Спосіб лікування стриктур стравоходу

Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема хірургії, і може бути використана для лікування стриктур стравоходу, що виникли у хворих як наслідок хірургічних втручань або хімічних опіків. Найбільш близьким до заявленого є спосіб лікування стриктур стравоходу шляхом його бужирування з ендоскопічним розсіченням стриктури [1]. Згідно зі способом бужирування проводять в декілька етапів: спочатку через день протягом 2-3 тижнів, потім 2 рази на тиждень протягом 1 місяця і далі 1 раз на місяць протягом 1 року. Недоліком цього способу є його низька ефективність. У 50-60% хворих стриктури не зникають і хворих доводиться піддавати тяжким оперативним втручанням. Ще одним недоліком є довготривалість лікування - до 1 року. В основу корисної моделі поставлена задача створити такий спосіб лікування стриктур стравоходу, який би, за рахунок використання біологічно активного препарату, забезпечував можливість підвищити ефективність і скоротити тривалість лікування. Ця задача вирішується тим, що в способі лікування стриктур стравоходу шляхом його бужирування з ендоскопічним розсіченням стриктури, згідно з корисною моделлю, додатково застосовують препарат Кріокорд-С, який вводять в дозі 1мл у 2-3 точки рубця та його розсічення, а далі через 2 доби-у рубець двічі- тричі з інтервалом у 2-3 доби. Кріокорд-С - біологічно активний препарат, отриманий з кордової крові людини [2]. Його застосування дає можливість підвищити ефективність лікування (стійкий лікувальний ефект досягається у 95-100% хворих), а також скоротити час лікування до 7-8 діб. Спосіб здійснюють таким чином. Хворому на стиктуру стравоходу проводять бужирування рубцевої зони та ендоскопічне розсічення стриктури електрокоагулятором, а далі ін'єкційно через канал фіброгастроскопу вводять 1мл Кріокорду-С у товщу рубця та його розсічення у 2-3 точки по периметру стриктури. Введення Кріокорду-С повторюють через дві доби ще двічі або тричі з інтервалом у 2-3 доби. Кількість ін'єкцій та інтервал введення препарату зумовлені терміном епітелізації та початком формування рубця при нормальному загоюванні післяопераційних ран. Таким способом було проліковано 14 пацієнтів. Тривалість лікування становила 7-8 діб. Стійкий клінічний ефект, що підтверджено даними ЕФГДС, ренгеноскопією та біопсією, був досягнутий у всіх 14 пацієнтів, які проходили зазначений курс лікування. Віддалені результати спостереження - 2 роки. Приклад 1 Хвора Н., тривалість захворювання на стриктуру стравоходу після операції крурографії та фундоплікації по Ніссану (ахалазія кардії) - 5 місяців. При зверненні мала місце дісфагія (неспроможність приймати як рідку, так і тверду їжу). Стиктура діаметром до 0,6см - неможливість проходження гастроскопу. Довжина за даними рентгеноскопії - 4,0см. Здійснено ендоскопічне розсічення електрокоагулятором рубцевої зони та введення Кріокорду-С в дозі 1мл у зону розсічення та товщу рубця у 2 точки. Через дві доби здійснювали бужирування стравоходу та введення Кріокорду-С в дозі 1мл у товщу рубця в 3 точки по периметру. Наступне введення Кріокорду-С здійснювали аналогічним способом через дві доби. Був досягнутий стійкий клінічний ефект. Віддалені результати спостережень (1 рік) не виявили признаків дисфагії. За даними рентгеноскопії признаки стенозу відсутні. Приклад 2 Хворому Д. в одному з медичних закладів була здійснена операція резекції кардіального відділу стравоходу та шлунку з формуванням езофагогастроанастомозу. Після операції виникла стриктура, яка не зникла, незважаючи на бужирування та ендоскопічне розсічення, що неодноразово здійснювали на протязі року. При зверненні мала місце неспроможність хворого приймати як рідку, так і тверду їжу. Діаметр стиктури - до 0,4см, довжина - 3,0см. Здійснено бужирування та ендоскопічне розсічення стриктури електрокоагулятором. Введено 1мл Кріокорду-С у товщу рубця та місце його розсічення. Через дві доби після бужирування повторили введення 1мл Кріокорду-С у 3 точки по периметру рубця. Наступне введення Кріокорду-С у рубцеву зону проводили через три доби, а заключне введення - ще через три доби. Таким чином курс лікування склав 4 введення Кріокорду-С. Був досягнутий стійкий клінічний ефект, підтверджений клінічно, даними ЕФГДС, рентгеноскопії та біопсії. Віддалені результати спостережень - 18 місяців. Джерела інформації: 1. Шептулин А.А. Гастроэзофагинальная рефлюксная болезнь // Consilium-Medicum / - 2000. Т.2, №7. - С.7. 2. Патент України №42454, А61К35/16, А61Р31/00, 2004. Біостимулюючий препарат "Кріокорд-С" та спосіб лікування хронічних сальпінгоофоритів з його використанням.