Балансувальний верстат

Корисна модель, що заявляється, відноситься до техніки балансування обертових деталей (роторів), і призначена для використання в балансувальних верстатах дорезонансного або зарезонансного типу. З існуючого рівня техніки, що ставиться до розглянутої області, найбільш близьким по сукупності ознак до корисної моделі, що заявляється, є балансувальний верстат, що містить станину з розміщеним на ній балансувальним пристроєм, що механічно зв'язаний із привідним пристроєм, і опори, установлу співвісно із балансувальним пристроєм [М.Е. Левит, В.М. Рыженков «Баллансирование деталей и узлов», М., «Машиностроение», 1986, с.101 –104]. Корисна модель, що заявляє, збігається з відомим балансувальним верстатом по наступній сукупності істотних ознак, а саме, містить станину з розміщеної на ній балансувальним пристроєм, що механічно пов'язане із приводним пристроєм, і опори, установленої співвісне з балансувальним пристроєм. Однак відомий балансувальний верстат не забезпечує технічного результату корисної моделі, що заявляє, що обумовлено його конструкцією, а саме наявністю опори, дисбаланс якого необхідно усувати, що вимагає додаткових пристосувань при тарируванні балансувального пристрою, а саме, потребує наявність еталонного балансувального вала, що ускладнює експлуатацію балансувального верстата. Завдання, на рішення якої спрямована корисна модель, складається в удосконаленні конструкції, що забезпечить його експлуатацію без необхідності усунення дисбалансу опори, і відповідно, використання еталонного балансувального вала, що спростить експлуатацію й підвищить точність балансування. Поставлене завдання вирішується в балансувальному верстаті, який містить станину з розміщеним на ній балансувальним пристроєм, який механічно зв'язаний із привідним пристроєм, і опору, установлену співвісно із балансувальним пристроєм і згідно корисної моделі, як опору він містить другий балансувальний пристрій зі своїм приводом. Корисна модель, що заявляється, в обсязі заявляє сукупності суттєвих ознак, забезпечує технічний результат, який складається в усуненні необхідності тарируванні одного з елементів верстата, і використання еталонного вала для тарирування балансувального пристрою, що спростить його експлуатацію, та підвисить точність балансування. Корисна модель, яка заявляє, пояснюється кресленням, наведеним на Фіг., де подано зображення балансувального верстата з верху. На кресленні позначена: станина 1, на якій установлені два балансувальних пристрої 2, конструкція яких залежить від типу балансувального пристрою - зарезонансного або дорезонансного, причому кожний з балансувальних пристроїв 2 механічно зв'язаний, наприклад, пасовою передачею 3, зі своїм привідним пристроєм 4, розміщеним також на станині 1. Балансувальний верстат містить також вимірювальний пристрій 5, пов'язаний з балансувальним пристроєм 2, конструкція якого визначається типом балансувального пристрою, і коригувальний пристрій 6. Оскільки конструкція балансувального верстата не містить конструктивного елемента - опори, усунення дисбалансу якої вимагає додаткових процедур, те його експлуатація не вимагає використання додаткових елементів - еталонного вала, тому що дисбаланс балансувальних пристроїв 2 усувається в процесі балансування автоматично наявністю коригувального пристрою 6.