Спосіб лікування серозно-папілярного раку ендометрія

Корисна модель, що пропонується, відноситься до медицини, зокрема до онкогінекології та може бути використана при лікуванні серозно-папілярного раку ендометрія. Відомі традиційні методи лікування серозно-папілярного раку ендометрія. Лікування серозно-папілярного раку ендометрія комплексне, хірургічний метод та подальше використання променевого лікування та поліхіміотерапії [1]. Але враховуючи те, що 5-річна виживаність хворих на серозно-папілярний рак ендометрія, що лікувалися за даною методикою складає 27-43% [2] доцільно удосконалення адекватної поліхіміотерапії. Відомий спосіб лікування серозно-папілярного раку ендометрія (прототип), згідно якого при застосуванні поліхіміотерапії використовують - цисплатин, доксорубіцин, циклофосфан, карбоплатин, паклітаксел при розповсюджених формах серозно-папілярного раку ендометрія без урахування експресії мутантного білка р53. [З], Перспективою ж для цілеспрямованої поліхіміотерапії є виявлення мутантного білка р53. Дикий ген-супресор р53 відповідає за апоптоз клітин і інгібує протоонкогени. При мутації гена-супресора р53 порушується механізм апоптозу. Яскравим маркером для виявлення мутованого гена супресора р53 є експресія білка р53 в клітинах пухлини. Хоч механізми запуску та виконання запрограмованої загибелі клітин до кінця не з'ясовані, відомо що апоптозу відповідають різні гени. Основним геном, що регулює механізми апоптоза, є супресорний ген р53, що локалізується на короткому плечі 17-хромосоми. Основна функція дикого типу гена р53 - регуляція процесів поділу клітин і контроль стабільності генома. Дикий тип (Wild) гена р53 підтримує стабільність геному у клітинах, блокує процеси, що відповідають за реалізацію клітинного циклу та індукцію апоптоза при порушеннях у структурі ДИК, тим самим виконуючи роль гена-супресора, що подавляє проліферацію та трансформацію клітин. Транскрипційний фактор цього гену - білок р53 постійно синтезується в клітинах, але є короткоживучим білком. Мутації гена р53 ведуть до надмірної експресії цього білка та порушенням механізмів апоптозу і як наслідок агресивність клінічного перебігу захворювання. Задача корисної моделі, що пропонується, - виявлення експресії мутантного білка р53 в клітинах серознопапілярного раку ендометрія, що дозволить призначити адекватну терапію. Технічний результат, отриманий від вирішення задачі, полягатиме у підвищенні ефективності лікування серозно-папілярного раку при застосуванні цілеспрямованої ад'ювантної поліхіміотерапії на 20,9%. Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі лікування серозно-папілярного раку ендометрія, що включає хірургічне видалення пухлини та призначення ад'ювантної поліхіміотерапії згідно корисної моделі після хірургічного втручання визначають експресію мутантного білка р53 в клітинах пухлини шляхом імуногістохімічного дослідження і при наявності позитивного мутантного білка р53 вище 10% призначають цілеспрямовану ад'юванту поліхіміотерапію за схемою: цисплатин 100мг/м2, доксоруцин 60мг/м2, циклофосфан 1000мг/м2 в кількості 4-6 курсів в залежності від стадії процесу. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є підхід до лікування з урахуванням біологічних особливостей пухлини на основі визначення експресії мутантного білка р53 в тканинах пухлини. Згідно запропонованого рішення, при виявленні експресії мутантного білка р53 в тканинах пухлин імуногістохімічним методом, (використовуючи депарафінування, демаскування антигенів, направлену на відновлення оригінальної структури білка, зміненої у ході фіксації та заливки у парафін, непрямого імунопероксидазного методу забарвлення) призначають ад'ювантну поліхіміотерапію, навіть при І стадії процесу. Для визначення мутантного білка р53 використовували спеціальні антитіла клон DO-7, фірми "Дако", Данія. Спосіб здійснюють наступним чином: Після хірургічного видалення пухлини, проводять імуногістохімічне дослідження тканин пухлини для визначення експресії мутантного білка р53, який є яскравим маркером для виявлення мутованого гена-супресора р53, який відповідає за апоптоз клітин і інгібує протоонкогени. При наявності позитивного мутантного білка р 53, вище 10% призначають курс ад'ювантної поліхіміотерапії: за схемою CAP: цисплатин 100мг/м2, доксорубіцин 60мг/м2, циклофосфан 1000мг/м2 в кількості 4-6 курсів в залежності від стадії процесу. Цілеспрямована ад'ювантна поліхіміотерапія підвищує виживаність хворих на серозно-папіллярний рак ендометрія, покращує якість життя жінок. Приклади конкретного виконання способу. Приклад 1. Хвора К., 55 р. поступила в гінекологічне відділення КМОЛ в березні 2002 року з діагнозом рак ендометрія в І стадії. Першим етапом комбінованого лікування виконана операція в об'ємі тотальної екстирпації матки з додатками. Гістологічне дослідження: Серозно-папілярний рак ендометрія з мікроінвазією в міометрій. Виконано імуногістохімічне дослідження: мутантного білка р 53 - (клон DO-7) 38% - позитивна реакція. Після операції призначено курс ад'ювантної поліхіміотерапії - за схемою: CAP у кількості 4 курсів. Контрольний огляд в 2007р. - здорова. Приклад 2. Хвора 3., 62р. поступила в гінекологічне відділення КМОЛ в січні 2004 року з діагнозом рак ендометрія Іа стадії. Першим етапом комбінованого лікування виконана операція в об'ємі тотальної пангістеректомії. Гістологічне дослідження: Серозно-папілярний рак ендометрія в межах ендометрія, без інвазії в міометрій. Виконано імуногістохімічне дослідження: мутантного білка р53 - (клон DO-7) 12% - позитивна реакція. В даному спостережені, в лікуванні полі-хіміотерапія не застосовувалась, лікування проводилося згідно загальноприйнятих стандартів. Через 8 міс. - рецидив в малий таз, асцит. Таким чином, даний спосіб комбінованого або комплексного лікування серозно-папіллярного раку ендометрія дає можливість використовувати цілеспрямовано ад'ювантну поліхіміотерапію, що підвищує виживаність хворих. Джерела інформації: 1. Ульрих Е.А., Нейштадт Э.Л. Редкие формы рака тела матки // Практическая онкология. - 2004. - Т. 5, № 1. С. 68-76. 2. Краснощекова Г.И., Богатырев В.Н., Харитонова Т.В., и др. Серозный папиллярный рак эндометрия (морфологическая диагностика, ДНК-проточная цитофлюорометрия, клиника) // Клиническая лабораторная диагностика. - 2003. - № 12. С. 1-7. 3. Ульрих Е.А. Антрациклины в лечении опухолей женских половых органов// Совр. онколог. Т. 7.- №4. - 2005.