горловини (5) преформи і був орієнтований коаксіально по відношенню до горловини, як показано на Фіг. 1. Ще краще, щоб вентиляційні канали мали клиноподібну форму з широкою стороною на рівні отвору (4) преформи і ставали тим тоншими, чим глибше проникають в посудину, аж поки два 2 UA 98781 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 шари не зустрінуться, утворюючи поверхню поділу (14) щонайменше на рівні ділянки шийки. Така геометрія забезпечує більш ефективне і відтворюване від'єднання внутрішнього балону після використання «балону в контейнері». Контейнер може мати один чи кілька вентиляційних каналів, рівномірно розподілених по краю горловини «балону в контейнері». Краще, коли є кілька вентиляційних каналів, оскільки це забезпечує більш рівномірне роз'єднання поверхні поділу між внутрішнім і зовнішнім шарами (21) і (22) «балону в контейнері» (2) при вдуванні газу під тиском через вказані вентиляційні канали. Переважно, преформу оснащують двома вентиляційними каналами, розміщеними діаметрально протилежно по краю горловини посудини. Краще мати три, а найкраще щонайменше чотири вентиляційні канали, рівномірно розміщені по краю горловини. Преформа може бути збірною з двох незалежних преформ (11) і (12), виготовлених незалежно одна від одної, а потім складених таким чином, що внутрішня преформа (11) входить в зовнішню преформу (12). Таке рішення дає більше свободи в конструюванні шийки і вентиляційних каналів, а також у виборі матеріалів для кожного з компонентів преформи. Альтернативно, преформа може бути інтегральною, виготовленою литтям під тиском одного шару поверх іншого. Цей варіант має переваги перед збірною преформою, оскільки він виключає етап складання і оскільки для виготовлення преформи достатньо однієї технологічної установки. З іншого боку, можливості конструювання вентиляційних каналів при цьому є обмеженими. Хоча інтуїція підказує і всі існуючі рішення вчать використовувати «[різні і] взаємно неадгезивні синтетичні смоли» для внутрішнього і зовнішнього шарів преформи для виготовлення «балону в контейнері» (порівняйте патент Японії №А2005047172), нами було встановлено, що відмінних результатів щодо роз'єднання внутрішнього і зовнішнього шарів можна досягти також і з преформами, в яких обидва внутрішній і зовнішній шари складаються з того самого матеріалу. Схожі результати були отримані як зі збірними преформами, так і з інтегральними преформами. У випадку інтегральних преформ, сформованих шар на шарі, загалом вважається, що кращі результати досягаються при використанні частково кристалічних полімерів. Кращими матеріалами для шарів преформи і «балону в контейнері» за цим винаходом є поліефіри, такі як PET (поліетилен терефталат), PEN (поліетилен нафталат), PTT (політриметилен терефталат), PTN (політриметилен нафталат); поліаміди, такі як РА6, РА66, РА11, РА12; поліолефіни, такі як PE (поліетилен), PP (поліпропілен), EVON (сополімер етилену і вінілового спирту); полімери, що піддаються біологічному розкладанню, такі як полігліколь ацетат (PGAc), полімолочна кислота (PLA); а також їх сополімери і суміші. Той самий полімер може передбачатись для контакту з будь-якого боку поверхні поділу між внутрішнім і зовнішнім шарами в наступних випадках: • внутрішній і зовнішній шари складаються з однакового матеріалу (наприклад, поліетилену терефталату, незалежно від класу PET, який використано для внутрішнього і зовнішнього шарів; або • внутрішній і зовнішній шари складаються з суміші чи сополімеру, що мають принаймні один спільний полімер, за умови, що цей спільний полімер знаходиться на поверхні поділу, тоді як відмінний полімер суттєво відсутній на цій поверхні (наприклад, 0,85 PET + 0,15 РА6 для внутрішнього шару і 0,8 PET + 0,2 PE для зовнішнього). Присутність в якомусь шарі добавок в невеликих кількостях не вважається підставою для того, щоб вважати матеріал відмінним, оскільки вони суттєво не змінюють поверхню поділу. Два шари (11) і (12) преформи можуть з'єднуватись на поверхні поділу (14) суттєво по всій внутрішній поверхні зовнішнього шару (дивись (1) на Фіг. 1A). І навпаки, вони можуть бути розділеними на суттєвій площі корпусу преформи повітряним зазором (14’), який знаходиться в рідинному сполученні з щонайменше одним вентиляційним каналом (3) поверхні поділу (дивись (1’) на Фіг. 1В). Останній варіант легше здійснити при використанні збірної преформи, сконструйованої так, що внутрішня преформа жорстко фіксується до зовнішньої преформи на ділянці шийки (6), так що між внутрішнім і зовнішнім шарами (11) і (12) можна створити значний зазор (14'). «Балон в контейнері» (2) за цим винаходом можна виготовити шляхом забезпечення преформи, яку описано вище; доведення вказаної преформи до температури формування роздувом; фіксації нагрітої до потрібної температури преформи на рівні ділянки шийки за допомогою фіксуючих засобів в інструменті для формування роздувом; і формуванням роздувом нагрітої преформи для отримання «балону в контейнері». Внутрішній і зовнішній шари (21) і (22) отриманого у такий спосіб «балону в контейнері» з'єднуються один з одним 3 UA 98781 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 поверхнею розподілу (24) по суттєво всій внутрішній поверхні зовнішнього шару. Вказана поверхня поділу (24) має рідинне сполучення з атмосферою через вентиляційні канали (3), які зберігали свою початкову геометрію впродовж всього процесу формування роздувом, оскільки ділянка шийки преформи, де розміщуються вентиляційні канали, жорстко утримується засобами для фіксації і не розтягується під час роздуву. Суттєво важливим є те, щоб роз'єднання поверхні поділу (24) між внутрішнім і зовнішнім шарами (21) і (22) було стабільним і відтворюваним, коли через вентиляційні канали вводиться стиснений газ. Успіх вказаної операції залежить від низки параметрів, зокрема від сили зчеплення на поверхні поділу, кількості, геометрії і розміщення вентиляційних каналів, а також від тиску газу, який вводиться. Звичайно, ключовою проблемою є сила зчеплення, яку можна модулювати як шляхом вибору матеріалу для внутрішнього і зовнішнього шарів, так і параметрами процесу під час формування роздувом. Використовуване вікно тиску-часутемператури має, звичайно, першорядне значення і значною мірою залежить від матеріалу, обраного для внутрішнього і зовнішнього шарів. Відмінних результатів можна досягти, коли для формування роздувом використовується описана вище преформа того типу, в якому повітряний зазор розділяє внутрішній і зовнішній шари на значній площі корпусу преформи і знаходиться в рідинному сполученні з щонайменше одним вентиляційним каналом поверхні поділу і в якому: • на першій стадії газ вдувається в простір, визначений внутрішнім шаром, щоб розтягти преформу, тоді як повітрю в зазорі між внутрішнім і зовнішнім шарами преформи не дають вийти, для чого перекривають вказаний щонайменше один вентиляційний канал поверхні поділу клапаном, розміщеним у вказаних засобах для фіксації; і • на другій стадії, коли тиск повітря, наростаючий у вказаному зазорі, досягає наперед визначеного значення, клапан відкривають, випускаючи повітря із зазору. У такий спосіб запобігають контакту внутрішнього шару з зовнішнім шаром - цю функцію виконує повітряний буфер у зазорі, який розділяє ці два шари, коли їх відповідні температури є найвищими. По мірі розтягування зазор стає все тоншим, а тиск повітря в ньому підвищується. Коли тиск досягає наперед встановленого значення, клапан, який закриває отвір вентиляційного каналу, відкривається і повітря стравлюється. Тепер внутрішній шар може контактувати із зовнішнім шаром і утворювати з ним поверхню поділу; відповідні температури шарів падають до рівня, коли адгезія між шарами не може бути скільки-небудь суттєвою. Агент для роз'єднання може наноситись на поверхні поділу на будь-яку чи обидві поверхні внутрішньої і зовнішньої преформ, які утворюють поверхню поділу «балону в контейнері». Може бути використаний будь-який агент для роз'єднання, що є на ринку, підходить до матеріалу, використаного для преформи, і витримує температуру роздуву, наприклад агент на основі силікону чи ПТФЕ (наприклад, Freekote). Агент для роз'єднання може наноситись безпосередньо перед завантаженням преформ в установку для формування роздувом, або преформи можуть поступати вже попередньо обробленими. Застосування агенту для роз'єднання є особливо корисним з точки зору можливості поліпшення конструкції внутрішнього шару. Дійсно, зменшення сили зчеплення на поверхні поділу полегшує роз'єднання внутрішнього шару від зовнішнього і, відповідно, зменшує зусилля, яке діє на внутрішній шар під час роз'єднання. Завдяки цьому можна конструювати внутрішній шар дуже тонким і гнучким без ризику його пошкодження при роз'єднанні. Очевидно, гнучкість внутрішнього шару є ключовим параметром для видачі порцій рідини. Більш того, дуже тонкий внутрішній шар дозволяє зекономити на матеріальних витратах. Крім того, застосування агенту для роз'єднання дозволяє зменшити ширину зазору, що розділяє внутрішній і зовнішній шари. Зменшення ширини цього зазору дає можливість конструювати внутрішній шар преформи тієї самої товщини, але з більшим радіальним поперечним перерізом, що зменшує відносну витяжку внутрішнього шару під час формування роздувом і, відповідно, зменшує потенційне утворення мікротріщин у внутрішньому шарі. Приклад Преформу за даним винаходом було виготовлено шляхом інжекції розплаву в порожнину першої форми для формування внутрішнього шару (11) преформи. Потім інжектували розплав в порожнину другої форми, охолодженої для формування зовнішнього шару (12) преформи. Отримані два компоненти преформи склали докупи і отримали преформу за цим винаходом. Преформу, виготовлену як описано вище, нагріли в печі, що містить ряд інфрачервоних ламп, а потім зафіксували у формі для формування роздувом, стінки якої підтримувались при бажаній температурі. В преформу вдули повітря під тиском. Отриманий у такий спосіб «балон в контейнері» було наповнено рідиною і приєднано до пристрою для дозованої видачі напоїв, 4 UA 98781 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 оснащеного джерелом стисненого повітря, для того, щоб визначити тиск, необхідний для роз'єднання внутрішнього і зовнішнього шарів. Тиск роз'єднання було визначено наступним чином. Вентиляційні канали поверхні поділу «балону в контейнері» сполучили з джерелом стисненого повітря. Повітря під постійним тиском подавали через ці вентиляційні канали і спостерігали за поверхнею поділу між внутрішнім і зовнішнім шарами; тиск підвищували ступінчасто, доки не було досягнуто тиску роз'єднання. Тиск роз'єднання визначається як тиск, при якому внутрішній балон відділяється від зовнішнього шару по всій поверхні їх поділу і сплющується. Поверхні роз'єднаних у такий спосіб шарів були обстежені щодо слідів зчеплення. Тиск роз'єднання для вищеописаного «балону в контейнері» становив біля 05±0,1 бар надмірного тиску і асоціювався з невеликою кількості слідів адгезивного руйнування між внутрішнім і зовнішнім шарами. Цей приклад демонструє, що інтегральні преформи за цим винаходом забезпечують виготовлення «балонів в контейнері» відмінної якості. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 1. Сформований роздувом як єдине ціле "балон в контейнері", придатний для дозованої видачі рідини, що міститься у внутрішньому балоні (21), через стискання шляхом регулювання тиску у просторі між внутрішнім балоном (21) та зовнішнім контейнером (22) крізь принаймні один вентиляційний канал, який сполучає по текучому середовищу зазначений простір з атмосферою, при цьому зазначений "балон в контейнері" містить той самий полімер у контакті на обох сторонах поверхні поділу між внутрішнім балоном та зовнішнім контейнером. 2. "Балон в контейнері" за п. 1, який відрізняється тим, що внутрішній (21) і зовнішній (22) шари являють собою напівкристалічний полімер. 3. "Балон в контейнері" за п. 2, який відрізняється тим, що внутрішній (21) і зовнішній (22) шари виготовлені з матеріалу, вибраного з PET (поліетилентерефталат), PEN (поліетиленнафталат), РТТ (політриметилентерефталат), РА (поліамід), РР (поліпропілен), РЕ (поліетилен), HDPE (поліетилен високої щільності), EVOH (співполімер етилену і вінілового спирту), PGAc (полігліколь ацетат), PLA (полімолочна кислота), а також їх співполімерів або сумішей. 4. "Балон в контейнері" за п. 1, який відрізняється тим, що додатково містить щонайменше один вентиляційний канал (3) клиноподібної форми з широкою стороною на рівні його отвору (4), що стає все тоншим у міру проникнення глибше в посудину, доки внутрішній і зовнішній шари не зустрічаються з утворенням поверхні поділу (14). 5. "Балон в контейнері" за п. 1, який відрізняється тим, що по краю горловини (5) "балона в контейнері" розміщений більше ніж один вентиляційний канал (3). 6. Цілісна преформа для формування роздувом "балона в контейнері", придатного для дозованої видачі рідини, що міститься у внутрішньому балоні (21), через стискання шляхом регулювання тиску у просторі між внутрішнім балоном (21) та зовнішнім контейнером (22) крізь принаймні один вентиляційний канал, який сполучає по текучому середовищу зазначений простір з атмосферою, при цьому зазначений "балон в контейнері" та зазначена преформа містять: внутрішній шар (11) і зовнішній шар (12), причому зазначена преформа підходить для формування двошарового контейнера після формування роздувом, та де сформований таким чином внутрішній шар (21) зазначеного контейнера від'єднується від сформованого таким чином зовнішнього шару (22) після введення газу щонайменше в одну точку поверхні поділу між цими двома шарами, яка відрізняється тим, що внутрішній і зовнішній шари виготовлені з того самого матеріалу. 7. Збірна преформа для формування роздувом "балона в контейнері", придатного для дозованої видачі рідини, що міститься у внутрішньому балоні, через його стискання шляхом регулювання тиску у просторі між внутрішнім балоном та зовнішнім контейнером крізь принаймні один вентиляційний канал, який сполучає по текучому середовищу зазначений простір з атмосферою, при цьому зазначений "балон в контейнері" та зазначена преформа містять: внутрішній шар (11) і зовнішній шар (12), причому зазначена преформа підходить для формування двошарового контейнера після формування роздувом, і де сформований таким чином внутрішній шар (21) зазначеного контейнера від'єднується від сформованого таким чином зовнішнього шару (22) після введення газу щонайменше в одну точку поверхні поділу між цими двома шарами, при цьому зазначена преформа містить збірку двох окремих внутрішньої та зовнішньої преформ, розташованих одна в одній і скріплених на рівні шийки, причому зазначені внутрішня та зовнішня преформи виготовлені з того самого матеріалу, яка відрізняється тим, що суттєвий зазор (14'), який має рідинне сполучення з щонайменше одним 5 UA 98781 C2 5 10 15 вентиляційним каналом, розділяє внутрішню (11) преформу від зовнішньої (12) преформи на значній площі корпусу преформи. 8. Преформа за п. 6 або п. 7, яка відрізняється тим, що внутрішній і зовнішній шари виготовлені з напівкристалічного матеріалу. 9. Преформа за п. 8, яка відрізняється тим, що внутрішній і зовнішній шари виготовлені з матеріалу, вибраного з PET (поліетилентерефталат), PEN (поліетиленнафталат), РТТ (політриметилентерефталат), РА (поліамід), РР (поліпропілен), РЕ (поліетилен), HDPE (поліетилен високої щільності), EVOH (співполімер етилену і вінілового спирту), PGAc (полігліколь ацетат), PLA (полімолочна кислота), а також їх співполімерів або сумішей. 10. Преформа за будь-яким з пп. 6-9, яка відрізняється тим, що щонайменше одна точка поверхні поділу є вентиляційним каналом у формі клина з широкою стороною на рівні його отвору, що стає все тоншим у міру проникнення глибше в посудину, доки внутрішній і зовнішній шари не зустрічаються з утворенням поверхні поділу. 11. Преформа за будь-яким з пп. 6-10, яка відрізняється тим, що по краю горловини (5) "балона в контейнері" розміщений більше ніж один вентиляційний канал (3). 12. Преформа за п. 6 та за будь-яким з пп. 8-11, у випадку їх залежності від п. 6, яка відрізняється тим, що внутрішній і зовнішній шари преформи є з'єднаними на поверхні поділу суттєво по всій внутрішній поверхні зовнішнього шару. 6 UA 98781 C2 Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 7