Спосіб визначення багатосудинного ураження коронарних артерій у хворих на ішемічну хворобу серця (іхс)

Винахід відноситься до медицини, а саме до вимірювань для діагностичних цілей кардіології і може бути використаний для діагностики ураження коронарних судин у хворих на ІХС та у хворих з вірогідною наявністю ІХС. Відомий спосіб діагностики поразки коронарного русла [патент Російської Федерації № 2 180 520, МПК6 А61В 8/06, A61N 1/36. Дата публикации: 20.03.2002] шляхом проведення стрес-ехокардіографічних проб із через стравохідною електрокардіостимуляцією або добутаміном і оцінки стану міокарда, який відрізняється тим, що додатково реєструють ударний об'єм і при його зниженні на перших ступенях проби з через стравохідною стимуляцією на 30 % і більш у порівнянні з вихідним значенням або зниженні на останніх ступенях проби з добутаміном діагностують важку багатосудинну поразку коронарного русла. Причинами, що перешкоджають одержанню потрібного технічного результату, є інвазивність способу. Відомий спосіб визначення атеросклеротичної поразки коронарних артерій, що включає визначення морфологічних змін сполучної тканини й оцінку по них стану коронарних артерій, який відрізняється тим, що морфологічні зміни визначають по біоптату сполучної тканини шкіри прижиттєве, причому оцінку захворювання здійснюють на основі звуження сосочкового шару і згладженості сосочків епідермісу в сполученні з варіаціями в розмірі еластичних і колагенових волокон, а також їхньої орієнтації [патент Російської Федерації № 2063634, МПК6 GO IN 33/48. Дата п ублікації 10.07.96]. Спільними ознаками з винаходом, що заявляється, є узяття у хворого матеріалу, дослідження його, оцінка захворювання за результатами дослідження. Причинами, що перешкоджають одержанню потрібного технічного результату, є необхідність проводити біопсію, що завжди негативно сприймається хворими. В основу винаходу поставлено задачу у способі визначення багато судинного ураження коронарних артерій у хворих на ІХС шляхом зміни операцій забезпечити більш просте у виконанні, не інтервенційне визначення багато судинного ураження коронарних артерій у хворих на ІХС, в якому виключено травматичне навантаження на пацієнта та можливість алергічної реакції на рентгеноконтрастну речовину. Поставлена задача вирішується тим, що у способі визначення багато-судинного ураження коронарних артерій у хвори х на ІХС, який включає узяття у хворого матеріалу, дослідження його, оцінка захворювання за результатами дослідження, згідно з винаходом, у хворого беруть кров із вени і додають гепарин, під час проведення дослідження виділяють із гепаринованої венозної крові чисту популяцію моноцитів, визначають функціональну активність моноцитів за їх здатністю відновлювати у спонтанному тесті та індукованому тесті нітросиній тетразолій (НСТ) до утворення темно-синіх гранул формазану, під мікроскопом підраховують число забарвлених темно-синіми гранулами формазану клітин у розрахунку на 100 клітин у спонтанному тесті та індукованому тесті, оцінку захворювання за результатами дослідження проводять порівнюючи з умовною нормою число забарвлених темно-синіми гранулами формазану клітин, якщо для спонтанного тесту це число більше 18, для індукованого тесту менше 20, роблять висновок про багато судинне ураження коронарних артерій. Закономірності, що є основою винаходу, були знайдені у результаті визначення функціональної активності моноцитів у багатьох хворих на ІХС і співставлення одержаних даних із результатами коронароангіографії, велоергометрії тощо. Всі обстежені хворі були розподілені на групи в залежності від кількості уражених артерій. Спостерігався високий кореляційний зв'язок між кількістю уражених судин та функціональним станом моноцитів у відповідь на неспецифічний мутаген - пірогенал та специфічний - антиген до клітин судин. Спосіб, що заявляється, реалізують таким чином. У хворого беруть із вени 5 мл крові за стандартною методикою, переносять у пробірку з гепарином і залишають при кімнатній температурі на 30 хвилин для утворення плазми. Плазму змішують із живильним середовищем 199 у співвідношенні 1:1 і центрифугують у градієнті щільності фікол 1120 - фікол 1076. Для одержання чистої популяції моноцитів знімають лімфоцитарномоноцитарне кільце та двічі здійснюють відмивання у живильному середовищі 199. Паралельно готують предметне скло за допомогою плівки "Parafilm M", на якому знаходяться дві лунки. У кожну лунку наносять по 0,1 мл клітинної суміші моноцитів. Одну лунку індукують пірогеналом у кількості 0,0125 мл протягом 10 хвилин при кімнатній температурі (індукований тест), а другу лунку (спонтанний тест) залишають для контролю. Після витримування 10 хвилин при кімнатній температурі у кожну лунку додають по 0,1 мл реагенту нітросиній тетразолій (НСТ) та інкубують у термостаті при 37°С протягом 15 хвилин. Клітини, що не нашарувалися, відмивають у живильному середовищі 199. Клітини, що залишились у кожній лунці (індукований тест і спонтанний тест), фіксують етанолом та зафарбовують сафраніном протягом 30 хвилин. Функціональну активність моноцитів визначають за їх здатністю відновлювати НСТ до утворення темно-синіх гранул формазану. Під мікроскопом підраховують число забарвлених темно-синіми гранулами формазану клітин у розрахунку на 100 клітин у спонтанному тесті та індукованому тесті. Якщо для спонтанного тесту це число більше 18, для індукованого тесту менше 20, роблять висновок про багато судинне ураження коронарних артерій. На підставі отриманих результатів практикуючий лікар кардіолог вирішує питання про подальшу тактику лікування. Пацієнтам, у яких функціональна активність моноцитів більше 22 % та резервні можливості менше 20 % (вірогідна наявність багатосудинного ураження коронарних артерій) доцільно рекомендувати проведення коронароангіографії з метою уточнення локалізації ураження та вибору метода хірургічного лікування (проведення аортокоронарного шун тування або установка стентів). Далі винахід підтверджується такими прикладами конкретної реалізації. Приклад 1. Хворий І., 72 роки. Діагноз: ІХС. Стенокардія напруги II ФК. Гіпертонічна хвороба II ст. СН 0. За даними коронароангіографії - гемодинамічно незначний стеноз в усті 1-ої діагональної галузі ЛКА. Рівень НСТ низький - 9/33. Приклад 2. Хворий К., 61 рік. Діагноз: ІХС. Стенокардія напруги III ФК. Постінфарктній кардіосклероз. СН І. За даними коронароангіографії - пораження ПМЖВ ЛКА 75 %, 0В ЛКА - 100%, діагональної гілки ЛКА 50 %, ПКА – 70 %. Рівень НСТ високий - 25/16. Спосіб, що заявляється, порівняно простий у виконанні, не потребує травматичного навантаження на пацієнта, виключає ризик виникнення алергічних реакцій на рентгеноконтрастну речовину.