Спосіб відбору режиму дугового зварювання

Винахід відноситься до енергетичного машинобудування, зокрема до термодинамічних процесів при дуговій зварці, наплавці сталей, схильних до структурних змін металу. Відомий спосіб контролю якості зварних з'єднань, який складається з проведення серії термоударів до появи акустичної емісії, а за аналізом цих сигналів виявляють дефекти структури металу (Авт. св. СССР № 1155935. М. Кл. G01N 29/01), а потім виправляють їх завдяки загальним та місцевим підігрівам, та обробкою аустенітними електродами, які не плавляться. Недоліком цього способу є те, що виправлення дефектів у зварних виробів є трудоємка справа, яка потребує робітників високої кваліфікації і разом з цим не завжди гарантує зарівнювання холодних тріщин. Тому для покращення якості виробів, зменшення робіт по зарівнюванню дефектів у зварних виробах, виникла мета попереднього вибору та здійснення теплового режиму зварки та наплавки металу. У основу винаходу поставлена задача удосконалення термодинамічного процесу при дуговій зварці, наплавці, в якому попередньо, перед початком робіт обирається по режимному планшету оптимальний режим, який забезпечує підвищення якості виробів і зменшення об'єму робіт по зарівнюванню дефектів зварних виробів, підвищення продуктивності праці, зменшення вартості виробів. Поставлена задача вирішується тим, що роботи виконуються згідно режимного полігону, де оптимальний режим складається з первинного змінення структури сталі при охолодженні W, °С/сек та різної погонної енергії зварки та наплавки gn ккал/см. Для побудови режимного полігону застосовувалися: зварка в середовищі вуглекислого газу проволокою Св.08Г2СА, нетеплопрохідні граничні параметри, теплове насичення виробів і засвоєння металом тепла зварочної дуги з коефіцієнтом - 0,75. Режимний полігон (див. фіг.) зб удовано для вибору режима зварки виробів циліндричної форми, виготовлених зі середньо- та високовуглецевих сталей, але його можна використовувати і при зварці пластин. Для цього енергію наплавки чи зварки необхідно застосовувати з коефіцієнтом, який дорівнює 2. У таблиці надано приклад вибору режиму зварки циліндричних деталей. Таблиця. Циліндр. деталі № Діаметр, см °С, % Критична швидкість закалки, °С /сек Вказані на полігоні 1 3,0 3,5 43,0 2 5,0 4,8 31,0 Wкр 1, 2, 3, 4 3 8,0 5,3 18.4 4 10,0 6,0 17,6 Коли обрані критичні швидкості загартування сталей, наложити на режимний полігон (що й зроблено на фіг.), то при прийнятій величині погонної енергії наплавки та зварки металів можна приблизно визначити структуру металу, яка буде отримана в результаті виконання зварних робіт. Так, наприклад, при погонній енергії зварки рівній 6000 кал/см., вироби отримують структури 1 та 2 - перлітну , 3 - м'яку закалку, 4 - закалку на мартенсит. Приведений приклад пояснює раціональне використання вибору режима зварки чи наплавки з використанням режимного полігону. Коли треба, але є обмеження, у збільшенні погонної енергії, то використовується підігрів виробів при зварці, чи виконується зварка роздвинутими дугами. Джерела інформації: 1. Ав. св. СССР № 11№935 М. кл. G01N 29/01.