Спосіб одержання складнозмішаного добрива на основі агримусу, модифікованого інгібітором нітрифікації

Винахід відноситься до хімічної промисловості зокрема до технології одержання добрив, В широке коло органо-мінеральних добрив різноманітність вносить органічна частина. Так органічною складовою частиною пропонується використовувати: торф і буре вугілля [Авт.св. СРСР № 695993, кл. С 05 F 11/02, 1979, Бюл. № 41; Авт.св. СРСР № 1129195, кл. С 05 F 11/02,1984, Бюл. № 46]; сапронель, відходи деревообробки [Вирасов В.П., Жданюк С.Л. Колоїдна хімія. Тези докладів Всесоюзної конференції, Мінськ, 1990, с. 112-113]: а також гідролізний лігнін [Авт.св. СРСР № 983122, кл. С 05 С 9/00, 1982, Бюл. № 47: Авт.св. СРСР №591444, кл. С 05 F 13/00,1978, Бюл. № 5; Авт.св. СРСР № 1386615, кл. С 05 F 11/02, Бюл. № 13]; відходи рослинного походження [Авт.св. СРСР № 773038, кл. С 05 D9/02, 1980, Бюл. №39]. Органо-мінеральні добрива створюються, як правило, з метою сповільнення вимивання споживних елементів, зокрема азоту в умовах підвищеного зволоження. В цих умовах стрімко розвивається і мікрофлора грунту, в тім числі фермент уреаза і мікроорганізми групи "nitrozo-monas". При цьому різко збільшуються втрати азоту внаслідок процесів нітрифікації І денітрифікації, підвищується також кількість нітратіоніз в грунті і рослинах більше допустимих концентрацій. Для запобігання цього в добрива вводиться інгібітор нітрифікації. Найбільш широке застосування мають Інгібітори; 1-карбамоіл-3(5)метиппіразол (КМП), недоліком якого є наявність токсичного піразолу в його складі; диціандіамід (ДЦДА) та 4аміно-1,2,4-триазол (АТГ), їх недоліком є велика доза застосування. Найбільш близьким за сукупністю ознак до винаходу є спосіб одержання модифікованого азотного добрива [Авт.св. .СРСР № 1661180, кл. С 05 G 3/08, 1991, Бюл. № 25]. Цей спосіб передбачає отримання азотного добрива, модифікованого інгібітором нітрифікації на основі 1-карбамоіл-3(5) метилпіразолу (КМП) в кількості 2-10% від маси азоту. Недоліком цього інгібітора є наявність в його складі токсичного піразолу І зниження з часом інгібіруючої активності. Тому карбамід, модифікований цим інгібітором нітрифікації, повинен бути використаний на протязі 6 місяців після виготовлення [Рекомендації і по вивченню ефективності перспективних інгібіторів нітрифікації КМП, Диціанди-аміду, АТҐ в лабораторних та польових дослідах, М., 1985]. В основу винаходу поставлено задачу : виключення токсичного піразолу із добрива, продовження часу його Інгібіруючої активності та зменшення дози Інгібітора шляхом модифікування добрива сумішшю суспензії цинкового комплексу гуанілтіокарбаміду, який має хімічну назву хлорид гідроксоту-анілтіокарбамідоцинк. Порівняльний аналіз винаходу з прототипом показує, що новий спосіб відрізняється від відомого тим, що органо-мінеральне добриво модифікується введенням суспензії цинкового комплексу, що має хімічну назву хлорид гідроксо гуанілтіокарбамідоцинк. Отже цей спосіб має новизну І суттєву ознаку достатню в усіх випадках, на яку поширюється обсяг правової охорони. Виявлено більш високу інгібіруючу активність цинкового комплексу. Органо-мінеральне добриво з введенням зазначеного цинкового комплексу в кількості 1% від маси азоту, що в декілька разів менше від прототипу, утримує активність при зберіганні на протязі трьох років після введення інгібітора нітрифікації в карбамід, що в декілька разів більше від прототипу. Це дозволяє зробити висновок, що новий спосіб має новизну і суттєві ознаки відмінні від прототипу. Приклад конкретного приготування добрива. До розчину 100 г карбаміду в 100 г води при температурі 50~60°С добавляється 300 г агримусу при перемішуванні. Потім вводиться розрахункова кількість суспензії цинкового комплексу гуанілтіокарбамід, одержаного шляхом змішування лужного розчину 3,1 г гідрохлориду гуанілтіокарбаміду з 2,7 г хлориду цинку. Суміш перемішується на протязі 15 хвилин І гранулюється шляхом продавлювання суміші через отвори діаметром 4 мм і висушується.