Спосіб бічної аксилярної мініторакотомії

Спосіб належить до галузі медицини, а саме до грудної хірургії і може застосовуватися при хірургічному лікуванні хворих з локальною верхньочастковою бульозною емфіземою легень і спонтанним пневмотораксом. Відомий спосіб бічної торакотомії [1], узято нами як прототип, за яким хворого кладуть на бік, протилежний операції, з відведеною вверх і дещо наперед рукою. На рівні сосків підкладають валик. Розтин шкіри починають, відступивши 2-3см назовні від парастернальної лінії в п’ятому міжребер‘ї. Розтинають шкіру, підшкірну клітковину, власну фасцію, гр удинні і реберні пучки великого й малого грудних м’язів, а в задній частині розтину поблизу місць прикріплення до ребер перетинають передній зубчастий м’яз і далі розсувають його волокна. Виннутий передній край найширшого м’яза спини відтягують гачком. Далі плевральну порожнину розтинають у місці обраного міжребер‘я на відстані від груднини до довгих спинних розчиначів. Краї рани розводять ранорозширювачем до необхідної експозиції. При зашиванні рани на вище- і нижчерозміщені ребра накладають блокоподібний шов, зшивають розітнуті м’язи, ушивають підшкірну жирову клітковину та краї шкіри. Спосіб бічної торакотомії забезпечує добрий доступ до усіх органів гр удної порожнини, однак у разі незначного обсягу втр учання на легені (атипова резекція першого сегмента) та плеврі (плевродез) при локальній верхньочастковій бульозній емфіземі легень, ускладненій пневмотораксом, він є надто травматичним. За такого доступ у доводиться перетинати великий і малий грудні м’язи, пучки передніх зубчасти х м’язів, неможливо досягти сприятливого косметичного ефекту. В післяопераційному періоді довгий час зберігається функціональна недостатність плечового пояса і верхньої кінцівки з боку оперативного втручання, у деяких випадках виникає остеоміеліт ребер за рахунок наявності блокоподібного шва. В основу винаходу покладено завдання: створити спосіб бічної аксилярної мініторакотомії, який би сприяв зниженню травматичності й тривалості хірургічного втручання, зменшенню кількості випадків післяопераційних ускладнень, забезпечив би косметичний ефект за рахунок виконання розрізу в пахвовій ділянці з доступом у плевральну порожнину в II міжребер‘ї без перетину великого грудного, малого грудного і переднього зубчастого м‘язів, відсутності блокоподібного шва. Поставлене завдання вирішується завдяки тому, що в способі бічної аксилярної мініторакотомії, котрий включає розтин шкіри, підшкірної клітковини, власної фасції грудей, міжреберних м’язів, відповідно до винаходу здійснюють розтин у проекції III ребра від нижнього краю великого грудного м’яза до нижнього краю найширшого м’яза спини, відшаровують жирову клітковину підфасціального простору вверх і розтинають міжреберні м’язи другого межребер‘я на відстані, відповідній розрізу шкіри, причому при зашиванні рани на вище- і нижчерозміщені ребра блокоподібний шов не накладають. Спосіб здійснюється таким чином. Хворого кладуть на бік, протилежний операції, з відведенням уверх і дещо назад руки. Здійснюють розтин шкіри, підшкірної клітковини і власне фасції пахвової ямки в проекції III ребра від нижнього краю великого грудного м’яза до нижнього краю найширшого м'яза спини завдовжки 5см. Жирову клітковину підфасціального простору пахвової ямки відшаровують уверх, оголюючи другий міжреберний проміжок. Відокремлюють, перев’язують і перетинають пролягаючи в цій ділянці бічну грудн у артерію, грудочеревну вен у і довгий грудний нерв. Найширший м’яз спини, великий круглий та підлопатковий м’язи відшаровують від грудної стінки й відводять назад, а великий і малий грудні м’язи - наперед. Розтинають міжреберні м’язи другого міжреберного проміжку на довжину виконаного шкірного розтину і здійснюють гемостаз. У рану вводять ретрактор і розсовують друге й третє ребра. Після виконання основного етапу операції (атипової резекції першого сегмента, плевродезу) ретрактор вилучають з рани, на ребра блокоподібний шов не накладають. Дренують плевральну порожнину в другому міжребер‘ї по середньоключичній лінії, а в сьомому - по задньом‘язовій з використанням троакару. Для герметизації грудної стінки зшивають вільний край великого грудного м’яза та реберної порції переднього зубчастого м’яза шляхом накладення двох вузлових шві в. Ушивають підшкірну клітковину. На шкіру накладають косметичний шов. Наводимо конкретний приклад застосування пропонованого способу. Хворий К., 25 років, 09.06.03 надійшов у 1 торакальне відділення Донецького клінічного територіального медичного об’єднання з діагнозом: локальна бульозна емфізема верхньої частки правої легені, ускладнена рецидивним (2) тотальним напруженим пневмотораксом справа. Хворому виконано комп'ютерну томографію органів грудної порожнини, в результаті якої виявлено, що з правого боку легеня тотально колабірована, в І сегменті екстрапаренхіматозно розміщується була до 2см в діаметрі. Органи середостіння зсунуті вліво. З лівого боку без патології. 11.06.03 хворому виконано операцію за описаною вище методикою: бічна аксилярна мініторакотомія в ІІ міжребер‘ї, атипова резекція І сегмента верхньої частки правої легені, плевродез, дренування плевральної порожнини. Інтра- та післяопераційних ускладнень не було. Переваги пропонованого способу: знижується тривалість й травматичність операції, зменшується кількість випадків післяопераційних ускладнень, забезпечується сприятливий косметичний ефект, швидко відновлюється активність верхнього плечевого пояса з боку втручання. Джерела інформації прийняті до уваги: 1. Бисенков Л.Н., Зубарев П.Н., Тро фимов В.М., Шалаев С.А., Ищенко Б.И. Неотложная хирургия груди и живота. Руководство для врачей / Под ред. Л.Н.Бисенкова, П.Н.Зубарева. -СПб.: «Гиппократ», 2002. -С.225-226.